Що привезли в ОРДЛО у 105-у так званому гуманітарному конвої від МНС Росії до контрольованого проросійськими бойовиками Донецька і Луганська? Що виробляє насправді фірма, чий логотип потрапив на фото та відео? До чого тут уран? Про це у розслідування російської служби Радіо Свобода.
23 грудня 2021 року до проросійських угруповань «ДНР» та «ЛНР» прибув 105-й так званий гуманітарний конвой від МНС Росії. На цей раз привезли понад 97 тонн вантажу.
У випуску новин місцевого телеканалу «Оплот» йшлося про те, що привезли лікарські препарати, вироби медичного призначення та медичне обладнання – томографи, мамографи та рентген-апарати.
Спочатку «білий конвой» МНС приїхав до Донецька, про що було знято хвалебне відео, і того ж дня машини розвантажили у Луганську.
«Сьогодні в Луганську Народну Республіку зведеною колоною МНС Російської Федерації було доставлено 105-й гуманітарний конвой. До складу конвою увійшли медичне обладнання та медичні препарати. У дорозі інцидентів не сталося», – процитував «ЛугІнфо» начальника «Центру моніторингу відновлення МНС ЛНР».
«Оплот ТВ» фінансується та керується, як і всі інші телеканали у самопроголошеній «ДНР», місцевим міністерством інформації. Те саме можна сказати і про луганські ресурси. Незапланованого витоку інформації про «постачання обладнання з ЄС» тут немає – очевидна рутинна робота з інформаційного супроводу ліній постачання самопроголошених республік із Москви.
На відео видно, що в гуманітарному вантажі було не лише медичне обладнання, а й фільтри для води. У сюжеті «Оплот ТВ» також йшлося про доставку 270 тисяч доз експериментальної російської вакцини «Супутник-Лайт».
При цьому скрізь – і це стосується висвітлення у ЗМІ приїзду гуманітарного вантажу як у «ДНР», так і в «ЛНР» – видно величезні дерев'яні ящики з логотипом компанії UJP Praha.
«А що вас дивує?» – Запитує у кореспондента Радіо Свобода його джерело з міністерства охорони здоров'я «ДНР».
«Ми не тільки російське обладнання отримуємо або чеське, а й японські апарати УЗД, наприклад. Препарати для лікування дитячої та дорослої онкогематології завжди і однозначно фірми Pfizer, імпортні низькомолекулярні гепарини – той самий Фраксипарин – французького виробництва і далі за досить широким списком. Нас постачають загалом централізовано і за принципом російських лікарень, лише оформляють це часто як «гуманітарну допомогу». Ну, практично як снаряди!», – із не дуже веселим сміхом додає співрозмовник Радіо Свобода.
На сайті UJP Praha, що має і російськомовну версію, йдеться, що з медичного обладнання компанія виготовляє лише апарати для променевої терапії.
Основний напрямок її діяльності – це атомна промисловість – транспортування та підготовка до тривалого зберігання збідненого чи природного урану та інших радіоактивних матеріалів, дослідження та розробки у галузі витривалості металевих сплавів на атомних електростанціях або у хімічній промисловості.
«Розроблено та продовжує розвиватися складна технологія переробки металевого урану шляхом плавки, легування, механічної обробки, захисту поверхні урану, урану та продуктів із збідненого урану», – повідомляють на сайті компанії.
Що в коробках?
Що ж у тих коробках, які привезли з Москви до непідконтрольного Україні Донецька та Луганська? Із повідомлень ЗМІ цього зрозуміло не було, оскільки коробки перед камерами не відкривали.
Директор компанії UJP Praha Яромир Сгейбал був здивований, коли дізнався, що логотип кампанії, яку він очолює, є на кадрах, знятих у проросійських республіках Донбасу.
За його словами, жодних торгових контактів з окупованими Росією територіями UJP Praha не має, проте продає своє обладнання у всіх країнах колишнього СРСР.
«В даний час у Російській Федерації та Україні працюють кілька десятків наших апаратів променевої терапії, які використовуються для лікування онкологічних пацієнтів, а також пацієнтів, в організмі яких проходять сильні запальні процеси неонкологічного характеру. Подібне обладнання використовується також у метрологічних інститутах для калібрування медичних дозиметричних пристроїв.
Востаннє ми здійснювали такі поставки до Луганська у 2004 році: тоді йшлося про замовлення українського уряду, яке ухвалило рішення купити обладнання променевої терапії для Луганська», – стверджує директор компанії
За словами Сгейбала, минулого року його компанія продала Росії кілька апаратів для променевої терапії в «лікарні, що знаходяться в державному управлінні», однак у всіх випадках мова не йшла про російське Міністерство надзвичайних ситуацій: «з ним ми контактів ніколи не мали».
Сгейбал виключив, що до Луганська та Донецька могли бути відправлені, наприклад, контейнери для зберігання та транспортування радіоактивних матеріалів, які компанія виробляє. За його словами, для складання та встановлення обладнання UJP Praha не відправляла до «ДНР» та «ЛНР» своїх співробітників – на відміну від його професійного складання та встановлення у 2004 році на замовлення українського уряду.
UJP Praha вже багато років співпрацює з різними організаціями, що займаються в Росії атомною енергетикою, зокрема з організаціями ядерного збройового комплексу.
З відкритих джерел баз даних про митні операції із постачання обладнання в Росію можна почерпнути інформацію про те, що в 2017 році чеська компанія постачала в Росію:
- як медичне обладнання власного виробництва (наприклад, «ТОВ Медична компанія «Онікс» з Єкатеринбурга замовляла в 2017 році (кобальтовий випромінювач),
- так і обладнання для енергетики
- або зберігання радіоактивних матеріалів або відходів
- у травні 2017 року ВО «Маяк», компанія, яка є підприємством ядерного збройового комплексу Росії, отримала із Праги контейнери для радіоактивних матеріалів,
- того ж року російській АТ «Енергомонтаж інтернешнл», яка займається будівництвом та ремонтом об'єктів промислової енергетики, прийшли три радіоактивні джерела гамма-випромінювання.
Медичне обладнання, якщо припустити, що у коробках було саме воно, не належить до товарів подвійного призначення, а отже, на його постачання не поширюються санкції.
Як повідомили Радіо Свобода у Міністерстві промисловості та торгівлі Чехії, при постачанні до Росії на товари подвійного призначення санкції поширюються. На запитання щодо можливості прямих поставок у «ЛНР» та «ДНР» у міністерстві не відповіли.
На сайті держзакупівель Росії UJP Praha згадується лише у чотирьох випадках, і всі вони пов'язані з ремонтом або постачанням запасних частин для гамма-терапевтичного апарату TERABALT: у 2017 році замовлення стосувалося Нижегородської області, 2020-го – Мурманської.
Що стосується згаданих директором UJP Praha Яромиром Сгейбалом у листуванні з Радіо Свобода «декілька нових апаратів», проданих до Росії, то на сайті російських держзакупівель знайти інформацію про купівлю російськими державними підприємствами будь-якого нового обладнання компанії не вдалося.
Сгейбал не уточнив, про яку саме продукцію його компанії йдеться.
На сайті держзакупівель не завжди вказується назва компанії, яка купує обладнання. Апарат, який випускає UJP Praha, зустрічається на сайті набагато частіше. В основному йдеться про ремонт, проблеми з технічним обслуговуванням та запасні частини для різних моделей апарата, що використовується в променевій терапії, TERABALT. Минулого року два з них виводили з експлуатації: у серпні минулого року в онкологічному диспансері Амурської області, а у квітні минулого року – у Нижегородській області.
Старі зв'язки
UJP Praha має давні контакти із Росією. Історія цих відносин розпочалася ще у ті часи, коли існував Радянський Союз, а Чехословаччина перебувала у полі його контролю.
Наприкінці 1950-х років за підтримки СРСР у Чехословаччині виник НДІ Інститут ядерної фізики, дані про роботу якого за радянських часів не розголошувалися.
Після цього в передмісті Праги був збудований комплекс, частиною якого став дослідний реактор VVR-S (сьогодні LVR-15), і під контролем радянських фахівців тут провели першу ланцюгову реакцію ядерного розпаду у Чехословаччині.
На початку 1990-х років цей великий комплекс, який розростався та розширював сферу своєї діяльності за понад 40 років роботи, було приватизовано. В результаті виникло кілька компаній, які займаються атомною енергетикою, ядерними відходами, а також дослідженнями у цій галузі.
І компанія UJP Praha виникла у цей час. Сьогодні на її сайті згадується як зв'язок із (у минулому) державним Інститутом ядерного палива, так і область досліджень, які компанія взяла на себе після приватизації: «переробка урану та інших матеріалів для захисту від затінювання, виробництво контейнерів для транспортування та зберігання для джерел іонізуючого випромінювання».
У чеській пресі є кілька згадок про зв'язок UJP Praha з російським виробником ядерного палива «ТВЕЛ», компанією, що є частиною держкорпорації «Росатом» (серед членів правління празької філії Rosatom Central Europe – двоє громадян Російської Федерації, компанія постачає ядерне паливо на чеські АЕС) .
Найцікавіша згадка про співпрацю відноситься до подій десятирічної давнини: у 2012 році жителі чеського міста Бистржице-над-Пернштейном виступили проти будівництва в їхньому невеликому населеному пункті заводу з виробництва ядерного палива, який, зокрема, займався б переробкою відпрацьованого урану для військової промисловості.
Завод мала побудувати фірма, створена спеціально для цих цілей, – ÚJP Invest s.r.o. Чеські активісти тоді здивувалися, що йшлося про компанію з дуже низьким статутним капіталом для реалізації такого великого проекту, як завод з переробки урану. В
они з'ясували, що UJP Praha є постачальником палива для «ТВЕЛ» і припустили, що саме ця велика російська компанія могла бути реальним інвестором усього проекту. Референдум з питання зведення заводу відбувся у Бистржиці над Пернштейном у 2014 році, більшість жителів висловилися проти будівництва. Після цього ÚJP Invest s.r.o. припинила свою діяльність.
UJP Praha займається зокрема тестуванням обладнання для атомних електростанцій. Після аварії на АЕС у Фукусімі багато держав хотіли з'ясувати, чи здатне обладнання їхньої АЕС витримати вищу температуру, якщо раптом трапиться аварія, подібна до тієї, що сталася в Японії.
У 2018 році UJP Praha виграла відповідний тендер та тестувала паливні трубки для атомних електростанцій двох країн: вироблених російською «ТВЕЛ» та американською Westinghouse.
«Результати тестів послужать Державному відомству з ядерної безпеки Чехії для оцінки безпеки матеріалів», - йдеться у повідомленні про початок тестів.
Замовником виступила найбільша наполовину державна компанія ČEZ, яка обслуговує кілька чеських електростанцій та бере участь у прийнятті рішень щодо закупівлі обладнання для них. Росія, таким чином, пов'язана з чеською компанією, яка оцінює безпеку та витривалість її обладнання для місцевих атомних електростанцій, що може бути конфліктом інтересів.
Рутинні «гуманітарні конвої»
Так звані «білі гуманітарні конвої», названі так через колір брендованих КамАЗів, давно перетворилися на одну з ліній постачання проросійських угруповань «ДНР» та «ЛНР».
Перший такий конвой із 262 КамАЗів МНС Росії вирушив із Наро-Фомінська 12 серпня 2014 року.
Тоді Росія активно зображала з себе «посередника», і майже 2 тисячі тонн переважно гуманітарних вантажів вирушили до українського кордону до пункту пропуску «Шебекіно – Плетенівка» на кордоні Білгородської та Харківської областей.
За інформацією російського МЗС, вантаж мав отримати Червоний Хрест, але в МКЧХ від цієї місії відмежувалися на всіх рівнях, називаючи її «виключно конвоєм Російської Федерації».
Тоді, понад сім років тому, сотні вантажівок, тисяча людей із російськими паспортами як супровід на в'їзді до Харківської області не викликали в українців жодної довіри.
Після кількох днів на кордоні, конвой переправили до Луганська та Донецька через вже захоплені прикордонні переходи, де українських прикордонників не було. З того часу білі вантажівки з Москви їздять виключно так. За перший рік існування, до серпня 2015 року, Росія відправила до «ЛДНР» 34 конвої, це був найінтенсивніший період роботи «лінії МНС РФ».
Розподілом вантажів з Росії займалося і займається спеціально створене управління, що розташувалося у будівлі поруч із обласною облдержадміністрацією (зараз цей комплекс у Донецьку називають «Будинком уряду»).
Окрім «лінії МНС» активно працювала неафішована військова та більш відома «червона лінія» – під патронатом КПРФ. Окремі напрями надання допомоги «народу Донбасу» патронували призначені багаті російські регіони.
Одному з авторів цієї статті довелося зустрічати у 2015 році у Донецьку плоди роботи делегації Ханти-Мансійського автономного округу, довгий час у Донецьку працював колишній віце-губернатор Іркутської області Володимир Пашков, зараз активний екс-заступник губернатора Воронезької області Євген Юрченко.
Конвої далеко не завжди везуть важливі для життя людей лікарські препарати чи медичне обладнання.
У серпні та вересні 2015 року до непідконтрольних Україні Донецька та Луганська завдяки ним було доставлено близько 10 тисяч тонн російських підручників. Українські зі шкільних бібліотек вилучили (внаслідок перших акцій такого роду, що датуються восени 2014-го, видалили з місцевих шкіл лише підручники історії та географії України).
У Донецьку практично неможливо зустріти людину, яка б отримувала російські продуктові пайки з гуманітарних конвоїв МНС. Продукти харчування звідти нібито використовують лише централізовано – за рахунок них раніше забезпечувалося безкоштовне харчування для дітей у дитячих садках, школах та лікарнях.
«Білі конвої» своєрідно брали участь у боротьбі з крадіжками та корупцією у так званих «ДНР» та «ЛНР».
Наприклад, відновлення руйнувань, що виникли після настпу проросійських сил у Дебальцевому у 2015 році, відбувалося за дуже своєрідною схемою.
У Донецьку було створено фірму, яка займалася «дефектуванням» всіх пошкоджених будівель, насамперед лікарень, навчальних закладів, адміністративних будівель та місцевого «Палацу спорту». Все ретельно фотографувалося, потім збитки оцінювалися фахівцями, і за кошторисною документацією «білими конвоями» завозилися під конкретні об'єкти будівельні матеріали для ремонту. Живі гроші, знову ж таки через уповноважену приватну фірму, надходили до «ДНР» лише на оплату робочого часу місцевих будівельних бригад.
Приблизно так, централізовано і з мінімальним доступом місцевих до ресурсів, йшов ремонт та решти пошкодженої інфраструктури. Адресно виділялися будівельні матеріали для Іловайська, Вуглегірська, околиць Ясинуватої.
- На даний момент на непідконтрольні Києву території Донбасу безконтрольно зайшли 105 конвоїв, кожен віз від 1500 до 2000 тонн вантажу.
- Навколо них вибудували цілий культ – у тому ж Іловайську «білим конвоям» стоїть пам'ятник.
- Щоправда, на місці з'ясовується, що біла вантажівка на постаменті – не «конвойна», а місцева КамАЗ, що віджила, відновлена, наскільки це можливо, і пофарбована в білий колір.
