Рютте: у Німеччині розпочав роботу центр НАТО, який координуватиме допомогу Україні
Командування НАТО щодо надання допомоги Україні розпочало роботу в німецькому Вісбадені, заявив у середу 18 грудня, генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
«Командування НАТО у Вісбадені з надання допомоги Україні в сфері безпеки і тренувань вже функціонує. Але ми повинні йти далі, щоб рішуче змінити хід цієї війни», – сказав він під час пресконференції.
За його словами, члени альянсу залишаються відданими виконанню фінансового зобов'язання щодо надання Україні 40 мільярдів євро допомоги в сфері безпеки.
Раніше Марк Рютте анонсував, що новий центр НАТО у Вісбадені (NSATU), який буде займатися допомогою Україні, запрацює до кінця 2024 року.
На Вашингтонському саміті 2024 року країни-члени НАТО погодилися створити програму допомоги та підготовки НАТО з безпеки для України (NSATU) для координації надання військового обладнання та підготовки для України країнами-членами та партнерами НАТО, а також забезпечення матеріально-технічної підтримки. Її мета – поставити безпекову допомогу Україні на міцну основу, забезпечуючи посилену, передбачувану та узгоджену підтримку в довгостроковій перспективі.
Верховна Рада ухвалила 17 грудня у першому читанні законопроєкт про запровадження множинного громадянства. Далі – документ доопрацюють після консультацій зі Світовим конгресом українців, повідомили парламентарі. Також його вивчать у Конституційному Суді.
Дата остаточного голосування наразі невідома – втім, вже зараз навколо нього точаться дискусії серед політиків і закордонної спільноти українців. Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода зібрав їхні реакції щодо законопроєкту про запровадження інституту множинного громадянства в Україні.
Ухвалений за основу законопроєкт №11469 президент України Володимир Зеленський подав на розгляд парламенту ще у серпні цього року.
Що пропонують?
Документ ініціює надати громадянам України можливість мати кілька паспортів різних країн і окреслює умови множинного громадянства.
Передбачається, що іноземне громадянство можн абуде набувати зі збереженням українського. А право на український паспорт, відповідно до законопроєкту, отримають іноземні громадяни – однак наразі немає чіткості, з яких саме країн. Саме цей момент викликав дискусії серед парламентарів.
Лубінець: за час повномасштабного вторгнення війська РФ стратили 177 українських військовополонених
Відомо про 177 підтверджених випадків страти українських військовополонених російськими військовими від початку повномасштабного вторгнення, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в інтервʼю «Українській правді».
За його словами, у 2024 році відомо про 109 підтверджених випадків розстрілів українських військовополонених. Ця кількість є майже вдвічі більшою, ніж за два попередні роки повномасштабного вторгнення.
Про випадки страти полонених українська сторона інформує Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) та ООН, однак МКЧХ ні разу публічно або непублічно не звинувачував війська РФ у вбивстві або тортурах українських військовополонених, зазначив Лубінець.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини додав, що у офіційних звітах ООН за 2024 рік вперше зʼявилися дані, що російська армія страчує українських військовополонених.
Саміт без Макрона, але зі сигналами Трампу. Чого чекати від зустрічі лідерів ЄС у Брюсселі
Грудневий саміт лідерів 27 країн-членів ЄС – останній перед інавгурацією обраного президента США Дональда Трампа. Очікувалось, що на ньому Франція підніме питання поствоєнної миротворчої місії в Україні, проте французький президент у саміті участі не братиме. Приїхав лише, щоб зустрітися із Володимиром Зеленським. Чому? І чого тепер очікувати Україні від саміту?
Радіо Свобода знає подробиці і вже бачило як виглядає узгоджений документ, який, як очікується, ухвалять завтра.
Те, що цей саміт може бути коротшим за попередні, дипломати пояснювали ефективнішим стилем роботи нового президента Європейської Ради Антоніу Кошта, який уперше головуватиме на зустрічі лідерів країн-членів ЄС у новій ролі.
Зеленський зустрівся з Макроном в Брюсселі та приїхав на перемовини до генсека НАТО
Президент України Володимир Зеленський зустрівся в Брюсселі зі своїм французьким колегою Емманюелем Макроном та приїхав на перемовини до резиденції генсека НАТО Марка Рютте.
«Ми вже зустрілися з президентом Макроном», – сказав Зеленський і заявив, що зустрічі з генсеком НАТО та іншими лідерами країн ЄС це «хороша нагода поговорити про гарантії безпеки для України».
Генсек НАТО Марк Рютте сказав, що говоритимуть по посилення України зараз, а «коли настане мир», потрібно буде також подумати про економіку України і не лише купувати зброю, але й купувати в України.
Рютте та Зеленський зробили короткі заяви для преси, однак не стали відповідати на запитання журналістів.
Читайте також: Рютте виступив проти публічного обговорення ймовірної мирної угоди між Україною та Росією
Володимир Зеленський сьогодні, 18 грудня, прибув до Брюсселя, де має зустрітися з генсеком НАТО Марком Рютте та низкою європейських лідерів.
Раніше кореспондентка Радіо Свобода з посиланням на дипломатів у НАТО, не уповноважених давати коментарі медіа, повідомила, що Емманюель Макрон не відвідає саміт Європейського Союзу, запланований на завтра, 19 грудня, причина – стихійне лихо в заморських територіях Франції.
Водночас, як повідомило агентство Reuters, особиста зустріч Макрона та Зеленського все ж мала відбутися після 19 години (за Києвом) 18 грудня. Згодом французький президент планує залишити Брюссель.
Війна швидко не закінчиться. Чому?
- Україна «не в сильній і не в слабкій позиції»
В України поки немає сил відвоювати окупований Крим та частину Донбасу, які Росія «фізично» контролює, заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю французькому виданню Le Parisien. Мовляв, і юридично відмовитись від них неможливо, адже це заборонено Конституцією. На думку Зеленського, Україна сьогодні не в сильній, і не в слабкій позиції для розмов з РФ про припинення війни. Як розцінювати таку заяву українського президента?
- Чи сподіватися на миротворчий контингент?
Близько 100 тисяч військовослужбовців для відправки в Україну як миротворців може задіяти Європа. Сили стримування можуть сформувати коаліцією в кількості п'яти-восьми країн, повідомив український чиновник на правах анонімності виданню Reuters.
Це вже не вперше, коли обговорюють такий сценарій розвитку подій, щоправда, за умови, якщо буде лінія розмежування і вогонь припнеться. Але які підстави вважати, що це трапиться у найближчому майбутньому?
Міноборони: в застосунку «Армія+» зʼявився рапорт на повернення після СЗЧ
У мобільному застосунку для військових «Армія+» зʼявився рапорт на повернення на службу після першого самовільного залишення військової частини (СЗЧ), повідомила заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку Катерина Черногоренко в ефірі телемарафону 18 грудня.
За її словами, рапорт на повернення з СЗЧ розглядатиметься 24 години. Також військовослужбовець може обрати для себе частину, де хоче нести службу. Для цього потрібен лист від військової частини.
«Якщо людина повертається з СЗЧ уперше, до неї не застосовуються жодні санкції. Більше того, для людини гарантовано та швидко будуть проведені всі заходи реінтеграції, відновлення на службі, всі соціальні виплати», – зазначила заступниця міністра оборони.
У серпні парламент України схвалив закон, яким пропонується не карати за перше самовільне залишення військової частини (СЗЧ) чи дезертирство, якщо військовий сам повернувся і командир дозволить продовжити службу.
«Це специфіка російських спецслужб». Українські експерти про затримання ймовірних убивць Кирилова
Ймовірного вбивцю генерала Кирилова затримали – звітують спецслужби Росії. Нині , як заявили російські силовики, головний підозрюваний у справі про смерть начальника військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту збройних сил РФ – громадянин Узбекистану. Радіо Свободи зібрало реакції в українських медіа на цю подію. А також розпитало експертів про «ймовірний український слід», про який так багато писали в медіа ще 17 грудня.
За інформацією ФСБ, в результаті оперативних-розшукових заходів правоохоронці і спецслужби Росії затримали громадянина Узбекистану. З відкритих джерел про нього відомо тільки вік – затриманий 1995 року народження.
За офіційною версією російських силовиків, саме він ніби-то і підірвав саморобний пристрій біля дому Кирилова, на Рязанскому проспекті в Москві. Це і спричинило смерть генерада Ігоря Кирилова і його помічника Іллі Полікарпова. ФСБ також повідомили, що той, кого вони називають «виконавцем теракту» повідомив на допиті, що його буцімто «завербували українські спецслужби».
«За їхнім завданням він прибув в Москву та отримав саморобний вибуховий пристір значної потужності. Розмістив його на самокаті, який припаркував біля під’їзду Кирилова», – йдеться в офіційній заяві. Окрім того, в ній описується і спосіб підготовки до ліквідації: силовики стверджують, що для спостереження затриманий використовував орендований автомобіль, який нібито обладнав камерою із доступом до мережі.
«Зйомка транслювалась в режимі онлайн в місто Дніпро», – стверджують російські силовики. Бо за їхньою версією організатори вбивства генерала армії РФ були саме з цього міста.
«Після отримання відеосигналу про вихід офіцерів із під'їзду пристрій було дистанційно приведено у дію», – пишуть в офіційному повідомленні.
Чому узбек і що інкримінують?
Проти громадянина Узбекистана, імені якого не повідомляють, порушено кримінальну справи за частиною 2 статті 205 (терористичний акт), частиною 2 статті 105 (вбивство), частиною 1 статті 222.1 (незаконне зберігання вибухового пристрою), частиною 3 статті 223.1 (незаконне виготовлення вибухового пристрою) КК РФ. За сукупністю затриманому загрожує довічне ув’язнення.
Генсек НАТО заявив, що на зустрічі з Зеленським хоче обговорити шляхи посилення позиції України
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що хоче обговорити шляхи посилення позиції України на майбутніх мирних переговорах з Росією під час зустрічі в середу з президентом України Володимиром Зеленським і деякими європейськими лідерами.
За словами Рютте, мета сьогоднішньої зустрічі із Зеленським – «обговорити все, що пов’язано з Україною на даний момент, і як зробити так, щоб ми могли зробити максимум для того, щоб одного дня, коли він вирішить, почати переговори з росіянами про те, як покласти край всьому цьому».
«Але очевидно, що це має відбуватись під керівництвом України і лише з позиції сили. Оскільки інші члени Альянсу також перебувають у місті, було б правильно запросити кількох з них на цю зустріч, щоб обговорити, зокрема, дві речі. По-перше, що ми можемо зробити для того, щоб надати Україні більше засобів протиповітряної оборони та інших озброєнь. Це є нагальною потребою (українці підрахували, що їм потрібно близько 19 додаткових систем ППО для захисту енергетичної інфраструктури). Але також, в більш загальному плані, їм потрібна більша підтримка, щоб переконатися, що вони можуть зайняти сильну позицію», – сказав він під час пресконференції.
Рютте повідомив, що також обговорюватиметься підтримка української економіки – саме тому президентка Єврокомісії та президент Євроради.
У Зеленського відповіли на чергову заяву Орбана про припинення вогню
Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин прокоментував пропозицію про припинення вогню від угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана.
«Оскільки ми маємо такого настирливого посланця від Путіна, нам залишається тільки одне – відповісти на його «ультиматум»: нам потрібен справжній, тривалий і справедливий мир для України», – написав він у соцмережі Х.
Литвин додав, що Україна працює в координації з усіма партнерами в Америці та Європі саме з цією метою.
«Президент Зеленський зараз буде проводити зустрічі в Брюсселі, і він вже мав чудові зустрічі з президентом Трампом. Ніхто з учасників роботи заради миру не потребує посланців Путіна», – наголосив він.
Раніше угорський прем’єр Віктор Орбан у соцмережі Х написав: «Ми не будемо реагувати на жодні провокації. На столі лежить пропозиція про припинення вогню. Прийміть її або відмовтеся від неї. Це ваша відповідальність»
Так, він прокоментував твердження Зеленського про те, що Орбан не має важелів впливу на Путіна.
Днями Міністерство закордонних справ України закликало Угорщину припинити «аморальні маніпуляції» на темі миру та Різдва, а також утриматися від односторонніх контактів із Росією, які підривають спільні зусилля з відновлення справедливого миру.
Читайте також: МЗС закликало Угорщину припинити «аморальні маніпуляції» на темі миру та Різдва
Орбан увечері 11 грудня звинуватив президента України Володимира Зеленського в тому, що президент відкинув пропозицію різдвяного перемир’я та обміну полоненими.
«Наприкінці головування Угорщини в ЄС ми доклали нових зусиль для миру. Ми запропонували різдвяне припинення вогню та широкомасштабний обмін полоненими. Сумно, що президент Зеленський сьогодні чітко відхилив і виключив це. Ми зробили те, що могли!» – написав Орбан у мережі Х, процитувавши сподівання українського лідера, що угорський прем’єр не слухатиме «годинну лекцію» усунутого сирійського диктатора Башара Асада, якого після повалення режиму прийняла Москва.
«Не треба грати на власний імідж за рахунок єдності – треба дбати про спільний успіх», – написав Зеленський у соцмережах, коментуючи переговори Орбана з Путіним.
Телефонних переговорів чи зустрічі Зеленського та Орбана щодо цієї пропозиції не було.
Угорщина – одна з небагатьох країн ЄС, яка після початку повномасштабної війни Росії в Україні продовжує підтримувати тісні відносини з Кремлем. Віктор Орбан неодноразово виступав проти європейських санкцій щодо Росії та проти надання військової допомоги Україні.
Улітку Орбан відвідував спершу Київ, а згодом Москву, за що його розкритикували представники низки країн ЄС. Після того турне Орбана президент України Володимир Зеленський заявив, що не знав про такі плани прем’єр-міністра Угорщини.
Міжнародні миротворчі війська в Україні. Чого боїться Захід?
18-19 грудня президент Франції на саміті лідерів Євросоюзу винесе на обговорення питання розміщення миротворчої місії на території України у разі припинення вогню та досягнення миру між Україною та Росією. Чого очікувати? Погляд із Польщі
Емманюель Макрон вперше заговорив, що європейські країни можуть надіслати війська в Україну ще наприкінці лютого цього року, але тоді ця ідея не знайшла підтримки серед країн-партнерів.
Схоже, немає консенсусу і сьогодні. 12 грудня під час візиту Макрона до Варшави прем'єр-міністр Дональд Туск заявив, що Польща наразі не планує таких дій. Ці слова Туск повторив 17 грудня у Львові, під час зустрічі з президентом України. Про те, що у пріоритеті Польщі, як фронтової держави – передусім оборона власної території наголосив і міністр закордонних справ Радослав Сікорський: «Ми та держава, яка має понад 600 кілометрів кордону з двома неприязними країнами – Білоруссю та Росією. Це наше перше завдання».
А що про можливу участь миротворців говорять польські експерти і пересічні громадяни? Радіо Свобода поспілкувалася з колишнім військовим, політологом та жителями Варшави.
Мрочко: війська РФ з дрона атакували автівку в Херсоні – загинула людина
Російські війська атакували з дрона автівку – загинула людина, ще одна поранена, повідомив голова Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Ворог з дрона атакував автівку у Корабельному районі міста, внаслідок чого вона загорілась. 41-річний чоловік отримав травми, несумісні з життям. Ще один – постраждалий 46 років доправлений до лікарні з мінно-вибуховою травмою та уламковими пораненнями», – написав він у телеграмі.
Медведєв погрожує офіційним особам НАТО як «законним» цілям після вбивства російського генерала
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв звинуватив НАТО і офіційних осіб країн, які є союзниками України в її боротьбі з російською агресією, в тому, що вони є учасниками конфлікту, що робить їх «легітимними військовими цілями».
Реагуючи на редакційну статтю в лондонській газеті Times, яка назвала вбивство 17 грудня високопоставленого російського офіцера «законним актом захисту нації, якій загрожує небезпека», Медведєв, колишній президент, який став відомий своїми все більш антизахідними промовами, хоча його роль у політичній системі обмежена, заявив, що Москва повинна застосовувати таку ж логіку у своєму світогляді.
У своїй статті The Times зазначає, що вбивство було «вибірковим ударом по агресору» і що воно підкреслює необхідність для західних урядів надати Україні «всю необхідну підтримку для ведення справедливої війни в цілях самооборони».
Читайте також: США заявили, що не були причетними до вбивства російського генерала в Москві
«Всі офіційні особи країн НАТО, причетні до схвалення рішень про військову допомогу Україні, а також ті, хто бере участь у гібридній або звичайній війні проти Росії, відтепер вважаються легітимними військовими цілями для російської держави і всіх російських патріотів»,– написав Медведєв у відповідь.
На запитання про коментарі пресслужба НАТО відповіла електронною поштою, сказавши: «Ми зв’яжемося з вами, якщо нам буде що сказати».
Риторика Медведєва спирається на багаторічний наратив Кремля, який звинувачує західні «сили» в антиросійських діях по всьому світу, а також в диверсіях і «тероризму» на російській території.
Начальник військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту збройних сил Росії генерал-лейтенант Ігор Кирилов і його помічник Ілля Полікарпов загинули 17 грудня внаслідок вибуху в Москві, повідомив Слідчий комітет РФ.
Вибух стався удосвіта 17 грудня біля будинку, де жив Кирилов. За версією слідства, вибуховий пристрій був закладений у самокат, що стояв поряд із під’їздом. Російські слідчі відкрили кримінальну справу за статтями про теракт, вбивство і незаконний обіг зброї і боєприпасів.
Читайте також: У Росії силовики заявили про затримання підозрюваного у вбивстві генерала Кирилова
Джерело у Службі безпеки України повідомило Радіо Свобода, що вибух, внаслідок якого загинув Кирилов, був спецоперацією СБУ. Офіційно в Службі безпеки про це не заявляли.
16 грудня Служба безпеки України заочно висунула підозри на адресу генерала Кирилова у скоєнні злочинів. За даними СБУ, він є відповідальним за застосування хімічної зброї проти українських військовослужбовців.
ЗСУ про бої у Кураховому: деякі укріплення зазнали «критичних руйнувань»
Сили оборони ведуть бої з російськими військами на південно-східній околиці та в міській забудові на півдні міста Курахове на Донеччині, повідомив речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Назар Волошин.
«На Курахівському напрямку минулої доби було відбито 28 ворожих атак. Там ворог намагався просунутись вперед. Є інформація, і ми маємо її донести, що в прагненні покращити своє положення ворог атакував наші укріплення. Бої ведуться з ворогом на південно-східній околиці та в міській забудові південної частини міста Курахове», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
Читайте також: ЗСУ контролюють Курахове, російська армія намагається штурмувати місто з двох напрямків – Волошин
За його словами, успіху противник не мав – зазнає втрат і з втратами він намагався відійти.
Волошин також розповів, що внаслідок вогневого ураження укріплення на окремих українських позиціях зазнали «критичних руйнувань».
«Якраз біля міста Курахове і на Курахівському напрямку напрямку втрати ворога за вчора склали близько 50 окупантів, було знищено 2 і пошкоджено шість одиниць військової техніки ворога», – додав він.
Як повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, станом на 17 грудня Сили оборони ведуть активні бойові дії на ділянці фронту загальною протяжністю понад 1170 кілометрів, найбільш складна ситуація зараз на Покровському та Курахівському напрямках.
Є загроза нового оточення ЗСУ: чому зволікають із наказом?
ЗСУ загрожує оточення на Времівському виступі, який російські війська намагаються «зрізати», повідомив проєкт DeepState вдень 17 грудня. На думку аналітиків, найскладніша ситуація зараз – у районі Великої Новосілки, особливо – на її південному фланзі, між Макарівкою, Благодатним та Сторожовим.
Зайнявши на півдні від Великої Новосілки село Благодатне на початку грудня, армія РФ продовжує перекидати туди піхоту невеликими групами, а також штурмувати у напрямку сусідніх сіл Сторожове та Макарівка, щоб оточити останнє. Як повідомляють аналітики, основний задум агресора – блокувати логістичні шляхи, поступово оточити і надалі окупувати Велику Новосілку.
Пізніше 17 грудня у прес-службі оперативно-стратегічного угрупування військ «Хортиця» повідомили, що в районі Времівського виступу змін тактичного становища військ РФ немає, проте визнали загрозу оперативного оточення.
«Підрозділи ЗСУ проводять заходи щодо утримання позицій, протидії оперативному оточенню та захопленню оборонних населених пунктів», – повідомили у прес-службі.
«Bushmaster та інше озброєння»: Сибіга звернувся до Австралії по додаткову військову підтримку
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся із запитом про додаткову військову підтримку до Австралії. Про це він заявив 18 грудня на спільному брифінгу із міністеркою закордонних справ Австралії Пенні Вонг, яка перебуває із візитом у Києві, передає кореспондент Радіо Свобода.
Сибіга зазначив, що ситуація на полі бою залишається дуже складною, а українські військові потребують посилення.
«Я звернувся із запитом на додаткову військову підтримку, включаючи знамениті австралійські Bushmaster та інше озброєння. Ми також запропонуємо врахувати потреби України при списанні військової техніки, що перебуває на озброєнні австралійських сил оборони», – зазначив Андрій Сибіга.
Вонг, своєю чергою, повідомила, що «почула прохання про подальшу допомогу» і повезе їх назад до Австралії для подальшого розгляду.
«Буде справжня бійня». Донеччина, Херсонщина, Запоріжжя – пріоритети Кремля у війні на 2025 рік?
Російські військові продовжують просуватись на Донбасі, наближаючись до адмінкордону з Дніпропетровською областю. Російська армія намагається захопити Велику Новосілку, витісняє Сили оборони з Курахового та наближається до Покровська, – останній вважається важливим логістичним вузлом для ЗСУ у Донецькій області. Лідер Росії Володимир Путін не раз головною ціллю війни проти України – після відсічі у перші місяці повномасштабного вторгнення – називав повну окупацію Донецької і Луганської областей.
- Чи зупиниться Росія у разі повної окупації Донеччини?
- Чим загрожує просування російських військових на Донеччині сусіднім областям – Запорізькій та Дніпропетровській?
- Чи достатньо укріплені ці регіони?
СЗЧ на півдні: як декриміналізація повертає бійців в армію
В українському суспільстві продовжують активно обговорювати тему СЗЧ (самовільного залишення частини) – причини та наслідки. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися скільки військових самовільно залишили частини на Херсонщині й у Запорізькій області та потім повернулися до служби, з чим пов'язані такі випадки та якими можуть бути шляхи вирішення проблеми СЗЧ в українській армії.
66 військовослужбовців із Херсонщини, які самовільно залишили частини, повернулися на службу, повідомила у грудні Херсонська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.
Заступник керівника відомства Кирило Профатіло на брифінгу розповів, що всього на теперішній час скерували до суду 102 клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності військових, які самовільно залишили частини.
Розвідка Британії: з лютого 2022 року Росія втратила на війні понад 3600 бойових танків
З лютого 2022 року Росія втратила понад 3600 основних бойових танків, наразі втрати військової техніки сил РФ в Україні продовжують зростати, повідомляє Міністерство оборони Великої Британії із посиланням на дані розвідки.
За даними британського оборонного відомства, від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила в Україні понад 3600 основних бойових танків і майже 8000 одиниць бронетехніки.
«Це призвело до залежності від застарілої і погано обслугованої техніки радянських часів зі стратегічних складів. Бронетехніку вивозять зі сховищ, за можливості, модернізують і відправляють на фронт», – зауважили у розвідці.
СБУ підтверджує повідомлення про сотні поранених військових КНДР на Курщині
Служба безпеки України 18 грудня підтвердила повідомлення західних засобів інформації про сотні поранених у Курській області північнокорейських військових. Посилаючись на перехоплення розмов, українська спецслужба пише, що «лише протягом декількох днів в один із російських шпиталів під Москвою привезли понад 200 поранених військовослужбовців КНДР».
«Вчора поїзд був приблизно близько 100 осіб. Сьогодні ще 120 – це вже 200. А скільки їх там? Одному Богу відомо», – розповіла медсестра одного з госпіталів своєму чоловікові, який перебуває в зоні бойових дій в Україні.
У Курській області загинули або зазнали поранень кілька сотень військових КНДР, повідомила раніше 18 грудня агенція Associated Press з посиланням на військового високопосадовця Пентагону. Це перша оцінка втрат північнокорейського контингенту, що воює на боці Росії, зазначає AP.
Джерело не уточнило, скільки саме військових із КНДР загинули, зазначивши лише, що Північна Корея зазнала значних втрат, оскільки її війська не мають досвіду участі в бойових діях.