Армія РФ націлилась на Велику Новосілку: тисне з двох сторін
Російські війська зводять фортифікаційні споруди, які насичують піхотою на схід від Великої Новосілки на Времівському напрямку, повідомив проєкт DeepState увечері 25 грудня.
За словами аналітиків, агресор також активно застосовує піхоту, щоб закріпитись у селі Новий Комар, що на півночі від Великої Новосілки. Аналітики зазначили, що ЗСУ вдається вражати піхоту супротивника.
«Але ресурс ворога нескінченний, що ускладнює ситуацію», – додали в DeepState.
На думку аналітиків, друга гаряча точка на цьому напрямку – село Нескучне, на південь від Великої Новосілки. Після окупації сусідніх сіл Сторожове та Благодатне російські війська підтягують свої ресурси також і у цьому районі.
В оперативно-тактичному угрупованні військ «Хортиця» повідомили вранці 26 грудня, що численні атаки в районі Сторожового «захлинулися», а на його околицях тривають важкі бої.
За минулу добу на Времівському напрямку Генеральний штаб ЗСУ нарахував 35 штурмів. Загалом на всій лінії фронту відомство відбулось 216 бойових зіткнень, повідомило відомство.
Координаційний штаб: табір для полонених з РФ регулярно відвідують представники Червоного Хреста
Російських військовополонених утримують згідно з вимогами Женевської конвенції – про це сказав представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко, який провів екскурсію табором для військовополонених для проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Всього в Україні п’ять таборів для військовополонених. Один із них розташований на Заході країни – він один з перших і працює з 2022 року. Щодня сюди привозять нових полонених. Кількість полонених не розголошують, кажуть лише, що табір переповнений.
Час від часу табір показують групам журналістів, багато представників іноземних ЗМІ були разом з Крим.Реалії в одній із таких поїздок.
«Вони мають зв’язок з зовнішнім світом, згідно з Третьою Женевською Конвенцією про поводження з військовополоненими, вони мають право надсилати листи, отримувати посилки, вибирати своїх представників для того, щоб вони зв’язувалися з адміністрацією», – сказав Яценко.
Він вказав на те, що в таборі є скриньки для зв’язку з українських омбудсменом, куди вони можуть покласти свої скарги.
«І є так само зустрічі з представниками Міжнародного комітету Червоного Хреста, які тут регулярно, представники бувають, і ці зустрічі відбуваються без участі адміністрації», – розповів представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
У липні Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що представники Міжнародного комітету Червоного Хреста відвідують переважно російських полонених в Україні.
Коментуючи цитату голови делегації МКЧХ в Росії, за якою співробітники МКЧХ нібито відвідали «3 100 полонених у Росії та Україні», Лубінець заявив, більішість звільнених українських полонених розповіла, що за час полону «не бачила та не спілкувалася із представниками МКЧХ».
Україна отримала 1,2 мільярда доларів від Японії. Шмигаль розповів, куди спрямують кошти
Україна отримала близько 1,2 мільярда доларів від Японії через проєкти Світового банку, повідомив 26 грудня премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.
За його словами, кошти надійшли у листопаді-грудні й спрямовані на проєкти у соціальній, медичній, освітній сферах, відновлення та підтримку бізнесу.
Голова уряду зазначив, що фінансування надано на такі напрямки:
- 602 мільйонів доларів надано в межах проєкту INSPIRE на забезпечення соцзахисту малозабезпечених та вразливих верств населення;
- 400 мільйонів доларів за програмою SURGE на фінансування відновлення та стійкості України;
- 250 мільйонів доларів за проєктом RISE на розвиток приватного сектору;
- 220 мільйонів доларів у межах проєкту THRIVE задля підвищення ефективності державних витрат на охорону здоров’я;
- 200 мільйонів доларів – проєкт LEARN для розбудови безпечного й комфортного освітнього середовищ.
24 грудня Міністерство фінансів України повідомляло, що до держбюджету України надійшов транш обсягом 1 мільярд доларів від Японії та Великої Британії в межах програми Світового банку на підтримку реформ. З них 567 мільйонів доларів надано під гарантії уряду Японії
18 грудня виконавча рада Світового банку схвалила фінансування для України на понад 2 мільярди доларів. Пакет включає 1,05 мільярда доларів від Світового банку, які доповнюються кредитними гарантіями за підтримки Японії та Великої Британії. Також фінансовий пакет включає грант у розмірі 1 мільярда доларів із заморожених активів РФ.
Армія РФ ударила КАБами по Харківщині, є загиблий і поранені – Синєгубов
Російські війська ударили керованими авіабомбами по селищу Слатине Харківського району. Унаслідок удару загинула людина, ще двоє – постраждали, повідомив 26 грудня голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Близько 14:15 внаслідок ворожих ударів двох КАБів у с. Слатине було пошкоджено приміщення фермерського господарства. Один цивільний чоловік загинув, це працівник господарства. Ще двоє поранених», – вказано у дописі.
Також за даними місцевої влади, о 14:30 війська РФ вдарили по місту Золочів Богодухівського району. Постраждав 41-річний чоловік, який був госпіталізований до медичної установи.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Яценко: пріоритет в обмінах полоненими для Росії – строковики і представники народів Кавказу
Під час обміну військовополоненими російська сторона віддає пріоритет для строковиків і представників народів Кавказу, розповів Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко.
За його словами, Україна готова до обмінів за формулою «всіх на всіх».
«Ми бачимо, що для них (для Росії – ред.) більший пріоритет – це російські строковики, представники народів Кавказу, яких вони забирають досить швидко. Але ті, хто тут, не можуть повірити в те, що їхня країна, їхній правитель Путін їх покинув, забув про них. І їм легше придумати, що це Україна, начебто, їх не міняє. Хоча, звісно, нам жодного резону витрачати гроші платників, податків на них немає. Ми готові їх всіх негайно віддати в обмін на наших. Тим більше, що наше військовополонені, цивільні знаходяться у набагато гірших умовах. Без будь-якого доступу до звʼязку з рідними, без доступу до відвідувань Міжнародного комітету Червоного Хреста, без посилок, з катуваннями і так далі. Це не порівнювані умови, тому ми готові якнайшвидше віддати їх всіх, поміняти на наших українців, наших співвітчизників», – пояснює Яценко.
З 24 лютого 2022 року до кінця жовтня 2024 року в Україну повернули 184 тіла загиблих у полоні українців, серед них було 169 військових і 15 цивільних, повідомила Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) з посиланням на Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
Генеральний прокурор Андрій Костін 15 жовтня назвав вбивство українських військовослужбовців у полоні цілеспрямованою політикою РФ.
За даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, станом на листопад 2024 року від початку повномасштабного вторгнення Україні вдалося повернути з російського полону 3767 українців, з них лише 186 – цивільні особи.
Війська РФ обстрілюють прикордоння Сумщини з різних видів озброєння – влада
Протягом 26 грудня російська армія здійснює масований обстріл прикордоння Сумщини, використовуючи різні види зброї, в тому числі КАБи та безпілотники, повідомила обласна військова адміністрація.
Місцева влада зазначила, що звуки вибухів від цих обстрілів чути, зокрема, і у Сумах.
В області триває повітряна тривога.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Стратком ЗСУ повідомив про ураження у Росії заводу з виробництва палива для балістики
Повітряні сили Збройних сили України днями завдали удару по підприємству, що виробляє паливо для балістичних ракет у місті Кам’янськ-Шахтинський Ростовської області Росії, повідомило Управління стратегічних комунікацій Генерального штабу ЗСУ 26 грудня.
Як йдеться у повідомленні, паливо використовували для балістичних ракет, які застосовують для ураження української цивільної інфраструктури.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити ці дані.
18 грудня Міністерство оборони Росії підтвердило, що українські військові вдарили на підприємству «Комбінат Камʼянський» у Ростовській області.
Раніше виконувач обов’язків губернатора Ростовської області РФ Юрій Слюсар заявив, що регіон зазнав ракетної атаки.
За словами Слюсара, у хуторі Мала Кам’янка через падіння уламків спалахнув житловий будинок, уламками пошкоджено ще кілька, в іншому дворі виявили фрагмент ракети.
Згодом керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко заявив, що у Ростовській області було атаковане одне з найбільших хімічних підприємств Росії – ФКП «Комбінат Кам’янський». За його словами, підприємство займається виробництвом ракетного палива (спеціалізується на виготовленні твердопаливних компонентів для ракетних двигунів, зокрема для реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) і міжконтинентальних балістичних ракет на твердому паливі).
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони й окуповані РФ території України регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
ОВА: кількість постраждалих у Нікополі зросла до восьми, одна людина у критичному стані
Кількість поранених унаслідок удару дроном по ринку у Нікополі на Дніпропетровщині зросла до восьми, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«З них семеро госпіталізували. Одна жінка – у критичному стані. Ще троє людей – у тяжкому», – вказано у дописі.
Раніше ДСНС та ОВА повідомляли, що через удар дроном-камікадзе по ринку у Нікополі поранено шістьох людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Повітряні сили ЗСУ повідомили про збиття 20 БПЛА, ще 11 – локаційно втрачені
У ніч на 26 грудня Росія атакувала Україну 31-м ударним БПЛА типу Shahed і безпілотниками інших типів із напрямків Орел, Міллерово, повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
«Станом на 08.30 підтверджено збиття 20 ударних БПЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Київській, Чернігівській та Дніпропетровській областях», – йдеться у дописі.
За даними ЗСУ, через активну протидію Сил оборони 11 російських безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
П'яний із автоматом: що робити командирам із алко- та наркозалежними на фронті?
Алкоголізм і наркозалежність робить нестерпним життя багатьох родин і у мирному житті. А що робити з такими людьми командирам бойових підрозділів на лінії фронту в умовах повномасштабної війни? Як стримувати штурми супротивника?
Наскільки серйозною є проблема вживання алкоголю та наркотиків у війську? Чи є реальні механізми протидії цьому? Радіо Свобода опитало військових, юристів та психологів.
Стрес, психологічні навантаження, постійна небезпека, втрата побратимів – це лише частина причин, з яких військовослужбовці починають вживати алкоголь, кажуть військові психологи.
Поряд з цим існує й хронічна залежність: люди п’ють чи вживають наркотики роками, але все одно опиняються в армії. І, як кажуть самі ж військові та командири, такі люди часто створюють неабиякі проблеми як всередині підрозділу, так і на полі бою.
Проблема перебування людей із залежностями в армії і на бойових позицях – не нова. Але тема отримала новий поштовх до обговорення після публікації розслідування «Української правди» (УП). Там йшлося про системні проблеми у 211-й понтонно-мостовій бригади ЗСУ, включаючи знущання, побори та кумівство. Описується випадок із солдатом, який зазнав насильства та був змушений переховуватися. Але, як виявилося, частина цих зловживань командирів була пов'язана зі вживанням алкоголю їхніми підлеглими. Нині командир бригади під слідством, напередодні його звільнили з-під варти під заставу.
Наскільки це системна проблема?
Після публікації УП тему перебування алко- і нарко- залежних у лавах ЗСУ, а особливо на фронті, почали активно обговорювати в суспільстві. Адже ця проблема впливає на боєздатність та дисципліну в армії, яка відбиває повномасштабну агресію.
Ще у 2022 році Верховна Рада ухвалила закон, який посилює відповідальність військових за вживання алкоголю та наркотиків під час служби. Але вже у 2024 році набули чинності зміни до законодавства, що скасовують статус «обмежено придатний». Це означає, що особи з алкогольною чи наркотичною залежністю можуть бути мобілізовані для виконання тилових завдань, але чомусь такі люди опиняються і на фронті.
Аліна Михайлова, парамедикиня та керівниця медичної служби «Ульф», заявила, що «пияцтво і наркотики – це рак армії». За її словами, військовий із залежністю на фронті – це не поодинокі випадки, а системна проблема.
Байден після ракетної атаки РФ на Різдво доручив Пентагону «прискорено» постачати зброю Україні
Президент США Джо Байден заявив 25 грудня, що доручив Міністерству оборони продовжити постачання озброєнь Україні прискореними темпами. Заява опублікована після того, як уранці 25 грудня Москва завдала масованих ударів по українській енергосистемі.
«У ранні години Різдва Росія завдала серії ударів ракетами і дронами по українських містах і критично важливій енергетичній інфраструктурі. Мета цієї обурливої атаки – позбавити український народ тепла та електрики взимку та поставити під загрозу безпеку енергосистеми», – йдеться у заяві Байдена, опублікованій Білим домом.
Нагадавши, що «в останні місяці Сполучені Штати надали Україні сотні ракет для протиповітряної оборони і ще більше перебувають у дорозі», президент заявив: «Я доручив Міністерству оборони продовжувати прискорені постачання озброєнь Україні, і Сполучені Штати невпинно працюватимуть над зміцненням позицій України в її обороні проти російських військ».
Армія РФ «інтенсивно атакує» на Покровському напрямку – Генштаб ЗСУ повідомляє про 55 штурмів
Протягом доби на фронті відбулося 211 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 25 грудня.
Зокрема, на Харківщині відбулося три бойових зіткнення ЗСУ з російськими загарбниками біля Вовчанська. На Куп’янському напрямку армія РФ сім разів намагалася відтіснити українські підрозділи з позицій біля Дворічної, Піщаного, Колісниківки та Лозової, один бій триває.
«Двадцять шість разів ворог атакував на Лиманському напрямку, намагаючись просунутися в напрямках Новоєгорівки, Копанок, Зеленого Гаю, Макіївки, Тернів, Ямполівки, Серебрянського лісу та в напрямку Дружелюбівки. Під ударами ворожих НАРів опинились Надія та Зелений Гай», – повідомляє штаб.
Українські війська відбили дві російських атаки біля Білогорівки на Сіверському напрямку та 11 спроб просунутися – на Краматорському, поблизу Ступочків, Часового Яру та Білої Гори.
Також армія Росії 12 разів намагалася вклинитися в українську оборону на Торецькому напрямку, чотири сутички тривають.
«Інтенсивно атакує ворог українських захисників на Покровському напрямку. Тут, впродовж дня, агресор здійснив 55 штурмових та наступальних дій. Найбільша активність російських окупантів зберігається в районах населених пунктів Зелене Поле, Воздвиженка, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Даченське, Покровськ, Новий Труд, Зелене та Новотроїцьке. Сорок сім атак на напрямку українські захисники вже відбили, ще вісім боєзіткнень – тривають», – йдеться в зведенні.
На Курахівському напрямку штаб зафіксував 31 бойове зіткнення – російські підрозділи «зберігають високу активність», намагаючись просунутися біля Петропавлівки, Слов’янки, Ясенового, Курахового, Андріївки та Дачного. Сили оборони відбили 24 атаки, сім ще тривають.
Також ЗСУ зупинили 33 із 34 російських штурмів на Времівському напрямку в районах Костянтинопольського, Янтарного, Костянтинополя, Розливу, Велекої Новосілки, Новосілки, Благодатного та Времівки.
Генштаб повідомляє про дві відбиті спроби російських військ просуватися на Оріхівському напрямку та ще дві безуспішні спроби РФ витіснити підрозділи Сил оборони з позицій на Придніпровському напрямку.
На Курському напрямку, за зведенням, протягом дня відбулося 26 боєзіткнень, три ще тривають.
За спостереженням Інституту дослідження війни (ISW), із дій російських військових на лінії фронту залишається незрозумілим їхній пріоритет, оскільки президент Росії Володимир Путін міг поставити армії РФ завдання забезпечити територіальні надбання, а не захопити великі населені пункти.
Аналітики ISW на підставі вивчення геолокаційних даних станом на 24 грудня пишуть, що російські військові перебувають на відстані близько 10 кілометрів від кордону Донецької та Дніпропетровської областей.
Прокуратура: п’ятьох затриманих учасників війни проти України засудили до 15 років тюрми
Суд виніс вироки п’ятьом учасникам бойових дій проти України, повідомляє Донецька обласна прокуратура 25 грудня.
Йдеться про вихідців із Горлівки, Макіївки, Ясинуватої та Волноваського району.
«У 2014-2024 роках 5 громадян долучились до підрозділів «ДНР» та ЗС РФ. Чоловіки воювали проти ЗСУ в якості стрільців, розвідників, гранатометника, операторів БПЛА і ПТКР. Брали участь в боях на Авдіївському, Бахмутському, Маріупольському й Торецькому напрямках. Двоє стали командирами відділень і штурмового взводу, а один отримав псевдонагороди за «мужність» та «взяття Маріуполя», – йдеться в повідомленні.
Прокуратура додає, що чоловіків затримали на території Торецької громади.
Суд визнав їх винними в державній зраді та колабораційній діяльності і засудив до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також на 10 років позбавив права виконувати організаційно-розпорядчі й адміністративно-господарські функції в органах влади, установах, підприємствах і організаціях.
Імен затриманих прокуратура не наводить, їхня позиція щодо обвинувачення невідома.
На 25 грудня Офіс генерального прокурора зафіксував 20 115 злочинів проти національної безпеки України, з них 3 836 за статтею про державну зраду та 9 011 – про колабораційну діяльність.
«По дві доби без електрики та тепла»: як зимує південь у третій рік масштабної війни?
Як Херсон і Миколаїв переживають чергову зиму в умовах повномасштабної війни? У які райони Херсону не виїжджають комунальники? Як вплинули на комунальну сферу регіону відключення електроенергії?
Читайте і дивіться про це за лінком
Через російські удари по Нікопольщині пошкоджені удари інфраструктури – Лисак
Російські війська атакували Нікопольський район протягом дня дронами-камікадзе, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його даними, удари фіксували в Нікополі, Покровській, Марганецькій та Мирівській громадах:
«На них противник скерував 15 дронів-камікадзе. Ще 6 разів вдарив з важкої артилерії. Там пошкоджені 2 інфраструктурні об’єкти. Понівечені 7 приватних будинків, один з яких зайнявся. Потрощені також гаражі, парники, господарська споруда та авто. Зачепило лінію електропередач».
За даними обласної влади, в Нікопольському районі ніхто не постраждав.
Також Лисак уточнив, що вранці в Дніпрі російська атака пошкодила спортивний об’єкт, адміністративну будівлю, житлові будинки, три господарські споруди, авто, шість шкіл та сім садочків, медичний заклад. У Кам’янському були пошкоджені два підприємства.
«Гучно вдень було й на Криворіжжі. Але все добре, минулося без постраждалих», – додав голова ОВА.
Упродовж ночі і ранку 25 грудня Україна зазнала масованої повітряної атаки з боку РФ. Усю ніч у багатьох областях тривала тривога через запущені російськими військовими ударні дрони, а зранку по Україні полетіли ракети різних типів. Зокрема, внаслідок атаки загинула одна людина на Дніпропетровщині.
Представник Трампа засудив ракетний удар по Україні
Спецпредставник обраного президента Сполучених Штатів Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог прокоментував останній ракетний удар Росії по України вранці 25 грудня.
«Різдво має бути часом миру, але Україна зазнала жорстокої атаки», – заявив Келлог, не згадуючи Росію.
Він назвав «неправильним» запуск ракет і дронів по Україні в день Різдва і заявив, що світ «уважно стежить за діями обох сторін».
«США як ніколи налаштовані на встановлення миру в регіоні», – додав представник Трампа.
Упродовж ночі і ранку 25 грудня Україна зазнала масованої повітряної атаки з боку РФ. Усю ніч у багатьох областях тривала тривога через запущені російськими військовими ударні дрони, а зранку по Україні полетіли ракети різних типів. Зокрема, внаслідок атаки загинула одна людина на Дніпропетровщині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Дипломати ЄС скептично оцінюють можливість появи європейських миротворців в Україні
Дипломати й чиновники ЄС, знайомі з перебігом дискусій про можливу появу миротворців в Україні, що стежили би за дотриманням режиму припинення вогню в разі домовленості про нього, скептично налаштовані щодо шансів домовитися про місію, якщо до неї не будуть залучені США. Про це Радіо Свобода стало відомо від трьох співрозмовників, не уповноважених офіційно коментувати цю тему ЗМІ.
За умов, що Сполучені Штати не беруть участі в місії, переконати населення Європи в необхідності відправити європейських військових до України буде, зауважують, дуже складно.
«Гарна ідея, але достатньо поглянути на скептицизм у Чехії та Польщі (дві країни, які мають забезпечити досить багато солдатів), щоб побачити, що це буде важко продати», – зауважив один із посадовців ЄС, не називаючись.
На ще одну потенційну перешкоду в реалізації цієї ідеї вказав також співбесідник Радіо Свобода в дипломатичних колах ЄС.
«Не вірте в європейських солдатів на українській землі з двох причин: росіяни цього не приймуть – перше. Друге – це важко «продати» європейському населенню (відправлення «наших хлопців» в Україну вмирати – чудова фраза для популістів)», – каже дипломат ЄС на умовах анонімності.
Обговорення можливості відправки миротворчої місії до України в межах ширших безпекових гарантій активізувалося після перемоги на президентських виборах у США Дональда Трампа, який виступає за переговори Києва й Москви і припинення вогню.
7 грудня в Парижі президент Франції Емманюель Макрон прийняв у себе свого українського колегу Володимира Зеленського і обраного президента США Дональда Трампа, де обговорювали завершення війни. За повідомленням WSJ, Трамп буцімто сказав своїм візаві, що не планує задіювати американських солдатів до потенційної миротворчої місії.
Агентство Reuters із посиланням на дипломатів потому повідомляло, що Франція намагається зібрати коаліцію з 5-8 країн Європи, «сповнених рішучості діяти». Макрон офіційно з конкретною пропозицією про надсилання місії на територію України не виступав.
Свою участь у місії, разом з тим, не виключала низка країн Європи, зокрема Німеччина, Італія, Швеція, однак їхні посадовці, коментуючи цю тему, наголошують, що це можливо лише у випадку завершення бойових дій, називаючи тому ці обговорення дещо передчасними.
Обговорення можливої появи миротворців в Україні стало також частиною закритих дискусій між лідерами Німеччини, Італії, Данії, Нідерландів, України, очільників Євроради, Єврокомісії, топ-дипломатів Франції та Британії – 18 грудня всіх зібрав у себе на вечерю генсекретар НАТО Марк Рютте.
Зеленський провів розмову з новим головою уряду Японії
Президент Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Японії Сіґеру Ісібою – про це він повідомив 25 грудня.
За словами голови держави, він привітав Ісібу з обранням головою уряду, а також подякував народу Японії за масштабну гуманітарну й фінансову допомогу на загальну суму 12 мільярдів доларів.
«Розповів Прем’єру Ішібі про масований обстріл Росією енергетичної інфраструктури України в різдвяну ніч і подякував за готовність Японії працювати для якнайшвидшого досягнення справедливого й тривалого миру», – заявив Зеленський.
Він також подякував Японії за рішення передати Україні 3 мільярди доларів, забезпечених замороженими російськими активами, та за додаткову допомогу на енергетичне обладнання й будівництво укриттів.
«Домовилися зустрітись для продовження діалогу», – додав він.
Парламент Японії 1 жовтня затвердив голову правлячої Ліберально-демократичної партії Сіґеру Ісібу новим прем’єр-міністром країни.
«Жорстка посадка». Як на Заході бачать можливе завершення війни у «вирішальному» 2025 році?
Українська влада будує амбітні плани на 2025 рік: хоче проголосити його роком миру. Втім, досягнення цієї мети мало в чому залежить від волі Києва.
Західні політики в унісон твердять, що Кремль, маючи явні успіхи на полі бою, не зацікавлений ні у згортанні бойових дій, ані в мирних переговорах. Навпаки: вбачає нині відкритим вікно для досягнення своїх цілей.
Початок 2025-го ознаменується поверненням до влади Дональда Трампа. Можливі зміни в зовнішній політиці країни, що є ключовим донором військової допомоги Україні.
Обраний президент США виступає за припинення вогню й налаштований швидко завершити «жахливу» війну шляхом прямих переговорів Києва і Москви. Своєю чергою це бентежить Європу, яка завмерла в очікуванні умов.
Чи можлива угода між лідерами Росії й США за спиною України? Коли розпочнуться мирні переговори? Що може втратити Україна і чи зможе запобігти поновленню бойових дій?
Радіо Свобода зібрало прогнози на 2025 рік від експертів, що спеціалізуються на військових конфліктах і міжнародній політиці, а також західних дипломатів, не готових озвучувати їх відкрито. На умовах анонімності своїми думками поділилося п’ять співрозмовників. Читайте і дивіться за лінком
Трафік YouTube у Росії на межі зникнення: як це впливає на окуповані території України?
Мешканці російських міст і тимчасово окупованих територій України скаржаться на повну недоступність YouTube, навіть із використанням VPN. Російська влада заявляє, що проблеми виникли на тлі санкцій, через які модернізація обладнання стала неможливою. Водночас критики звинувачують Кремль у спробі ізолювати громадян від альтернативних джерел інформації.
YouTube є однією з останніх великих платформ, доступних у Росії після блокування Facebook, Instagram і Twitter. Чому виникли такі проблеми із хостингом, та як це впливає на Україну? У цьому розбирались журналісти Радіо Свобода. Читайте за лінком