Реконструкція Шулявської розв’язки – одного з найбільших інфраструктурних проектів у столиці 2018 року – дісталася фірмі з орбіти народного депутата Максима Микитася. А це – освоєння 600 мільйонів гривень з бюджету міста з можливістю збільшувати кошторис до півтора мільярда. «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA: Перший) вже розповідали, що депутат-забудовник Микитась є наближеним до мера Києва Віталія Кличка, а також показували, що цей тендер був розіграний непрозоро. Якою була реакція влади на це розслідування? Чи будуть переглянуті результати тендеру? Хто може понести відповідальність за його розігрування під конкретного учасника? Та якою, зрештою, буде сама розв’язка, адже є цілий рух ініціативних киян, які проти нині затвердженого проекту і просять провести архітектурний експрес-конкурс, в якому би змогли взяти участь альтернативні пропозиції, які чомусь ігнорує столична влада.
26 червня 2018 року комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» та компанія «Північно-український будівельний альянс» офіційно підписали угоду на 600 мільйонів гривень з київського бюджету на реконструкцію Шулявської розв’язки, яка є важливим транспортним вузлом столиці.
Утім, право на проведення робіт фірма здобула на неконкурентному тендері, надавши підроблені документи. Тоді, у відповідь на запитання «Схем», які встановили цей факт, мер Києва Віталій Кличко порадив журналістам звернутись до правоохоронців.
«Це їхнє питання контролювати, щоб у жодному разі не було корупційної складової. Я не можу слідкувати за кожним тендером, який проходить», – наголосив він.
Через кілька днів після виходу розслідування в ефір заговорив заступник Кличка, Дмитро Давтян. Він заявив: тендер – законний.
«Підприємство провело процедуру тендеру на виконання зазначених робіт, згідно із вимогами чинного законодавства у сфері закупівель», – йшлося в його офіційному коментарі, оприлюдненому на сайті КМДА.
Виходить, у мерії не побачили неконкурентно проведеного тендеру з ознаками змови і узгоджених дій між компаніями-фіналістами торгів, які разом зі спеціалістами з тендерних закупівель помітили «Схеми»? Адже у фінал конкурсу вийшли дві компанії, пов’язані з одним відомим столичним забудовником та народним депутатом Максимом Микитасем, який водночас є товаришем мера Києва Віталія Кличка і, зокрема, літає з ним на одному приватному чартері.
Одна з цих двох фірм-фіналістів тендеру на реконструкцію розв’язки – компанія «Спецбуд-Плюс». Проаналізувавши її фінансово-господарську діяльність, журналісти програми виявили: із 2017 року вона отримала понад півтора мільярда гривень від фірм з орбіти Микитася та його дружини, а це – 90 відсотків від усіх грошових надходжень компанії.
Інша фірма, яка й стала переможцем торгів на реконструкцію Шулявського шляхопроводу, – «Північно-український будівельний альянс», – належить Андрію Якусевичу. Згадка про те, що він є помічником на громадських засадах народного депутата Микитася раніше була на сайті Верховної Ради, утім, після того, як журналісти «Схем» проявили цікавість до цього зв’язку, прізвище Якусевича зі списку помічників раптово зникло.
Окрім цього, лише від початку 2017 року «Північно-український будівельний альянс» отримав підрядів загалом на 1 мільярд 300 мільйонів гривень від «Укрбуд Девелопменту», яку сам Микитась вказував у своїй власності в декларації за 2017 рік, та фірм його дружини депутата Наталії. А це більше від половини від усіх фінансових надходжень цієї компанії.
Експерт з тендерних закупівель Михайло Невдаха пояснює: «Якщо такі компанії пов’язані, то це вже є антиконкурентні узгоджені дії. Це заборонено законодавством: законом про захист економічної конкуренції та законом про публічні закупівлі».
В «Антикорупційному штабі» – громадській організації, яка моніторить і оскаржує непрозорі тендери, – окремо взялися за вивчення конкурсу на право ремонтувати Шулявський міст за сотні мільйонів бюджетних гривень.
Виконавчий директор громадської організації Сергій Миткалик резюмує: «У цьому тендері є елементи змови між двома учасниками: переможцем тендеру і ТОВ «Спецбуд-Плюс», які говорять про те, що тендерні пропозиції цілком ймовірно готувалися однією особою. Ці компанії між собою пов’язані. Ба більше, якщо аналізувати їхні банківські гарантії, то вони видані не лише одним банком, а й в один і той самий час».
Тобто, обидві компанії через фінансові зв’язки виводять на народного депутата Микитася. Однак «Схемам» не вдалося отримати від нього коментар щодо цього: на численні дзвінки та повідомлення він не відповів.
Підроблений відгук
Як вдалося виявити журналістам програми, «Спецбуд-Плюс» – компанія-фіналіст тендеру на ремонт Шулявського шляхопроводу – подала на конкурс документ із ознаками підробки. Йдеться про відгук від Державного будівельного комбінату Верховної Ради про ремонт розв’язки на мосту Патона.
Відгук-рекомендація потрібен для участі в тендері для того, аби продемонструвати замовнику, що виконавець має необхідний досвід роботи. Але в документі, поданому «Спецбуд-Плюсом», окрім того, що не вказана дата складання, стоїть підпис директора, який звільнився ще 4 роки тому, а в шапці неправильно написане слово «Україна».
У самому комбінаті, куди звернулись «Схеми», відповіли, що про участь компанії з такою назвою у ремонті зазначеної в документі розв’язки їм невідомо, і підтвердили, що відгук їй вони не надавали.
Не зміг пояснити появу документа з ознаками підробки і директор «Спецбуд-Плюсу» Олександр Єфімчук. Раніше телефоном він зазначив, що «йому важко прокоментувати ситуацію».
На несправжність відгуку-рекомендації, поданого до участі в тендері фірмою «Спецбуд-Плюс», звернули увагу і в «Антикорупційному штабі» та пішли до прокуратури Києва.
«Якщо прокуратура розгляне, або буде провадження, або буде встановлюватися факт підроблення документів, будуть притягуватись до відповідальності винні особи. У цьому випадку, це цілком ймовірно працівники або особи, які належать до «Спецбуд-Плюсу», – прогнозує виконавчий директор «Антикорупційного штабу» Сергій Миткалик.
Зустріч в АМКУ
Як вже розповідали «Схеми», тендерний комітет допустив до конкурсу компанію, яка подала підроблений документ. Хоча заявки двох інших компаній, які так само хотіли поборотися за право ремонтувати важливий транспортний вузол на сотні мільйонів гривень, відхилили через низку невідповідностей у поданих документах. Відповідно, до конкурсу допущені вони не були.
Ці фірми вирішили поскаржитися до Антимонопольного комітету. Напередодні того, як він мав ухвалити рішення щодо відхилення їхніх скарг і таким чином дати зелене світло у фіналі двом іншим фірмам, пов’язаним із народним депутатом Максимом Микитасем, за даними «Схем», туди приїздив замовник ремонту Шулявської розв’язки– директор комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» Максим Калінін.
Журналісти програми поцікавились про цю зустріч у голови Антимонопольного комітету україни Юрія Терентьєва. Утім, він спочатку не зміг пригадати, що така зустріч була, а потім не зміг розказати, якою була тема його розмови з Калініним.
«Якщо ви мені скажете ще раз його прізвище, чи взагалі він був у мене… Калінін… Калінін… Принаймні, в календарі написано, що зустріч була 11 травня, ось. Але, відверто кажучи, її предмет я вам наразі не можу відновити», – відповів Терентьєв після перегляду документів.
Натомість Калінін відповів, що в Антимонопольному комітеті був, але з головою не зустрічався.
«Було засідання комісії, розглядали їхню скаргу, їхню скаргу відхилили. – почав пригадувати події того дня директор комунального підприємства. – Ну, де я... я – керівник комунального підприємства, я не можу... а де голова Антимонопольного комітету?»
І додав: «Я не пам‘ятаю, особисто не зустрічався з головною АМКУ. Це не в моїй компетенції».
Пізніше до ситуації з непрозорим проведенням тендеру на ремонт Шулявського шляхопроводу підключився парламентар Віктор Чумак, надіславши депутатський запит до НАБУ з проханням перевірити факти, виявлені «Схемами», а також листа меру Києва Віталію Кличку, аби він вжив відповідних заходів.
Від 600 мільйонів до мільярда та інші трансформації
Через два тижні після виходу розслідування «Кличко, Микитась і 600 мільйонів на Шулявський міст у Києві» Віталій Кличко знову публічно заговорив про Шулявську розв’язку. В ефірі комунального телеканалу «Київ» очільник столиці розповів про збільшення вартості проекту із заявлених 600 мільйонів до мільярда, але про неконкурентно проведений тендер не сказав ані слова.
«Більше мільярда гривень буде коштувати реконструкція цього мосту. … Наше завдання, щоб протягом року міст був відремонтований і вже експлуатувався на всю свою потужність», – наголосив Кличко.
Але який вигляд матиме розв’язка?
Проект «неповний чотирилисник», який був обраний поза конкурсом і відповідно до якого реконструюватимуть Шулявський міст, розробляв інститут «Київдормістпроект». Зокрема, такий план передбачає знесення п’ятого цеху заводу «Більшовик».
Директор інституту Володимир Воробйов у своєму блозі вказує на переваги такого рішення: до існуючої розв'язки додасться з'їзд, заїзд, а сам шляхопровід розшириться на дві смуги руху. За його словами, це має збільшити пропускну спроможність мосту і розвантажить сусідню розв'язку на Індустріальному мосту.
Експерт з транспортного планування, викладач Київського національного університету будівництва та архітектури Дмитро Беспалов, який був залучений до моделювання усіх варіантів розв’язки, пояснює: «Дуже великі ризики, що його (5-й цех «Більшовика» – ред.) не можна знести насправді через невирішеність майнових питань. У будь-якому разі, я не бачив документів, які б підтверджували зворотнє. І, швидше за все, перша черга, вона ж буде останньою для цього вузла. По суті вийде створити нову естакаду, розібрати аварійну і створити нову, тільки дещо ширшу».
Окрім обраного архітектурного рішення у вигляді «неповного чотирилисника», також розглядалися альтернативні проекти. Серед них, наприклад, варіант китайської компанії CRBC.
У мерії переконують, що обрали найбільш оптимальний варіант з точки зору бюджету та термінів реалізації проекту.
Але частина ініціативних киян з таким рішенням не погодилась і почала писати петиції з вимогою провести бліц-конкурс на визначення найкращого проектного рішення Шулявської розв’язки. Серед варіантів пропонують розглянути чотирилисник та трирівневу розв’язку з реверсним розподільчим кільцем. Останній проект розробляв київський інженер Віктор Петрук.
«Він розв’язує рух і зменшує суттєво транспортні витрати: це вартість палива, яке ми витрачаємо об’їжджаючи навколо, та вартість часу, який ми витрачаємо. Цим проектом ми також вирішуємо велоінфраструктуру. Важливо – не зносимо 5-й цех «Більшовика», – розповідає про свій проект Петрук.
Щодо вартості проекту зазначає: «Вартість реконструкції цієї трирівневої розв’язки складає лише 756 мільйонів гривень, можливо, після експертизи, вона теж зросте, приблизно до 800 мільйонів. З урахуванням вартості 5-го цеху проект «чотирилисника» буде коштувати десь в півтора рази дорожче», – пояснює інженер.
На те, що результати тендеру скасують чи замовник вирішить розірвати угоду із виконавцем реконструкції Шулявського мосту, сподіватись вже майже не доводиться, але вплинути на те, якою буде розв’язка, у киян ще є шанс. Для цього потрібне зелене світло від транспортної комісії Київської міської ради.
«Чотирилисник» чи…?
18 липня 2018 року у Київраді відбулося засідання постійної комісії з питань транспорту. За наслідками розслідування «Схем» щодо неконкурентного тендеру на реконструкцію Шулявської розв’язки депутат-свободівець Прохор Антоненко ініціював внесення до порядку денного розгляду петиції про архітектурний конкурс.
«За цей час всім стало відомо, що мер міста Віталій Кличко віддав цей проект будувати своєму другу пану Микитасю... Подивіться в ЗМІ… Усе, що є з документами, з усіми фактами, як проводився тендер, я сам перед тендером приходив і казав за ці порушення, є. На паркані написано. Якщо займаєтеся корупцією, то принаймні не треба з такою зневагою ставитися до 10 тисяч киян, фактично 20 тисяч, які підписували петицію. Бодай проголосуйте за цю петицію, хоча б хай далі рухається», – закликав він колег.
На комісії був присутній і автор альтернативного проекту розв’язки Віктор Петрук, який пояснив депутатам, чому, на його думку, важливо затвердити петицію, під якою підписалися більше ніж 10 тисяч мешканців Києва.
« Це петиція не про будівництво розв’язки Петрука, чи навіть не про будівництво трирівневої розв’язки з реверсним розподільчим кільцем. Це петиція про проведення конкурсу з залученням фахового міжнародного незалежного журі», – зауважив він.
Тим часом думки депутатів-членів комісії розділилися.
«Я вважаю, що ми маємо наразі розділити питання аварійності мосту, з яким зараз треба провести певні роботи, щоб його укріпити, але при цьому провести нормальний конкурс для того, щоб місто отримало розв’язку, яка буде ефективна з точки зору всіх показників», – зазначив депутат Київради від партії «Солідарність» Ілля Сайгайдак.
«Закріпити, стабілізувати міст, Шулявську розв’язку всіма можливими технічними засобами і оголосити відкритий конкурс. бажано міжнародний», – закликав депутат від «Об’єднання «Самопоміч» Сергій Харчук.
«От у мене питання, не дай боже станеться трагедія, хто буде на себе брати відповідальність? А ми тут сидимо, гарненько так розкладаємо, хочемо пропіаритися, що ми тут такі-то такі-то... міжнародних фахівців, давайте ще рік робити щось і нічого не зробимо», – наголосив депутат Київради від «ВО «Батьківщина» Ігор Галайчук.
Після півгодинної дискусії депутати нарешті взялися голосувати. Утім, для підтримки петиції голосів забракло. транспортна комісія уже втретє провалює розгляд петиції мешканців Києва, які просять переглянути проект майбутньої розв’язки і провести відкритий міжнародний конкурс на краще проектне рішення. Тож схоже, столиця матиме розв’язку за попередньо узгодженим проектом «неповного чотирилисника», який передбачає знесення п’ятого цеху «Більшовика».
«Коли німецькі експерти прилетіли до України для того, щоб проаналізувати Подільський міст, потім був такий інфошум, що вони внесуть цей міст до своїх підручників в розділ «Як не варто будувати мости»… Але я гадаю, що Шулявка– це приблизно такий самий випадок. Нам потім буде цікаво розбирати кейс Шулявки в тому аспекті, як не можна будувати розв’язки», – каже експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов.
Отже, Шулявську розв’язку за більше ніж мільярд гривень ремонтуватиме компанія з орбіти відомого столичного забудовника та народного депутата Максима Микитася, а сам проект розв’язки залишиться таким, який не задовольняє частину киян.
Чи може бути скасований цей конкурс? Малоймовірно. Чи понесе хтось відповідальність за неконкурентність конкурсу і підроблений документ? Не виключено. Далі це залежатиме від дій столичної прокуратури та НАБУ. «Схеми» й надалі будуть стежити за ситуацією довкола Шулявського мосту та повідомлятимуть нові факти у майбутніх розслідуваннях.
