Справи щодо топ-корупції, які веде НАБУ, регулярно гальмуються в судах. Дієвість нових антикорупційних органів упирається в останню ланку – судову систему. Цю ситуацію мала б змінити поява антикорупційного суду.
У червні цього року відбулися зрушення. Президент Порошенко під тиском громадськості та міжнародних організацій зрештою підписав закон «Про антикорупційний суд», який утім запрацює не раніше як через рік.
Активну участь у створенні антикорупційного суду в Україні беруть міжнародні організації та авторитетні особистості у судовій сфері. Серед них – федеральний суддя США Марк Вулф, який нещодавно приїздив до України і обговорював питання функціонування антикорупційного суду.
Суддя Вулф відомий завдяки притягненню до відповідальності корумпованих високопосадовців. Ще на посаді прокурора у 1984 році Марк Вулф отримав нагороду за визначні досягнення у судочинстві. А у 2011 році він засудив спікера Палати представників штату Массачусетс Сальватора Ді Мазі до 8 років позбавлення волі за отримання хабарів при підписанні контрактів.
Журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), поговорили із суддею Марком Вулфом про його бачення судової реформи в Україні, участь у створенні антикорупційного суду та його власну мрію – міжнародний трибунал для корупціонерів.
– На Ваш погляд, Україна взагалі бореться з корупцією чи імітує цей процес?
Я зацікавився Україною, тому що світ спостерігає за вами. Величезний інтерес до України, тому що Україна – це тест на спроможність подолати корупцію в країні, де історично панує «велика корупція» та корумповані лідери.
Я почав цікавитися Україною, коли познайомився з Дар'єю Каленюк десь 6 років тому. Я надихнувся тим, що відбувалося під час Євромайдану, коли я почав слідкувати за сміливими молодими людьми, які намагаються встановити принцип верховенства права тут. Це те, чому я присвятив життя у своїй країні.
– На Вашу думку, Україна бореться з корупцією чи просто імітує цей процес? Два роки тому Ви спілкувалися з моєю колегою Наталією Седлецькою і сказали, що Україна – це індикатор боротьби з корупцією. Минуло два роки, чи бачите Ви якийсь результат?
Так, я бачу. Наприклад, у червні Україна прийняла законодавство для створення національного антикорупційного суду. Була потреба в усіх інституціях: у НАБУ для розслідування корупції і в САП, яка веде справи саме щодо корупції.
Це було тим, що терміново вимагав МВФ, Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, ЄС, США. Такі справи мають слухатися у суді із чесними суддями і антикорупційний суд має стати таким судом.
– На Вашу думку, чи може антикорупційний суд існувати в старій системі координат, коли досі існують суди загальної юрисдикції, у яких залишається хабарники?
Що ж, це моє сподівання, що механізм обрання чесних суддів стане моделлю, яка буде наслідуватися в судах і загальної юрисдикції.
– Давайте поговоримо про Вашу участь у створенні антикорупційного суду. Наприклад, відповідно до закону, спеціальна комісія буде відбирати суддів до антикорупційного суду. Вона повинна мати в складі шість експертів, яких запропонують наші західні партнери. На якому етапі цей процес?
Міжнародне співтовариство мало на меті забезпечити міжнародну Раду якісними експертами. Тому Європейський Союз запропонував 12 кандидатів, з яких буде відібрано шістьох. Трьох з 12 номінанувала громадська організація, яку я очолюю – Integrity Initiatives International. Тому я дуже добре знаю цих людей.
– Хто вони?
Це три людини. Мій друг і колега, який розглядав справи щодо корупції у публічному секторі, колишній суддя Верховного суду Массачусетса Роберт Коуді.
Адвокат Джемісон Рід Файєрстоун – відмінний федеральний прокурор в Нью-Йорку. Він був представником міністерства юстиції США у посольстві Штатів в Москві, вільно розмовляє російською, читає та розуміє українську. Він має розуміння цієї частини світу.
І третій кандидат – це Клаудіа Ескобар – суддя з Гватемали, яка записала розмову про спробу дати їй хабара та передала запис спеціальному антикорупційному прокурору. Це було небезпечно для неї, становило значний ризик для її родини. Але це призвело до засудження члену парламенту, тому вона є чудовим і чесним суддею, яка знає, що таке робота в такому корумпованому середовищі.
– В Україні є два новостворених відомства, від яких залежить призначення суддів на посаду. І обидві – під президентом. На Вашу думку, така ситуація може свідчити про незалежність судової влади?
Я зустрічався з членами Вищої кваліфікаційної комісії і вони розпитували мене: які мають бути стандарти та вимоги, щоб відібрати достойних кандидатів. І я сподіваюся, що вони зроблять це без будь-якого неналежного політичного впливу.
– Чи можете Ви собі уявити ситуацію, в якій суддя, який спонсорує тероризм, з великою кількістю закордонної розкішної нерухомості, кримінальними справами стосовно його незаконних рішень – досі залишається суддею? В Україні така практика є.
У моїй країні щодо такого судді буде вестися розслідування і він буде звільнений, якщо доведуть, що такого розкішного життя він собі дозволити не міг.
– Чи можна вважати, що персональна відповідальність за таку повільну боротьбу з корупцією лежить на президентові Порошенку?
Протягом тривалого часу президент Порошенко опирався створенню національного антикорупційного суду. Зокрема, коли він виступав перед Радою з міжнародних відносин минулої осені, я спитав, чому? Він сказав: «Ви не маєте їх у своїй країні, ми так само їх не потребуємо».
Він погодився, що це потрібно, коли МВФ та інші донори заморозили мільярди доларів. Але я сподіваюся, що він дійсно побачив необхідність у створенні спеціального антикорупційного суду.
Відтоді він почав активно просувати ідею створення даного суду. Але є різниця між словами і діями. Не тільки я, але й увесь світ буде спостерігати саме за діями.
Якщо президент Порошенко хоче національний антикорупційний суд, він має складатися із чесних суддів, здатних саджати корумпованих чиновників, навіть наближених до президента. Він є відповідальним за те, щоб ваша країна мала такий суд. Якщо він не має на увазі те, про що говорить, то цей суд стане розчаруванням. Однак МВФ, Світовий банк, Сполучені Штати, Європейський Союз і суддя Вулф будуть спостерігати, аби він дотримав слова.
– Якщо говорити про Сполучені Штати, наскільки значущим є вплив президента Дональда Трампа на судову гілку влади в США? Чи можливо це з ситуацією в Україні?
Ні, я думаю, що тут є відмінності. Ми досі маємо незалежну судову владу. Наприклад, якщо хтось мене «погуглить» і почитає, про що писали медіа за останні п'ять місяців, побачить, що я ухвалив низку рішень щодо порушення закону міністерством внутрішньої безпеки Трампа, де затримували та утримували занадто довго біженців, які уклали шлюб з американськими громадянами, знаючи, що вони мають бути депортовані.
У нашій країні суди залишаються незалежними і можуть ухвалювати рішення стосовно президента і людей, які працюють на нього, і останні мають дотримуватися цих рішень.
– Що ж, розкажіть про Вашу ініціативу створення міжнародного антикорупційного суду. Як багато часу може знадобитися для його створення? І що для цього потрібно? Як це може допомогти таким країнам як Україна?
Така корупція, яка історично склалася в Україні, існує в багатьох країнах у всьому світі. Такі країні завжди мають корумпованих лідерів, які безкарно порушують закон у своїй країні, тому що вони контролюють поліцію, прокурорів і суддів. Вони не дозволять провести чесне ефективне розслідування, судове переслідування їхніх друзів, членів родини та самих себе.
Україна є однією з таких країн. Тому міжнародний антикорупційний суд потрібен, аби створити місце, де б ці корумповані лідери могли постати перед правосуддям, якщо в їхній країні це неможливо. Цей концепт я опублікував у 2014 році, саме після Євромайдану.
Україна – це приклад країни, де переважно молоді люди борються з корупцією і заслуговують на підтримку їхньої справи. У світі мало країн, які б мало такі впливові громадські організації, які має Україна. Я дуже сподіваюся, що національний антикорупційний суд буде працювати і українці не будуть підсудними в міжнародному антикорупційному суді.
Деякі національні лідери як Хуан Мануель Сантос, який виграв Нобелівську премію миру, будучи президентом Колумбії, також схвалюють створення міжнародного антикорупційного суду, і ми зараз обговорюємо нашу подальшу співпрацю. Президент Нігерії Бухарі, який є чемпіоном з боротьби з корупцією у Африканському Союзі, закликав до створення міжнародного антикорупційного суду, який мав би юрисдикцію щодо великих корупційний злочинів.