Чеська Республіка, попри те, що не сусідить з Україною, однак, як видається, є однією з найближчих нам за духом країн Європи. Ще в часи першої Чехословацької республіки (1919-1938) відносини чехів і українців стали дуже тісними, адже Закарпаття входило до складу новоствореної держави чехів та словаків, а в Празі та околицях оселилося чимало української діаспори, що рятувалася від більшовицького терору.

У 2021 році, у Чехії, як і в багатьох країнах Європи, було проведено перепис, перші результати якого опубліковано днями.

Загалом кількість населення Чеської Республіки за десять років незначно зросло (на 87 тисяч чоловік) і складає близько 10, 5 мільйонів людей. Такому плюсовому сальдо Чехія завдячує в першу чергу іммігрантам, бо саамі чехи не вельми полюбляють виїжджати за кордон за легшим хлібом.

Кількість іноземців в країні сягнула 4,7 % (понад 750 тисяч осіб), а у Празі їхня чисельність наближається вже до 20%.

Українці у Чехії

Суттєво зросла кількість українців у цій слов’янській країні.

Якщо в 1991 році до українців тут зголошувалося 8 тисяч чоловік, то через тридцять років їхня кількість виросла майже вдесятеро і нині нараховує 78 тисяч. Майже третина з них припадає на Прагу, де українці складають найбільшу національну діаспору в кількості 3% від усіх мешканців.

Тут слід зазначити, що перепис фіксував лише громадян Чеської Республіки та тих, що мають право на тривале проживання. Бо за статистикою чеських державних органів, у 2021 році дозвіл на працю у Чехії отримали понад 180 тисяч громадян України. Так що кількість українських заробітчан у цій центральноєвропейській країні одна з найвищих в Євросоюзі. Мабуть, друга за масштабами після Польщі.

У Чехії українська меншина поступається лише словацькій, яка не набагато нас випередила (96 тисяч). Швидко зростають також в’єтнамська (31 тисяча) та російська (25 тисяч) громади. Причому кількість росіян за тридцять років зросла вп’ятеро і більшість із них мешкають у Празі.

Без національної церкви

Найбільшою несподіванкою для нас є величезна кількість громадян, що не означила своєї національності. Майже третина мешканців Чехії залишила у графі «національність» пробіл, що призвело до того, що офіційна кількість чехів у рідній країні суттєво зменшилася і сягає 6 мільйонів.

Якщо врахувати, що зросла і кількість тих, які вказали у переписному листі одразу дві національності, то бачимо чітку тенденція до втрати чи розмивання національної ідентичності як такої. Світ прямує до космополітизму, і Чехія чи не першою виставляє свій чіткий маркер.

Так само Чехія веде перед в Європі і за втратою релігійності. До вірян себе віднесли у переписі 2021 року лише 1,4 мільйони мешканців. Понад 5 мільйонів назвали себе атеїстами, ще чотири мільйони навіть не заповнили цієї графи, вважаючи таке запитання зайвим.

Найбільшої конфесією Чехії залишається римо-католицька церква, але й її вплив зменшується катастрофічно. Якщо у 1991 році римо-католиками себе назвали чотири мільйони чехів, то у 2021-му – їх залишилося лише 741 тисяча. За останніх десять років римо-католицька церква втратила ще четвертину прихильників.

Інші конфесії мають значно менше вірян. Таким чином Чеська Республіка є першою країною Європи, де абсолютна більшість громадян не належить до жодної релігійної спільноти.

«Русинський аспект»

За опублікованими даними, до русинів, яких тут записують окремо від решти українців, зголосилося лише 608 осіб. У той час, як у 1991 році таких було утричі більше – 1 900 чоловік.

З кожним переписом кількість русинів зменшується, попри те, що весь час триває потужна міграція із Закарпаття до Чехії, і значну частку (якщо не основну) тутешньої української меншини складаються саме закарпатці. Однак вони себе ідентифікують українцями, спростовуючи твердження про насильницький характер української ідентичності на Закарпатті.

Результати перепису в такій ліберальній країні, як Чехія, засвідчують це на рівні промовистих цифр. Ситуація у Чехії тим паче показова, що Прага сто років тому стала для закарпатців колискою національного відродження. Себто, історичне тло, здавалося б, мало сприяти «русинському» буму.

Проте, тих кілька політиканів із Закарпаття, яких пов’язують із московським впливом, що прославилися хіба гучними українофобськими заявами, чеська поліція заарештувала за кримінальні оборудки, ще більше посиливши відчуття «русинського» фіаско.

Олександр Гаврош – письменник, журналіст

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.