Акош Келлер-Алант
Радіо Свобода
Угорщина підтвердила Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, що літаки МіГ-29 із Білорусі, яка перебуває під санкціями Європейського союзу, опинилися на території цієї країни-члена ЄС під час перевезення їх до Сербії повітряним шляхом. ДП «Антонов», власник транспортного літака, який перевозив білоруські винищувачі, каже Радіо Свобода: санкції не порушені.
Міністерство оборони Угорщини підтвердило, що літак, який перевозив «МіГи» з Білорусі до Сербії, приземлився 16 травня на летовищі в Будапешті.
Це вже не вперше, коли озброєння, призначені для Сербії, постачаються з країн, які перебувають під санкціями, через повітряний простір країн-членів ЄС.
Нині йдеться про літак, власником якого є українська компанія – він перевозив два останні винищувачі «МіГ-29» із загалом чотирьох, які Білорусь подарувала Сербії.
«Український «Антонов» Ан-124 рейсом із Білорусі через Україну і Румунію до Сербії був змушений приземлитися 16 травня 2021 року через технічні причини», – мовиться в письмовій відповіді Міністерства оборони Угорщини Угорській службі Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода.
У міністерстві додали, що літак приземлився в аеропорті імені Ференца Ліста в Будапешті, «бо не міг безпечно приземлитися на аеродромі, який був місцем його призначення, через коротку посадкову смугу».
За повідомленням міністерства, літак вилетів із Угорщини вранці наступного дня, 17 травня, до місця свого призначення, тобто Сербії, «після постачання додаткових запчастин і ремонту».
Мапа польоту українського літака Ан-124, який перевозив білоруські «МіГи» з Білорусі до Сербії через Угорщину, 16 і 17 травня 2021 року, за даними сайту Flightrarar24. 16 травня: переліт із Білорусі через Белград до Будапешту, 17 травня: переліт із Будапешту до Белграду, аеродром Батайниця. За даними про політ, літак, що виконував рейс ADB3805, близько 20 хвилин кружляв над Белградом, після чого полетів до Будапешту, звідки потім повернувся на військовий аеродром Батайниця під Белградом.
Речник ЄС: експорт і транзит озброєнь є в компетенції країн-членів Євросоюзу
Речник Європейського союзу Петер Стано пояснив у письмовій відповіді Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, що контроль за експортом озброєнь і транзитом їх через країни-члени ЄС підпорядковується національному законодавству країн-членів, Спільній позиції Ради ЄС щодо контролю за експортом військових технологій і обладнання, а також Угоді про торгівлю озброєннями.
«Ці правила юридично обов’язкові для всіх держав-членів і застосовуються під їхню відповідальність і під наглядом національних інституцій», – повідомив Стано.
За його словами, Спільна позиція ЄС серед своїх основних положень передбачає вісім критеріїв для оцінки ризику заявок на експорт чи транзит озброєнь. Серед них є, зокрема, дотримання прав людини й міжнародного гуманітарного права країною призначення, а також збереження регіонального миру, безпеки й стабільності.
«Рішення про те, чи надавати дозвіл на експорт або транзит, чи відмовити в ньому, є в компетенції держав-членів. Контролювати це мають національні інституції», – пояснив Стано.
Він зазначив, що держави-члени раз на рік доповідають про надані дозволи на експорт і про фактичний експорт звичайних озброєнь, і щорічний звіт ЄС про експорт озброєнь доступний у базі даних, але в цій базі відсутні конкретні дані про дозволи на транзит.
НАТО: Це питання до Угорщини і Сербії
Союз НАТО не хотів коментувати питання транспортування озброєнь і військового обладнання з Білорусі через територію країни-члена НАТО. У відповіді, наданій Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, Північноатлантичний союз переадресував журналістів до компетентних державних органів Угорщини і Сербії.
Літак із білоруськими винищувачами не тільки приземлився в Угорщині, а й пролетів над Румунією, яка теж є членом НАТО.
Але в НАТО заявили, що питання про постачання зброї є справою національних рішень окремих держав.
«НАТО і Сербія є партнерами, і ми віддані зміцненню нашого партнерства з Сербією, при цьому повністю поважаючи її політику нейтралітету», – заявили в НАТО й додали, що між Північноатлантичним союзом і Сербією існує «дуже добра співпраця в галузі оборони і безпеки».
Міноборони Сербії: Даних про подію немає
У відповідь на запит Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода про причину того, чому літак із білоруськими винищувачами приземлився на летовищі в Будапешті, перш ніж досягнути місця свого призначення в Сербії, в Міністерстві оборони Сербії заявили, що не мають даних про згадані події.
Міністерство раніше не відповідало на запитання про вартість чотирьох уживаних літаків «МіГ-29», які Білорусь подарувала Сербії, і відмовлялося надати копію домовленості про дарування літаків на запит Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода на підставі права на доступ до суспільно важливої інформації.
Тому в вересні 2019 року Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода почало необхідну процедуру через уповноваженого в справах суспільно важливої інформації Сербії. Ця процедура триває досі.
Перші два з подарованих літаків були доставлені з Білорусі до Сербії 17 квітня, як про це повідомив тоді засобам інформації міністр оборони Сербії Небойша Стефанович.
19 травня Стефанович зустрівся з послом Білорусі в Сербії Валерієм Брильовим, повідомило Міністерство оборони Сербії. Як мовиться в його заяві, оприлюдненій після зустрічі, Стефанович подякував Брильову за чотири літаки «МіГ-29» і заявив, що ці винищувачі «значно поліпшать оперативні можливості сербської армії».
Фахівець: Звичайна процедура в разі пошкодження
Те, що літак приземлився в Будапешті, – звичайна процедура в разі пошкодження, пояснив Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода головний редактор спеціалізованого сайту про авіацію Tango Six Петар Воїнович. Саме цей сайт першим повідомив 17 травня інформацію про те, що винищувачі вже прибули до Сербії.
«Дані нашої редакції підтверджують, що сталося технічне пошкодження, а саме таке, яке треба було ремонтувати в аеропорті в Будапешті, а не на аеродромі в Батайниці (військовому аеродромі під Белградом, куди прямував літак)», – сказав Воїнович.
Він зазначив, що військовий аеродром у Батайниці технічно здатен приймати літаки такого типу, як той, що віз білоруські «МіГи», і якраз той самий український літак і доставив у квітні попередні два винищувачі прямим рейсом до Батайниці.
«Аеродром Батайниця має досить довгу злітно-посадкову смугу, технічно добре обладнаний, і погода була не така й погана. Цей літак уже багато разів сідав на аеродромі Батайниця і привозив бронетранспортери, танки і ще кілька літаків», – додав Воїнович.
Українська ж компанія, літак якої перевозив білоруські «МіГи», звернув увагу фахівець, є комерційною транспортною компанією.
«Антонов» для Радіо Свобода: Перевезення законне і не підпадає під санкції
Українська компанія «Антонов», яка є виробником і оператором транспортного літака Ан-124-100, що здійснював перевезення винищувачів, в ексклюзивному коментарі Українській службі Радіо Свобода запевнила, що згадане перевезення було законне і не підпадає ні під які санкції.
«Авіакомпанія «Авіалінії Антонова» виконала даний рейс на підставі підписаного контракту, з виконанням усіх міжнародних норм та правил щодо здійснення авіаційних вантажних перевезень. Транспортування було виконано строго у відповідності до національних законодавств країн за маршрутом», – заявили в державному підприємстві «Антонов».
За цим повідомленням, у польоті на літаку виникла технічна несправність, у результаті якої було ухвалене рішення приземлитися в запасному аеропорті Будапешт в Угорщині. «Після оперативної доставки туди необхідної запчастини і усунення несправності літак безпечно завершив чартерний рейс до Сербії», – мовиться в повідомленні.
«Такі перевезення не підпадають під санкції України (країни-експлуатанта), Європейського союзу (країни за маршрутом) та Великої Британії (країни, де перебувають перестраховики літаків ДП «Антонов»)», – заявили в компанії у відповідь на запит Української служби Радіо Свобода.
При цьому в компанії зазначили: «Подробиці перевезення і характеру вантажу, відповідно до умов підписаного контракту ДП «Антонов», не можуть розголошуватись третій стороні».
Постачання до Сербії зброї з країн під санкціями ЄС не перше
Нинішній випадок постачання озброєнь і військового обладнання з країн, що перебувають під санкціями Євросоюзу, до Сербії через територію Угорщини не перший.
Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода раніше повідомляло про транспортування озброєнь і військового обладнання з Росії через повітряний простір держав-членів ЄС і НАТО.
У вересні 2019 року уряд Угорщини підтвердив, що ця країна, попри санкції ЄС, дозволила транспортування бронемашин БРДМ-2 з Росії до Сербії, бо його здійснювали цивільним літаком, для якого отримувати дозвіл не потрібно. Ідеться про бронемашини, які Росія подарувала Сербії.
Урочиста передача російських бронемашин, місто Ніш
Громадськість досі позбавлена інформації про власника того цивільного літака, який доставив ті російські бронемашини до Сербії, як і про те, скільки коштувало те транспортування і хто покрив ті кошти.
Румунія, яка теж є членом ЄС і НАТО, того року відмовилася надати дозвіл на транзит десяти російських бронемашин БРДМ-2, які Росія подарувала Сербії, річковим шляхом по Дунаю.
У відповідь на запит Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода в Румунії тоді пояснили своє рішення тим, що воно ґрунтується на рішенні Ради ЄС 2014 року про запровадження санкцій проти Росії через анексію нею Криму.
Президент Сербії Александар Вучич тоді заявив, що ці бронемашини все одно були доставлені повітряним шляхом, «незважаючи на опір декого», не уточнивши подробиць про те, як саме здійснили те транспортування.
На початку березня 2020 року була доставлена четверта і остання партія елементів російської системи протиповітряної оборони «Панцир», яку Сербія закупила в Росії.
За даними спеціалізованого сайту flightradar24.com, тоді російський літак Ан-124 з цими елементами системи ППО приземлився 3 березня на військовому аеродромі Батайниця. Він прибув до Сербії з Росії, серед іншого, й через повітряний простір Болгарії.
На запитання, чому Болгарія як член ЄС і НАТО вирішила дозволити транспортування російських озброєнь і військового обладнання через свою територію, Міністерство закордонних справ цієї країни тоді відповіло на запит Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, що підстав не видавати такий дозвіл не було і що рішення було ухвалене відповідно до національного законодавства.
Білорусь під санкціями ЄС
Білорусь перебуває під санкціями Європейського союзу з 2011 року. Тоді ЄС посилив попередні санкції щодо керівництва Білорусі, розширивши їх і на запровадження ембарго на постачання озброєнь, у відповідь на погіршення становища з правами людини, демократією і верховенством права в тій країні.
Це ембарго передбачає заборону на будь-яку участь у постачанні Білорусі озброєнь і військового обладнання, а також будь-якого обладнання, яке можна використати для репресій усередині країни.
Ці санкції також стосуються й експорту озброєнь із Білорусі. Вони забороняють юридичним і фізичним особам, які базуються в Євросоюзі, здійснювати операції чи передавати кошти або надавати фінансові ресурси найбільшій білоруській компанії експорту й імпорту озброєнь «Белтехекспорт».
Ця компанія, серед іншого, постачає військові літаки МіГ-29, Су-24МК, Су-25, Су-27 із належною технічною підтримкою.
Із 2011 року санкції щодо Білорусі продовжували ще кілька разів, востаннє наразі на термін до 28 лютого 2022 року.
Міністерство оборони Угорщини не відповіло на запитання Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, чому ця країна як член ЄС і НАТО надала дозвіл на переліт і на транзит військових літаків із Білорусі, яка перебуває під санкціями Євросоюзу.
