Гість сімнадцятого епізоду подкасту «Свої серед своїх» – матрос 73-го морського центру Сил спеціальних операцій ЗСУ, народний депутат України Роман Лозинський. Говоримо про стереотипи з якими нардеп стикнувся на службі, емоції на війні, втрату найближчих друзів та багато іншого.
У подкасті «Свої серед своїх» Радіо Свобода спілкується із українцями та українками, які стали до лав Сил оборони України у російсько-українській війні.
Попередні випуски можна послухати тут.
Нардеп в екзилі?
Роман ще у жовтні 2021-го підписав контракт про проходження військової служби в резерві Збройних Сил України в травні 2022-го мав їхати на військові збори. Однак, повномасштабна війна змінила плани і 7 березня він мобілізувався.
«Як і всі українці, я бачив карту, звідки ідуть росіяни і розумів, що вони не зупиняться там, де вони запланували. Вони зупиняться там, де їх зупинять українці. Було розуміння, що немає так багато професійних військових, щоб зупинити ворога. І тоді ти думаєш – що робити? Їхати з Києва, до Львова, в Польщу? Перше питання, на яке дав собі відповідь – чи готовий я бути народним депутатом в екзилі?», – розповідає Роман Лозинський.
Понад рік він служив на південному напрямку, брав участь у звільненні Херсонщини. За час служби втратив близьких друзів – Дмитра Пащука (позивний Француз) та Артема Димида (позивний Курка). Весь час для Романа стояло питання, де він ефективніший – на фронті, чи у Верховній Раді.
Зрештою, коли війна на півдні стала більш позиційною, Роман вирішив повернутися до Києва. Від березня 2023-го він працює у столиці для забезпечення свого підрозділу та планує повернутися в політику.
Чи було місце для політики
Одне із найпопулярніших питань до Романа Лозинського – як поєднувати службу в ЗСУ і політику. Насправді, це було майже неможливо.
Минулого року відбулося близько 45 засідань Верховної Ради, з яких Роман відвідав лише кілька разів – між бойовими розпорядженнями. Іноді він міг бути присутнім на засіданнях комітетів онлайн.
Роман також розповів про особливе ставлення до нього у війську. Найбільше відчував це на початку.
«На початку березня приїхав мобілізуватися у військову частину. Зустрічає мене офіцер, каже: «Романе Михайловичу, доброго дня, вам допомогти нести ваші речі?».
Офіцер завів нардепа у окрему кімнату з душем. Туди Роман покликав побратимів із залу, вони теж прийняли душ.
«Наступного ранку я цьому офіцеру кажу: Я народний депутат, це правда. Але я не приїхав з перевіркою. Давайте на загальних засадах я буду продовжувати службу. Для мене було зрозуміло: які б не були щирі мої наміри, я буду стикатися з таким ставленням. На щастя, далі більшість побратимів не знали, що я нардеп», – розповідає Лозинський.
У сімнадцятому епізоді подкасту «Свої серед своїх» Роман Лозинський детальніше розповів про те:
- чому щодня думає про те, де його найбільша точка ефективності;
- чому важливо вміти рефлексувати;
- скільки патронів видали нардепам 24 лютого;
- чи міг повернутися у Верховну Раду в будь-який момент;
- якою для нього була війна на півдні, чим саме там займався;
- що відчувають військові, коли заходять на звільнені території;
- що думає, про ейфорію з кавунами;
- яку музику любив слухати у пікапі;
- як ставиться до обіцянок, що війна скоро закінчиться;
- як їздив на засідання Верховної ради між бойовими розпорядженнями;
- як вмикався на засідання комітету з бліндажа;
- чому хочеться «когось віддубасити у Верховній Раді»;
- як відбувається повернення до цивільного життя.
Слухати подкаст можна на подкаст-платформах:
Електронна адреса проекту: uapodcast@rferl.org
Контрнаступ на Запоріжжі: як ЗСУ воює на американських M2Bradley – Ексклюзивний фоторепортаж
