Кілька днів у Києві триває рідкісне метеорологічне явище, відоме як сріблясті хмари. На нього звертають увагу як науковці, так і пересічні жителі столиці. Сріблясті хмари – молоде явище, природа якого досі ретельно не досліджена. Втім, дехто припускає, що вони можуть бути пов’язані з глобальними змінами клімату.
«Всім поціновувачам зоряного неба та незвичайних явищ, хочу порадити сьогодні дивитися на сутінкове небо, можливо вам пощастить побачити рідкісне для України явище - сріблясті хмари. Вже декілька днів поспіль в різних містах Україні та у Київі спостерігають сріблясті хмари. Спостерігати треба у сутінках о 21-22 годині», - написала 27 червня в Facebook Ірина Верлюк, науковий співробітник Головної астрономічної обсерваторії НАН України.
Сріблясті хмари формуються в мезосфері, на висоті 50–80 кілометрів – вище, ніж звичайні. Легкі, напівпрозорі хмаринки надто тонкі, щоб побачити їх при денному світлі, тому милуватись ними можна лише в сутінках, коли сонце низько над обрієм. Тому їх ще називають нічними хмарами.
Вони складаються з дрібних кристалів водяної криги діаметром до ста нанометрів. Звичайні хмари складаються з води та пилу, проте мезосферні можуть бути утворені також з водяної пари.
Для їхньої появи температура в мезосфері має впасти до мінус 120 градусів за Цельсієм – зазвичай це трапляється влітку.
Досі не відомо, чи пов’язані сріблясті хмари з виверженнями вулканів, проте вперше це явище зафіксували у 1885 році – через два роки після виверження вулкану Кракатау, що вважають одним із найбільш руйнівних та масштабних у відомій історії.
Читайте також: «Штучний інтелект допоможе британцям побороти рак»
Сріблясті хмари найчастіше з’являються біля полярних районів, тому що там мезосфера найхолодніша, проте останнім часом їх можна помітити і в Україні.
Попри красу сріблястих хмар, деякі дослідники припускають, що їхня поява пов’язана з глобальною зміною клімату та парниковим ефектом.
У 2013 році професор Гемптонського університету та дослідник супутника AIM, який досліджує сріблясті хмари, Джеймс Расселл припустив, що до цього явища причетний метан. Це один із парникових газів, які поглинають теплове випромінювання поверхні Землі та відбивають його назад.
«Коли метан піднімається до верхніх шарів атмосфери, він окислюється складною низкою реакцій та формує водяну пару. Ця надлишкова водяна пара може утворювати крижані кристали для сріблястих хмар», – припустив Расселл у 2013 році.
