Чому прозорість роботи влади – важлива складова демократії? Бо перед високопосадовцем часто стоїть вибір: ухвалити рішення в інтересах однієї людини чи широкого кола громадян. І суспільство має право знати, хто впливає на президента, депутата, міністра, з ким і з якою метою проводять зустрічі наділені владою.
Володимир Зеленський обіцяв зробити роботу свого офісу максимально прозорою. Тож журналісти «Схем» зробили вже традиційний запит на Банкову – з проханням ознайомитись з журналом відвідувачів офісу президента. Хто і навіщо туди приходить? Але, як і в його попередників Петра Порошенка і Віктора Януковича, у Зеленського засекретили цю інформацію. Назвавши її «конфіденційною».
Це породжує підозри, що, як і раніше, олігархи й бізнесмени з сумнівним бекграундом непомічено потрапляють на прийом до перших осіб держави, що туди ходять судді та правоохоронці, які мали б триматися якнайдалі від посадовців і бути від них незалежними, що деякі люди, помічені в корупційних історіях, не такі вже й токсичні для команди президента, бо двері на Банкову для них відчинені. І всі ці підозри підтверджуються – в розслідуваннях журналістів «Схем».
Грудень 2019-го. Київ, вулиця Банкова.
Народний депутат України від «Слуги народу» Дмитро Соломчук несе картонну коробку. За ним помічник з двома кошиками. У кожному – по графину, дві палки ковбаси, коробці цукерок і згортку.
– Добрий день, Радіо Свобода, – представляється журналіст. – Кому подарунок несете?
– Собі, – коротко відповів Соломчук.
І разом з помічником попрямував у приміщення. Ще донедавна це – Адміністрація президента, а нині – Офіс президента.
Через кілька днів знімальна група помічає схожу картину: як в ОП заносять пакунки з візиткою Михайла Радуцького – народного депутата від «Слуги народу», керівника комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації.
Чим має займатися офіс президента України?
Через місяць після інавгурації Володимира Зеленського тоді ще керівник його Адміністрації Андрій Богдан заявляв, що їхня мета – цілковита трансформація АП.
«Взагалі ми сюди прийшли з концепцією реформування Адміністрації президента. Перетворення її з рудимента радянської системи в сучасний європейський Офіс президента», – розповідав він.
Ідеї відкритості влади в команди Володимира Зеленського з’явилися ще в розпал президентської кампанії.
Наприклад, на одному з передвиборчих відео «ЗеКоманди» від березня 2019-го публічно запропонували відкрити списки відвідувачів Банкової.
«Чому замість камер хоча б не зробити публічною інформацію про відвідування держустанов. Щоб ми бачили, хто приходить на Банкову», – озвучував ідею Ігор Новіков. Тоді ще кандидат Зеленський схвально відгукнувся на цю пропозицію: «звісно, я готовий» – єдине, «зважаючи на питання державної безпеки».
З моменту виходу цього проморолику минуло пів року.
Володимир Зеленський уже президент, а Ігор Новіков, який запропонував оприлюднювати відомості щодо усіх відвідувачів Банкової, став його позаштатним радником.
Як же за цей час втілилася ідея відкритості?
Схоже, що вона й досі існує поки на словах. Адже Офіс президента Володимира Зеленського, як і їхні попередники з Адміністрації Порошенка, а також і Януковича, не публікує і не надає у відповідь на офіційні журналістські запити інформацію, хто ходить на зустрічі в ОП. Відмову пояснюють «конфіденційністю». А також тим, що журнал відвідувачів – це допоміжний документ для державної охорони.
Візитерами Банкової виявилися друзі глави держави з «95-го кварталу» і родичі його помічників, бізнесмени, судді, антикорупціонери, а також – люстровані посадовці часів президента-втікача Януковича і соратники Азарова.
Хто ж і з якою метою ходить тепер в Офіс президента Зеленського?
Друзі-«кварталівці»
Так, у жовтні 2019 року знімальна група «Схем» зафіксувала, як в робочий час концертний директор «Студії «Квартал 95» і виконавець ролі голови СБУ у серіалі «Слуга народу» Міка Фаталов прямує до Офісу президента.
Фаталов спершу віджартувався у відповідь на запитання журналістів, а потім пояснив, що йде домовлятись про футбол.
– У вас посада якась в Офісі президента?
– Звісно, я ж тут цілий день на посадах сиджу.
– А яка посада?
– Я взагалі йду про футбол домовлятися. У нас товариський матч.
– Між ким і ким? «95-й квартал»?
– Так.
– З ким? З Офісом президента?
– Зараз будемо вирішувати. Я не знаю, з ким. Хто в футбол вміє грати, з тими й будемо.
Восени 2019-го «Схеми» вже розповідали, як цей актор студії «Квартал 95», наближений до президента Володимира Зеленського, непублічно відвідував прем’єр-міністра України Олексія Гончарука. Тоді він заводив у гості столичного забудовника Артура Мхітаряна.
Іншим разом журналісти зафіксували на Банковій Олексія Кірющенка. Він – режисер серіалу «Слуга народу» – того, у якому роль президента Голобородька зіграв Володимир Зеленський.
30 жовтня 2019-го Кірющенко подав декларацію як кандидат на посаду голови Державного агентства з питань кіно.
А що ж він робив на Банковій? Минулого року Кірющенко подавав кандидатуру на посаду голови Державного агентства з питань кіно, але не пройшов далі від першого етапу. Нині журналістам він пояснив: в Офіс президента його запросили як консультанта.
– Що я в офісі? А що я в офісі? В офісі, в офісі. Та ми ж про творчість, про кіно, про серіали…
– А тут зараз вирішують ці питання? Творчості?
– Тут був міністр культури, тут була людина від Офісу (президента – ред.) з гуманітарних питань. Я ж консультант.
– Чи можливо, щоб ви були долучені до створення чогось?
– Ні. Поки ще це ніяк… Ні-ні.
15 жовтня 2019-го «Схеми» помітили, як з бокових воріт Офісу президента пішки вийшов Сергій Сівохо.
На той час він був креативним продюсером студії «Квартал 95» і тренером у проєкті «Ліга сміху». Примітно, що журналісти зафіксували його якраз за три дні до того, як він був призначений на посаду радника секретаря РНБО.
Про причини візиту він не розповів – заявив лише, що тема була «приватна».
– Скажіть, що ви робили в Офісі президента?
– Я ж зустрічався з товаришем.
– З ким?
– Це мій товариш, не з президентом (зустрічався – ред.).
– Це ви узгоджувати сценарій якийсь?
– Який сценарій? Так, сьогодні «95-й квартал», наприклад – концерт в Україні.
– На яку тему розмовляли? Приватну?
– Звісно, приватну.
– А як можна потрапити на приватну розмову в Офіс президента?
– Не знаю.
Сини, брати, свати?
Чоловік у світлому піджаку, якого зустріли на Банковій журналісти у грудні, не одразу зайшов до ОП, якийсь час він чекав із боку будинку з химерами.
– Ви в Офіс?
– Ні, я ж не державний службовець
– Ви на зустріч?
– Ні, ні, я зараз хочу перемовити з людиною і все.
– Ви хочете працювати тут чи яка мета?
– Ні-ні-ні. Я з науково-дослідницькими матеріалами.
Як виявилося, це Денис Єрмак. На Банкову він прийшов до свого брата Андрія Єрмака – помічника президента України.
– А як вас звати?
– Денис.
– А прізвище?
– Єрмак.
– Ви не брат Єрмака?
– Брат.
– Рідний, так?
– Так.
Денис Єрмак пояснив, що займається дослідницькою роботою і хоче розповісти брату про ініціативу – але про яку, не уточнив.
– Які саме матеріали ви несете?
– Я не можу сказати, я займаюся науково-дослідницькою роботою.
– Ага. Часто ви ходите в Офіс?
– Ні, ні.
– З президентом зараз будете розмовляти?
– Ні, мене не прийме президент.
– А з ким?
– Я сподіваюся брату просто розповісти, яка у нас ініціатива.
У жовтні «Схеми» помітили ще одного візитера, який прийшов у родинних справах. Це – народний депутат України від «Слуги народу» Олексій Устенко. Коли журналісти поцікавилися, до кого він прямує, той заявив, що йде в гості до батька.
– Олег Устенко тут працює. Мені до нього на зустріч.
– А як ваше прізвище?
– Устенко Олексій.
– А йдете ви?
– До батька.
Батько депутата – Олег Устенко, виконавчий директор Фонду Блейзера – позаштатний радник Володимира Зеленського.
Також «Схемам» вдалося зняти, як Банкову регулярно відвідує Сергій Нижний. Він – юрист, консультант «95-го кварталу». А крім того, і спонсор передвиборчої кампанії Володимира Зеленського.
Одного разу журналісти побачили, як він заходив до Офісу президента разом з депутатом від «Слуги народу», керівником комітету Верховної Ради з правоохоронної діяльності Денисом Монастирським.
А іншим разом – зафіксували його самого.
– Я не спілкуюся з пресою.
– А чому?
– Без коментарів.
– Ви були в Офісі президента, з ким зустрічалися, з президентом, з головою ОП?
– Це ж моя приватна справа.
– А яка може бути приватна справа в Офісі президента?
– Моє життя – це моя приватна справа.
Примітно, що в Сергія Нижного є рідний брат – Андрій Нижний. Він – районний суддя в місті Дніпрі.
І він теж уже встиг побувати в Офісі президента. Після чого, як він пояснив, і потрапив у групу з реформування судоустрою, яка у складі президентської комісії з питань правової реформи.
– Що ви робили в Офісі президента України?
– Мене запрошував Руслан Олексійович Стефанчук – це мій перший керівник в інституті. Ми разом з ним працювали в Хмельницькому, він мене запросив поговорити, порадитися з різних питань, пов’язаних з судоустроєм, і після цього запросив до участі в групі.
– Чи не пов’язано, на вашу думку, те, що ви є членом цієї робочої групи, й те, що ваш рідний брат є адвокатом, юристом «95-го кварталу»?
– Абсолютно ні.
За словами Андрія Нижного, до робочої групи його запросив нинішній віце-спікер парламенту Руслан Стефанчук. Цікаво, що в тій же робочій групі працює також і дружина Руслана Стефанчука – Марина.
Кадри часів Януковича й соратники Азарова
Разом із братом юриста «95-го кварталу» в групі із реформи судоустрою є і суддя Господарського суду Києва Роман Бойко. Цього суддю «Схеми» теж зустріли, коли він заходив в Офіс президента.
Його суддівська кар’єра злетіла за часів президентства Віктора Януковича.
А в 2012-му його, на той час суддю із трирічним стажем, з випробувальним терміном призначили заступником голови Господарського суду Києва. Зробила це Вища рада правосуддя – на той момент ще Вища рада юстиції. Тоді в її складі був Андрій Портнов, який згодом став одним із керівників адміністрації президента Януковича, і Віктор Татьков, на той момент голова Вищого господарського суду України. Останнього Вищий антикорупційний суд заочно арештував у вересні 2019-го – слідство підозрює його в корупційних злочинах і втручанні в діяльність судових органів.
Що ж суддя Роман Бойко робив у Офісі президента?
– Працюєте тут? З кимось спілкуватися?
– Так.
– А на яку тему? Приватну?
– Ні, – відповідає суддя Бойко й простягає журналістові папірець, на якому зазначено: «Пропозиції щодо змін господарсько-процесуального кодексу».
– Ось це, що ви приносили папірці – це стосується гілки законодавчої, чому ви принесли в Офіс президента?
– Тому що відповідна правова комісія створена з різних гілок влади.
– Хто голова вашої комісії?
– Голова відповідної підкомісії – Оніщук, голова національної школи суддів України.
– Ви в конкретному випадку тут як хто?
– Як член відповідної комісії.
Але, як виявили «Схеми», керівник цієї групи Микола Оніщук не в курсі, які саме закони на Банковій міг від них покращувати суддя – адже група до цих питань іще не встигла підійти.
– Чи обговорювала робоча група уже питання змін до господарсько-процесуального кодексу?
– Ні, це буде наступний етап нашої роботи.
– Якщо ви ще не розглядали господарсько-процесуального кодексу ще на робочій групі – що робив один із членів вашої робочої групи, суддя, який відвідував Офіс президента, обговорюючи такі зміни?
– Не коментую, мені це не відомо.
Та, як виявилося, член цієї робочої групи суддя Роман Бойко ніяк не міг бути в гостях у президентському офісі як її представник.
Адже на Банкову суддя прийшов 8 жовтня – і на той час ще не відбулося навіть першого засідання цієї групи. Це станеться лише через сім днів.
Пізніше в судді Бойка з’явилася нова версія – він пояснив, що ходив на Банкову як запрошений експерт.
– Хто вас уповноважував від комісії відвідувати Офіс президента, від робочої групи?
– Мене запросили як експерта і я відвідав, і це саме я сказав на під’їзді номер три (де вхід до будівлі ОП – ред.).
Цей суддя також розповів, що продовжує підтримувати зв’язки з Артуром Ємельяновим, фігурантом багатьох журналістських розслідувань щодо незаконного втручання в роботу судів і про елітну нерухомість по всьому світу. Разом вони працювали в Господарському суді Києва в часи президента Януковича. Ємельянов тоді був головою цього суду.
– Ви і досі в гарних стосунках з Артуром Ємельяновим?
– Знаю такого, підтримую стосунки, так.
– Давно з ним зустрічалися?
– Не пам’ятаю.
– Останні місяць – два зустрічалися?
– Можливо.
– А що обговорювали?
– Справи.
– Які?
– Житейські: погоду, розвиток законодавства.
– Він вам давав вказівки, що говорити в Офісі президента?
– Звісно, що ні, ви думаєте, він має якийсь стосунок до Офісу президента?
2 грудня 2019 року. Знімальна група «Схем» помічає, як з Офісу президента виходить чоловік у шалику. А після запитань журналістів чоловік мовчки різко змінює напрямок руху.
Така його поведінка повторюється й іншого разу на вулиці Банковій.
– Сергій Андрушко, журналіст. Яка мета візиту вашого? Ви працівник Офісу президента?
– …, – замість відповіді чоловік на Банковій тікає, як і минулого разу, змінюючи напрямок руху.
Як виявилося, це – Олександр Хрипунов, колишній генеральний консул України в Барселоні у часи Євромайдану.
У 2014-му українська громада в Барселоні вимагала його звільнення. Людей обурила його стаття, яка вийшла в день розстрілів протестувальників на Майдані – у ній він згадував про ультранаціоналістів із нацистською символікою на Майдані.
Також тоді українська громада дорікала генконсулові, що він святкував з росіянами Новий рік в Іспанії.
Після протестів громади Хрипунов перестав бути генконсулом. А пізніше був призначений радником віце-прем’єра Володимира Кістіона – де пропрацював, відповідно до декларації, до 2017 року.
А тепер, виявляється, Хрипунов допомагає вже новій владі. Його призначили радником Андрія Богдана, керівника Офісу президента Зеленського.
Ще один з візитерів Банкової – Олег Рафальський. Нині він – директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України.
Під час протестів і розстрілів на Майдані він працював заступником голови Адміністрації президента-втікача Віктора Януковича. Він звільнився звідти перед вступом в дію люстраційного закону, який забороняє йому обіймати держпосади до 2024 року.
Окрім того, він був у списках проросійського «Опозиційного блоку «Не так» після Помаранчевої революції – разом із Віктором Медведчуком, Юрієм Бойком і Нестором Шуфричем. Тоді, у 2006 році, вони запевняли: «НАТО в Україні не буде», «не дамо зробити з України ядерне кладовище» і «це не Росія підняла нам ціну на газ, це ми не змогли з ними домовитись».
Що може радити Олег Рафальський президентові Зеленському?
Примітно, що сам Рафальський від початку заперечував, що консультує Офіс президента. Вперше «Схеми» зустріли його на Банковій ще влітку, в липні. Тоді він розповів, що йде в Офіс як науковець.
– З якою метою ви тут?
– Відвідувач. Сказали, що треба раніше приходити, бо буде багато роботи у всіх.
– Вам уже якусь роботу пропонують?
– У мене своя робота.
– А яка у вас робота?
– Я – науковець.
– Ви консультуєте?
– Ні, думаю, тут достойні люди, які самі знають, що робити. У мене тут справи науково-виробничі. От, науковцям заробітну плату Кабінет міністрів не хоче підвищувати.
Згодом журналісти знову зустріли його на Банковій 8 жовтня.
Тоді він повторив, що йде допомагати науковцям: «Тема не змінюється. Роль освіти і науки у нашому суспільстві, нашій державі, зокрема».
Утім, коли «Схеми» ще раз зустріли його вже в грудні, на порозі Офісу президента, – він уже нічого не захотів розповідати. А у відповідь на питання про мету візиту на Банкову лише розвів руками.
Згодом у президентській канцелярії журналістами повідомили, що Олег Рафальський – позаштатний радник президентського Офісу.
У ще одному гостеві Банкової «Схеми» впізнали Руслана Демченка.
За часів президента Віктора Януковича він обіймав посаду першого заступника міністра закордонних справ.
21 листопада 2013 року Демченко, за інформацією видання «Європейська правда», брав участь у засіданні Кабміну. Тоді, коли уряд Миколи Азарова зупинив підготовку до підписання Україною Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Також разом із Андрієм Богданом він був у складі делегації 19–20 листопада 2013 року до Санкт-Петербурга якраз напередодні ухвалення цього рішення.
– Яка мета візиту в Офіс президента?
– …, – у відповідь Демченко довго мовчав, а згодом відвернувся і почав обговорювати щось зі своїм супутником.
У 2018 році Руслан Демченко представляв Україну на переговорах Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі у Мінську – як радник президента Петра Порошенка.
За ознаками, він потрапляє під закон про люстрацію, що забороняє йому до 2024 року обіймати державні посади. А Володимир Зеленський його призначив своїм радником торік у липні.
Примітно, що якщо придивитися уважніше до складу делегації на чолі з прем’єр-міністром Миколою Азаровим до Санкт-Петербурга напередодні зупинки євроінтеграції, можна помітити, що низка тодішніх учасників перемов у Росії тепер при владі і за президента Володимира Зеленського.
Так, Андрій Богдан, уповноважений з антикорупційної політики за Януковича, – став керівником Офісу Володимира Зеленського.
Перша заступниця міністра юстиції України за часів президента Януковича Інна Ємельянова також була у складі делегації до Росії разом з Азаровим. У 2014 році вона була в списках на сайті Кабміну серед тих, хто мав бути звільнений в рамках реалізації закону «Про очищення влади».
А тепер уже президент Володимир Зеленським призначив її до тієї ж комісії, де працює і дружина віцеспікера Верховної Ради Руслана Стефанчука і суддя – брат юриста «95-го кварталу», про яких ішлося раніше.
Сама Ємельянова пояснює, що потрапила в згадану комісію, «як і всі».
– Як ви потрапили в цю групу?
– Як і всі: був виданий указ, були відібрані, я думаю, фахівці, які раніше займалися розробкою проєктів законів про судоустрій і статус суддів.
– Вам телефонували чи як все це технічно відбувається?
– Мені особисто – ні. Чи телефонували іншим, я не знаю, мені особисто – ні. Я побачила себе в списках – думаю, що був врахований попередній досвід роботи.
Ще один учасник делегації до Росії напередодні Євромайдану в 2013-му – Сергій Камишев. На той час він був заступником керівника секретаріату Кабінету міністрів України. А вже за президентства Зеленського він був призначений надзвичайним і повноважним послом у Китаї. Хоча за ознаками він теж потрапляє під люстрацію.
Візитери-антикорупціонери
«Схеми» помітили на Банковій також антикорупціонерів.
Наприклад, перший заступник директора Національного антикорупційного бюро Гізо Углава прийшов в Офіс президента з текою. Але що в його теці – не показав.
– Що тут робить заступник голови незалежного органу НАБУ?
– Законопроєкти.
– А покажіть їх?
– Вони поки в роботі.
Також журналісти поцікавилися, з ким же в ОП Гізо Углава планував обговорювати проєкти законів.
– А з ким ви хочете обговорити ці законопроєкти?
– З робочою групою.
– А хто туди входить? Голова Офісу президента входить?
– Ні.
– А хто?
Проте відповіді на останнє питання «Схеми» так від нього і не отримали. Офіс президента також не надав інформацію про те, з ким саме та на яку тему мав зустріч представник НАБУ.
Крім того, журналісти зафіксували, як на Банкову приходив і Сергій Лещенко – у минулому народний депутат і член антикорупційного комітету Верховної Ради.
За його словами – в гості до керівника ОП Андрія Богдана.
– Що робить Сергій Лещенко в Офісі президента України?
– Іду на зустріч.
– А з ким?
– До Богдана.
– А про що розмова?
– Не знаю, покликали – сказали, зайди поговорити.
«Схеми» також поцікавилися, як ексдепутат оцінює професійне минуле Андрія Богдана в лавах уряду Миколи Азарова.
– Як ви ставитесь до того, що напередодні Революції гідності Андрій Богдан літав з прем’єром Азаровим до Росії перед скасуванням євроінтеграції?
– Усі держслужбовці – люди підневільні. Сказали летіти – полетів.
– А те, що він упродовж усієї Революції гідності залишався на посаді?
– Ну, багато хто де був.
А на запитання про можливі пропозиції посад Сергій Лещенко лише віджартовувався.
– А чому вас запрошують в ОП? Посаду пропонують?
– Я вперше тут з квітня. А посада яка – мене не можна на посаду… Бо Джуліані буде гніватися.
Іще раз Сергій Лещенко прийшов до Офісу президента майже через місяць, 14 листопада.
– З ким сьогодні бачитесь?
– Йду на зустріч з Кирилом Тимошенком.
– А які питання будете вирішувати?
– Та я ж не знаю. Закликали прийти, подивитися, зустрітися.
А ось про деталі своєї попередньої зустрічі з Андрієм Богданом Сергій Лещенко говорити так і не захотів.
– А от з Богданом коли ви зустрічалися – про що ви спілкувалися?
– Це ж було більш ніж місяць тому. Не можу сказати.
– Чому?
– Бо це була зустріч один на один. Якби я комусь розказував зміст своїх розмов один на один, то хто б зі мною зустрічався.
– Про які теми йдеться?
– Не можу сказати.
– Чи це пов’язано з приватним інтересом?
– З приватним інтересом не можна обговорювати в робочий час.
Через два тижні після цього Кабмін оголосить відбір до наглядової ради «Укрзалізниці». А вже 18 грудня Сергія Лещенка призначать членом наглядової ради «Укрзалізниці» – як представника держави.
Відповідно до звіту УЗ, за півроку роботи в 2019-му шістьом членам наглядової ради «Укрзалізниці» сумарно заплатили понад 21 мільйон гривень.
Гості-бізнесмени
Серед візитерів Банкової знімальна група «Схем» помітила і відомого київського бізнесмена і забудовника Андрія Вавриша.
Журналісти поцікавилися, до кого він приходив у гості – але той сказав, що приходив у «приватній справі».
– А ви працюєте тут?
– Ні, в гості.
– В гості? А з ким ви зустрічалися.?
– Приватна справа.
– Приватна? Тут вирішують приватні питання?
– Я був в приватній справі.
Андрія Вавриша називають другом керівника президентського офісу Андрія Богдана.
Сам Вавриш в інтерв’ю Радіо Свобода підтвердив це: назвав Богдана «своїм другом» і заявив, що вони товаришують близько 6–7 років.
Ім’я очільника компанії Saga Development Андрія Вавриша найчастіше згадувалось у медіа в контексті переїзду президента до «Українського дому». А мер Києва Віталій Кличко називав Вавриша одним із неформальних «кураторів столиці» від президента Володимира Зеленського. Раніше журналісти-розслідувачі також виявили його бізнесові зв’язки з керівником Офісу президента Андрієм Богданом і зі скандальними забудовами.
Гості Офісу президента – це також люди зі списку першої сотні найбагатших українців. Вадим Новинський – третій найбагатший у цьому списку за версією видання «НВ» у 2019-му році. Цього ж року він в черговий раз був обраний народним депутатом.
– Що позафракційний народний депутат України робить в Офісі президента?
– Я обговорював питання, необхідні для життєдіяльності міста Маріуполь.
– Які саме?
– Ну, можна я…
– Може, мешканцям Маріуполя було б цікаво, які саме питання ви обговорювали?
– Політика – вона любить тишу.
– Ви, до речі, займаєтеся і політикою, і грішми – оскільки є бенефіціаром великих компаній. Скажіть, будь ласка, з ким саме ви зустрічалися?
– Я ще раз вам кажу. Я не завжди люблю розповідати якісь питання, які не є публічними.
Відвідав Офіс президента і 14-й у списку найбагатших українців, за версією видання «НВ», Олексій Вадатурський. Він – мільярдер і власник агробізнесу «Нібулон».
Як же він пояснює свій візит на Банкову?
– Нас запросили поспілкуватися на професійні теми.
– На які саме?
– Інвестиційна діяльність нашої компанії.
– А хто саме запросив? Президент, голова Офісу, заступники – на якому це рівні?
– На рівні спеціалістів, які цікавляться нашою інвестиційною діяльністю.
На прохання «Схем» повідомити, з ким мали зустрічі в Офісі президента представники бізнесу, там відмовились відповідати, як і надавати перелік усіх візитерів.
У відповіді на журналістський запит в ОП також підкреслили: «Інформація стосовно суспільно значущих зустрічей президента України Володимира Зеленського з представниками бізнесу постійно розміщується на офіційному інтернет-представництві президента України».
«Слуги народу» з Ради
Окрім того, Офіс президента регулярно відвідують міністри і депутати. Один з них – керівник бюджетного комітету Верховної Ради Юрій Арістов. Він же розповів журналістам про ідею продажу води для наповнення бюджету України – яка, щоправда,так і не здійснилася.
– Була ідея продавати воду. Ізраїльтяни продають воду практично у країну в стані війни, заробляють. Тобто вони фактично вирішують свої соціальні проблеми за чийсь рахунок. Може, й тут…
– Куди ви хотіли продавати воду?
– Ну, ось в Росію, наприклад. Як варіант розглядаю, що є така історія…
– Чи в Крим?
– В Крим, так, йшлося про Крим.
– Так у Росію чи в Крим?
– В Крим.
– А Крим чий?
– Наш Крим, безумовно.
Іще перед своїм обранням представники нової влади обіцяли відкритість.
У перші місяці після перемоги новообраний президент писав у фейсбуці: «Більше жодних кулуарних переговорів, нічних візитів до АП і прихованих від суспільства домовленостей».
Та чи став Офіс президента дійсно відкритішим?
Керівник президентської фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія, як з’ясувалось, був переконаний, що інформація щодо відвідувачів Банкової є доступною.
– Чому і досі не оприлюднюють інформацію, з ким зустрічається президент – окрім деяких випадків?
– Наскільки я розумію, в Офісі президента є журнал, який загальнодоступний для всіх журналістів. Журнал відвідувачів – є ж таке.
– Він не загальнодоступний.
– Ну, тобто, ви можете звернутися і вам завжди…
– Я звертався кілька разів.
– І вам не надають відповіді?
– Не надають: хто відвідує, з ким зустрічався президент. Була ідея в передвиборчий період оприлюднювати, з ким зустрічається президент.
– Не можу прокоментувати. Я не пам’ятаю такого – щоб було саме таке формулювання.
Натомість перший заступник голови фракції «Слуги народу» Олександр Корнієнко висловив готовність вплинути на більшу відкритість Офісу президента – і пообіцяв написати відповідне депутатське звернення.
– Зможете ініціювати це питання?
– Ініціювати? Я можу навіть звернення написати на Офіс. Давайте разом напишемо, а я як депутат подам.
Після цієї розмови «Схеми» надіслали у січні цього року на його ім’я офіційного листа – з нагадуванням. У відповідь Корнієнко повідомив, що це питання входить у його депутатські плани – але не раніше від 4-го кварталу 2020-го, який починається у жовтні поточного року.
Отже, чому люстровані посадовці часів президента Януковича, яким закон забороняє обіймати державні посади до 2024 року, – повернулися до влади, стали оточенням тепер вже президента Зеленського і відвідувачами його офісу? Чи саме таку реформу офісу президента і мав на увазі Володимир Зеленський, коли змінював назву «адміністрація»? Приховування інформації про візити в офіс президента найбагатших бізнесменів країни, керівництва НАБУ, суддів, друзів президента і родичів його помічників? І коли саме громадяни України побачать втілення передвиборчої ідеї Володимира Зеленського – публікувати списки відвідувачів Банкової – і обіцянок, що не буде «більше жодних кулуарних переговорів, нічних візитів до АП і прихованих від суспільства домовленостей»?
