БРЮССЕЛЬ, 16 грудня 2021 року – Що стосується самітів «Східного партнерства», то Брюссельська версія 2021 року була, мабуть, найнуднішою з усіх. Для Брюсселя і п’яти партнерів це була вправа, оскільки більш нагальні проблеми підстерігають за рогом у вигляді зростаючих цифр Covid, цін на енергоносії та войовничої російської риторики. Проте формат продовжиться, оскільки наразі це єдине, що пропонує ЄС своїм східним сусідам.
Хоча це правда, що великі міжнародні зустрічі загалом, як правило, є ретельно організованими подіями з невеликою кількістю сюрпризів, а саміти «Східного партнерства» роками не мали конкретних результатів, у ЗМІ завжди була якась драма, про яку можна було писати додому, коли політичні лідери Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови та України зустрілися зі своїми колегами з ЄС.
Раніше мова йшла про те, що Вірменія та Азербайджан сперечалися з приводу остаточної декларації та формулювання Нагірного Карабаху, причому на весь текст може бути накладено вето. Інколи йшлося про те, прийде чи ні лідер Білорусі Олександр Лукашенко, чи підпише колишній президент України Віктор Янукович Угоду про асоціацію з ЄС, чи його наступник Петро Порошенко зможе змусити блок бути амбітнішим у вимові щодо шансів його країни одного дня приєднатися до ЄС.
Декларація саміту. Про Росію взагалі не згадується
Цього разу не так. Поширення варіанту штаму коронавірусу Omicron вже змусило організаторів прийняти лише третину медіапропускної спроможності порівняно з допандемійним рівнем, а крім того, журналістам не давали доступу до дверей лідерів, які самі подорожували з мінімальними делегаціями. Була робоча сесія, яка тривала кілька годин і ще пару годин для робочої вечері, і все закінчилося з мінімальною метушнею.
Декларація саміту, яка в минулому була джерелом значної ворожнечі та гніву в останню хвилину, фактично вже була очищена до ранку саміту. ЄС засвоїв урок з минулого і тепер підтримує його таким же санітарним станом, як конференц-зал лідерів у часи коронавірусу. Про Росію взагалі не згадується. Немає конкретних рядків, присвячених жодному з численних заморожених чи активних конфліктів на територіях східних партнерів – лише згадки про «мирне врегулювання», яке «засновано на принципах і нормах міжнародного права» та необхідність «добросусідських відносин».
Узгоджене формулювання полягає в тому, що є визнання «їхніх європейських прагнень»
Коли йдеться про потенціал майбутнього членства принаймні трьох політично найближчих до ЄС країн – Грузії, Молдови та України – узгоджене формулювання полягає в тому, що є визнання «їхніх європейських прагнень». Але це не піде далі цього, як би троє не наполягали. Аналогічно, лібералізація візового режиму для людей, окрім громадян вищезгаданої трійки, які вже користуються цими перевагами, так само далека, і зона тарифів на мобільний зв’язок без роумінгу між ЄС та його східними сусідами буде «досліджена», без подання жодного розкладу.
Щодо ласощів, то всі вони були відомі задовго до саміту, навіть якщо лідери намагалися якось перепакувати старі новини.
У переговорах того дня домінувала російське військове нарощування на кордонах України
Про те, що Єврокомісія хоче витратити до 17 мільярдів євро в країнах-партнерах до 2027 року, було заявлено, наприклад, ще влітку. Обмін вакциною проти COVID-19 триває вже деякий час, навіть якщо ЄС обіцяє більше солідарності. За день до зборів Молдова отримала додатковий, але очікуваний грант у розмірі 60 мільйонів євро, щоб подолати свою енергетичну кризу.
Навіть найбільша політична подія навколо саміту – тристоронні переговори між президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном та президентом Азербайджану Ільгамом Алієвим відбулася напередодні саміту. І поки вони спілкувалися та вечеряли разом понад чотири години, було мало погодженого по суті. Скоріше, це повторило болючу правду в Брюсселі, що ЄС насправді не є гравцем у політичній боротьбі за владу на Південному Кавказі.
Володимир Зеленський намагався вмовити лідерів ЄС ухвалити санкції проти Москви негайно, перед будь-яким можливим вторгненням
Постійним зображенням саміту, позбавленого будь-яких реальних новин, було тоді порожнє крісло, що представляло Білорусь, яка в односторонньому порядку вийшла зі «Східного партнерства» на тлі безперервного напруженого протистояння з ЄС після фальсифікованих президентських виборів у 2020 році. Лідери обговорили ситуацію в країні, пошкодували, що Мінськ вийшов з формату, і повторили, що Брюссель профінансував би демократичний перехід в країні з 3 мільярдами євро – знову ж таки, нічого нового.
Натомість у переговорах того дня домінувала російське військове нарощування на кордонах України. Президент України Володимир Зеленський намагався вмовити лідерів ЄС ухвалити санкції проти Москви негайно, перед будь-яким можливим вторгненням.
На його розчарування, стало ясно, що цього не станеться. Як і з багатьма іншими речами, східні партнери повинні засвоїти, що ЄС є «реактивним», а не проактивним. Це означає, що він може організовувати зустрічі в різних форматах і містах, узгоджувати декларації, навіть кидати гроші.
Але це найбільше, на що він готовий піти в епоху, повну інших екзистенційних загроз. Будьте готові до інших самітів «Східного партнерства» такого роду в майбутньому.
Рікард Юзвяк – редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
