У Харкові цього року вперше проводиться ЛГБТ-форум «ХарківПрайд». Такі заходи вже кілька років відбуваються у Києві, Одесі й інших українських містах. Протягом цього тижня заплановані лекції, публічні дискусії і «марафон «квір-татуювання», а на завершення у неділю відбудеться хода на підтримку ЛГБТ. Супротивники її проведення, однак, заявили про організацію понад десятка подій на той же час у Харкові. Про те, як готувалися до першого «ХарківПрайду» і якими є перші реакції, Радіо Свобода розповіла співорганізаторка форуму Анна Шаригіна.
– Ми кілька років поспіль працювали і працюємо для «КиївПрайду», дуже велика команда харківська працює для «КиївПрайду», власне, вже четвертий рік поспіль, як ми залучені.
Ми побачили, як це успішно відбувається у Києві, побачили, що в Одесі теж є «прайд», що гарантується безпека під час маршу, що заходи відбуваються.
Тож ми поспілкувалися із ком’юніті харківським і вирішили, що ми теж заслужили і можемо собі дозволити провести такий форум у Харкові.
– Розкажіть, будь ласка, про підготовку. Міський голова Харкова Геннадій Кернес спочатку заявляв, що домагатиметься скасування маршу «ХарківПрайду» через суд, бо була петиція про його заборону, але потім у мерії наче передумали.
– Насправді всі заяви міського голови були у публічному просторі. Коли він сказав, що буде звертатися до суду, ми дали кілька коментарів щодо розгляду згаданої петиції, щодо її антиконституційного характеру. Також ми повідомили наших партнерів і дипломатичні представництва в Україні про таку позицію міського голови щодо «ХарківПрайду».
Після цього наші колеги і друзі без перебільшення зі всього світу почали йому писати. Наприклад, Human Rights Campaign – це ЛГБТ-організація в США. Також міському голові написали листа Асоціація організаторів «прайдів» у Європі та із десяток посольств. Вони писали про те, що означають «прайди» для спільноти у всьому світі.
Наразі нам пропонують статичну акцію замість ходи
Тоді міський голова зробив заяву, що він передумав іти до суду. І ми дуже зраділи насправді, і наші міжнародні партнери дуже зраділи. У заяві йшлося про те, що вони будуть сприяти мирному зібранню, яке ми організовуємо, але наразі це має такий вигляд, наче він просто формально підійшов до цього питання.
Про співпрацю я б точно не говорила, як і про те, що вони сприяють, бо у нас не було жодних перемов. Поліція наразі говорить про те, що міська влада не співпрацює і відмовляється перекривати вулиці там, де ми мали пройти проїжджою частиною. Наразі нам пропонують статичну акцію замість ходи.
– Як інші люди у Харкові реагують на проведення «прайду»?
– У нас була запланована інформаційна кампанія. Ми мали використати білборди і мали на меті привернути увагу і показати, що Харків – це дружнє місто для різних людей. На бордах мали бути різні символи Харкова, розмальовані у веселкові кольори, і гасло «Безпека. Рівність. ХарківПрайд». Але нам відмовили всі рекламні агенції, мовляв, їм розіб’ють їхні конструкції, хоча про якісь скляні конструкції не йдеться, а білборди розміщені на значній висоті. Поки що це схоже або на гомофобію, або ніби городян тероризують якісь угруповання, і вони не почуваються у безпеці і не знають, до кого звертатися, якщо їхнє майно руйнують з мотивів ненависті.
А коли ми замовляли автобуси, то один із власників фірм казав: а раптом будуть кидатися камінням, а скло коштує 16 тисяч.
Але є й хороші новини, хороші людини. Є готель, що приймає наші заходи вже вдруге, попри те, що перший раз кілька місяців тому захід намагалися зірвати: прийшли з десяток чоловіків, кричали, перебивали лектора.
Також є навчальні заклади, що розміщують інформацію про події «ХарківПрайд»-тижня. І це все нам дає надію, що Харків дійсно заслуговує на «ХарківПрайд».
– Деякі події «ХарківПрайду» відбулися. Як ви оцінюєте їхній перебіг? Чи багато людей приходили?
– Поки що відбулася тільки одна подія, що була організована у рамках бієнале молодого мистецтва, і це їхня освітня програма за нашої підтримки. Цей захід, власне, відкривав наш «прайд»-тиждень. Прийшло понад сотню людей. Це дуже надихає. Люди змогли поговорити не стільки про ЛГБТ як рух, а радше про «квір-мистецтво»: що таке «квір-мистецтво», як воно виявляється у міському просторі, хто такі «квір-митці». Було дуже цікаво, було дуже багато молоді.
А сьогодні запланована лекція у літературному музеї Олександра Донія про те, чому толерантність – це частина модерної української національної ідентичності.
– На вихідних праворадикали планують також свої заходи. Буде, зокрема, «Хода за сімейні цінності», наскільки я бачу. Чи була у вас якась комунікація?
– Дивіться, спочатку були погрози в особистих повідомленнях. І вони знають прекрасно, що активісти й активістки розуміються на судових справах краще за просто різних людей, які жодного разу не стикалися із мовою ворожнечі у соцмережах. Тому вони писали підписникам наших сторінок в інстаграмі й фейсбуці, писали насправді жахливі речі, не хочу цитувати.
Але потім, коли вони пішли до суду і міський голова сказав, що спробує заборонити «прайд», то вони заспокоїлися, принаймні, нам перестали надходити скарги на погрози.
Зараз зареєстровано 11 акцій, які начебто мають провести у різних локаціях маршруту нашої ходи
Зараз зареєстровано 11 акцій, які начебто мають провести у різних локаціях маршруту нашої ходи. Ми впевнені, що у Харкові немає стільки праворадикальних людей, щоб зібрати 11 акцій по 500 учасників, як вони пишуть. Ми бачимо, як розвиваються їхні івенти у фейсбуці та інших соцмережах, і ми думаємо, що це просто профанація, на яку посилаються поліція й міська влада.
Проте я не бачу ніякої проблеми: Харків – чималеньке місто, ми готові до розумних компромісів, зокрема, щодо маршруту акції, тому що дійсно вважаємо, що у Харкові справді є місце для різних людей. Ми тільки вимагаємо від інших організацій гарантувати ненасильницький характер їхніх зібрань.
– Скільки людей ви очікуєте побачити на марші «ХарківПрайду»?
– Ми спочатку планували 300 людей і ще жартували: хоч би 100 назбирати. Але зараз форму реєстрації, яка не є обов’язковою, заповнили понад 900 людей. Таким чином, ми очікуємо від тисячі до півтори тисячі учасників.
