Елісон Матлер
Коли минулого місяця 15-річна дівчина Александра Мечешану намагалася дотелефонуватися до служби екстреної допомоги на півдні Румунії, щоб сказати, що її викрали, побили і зґвалтували, справу доручили начальникові регіональної поліції. Але замість негайної координації з іншими державними установами, щоб знайти і врятувати неповнолітню, він зв’язався з сумнівним начальником місцевої охоронної фірми.
Через кілька годин після того, як потерпіла Александра Мечешану 25 липня зробила три відчайдушні дзвінки, благаючи про порятунок, заступник начальника поліції повіту Олт Ніколає Алексе зателефонував 10 разів Ремусові Редою, розповів сам Редой, якого в румунських ЗМІ змальовують як місцевого гангстера.
Алексе також надіслав смс-повідомлення Редоєві з проханням перевірити два телефонні номери й автомобіль, оприлюднивши ключову інформацію у справі Мечешану.
Поліцейський навіть запитав Редоя про імовірний слід, і начальник служби безпеки дав йому адреси деяких людей у місті Каракал, куди автостопом із свого села прямувала дівчина – ці адреси Алексе мав перевірити.
Один слід, який нічого не дав, привів до імовірного лідера банди Нікушора Оаке, ділового суперника Редоя, який має зв’язки з двома іншими старшими поліцейськими в Каракалі.
Оаке сказав, що знає про взаємодію між Алексе і Редоєм.
Мер Каракалу Лівіу Раду, однак, заявив, що і він сам, і префект повіту дізналися про викрадення лише наступного дня, і це було з повідомлень у ЗМІ. Те саме й з прокурорами у справі, яких також мала поінформувати поліція.
Однак усе це вже було запізно.
Адреси, які Редой надіслав поліції для перевірки, а це були знайомі Оаке, завели у глухий кут.
Зрештою, поліція таки знайшла адресу, де Александру Мечешану тримали увесь наступний день, через 19 годин після відчайдушних телефонних дзвінків до екстрених служб цієї 15-річної дівчини. На той час вона була вже мертва, а її ймовірний викрадач, 65-річний механік Ґеорґе Дінке після того стверджував, що вбив Александру і спалив її тіло, а також признався і у вбивстві 18-річної Луїзи Меленку, яка зникла у квітні, а тіло так і не знайшли.
Тіньові зв’язки
На тлі трагедії й обурення громадськості з приводу того, що влада зловжила цією справою, події пролили незручне світло на тіньові зв’язки між злочинними угрупованнями, місцевою владою й політичними діячами в Румунії.
Оскільки подробиці справи стали відомі ЗМІ, Редой навіть показав журналістам своє листування у месенджері WhatsApp із начальником поліції – і багато румунів відреагували шоком і обуренням, звинувачуючи високопосадовців у некомпетентності й роботі з тими, кого слід переслідувати за злочини – вимагання й викрадення людей.
На даний момент ніщо не пов’язує Дінке з кільцями організованої злочинності в Каракалі, збіднілому містечку з 30 тисячами мешканців.
Але Сорін Йоніце, директор аналітичного Експертного форуму, сказав у коментарі кореспондентові Румунської служби Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода: «Ми ще не знаємо, чи був він вовк-одинак, чи ж пов’язаний із організованою злочинністю й торгівлею людьми. Справа ще не закінчена».
Стеліан Тенасе, письменник і коментатор, написав, що Румунію контролюють на місцевому рівні клани, утворені «політиками, мафіозі, поліцією й прокурорами, які контролюють ресурси на свою користь і на шкоду пересічним громадянам».
Тенасе розповів Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, що багато румунів давно знають, що поліція перебуває «в змові з мафіозними бандами».
«Вони не працюють на захист громадян або на підтримку закону. Поліція перейшла на інший бік. Вони захищають злочинців, а не закон… Це було доведено [подіями] в Каракалі», – вважає Тенасе.
«Повіт Олт не є ізольованим від решти Румунії. Ми повинні з’ясувати, наскільки широко поширене це явище між поліцією та мафіозними бандами… наскільки поліція піддається корупції», – каже Тенасе.
«Румуни не довіряють поліції. Злочинні групи потрібно знешкодити. Мафіозі мають частку бізнесу на місцевому рівні, вони контролюють установи й людей, включаючи начальників поліції… і корумпованих політиків», – додав він.
Із часу повалення комунізму Румунія була головною ціллю Східної Європи щодо сексуального рабства.
В одній зі справ, пов’язаних із мережею торгівлі людьми, яка діяла упродовж 2012–17 років, 14 румунських чоловіків були засуджені за секс із неповнолітніми, але жоден із них не відбув терміну ув’язнення.
Редой їздить навколо Каракалу в дорогому авті Rolls Royce Phantom і контролює охоронну компанію SC Safety Security, яка налічує 1800 співробітників і має великі контракти з державними установами, включаючи місцеву електростанцію «CE Oltenia», яка забезпечує енергією південь Румунії.
Він звинувачує поліцію в поблажливості до деяких місцевих гангстерів, зокрема, до свого суперника Оаке.
Однак саме ця конкуренція з Оаке, який є одним із фігурантів справи щодо незаконного кредитування і якого звинувачують у торгівлі людьми з сексуальною метою, схоже, сприяла затримці в пошуках Александри Мечешану.
«Вони повинні були поїхати туди, куди вказала дівчина, вона надала безліч деталей», – розповів про місце її перебування Оаке 5 серпня інформаційному агентству Mediafax. «Чому поліцейський [Алексе] співпрацював із Ремусом Редоєм, коли треба було співпрацювати з власними колегами?» – обурюється він.
Поліція недокомплектована
В інтерв’ю телеканалові B1 2 серпня Алексе відстоював свої дії, заявивши, що використовував «усі доступні» йому методи.
Сорін Йоніце каже, що телефонний дзвінок не був найбільшою проблемою, «але треба, щоб поліція використовувала гангстерів, а не навпаки – щоб гангстери використовували поліцію».
Відтак разом із Алексе ще два місцеві начальники поліції були звільнені у зв’язку з цією справою.
Оаке був пов’язаний з віце-прем’єр-міністром Паулом Стенеску, потужним регіональним гравцем, який також є міністром регіонального розвитку Румунії.
Кілька спостерігачів зазначили, що між членами злочинних груп, владою й політиками існують відомі зв’язки, досить часто це стається в менших містах Румунії. У країні з високою бідністю і рівнем безробіття корупція легко приживається.
Не лише місцеві начальники поліції втратили роботу через убивство Мечешану.
На тлі тривалого обурення суспільства міністр внутрішніх справ Ніколає Моґа подав у відставку 30 липня, а 2 серпня прем’єр-міністр Віоріка Денчіле звільнила міністра освіти Екатеріну Андронеску після того, як остання зробила зауваження щодо поведінки Александри Мечешану. «Її ж учили не сідати в машини з незнайомцями», – заявила міністр, натякаючи на те, що, мовляв, дівчина сама винна.
Але Александру Кумпенашу, дядько Мечешану, який опублікував стенограми відчайдушних дзвінків своєї племінниці до екстрених служб і виступив представником сім’ї, звинуватив державу в убивстві дівчини.
«Ми маємо справу зі злочинцями, співучасниками з інституцій цієї жалюгідної держави, які не змогли її захистити, яким не вдалося врятувати Александру, – сказав він 2 серпня. – Це не те чудовисько [Дінке] вбило Александру, це – румунська держава».
