Кабінет міністрів України затвердив створення десяти районів в Автономній Республіці Крим в межах адміністративної реформи. Це Бахчисарайський, Білогірський, Джанкойський, Євпаторійський, Керченський, Курманський, Перекопський, Сімферопольський, Феодосійський та Ялтинський райони. Зараз в анексованому Росією Криму їх чотирнадцять.
Окрім того, згідно з рішенням українського уряду, у Севастополя залишається спеціальний статус міста центрального підпорядкування. Передбачається, що постанова Кабміну буде зареєстрована у Верховній Раді, яка має повноваження затверджувати новий адміністративно-територіальний поділ країни. Російські чиновники в Криму вже назвали плани українського уряду «фантазіями» та «нісенітницею». Про те, на підставі чого півострів по-новому розділили на райони, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Реформа децентралізації проводиться в Україні з 2014 року, вона покликана передати повноваження та фінанси від центральних органів державної влади місцевому самоврядуванню ‒ так званим територіальним громадам. З них, у свою чергу, складаються райони та області. Директор української громадської організації «Інститут розвитку територій» Юрій Ганущак розповів Крим.Реалії, чому в Україні назріла така реформа.
‒ У нас зараз є міжрайонні управління поліції, міжрайонні прокуратури та податкові адміністрацій. Це означає, що нинішні райони не здатні виконувати завдання держави. Отже, потрібно збільшувати їх. Якщо головне завдання для громади ‒ надання послуг громадянам, і, отже, вона має бути компактною, то у випадку з районом йдеться про рівень організації виконавчої влади, про якість державного управління. Згідно з методикою профільного міністерства, нові райони створюються навколо міст з населенням понад 50 тисяч осіб, навколо яких встановлюється зона відповідальності в 60 кілометрів ‒ це година їзди. Райони управляються з Києва, тому у випадку з Кримом ніщо не заважає «нарізати» їх зараз. А ось з розділенням на громади вже є питання. Оскільки ми не знаємо точної демографічної ситуації на півострові.
Юрій Ганущак підкреслює, що реформа децентралізації в Криму та на інших непідконтрольних Києву територіях поки залишиться в статусі теоретичних напрацювань.
‒ Тобто вся Україна з 1 січня 2021 року перейде на нову систему районування та громад. Жителі Криму зможуть подивитися, як реформа працює на материку, і приміряти її на себе. Можливо, районування півострова ще зазнає змін, залежно від загальноукраїнського досвіду. У будь-якому випадку ця робота не змарнується, у ній є потреба.
Постійний представник президента України в АРК Антон Кориневич вважає нове районування півострова своєчасним кроком.
Зараз триває загальнодержавний процес децентралізації, і Крим не може випадати з цього контекстуАнтон Кориневич
‒ Зараз триває загальнодержавний процес децентралізації, і Крим не може випадати з цього контексту. Коли ми говоримо про затвердження районів у всіх областях України, то це має бути зроблено і щодо півострова. Словом, держава ставиться до Автономної Республіки Крим точно так само, як до будь-якої іншої адміністративно-територіальної одиниці у складі країни. Звичайно, з огляду на те, що півострів тимчасово окупований, була дещо змінена методологія районування, але проєкт, зареєстрований у Верховній Раді, загалом адекватний нагальним потребам. Якщо порівнювати з іншими регіонами країни, то Крим отримав найбільшу кількість нових районів ‒ десять. Після деокупації нам знадобиться велика щільність органів державної влади України на цій території, зокрема й для надання різних адміністративних послуг.
Однак колишній кримський міністр курортів і туризму, ексголова Комітету з водогосподарського будівництва та зрошуваного землеробства АРК Олександр Лієв висловлює сумніви в тому, що нове районування має передувати деокупації півострова.
У мене залишилися питання щодо цієї реформи в частині КримуОлександр Лієв
‒ Мені здається, спочатку слід рухатися до звільнення Криму від загарбників, а потім вже із залученням до дискусії місцевих громад проводити цю децентралізацію. Так що постанова уряду для мене виявилася дещо дивною, хоча я повністю поділяю необхідність перейменування кримських районів. Такі назви, як Ленінський, Первомайський, Красногвардійський, Кіровський, відображають ще радянську дійсність. Але до процесу перейменування, на мій погляд, навіть в умовах окупації варто долучити кримські громади. Це, до речі, було б корисним приводом для залучення кримчан у комунікацію з Україною. Загалом, у мене залишилися питання щодо цієї реформи в частині Криму. Чиновники начебто посилають сигнал про те, що їм дозволено робити такі речі без будь-якої дискусії із зацікавленими громадянами.
Втім, за інформацію Антона Кориневича, у розробці нового проєкту районування півострова брала участь значна кількість кримчан ‒ вимушених переселенців, а також Меджліс кримськотатарського народу. Голова Кримськотатарського ресурсного центру та член Меджлісу Ескендер Барієв висловлює свої зауваження щодо ходу української адміністративної реформи для Криму.
‒ Я брав участь в одному засіданні комітету Верховної Ради України, що готував нове районування. Насправді питання про Крим, незважаючи на те, що він окупований, однозначно потрібно обговорювати в контексті реформи децентралізації. Потрібно планувати, потрібно моделювати, але підходити до цього варто системно. Зараз ми підійшли до цього з політичної сторони, оскільки в рішенні Верховної Ради України не повинні випадати ні Автономна Республіка Крим, ні місто Севастополь. Але я б все-таки запропонував парламентському комітету продовжити системну роботу в цьому напрямку, адже в основі децентралізації лежить питання створення територіальних громад. Я думаю, варто було б переглянути карту кримських громад, нехай навіть доокупаційного періоду, щоб врахувати історичні, культурні аспекти та логістику. Думаю, тут має бути величезна робота.
Ескендер Барієв вважає, що українській владі при підготовці докладнішого плану адміністративно-територіального поділу Криму необхідно використовувати зокрема статистику російських органів влади, які зараз де-факто керують півостровом.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
