Під час всієї президентської каденції Петра Порошенка журналісти «Схем» спостерігають та розповідають про візитерів його Адміністрації, і весь цей час їм відмовляють у доступі до офіційного журналу відвідувачів – інформації про те, хто і чому приходить на зустрічі до президента. Серед них – депутати, посли, міністри; всі вони приходять на Банкову відкрито, здебільшого в робочий час і заходять через центральну прохідну. А ось бізнесмени й олігархи, які також часті гості Банкової, заїжджають в АП таємно і часто – вночі.
Уже п’ятий рік Петро Порошенко проводить в Адміністрації президента офіційні прийоми, стратегічні наради та робочі зустрічі. Про його порядок денний українці можуть дізнатися з новин. А от інформації про зустрічі з олігархами та бізнесменами, які фільмують «Схеми», немає.
Її неможливо дістати на запит або знайти на офіційному сайті – хоча громадяни мають право знати, хто має доступ до очільника держави і, відповідно, може впливати на його рішення.
Усі записи про відвідувачів Адміністрації мали б зберігатися в спеціальному журналі. Але він – наче священна книга, зміст якої – утаємничений.
Відколи кабінет президента на Банковій зайняв Петро Порошенко, журналіст програми «Схеми» Сергій Андрушко систематично направляє в Адміністрацію президента інформаційний запит – із проханням надати перелік осіб, що відвідували АП і зустрічалися з Порошенком.
У 2015 році йому відповіли: «Підрахунок таких даних Адміністрацією Президента не здійснюється» і «ведення робочих журналів не передбачено», – а ще послались на внутрішню Інструкцію, затверджену ще Віктором Балогою за часів Віктора Ющенка, про те, що інформація про відвідувачів АП є конфіденційною.
У 2016 році на такий запит теж відмовили і додали ще одну підставу: інформація про тих, хто приходив до Порошенка, захищена законом «Про персональні дані».
Тоді ж «Схеми» запитували у президента, чому адміністрація приховує дані про відвідувачів.
– Я перевірю, що ви маєте на увазі, але Адміністрація президента працює абсолютно прозоро. Мені невідомі факти, коли будь-який гість … не повідомляється про це, або ми відмовляємося від коментарів. Це – відповідальність Адміністрації президента, і я ще раз це перевірю.
Навіть близький соратник і кум президента, міністр інформаційної політики Юрій Стець у 2016 році виступав із прогресивною ініціативою: вимагав оприлюднення не тільки зустрічей, але й телефонних розмов урядовців.
«Вимагаю, щоб всі телефонні розмови, а також особисті зустрічі з представниками політичних сил, чинними народними депутатами та представниками бізнес-структур фіксувалися в окремому журналі і за першої ж вимоги засобів масової інформації надавалися в публічний доступ», – заявляв Стець на позачерговому засіданні уряду.
Та навіть після цього на черговий запит щодо журналу відвідувачів «Схеми» отримали чергову відмову.
Підстава – внутрішня інструкція зі старими правилами: «відомості про відвідувачів Адміністрації Президента України містять персональні дані, які віднесені до інформації з обмеженим доступом».
Така відмова є незаконною, вважає Оксана Нестеренко, юрист, співавтор закону «Про доступ до публічної інформації»: «Відмова є незаконною, оскільки відповідно до міжнародних стандартів та українського законодавства прізвища, ім’я, по батькові є персональними даними загального характеру і не є конфіденційною інформацією з обмеженим доступом, хоча і є персональними даними».
«Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої не обмежений», – пояснює Нестеренко.
Кого приховує «таємна книга»?
Можливо, президент не хоче афішувати зустрічі з певним колом осіб через те, що вони суперечать його політичним гаслам та задекларованим намірам, наприклад, про деолігархізацію?
«Ключова позиція, з якою я зараз виходжу – це деолігархізація країни. Якщо ми намагаємося побудувати в державі порядок, вони намагаються побудувати в державі хаос», – казав президент у 2015 році.
У лютому 2016-го «Схеми» зняли, як Адміністрацію відвідував олігарх Ігор Коломойський. Тоді, щоб непомітно завезти його на територію АП, вдалися до додаткових заходів конспірації: з власного кортежу олігарха пересаджували в службову автівку.
Навесні 2016 року «Схеми» зафіксували, як через бокові ворота виїжджав кортеж олігарха Ріната Ахметова.
У грудні 2017 року «Схеми» стали свідками відвідин Адміністрації президента новим українським олігархом Павлом Фуксом. А вже у травні 2018 року вдалося зафіксувати таємні візити бізнесменів братів Суркісів до АП.
Що потрібно олігархам від президента? А президентові від олігархів? Чому вони бачились? Яке рішення ухвалили? Чи точно воно було на користь широкого кола громадян, а не в інтересах одного підприємця?
Щоб не виникало таких підозр, і потрібна прозорість роботи Адміністрації президента та всіх інших органів влади, пояснює голова правління Transparency International Україна Ярослав Юрчишин.
«Ключова функція демократичного уряду – це демонструвати те, що єдиним аргументом для них у прийнятті рішень є суспільний запит, тобто виявлення проблеми і намагання її розв’язати. Якщо ж публічні особи намагаються приховати ті чи інші контакти, логічне припущення, що хтось на них впливає», – вважає експерт.
Практика утаємничення продовжилась і в останній рік – як і неафішовані зустрічі Порошенка з бізнесменами на робочому місці.
Приміром, 12 листопада 2018 року в арку, що веде до бокових воріт АП, заїжджає кортеж із двох автівок. Видно охоронців і авто, яке зникає за воротами Адміністрації президента.
Цим авто користується олігарх Віктор Пінчук. А за ним їхала автівка його охорони.
За кілька хвилин на іншому боці АП відкриваються вже інші ворота – вони також ведуть до Адміністрації президента.
Ще за 5 хвилин на територію заїжджає кортеж, яким користується колишній голова адміністрації Порошенка, бізнесмен Борис Ложкін.
Майже за дві години виїжджає кортеж олігарха Віктора Пінчука. А за 15 хвилин слідом за Пінчуком Адміністрацію президента залишає і Борис Ложкін.
А отже, олігарх Віктор Пінчук і бізнесмен Борис Ложкін майже одночасно приїхали та поїхали з Адміністрації президента
Віктор Пінчук володіє кількома телеканалами, серед яких є СТБ та ICTV.
На каналі ICTV виходить ток-шоу «Свобода слова» – саме туди тричі за останній рік приходив у прямий ефір президент Порошенко.
Усі ці ефіри стосувалися досягнень президента та позитивних для нього тем. Це – єдине прямоефірне ток-шоу в країні, на яке почав ходити Порошенко за рік перед президентськими виборами.
Вартий уваги і факт приїзду до Адміністрації президента, ще й одночасно з Пінчуком, Бориса Ложкіна – саме його називали головним комунікатором президента з олігархами, коли він очолював адміністрацію Порошенка.
У 2016 році Борис Ложкін звільнився з Адміністрації президента – та при цьому продовжив контактувати з олігархами.
Так, наприклад, восени цього року знімальна група «Схем» стала свідком того, як на парковку п’ятизіркового готелю в центрі Києва синхронно з’їхалися автівки Бориса Ложкіна та бізнесменів-братів Суркісів. Після короткої емоційної розмови їхні кортежі так само синхронно залишили парковку готелю.
А у березні 2018 року «Схемам» вдалося зафіксувати Ложкіна в Женеві, у Швейцарії, під час зустрічі з олігархами Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим у ресторані п’ятизіркового готелю.
Тоді у прес-службі Ложкіна журналістів переконували, що після звільнення з посади голови АП він повернувся у бізнес і не планує займатись політикою.
І якщо продовження контактів колишнього глави АП з олігархами ще можна пояснити його новими приватними цілями, то як пояснити те, що він при цьому продовжує регулярно навідуватись на своє колишнє місце роботи?
Тільки протягом останніх трьох місяців 2018 року «Схеми» систематично фіксували заїзди кортежу Ложкіна до Адміністрації президента – і щоразу це відбувалося ввечері.
В очікуванні Ложкіна бокові ворота Адміністрації державні охоронці відкривають заздалегідь.
«Схеми» надіслали новий запит Борису Ложкіну з проханням пояснити: з якою метою бізнесмен, який, за словами його ж прес-служби, більше не займається політикою, регулярно відвідує Адміністрацію президента? Та чи був присутній Ложкін на зустрічі олігарха Пінчука з президентом Порошенком? І якщо всі його зустрічі є приватними – то чи можуть приватні зустрічі проходити у державному органі такого рівня?
Запит про зустріч із президентом та екс-головою його адміністрації «Схеми» надіслали і Віктору Пінчуку. Утім, відповіді не отримали.
У прес-службі Порошенка про ці візити поінформували тільки постфактум й тільки тому, що їх зафіксували та про них запитали «Схеми». «Президент України провів зустріч з Віктором Пінчуком та Борисом Ложкіним в рамках підготовки щорічного візиту на Всесвітній економічний форум в Давос», – пояснили в АП.
Нові обличчя візитерів
Тим часом серед відвідувачів Адміністрації президента з’являються і нові обличчя.
Ось, приміром, 14 листопада 2018 року в арку, що веде до бокового заїзду Адміністрації президента, повертає мерседес – згодом з нього виходить чоловік з паперами в руках у супроводі охоронця.
Чоловік пересідає у позашляховик, який на момент заїзду вже чекав у дворі. Ворота до Адміністрації президента відчиняються – і автівку з невідомим пропускають без огляду.
Залишивши двір АП, знімальна група помічає, що позашляховик супроводу чекає на мерседес біля перехрестя. А численна охорона чергує біля обох виїздів з Адміністрації президента.
Згодом обидві автівки невідомого таємного відвідувача адміністрації зникають з поля зору. Автівки з кортежу знайшлися кварталі недалеко від АП – біля них чергують охоронці.
Позашляховик, який завозив гостя до Адміністрації президента, виїжджає з території АП через дві з половиною години – через бічні ворота – і під’їжджає до мерседеса. З позашляховика виходить чоловік з паперами в руках і пересідає до мерседеса. І позашляховик, і кортеж одразу рушають.
Помітно, що в мерседесі на задніх вікнах закриті штори.
Джип, який завозив і вивозив гостя, через хвилину повертається на територію Адміністрації президента – щоправда, вже через інші ворота і під спостереженням охоронців.
Номерні знаки позашляховика «Лексус», на якому транспортували бізнесмена, зареєстровані на автівку «Шкода Фабія» – і тому мають ознаки номерних знаків прикриття.
Чоловік, якого таємно завозили і вивозили з Адміністрації президента, – це бізнесмен Вадим Столар.
Що про нього відомо? Вадим Столар був депутатом Верховної Ради від Партії регіонів за часів Януковича. Він має інтереси в столиці – зокрема, у сфері будівництва та нерухомості.
З-поміж іншого, він є співзасновником компанії «Еліта-Будінвест», діяльність якої, за даними ЗМІ, пов’язана з однією з наймасштабніших будівельних афер у Києві на початку двохтисячних – «Еліта Центр».
«Схеми» також досліджували бізнес його родини та статки самого Столара та стосунок до сумнівної законності забудов часів Віталія Кличка.
І хоча зараз Вадим Столар не обіймає жодної посади у мерії і є бізнесменом, в експертному середовищі його називають «сірим кардиналом» та «куратором» Києва, який начебто відповідає навіть за деякі кадрові призначення.
«Він займається оперативним таким кураторством, він такий куратор Києва, я би так сказав. Так вийшло, що найбільш скандальні напрямки діяльності КМДА, найбільш корупційні – ними керують люди, які формально жодним чином не пов’язані з Вадимом Столаром, які йому не підпорядковані. Але, за словами забудовників, ці люди куруються Вадимом Столаром», – розповідає головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов.
А експерт з містобудування Віктор Глеба пригадав таке: «Мене запрошували на офіс до Вадима Столара, коли ставилося питання про призначення на посаду в один із департаментів КМДА. Був тоді заступником Рябікін у Кличка, в мене був «талончик» на похід до Столара, і я там розказав все бачення. Офіційно він був у ролі нікого. Він і зараз в ролі нікого, і тоді був у ролі нікого, країною правлять не ті, кого ми бачимо по телевізору, а ті, хто ухвалюють рішення».
Цей коментар Глеби було записано влітку 2017 року – тоді «Схеми» робили розслідування про спільний переліт із італійського міста Неаполь мера Києва Віталія Кличка, відомого столичного забудовника, народного депутата Максима Микитася та того ж таки Вадима Столара.
За рік до того, у липні 2016-го, «Схемам» вдалося зафіксувати, як Вадим Столар прилетів чартером вже з іншим відомим столичним забудовником Ігорем Кушніром.
Ігор Кушнір – голова правління та президент компанії «Київміськбуд». Це найбільший столичний забудовник. «Київміськбуд» на 80 відсотків належить до комунальної власності міста Києва, а отже, громаді міста.
Юрій Бутусов пояснює: «Зараз система управління, наприклад, архітектурою, будівництвом та виділенням землі в Києві побудована таким чином, що без відома Вадима Столара жодним чином рішення там не приймаються».
Однак це далеко не єдиний візит бізнесмена Вадима Столара до Адміністрації президента, який нам вдалося зафіксувати – такі відвідини ставалися і в жовтні.
Приміром, 9 жовтня мерседес Столара виїхав з АП майже через годину після заїзду.
Схоже, бізнесмен, який має репутацію неформального куратора української столиці, стосунок до сумнівних з точки зору законності забудов Києва, літає приватними літаками з найбільшими забудовниками та з самим мером Києва – навідується пізно ввечері в офіс президента країни щонайменше раз на місяць. У прес-службі АП нам повідомили, що він їздить не до Порошенка. Але до кого саме і навіщо – не уточнили. При цьому ці візити намагаються приховати.
5 грудня мерседес, яким користується бізнесмен, знову чекає біля бічних воріт адміністрації.
За півгодини кортеж виїжджає з арки – знімальна група «Схем» рушає слідом, але її одразу блокує мікроавтобус. Згодом він ще намагатиметься завадити журналістам і підрізатиме на дорозі.
У цей же час Адміністрацію президента залишає і Петро Порошенко.
У заторі оператор «Схем» виходить із авто перевірити, чи сидить Столар у автівці – або, можливо, його вивезуть з АП в інший спосіб.
Штори на вікнах відкриті – Вадима Столара в автівці немає. А отже, його могли вивезти з Адміністрації президента в інший спосіб.
Виходить, що за чотири місяці до виборів до президента, який збирається переобратися на другий термін, заїжджають бізнесмени, які, з одного боку, мають комерційні інтереси та фінансові ресурси, а з іншого – політичний вплив та власні рейтингові телеканали.
Але предмет переговорів і результати домовленостей тримаються в секреті, як і сам факт цих зустрічей.
«Схеми» намагалися зв’язатися і з самим Вадимом Столаром, щоб спитати, до кого і навіщо він регулярно приїжджає в офіс президента і чому потайки. Утім на дзвінки він не відповідав, а питання в месенджері прочитав, але залишив без відповіді.
Наскільки таку політику роботи Адміністрації Порошенка можна вважати прозорою?
Одна з найбільших всесвітніх організацій, яка послідовно та системно займається питаннями прозорості влади та боротьби з корупцією і оперує в 114 країнах світу, – Transparency International. Її очільник в Україні Ярослав Юрчишин пояснює, чому інформація про зустрічі найвищих посадовців має бути публічно доступною.
«Бажання приховати свої контакти одразу фактично будує недовіру. Відповідно, одразу будується відчуття: ага, за закритими дверима говорили з такими-то людьми, а потім ці люди – опа! – знову у списку «Форбс». Звісно, будуються зв’язки, руйнується довіра до влади, – зазначає Юрчишин. – Фактично влада своїм бажання закриватися демонструє, що так, у нас рішення приймаються не в суспільних інтересах, а в інтересах фінансово-промислових груп. І так, незважаючи на те, що ви нас обрали, незважаючи на те, що ви нам платите зарплати з власних податків – так, ми діємо не в ваших інтересах. Іншого пояснення закриттю цієї інформації в принципі немає».
Стандарти відкритості давно впроваджуються на Заході, у демократичних країнах. Наприклад, у Європі закони, які це регулюють, існують як на рівні окремих держав, так і на рівні керівних органів всього Європейського союзу, до якого Україна прагне долучитись.
Рафаель Керґено з європейського офісу Transparency International розповідає, як реєструються зустрічі та обліковуються контакти президента Єврокомісії – найвищого колегіального органу виконавчої влади ЄС. А разом із ним і всіх єврокомісарів.
«Існує законний обов’язок публікувати дані про зустрічі. Кожна людина, яка хоче вплинути на рішення і прагне зустрітись з президентом, якщо така зустріч погоджена, має зареєструватись. Це так званий Реєстр прозорості – де вони вказують, хто вони, ким працевлаштовані та чиї інтереси представляють, – пояснює Рафаель Керґено. – Дані про ці зустрічі публічно доступні. Президент також повинен публікувати ці дані – і може зустрічатись тільки з тими, хто є в цьому реєстрі. Звісно, завжди є змога приховати ці контакти, але на такому рівні – це незаконно. Спроба приховати ці дані по суті означає бажання приховати, хто саме впливає на процес ухвалення рішень».
В Україні ж неоднозначні з точки зору репутації візитери потрапляють у найвищі владні кабінети таємно, через чорний вхід. Не афішується не лише мета цих візитів – від суспільства приховується сам факт того, що вони відбуваються.
У той же час журналістам із року в рік відмовляють у наданні вичерпної інформації про те, з ким і навіщо проводить зустрічі президент України Петро Порошенко.
