- Які уроки важливо винести з авіакатастрофи українського літака над Іраном? Пояснює колишній речник місії ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків в статті для Atlantic Council.
- Про суперечливі реакції президента України на збиття літака МАУ пишуть в матеріалі Al Jazeera.
- Випадкове збиття українського літака – приклад того, як конфлікти можуть мати непередбачувані наслідки, йдеться в аналізі на сайті The Atlantic.
Авіакатастрофа українського літака над Іраном вказує на важливість винести уроки з подібних трагедій. Про це йдеться в статті американського аналітичного центру Atlantic Council.
Те, що сталося з літаком МАУ поблизу Тегерана, нагадує збиття літака малайзійських авіаліній рейсу MH17 над територією східної України у 2014 році, зауважує автор статті, колишній речник місії ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків.
В обох випадках члени екіпажу не встигли зреагувати. Обидва рейси летіли над зонами активного конфлікту.
В ситуації з літаком МАУ кілька авіаліній продовжували здійснювати польоти з аеропорту Тегерану попри можливі ризики на тлі протистояння Ірану з США. Деякі авіаланії припинили роботу за кілька днів до трагедії через безпекові причини. І навіть попри те, що за кілька годин до інциденту Іран запускав ракети по американським базам, іранські чиновники цивільної авіації не закрили повітряний рух для пасажирських літаків.
Також схожими є системи, які збили обидва літаки, пише Боцюрків. MH17 збив «БУК», а літак МАУ збила система «Тор». Обидві – російські. Вони також використовують подібні технології для знешкодження цілей.
«Гнів та смуток через літак рейсу PS752 підкреслюють нагальну потребу винести уроки з таких трагедій. Важливо, щоб громада цивільної авіації вжила негайних заходів, щоб зробити політ безпечнішим під час конфліктів. Наразі у світі існує близько десятка конфліктних зон, куди повітряні екіпажі не мають літати. Правила очевидно потрібно посилити», – переконаний Боцюрків.
Реакція президента України Володимира Зеленського на збиття Іраном українського літака МАУ викликала суперечливі емоції серед українців, йдеться в статті катарського ресурсу Al Jazeera. Дехто хвалив його, інші – критикували, і все це на тлі кількох політичних криз.
Минулого тижня український продавець Ігор Коваленко, який поспілкувався з Al Jazeera, мав погані думки про іранців, адже їхній уряд збив український пасажирський літак, який прямував з Тегерана до Києва. Проте цього тижня Коваленко змінив свою думку. Іран визнав провину, а пересічні іранці повстали проти свого уряду на підтримку українців.
«Я побачив, як іранці протестували від нашого імені, і це змусило мене відчути до них близькість», – цитує українського продавця стаття.
В Україні думки політиків, аналітиків та громадськості щодо реакції президента Зеленського на трагедію різняться.
Однак оглядачі погоджуються, що Зеленському треба все обдумувати двічі, адже з одного боку він має недружелюбного сусіда Росію, а з іншого – президента США Дональда Трампа. Тиск Трампа на Україну призвів до його ж імпіченту.
Зеленський спочатку вимагав від Ірану повного визнання провини. Але перед тим, як Тегеран взяв на себе відповідальність, попри всі докази західних держав, Зеленський не квапився з висновками, йдеться у статті.
Деякі українські оглядачі, на яких посилається автор, переконані, що через таку поведінку трагедію зі збиттям українського літака використовують у геополітичних іграх. Також кажуть, що Зеленському треба було скликати Раду безпеки ООН.
Інші ж вважають, що поведінка Зеленського відображає його незалежність.
Випадкове, як стверджує Іран, збиття українського пасажирського літака – приклад того, як конфлікти можуть мати непередбачувані наслідки, йдеться в аналізі на сайті The Atlantic.
«Цей інцидент – яскравий приклад того, як багатомісячне «око за око» між двома країнами (яке ще далеко не закінчилося, хоча протистояння між ними на даний момент менш насильницьке) може вийти з-під контролю навіть тоді, коли жодна зі сторін цього не хоче. І це повинно служити противагою будь-якій думці про те, що сторони повністю контролюють протистояння», – мовиться в аналізі.
Упевнено стверджувати, що ескалація – це керована сила, було б необачним. «Уявіть, якби американці були б на борту рейсу 752. Як виглядав би світ сьогодні?», – йдеться у статті.
Навіть якщо вас не цікавить ескалація, то ескалація може зацікавитися вами, мовиться у статті. Держави не можуть повністю контролювати кризу.
«Зрештою, хто б міг передбачити, що іранці цього тижня вийдуть на вулиці, закликаючи до відставки верховного лідера, у той час як Трамп їх підбадьорює?», – йдеться в матеріалі.
