Львівська прокуратура сьогодні вперше відчинила двері для відвідувачів, щоб ті могли побачити красу архітектурних прийомів та інтер’єр початку ХХ століття. Першими гостями стали студенти львівського університету, майбутні юристи. Однак екскурсії організовуватимуть для всіх охочих. Зараз опрацюють механізм, адже об’єкт під охороною, тобто режимний.
Група молодих людей не приховувала захоплення від побаченого.«Це неймовірно.Вітражі і скульптури, які доповнюють одні одних. Я загорівся бажанням, щоб тут працювати», говорить студент Руслан Джугля.
Вперше у будинок прокуратури три дні тому потрапила екскурсовод Наталія Зубик. Раніше вона зупинялась із туристичними групами біля цієї будівлі, але розповідала історію вітражів та архітектурних прийомів, яких ніколи не бачила.
На початку ХХ століття ця будівля вважалась твором мистецтваНаталія Зубик
«На початку ХХ століття ця будівля вважалась витвором мистецтва. Про це писали не лише у Львові, а й Європі загалом. Не лише зовнішні принади описували, але внутрішні інтер’єри, які були неймовірним синтезом вітражів, живопису, скульптур, мармуру, світла. Автором вітражів був автор проєкту будівлі Альфред Захаревич. Вітражі були зроблені на краківській фабриці Желєнського, який був найвідомішим промисловцем, який випускав вітражі для Європи», – розповідає екскурсовод Наталія Зубик.
Кам’яницю у центрі Львова (нині проспект Шевченка, 17-19) збудували у 1907-1910 роках для Торгово-промислової палати.Навіть спеціально організували конкурс на кращий проєкт.
Із поміж 12 обрали роботу львівських архітекторів Альфреда Захаревича і Тадеуша Обмінського. До оформлення інтер’єру залучили кращих тодішніх митців. А вітражі виготовила вітражна фірма Желєнського, яка досі існує. Це була поважна фабрика, знана в Європі.
Вітражі, освітлення, а світильники спроєктовані Альфредом Захаревичем, розкішні мозаїки квітів, які вставлені у балюстраді сходів, мармур,а у великій актовій залі вирізьблені скульптурні групи. Це зразок монументально-декоративного мистецтва, який включає настінний живопис, скульптуру, вітражі і мозаїку і передусім ця будівля, яку врешті відкрили, цікава мистецтвознавцям. Бо вони ще мають оцінити живопис.
Ідея відкрити двері прокуратури народилась під час спілкування з журналістами, які поцікавились, чи готова прокуратура показати це унікальне приміщення львів’янам.
Прокуратурі пощастило, що ми у такій пам’ятці перебуваємоІрина Діденко
«Я поцікавилась історією, порадилась із колегами, чи вони готові до такої відкритості і вони підтримали ідею. Наше приміщення важко поєднати з роботою прокурора і екскурсійною діяльністю, тому зібрали всі згоди – СБУ, Державної служби охорони, склали маршрут, щоб не заважав роботі прокурора. Будівля дуже цікава, то всі так зацікавились. Прокуратурі пощастило, що ми у такій пам’ятці перебуваємо», – розповідає прокурор Льввіської області Ірина Діденко.
Екскурсії проводитимуть двічі на тиждень. Попередньо потрібно на неї зареєструватись або на сторінці прокуратури або через екскурсовода.
Інтер'єр повністю збережений
Те, що відвідувачі зможуть знайомитися із мистецькою красою приміщення прокуратури, позитивно оцінив голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк.
Фактично, чи не найкраще збережений інтер’єр періоду сецесіїАндрій Салюк
«Якщо це будуть регульовані екскурсії, то це дуже добре. Це є повністю збережений оригінальний сецесійний вистрій. Цей будинок був збудований і декорований сецесійно. Що важливо, що цей будинок залишився зі збереженим вистроєм, а це вітражі, мозаїка, дерев’яні елементи, закінчуючи лампами. Фактично, чи не найкраще збережений інтер’єр періоду сецесії. Навряд чи є ще такі об’єкти», – говорить Андрій Салюк.
У радянський період будинок Торгово-промислової палати забрав міський комітет комуністичної партії. А з 90-х років ХХ століття у ньому розташувалась обласна прокуратура. Будинок перебуває у власності громади Львова.
Попри те, що це режимний об’єкт, сторонні особи вдерлися у будинок прокуратури у ніч з 18 на 19 лютого 2014 року. Але не для того, щоб помилуватись інтер’єром, а розгромити його і знищити кримінальні справи. Тоді у Львові відбулися погроми силових структур.
У так звану «ніч гніву» група організованих провокаторів, побила вікна і цінні вітражі, знищила вхідні двері, елементи інтер’єру в прокуратурі.
Після Майдану новопризначений тоді начальник СБУ у Львівській області Віктор Андрейчук, казав: «Слід є різний, харківський і місцевий»
Збитки були завдані на понад 10 мільйонів гривень. На сьогодні майже все відновлено за бюджетні гроші міста, ще на реставрації перебуває один елемент вітражу.
Однак досі без відповіді залишається запитання, хто саме організував погроми у Львові у ніч з 18 на 19 лютого 2014 року. І цю відповідь має дати, зокрема і прокуратура.
Погроми у Львові, рік потому: ніхто не покараний, нічого не розслідувано
За тиждень до погромів у Львові спецслужби нищили документи – працівник міліції
