Президент України Володимир Зеленський відвідав передові позиції українських військових на Бахмутському напрямку в Донецькій області і нагородив оборонців Бахмута, повідомила пресслужба голови держави 22 березня.
Згодом цього ж дня Генштаб ЗСУ повідомив про «найзапекліші бої» в південній і північній частині Бахмуту.
Яка ситуація нині у Бахмуті? Чи справді російський штурм цього міста слабшає, як каже британська розвідка? Чи відчувають це на собі українські захисники?
Про це в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» розповів Володимир Назаренко, заступник командира батальйону «Свобода», лейтенант Національної гвардії України.
Зарано казати, що слабшає російський штурм
– Зарано казати про те, що слабшає російський штурм. Дійсно, вони опинилися в дуже складній для себе ситуації. Тому що вкотре ганьбляться на весь світ, показують свою неспроможність до якихось стратегічних дій. Давайте так. Вже проаналізувати, то з вересня місяця все, що може величезна «друга армія світу» – це штурмувати місто, населення якого до війни, до 2014 року і до 2022 року налічувало до 100 тисяч мешканців, українців. І про це 9 місяців місто...
Спочатку вони казали, що вони візьмуть в лоб штурмом. У них не вийшло. Тобто це був такий певний етап бою за Бахмут. У грудні місяці, на початку грудня вони почали пробувати його оточити. Ми знаємо, дуже важкі бої відбувалися за Соледар, за південні околиці, там, де Курдюмівка тощо. Противник, на жаль, мав певний успіх, просунувся, але ні до нового року, до 1 січня, ні до початку весни противник не зміг ні оточити, ні захопити Бахмут. Це вкотре свідчить про його неспроможність до якихось великих стратегічних дій. Та й в принципі до тактичних. Тобто ворог не має ініціативи.
Так, єдину ініціативу, яку він має, – то це в кількості того «м’яса», яке вони посилають, в кількості тих ненавчених солдатів, яких навчили марширувати, і в кількості своїх втрат. У втратах ворога дійсно у них є ініціатива. Це тисячі щодня. І левова доля тих, як то кажуть, «гарних рускіх» – це під Бахмутом утворюється, вони гинуть через недолугість свого командування і якісь імперські амбіції свого диктатора.
– Пане Назаренко, а що з логістикою, з автодорогою Н-32 у тому числі, яку російські війська тримали постійно під вогневим контролем, намагалися зірвати маршрути постачання для ЗСУ. Яка там нині ситуація, якщо, звісно, можна говорити?
Упевнено тримається оборона і постачання відбувається
– Я не хотів би казати, по яких дорогах і як зараз відбувається логістика. Наші побратими, які зараз там виконують завдання з 4-ї бригади Нацгвардії «Рубіж», кажуть, що впевнено, тобто ми маємо інформацію, що впевнено тримається оборона і логістика відбувається, постачання відбувається.
Більше того, останніх кілька тижнів, попри всю пекельність і динамічність ситуації, яка є, попри дуже великий темп, дуже великі, знову ж таки, щоденні по декілька разів спроби ворога просуватися, все ж таки, Силам оборони Бахмуту де в чому вдалося навіть, я не сказав би, що потіснити ворога, деякі сотні метрів відбити. Тобто дорога Часів Яр-Бахмут і дорога Костянтинівка-Бахмут – під українським контролем. І ворог ці дороги не перейшов.
Битва за Бахмут триває: українські військові тримають оборону міста (фотогалерея)
Дорога Часів Яр-Бахмут і дорога Костянтинівка-Бахмут – під українським контролем
Більше того, у своїх спробах ворог дуже сильно виснажується і несе величезні втрати, пробуючи або у лоб штурмувати місто, або просуватися в цьому напрямку. І ці виступи дуже сильно розтягнули. І тут треба говорити про проблему з логістикою у ворога.
– Пане Назаренко, а які підрозділи зараз задіяні у боях з боку російської армії під Бахмутом? Місцеві, з угруповання «ДНР», кадрові військові Російської Федерації, мобілізовані? Бо раніше ми чули, що «вагнерівців» перекинули на інші напрямки. Хто там переважно зараз?
– Дуже складно говорити, хто конкретно зараз. Там насправді те, коли ми ще виконували завдання, саме наш батальйон «Свобода», там був справжній «вінегрет». Тобто якщо до 1 січня ми розуміли, що мета окупаційного командування силами зеків і найманців, та приватної кампанії блазня диктатора захопити місто для того, щоб перезимувати в ньому, а навесні вже почати широкомасштабний наступ, яким вони лякали («другий похід на Київ» тощо), то з 1 січня вони були змушені застосовувати ті частини, які мали почати цей весняний наступ, у тому числі повторний на Київ. І ці частини, знову ж таки, були знекровлені, і ці відновлені частини понесли втрати.
Це зараз там і залишки цих зеків, найманців-«вагнерівців». Зараз там і десантура російська. Зараз там і якісь регулярні підрозділи, і якісь певні механізовані частини у тому числі є, але несуть втрати у бронетехніці. Зокрема, батальйон «Свобода» артилерії 4-ї бригади «Рубіж» знищив декілька одиниць бронетехніки ворога, техніки ворога. Тому насправді ворог несе величезні втрати, і через це змушені кидати будь-які боєздатні підрозділи, які мають різну тактику застосування.
– Пане Назаренко, а що говорять військові про візит президента на позиції передові біля Бахмуту? Можливо, ви або ваші побратими бачилися?
– У будь-якому випадку приїзд верховного головнокомандувача – це особистий приклад, який у будь-якому випадку мотивує кожного українського воїна, кожного бійця. Тому що ми вкотре показуємо, що українська армія – це армія добровольців, це армія України, яка воює за свою землю, за свою Батьківщину. І ми не воюємо за амбіції якогось царька, недоімператора, недодиктатора. А це є одна величезна родина, українська нація, яка бореться за своє майбутнє, за свою свободу і незалежність.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
