24 червня у Страсбурзі відкрилася сесія ПАРЄ, на якій російська делегація може позбутися санкцій через дії у Криму та на Донбасі. Норми, які дозволяють це зробити, закладені у доповіді, що її асамблея має розглянути до кінця сесії. Українська делегація заявила про подачу 226 правок до цієї доповіді, і на їхній розгляд та обговорення цього питання загалом ПАРЄ виділяє додатковий час – до першої ночі, за Києвом.
Назва згаданої доповіді – «Посилення процесу ухвалення рішень Парламентської асамблеї в тому, що стосується прав та голосування». Її подала на розгляд бельгійська сенаторка Петра де Суттер.
Проект документа змінює правила ПАРЄ і дозволяє російській делегації позбутися обмежень, які були накладені на неї після анексії Росією Криму та її дій на Донбасі, – це стосується голосування та участі у роботі керівних структур та спостережних місій асамблеї. У відповідь Росія із 2017 року не сплачує свій щорічний внесок у розмірі 33 мільйонів доларів (7% бюджету Ради Європи) і заявляє про ймовірний вихід із Ради Європи і Європейської конвенції з прав людини, що автоматично позбавить росіян права позиватися до ЄСПЛ.
Для того, аби розглянути це питання у понеділок, тривалість засідання ПАРЄ продовжили до півночі (перша година ночі, за Києвом).
Серед іншого, українська делегація говорила про порушення регламенту з боку президентки ПАРЄ Ліліан Морі-Паск’є.
Представник української делегації Борислав Береза повідомив про окрему зустріч із нею, яка також відбулася 24 червня, але, за його словами, не мала якихось очікуваних результатів з боку української сторони.
Його колега, депутат Леонід Ємець розповів про «розподіл сил», який він бачить за результатами засідання регламентного комітету.
«Чітко видно, як делегації поділились на тих, хто за повернення Росії, і тих, хто проти. За Росію: Франція, Німеччина, Італія, Ісландія, Сан Маріно, Туреччина, Нідерланди, Швейцарія, Норвегія, Монако. Проти Росії: Україна, Британія, Польша, Грузія, Литва», – написав він у Facebook.
Українські та російські правозахисники в ПАРЄ
Окрім депутатів Верховної Ради України, до Страсбургу вилетіли також українські правозахисники та кримськотатарські активісти з анексованого Криму.
Дулю в кишені приховувати дедалі складнішеМарія Томак
«Навіть якщо асамблея проголосує за резолюцію – це буде не кінець, а тільки початок. І з точки зору процедур (далі почнеться процедурна абракадабра, де російській делегації ще належить пройти кілька раундів голосувань, перш ніж її повноваження будуть відновлені), і з точки зору того, що працювати в ПАРЄ стане значно складніше. Сьогоднішній день був складним і виснажливим. Особливо, як мені здається, для Муміне. Їй як представниці кримськотатарського народу та «Кримської солідарності», звісно, всі співчувають. Але дулю в кишені приховувати дедалі складніше. Вона приїхала сюди за підтримкою, а отримує лицемірство», – написала у Facebook координаторка «Медійної ініціативи за права людини» Марія Томак.
Тим часом, ініціативна група російських правозахисників вийшла з відкритою заявою на підтримку доповіді Петри де Суттер
«Фактично це є найкращим доступним компромісним рішенням. З одного боку, це вирішує невідповідність між положеннями Правил процедури Асамблеї щодо позбавлення або призупинення прав національних делегацій та принципу рівності держав-членів в ухвалення ключових рішень в організації відповідно до Статуту Ради Європи», – мовиться в заяві.
Також її автори висловлюють занепокоєння через ізоляцію Росії у разі її виходу з Ради Європи і безкарність, яка може стати наслідок неможливості звернення до Європейського суду з прав людини.
Дехто із підписантів заяви нині присутній також у Страсбурзі. Один із них, координатор адвокаційної групи «Громадянського форуму ЄС-Росія» Юрій Джибладзе, назвав доповідь де Суттер шансом на вирішення «кризи навколо Росії, що негативно впливала на Раду Європи протягом багатьох років».
«Якщо Росія залишиться в Раді Європи, необхідно буде зробити набагато сильніші кроки для припинення грубих порушень прав людини та міжнародного права з боку Росії як усередині Ради Європи, так і за її рамками», – написав він у Facebook.
Плани і прогнози української делегації
Про перебіг засідання Радіо Свобода поспілкувалося з українським делегатом, депутатом Георгієм Логвинським.
– З урахуванням того, що нашою делегацією та нашими друзями було передано більше 200 поправок до цього репорту, то вперше в історії було ухвалено рішення, що буде продовжено роботу ПАРЄ до дванадцятої ночі. Я думаю, це було великою несподіванкою для наших російських так званих «друзів».
Зараз є суперечки, яка кількість голосів потрібна для підтримки цієї доповіді: або дві третини, або більшість. Звичайно, ми наполягаємо, що з урахуванням того, що це зміни до регламенту, то має бути дві третини, але інша сторона наполягає, що потрібна тільки більшість. Тому будемо працювати до півночі, і ми робитимемо все, щоб увесь час, який був наданий нам як члену ПАРЄ, був використаний максимально, і можливо, що цей репорт не зможе бути розглянутим у повному обсязі сьогодні.
– Які із цих поправок, які внесла Україна, на вашу думку, найважливіші?
– Всі вони важливі. Наприклад, поправка Олега Ляшка, яка передбачає, що всі делегати Парламентської асамблеї Ради Європи повинні підписати декларацію про визнання Криму українським. Такий акт підтримки. Але він означатиме до 12 років позбавлення волі для російських депутатів, які будуть це підписувати.
Або інша поправка, також запропонована Ляшком, що говорить про те, що ми не можемо приймати країни, які мають заручників. І якщо люди перебувають за ґратами і щодо цих людей є рішення УГСПЛ, якщо існує рішення іншого міжнародного суду, яке зобов’язує (Росію – ред.) повернути моряків наших, але ці рішення не виконуються, то ці люди є заручниками. Тому для повернення російської делегації потрібно буде звільнити всіх заручників, всіх політично переслідуваних осіб, які перебувають зараз в Росії. Є ще інші речі, які, наприклад, зобов’язують Росію до виплати контрибуцій, усіх збитків, яких вона завдала нашій державі.
Тобто у нас є досить креативні ідеї. Я не впевнений, що за цих розкладів вони отримають підтримку, але наше завдання – дати зрозуміти нашим європейським партнерам, що відбувається.
Двісті поправок – це багато. Але у нас є великий досвід, згадаймо, що до наших кодексів пропонували по кілька тисяч поправок. Нас не лякає розгляд питання до першої години ночі. Побачимо, як до цього поставляться наші європейські партнери.
– На вашу думку, яка ймовірність того, що ця доповідь буде ухвалена?
Дехто каже, що це шахи, а грає за правилами боксуГеоргій Логвинський
– Дивіться, якщо ми граємо в шахи – то це одне. Але дехто каже, що це шахи, а грає за правилами боксу. Ми вже кілька разів сьогодні фіксували жорстке порушення регламенту з метою ухвалення потрібних рішень для ПАРЄ в інтересах саме наших опонентів. Тому якщо ми будемо грати за правилами, я думаю, ми маємо додаткові важелі, аби це рішення не було ухвалено у тому вигляді, в якому хочуть наші опоненти.
Але що може бути? Може бути скорочено час на представлення поправок. Може бути так, що не буде можливості подавати усно поправки.
– Ваш колега Борислав Береза повідомляв, що в української делегації була зустріч із президенткою ПАРЄ. Чим вона завершилась?
– Ми пояснили власні позиції, але не дійшли якогось консенсусу.
– Якщо сьогодні не буде рішення щодо цієї доповіді, що далі? Її розглядатимуть далі впродовж сесії? Як це відбувається процедурно?
– Я не можу відповісти на це питання, бо нічого подібного ніколи в історії ПАРЄ не було, щоб продовжили роботу. Як правило, до восьмої години усе триває, бо потім перестають працювати перекладачі на офіційні мови Ради Європи.
Ми очікуємо будь-чого. Кілька разів із нами намагались домовитисьГеоргій Логвинський
Окрім того, є затверджена адженда (порядок денний – ред.), о котрій годині, що ставиться на розгляд, тому зміна адженди має бути окремо проголосована. Але вони можуть розглядати без перекладачів, що буде жорстким порушенням. Можуть розглянути без (достатньої кількості – ред.) депутатів, що теж буде жорстким порушенням. Тобто ми очікуємо будь-чого.
Декілька разів з нами намагалися про щось домовитися. Але з нами неможливо домовитись. Нас бентежить те, що ця доповідь – перший крок для того, щоб знімати санкції з Російської Федерації. Ці санкції можуть бути зняті не тільки у цьому залі, а і з боку ЄС, з боку США. Тобто це такий поштовх. Йдеться про мільярди. На що будуть спрямовані ці гроші? На купівлю зброї, на продовження анексії нашої території. Те, що зараз відбувається – це дипломатична війна.
Вимога Росії
Росія пригрозила припиненням свого членства в Раді Європи, якщо права її делегації не будуть відновлені в повному обсязі. Це ж повторив напередодні сесії ПАРЄ голова Держдуми Росії В'ячеслав Володін. За його словами, Москва наполягає на відновленні трьох основних прав російської делегації: голосувати, виступати і мати представників у керівних органах. Ще більш категоричним був голова комітету Держдуми Росії з міжнародних справ Леонід Слуцький, який входить у делегацію: «Росія не потерпить від ПАРЄ більше ніяких, навіть мікроскопічних санкцій».
Позиція Німеччини і Франції
Раніше канцлер Німеччини Анґела Меркель заявляла, що відновлення в правах делегації Росії у Парламентській асамблеї Ради Європи можливе лише за певних умов.
«Що стосується повернення Росії в Раду Європи, у нас були різні думки. Ми мали зважити дві речі. Це, по-перше, порушення міжнародних прав стосовно України. Це проблема, яку не можна залишити поза увагою міжнародного співтовариства. Але для повернення Росії треба виконати певні умови, це не буде виконано за будь-яку ціну», – сказала Меркель на спільному з президентом України Володимиром Зеленським брифінгу в Берліні минулого тижня.
Вона додала, що потрібно «шукати і знайти якийсь шлях» для повернення Росії у ПАРЄ.
17 червня президент Франції Емманюель Макрон заявив, що його країна хоче уникнути повного виходу Росії з Ради Європи.
«Є питання санкцій щодо Росії, і тут Франція послідовно дотримується своєї лінії, щоби тиск продовжувався, допоки не будуть виконані всі умови. Але щодо членства Росії у ПАРЄ, то це не повинно розглядатися в межах санкцій, адже від цього страждає не Російська Федерація, а, власне, громадяни Росії», – сказав Макрон.
Президент пояснив, що приналежність до ПАРЄ означає можливість співпраці у юрисдикційному просторі, можливість подавати позови проти російської держави, коли вона не виконує права громадян. І якщо Росія буде виключена з Ради Європи, то це забере у громадян таке право, сказав він.
«За головуванням Фінляндії ми розпочали процес консультацій щодо повернення Росії в ПАРЄ, щоб вона могла, зокрема, платити членські внески, але при цьому не діяти як активний член. Ми хочемо уникнути повного виходу Росії з Ради Європи, оскільки це буде шкодити насамперед інтересам російських громадян. Натомість ми прагнемо забезпечити їхню можливість відстоювати свої права», – наголосив Емманюель Макрон.
Натомість президент України Володимир Зеленський заявив у Парижі на спільній прес-конференції з Макроном, що у Парламентської асамблеї Ради Європи немає підстав для повернення російської делегації.
