Новий спалах захворювання на COVID-19 у Зазим’ї, що на Київщині, в одному із приватних закладів для людей похилого віку. Це вже другий спалах у цьому ж пансіонаті за час епідемії. Зараз тут медики зафіксували 9 нових випадків. Адміністрація запевняє, що це через те, що немає розмежування здорових і хворих людей, мовляв, самостійно вони цього зробити не можуть, а медики не допомагають. Тим часом, в омбудсмена кажуть, що ситуація в Зазим’ї нині критична. В райдержадміністрації запевняють, що уже вирішують, як зупинити розповсюдження інфекції.
Понад місяць тому у селі Зазим’я (Броварський район Київської області) зафіксували спалах коронавірусної інфекції, що викликає захворювання COVID-19. Тоді щонайменше двоє людей померло від COVID-19. У поліції відкрили кримінальне провадження за порушення карантинних норм, а власниці закладу оголосили підозру. Людей, що перебували там, відправили на обсервацію (а це 19 постояльців та 5 осіб персоналу) у тій же будівлі, а на вході облаштували поліцейський пост із обмежувальними стрічками.
Через місяць, після проведення повторного тестування, медики встановили нову кількість захворювань. За останньою інформацією, у пансіонаті виявили ще 9 людей, у яких підтвердилося інфікування коронавірусом.
Будинок про який не знала влада
Двоповерховий будинок із пастельного кольору стінами розташований на околиці селища Зазим’я. На території зеленіє трава, ближче до металевого паркану сохне випрана білизна. Серед дерев видніється альтанка і кілька стільців. Волонтерка Ольга, як вона нам представилася, підстригає стареньку жінку. Спілкуємося через паркан й на безпечній відстані.
«Люди здорові, не чхають. Все добре. Не кашляють. Температури немає. Ізолювати (йдеться про хворих постояльців – ред.) в лікарню не хочуть. Чому медики так чинять?» – каже нам жінка й продовжує підстригати бабусю.
Про медичну допомогу закритому на обсервацію приватному пансіонату розповідає адміністратор Богдан. Каже: більш ніж 30 діб перебуває на території разом із усіма.
Сказали: ізолюйте цих вісьмох людей. 8 людей я не можу фізично ізолювати. У нас немає таких можливостейБогдан
«Найцікавіше те, що останні аналізи, які у нас брали, ми брали самі в себе. До нас навіть ніхто не заходив. Нам привезли, дали пробірки. Сказали: «Робіть». Ці аналізи тиждень йшли. Незрозуміло, хто і що там робив. В результаті зателефонували й сказали… Вони навіть мені не прийшли на пошту. Сказали просто, що 8 осіб «позитивні». Сказали: ізолюйте цих вісьмох людей. 8 людей я не можу фізично ізолювати. У нас немає таких можливостей», – розповідає адміністратор.
За словами Богдана, персонал панікує, зокрема, й через те, що більше ніж 30 діб на роботі без права виходу за територію. У докарантинні часи, за словами адміністратора, працівники чергувалися вахтовим методом – до 15 діб. Зараз адміністратор побоюється, що не зможе знайти заміну тим працівникам, які покинуть пансіонат.
«Потрібно обслуговувати людей. Я не знаю, як це зробити. Тому що тут заражені люди. Ось зараз вони візьмуть – поїдуть, і що робити далі – я не знаю», – каже нам Богдан.
Лікарка із Зазим’я Ірина Вовк запевняє журналістів, що стежить за станом здоров’я кожного пацієнта, зокрема і в пансіонаті. Щоправда, в телефонному режимі.
«Кожного дня з ними зв’язуються, контролюють стан цих пацієнтів і дають їм рекомендації», – каже лікарка. На запитання, а я же так трапилося, що людям довелося самостійно брати пробу на ПЛР-тести (полімеразна ланцюгова реакція), жінка відмовилася відповідати.
Тим часом на території пансіонату є фельдшер, який працює у штаті закладу й у якого є відповідна освіта й можливості проводити подібні медичні маніпуляції, запевняє журналістів голова Броварської районної державної адміністрації Микола Клименко.
За його словами, саме з ним контактують медики та перевіряють стан здоров’я хворих. А у разіі критичної ситуації в районі є медична спецгрупа, яка буде задіяна.
Нами створена була мобільна група, яка цілодобово готова виїхати, якщо ми отримаємо інформацію, що є підозра на хворобу й необхідно відібрати ці зразкиМикола Клименко
«Нами створена мобільна група (вона стосується всього району), яка постійно, цілодобово готова виїхати на будь-який об’єкт, якщо ми отримаємо інформацію про те, що є підозра на хворобу й необхідно відібрати ці зразки», – каже Радіо Свобода Клименко.
Щоправда, зізнається, що така група не здійснювала останній контроль в пансіонаті.
Голова додає, що проблема ще й у тому, що жоден із постояльців не укладав договору із місцевими медиками. Відтак, каже він, не лише фінансування у місцевий бюджет на їхнє лікування не надходило, а жодної інформації про їхню присутність у цьому закладі теж не було.
Приватні заклади для літніх людей ніхто не контролює
Виявити такі заклади, за словами голови районної держадміністрації, складно. Про цей окремий заклад місцева влада дізналася після смерті одного із постояльців, у якого зафіксували COVID-19.
Про те, що в цьому пансіонаті критична ситуація, говорить Ірина Сергієнко, головна спеціалістка департаменту національного превентивного механізму офісу омбудсмена. За її інформацією, у цьому закладі та ще одному із цієї ж мережі було порушено карантинні заходи.
Втім, найбільше турбує жінку те, що медики до сьогодні недостатньо реагують, попри те, що саме в таких місцях перебувають люди із групи ризику.
Представник омбудсмена допускає, що ситуація носить непоодинокий характер.
За цими двома установами є дійсно порушення протиепідемічних і карантинних заходівІрина Сергієнко
«Таких приватних установ є величезна кількість. Звичайно, інформацію ми беремо як і про заклад, так і про захворюваність із засобів масової інформації.
У період карантину ми зробили тільки два візити до таких приватних установ. Хочемо сказати, що вони дійсно ізольовані, але персонал працює вахтовим методом.
За цими двома установами є дійсно порушення протиепідемічних і карантинних заходів», – каже Сергієнко.
За її словами, такі будинки не облаштовані відповідним чином: немає пандусів, не облаштовані ванні кімнати для маломобільних людей і персонал надає медичні послуги, попри відсутність необхідної ліцензії.
Таких закладів у Києві та столиці – понад 70 відсотків, переконаний Ігор Березовський, один із керівників такого приватного пансіонату на Київщині.
Є всього лише два заклади, які будувалися як спеціальні й призначені для літніх людей. А більшість таких закладів – це орендовані котеджіІгор Березовський
«Картинка, скажімо, така: є всього лише два заклади, які будувалися як спеціальні й призначені для літніх людей. А більшість таких закладів – це орендовані котеджі, де є лише два санвузла. Якщо йде розміщення 25-30 людей у пансіонаті, то ви розумієте... два туалети – це неправильно. Помити людей і надати всі послуги не вдається. Хороших закладів у Києві буквально на пальцях однієї руки можна порахувати», – каже Ігор.
Хто має контролювати такі заклади, складно відповісти не лише чиновникам, але й власникам таких закладів. З одного боку, це приватні домоволодіння. Вхід на територію будинків поліції чи державних структур може бути санкціонований лише судом.
З іншого боку, немає відповідних служб, які б здійснювали регулювання у законній площині.
«Раніше була санепідемстанція у Києві, яка працювала. І вони це контролювали. На сьогоднішній день закону, який регламентує всі ці процедури, немає», – каже Березовський.
Державні заклади для літніх людей
Єдине, що нині держава в змозі контролювати – державні заклади такого типу. В одному із таких закладів столиці, а саме: в Київському геріатричному пансіонаті, нам розповіли, що санітарних умов дотримувалися ще до карантину. А обмеження на вхід та вихід ввели ще до офіційного карантину. Таким чином змогли захистити своїх підопічних від COVID-19.
На вигляд пансіонат – радянська будова, схожа на звичайну лікарню. Усюди – пандуси й поручні, розраховані для маломобільних людей, є кабінети для проведення медичних процедур.
На початку карантину брак засобів захисту відчули не лише лікарні, але й пансіонат. На допомогу прийшли волонтери, відтак заклад від початку був забезпечений необхідними засобами, кажуть в пансіонаті. Частина персоналу живе на території закладу, іншій же виділили спеціальний транспорт, аби мінімізувати контакт із зовнішнім світом, каже завідувачка одного із відділень Наталія Гриник.
«Розумієте, цей заклад і так наполовину такий закритий. Це люди із особливими потребами, інколи й вадами. Я не думаю, що життя якось змінилося. Єдине – що всі стали бережно ставитися одне до одного. Напевне, ще більше підвищилася відповідальність перед своїми обов’язками. Це що стосується працівників. Усі її відчувають. Відповідальність. Й тримають руку на пульсі», – запевняє Гриник.
Що ж робити із Зазим'ям?
У Броварському районі збираються вирішувати проблеми «по мірі надходження», хоча поки й не вирішили – як.
Тут стоїть питання про розділення людей на хворих і здоровихМикола Клименко
«Я вважаю, що тут стоїть питання не стільки про перевірку, а як ухвалення рішення все-таки розділення людей на хворих і здорових. Якщо на початковому етапі хворих було не так багато і того приміщення для них було достатньо, то зараз ця кількість збільшилася і стоїть питання про їхнє відокремлення. Тому, до речі, ми сьогодні вже розглядали це питання на комісії, зараз продовжимо його розглядати про пошуки місць… як ми з цим вчинимо», – запевняє нас голова Броварської районної державної адміністрації Микола Клименко.
Тим часом Ольга закінчує робити зачіску літній жінці, обіймає її і жартома пропонує іти на дискотеку.
«Усі одне одного поважаємо та любимо, все добре у нас. Звісно, що дуже складно у закритому просторі перебувати. Однак я сподіваюся, що хоча б сьогодні зможу потрапити додому», – каже Ольга.
Державні органи України наразі не можуть назвати точну кількість подібних закладів для літніх людей. Як невідомо нічого напевне про стан здоров’я людей, які перебувають там.
Читайте ще:
Що буде з цінами в Україні після карантину?
