У Німеччині дедалі частіше лунають заяви політиків про скасування соціальної допомоги Bürgergeld для українців, це так звані громадянські гроші, які біженцям виплачують на рівні з німцями, що потребують допомоги.
Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода дослідив рівень зайнятості українських біженців на німецькому ринку праці та погляди німецьких політиків щодо продовження фінансової підтримки.
На тлі третього рокуповномасштабної війни Росії проти України та значних витрат на підтримку біженців, Німеччина щорічно спрямовує близько 9-10 мільярдів євро на соціальну допомогу для українців, ідеться в аналітичній роботі німецького Інституту економічних досліджень Ifo.
Однак рівень зайнятості серед українських біженців у Німеччині становить лише 25% – значно нижче ніж у сусідніх Польщі чи Чехії, де біженці інтегруються в робочий ринок активніше. За даними дослідження, на це може впливати мовний бар’єр, складнощі німецького ринку праці, а також істотна сума виплат, яка не стимулює шукати роботу.
75 % українських біженців працюють на низькокваліфікованих роботах
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Німеччина відкрила свої кордони для мільйонів біженців, надаючи їм прихисток та фінансову допомогу.
За даними Центрального реєстру іноземців ФРН, сьогодні в країні перебуває близько 1,2 мільйона українських громадян, з яких 730 тисяч – працездатного віку, здебільшого жінки. Запущена федеральним урядом восени 2023 року програма швидкого працевлаштування Jobturbo вже дала перші результати: частка працевлаштованих українців, які сплачують страхові внески, зросла з 20 до 25 відсотків.
Проте ці цифри часто піддаються критиці німецькими політиками, бо вони занизькі у порівнянні з відсотком працевлаштованих українців у сусідніх країнах.
Згідно з новим дослідженням Інституту вивчення ринку праці та зайнятості (IAB), біженці в Німеччині здебільшого виконують прості, невисококваліфіковані роботи.
Institut für Arbeitsmarkt- und Berufsforschung (IAB) – це дослідницька установа, яка є частиною Федерального агентства зайнятості Німеччини. Інститут аналізує процеси на ринку праці, зокрема, вплив політики сприяння зайнятості, інтеграційних заходів та соціальних програм, та надає рекомендації для державних органів.
Незважаючи на політичні заклики до роботодавців приймати українців, лише 1% зайнятості цієї групи припадає на державну службу.
Натомість 89 % українців працюють у приватних підприємствах, а ще 10 % – у неприбутковому секторі. Основною причиною такого розподілу, за словами дослідника IAB Крістіана Хохенданнера, є високі вимоги до державної служби:
«Для більшості робочих місць у державному секторі вимоги щодо визнаних сертифікатів та знання мови є суттєвою перешкодою»
Попри стратегію Німеччини, спрямовану на довготривалу інтеграцію в професії відповідно до фахового рівня, 75 відсотків працевлаштованих українських біженців наразі працюють на простих роботах, які не відповідають їхній кваліфікації, ідеться в дослідженні IAB. Це зумовлено, насамперед, мовним бар’єром, відсутністю досвіду роботи в Німеччині та труднощами у визнанні професійних кваліфікацій.
Також серед причин низького рівня працевлаштування дослідники називають обмежену доступність місць у дитячих садках та відсутність довгострокових перспектив: поточний тимчасовий статус захисту для українців у Німеччині наразі чинний лише до 4 березня 2026 року, що ускладнює планування як для біженців, так і для потенційних роботодавців.
«Ми надаємо неправильні стимули через Bürgergeld
З наближенням позачергових виборів у лютому 2025 року в Німеччині можливий прихід до влади коаліції Християнсько-демократичноного союзу та Християнсько-соціального союзу, який може призвести до значних змін у соціальній політиці для українських біженців. Згідно з нещодавнім опитуванням, проведеним Інститутом Forsa, 70% німців хочуть бачити блок ХДС/ХСС у складі нового уряду.
Генеральний секретар ХДС Карстен Ліннеманн оголосив про план реформ, який планує реалізувати відразу після можливої перемоги ХДС на нових виборах. Серед першочергових кроків – скасування Bürgergeld у його нинішньому вигляді та впровадження нової системи базової підтримки, яка не лише гарантуватиме допомогу, але й вимагатиме активної участі від отримувачів.
Політик наголосив: «Хто може працювати, але не працює, тим самим сигналізує державі, що він не потребує допомоги. У такому разі він більше не отримуватиме соціальної допомоги». Він, зокрема, також пропонує переглянути надання виплат українським біженцям: «Ми надаємо неправильні стимули через Bürgergeld, які українці отримують одразу після прибуття».
На його думку, для переселенців має діяти закон про соціальну допомогу для шукачів притулку, а доступ до соціальної допомоги Bürgergeld повинен бути закритий.
Наразі виплати для шукачів притулку покриваються за рахунок федеральних земель, тоді як фінансування громадянської допомоги здійснюється на федеральному рівні.
Раніше проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода писав про особливості виплат допомоги українським біженцям у Німеччині, які, на відміну від інших мігрантів, мають право на отримання Bürgergeld.
Ця допомога є частиною соціальної підтримки, що зазвичай надається громадянам Німеччини, які тимчасово залишилися без роботи, і становить 563 євро на одного дорослого.
Водночас інші категорії біженців отримують 410 євро щомісяця, з яких, однак, віднімаються витрати на проживання в гуртожитках та харчування в їдальнях. З урахуванням цих витрат, на руки доросла особа фактично отримує лише 182 євро.
Згідно з дослідженням німецького Інституту Ifo, особа може розраховувати на близько 950 євро на місяць у Німеччині (допомога та компенсація за оренду житла). Мати-одиначка з дитиною, ймовірно, отримуватиме близько 1300 євро на місяць, або ж 15 тисяч євро на рік. Для порівняння: в Австрії особа отримує близько 420 євро на місяць, в Італії та Франції – від 300 до 400 євро, що складає близько 4-5 тисяч євро на рік.
Новий президент Німецької асоціації районів (DLT) Ахім Брьотель також підтримує зміни у виплатах громадянської допомоги для українських біженців.
«Я ніколи не розумів рішення одразу надавати українцям доступ до громадянської допомоги», – зазначив Брьотель в інтерв’ю для газет медіагрупи Funke.
Німецька асоціація районів й раніше виступила за припинення надання новоприбулим українцям громадянської допомоги Bürgergeld. Основною причиною називають надмірний рівень міграції та неспроможність муніципалітетів впоратися з таким напливом біженців.
Німецька асоціація районів представляє 294 райони, у яких проживає 57 мільйонів людей на федеральному рівні та має штаб-квартиру в Берліні. Вона відстоює інтереси районів, які охоплюють 96% території Німеччини та 68% її населення, перед урядом, Бундестагом і Бундесратом.
Нова хвиля біженців
Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США та його заяв про можливе скорочення військової підтримки України у Берліні зросла стурбованість щодо потенційної переваги Росії у війні та її наслідків.
За оцінками Кільського інституту світової економіки (IfW), який спеціалізується на вивченні глобальних економічних процесів та їх впливу на суспільство, у разі успіху агресора ситуація може мати серйозні наслідки.
У своїй новій доповіді науковці підтверджують занепокоєння щодо ймовірної нової великої хвилі міграції українців. За їхніми розрахунками, витрати за базовим сценарієм, за якого Німеччина прийме додатково 1,9 мільйона біженців, зростуть від 24 до 49 мільярдів на рік.
Політик від ХДС Родеріх Кізеветтер у коментарі німецькому виданню Handelsblatt заявив про можливий сценарій для ФРН, за якого кількість біженців може перевищити «два мільйони, а можливо, і більше». Це, за його словами, означатиме «величезні витрати для нашого суспільства», адже в короткі терміни необхідно буде надати житло та базове забезпечення.
Щоб уникнути наметових містечок, цих біженців, можливо, доведеться розміщувати в приватних оселях або облаштовувати більше житлових контейнерів на територіях громад, вважає він.
- Згідно з останнім дослідженням Мюнхенського інституту економічних досліджень Ifo, майже кожен четвертий біженець хоче залишитися за кордоном назавжди.
- Натомість лише 35% готові повернутися до України, коли там стане безпечно. Ще чверть респондентів поки що не визначилися зі своїми планами.
- До того ж загальна тенденція демонструє зниження бажання повернутися додому. Якщо одразу після евакуації близько 60% українців висловлювали намір повернутися після стабілізації ситуації в країні, то станом на середину 2024 року цей показник знизився до 35%.
Форум