Під час Саміту миру у Швейцарії уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що всі, хто перебуває у російському полоні, зазнають систематичних тортур. Він назвав підтвердженими щонайменше 14 тисяч таких випадків. Генпрокуратура відкрила понад 450 кримінальних проваджень за фактами жорстокого поводження та катувань військовополонених та понад 2 100 за фактами катування цивільних.
«Потерпілими від тортур і нелюдського поводження вже визнано понад 3 800 цивільних і понад 2 200 військовополонених», – зазначав генпрокурор Андрій Костін.
Які правові механізми можуть захистити українців, які перебувають у російському полоні? Що можуть зробити міжнародні організації та світова спільнота? Радіо Свобода переповідає головні тези з відкритого засідання МЗС.
25 червня 2024 року з російського полону повернули 90 оборонців України. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що це: 32 нацгвардійці, 18 прикордонників, 17 представників Військово-морських сил, 15 бійців ЗСУ та 8 тероборонівців. Із них 59 оборонців Маріуполя, зокрема 52 бійці, які вийшли з «Азовсталі». Також з полону визволили 5 нацгвардійців, які охороняли ЧАЕС.
Що відомо про злочини щодо полонених
Систематичні тортури полонених, які є прямим порушенням Женевських конвенції – це систематична політика РФ, вважає перший заступник міністра закордонних справ України Андрій Сибіга.
За даними секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитра Усова, на сьогодні встановлено 186 місць тримання українських військовополонених і 29 місць, де катують та жорстоко поводяться як з військовими, так і з цивільними полоненими.
«Наші слідчі органи підтверджують, що на сьогодні окупантами вже застосовано як мінімум 14 з 18 видів тортур, які вирізняє міжнародне право», – зазначає Сибіга. Він підкреслює, що одним із найтяжчих злочинів, які скоює Росія, є свавільні та позасудові страти українських військовополонених. Частину з них військові РФ фіксують на фото і відео та публікують у відкритому доступі.
У березні моніторингова місія ООН з прав людини в Україні оприлюднила нові дані про катування українських військовополонених. У доповіді йшлося про задокументовані достовірні повідомлення щодо страти щонайменше 32 українських військовополонених, у 12 окремих випадках в період з грудня 2023 до лютого 2024 року.
Не брати в полон, а вбити з нелюдською жорстокістюКостін
А у травні 2024 року у доповіді міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch стверджується уже про вбивство 15 українців, які здавалися в полон.
Про черговий випадок страти українського військового повідомив генпрокурор Андрій Костін 18 червня. За його інформацією російські командири віддали наказ «не брати в полон українських військовослужбовців, а вбити з нелюдською жорстокістю – шляхом обезголовлення».
Як можна протидіяти
На думку Андрія Сибіги для успішної протиції таким злочинам необхідно розробити стратегічний підхід. І над цим українська сторона зараз активно працює. Він зазначає, що ведеться також комунікація з міжнародними партнерами. З одного боку, щоб вивчати їхній досвід щодо протидії катуванням, а з іншого – щоб постійно висвітлювати це питання для світової спільноти.
Окремий правовий аспект, над яким працює Україна – це призначення держави-покровительки. Цей механізм передбачений женевськими конвенціями про захист прав війни. Для цього необхідна участь нейтральної або іншої держави, що не є стороною в конфлікті. Її має призначити сторона, яка перебуває в конфлікті, та визнати протилежна сторона.
Водночас не існує вимоги, що держава-покровителька має бути тільки одна, зазначає Сибіга. За його інформацією, на сьогодні такий механізм застосовується у світі у близько 35 випадках.
«У нас було декілька пропозицій від низки держав виступити в ролі держави-покровительки. По двох пропозиціях ми вже отримали відмову держави-агресора», – зазначив Сибіга.
Дмитро Усов зазначає, що сьогодні Україна співпрацює щодо військовополонених з низкою міжнародних організацій та з урядами різних держав.
На сьогодні Червоний Хрест не справляється зі своїм мандатом на території РФДмитро Усов
«Ми щоденно, щотижнево надсилаємо звіти до Міжнародного комітету Червоного Хреста та інших організацій. Можу констатувати, що на сьогодні Червоний Хрест не справляється зі своїм мандатом на території РФ», – говорить Усов. За його словами зі свідчень полонених, які повернулися в Україну, штабу відомо, що за три тижні до візиту організації у місцях тримання припиняються всі форми фізичного впливу. За кілька днів до візиту полоненим надають засоби гігієни та чисту постіль.
«Туди, куди допускають міжнародні організації – це виключно популізм», – вважає Дмитро Усов.
Другий механізм, який українська сторона вважає дієвим способом протидіями тортурам у полоні – це змішані медичні комісії. За умовами Женевських конвенцій, до роботи у таких комісіях залучають трьох лікарів: одного — зі сторони, яка утримує полонених, та двох лікарів нейтральних країн. Україна оголосила про створення такого формату ще в серпні минулого року.
РФ принципово ігнорує наданий міжнародним гуманітарним правом мандат МКЧККононенко
«Це допоможе звільняти українських полонених та допоможе також ворогу повертати своїх полонених. Це третій випадок у світовій історії, коли буде впроваджуватися така ініціатива», – заявив тоді представник ГУР Міноборони Андрій Юсов.
Втім, Росія так і не погодила роботу змішаних комісій. Сьогодні представники України продовжують вимагати від російської сторони завершення цього процесу.
«Там чітко визначений механізм щодо повернення поранених і важко хворих. Російська Федерація принципово ігнорує наданий міжнародним гуманітарним правом мандат МКЧК та профільних структур ООН щодо реалізації, визначених женевськими конвенціями повноважень», – говорить представник уповноваженого з прав людини Олександр Кононенко.
- Згідно з Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими, підписаною, зокрема Росією, полоненим мають бути гарантовані життя і гуманні умови утримання. Неналежне поводження з полоненими: катування, моріння голодом, ненадання медичної допомоги, неналежні умови утримання, приниження, є воєнними злочинами.
- За даними представника Офісу генерального прокурора Андрія Атаманчука станом на 20 червня 2024 року за фактами жорстокого поводження з українськими військовополоненими повідомили про підозру 12 особам, а стосовно двох обвинувальні акти передали до суду.
- Станом на кінець червня з російського полону внаслідок 53-х обмінів Україна змогла повернути з російського полону 3300 громадян.
- Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими на сьогодні має 5 приймалень, куди можуть звертатися родичі для отримання інформації в Києві, Вінниці, Харкові, Миколаєві та Львові.
Форум