24 лютого, у річницю початку масштабної війни Росії проти України президент України Володимир Зеленський дав пресконференцію для українських й іноземних ЗМІ «Лютий. Рік незламності» у Києві. Глава держави відповідав на запитання впродовж 2,5 годин. Ось деякі з його відповідей.
Про «зацікавленість» у виконанні формули миру
Президент України Володимир Зеленський заявляє про «зацікавленість» у виконанні формули миру.
«Ми запропонували кроки. Ми сьогодні бачимо зацікавлення у виконанні формули миру і підтримці. Я хочу подякувати державам також за те, що вчора 141 держава на Генасамблеї ООН підтримала наші мирні ініціативи. Наступний крок – залучення якомога більше держав на перший установчий саміт. Хочеться, щоб він був результативним», – сказав він під брифінгу.
За його словами, завдання – залучити всіх, не лише партнерів України, а щоб була і Латинська Америка, і Африка, Індія і Китай.
Президент України Володимир Зеленський у виступі перед учасниками саміту «Групи двадцяти» в листопаді 2022 року представив «українську формулу миру» – фактичний план того, як покласти край війні з Росією. У «плані Зеленського» – десять пунктів.
Про запропонований Китаєм мирний план
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи запропонований Китаєм план із припинення війни Росії проти України, заявив, що головне не слова, а кроки, які йдуть за ними, і результати.
«Мені здається, що це був не мирний план Китаю, не резолюція, не декларація, це не інфраструктура для чогось. Мені здається, що Китай показав свої думки з приводу цього… Те, що Китай почав говорити про Україну – це дуже непогано. Питання: що йде за словами?.. Питання в кроках. І до чого вони ведуть, який результат для нас. Бо Китай говорить там про нас», – сказав Зеленський на пресконференції 24 лютого, в річницю повномасштабного російського вторгнення в Україну.
За словами президента, в китайському мирному плані «є повага до територіальної цілісності».
«Не вказано, якої країни, але порушена територіальна цілісність нашої держави. Там йдеться про ядерну безпеку, мені здається, це дуже важливо. Це збігається з інтересами світу і нашої держави. Якісь пункти є, які зрозумілі мені, якісь думки, з якими я не погоджуюсь, весь світ, мені здається, не погоджується. Але тим не менше, це вже щось… Якщо там є думки, які збігаються з повагою до міжнародного права, до територіальної цілісності, якихось безпекових речей, я вважаю, то ми маємо це в гарному сенсі використовувати і в цьому пункті попрацювати з Китаєм. Чому ні?», – додав голова держави.
Він наголосив: «наше завдання зібрати всіх, щоб ізолювати одних».
МЗС Китаю 24 лютого представило план щодо врегулювання війни Росії з Україною. Документ містить 12 пунктів, які, на думку Пекіна, сприятимуть завершенню бойових дій. Серед них – припинення вогню і бойових дій, початок мирних переговорів, припинення односторонніх санкцій та інше.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ висловив скептицизм щодо плану Китаю, стверджуючи, що Пекін «не заслуговує великої довіри», бо «не зміг засудити незаконне вторгнення в Україну.
«Крім того, вони підписали за кілька днів до вторгнення угоду... про безмежне партнерство з Росією», – сказав він журналістам у Таллінні, повідомила агенція AFP.
Раніше Єнс Столтенберґ услід за США висловив занепокоєння тим, що Китай може поставити Росії зброю, щоб допомогти їй продовжувати війну проти України.
Про те, що Китай представить план мирного врегулювання війни РФ проти України, стало відомо минулого тижня. Про це на Мюнхенській безпековій конференції повідомив голова зовнішньополітичної комісії компартії Китаю Ван Ї. На полях конференції він зустрівся з головою МЗС України Дмитром Кулебою. Після заходу в Мюнхені Ван Ї побував у Москві та зустрічався там із президентом Росії Володимиром Путіним.
Напередодні заступник посла Китаю в ООН Дай Бінг на Генасамблеї ООН заявив, що через рік війни РФ в Україні «жорстокі факти є достатніми доказами того, що надсилання зброї не принесе миру», повідомив The Guardian.
Це повторює тезу Росії, яка виступає проти надання Україні Заходом зброї.
Україна наполягає, що єдиний шлях до «справжніх мирних переговорів» лежить через українську перемогу на полі бою. Для цього Україна потребує військової підтримки Заходу.
Про переговори з Путіним
Президент України Володимир Зеленський заявляє про неприпустимість переговорів з російським президентом Володимиром Путіним.
«Казав Ердогану – посадіть Путіна за стіл переговорів, не можна допустити ризику повномасштабної війни. Він не зміг ще тоді це зробити. А зараз він вважає, що він може (організувати переговори). Там немає з ким говорити», – сказав він під час своєї пресконференції.
Зеленський каже, що йому байдуже до того, що буде з Росією після її поразки.
«Що буде після поразки Москви? Інформаційно це на користь України. Це сигнал, що більшість країн, принаймні Європи, вірять в перемогу України, значить в поразку Москви. Що тоді буде з Росією? Чесно – мені все одно. Це їхнє питання, їхня історія, їхнє майбутнє. Я про це не думаю», – розповів президент України.
«Більше тиску, більше санкцій, більше ізоляції – і їхня еліта буде думати, що їм зробити всередині країни, щоб з їхньої новою політикою хтось захотів сісти за стіл (переговорів). Ми зацікавлені в цьому», – додав Зеленський.
24 лютого минулого року Росія розпочала повномасштабне вторгнення до України по всій довжині спільного кордону і з території Білорусі. Україна чинить запеклий опір. За даними Генштабу ЗСУ, Росія за рік випустила майже п’ять тисяч ракет по території України.
ООН задокументувала загибель щонайменше 8 006 цивільних людей і поранення 13 287 протягом останніх 12 місяців в Україні внаслідок повномасштабної війни, яку почала Росія. В організації наголошують, що реальні цифри є вищими.
Кремль заперечує загарбницьку війну проти України і називає дії російських військових «спецоперацією», метою якої є «демілітаризація і денацифікація України».
Про терміни деокупації Криму
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готується до деокупації українського півострова Крим.
«Всі хочуть повернути свої території… Цього замало. Замало бажання, потрібно працювати. Тому кажучи про терміни і кроки, можу вам сказати лише одне – все залежить лише від нас. Є військові кроки. Ми до них готуємось. Готові морально. Готуємось технічно – зброєю, посиленням, формуванням бригад, відправляємо людей на навчання. Ми маємо бути готові, а далі будуть відповідні деокупаційні кроки», – сказав він, відповідаючи на запитання щодо шансів, що цього року відбудеться деокупація Криму.
24 лютого 2022 року Росія почала повномасштабне вторгнення до України. До цього з 2014 року вона окупувала частину Донбасу та український півострів Крим. У вересні милого року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей, включаючи Запорізьку. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.
Про відносини України й Ізраїлю
Президент України Володимир Зеленський заявив про «покращення відносин України й Ізраїлю, яке почалось».
«Довгий час під час цієї війни я хотів підтримки Ізраїлю: не лише від населення, а і від лідерів, політикуму… Україна має історично прекрасні відносини з Ізраїлем. У нас було багато різних розмов на різних рівнях, із різним керівництвом: публічних, непублічних, на різних територіях. Було складно змінити позицію, бо в Ізраїлю непроста ситуація з Росією, Іраном, Сирією тощо. Я хотів, щоб вони не були медіаторами в цій війні, а обрали сторону, сторону України, бо не уявляю, як Ізраїль може підтримувати війну», – сказав голова держави.
«Я хочу відповісти на ваше запитання, я знаю всі відповіді на ваше запитання, але не зможу вам їх дати, я не можу підставити покращення відносин України і Ізраїлю, яке почалось», – додав Зеленський, відповідаючи на запитання про те, як Ізраїль допомагає Україні скоротити іранську військову допомогу Росії.
16 лютого після зустрічі з ізраїльським колегою Елі Коеном міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Київ очікує ухвалення Ізраїлем рішень щодо надання військової допомоги України – насамперед йдеться про захист українського неба.
Своє перебування на посаді очільника зовнішньополітичного відомства Елі Коен розпочав із заяви, що Ізраїль «менше говоритиме публічно» про війну Росії проти України, але «наша значна гуманітарна допомога Україні продовжиться».
На початку лютого премʼєр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу сказав, що його країна не відкидає надання військової допомоги Україні.
Відповідаючи на запитання, чи може Ізраїль надати Києву військову підтримку, Нетаньягу заявив, що «безумовно, розглядає» такий варіант. Він окремо зазначив, що в Ізраїлі готові розглянути постачання в Україну системи ПРО «Залізний купол».
Також голова уряду Ізраїлю сказав, що готовий виступити посередником у переговорах між Росією та Україною, якщо на це погодяться обидві сторони та США.
На початку лютого Іран звинуватив Ізраїль в ударі безпілотника по військовому заводу поблизу центрального міста Ісфаган і пообіцяв відповідь.
Ізраїль давно заявляє, що готовий завдати ударів по іранських цілях, якщо дипломатія не зможе стримати ядерну чи ракетну програми Тегерана, але не коментує конкретні інциденти.
За даними Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), поблизу Ісфагана розташовується підприємство Shahed Aviation Industries, що виробляє дрони-камікадзе Shahed, якими Росія, зокрема, завдає ударів по Україні.
Про ймовірність нападу Росії на іншу країну
Президент України Володимир Зеленський не виключив можливості нападу Росії на іншу державу, зокрема члена НАТО.
«На жаль, так. Я вважаю, що це можливо і це може статися. Чому? Я можу пояснити. Президенту Путіну треба показувати успіх і перемоги. Успіх на полі бою в Україні не відбудеться, масованого реваншу не вийде, принаймні ми будемо боротися і, якщо буде постачання, будемо більш сильними. Тому йому потрібно буде показувати успіх. І всі розуміють, що він може бути там, де є слабке місце. І щоб це були ті держави, які до цього мали вплив Москви, ще за радянських часів, і де є ті чи інші негаразди, конфлікти, сепаратні інституції», – сказав президент.
Зеленський згадав «приклад Молдови» і документи, передані владі цієї країни українськими спецслужбами, щодо ймовірних планів Москви дестабілізувати ситуацію там.
«І вони можуть розвивати цей напрямок. Вони постійно будуть робити такі кроки. Цьому бажано запобігати: посиланням зброї, санкціями і всіма відповідними кроками», – заявив голова держави.
«Якщо станеться так, що Україна не витримає через ті чи інші думки, послаблення допомоги. Росія прийде в держави НАТО. Так станеться. Вони прийдуть в країни Балтії. І тоді США будуть відправляти своїх синів і дочок воювати, тому що це НАТО», – додав він.
Президентка Молдови Майя Санду неодноразово звинувачувала Росію в спробі дестабілізувати Молдову і закликала до виведення російських військ з регіону.
Минулого тижня вона заявила, що отримала документи від українських спецслужб, які описують організовану Москвою змову з допомогою іноземних диверсантів, нібито спрямовану на повалення керівництва країни, запобігання вступу в ЄС і використання у війні проти України.
Росія заперечила, що готує подібний сценарій. Міністерство закордонних справ РФ назвало відповідні твердження «необґрунтованими та бездоказовими», звинувативши США, «інші країни Заходу» й Україну в спробах використати неперевірену інформацію для «виправдання власних незаконних дій».
Натомість США висловили занепокоєння через такі повідомлення і наголосили, що це знайомий «російський сценарій».
23 лютого Міністерство оборони Росії заявило, що Україна нібито найближчим часом планує «збройну провокацію» і «вторгнення» в Придністров’я, а як привід до нього «планується інсценування нібито наступу російських військ із території Придністров’я». Доказів російське міністерство не навело.
Влада Молдови це заперечила. Міністерство оборони країни 24 лютого заявило про відсутність «загроз безпеці» Молдови.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив про «ескалацію російських зусиль із підриву Молдовської держави».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
