Семисерійний серіал «Хід королеви» («The Queen's Gambit») на Netflix б’є рекорди переглядів. За майже місяць від прем’єри серіал у світі подивились понад 62 мільйони підписників, але аудиторія ще більша. Серіал екранізований Скоттом Френком за романом Волтера Тевіса «Гамбіт королеви», чи «Хід королеви». Серіал – на першій сходинці і у рейтингу Netflix в Україні.
Українські шахістки, чемпіонки світу, сестри зі Львова Анна і Марія Музичук поділились із Радіо Свобода своїми враженнями від перегляду серіалу.
Анна і Марія Музичук дивились серіал «Хід королеви» із зацікавленням, зосереджували увагу на шахових партіях, яких у фільмі чимало, від дружніх поєдинків до міжнародних турнірів. До того ж, у фільмі розповідається історія жінки-шахістки Елізабет Гармон, яку в дитячому віці навчив грати у шахи працівник притулку. Хоч Елізабет і вигаданий персонаж, але близький українським шахісткам. Вони грають у шахи з дитинства.
Якою мірою Анна і Марія Музичук впізнають себе у головній героїні?
Сподобалася гра акторівМарія Музичук
«Я б не сказала, що асоціювала себе з головною героїнею. Жінки насправді слабше грають у шахи від чоловіків. Такої жінки, яка б перемагала всіх чоловіків-шахістів ніколи не було. Але мені сподобалося, що у серіалі багато позитивних моментів, є багато відгуків. Сподобалася гра акторів, тому що важко, не будучи шахістом, увійти у цю атмосферу, сидіти за дошкою, передати ті емоції і рухи, як ми ведемо гру, як ми думаємо. Звісно, що серіал не відображає нашого способу життя. Фільм залишається фільмом. Звичайно, що немає таблеточок, які випив і став чемпіонкою світу. Щоби досягнути успіху, високого результату, потрібно дуже багато працювати. Можливо, людям подобається, що таким легким способом у вигляді таблетки можна 8 років не грати у шахи, як у серіалі, а потім повернутися і знову бути на висоті. Такого в житті немає, тому розумію, чому серіал такий популярний», – говорить чемпіонка світу Марія Музичук.
Серіал «Хід королеви», за даними Netflix, – у топ-10 найпопулярніших серіалів у понад 90 країнах світу. Тринадцятий чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров підбирав шахові партії для фільму з реального життя спортсменів. Фінальну партію Елізабет Гармон проти російського шахіста Василя Боргова Гаррі Каспаров узяв із реальної гри українського гросмейстера зі Львова Василя Іванчука у 1993 році.
«Одна з цілей, яку я перед собою поставив, практично її виконав – це наблизити текст партій і взагалі динаміку розвитку боротьби в кожній партії до описів Тевіс, що було не так просто. Тому що знайти професійні партії, які відповідали б аматорським описами Тевіс – це була цікава задача. Вона, на мою думку, була виконана, особливо в останній партії, коли вдалося майже повністю витримати цю лінію, яка була задана в книзі. Складна партія, відкладається вона в незрозумілій позиції. Вони пропонують дуже цікаву ідею, при аналізі якої Боргов пропонує нічию, вона відмовляється. Все це відповідало книзі і тому, що відбувалося на дошці», – сказав консультант серіалу, відомий шахіст світу Гаррі Каспаров в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода.
У своїх інтерв’ю Гаррі Каспаров говорив, що львів’янин глибоко розуміє шахи. Нібито Василеві Іванчуку пропонували у серіалі зіграти роль Боргова, але він відмовився. Чому? Наразі не вдалося почути це від самого гросмейстера, який не є людиною публічною і не вельми охоче погоджується на розмову.
Дуже непогано передали поведінку шахістівАнна Музичук
«Василь Іванчук був одним із найсильніших шахістів. Аби пояснити детально фінальну партію у фільмі, взяту з гри Іванчука, потрібно вживати шахові терміни, мабуть, читачам складно буде це зрозуміти. У серіалі розігрувалися реальні партії. Тобто, це не те, що ходили, як заманеться, а робили ходи з реальних партій. Саме тому акторам довелось проробити велику роботу – запам’ятовувати кожен хід, особливо важко, якщо ти не шахіст. І можна аплодувати акторському складу серіалу, який спеціально брав уроки гри у шахи, про що я читала. Вони дуже непогано передали поведінку шахістів. Оцей процес, коли ти думаєш. Те, що Гаррі Каспаров супроводжував у фільмі всі ці шахові епізоди, дуже знаково. Він вибрав не лише партію Іванчука, але й ті, які були цікаві, найбільш відповідали характерам персонажів», – каже чемпіонка світу Анна Музичук.
«Серіал робить шахи модними»
Серіал «Хід королеви» популяризує гру у шахи, зауважують сестри Музичук. Чимало батьків телефонують до тренерів із проханням навчити їхніх дітей грати у шахи. Люди, які ще донедавна мало що й чули про шахи, тепер починають розуміти специфіку цієї гри, кажуть сестри. Після перегляду серіалу багато глядачів діляться своїми враженнями, що їм захотілось сісти за шахову дошку.
Почали шукати, як навчитися грі у шахиМарія Музичук
«Серіал зробив величезний плюс для шахів, тому що їх популяризує. Навіть коли ми виграємо якийсь турнір, про це пишуть у пресі, то до наших батьків телефонують люди з проханням навчати їхній дітей грати у шахи. А тут такий популярний серіал, і одразу ж всі почали шукати, як навчитися грі у шахи», – каже Марія Музичук.
Люди скучили за добрими історіямиАнна Музичук
«Багато людей, переглянувши серіал, дуже зацікавились грою, є запит на шахи. Навіть зацікавились ними ті, хто не вмів ніколи грати у шахи чи закинув цю справу. Не лише у світі, але й в Україні зріс інтерес. Хоча в нашій країні це розвинений вид спорту. Люди скучили за добрими історіями, емоційними, а серіал їм це дає. До того ж, мало в якому спорті жінки можуть конкурувати з чоловіками, як це є у шахах», – продовжує Анна Музичук.
«Емоції у шахах – табу»
Головна героїня серіалу «Хід королеви» переживає багато різних емоцій. Не бракує їх шахістам і в реальному житті. Однак під час гри, кажуть сестри Музичук, емоції доводиться ховати.
Під час гри емоцій немаєМарія Музичук
«Шахи – така гра, що не можна виштовхувати свої емоції на зовні. Важливо не показувати суперникові, як, на твою думку, проходить ця партія. Ми можемо після гри прийти у готельний номер і радіти перемозі чи шкодувати через неправильний хід, що програла партію. Цей вид спорту особливий тим, що під час гри емоцій немає», – зауважила Марія.
Емоційне напруження показано у фільмі дуже гарноАнна Музичук
«Оця шахова частина серіалу, нервове, емоційне напруження під час партії показано у фільмі дуже гарно. Це життя, яке було 30-40 років тому, до шаленої комп’ютерної епохи, коли люди ходили в театри, на шахові змагання, щоб просто подивитися на гру. Коли збиралися і думали, який хід був зроблений шахістом і чому. А зараз відбулася діджиталізація – і всі елітні турніри йдуть онлайн, показано всі ходи. І люди, сидячи вдома, спостерігають за партією. Можна десь говорити, що шахи менш популярні, бо немає глядачів у залах, але вони всі онлайн. Людей, які цікавляться шахами, багато», – вважає Анна.
Сестри Музичук входять у десятку найсильніших шахісток світу. Анна і Марія живуть у Львові. Обидві – чемпіонки світу. Одна одну підтримують і разом тренуються. Карантин дещо змінив їхній графік щодо змагань, але багато часу спортсменки використовують для тренувань. Бо шахи, кажуть, – постійна праця.
Ми тренуємось по 5-8 годин на деньАнна Музичук
«Ми багато років входимо у десятку найсильніших шахісток світу. Рейтинг – це відображення сили гри. Звичайно, нам важливі рейтинги, хочемо покращити свою майстерність, а відповідно, і свій рейтинг. У час карантину у шахістів більше переваг, аніж в інших спортсменів. Закрились стадіони, басейни, зали, спортсмени не могли тренуватись. А шахісти могли сидіти вдома і працювати. Ми тренуємось по 5-8 годин на день. Раніше, правда, готувалися до певних змагань і суперників, а зараз важче спланувати цей процес», – говорить Анна Музичук.
Сестри Музичук родом зі Стрия Львівської області. Займатись шахами почали з двох років. Батьки спершу показували їм шахові фігури, а у три роки майбутні чемпіонки вже знали правила гри. Сестри започаткували у Львові програму «Шахи в школах». Оскільки знали про такий досвід у світі і відомо, розповідають вони, що ті діти, які займаються шахами, більш успішні у навчанні та й загалом у житті.
У січні наступного року сестри Музичук братимуть участь у шаховому турнірі Гран-прі в Гібралтарі.