Наприкінці серпня в Києві відбувся прем’єрний показ документальної стрічки «Український Ліван». Фільм розповідає про спільні для двох країн історичні події та охоплює сучасність. Він став початком всеукраїнської благодійної ініціативи допомоги постраждалим українцям у Бейруті «Друзі Лівану». Автором фільму став посол України в Лівані Ігор Осташ, режисером – Станіслав Литвинов, оператором-постановником – Михайло Шелест. То що ж поєднує Україну і Ліван?
«Нас об’єднує минуле і, можливо, ще більш кровно – теперішнє. Адже в Лівані зараз проживає понад 4 тисячі спільних українсько-ліванських родин. До того ж, серед них є постраждалі через вибух у Бейруті. Україна допомагає цим родинам. І тут уже немає розрізнення якій стороні, ліванській чи українській, якщо ми з Ліваном скріплені міцними сімейними узами», – надзвичайний та повноважний посол України в Лівані Ігор Осташ.
1. Мощі Святої Варвари
Перше, на що вказується у фільмі, – мощі великомучениці Варвари, які дотепер зберігаються у Володимирському соборі у Києві. Вона, за однією із версій, народилася в ліванському місті Геліополісі, тепер – Баальбек.
У юному віці дівчина свідомо зреклася язичництва. Такий вчинок у Римській імперії трактувався як державна зрада, карався смертю. Тому Варвара, видана владі власним батьком, була засуджена до страти. Згодом мощі святої Варвари потрапили у Київську Русь.
2. Мандри Григоровича-Барського
У стрічці глядача запрошують у подорож місцями, які відвідував київський паломник, мандрівник і письменник Василь Григорович-Барський. Його записи – унікальна можливість дізнатися детально про всі головні святині і пам’ятки раннього християнства на території сучасних Сирії, Лівану, Йорданії, Ізраїлю.
Біблійний Сидон, доісторичний Баальбек, гай біблійних кедрів, церква, де зустрічалися Апостоли Петро і Павло, греко-католицькі монастирі у кам’яних скелях, місце, де святий Георгій переміг змія.
3. Агатангел і Гоголь
Дослідник лівансько-українських взаємин пропонує і літературну історію. Наприклад, докладне ліванське життя Агатангела Кримського, деталі створення його «Бейрутських оповідань». А також відвідини Лівану Миколою Гоголем.
4. Полтавське коріння
В одному з епізодів фільму мовиться про ліванського поета Михайла Нуайме і його «полтавські витоки». Виявляється, реформатор близькосхідного письменства отримав освіту в Полтавській духовній семінарії, тодішній частині Російської імперії. Саме Нуайме створив найбільш відомий переклад «Заповіту» Шевченка арабською мовою.
5. Дипломатія
В «Українському Лівані» глядач дізнається і про дипломатів минулих століть, які обіймали ключові посади на Близькому Сході. Наприклад, цікаво, що одним із мутасаррифів (у XVIII столітті так називалася посада губернатора) Гірського Лівану був Музаффер Паша, який за походженням був українцем, Владиславом Чайковським.
Його батько Михайло Чайковський служив у султана, та навіть створив в Османській імперії окремий козацький полк. Ще один визначний дипломат Костянтин Базилі, який, також був другом Миколи Гоголя і головним меценатом його подорожі в Ізраїль. Базилі, як і Гоголь, був випускником Ніжинської гімназії, а потім став генеральним консулом у Сирії та Палестині.
6. Опера
Історичну частину дослідження завершують розповіді про оперну співачку українського походження Лідію Липковську, що стала професоркою Ліванської академії мистецтв.
Саме Академія мистецтв у Бейруті стала для небоги Марії Заньковецької, зірки світової слави, місцем, де вона провела останні роки своєї творчої діяльності та життя. Українку Лідію Липковську було поховано на кладовищі Церкви Успіння Пресвятої Богородиці а Ашрафіє.
7. Миротворці
Є у фільмі і розповідь про українські «блакитні шоломи» у Лівані, свідчення й факти того, як українські військові розміновували ліванські землі, відбудовували зруйновані війною населені пункти.
За п’ять з половиною років, станом на грудень 2005-го, українськими миротворцями було знешкоджено понад 6000 вибухонебезпечних предметів, перевірено понад 520 тис. кв. м місцевості, виявлено і знешкоджено близько 7 тисяч мін та боєприпасів, надано гуманітарну допомогу понад 9000 місцевим жителям.
«Нам пощастило стати першою знімальною групою, яка отримала дозволи від Міністерства оборони та Міністерства культури Лівану на зйомки дроном. Завдяки коптерним зйомкам глядач має змогу побачити живописні польоти над країнами», – розповів режисер фільму Станіслав Литвинов.
Деякі кадри з фільму зафіксували колишній вигляд Бейрута, його припортову частину, яка нещодавно була зруйнована вибухом.
Показ фільму був благодійним. Його мета – допомоги українцям у Лівані, які постраждали внаслідок вибуху у Бейруті. Під час показу глядачі мали змогу зробити свої пожертви, а також придбати книгу «Український Ліван», яка і стала основою фільму.
У Всеукраїнській благодійній ініціативі «Друзі Лівану», у рамках якої й організовано показ, розповіли, що наразі серед потреб постраждалих від вибуху в Бейруті українців – продукти, побутова техніка, меблі, дитячі речі. Майже для всіх критично важливим є ремонт і відновлення помешкань, які були зруйновані під час вибуху.
