«Страху не залишилося»: хвиля пікетів кримських татар «Наші діти не терористи»

У Криму – нова хвиля одиничних пікетів «Наші діти не терористи». Люди почали виходити на вулиці після того, як російські силовики в лютому і березні провели чергові масові обшуки й затримання кримськотатарських активістів за звинуваченням у зв’язках із забороненою в Росії, а тепер фактично і в окупованому нею українському Криму, організацією «Хізб ут-Тахрір». Проти чого протестують кримчани і як на це реагують силовики?

Із початку року силовики ФСБ Росії майже кожен місяць проводять зачистки в будинках кримських татар. 14 лютого за звинуваченням у причетності до «Хізб ут-Тахрір» у Красногвардійському районі були затримані троє кримських татар. А 27 і 29 березня представники ФСБ затримали за такими ж звинуваченнями 24 кримських татар у селищах Строгонівка і Кам’янка під Сімферополем, а також у Білогірському районі. Всіх їх заарештували, більшість перевезли до СІЗО в сусідній Росії.

Через кілька днів після затримань і арештів кримчани почали виходити на одиничні пікети. Протестують рідні фігурантів «справ «Хізб ут-Тахрір», які вважають ці переслідування несправедливими. З початку квітня в різних регіонах півострова відбулися вже шість пікетів із однаковим посланням – «Кримські татари не терористи».

«Хіба терористи такі бувають?»

Першою на одиничний пікет вийшла 70-річна Зера Сулейманова – мати Руслана Сулейманова, якого заарештували за звинуваченням у зв’язках із «Хізб ут-Тахрір». Сулейманова затримали співробітники ФСБ 27 березня. Він перебуває в СІЗО № 4 російського Ростова-на-Дону. Йому ставлять у провину частину 1 статті 205.5 Кримінального кодексу Росії (організація діяльності терористичної організації).

Залишившись без сина, Зера Сулейманова 5 квітня вийшла на перехрестя біля села Строгонівка Сімферопольського району з плакатом «Мій син не терорист!».

«27 березня зранку прийшли з обшуком і забрали мою дитину. Залишилося троє маленьких дітей. По всій Строгонівці прокотилися обшуки, нас усіх налякали. Мені стало зле, довелося викликати «швидку». За цей тиждень трохи до тями прийшли. Ми маємо робити все, що від нас залежить, тому я вийшла з цим плакатом. Мій син університет закінчив, школу із золотою медаллю. Хіба терористи такі бувають?» – сказала Зера Сулейманова активістам «Кримської солідарності».

«Забрали ні в чому не винних хлопців»

Вчинок Зери Сулейманової надихнув багатьох. У Строгонівці на захист свого сина вийшов на вулицю Ділявер Саледінов. Він – батько Айдера Саледінова, який із жовтня 2016 року перебуває в СІЗО за звинуваченням в участі в «Хізб ут-Тахрір».

«Понад 2,5 роки тримають у СІЗО без будь-яких доказів, за надуманою справою. Днями у нас у селі забрали одинадцять ні в чому не винних хлопців. Я бачив, стояла тут 70-річна бабуся – мати Руслана Сулейманова. Я в солідарність із нею вийшов підтримати наших хлопців. У нас у Криму серед кримських татар немає терористів і не було», – наголосив Ділявер Саледінов.

На знак солідарності із Зерою Сулеймановою і на захист затриманих кримських татар вийшов на одиничний пікет сімферополець, чиє ім’я поки не відоме. Свою акцію він проводив із плакатом «Мій брат не терорист!». Активіст Гафар Аблякімов розповів, що помітив хлопця з плакатом, випадково проїжджаючи поруч. Біля нього були російські правоохоронці.

«Мені навіть важко відповісти, хто ця людина. Він не родич жодного із затриманих. Сказав, що побачив днями, як мама Руслана Сулейманова (один із заарештованих у «справі «Хізб ут-Тахрір» – ред.) вийшла на пікет, і не зміг залишатися осторонь. Судячи з паспортних даних, які перевіряли співробітники, це кримський татарин. Вони (російські силовики – ред.) взяли з нього пояснення і поїхали», – розповів Аблякімов.

У селищі Октябрське Красногвардійського району 8 квітня з одиничним пікетом на захист свого сина вийшов Решат Емірусеїнов. Він теж тримав у руках плакат із написом: «Мій син не терорист». 14 лютого російські силовики провели обшук у будинку родини Емірусеїнових і затримали Рустема Емірусеїнова за звинуваченням в «організації діяльності терористичної організації «Хізб ут-Тахрір».

«Мого сина близько двох місяців тому затримали за звинуваченням у тероризмі. Зараз він перебуває в СІЗО. Мій син не має ніякого стосунку до тероризму. Так само, як інші ув’язнені кримські татари. Він ніколи не шкодив нікому, не порушував закони. Я виховав сина гідною людиною, яка ніколи нікому не відмовить у допомозі, яка завжди робила добро. І ось таку людину звинуватили в тероризмі. У тероризмі практично звинуватили весь народ. Це випробування від Аллаха, і мій син, і ми, і наш народ витримаємо», – наголосив активістам «Кримської солідарності» Решат Емірусеїнов.

«У вас організована акція. Вітаю, прошу в УАЗик»

Підтримати арештованого сина і чоловіка вийшли рідні Енвера Мамутова – фігуранта ще однієї «справи «Хізб ут-Тахрір», якого звинуватили у спробах насильницького захоплення влади й організації діяльності терористичної організації. Мамутов засуджений російським судом до 17 років суворого режиму з терміном в 1 рік і 6 місяців обмеження свободи.

8 квітня його літня мати Зарема Мамутова вийшла на одиничний пікет у Бахчисараї з плакатом «Мій син не терорист. За що 17 років?».

Незабаром до жінки під’їхали двома автомобілями четверо співробітників російської поліції, які вимагали пояснень. Жінка зі сльозами розповіла їм, що вийшла на вулицю, бо їй за три роки не вдалося домогтися справедливості у справі її сина.

«Він (Енвер Мамутов – ред.) намаз читає, дуже хороший син, дуже хороший чоловік і батько. Книжки читав. А хіба заборонено книжки читати? Як я інакше можу знати, що я – мусульманка, яка я мусульманка і як я маю жити? А мого сина посадили. Я три роки сподівалася, що все-таки переможе справедливість. А його не відпускають. Що я маю робити?» – каже Зарема Мамутова.

Дружина Енвера Мамутова Аліє Абселямова знімала те, що відбувається, на відеокамеру мобільного телефону. Один із російських правоохоронців попередив, що якщо вона буде поруч, вони розцінять це як порушення порядку проведення одиничного пікету. Після цього Абселямова перейшла на інший бік дороги й продовжила вести відеозйомку звідти. Незабаром її попросили підійти й показати паспорт.

«У Росії 54-й федеральний закон (Москва, всупереч міжнародному праву, запровадила в окупованому українському Криму своє законодавство – ред.) не забороняє проведення одиничного пікету. Наразі ми вважаємо, що вас двоє й ви тут перебуваєте удвох. Ми вас доставимо у відділок і будемо з’ясовувати на місці», – сказав співробітник поліції.

Поліцейський запитав, для чого ведеться відеозйомка, і, почувши, що це пряма трансляція для фейсбуку, заявив: «Чудово. У вас організована акція. Вітаю, прошу в УАЗик».

В УАЗі був озброєний чоловік у камуфляжі. Він пересів до іншого поліцейського автомобіля, звільнивши місце Заремі Мамутовій та Аліє Абселямовій. У результаті їх відвезли до Бахчисарайського відділку поліції, де склали протокол про надходження до відділку. Ніяких звинувачень не висунули.

«Формально правоохоронцям нема за що зачепитися»

За інформацією громадського об’єднання «Кримська солідарність», такі одиничні пікети у квітні відбулися у трьох регіонах півострова: чотири в Сімферопольському районі і по одному в Бахчисарайському та Красногвардійському.

«У людей, які вийшли на пікети, вже ніякого страху не залишилося. Тому що вони, напевно, більше за всіх інших відчули все свавілля і безкарність тієї системи, яка безпідставно звинуватила їхніх синів або братів у тероризмі. Вони не бачать ніяких інших інструментів, щоб досягти справедливості, окрім як привертати увагу громадськості, правоохоронців і влади, сподіваючись, що, коли вони побачать це, можливо, у когось здоровий глузд візьме гору й таких звинувачень не буде більше в Криму», – пояснили Крим.Реалії у «Кримській солідарності».

Проблема з правоохоронцями виникла тільки в Зареми Мамутової та Аліє Абселямової. В інших випадках силовики тільки переписували паспортні дані пікетників, фотографували їх і знімали на відео. Жодного протоколу поки не складено, хоча реакція силовиків на першу хвилю кримських одиничних пікетів «Наші діти не терористи» у 2017 році була суворішою. Їх учасників масово затримували, викликали до поліції для отримання пояснень і штрафували. Виплатити ці штрафи тоді вдалося за допомогою «кримського марафону».

Кримський адвокат Еміль Курбедінов пояснює настільки різні настрої силовиків тим, що цього разу протести відбуваються в різні дні, хоча й присвячені одній темі.

«У 2017 році одиничних пікетів було близько 90, і всі вони проходили в один день. Тому влада розглянула це як масовий мітинг, об’єднаний одним наміром і одним організатором. На цій підставі вони тоді всіх затримували й складали адмінпротоколи. Цього разу перші два одиничні пікети взагалі ніякої реакції у правоохоронців не викликали. А далі вони почали до людей під’їжджати, ставити запитання, фотографувати, знімати на відео. Але не більше. Тому що коли виходить одна людина, формально за законом правоохоронцям нема за що зачепитися. А раз нема за що зачепитися, вони просто отримують інформацію», – пояснив Еміль Курбедінов Крим.Реалії.

Водночас адвокат не виключає, що інформація про пікетників, яку збирають російські силовики, у майбутньому може обернутися проти них, бо вони тепер «будуть під постійним наглядом».