Новим патріархом Сербської православної церкви (СПЦ) став митрополит загребсько-люблянський Порфірій (світське імʼя Првослав Перич). Главу СПЦ обрали через три місяці після смерті колишнього патріарха Іринея, котрий в листопаді 2020 року помер від COVID-19. На цю хворобу померли ще двоє владик, троє інших госпіталізовані. В соборі взяли участь 36 із 43 єпископів СПЦ, котра має епархії й у Македонії, Чорногорії, Боснії і Герцеговині, Хорватії, Словенії, а також у країнах Західної Європи, Сполучених Штатах Америки та Австралії.
Нового патріарха Порфірія обрали так званим «апостольським жеребкуванням»: до Біблії поклали конверти з іменами трьох кандидатів, які отримали найбільше голосів, відтак 90-літній монах на імʼя Матей вибрав один із тих конвертів.
Добрі відносини з політикою й бізнесом
Новий глава СПЦ народився 1961 року в сербському краї Воєводині. Завершив студії на Богословському факультеті в Белграді, докторську дисертацію захистив у Афінах. Він часто зустрічався з сербськими державними діячами, як із проєвропейськими, так і з тими, хто виступає за близьку співпрацю із Москвою. Сербські оглядачі кажуть, що в нього є дуже добрі відносини і звʼязки як з політичними, так і з бізнесовими колами. Він свого часу був керівником Державного агентства у справах радіо-телебачення, яке надавало частоти телевізійним і радіоканалам й призначало їхніх керівників.
Главу СПЦ вперше обирали не в будинку патріархії в Белграді, а в крипті Храму святого Сави. Це пояснили тим, що в новопобудованому соборі є кращі умови для зібрань в час пандемії.
Сербські ЗМІ зазначають, що державні органи й, зокрема, президент Александар Вучич, брали активну участь у свого роду кампанії для обрання патріарха. Глава держави зустрівся з кількома впливовими єпископами й відвідав сербський монастир на Афоні (Святій горі) в Греції. Упродовж минулих кількох років влада надавала значну фінансову допомогу як для будівництва Храму св. Сави у Белграді, так й для інших церковних заходів.
Сербська церква беззастережно підтримує державну політику
Навзамін, церковні ієрархи беззастережно підтримували державну політику, зокрема, коли йдеться про відносини Белграду з «усіма сербськими землями». Що таке «сербські землі»? Новообраний патріарх й президент Сербії згідні в тому що, незважаючи на державні кордони, які вони вважають тимчасовими, Сербія має право й повинна бути захисницею усіх сербів. Це анітрохи не відрізняється від політики Росії й Російської православної церкви (РПЦ).
В час розвалу колишньої Югославії й у час війн у 1990-і роки СПЦ тісно співпрацювала з режимом Слободана Мілошевича. Єпископи й священство заохочували сербів до боротьби за створення «великої Сербії», тобто за приєднання до Сербії великих частин Хорватії й Боснії і Герцеговини.
Минулого року СПЦ й колишній патріарх Іриней доклали чимало зусиль у так званій «революції літій» у сусідній Чорногорії, котра призвела до перемоги на парламентських виборах просербсько-проросійських сил в країні.
«Духовним батьком» новообраного сербського патріарха називають владику Іринея, котрого упродовж минулих 30 років вважали творцем церковної політики й «сірою еміненцією» колишніх патріархів Іринея й Павла. Ця політика, між іншим, відкидала право на автокефальність православних церков у Македонії й Чорногорії.
Сербська православна церква не визнає Православну церкву України
Коли йдеться про відносини між православними церквами, сербська церква абсолютно на боці Москви. Православну церкву України (ПЦУ) сербські ієрархи називають «неканонічною» та «розкольницькою». Новообраний патріарх належить до консервативного крила ієрархів. Отож, його обрали насамперед для підтримки глави держави і його політики – як щодо Косова, так і щодо сусідів, Росії і Європи. Під керівництвом патріарха Порфірія СПЦ, як виглядає, не завертатиме з традиційного шляху, на якому була найближчою союзницею белградської влади.
Обрання нового патріарха можна вважати перемогою президента Сербії Александра Вучича. На чолі СПЦ опинилася людина, яка йому потрібна, і яка має реальний вплив на значну частину сербського суспільства.
Згідно з переписом населення 2011 року, 85 відсотків громадян Сербії вважають себе православними християнами.
