Live Війна Росії проти України. Відсіч. Усі новини на цей час

За добу війни Росія втратила понад 1600 солдатів та 5 танків – Генштаб ЗСУ

Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 789 550 своїх військових, зокрема 1610 – за останню добу. Такі дані наводить український Генеральний штаб 30 грудня.

За даними українського штабу, РФ також втратила таку військову техніку:

• танків – 9668 (+5 одиниць за минулу добу)
• бойових броньованих машин – 20030 (+27)
• артилерійських систем – 21 528 (+34)
• РСЗВ – 1256
• засобів ППО – 1032
• літаків – 369
• гелікоптерів – 329
• БпЛА оперативно-тактичного рівня – 21 081 (+12)
• крилатих ракет – 3003
• кораблів/катерів – 28
• підводних човнів – 1
• автомобільної техніки та автоцистерн – 32 626 (+75)
• спеціальної техніки – 3671 (+1)

Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

Президент України Володимир Зеленський 8 грудня повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень.

За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.

Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.

Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.

Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, заявив, що реальна цифра є «значно меншою».

Влада Смоленської області РФ заявила про пожежу на нафтобазі після атаки дронів

Влада Смоленської області РФ заявляє про атаку дронів у ніч на 31 грудня, була уражена місцева нафтобаза.

Як заявив у телеграмі губернатор області Василь Анохін, уламки одного з безпілотників упали на території нафтобази в Ярцевському районі, у результаті стався розлив палива і почалося займання паливно-мастильних матеріалів.

Кадри, ймовірно, пожежі у Смоленській області РФ публікують у соцмережах, зокрема телеграм-канали Baza i Astra.

Міноборони РФ заявило про знищення нібито 68 українських безпілотних літальних апаратів, зокрема 10 над територією Смоленської області.

Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити ці дані. Київ наразі заяви російської сторони не коментував.

Після низки масштабних російських ударів по українській території президент Володимир Зеленський заявив, що Україна продовжить завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії. Раніше українська сторона, підтверджуючи подібні удари по НПЗ на російській території, зауважувала, що такі об’єкти активно використовуються для постачання окупаційної армії РФ.

Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах вийшли з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту. Проте вже у квітні Росія змогла частково відновити потужності ключових нафтопереробних заводів.

За підрахунками Бі-Бі-Сі, оприлюдненими в серпні, від початку року ЗСУ щонайменше 64 разів атакували НПЗ і нафтову інфраструктуру на території Росії.

Пентагон оцінив ефективність атак військ КНДР у Курській області РФ

У Міністерстві оборони США оцінюють, що атаки військ Північної Кореї у Курській області РФ не виявилися дуже ефективними, вони мають «значні втрати».

«Зараз ми бачимо, що атаки, які солдати КНДР проводять в Курській області, не виявляються дуже ефективними. Я маю на увазі, що вони несуть значні втрати», – сказала заступниця речника відомства Сабріна Сінгх під час брифінгу.

За оцінками Пентагону, близько 1 000 солдатів КНДР були вбиті або поранені в Курській області.

Водночас у Міноборони США зазначають, що ознак того, що Північна Корея відправила більше військ, немає, але не відкидають, що це може статися в майбутньому.

«Вони відправили приблизно 12 000 військових, що, безумовно, свідчить про поглиблення альянсу між Росією і Північною Кореєю. Не можу сказати, що ми бачимо, що їх відправляють більше, але це не означає, що вони не відправлятимуть більше в майбутньому», – додала Сінгх.

Обʼєднаний комітет начальників штабів Південної Кореї 23 грудня заявив, що Пхеньян, як повідомляється, «готується до ротації або додаткового розгортання солдатів» і постачає «240-мм ракетні установки і 170-мм самохідну артилерію» російській армії.

До Росії, за даними США, Південної Кореї й України, у жовтні прибули від 10 до 12 тисяч північнокорейських військових. Їх залучили до участі у війні на боці Росії, підрозділи КНДР використовують у Курській області.

Москва і Пхеньян безпосередньої участі північнокорейських військових у боях не підтверджували.

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Кремль уникає визнання присутності північнокорейських військ у Курській області Росії чи участі їх у бойових діях там проти українських сил, щоб не визнавати, що РФ для відвоювання власної території потрібні іноземні війська.

Російський голова Севастополя заявляє про атаку безпілотників

Підконтрольний Росії голова окупованого Севастополя Михайло Развожаєв заявив вночі проти 31 грудня, що місто нібито зазнало атаки безпілотників.

За його словами, російські війська збили «кілька повітряних цілей у повітрі над морем і 1 безекіпажний катер на відстані від берега».

Развожаєв пояснив «гучні звуки» в місті відбиттям атаки надводних безпілотників.

Українське командування не коментувало ці заяви.

Тим часом Повітряні сили України попереджають про рух російських безпілотників із Чорного моря в напрямку Білгород-Дністровського району Одеської області.

Починаючи з серпня 2022 року, в Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Підконтрольний РФ очільник Криму Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму.

ОГП: суд в Україні виніс вироки губернатору Башкортостану та голові Уфи за фінансування армії Росії

Український суд виніс заочні вироки голові республіки Башкортостан РФ та голові адміністрації міського округу міста Уфа, повідомив Офіс генерального прокурора 30 грудня.

За повідомленням, за підтримки прокурорів Вінницької обласної прокуратури російських посадовців визнали винними у «фінансуванні дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України». Їх заочно засудили до восьми років ув’язнення з конфіскацією майна.

«Прокурори у суді довели, що посадовці Башкортостану від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну сприяють матеріальному та фінансовому забезпеченню потреб російських військ на тимчасово окупованих територіях нашої держави», – йдеться в повідомленні.

За даними офісу, російські посадовці, використовуючи політичний вплив та адміністративні ресурси, особисто віддавали розпорядження на придбання для російської армії військової техніки, обладнання, амуніції, засобів індивідуального захисту, медичних препаратів, продуктів харчування, будматеріалів.

«Про підтримку учасників «сво» так званими «гуманітарними конвоями» лідери Республіки Башкортостан звітують перед громадянами в медіа. Кожен такий конвой складався з кількох десятків вантажівок, а восени 2023 року було заявлено про «сотий ювілейний гумконвой», – додає прокуратура.

Російську республіку Башкортостан очолює Радій Хабіров, міський округ столиці республіки Уфи – Марат Васімов. Вони наразі не коментували вироки публічно.

Зеленський повідомив про спрощення отримання офіцерських звань солдатами з бойовим досвідом

В Україні спрощують отримання офіцерських звань, повідомив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 30 грудня.

«Є рішення, яке допомагає нашій армії ставати більш сучасною та реалізувати досвід оборони зараз – досвід цієї війни. Ми спростили отримання офіцерських звань солдатами та сержантами з бойовим досвідом, і це правильні соціальні ліфти для армії», – сказав він.

Зеленський також прокоментував призначення уповноваженої із захисту прав військових та членів їхніх сімей Ольги Решетилової. За його словами, вона ж буде займатися підготовкою законопроєкту про військового омбудсмена:

«І це не просто щоб була одна людина – треба системну роботу, щоб у омбудсмена був апарат, всі реальні можливості впливати на ситуацію і допомагати. І дуже важливо, щоб кожен наш військовий відчував: це справді реально – звертатися по підтримку й отримувати її».

Зеленський додав, що деталі щодо роботи військового омбудсмена мають формуватися за участі військових, відтак на платформі «Армія+» проведуть відповідне опитування.

«Ми запускаємо опитування про військового омбудсмена, і я прошу кожного нашого солдата, кожного офіцера сказати, якими мають бути пріоритети», – заявив президент.

Зеленський 30 грудня підписав указ про призначення Ольги Решетилової (Кобилинської) уповноваженою президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей.

У квітні 2024 року пресслужба Міністерства оборони повідомляла, що в Україні запровадили інституцію військового омбудсмена, що відповідатиме за захист прав військовослужбовців та членів їхніх сімей. Відповідне рішення було ухвалене 3 квітня на установчій нараді з питань захисту прав військовослужбовців.

Генштаб ЗСУ: ситуація «найгарячіша» на чотирьох напрямках на сході України

Від початку доби на фронті відбулося 153 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 30 грудня. За даними командування, «найгарячішою сьогодні є ситуація на Покровському, Курахівському, Лиманському та Времівському напрямках».

Зокрема, російська армія двічі атакувала поблизу Вовчанська та Липців на Харківщині, ще 16 разів намагалася просунутися на Куп’янському напрямку, неподалік Голубівки, Степової Новоселівки, Кругляківки та Загризового, шість боєзіткнень тривають.

Армія РФ 19 разів атакувала на Лиманському напрямку – в районах Копанок, Надії, Новоєгорівки, Макіївки, Іванівки та Тернів, шість боїв тривають.

Штаб повідомляє про одну безуспішну спробу російських загарбників просунутися в районі Білогорівки (Сіверський напрямок) та 10 боєзіткнень на Краматорському напрямку, поблизу Часового Яру та Ступочок. На Торецькому напрямку тривають вісім зіткнень з 11.

«Ворог 39 разів намагався вклинитися в нашу оборону на Покровському напрямку. Від початку доби окупанти в районах населених пунктів Воздвиженка, Миролюбівка, Промінь, Зелене, Даченське, Новий Труд, Шевченко, Вовкове, Новооленівка та Новоєлизаветівка 31 раз отримали жорстку відсіч від наших захисників. Вісім атак тривають дотепер», – йдеться в зведенні.

Штаб повідомляє про 13 відбитих атак на позиції ЗСУ на Курахівському напрямку, поблизу Петропавлівки, Слов’янки, Шевченко та Курахового, п’ять боєзіткнень ще тривають. На Времівському напрямку українські війська відбили 11 атак противника поблизу Янтарного, Успенівки, Времівки та в напрямку Костянтинополя та Новосілки, п’ять сутичок тривають.

Також, додає командування, російська армія двічі намагалася прорватися на Оріхівському напрямку, зазнала втрат і відступила.

У Курській області РФ Сили оборони від початку доби відбили 17 російських атак.

Як повідомляв головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, станом на 17 грудня, Сили оборони ведуть активні бойові дії на ділянці фронту загальною протяжністю понад 1170 кілометрів, найбільш складна ситуація зараз на Покровському та Курахівському напрямках.

Росія: голова Курської області заявив про новий удар по Льгову

Виконувач обов’язків губернатора Курської області Олександр Хінштейн 30 грудня заявив про ракетний удар по місту Льгов.

За його словами, місто нібито атакувала українська армія, був пошкоджений двоповерховий будинок. Він заявив про жінку, яка зазнала уламкових поранень. Хінштейн також додав, що обстріл спричинив «незначні займання», які вже загасили.

Редакція Радіо Свобода не може незалежно підтвердити цю заяву.

Українське командування наразі не коментувало заяви про удар по Курській області.

У ЗСУ 25 грудня повідомили про удар по розташуванню пункту управління російської 810-ї окремої бригади морської піхоти, який був розташований у покинутій цивільній будівлі в населеному пункті Льгові. Російська влада заявляла про загиблих і поранених.

Льгов – місто в Курській області з населенням майже 17 тисяч людей, розташоване неподалік від кордону з Україною. Евакуація цивільного населення з цього населеного пункту не проводилася.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони й окуповані РФ території України регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони. Київ ці повідомлення переважно не коментує.

Час непевності. Що чекає на США, Україну та Росію у 2025 році?

Україна вистояла. Чи може новий рік стати роком успіху України? Чи зроблять США ставку на перемогу Києва? Яким може стати перший рік другого президентства Дональда Трампа?

Ці та інші питання Радіо Свобода обговорювало з політологом з Кеннанівського інституту у Вашингтоні Вільямом Померанцем та американським журналістом і публіцистом Девідом Саттером.

– Я б назвав найбільшою подією 2024 року той факт, що Україна вистояла під безперервними атаками російської армії, – каже Вільям Померанц, – і не лише вистояла, а й довела, що, незважаючи на значну перевагу у живій силі, техніці, матеріальних та технічних ресурсах, Росія до кінця третього року війни не змогла взяти гору. Зараз незрозуміло, на чиєму боці може бути перевага, що принесе майбутній рік, проте здатність України, що зростає, завдавати чутливих ударів по стратегічно важливих цілях на російській території обіцяє великі проблеми для Кремля.

Ми зараз не знаємо, чи адміністрація Трампа дозволить Києву продовжувати використовувати американські ракети для ударів по Росії. Якщо таку санкцію запровадять, то українські удари по російській нафтовій інфраструктурі, я впевнений, вкрай негативно вплинуть на здатність Росії використовувати експорт нафти і нафтопродуктів як головне джерело валютних доходів.

Прокуратура: командиру 211-ї бригади обрали запобіжний захід

Командиру 211-ї понтонно-мостової бригади Олегу Побережнюку обрали запобіжний захід – тримання під вартою на два місяці з можливістю внесення понад 12 мільйонів гривень застави. Про це 30 грудня повідомив Офіс генерального прокурора.

«Прокурори клопотали про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у сумі 40 мільйонів гривень. Також прокурори Офісу генерального прокурора подали до суду клопотання про відсторонення підозрюваного від виконання службових обов’язків», – ідеться в повідомленні.

29 грудня працівники Державного бюро розслідувань затримали та повідомили про підозру командиру 211 бригади ЗСУ Олегу Побережнюку, «який не реагував на факти знущання та катування над ввіреними йому військовослужбовцями», йдеться у повідомленні пресслужби відомства.

Слідчі встановили, що «принаймні з лютого по липень 2024 року командир бригади знав про численні факти катувань та іншого нелюдського поводження над бійцями підлеглим йому офіцером, проте не реагував на це та не ініціював питання щодо притягнення офіцера до відповідальності».

Раніше видання «Українська правда» оприлюднило інформацію про ймовірні «знущання над військовими, вимагання грошей та кумівство» у 211-й понтонно-мостовій бригаді Сил підтримки ЗСУ. У статті, серед іншого, йшлося про Владислава Пастуха – командира одного зі взводів у першому батальйоні бригади. За словами джерел УП, він вимагав у військових кошти і знущався над ними під час відряджень для будівництва фортифікацій на Донеччині, Харківщині і Дніпропетровщині. Він ці твердження публічно не коментував.

У Генштабі повідомили, що за рішенням головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського до військової частини направили комісію Військової служби правопорядку у Збройних силах для перевірки інформації, оприлюдненої в медіа.

16 грудня Тернопільська спеціалізована прокуратура у сфері оборони розпочала досудове розслідування стосовно посадових осіб 211-ї бригади «за фактом перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень». Справа стосується ймовірного застосування офіцерами фізичного насильства до підлеглих, вимагання коштів і перевищення дисциплінарної влади.

Командиру цієї бригади 17 грудня повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем. 19 грудня суд взяв його під варту з правом внесення 908 400 гривень застави. Але вже наступного дня командира 211-ї понтонно-мостової бригади Олега Побережнюка випустили з-під варти під заставу.

Зеленський призначив військовим омбудсменом Ольгу Решетилову (Кобилинську)

Глава держави підписав указ про призначення Ольги Решетилової (Кобилинської) уповноваженою президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей. Про це 30 грудня повідомив сам Володимир Зеленський.

«Ольга – відома, досвідчена та ефективна українська правозахисниця. Вже багато зробила для розбудови наших державних інституцій, для підтримки українців. Зараз головне завдання – разом із Міністерством оборони України, разом із громадянським суспільством підготувати законопроєкт про військового омбудсмена та всі необхідні системні основи роботи цієї інституції. Наші воїни мають отримати дієві інструменти захисту своїх прав, і має відбутися реальна модернізація управління людьми в Силах оборони України», – вказав президент.

У квітні 2024 року пресслужба Міністерства оборони повідомляла, що в Україні запровадили інституцію військового омбудсмена, що відповідатиме за захист прав військовослужбовців та членів їхніх сімей. Відповідне рішення було ухвалене 3 квітня на установчій нараді з питань захисту прав військовослужбовців.

Ольга Решетилова у 2014 році стала співзасновницею одного з найбільших фондів підтримки української армії «Повернись живим». Під час поїздок на фронт, стикалася із порушеннями прав бійців і писала про це. У 2015 році залишила фонд і зосередилася на журналістських і громадських розслідуваннях порушень у секторі безпеки. У вересні 2016 року Решетилова разом із Марією Томак започаткували «Медійну ініціативу за права людини» (МІПЛ) – неурядову організацію, яка займається документуванням злочинів і порушень прав людини через російську агресію. МІПЛ також послідовно виступає за необхідність створення інституту військового омбудсмена. Пізніше Решетилова очолила цю організацію.

Навчальні центри ЗСУ. У Генштабі відповіли на скарги

Перед тим, як подивитися в очі справжній війні, мобілізовані мають пройти базову підготовку у навчальних центрах ЗСУ. Від її якості у тому числі залежить і успішність тих чи інших операцій на фронті, і здоров'я та життя мобілізованого та його побратимів. Тривалий час анонімно військові вказували на серйозні проблеми у цій підготовці. Подекуди – критичні. І от наприкінці року про це вже заговорив президент України Володимир Зеленський, а у вищому командуванні кажуть, що працюють над змінами.

Про проблеми у навчальних центрах командири деяких бригад почали говорити публічно цього року. Ще влітку у західній пресі з’явилися статті, що у тому числі через погану підготовку бійців Україна втрачає території на Сході. Про які проблеми йдеться? Військові навіть анонімно про це не завжди говорять охоче, оскільки побоюються наслідків. Проте ми зібрали достатньо свідчень, щоби виокремити основні нарікання.

У першу чергу новобранці скаржаться на короткий термін БЗВП (базова військова підготовка – ред.), дефіцит фахових інструкторів з бойовим досвідом, забезпечення боєприпасами для навчань та побутові умови.

І от вже 27 грудня головком ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Українське військове командування вважає, що підготовка новобранців до участі в бойових діях має тривати два місяці. До цього 9 грудня президент України Володимир Зеленський зібрав Ставку з новим керівництвом Сухопутних військ і доручив провести аудит щодо перезавантаження системи підготовки українських військових.

Наприкінці року, після чисельних запитів про інтерв'ю, журналісти «Свобода.Ранок» (проєкт Радіо Свобода) нарешті поспілкувалися з представником Генштабу про проблеми БЗВП.

На запитання Радіо Свобода відповів Євген Межевікін – полковник, Герой України, заступник начальника Генерального управління доктрин і підготовки Генштабу ЗСУ, учасник боїв за Донецький аеропорт з позивним «Адам».

Україна повернула з російського полону 189 громадян – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський повідомив 30 грудня, що з російського полону вдалося повернути 189 громадян.

«Це військові – захисники «Азовсталі» та Маріуполя, ЧАЕС, острова Зміїного, із різних напрямків фронту. Серед них солдати, сержанти, офіцери. Це нацгвардійці, у тому числі «азовці», прикордонники, тероборонівці, воїни Військово-морських та Збройних Сил. І також двоє цивільних, які були захоплені в Маріуполі. Кожного вдома чекають рідні та близькі. І це радість, що нам вдалося їх повернути. Сьогодні ще 189 родин щасливі», – написав глава держави в соцмережах, подякувавши Об’єднаним Арабським Еміратам за допомогу в організації обміну.

Російська сторона стверджує, що обмін полоненими відбувся за формулою «150 на 150».

«30 грудня в результаті переговорного процесу з підконтрольної київському режиму території повернуто 150 російських військовослужбовців. Натомість передано 150 військовополонених ЗСУ. Зараз усі російські військовослужбовці перебувають на території Республіки Білорусь, де їм надається необхідна психологічна та медична допомога, а також надано можливість зв’язатися з родичами», – інформує російське міністерство оборони.

Попередній обмін відбувся 18 жовтня 2024 року. Тоді до Росії повернулися 95 військовополонених, стільки ж отримала Україна. 17 грудня російська омбудсмен з прав людини Тетяна Москалькова заявляла, що російські та українські військові ведуть переговори про «великий обмін» полоненими.

На початку грудня прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан говорив, що пропонував президентові України Володимиру Зеленському різдвяне припинення вогню та масштабний обмін полоненими, але той відповів відмовою. Новий обмін відбувся за посередництва ОАЕ.

На фронті відбулося понад 100 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ

Від початку доби 30 грудня до 16:00 на фронті відбулося 104 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. Згідно з повідомленням, понад половина боїв відбулася на трьох напрямках – Покровському, Курахівському та Времівському.

«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 30 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Воздвиженка, Миролюбівка, Промінь, Зелене, Даченське, Новий Труд, Шевченко, Вовкове, Новооленівка та Новоєлизаветівка. Сили оборони стримують натиск та відбили 23 атаки противника, сім боєзіткнень ще триває.

На Курахівському напрямку окупанти провели 11 атак поблизу Петропавлівки, Слов’янки, Шевченка та Курахового, дві атаки тривають.

На Времівському напрямку підрозділи наших військ відбили 11 штурмів росіян неподалік Янтарного, Успенівки, Времівки та в напрямку Костянтинополя та Новосілки, на даний час тривають чотири боєзіткнення», – йдеться в денному зведенні.

Бойові дії також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському та Торецькому напрямках.

Блінкен розповів про озброєння, яке отримає Україна у рамках додаткового пакету допомоги

У рамках нового пакету військової допомоги на 1,25 мільярда доларів США нададуть Україні ракети TOW, ПТРК AT-4, боєприпаси для HIMARS та засоби для протидії дронам, повідомив 30 грудня державний секретар США Ентоні Блінкен.

Ця додаткова допомога, надана в рамках попередніх вилучень із запасів Міністерства оборони і включає наступне:

• боєприпаси протидії безпілотним авіаційним системам (c-UAS);
• боєприпаси для ППО;
• боєприпаси для ракетно-артилерійських систем високої мобільності (HIMARS);
• артилерійські боєприпаси калібру 155 мм та 105 мм;
• боєприпаси повітря-земля; протитанкові системи Javelin і AT-4; Ракети з трубним пуском, з оптичним наведенням і дротовою гусеницею (TOW);
• боєприпаси для стрілецької зброї та осколкові гранати;
• обладнання та боєприпаси для підривних робіт;
• засоби звʼязку, навчання, програмне забезпечення, одяг та індивідуальне спорядження.

Раніше у понеділок адміністрація президента США Джо Байдена оголосила про виділення Україні пакету військової допомоги на майже 2,5 мільярди доларів. За даними президента, Міністерство оборони знаходиться в процесі доставки сотень тисяч артилерійських снарядів, тисяч ракет і сотень броньованих машин, які посилять Україну у зимовий період.

Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що США готують «важливе рішення» на підтримку України, а саме «значні пакети підтримки» для ЗСУ.

За даними Держдепу, від початку повномасштабного вторгнення РФ станом на початок грудня США надали Україні приблизно 61,4 мільярда доларів у вигляді військової допомоги. Зокрема, з серпня 2021 року Вашингтон 55 разів скористався програмою PDA на загальну суму приблизно 31,7 мільярда доларів.

США нададуть Україні 3,4 мільярда доларів прямої бюджетної підтримки – Мінфін

Сполучені Штати Америки нададуть України 3,4 мільярда доларів США у вигляді прямої бюджетної підтримки, повідомила 30 грудня міністерка фінансів США Джанет Єллен.

«Наша пряма бюджетна підтримка Україні надходить у критичний час, коли Росія посилює свої атаки на українських цивільних осіб та критично важливу інфраструктуру. Економічна допомога з боку Сполучених Штатів і наших союзників має вирішальне значення для здатності України захистити свій суверенітет і досягти справедливого миру, підтримуючи критично важливі державні послуги, які лежать в основі її відважної боротьби», – вказано у заяві.

Ця допомога є остаточною виплатою коштів, виділених відповідно до двопартійного закону про додаткові асигнування на потреби безпеки України на 2024 рік.

«Наша пряма бюджетна підтримка, як і раніше, обумовлена реформами, повʼязаними з посиленням правоохоронних органів, підвищенням прозорості та ефективності державних інституцій, а також посиленням антикорупційних норм і процедур», – йдеться у повідомленні.

Ця виплата була здійснена після того, як Сполучені Штати виконали свою частину кредитної ініціативи «Великої сімки» щодо надання Україні 50 мільярдів доларів США за рахунок прибутків від заморожених активів РФ.

Раніше у понеділок адміністрація президента США Джо Байдена оголосила про виділення Україні пакету військової допомоги на майже 2,5 мільярди доларів.

Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що США готують «важливе рішення» на підтримку України, а саме «значні пакети підтримки» для ЗСУ.

За даними Держдепу, від початку повномасштабного вторгнення РФ станом на початок грудня США надали Україні приблизно 61,4 мільярда доларів у вигляді військової допомоги. Зокрема, з серпня 2021 року Вашингтон 55 разів скористався програмою PDA на загальну суму приблизно 31,7 мільярда доларів.

Поліція назвала причетного до вбивства в Бучі «жінки з червоним манікюром» – Ірини Фількіної

Поліція України встановила особу російського військового, причетного до вбивства 52-річної мешканки Бучі Ірини Фількіної, відомої як «жінка з червоним манікюром», повідомляє міська рада.

Співробітниця компанії «Епіцентр» Ірина Фількіна загинула у Бучі навесні 2022 року під час російської окупації міста. Її впізнали за манікюром, після того, як фотографію її руки з яскраво-червоним лаком на нігтях опублікувало агентство Reuters.

За даними поліції, до вбивства Фількіної причетний 29-річний командир 234-го десантно-штурмового полку 76-ї дивізії Повітряно-десантних РФ Артем Тараєв.

Як стверджує слідство, 5 березня 2022 року Тараєв наказав стріляти по всіх цивільних особах, які з’являться в районі перехрестя вулиць Яблунської та Водопровідної в Бучі. Того ж дня близько 11:15 російські військові застрелили Ірину Фількіну, яка їхала вулицею на велосипеді.

У неї випустили щонайменше 15 куль із автоматичної зброї та БМД-2, встановили в поліції. Загалом, за даними слідства, через наказ Тараєва на вулиці Яблунській було вбито 13 мирних мешканців Бучі.

«Фото тіла загиблої жінки з яскравим червоним манікюром стало одним із символів російських звірств під час окупації Київщини та облетіло світові медіа. Встановлення особи підозрюваного – це важливий крок у розслідуванні воєнних злочинів на території України. Усі причетні до вбивств мирного населення мають постати перед міжнародним правосуддям», – ідеться в заяві депутатів міської ради Бучі.

В українському місті Буча під Києвом після звільнення від російських військ у березні 2022 року виявили десятки тіл убитих мирних жителів. Фото та відео опублікували не лише представники влади України, а й міжнародні інформагенції. Україна звинуватила у вбивстві мирних жителів військових із Росії. Російські офіційні особи стверджують, що повідомлення про вбивство мирних громадян під Києвом є «постановкою» та «провокацією», організована українською владою. Розслідування міжнародних ЗМІ, зокрема The New York Times, підтвердили, що жителів Бучі вбивали саме російські військові. За оцінкою влади Бучі, загалом у місті загинули понад 500 мирних жителів.

Зеленський підписав закон про ліквідацію МСЕК в Україні

Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12178, який передбачає ліквідацію в Україні медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), вказано у картці законопроєкту.

Як повідомляє пресслужба Верховної Ради, закон передбачає, що з 1 січня 2025 року замість МСЕК запрацюють експертні комісії у кластерних та надкластерних лікарнях, які проводитимуть оцінку відповідно до критеріїв Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоровʼя.

«Щоб унеможливити корупцію, комісії вибірково отримуватимуть на розгляд пацієнта, але ані він сам, ані комісія не будуть знати, хто з лікарів розглядатиме питання. Без змін залишаться встановлені раніше статуси осіб з інвалідністю, а також медико-соціальна експертиза для дітей», – вказано у дописі.

22 жовтня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо діяльності МСЕК, яке передбачає ліквідацію медико-соціальних експертних комісій, перевірку їх рішень та реформування системи МСЕК в Україні.

Через кілька днів уряд на виконання рішень РНБО та президента затвердив план щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням серед МСЕК.

Цьому засіданню РНБО і відповідному рішенню передувала низка повідомлень про ймовірні зловживання у МСЕК.

ДБР підозрює заступника командира 110-ї бригади в організації схеми поборів з підлеглих

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру заступнику командира 110-ї окремої механізованої бригади, який, на думку слідчих, створив схеми поборів з бійців, що ухилялися від служби, повідомила пресслужба ДБР 30 грудня.

«З січня 2024 року заступник командира організував механізм отримання грошей від військовослужбовців, які не бажали проходити службу. За половину суми зарплати такі особи могли не з’являтися на службу. При цьому, деяким з них періодично навіть оформлювали бойові виплати. Слідству відомо щонайменше про чотирьох осіб, які регулярно користувалися такою схемою», – вказано у дописі.

Збитки державі, спричинені неправомірно виплаченою зарплатою тільки цим бійцям становлять понад 2,2 мільйона гривень. За даними ДБР, кількість учасників схеми може сягати десятків осіб.

«Протиправну діяльність заступника командира викрив його підлеглий – він забрав у фігуранта сумку із 1,5 мільйона гривень і передав її правоохоронцям. Щоб помститися, заступник командира бригади спробував шантажувати підлеглого та подав документи про те, що він нібито самовільно залишив військову частину зі зброєю», – кажуть правоохоронці.

У ході слідчих дій у підозрюваного вилучено автомат, який фігурував у справі проти підлеглого, а також кошти в різній валюті на загальну суму понад 5 мільйонів гривень.

Слідство також перевіряє причетність заступника командира до розкрадання в бригаді харчів та іншого майна.

Заступника командира бригади підозрюють у перевищенні службових повноважень, та у привласненні зброї шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в умовах воєнного стану. Санкція статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

Раніше Державне бюро розслідувань повідомило про розслідування 260 кримінальних проваджень, пов’язаних із роботою терцентрів комплектування та військово-лікарських комісій.

Фінансові стимули військовослужбовців РФ знижують стійкість банківського сектору – розвідка Британії

Російський закон, який дозволить військовослужбовцям списувати кредитну заборгованість, посилить фінансовий тиск на російські банки, повідомляє 30 грудня Міністерство оборони Великої Британії із посиланням на дані розвідки.

У розвідувальному відомстві вважають, що на додаток до тиску через високі процентні ставки та санкції це майже напевно знизить стійкість банківського сектору Росії реагувати на потенційні економічні зміни.

У листопаді Держдума Росії ухвалила законопроєкт, який дозволяє списувати прострочені кредити на суму до 10 мільйонів рублів за укладення контракту з російською армією. Норми поширюватимуться на мобілізованих, призовників, військових, які уклали контракт після 1 грудня 2024 року на термін понад один рік.

«Російські фінансові стимули для новобранців майже напевно спрямовані на те, щоб забезпечити достатню кількість заміщень для їхніх втрат, які постійно зростають, зараз загальна кількість убитих і поранених становить понад 760 000 осіб, і в середньому 1523 на день у листопаді 2024 року. Стимули також майже напевно спрямовані на зменшення потенціалу для Росія повинна проводити подальші мобілізації, які, на думку російського керівництва, завдають шкоди громадська підтримка війни та підвищення ризику подальшої згубної великомасштабної еміграції», – вказано у дописі.

У вересні 2022 року президент Росії Володимир Путін оголосив так звану «часткову» мобілізації (яка формально триває досі, указу про її завершення немає). Разом із цим зберігається призов до армії на строкову службу чоловіків віком від 18 до 30 років. Упродовж 2023 і 2024 років головним механізмом поповнення лав армії, яка веде війну, є укладення контрактів із міністерством оборони РФ. Плата за укладення такого контракту постійно зростає, і в Москві вже сягає 1,9 мільйона рублів.