У 2024 році сили РФ вдвічі більше атакували Київ – КМВА
У 2024 році в Києві прозвучало 500 повітряних тривог, під час який російські війська завдали майже 200 повітряних ударів, повідомляє у телеграмі Київська міське військова адміністрація.
За повідомленням, під час цих атак сили РФ застосували проти мирного Києва понад 1 600 засобів ураження різного типу:
- понад 1 300 БпЛА;
- понад 200 крилатих ракет (Х-101/Х-59/Х-69/Іскандер-К/Калібр);
- 24 балістичні ракети (Іскандер-М/КN-23);
- 22 аеробалістичні ракети «Кинджал»;
- 7 гіперзвукових ракет «Циркон».
«Наймасованішою атакою на Київ став комбінований удар, під час якого ворог застосував одночасно 78 засобів ураження, з яких 49 ракет Х-101 та 10 аеробалістичних ракет «Кинджал»... ці ракети, дрони вбивали наших мешканців та руйнували наші домівки. За 2024 рік Росія пошкодила у Києві майже 550 житлових будинків. Майже 120 людей залишилися без житла», – написав у телеграмі начальник КМВА Сергій Попко.
За даними КМВА, у 2023 році війська РФ здійснили 73 повітряні атаки на Київ, під час яких було застосовано понад 800 засобів ураження, з них – понад 50 балістичних та аеробалістичних ракет, понад 260 крилатих ракет різних типів та майже 500 ударних БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
США нададуть Україні 15 млрд доларів, забезпечені майбутніми доходами від заморожених російських активів, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
«Відповідну угоду підписали український Мінфін і Світовий банк. Це будуть кошти в межах проєкту PEACE in Ukraine та частина внеску США на суму 20 млрд доларів за ініціативою G7, які спрямуємо на соціальні та гуманітарні видатки», – написав він у телеграмі.
У Мінфіні уточнюють, що кошти від США в межах PEACE in Ukraine буде спрямовано на:
- виплату заробітної плати працівників охорони здоров'я, освіти, служб швидкого реагування та державних службовців;
- допомогу малозабезпеченим сім'ям, ВПО, особам з інвалідністю, а також сім’ям з дітьми (при вагітності і пологах, при народженні, при усиновленні, одиноким матерям).
«У 2025 рік ми входимо з впевненістю щодо своєчасного та у повному обсязі фінансування всіх основних потреб соціального та гуманітарного напрямів. Вдячний Сполученим Штатам як за сприяння в імплементації механізму ERA, так і за оперативне вирішення всіх технічних питань, щоб кошти були доступними Україні вже з кінця 2024 року», – зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.
За даними Мінфіну, з 2022 по 2024 рік пряма бюджетна підтримка України з боку США перевищила 30 млрд доларів США. Ці кошти допомогли українському уряду забезпечити заробітну плату працівників державних установ, які надають основні державні послуги населенню України, підтримати безперервність функціонування держави та фінансову стабільність України в умовах повномасштабної війни.
Механізм країн-членів G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) обсягом до 50 млрд доларів США передбачає спрямування Україні кредитних коштів, що будуть погашатися за рахунок майбутніх прибутків, отриманих від знерухомлених російських суверенних активів.
Минулого тижня в українському уряді заявили про отримання мільярда доларів від Сполучених Штатів. Надання цих коштів забезпечне доходами від заморожених російських активів.
10 грудня Міністерство фінансів США повідомило, що Сполучені Штати виділять Україні 20 мільярдів доларів кредитних коштів у межах ініціативи «Групи семи» Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans, яка загалом передбачає виділення 50 мільярдів доларів.
23 жовтня Рада Євросоюзу погодила, якими будуть внески від країн «Групи семи» для кредиту Україні у 50 мільярдів доларів за рахунок прибутків від російських заморожених активів.
США оголосили новий пакет допомоги Україні на майже 2,5 мільярди доларів
Адміністрація президента США Джо Байдена оголосила про виділення Україні пакету військової допомоги на майже 2,5 мільярди доларів, повідомила 30 грудня пресслужба Білого дому.
Сьогоднішнє оголошення включає додатковий пакет видатків на українську армію на суму 1,25 мільярда доларів та пакет Ініціативи безпекової допомоги Україні (USAI) на суму 1,22 мільярда доларів.
США переконані, що допомога «забезпечить Україні як негайний приплив сил і засобів, які вона продовжує ефективно використовувати на полі бою, так і довгострокові поставки засобів протиповітряної оборони, артилерії та інших критично важливих систем озброєння».
«Як я і обіцяв на початку цього року, Міністерство оборони виділило всі кошти, що залишилися, виділені Конгресом в рамках програми USAI, і моя адміністрація повністю використовує кошти, виділені Конгресом на підтримку надання американської техніки Україні. Я доручив моїй адміністрації продовжувати якнайшвидше надавати Україні якомога більшу допомогу, включно зі списанням старішої американської техніки для України, швидкою доставкою її на поле бою, а потім активізацію оборонно-промислової бази США для модернізації та поповнення наших запасів новими видами озброєнь», – зазначив Байден.
Вказано, що Міністерство оборони знаходиться в процесі доставки сотень тисяч артилерійських снарядів, тисяч ракет і сотень броньованих машин, які посилять Україну у зимовий період.
Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що США готують «важливе рішення» на підтримку України, а саме «значні пакети підтримки» для ЗСУ.
Раніше американські ЗМІ повідомляли, що США готують новий пакет допомоги для України на суму 1,25 мільярда доларів.
За даними агенції AP, пакет допомоги включає значну кількість боєприпасів, у тому числі для зенітно-ракетних комплексів NASAMS і системи протиповітряної оборони HAWK. За словами офіційних осіб, також будуть надані ракети Stinger і артилерійські снаряди калібру 155 мм і 105 мм.
CNN із посиланням на високопоставленого представника Білого дому 13 грудня повідомив, що адміністрація президента США Джо Байдена працює над збільшенням постачання зброї в Україну, щоб встигнути передати їх упродовж останніх тижнів своїх повноважень.
Інавгурація Дональда Трампа відбудеться 20 січня 2025 року. Раніше повідомлялося, що представники адміністрації Байдена побоюються, що за правління Трампа постачання зброї Україні суттєво скоротиться або припиниться, щоб підштовхнути Київ до переговорів.
Росія через санкції відклала запуск великого наукового проєкту
Росія відклала запуск одного з найбільших своїх наукових проєктів – «Сибірського кільцевого джерела фотонів» (СКДФ). Його мали ввести в експлуатацію 31 грудня, тепер уряд країни розпорядився перенести цей термін на рік.
Губернатор Новосибірської області Андрій Травніков пояснив перенесення «санкційним тиском». За його словами, після виходу із проєкту іноземних партнерів російським вченим довелося розробляти деякі системи з нуля без доступу до іноземного обладнання.
Видання The Moscow Times нагадує, що запуск СКДФ відкладають вже вдруге (спочатку його мали ввести в експлуатацію у 2023 році), а задумали його побудувати під Новосибірськом ще у 2018 році, включивши до національного проєкту «Наука та університети».
У рамках цього проєкту російський президент Володимир Путін обіцяв здійснити технологічний прорив та зробити кожну другу компанію в країні інноваційною. СКДФ називали першим у світі джерелом синхротронного випромінювання з енергією 3 гігаелектронвольт. На його станціях планували займатися розшифровкою структури біополімерів, вивченням живих організмів, механізмів передачі спадкової інформації та створення нових матеріалів. Влітку 2022 року повідомлялося, що на проєкт виділили понад 47 мільярдів рублів.
ДПСУ: на Харківщині останнім часом активність російських ДРГ зменшилася
Російські війська намагаються розширити зону впливу у Харківській області, попри зменшення останнім часом кількості заходів диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ), ці спроби все ще залишаються. Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко
«Ворог намагається розширити свою зону впливу, зокрема по Харківській області, де є два активних напрямки, де ведуться активні бойові дії. Це напрямки населених пунктів Липців та Вовчанська. Але мушу зазначити, що не зникає загроза від дій російських диверсійно-розвідувальних груп. Хоча їхня активність за останній період менша, ніж була раніше, але спроби заходу ворожих ДРГ залишаються», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, найбільшою загрозою зараз з боку Росії залишаються обстріли, які сили РФ продовжують завдавати по Сумській, Харківській й Чернігівській областях: більшість обстрілів фіксується на Сумщині, менше – на Чернігівщині.
Речник ДПСУ також додав, що ситуація на кордоні з Білоруссю є контрольованою, а Росія не має на території цієї країни достатню кількість підрозділів, щоб здійснити повторне вторгнення.
Харківщина межує з Бєлгородською областю РФ, невелика частина регіону досі залишається окупованою. Про спроби заходу російських ДРГ повідомляється регулярно. Востаннє про це Держприкордонслужба повідомила 13 грудня.
Мінʼюст: запрацювали три ключові реєстри після російської кібератаки
Міністерство юстиції України відновило роботу трьох ключових нотаріальних реєстрів після масштабної кібератаки росіян, повідомила пресслужба відомства 30 грудня.
За даними Мінʼюсту вже працюють Єдиний реєстр довіреностей, Спадковий реєстр та Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів.
«Відтепер нотаріуси можуть повноцінно здійснювати реєстрацію довіреностей, заповітів та спадкових справ, а також проводити перевірку спеціальних бланків. Всі нотаріальні дії, які були вчинені під час відсутності доступу до реєстрів, будуть внесені впродовж 5 робочих днів», – йдеться у дописі.
19 грудня міністерка юстиції Ольга Стефанішина повідомила про наймасштабнішу за останній час зовнішню кібератаку на державні реєстри України. Внаслідок цілеспрямованої атаки тимчасово зупинено роботу державних реєстрів.
Стефанішина заявила, що злам реєстрів Міністерства юстиції не вплинув на інші державні інформаційні системи, хоча застосунок «Дія» «не діяв у частині, яка формується з даних» із реєстрів Мін’юсту. Також, за її словами, загрози втрати даних або втрати функціонування реєстрів немає.
Тоді в Мінєʼюсті прогнозували, що час першочергового відновлення роботи реєстрів складатиме орієнтовно до 2 тижнів.
Служба безпеки відкрила кримінальне провадження після кібератаки на державні реєстри. Основною версією, яку розглядає СБУ, є те, що за цією кібератакою стоять російські спецслужби, зокрема, хакерські угруповання, повʼязані із ГРУ Генштабу Росії.
Нічна атака РФ: Повітряні сили ЗСУ повідомили про збиття 21 дрона, ще 22 були локаційно втрачені
Українські військові збили 21 російський дрон, ще 22 безпілотники-імітатори локаційно втрачені, повідомили в телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
За повідомленням, бойова робота відбувалася у Харківській, Полтавській, Чернігівській, Одеській, Донецькій та Дніпропетровській областях.
Повітряні сили ЗСУ зазначають, що у ніч на 30 грудня противник атакував 43-ма ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками інших типів із Приморсько-Ахтарська – РФ.
У Харківській та Одеській областях через падіння збитих БпЛА пошкоджено приватні будинки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними розвідки Британії, у листопаді Росія запустила по Україні близько 2300 БПЛА різних типів, що вкотре перевищило загальну кількість за попередній місяць. Зазначається, що щомісячна кількість ударних дронів постійно зростала протягом усього 2024 року, а значне збільшення – понад 200 одиниць у порівнянні з попереднім місяцем – спостерігалося з липня цього року.
Сили РФ вночі дронами атакували Одещину, сили ППО знищили більшість цілей – Кіпер
Російські війська вночі дронами атакували Одещину, є пошкодження, але люди не постраждали, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Наші сили протиповітряної оборони знищили більшість ворожих цілей. Внаслідок падіння уламків у Роздільнянському районі пошкоджено скління вікон, фасади та дахи п’яти житлових будинків без подальшого горіння», – написав він у телеграмі.
За попередніми даними, загиблих та постраждалих немає.
Також місцева влада Харківщини повідомляла про нічну атаку дронами.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
На протягом минулої доби зафіксовано 186 бойових зіткнень, найбільше – 46 – на Курщині, де триває операція ЗСУ, повідомляє український Генеральний штаб.
На Покровському напрямку українські захисники зупинили 43 штурмові та наступальні дії військ РФ біля населених пунктів Зелене Поле, Воздвиженка, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Даченське, Новий Труд, Вовкове, Солоне, Новооленівка, Нововасилівка, Шевченко, Котлине та Новоєлизаветівка.
За даними штабу, також сили РФ намагались просунутись вперед біля Греківки, Зеленого Гаю, Платонівки, Першотравневого, Надії, Макіївки, Тернів, Новосергіївки, Ямполівки, Іванівки та Білогорівки на Лиманському напрямку. Тут противник атакував 27 разів.
Дещо менше – по 20 російських атак – було на Курахівському та Времівському напрямках. На останньому противник залучав для ударів на напрямку бомбардувальну авіацію.
Також російські війська продовжують атакувати на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому та Придніпровському напрямках, а на Оріхівському, Гуляйпільському напрямках противник активних дій не проводив.
Як повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, станом на 17 грудня, Сили оборони ведуть активні бойові дії на ділянці фронту загальною протяжністю понад 1170 кілометрів, найбільш складна ситуація зараз на Покровському та Курахівському напрямках.
У листопаді агенція Reuters із посиланням на високопоставлене українське військове джерело, яке працює в Генеральному штабі України, повідомила, що Україна через російські контратаки втратила понад 40% території в Курській області РФ, яку вона захопила під час бойових дій у серпні. За даними джерела, Росія розгорнула близько 59 тисяч військових у Курській області.
Війська РФ вночі «Шахедами» атакували Харківщину – ОВА
Російські війська вночі атакували Харківщину дронами типу Shahed, без постраждалих, повідомив голова обласної військової адмінстрації Олег Сиєгубов.
За його словами, атаки зазнали Чугуївський та Харківський райони.
Зокрема у селі Таранівка внаслідок атаки було влучання в господарчу споруду на території домоволодіння, виникла пожежа, яку ліквідували рятувальники. Пізніше у місті Люботин було зафіксовано падіння уламків «Шахеда» на відкриту територію у лісосмузі.
Синєгубов додав, що також після півночі було влучання на відкриту територію поблизу автошляху між селами Печеніги та Кицівка Чугуївського району.
Читайте також: За тиждень Росія випустила по Україні понад 370 дронів і близько 280 КАБів – Зеленський
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Росія за добу війни втратила понад 2000 солдатів – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 787 940 своїх військових, зокрема 2010 – за останню добу. Такі дані наводить український Генеральний штаб 30 грудня.
Також, за даними українського штабу, РФ втратила таку військову техніку:
- танків – 9663 (+7 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 20003 (+22)
- артилерійських систем – 21 494 (+44)
- РСЗВ – 1256
- засобів ППО – 1032
- літаків – 369
- гелікоптерів – 329
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 21 069 (+31)
- крилатих ракет – 3003
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 32 551 (+141)
- спеціальної техніки – 3670
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень.
За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих і понад 550 тисяч поранених.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Інститут вивчення війни (ISW) проаналізував днями затверджену нову «Стратегію протидії екстремізму в РФ».
Як зазначається у звіті ISW, у цьому документі вперше з’являється згадка про «русофобію», яку документ визначає як «недружнє, упереджене та вороже» ставлення та «дискримінаційні дії» щодо російських громадян, мови та культури з боку недружніх до Росії держав.
Документ 2024 року, на відміну від версії 2020 року, також називає Україну головним джерелом екстремізму і звинувачує її в поширенні неонацистських ідей. У документі зазначається, що Росії необхідно «ліквідувати» джерело екстремістських загроз, яке походить з України.
Аналітики зауважують, що у лютому 2022 року, коли російський президент Володимир Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, він заявив, що Росія проводить «денацифікацію» України – спробу виправдати усунення законного, демократично обраного уряду України.
Згадки в документі про «русофобію» та «дискримінацію» російських громадян, мови та культури також збігаються з нещодавньою тезою міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що така нібито дискримінація з боку нинішньої української влади є «першопричиною» війни Росії проти України, яку необхідно розглянути на будь-яких майбутніх переговорах.
В Інституті вивчення війни припускають, що Кремль, ймовірно, використає цей новий стратегічний документ, щоб виправдати свої заклики до усунення українського уряду як «антиекстремістські» заходи.
Стратегічний документ також містить пункти, які матимуть резонанс у російській провоєнній ультранаціоналістичній спільноті, що, ймовірно, є частиною зусиль Кремля, спрямованих на заспокоєння та завоювання прихильності цього ключового електорату. У документі стверджується, що мігранти в Росії ведуть незаконну діяльність, яка сприяє поширенню екстремізму в невизначених федеральних суб'єктах Росії.
Документ закликає Росію посилити міграційну політику, в тому числі шляхом боротьби з «пропагандистськими заходами», які відбуваються в місцях проживання мігрантів. Документ також закликає Росію скоригувати освітні програми на Південному Кавказі та в Центральній Азії, щоб запобігти поширенню русофобії.
Аналітики нагадують, що російська ультранаціоналістична спільнота блогерів неодноразово закликала Росію до більш жорсткої міграційної політики і скаржилася на «русофобію» в колишніх радянських республіках, таких як Казахстан.
ISW продовжує вважати, що Путін змушений догоджати своєму ксенофобському і ультранаціоналістичному електорату, який є одними з найзатятіших прихильників війни Росії в Україні, і в той же час балансувати між потребою Росії в робочій силі для її економіки і армії.
Президент Росії Володимир Путін 28 грудня підписав указ про нову «Стратегію протидії екстремізму в РФ». Останню ітерацію такої стратегії Путін підписав у 2020 році.
Генштаб: на фронті відбулося понад 170 боїв, РФ зосереджує наступальні зусилля на трьох напрямках
Ситуація на Покровському, Курахівському та Времівському напрямках залишається напруженою – російська армія зосереджує там основні наступальні зусилля. На даний час відбулося 171 бойове зіткнення, – йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України.
«На Покровському напрямку впродовж цієї доби агресор 40 разів атакував наші позиції в районах населених пунктів Зелене Поле, Воздвиженка, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Даченське, Новий Труд, Вовкове, Солоне, Новооленівка, Нововасилівка та Новоєлизаветівка. Вісім боєзіткнень тривають досі. За наявною інформацією втрати окупантів на напрямку, за сьогодні, склали 482 особи вбитими та пораненими», – вказано у повідомленні.
За даними штабу, на Курахівському напрямку війська РФ зробили 18 спроб просунутись вперед поблизу населених пунктів Українка, Слов’янка, Петропавлівка, Курахове та Дачне.
«На Времівському напрямку сьогодні агресор 19 разів штурмував передній край нашої оборони поблизу населених пунктів Костянтинопольське, Янтарне, Успенівка, Костянтинопіль та Привільне, на даний час тривають два боєзіткнення», – кажуть у ЗСУ.
Також російська армія наступала на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Придніпровському напрямку.
У Курській області РФ відбулося 38 атак російської армії.
Від 5 грудня проєкт DeepState повідомляє про щоденне просування російської армії на південний захід від Покровська. А у зведеннях Генерального штабу ЗСУ упродовж останніх місяців постійно згадуються Покровський і Курахівський напрямки як місця найактивніших атак сил РФ.
Розвідка Великої Британії 15 грудня заявила, що російські війська здобули подальші успіхи на південь від Покровська, ключового логістичного центру Донецької області. А експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) на підставі вивчення геолокаційних даних пишуть, що нині російські військові перебувають на відстані близько 10 кілометрів від кордону Донецької та Дніпропетровської областей, і «Путін, можливо, чинить тиск на російське військове командування, щоб просунутися до кордону, а не охопити Покровськ у цей час».
Росія скасує мораторій на розгортання ракет середньої і малої дальності – Лавров
Росія скасує мораторій на розгортання ракет середньої і малої дальності, здатних нести ядерні боєголовки, заявив міністр закордонних справ країни Сергій Лавров в інтервʼю російській державній агенції «РИА Новости», яке опубліковано 29 грудня.
Він пояснив це розгортанням аналогічної зброї Сполученими Штатами Америки. За його твердженням, США «проігнорували застереження з боку Росії та Китаю і на практиці перейшли до розгортання озброєнь зазначеного класу в різних регіонах світу».
Як приклад «випробування в бойових умовах» балістичної ракети середньої дальності Лавров згадав удар ракетою «Орешник» по Україні.
На питання, чи може Росія вийти з нового Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО) до закінчення терміну його дії в лютому 2026 року, Лавров сказав, що «на сьогодні очевидно, що, наприклад, наш (російський – ред.) мораторій на розміщення РСМД (ракет середньої і меншої дальності – ред.) вже практично нежиттєздатний і від нього доведеться відмовитися».
У липні стало відомо, що з 2026 року Сполучені Штати почнуть розміщувати на німецькій території далекобійні ударні системи, зокрема гіперзвукову зброю.
Заступник глави МЗС Росії, коментуючи деталі опублікованої спільної заяви США та Німеччини, назвав їхній намір «ланкою в ескалаційному курсі».
Ракети середньої та меншої дальності (РСМД) – це балістичні й крилаті ракети наземного базування, здатні долати відстань від 500 до 5500 кілометрів і, як правило, нести ядерний заряд.
У 1987 році у Вашингтоні між Сполученими Штатами і Радянським Союзом було підписано договір про ліквідацію РСМД, який діяв до 2019 року. Тоді адміністрація США заявила, що Росія порушила договір, розмістивши ракетну систему 9M729, і повідомила про припинення дії договору. У серпні 2019 року МЗС Росії офіційно заявило про те, що договір припинив діяти.
Путін тоді ж заявляв, що у разі розміщення американських ракет середньої дальності в Європі Росія буде змушена розгорнути їх також, але наголошував, що Росія не збирається першою розміщувати в Європі такі ракети. У США і НАТО заявляють, що Росія де-факто не дотримується заявленого нею мораторію, посилаючись на розміщення тих же ракет 9M729. На Заході наполягають, що їхня дальність вища за 500 кілометрів, що в Москві заперечують.
Зеленський анонсував на завтра «важливе рішення» США на підтримку України
Президент Володимир Зеленський заявив, що США готують «важливе рішення» на підтримку України, а саме «значні пакети підтримки» для ЗСУ. Про це він сказав у вечірньому відеозверненні 29 грудня.
«Ми очікуємо офіційного оголошення вже завтра: значні пакети підтримки для наших воїнів. Те, що працює протягом цих років війни на захист України. І має підтримати стабілізаційну роботу на фронті зараз: що більш повне постачання від партнерів, то більше збережених життів наших хлопців», – сказав очільник України.
Напередодні американські ЗМІ повідомляли, що США готують новий пакет допомоги для України на суму 1,25 мільярда доларів.
За даними агенції AP, пакет допомоги включає значну кількість боєприпасів, у тому числі для зенітно-ракетних комплексів NASAMS і системи протиповітряної оборони HAWK. За словами офіційних осіб, також будуть надані ракети Stinger і артилерійські снаряди калібру 155 мм і 105 мм.
CNN із посиланням на високопоставленого представника Білого дому 13 грудня повідомив, що адміністрація президента США Джо Байдена працює над збільшенням постачання зброї в Україну, щоб встигнути передати їх упродовж останніх тижнів своїх повноважень.
Інавгурація Дональда Трампа відбудеться 20 січня 2025 року. Раніше повідомлялося, що представники адміністрації Байдена побоюються, що за правління Трампа постачання зброї Україні суттєво скоротиться або припиниться, щоб підштовхнути Київ до переговорів.
Очільник МЗС України закликав заборонити експорт до Європи російського скрапленого газу
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав заборонити імпорт російського скрапленого газу до Європи, тако очільник МЗС відреагував на публікацію Financial Times про те, що протягом 2024 року країни ЄС імпортували рекордний обсяг російського LNG-газу.
«Це неприпустимо. Імпорт російського LNG-газу до ЄС має бути заборонений в рамках подальших санкцій і замінений поставками зі США та інших партнерів. На ринку достатньо скрапленого природного газу, щоб не фінансувати злочинний російський режим разом із його агресією, воєнними злочинами та гібридними атаками», – написав Сибіга в мережі Х.
20 грудня видання Financial Times з посиланням на торговельні дані компанії Kpler написало, що імпорт російського скрапленого природного газу до ЄС цього року досяг рекордного рівня. Станом на середину грудня Європа імпортувала рекордні 16,5 млн. тонн російського скрапленого газу.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році ЄС поставив собі за мету припинити імпорт будь-якого російського викопного палива до 2027 року. На відміну від імпорту газу трубопроводами, який скоротився до мінімуму, а також російської нафти і вугілля, які заборонені в ЄС, імпорт російського СПГ все ще дозволений і зростає.
Раніше Європа імпортувала близько двох п’ятих (40%) свого газу з Росії, більша частина якого надходила трубопроводами. Зараз загальний імпорт газу з Росії, включаючи трубопровідний газ, становить лише близько 16% від загального обсягу поставок газу до ЄС.
У жовтні група країн Євросоюзу – країни Балтії, Швеція, Фінляндія, а також Франція, Люксембург, Австрія, Чехія та Хорватія – звернули увагу на митні дані, що показали нещодавнє збільшення імпорту російського СПГ на підприємства СПГ ЄС (ці публічні дані не давали повної картини ситуації). Однак тоді країни закликали Єврокомісію посилити прозорість процесів потрапляння російського скрапленого газу до ЄС у звʼязку з повідомленнями про збільшення імпорту такого СПГ в ЄС.
Єврокомісію просять краще контролювати, щоб про операції з розвантаження російського СПГ обовʼязково повідомляли, як цього вимагає 14-й пакет санкцій ЄС. Єврокомісія повинна вимагати дані про постачальників газу, які імпортують скраплений природний газ з РФ, а також про обсяги імпортованого російського газу, наполягали автори звернення.
Дешево і ефективно. Технології на війні в Україні кинули виклик виробникам зброї у світі
Війна Росії проти України кинула нові виклики та завдання перед виробниками зброї, показавши ефективність застосування відносно недорогих технологій на полі бою. Про це йдеться в огляді технологічних оборонно-військових новинок за 2024 рік видання Defense One.
Військові оглядачі звернули увагу на українські та американські розробки, які використовуються і тестуються на війні, зокрема акустичні датчики й мережі смартфонів, стійкі до російських засобів радіоелектронної боротьби. Більше про це тут
Ракета «Трембіта» зможе завдати удару по Москві – військові інженери
Україна розробила недорогу крилату ракету «Трембіта», вдосконалена версія якої може досягти Москви, повідомив днями британський часопис The Economist, кореспондент якого побував на випробувальних запусках ракети неподалік Києва. Про це інформує «Голос Америки».
Однією з переваг нової зброї, ракети «Трембіти», названої на честь українського народного музичного інструменту, який використовують пастухи в Карпатах, є здатність літати на низькій висоті, що може дозволити їй уникати протиракетної оборони, пояснюють у статті українські військові інженери. Також вона в десятки разів дешевша за російські та західні ракети. Більше про це тут
Зеленський обговорив з Трюдо посилення санкцій проти Росії напередодні головування Канади в G7
Президент Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо напередодні головування Канади в об’єднанні послів «Групи семи» з підтримки реформ в Україні, написав Зеленський у телеграмі 29 грудня.
«Обговорили ключові пріоритети, зокрема посилення санкцій проти Росії, особливо щодо її пропагандистських мереж і тіньового флоту. Подякував прем’єр-міністру Трюдо та канадському народові за їхню непохитну підтримку, зокрема важливу оборонну допомогу, таку як NASAMS», – вказано у дописі.
Зеленський зазначив, що також запропонував збільшити фінансування виробництва української зброї та розглянути можливості для локалізації виробництва окремих видів озброєння.
Раніше стало відомо, що у об’єднанні послів «Групи семи» з підтримки реформ в Україні змінюється головування –воно переходить від Італії до Канади.
Головування в групі триває рік – наприкінці 2023 року Італія перебрала головування в дипломатичного представництва Японії.
До країн G7 входять Німеччина, Велика Британія, США, Канада, Франція, Італія і Японія.
Bloomberg: Польща готова збільшити поставки електрики до України в разі відмови Словаччини
Польща готова збільшити експорт електроенергії в Україну, якщо премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо виконає свою погрозу припинити резервне постачання електроенергії. Про це пише американське видання Bloomberg із посиланням на неназваного високопоставленого чиновника.
Видання зазначає, що польський уряд готовий збільшити внутрішнє виробництво електроенергії, щоб компенсувати будь-які дисбаланси, яких зазнає українська енергосистема в разі відповідного кроку Словаччини. Однак переговори щодо цього ще тривають, сказав журналістам чиновник.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо 27 грудня заявив, що його країна розгляне дії у відповідь на припинення Україною транзиту російського газу з 1 січня. За його словами, Братислава в разі потреби припинить постачання електроенергії.
Президент України Володимир Зеленський зазначав, що у загальному обсязі імпорту електроенергії з Євросоюзу частка, яка приходить зі Словаччини, становить близько 19%.
Контракт терміном на п’ять років щодо транзиту російського газу через Україну до Європи підписали у 2019 році. Основними покупцями досі залишалися Словаччина та Австрія.
У жовтні український прем’єр Денис Шмигаль під час спільної пресконференції з головою уряду Словаччини Робертом Фіцо вже заявляв, що Україна не продовжуватиме угоду з Росією на транзит енергоносіїв після завершення терміну дії.
Обсяг постачання російського газу до Європи через Україну відносно невеликий. У 2023 році Росія поставила через Україну близько 15 мільярдів кубометрів газу – лише 8% пікових потоків російського газу до Європи через різні маршрути в 2018–19 роках.