Вижив у «бараку-200» в Оленівці. Інтерв'ю з «азовцем» Геннадієм Харченком після російського полону
Геннадій Харченко – військовий бригади «Азов», який обороняв Маріуполь і потрапив у російський полон. Він пішов добровольцем на фронт ще 2014 року, а за кілька років долучився до лав «Азову». На момент повномасштабного вторгнення військовий служив у Маріуполі. Разом з іншими бійцями він опинився на «Азовсталі», а згодом – у колонії в Оленівці та інших місцях несвободи.
Восени минулого року окупанти його засудили до 25 років ув'язнення, звинувативши у начебто «скоєнні злочинів проти цивільного населення у Маріуполі».
Восени цього року після тривалої перерви почали повертати з російського полону бійців «Азову». У жовтні відбувся обмін, в результаті якого повернулися 95 українських військовослужбовців. Серед звільнених з полону тоді були «азовці», військові моряки, військовослужбовці Збройних сил України, прикордонники та представники інших підрозділів Сил безпеки та оборони. Того дня повернувся і Геннадій Харченко.
Він розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» про те, що відбувалося в Маріуполі на початку повномасштабного вторгнення РФ, якою була оборона міста та що відбувалося з «азовцями» в російському полоні. Читайте і дивіться за лінком
Україна і провал Путіна в Сирії. Бомбардування «прискорюють агонію» Росії
«Неочікуваний і стрімкий крах режиму Башара Асада став не просто неприємним сюрпризом для російського очільника Володимира Путіна, але й наочно продемонстрував, чим сучасна Росія відрізняється від Радянського Союзу», – зазначає політичний оглядач Віталій Портников.
Його статтю читайте за лінком
Російські військові поранили ще трьох цивільних у Херсоні – влада
Російські військові вдень 14 грудня поранили ще трьох цивільних у передмістях обласного центру, повідомив голова Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Близько 15:00 російські окупанти обстріляли Комишани. Двоє людей зазнали поранень. Чоловіка 46 років доправили до лікарні, 66-річній жінці медики надали допомогу на місці. В обох постраждалих контузія, вибухова та закрита черепно-мозкова травми», – проінформував чиновник.
Згодом він додав, що в цей же час «63-річна жінка в Антонівці потрапила під атаку ворожого безпілотника». «Вона ушпиталена з мінно-вибуховою травмою, уламковим пораненням лівого передпліччя та відкритим переломом», – написав Мрочко в телеграмі.
Раніше 14 грудня Херсонська ОВА повідомила, що війська РФ скинули з дрона вибухівку на цивільного пенсіонера у Центральному районі Херсона.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Російські військові намагаються відбити плацдарм ЗСУ на Курщині – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 14 грудня станом на 16:00 на фронті відбулося 166 бойових зіткнень, із них понад чверть – у Курській області РФ, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«На Курському напрямку з початку доби відбулося 45 боєзіткнень, 26 із яких тривають дотепер. Крім того, ворог завдав сім авіаударів, скинувши 10 керованих бомб та здійснив 212 артилерійських обстрілів по населених пунктах РФ та позиціях наших захисників», – ідеться в денному зведенні.
На українській території найнапруженішою, як і в попередні тижні, була ситуація на трьох напрямках – Покровському, Курахівському та Времівському.
«На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 19 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій в районах населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Даченське, Новий Труд та Новооленівка. Сили оборони стримують натиск та відбили 17 атак противника, два боєзіткнення тривають дотепер.
На Курахівському напрямку ворожа армія атакувала 28 разів у бік населених пунктів Сонцівка, Старі Терни, Зоря, Курахове, Лисівка, Єлизаветівка, Ганнівка та Успенівка. 19 спроб окупантів просунутися вперед уже відбито.
На Времівському напрямку ворог 19 разів намагався прорвати оборону наших захисників в районах населених пунктів Трудове, Веселий Гай, Костянтинопільське, Роздольне, Новий Комар, Новоандріївка; до цього часу точаться 11 боєзіткнень», – інформують українські військові.
Також бойові дії тривали на Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Торецькому, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Україна вимагає від ФІФА вибачень за мапу без Криму
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий та Українська асоціація футболу вимагають вибачень від Міжнародної федерації футболу (ФІФА) через мапу, на якій Україну було зображено без окупованого Криму.
«ФІФА, чи з вами все гаразд? Перемалювавши міжнародні кордони у вчорашньому ефірі, ви не лише порушили міжнародне право, а й підтримали російську пропаганду, воєнні злочини та злочин агресії проти України. Ми виправили мапу для вас і очікуємо на публічні вибачення», — написав Тихий.
До ФІФА також звернулася Українська асоціація футболу. У листі на адресу генерального секретаря ФІФА Маттіаса Ґрафстрема та генерального секретаря Союзу європейських футбольних асоціацій (УЄФА) Теодора Теодорідіса йдеться, що така мапа «абсолютно неприйнятна» і «виглядає як непослідовна позиція ФІФА та УЄФА».
Мапа з позначенням країн, які не можуть перетнутися в турнірі, була показана 13 грудня під час трансляції жеребкування європейської кваліфікації чемпіонату світу з футболу 2026 року.
Під час жеребкування збірна України потрапила до групи D, де її суперниками стануть переможець чвертьфіналу Ліги націй (Франція або Хорватія), Ісландія та Азербайджан. Росія від участі в турнірах УЄФА та ФІФА відсторонена з лютого 2022 року.
Російські військові скинули вибухівку на пенсіонера у Херсоні – ОВА
Війська РФ скинули з дрона вибухівку на цивільного пенсіонера у Центральному районі Херсона, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації.
«У Центральному районі Херсона під удар російського дрона потрапив місцевий житель. Внаслідок скидання вибухівки з БПЛА постраждав 65-річний чоловік. Його шпиталізували до лікарні з уламковим пораненням обличчя, руки та ноги», – розповіли в ОВА.
Відомо, що наразі медики дообстежують постраждалого і надають необхідну допомогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
На Закарпатті знешкодили залишки російської ракети, яка не здетонувала – поліція
Вибухотехніки на Закарпатті знешкодили залишки російської ракети із боєкомплектом, який не здетонував, йдеться у повідомленні місцевої поліції.
«Вранці 13 грудня війська РФ вчергове масовано атакували Україну ракетами та безпілотними літальними пристроями. На місце падіння уламків збитого ворожого снаряда вирушили співробітники поліції Закарпаття. Під час обстеження території поза населеними пунктами було виявлено бойову частину російської ракети, яка не здетонувала та становила загрозу для населення», – кажуть правоохоронці.
У поліції зазначили, що одразу ж евакуювали місцевих жителів із прилеглих територій. Потім вибухотехніки знищили ворожий снаряд, підірвавши його. Після вибуху небезпечних частин, які б несли загрозу для громадян, не виявили.
Правоохоронці застерігають мешканців у разі виявлення підозрілих предметів у жодному разі не наближатися та не торкатися до них, а також повідомити про подію за номером «102» або «101».
Вранці 13 грудня війська РФ здійснили масовану ракетну атаку РФ на Україну. Вночі, за даними Повітряних сил ЗСУ, Росія атакувала Україну дронами.
Влада Івано-Франківської області повідомила про російську атаку на об’єкти критичної інфраструктури, є влучання. Також у сусідній Тернопільській області без деталей заявили про «негативні наслідки» атаки РФ. На Львівщині війська РФ атакували об’єкти енергетики, постраждалих немає, повідомив у телеграмі голова ОВА Максим Козицький.
Компанія «Укренерго» повідомила, що через атаку на енергооб’єкти обсяг обмеження споживання електроенергії на сьогодні збільшений.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
На війні загинув актор Яків Ткаченко
На війні загинув актор театру та кіно із Дніпра Яків Ткаченко, повідомила у соцмережі акторка Ірма Вітовська-Ванца.
«Яків Ткаченко на щиті… Лети, дорогий і сердечний. Слава Герою», – написала вона.
Понад 20 років Яків Ткаченко грав у театрі та знімався у кіно. Актор відомий за ролями у фільмах «Червоний», «Припутні», «Ціна правди», «Безславні кріпаки», «Довбуш» та серіалі «Перевізниця».
Під час повномасштабного вторгнення РФ на початку березня 2022 року він долучився до лав 128-ї бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України.
У 2023 році Ткаченко демобілізувався, але згодом повернувся на фронт у складі 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ.
Актор двічі був поранений у боях на Донецькому напрямку.
Росія: у Воронезькій області зіткнулись два автобуси з військовими, є загиблі та поранені
У Воронезькій області зіткнулися лоб у лоб два автобуси з російськими військовими, пишуть російські телеграм-канали.
«Автобус із пораненими на війні російськими військовослужбовцями врізався в «УРАЛ» з іншими військовими у Воронезькій області. П’ятеро військовослужбовців загинули, 46 поранені», – йдеться в повідомленні.
Як розповіли журналісти, ДТП сталася 13 грудня, близько 23:00, на трасі «Воронеж – Луганськ», у Воронезькій області.
«В автобусі перевозилися військовослужбовці, які дістали поранення на війні з Україною. Унаслідок ДТП загинули обидва водії, один поранений військовослужбовець з автобуса і двоє військовослужбовців із «УРАЛУ». Ще 46 російських військовослужбовців поранені», – додали в телеграм-каналі.
У Краснодарському краю Росії знищений винищувач Су-30 – розвідка
У Краснодарському краю на аеродромі згорів російський винищувач Су-30, йдеться у повідомленні Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
«14 грудня у місті Кримськ Краснодарського краю держави-агресора Росії прямо на аеродромі згорів ворожий винищувач Су-30», – кажуть у ГУР.
Як зазначили у розвідці, «також 13 грудня руйнівна пожежа в Краснодарі вивела з ладу три російські залізничні локомотиви».
«Вказані військові об’єкти росіяни використовували у злочинній війні проти України. За кожен здійснений проти українського народу воєнний злочин буде справедлива відплата», – зазначили у пресслужбі відомства.
У Міноборони РФ дану інформацію не коментували. Редакція Радіо Свобода наразі не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Російські військові покращили тактичне положення на Покровському напрямку – Сили оборони
Російські військові «покращили тактичне положення» на Покровському напрямку, повідомляє пресслужба ОТУВ «Хортиця».
Як зазначається, «протягом доби противник намагався покращити тактичне положення в районі Благодатного, західніше Дальнього та в районі Єлізаветівки. Проте ворог успіху не мав, зазнав втрати та відійшов».
Також, за даними Сил оборони, «росіяни проводили штурмові дії в районі південно-західніше Сторожевого, південно-західніше населеного пункту Сухі Яли, південніше Костянтинопільського та південно-західніше населеного пункту Веселий Гай».
Як зазначили українські військові, «внаслідок вогневого ураження зруйновані укріплення на окремих позиціях, що унеможливило їх подальше утримання».
«Внаслідок виснажливих боєзіткнень противник покращив тактичне положення в районі Пушкіного, Піщаного, а також західніше і східніше населеного пункту Шевченко. Наразі підрозділами наших військ проводяться заходи з відновлення тактичного положення», – йдеться у повідомленні.
Від 5 грудня проєкт DeepState повідомляє про щоденне просування російської армії на південний захід від Покровська – в районі селища Шевченко.
Інститут вивчення війни (ISW) повідомив у звіті за 7 грудня, що Росія, ймовірно, не відмовиться від планів взяти Покровськ, попри рекордні втрати на фронті.
На думку аналітиків, росіяни намагатимуться обійти місто із заходу, щоб змусити Сили оборони вийти з Покровська та Мирнограда поряд без штурмів в лоб.
Сили РФ атакували дронами село на Запоріжжі, поранений чоловік – влада
Російські війська атакували дронами село у Запорізькій області, повідомив начальник Запорізької ОВА Іван Федоров.
«Окупанти обстріляли дронами прифронтове село Приморське Запорізької області. Поранено чоловіка», – йдеться у дописі.
Посадовець зауважив, що «один із російських дронів влучив у автомобіль. 62-річний чоловік, який проходив поруч, отримав поранення. Його доставили до лікарні».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Росія «найближчим часом» планує залучити солдатів КНДР до штурмів у Курській області – ГУР
Ймовірно, найближчим часом, війська КНДР почнуть штурмувати позиції українських військових у Курській області, йдеться у повідомленні Головного управління розвідки (ГУР).
За даними розвідників, «командування підрозділів північнокорейської армії в РФ отримало наказ увійти у взаємодію із суміжними російськими підрозділами, які ведуть бойові дії в Курській області».
«Ймовірно, що вожді держави-агресора найближчим часом залучать солдатів КНДР до безпосередньо ведення штурмових дій. Днями вони отримали додаткові запаси продовольства», – зазначили в ГУР.
Крім того, як додають у розвідці, «13 грудня підрозділи КНДР привели у стан готовності та наказали очікувати подальших вказівок, а частину особового складу військ приховано перекидають до лінії фронту цивільними вантажівками, які зовні нагадують автомобілі доставки води».
Редакція Радіо Свобода наразі не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел. Міноборони РФ дане повідомлення не коментувало.
Раніше представник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Андрій Черняк розповів проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії», що дві тисячі військовослужбовців КНДР направлені до бригади морської піхоти та дивізії повітряно-десантних військ армії РФ.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України раніше повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни 23 жовтня, «їхня поява зафіксована у Курській області РФ».
Про перші бойові зіткнення між українськими та північнокорейськими військовими у Курській області 5 листопада повідомили джерела видання Financial Times та Суспільного у спецслужбах. Зазначалося, що поки «не йдеться про великі зіткнення».
Наприкінці жовтня західні видання повідомили, що КНДР надіслала до Росії військових для участі в бойових діях проти України. За даними України та країн Заходу, до Курської області прибули понад 10 тисяч північнокорейських військових; на початку листопада президент України Володимир Зеленський повідомляв, що вони зазнали перших втрат. Москва та Пхеньян безпосередньої участі північнокорейських військових у боях не підтверджували.
У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження нафтобази в російському Орлі
Сили оборони України у ніч проти 14 грудня атакували нафтобазу в російському Орлі, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
Відомо, що атаку здійснили підрозділи Сил спеціальних операцій ЗСУ у взаємодії з іншими складовими Сил оборони України.
У Генштабі ЗСУ кажуть, що українські військові завдали удару по лінійно-виробничій диспетчерській станції (ЛВДС) «Стальной конь». У результаті ураження розпочалася «потужна пожежа».
Як зазначає Генштаб ЗСУ, це «один з найбільших» терміналів нафтопродуктів у передмісті Орла.
Лінійна виробничо-диспетчерська станція «Стальной конь» є частиною російського військово-промислового комплексу, який забезпечує постачання нафтопродуктів для армії РФ.
Раніше російські телеграм-канали писали, що в російському місті Орел пролунали вибухи на початку доби 14 грудня. За повідомленнями, місто зазнало ударів безпілотників. Окремі джерела пишуть про атаку на місцеву нафтобазу.
Місцева влада та російські державні медіа не коментували ці повідомлення.
Орловська область Росії межує з прикордонними Курською та Брянською областями.
Міноборони Росії 11 грудня підтвердило український удар по місту Таганрог у Ростовській області, заявивши, що Збройні сили України використали шість американських балістичних ракет ATACMS по військовому аеродрому.
Росія атакувала Україну понад 130 дронами – Повітряні сили ЗСУ
Росія запустила по Україні 132 дрони під час атаки. ППО збила понад половину з них, ще понад 70 безпілотників не досягли цілей, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
Так, у ніч на 14 грудня сили РФ атакувала Україну ударними БПЛА типу «Shahed» та безпілотниками інших типів із районів Курськ, Приморсько-Ахтарськ, Орел, Брянськ, Міллєрово.
«Усього в ударі було застосовано 132 ворожі БПЛА», – йдеться у повідомленні.
Повітряний напад, за даними Повітряних сил ЗСУ, відбивали зенітні ракетні війська, авіація, підрозділи РЕБ, мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони України.
«Станом на 09:00 підтверджено збиття 58 ударних БпЛА типу «Shahed» та безпілотників інших типів», – розповіли військові.
Дрони ППО збивала у Чернігівській, Сумській, Київській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Одеській, Миколаївській, Харківській, Дніпропетровській та Кіровоградській областях.
«Крім того, через активну протидію Сил оборони 72 ворожі безпілотники не досягли своїх цілей (локаційно втрачені), два – повернулись у Росію», – зазначили у Повітряних силах.
Вранці 13 грудня війська РФ здійснили масовану ракетну атаку РФ на Україну. Вночі, за даними Повітряних сил ЗСУ, Росія атакувала Україну дронами.
Влада Івано-Франківської області повідомила про російську атаку на об’єкти критичної інфраструктури, є влучання. Також у сусідній Тернопільській області без деталей заявили про «негативні наслідки» атаки РФ. На Львівщині війська РФ атакували об’єкти енергетики, постраждалих немає, повідомив у телеграмі голова ОВА Максим Козицький.
Компанія «Укренерго» повідомила, що через атаку на енергооб’єкти обсяг обмеження споживання електроенергії на сьогодні збільшений.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
У ISW пояснили, навіщо Росія атакує енергетику України
Серія ударів РФ по енергетиці України є частиною «ширшої кампанії, котра спрямована на заморожування країни цієї зими, а також примус її та Заходу до самоутримання в ухваленні політичних рішень, вигідних Росії», йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що «Росія неодноразово нападала на інфраструктуру України восени та взимку з моменту початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.Зокрема, країна агресор нещодавно провела масштабні удари по українській інфраструктурі, а саме – 16-17 і 25-26 листопада».
Крім того, за даними аналітиків, вчора Міноборони РФ заявило, що «російські війська завдали удару 12-13 грудня у відповідь на український удар по Таганрогу Ростовської області 11 грудня, під час якого було використано надані Заходом американські далекобійні ракети ATACMS». Хоча, як пише ISW, «росіяни, ймовірно, планували провести такий удар незалежно від того, що сталося, і зручно використовують цей удар 11 грудня для виправдання своїх ударів по українській енергетиці, які тривають».
Дивлячись на це експерти дійшли висновку, що російські повідомлення, ймовірно, спрямовані на досягнення двох цілей:
- по-перше, на те, щоб пом’якшити заклики російської ультранаціоналістичної спільноти до відплати за українські удари по Росії;
- по-друге, повідомлення покликані підтримати кампанію Кремля з рефлексивного контролю, спрямовану на те, щоб змусити західні країни ухвалити рішення щодо використання Україною наданої Заходом зброї та майбутніх мирних перемовин, які принесуть користь Росії.
Вранці 13 грудня війська РФ здійснили масовану ракетну атаку РФ на Україну. Вночі, за даними Повітряних сил ЗСУ, Росія атакувала Україну дронами.
Влада Івано-Франківської області повідомила про російську атаку на об’єкти критичної інфраструктури, є влучання. Також у сусідній Тернопільській області без деталей заявили про «негативні наслідки» атаки РФ. На Львівщині війська РФ атакували об’єкти енергетики, постраждалих немає, повідомив у телеграмі голова ОВА Максим Козицький.
Компанія «Укренерго» повідомила, що через атаку на енергооб’єкти обсяг обмеження споживання електроенергії на сьогодні збільшений.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Місія (не)здійсненна. Трамп відправить до України солдатів з Європи?
The Wall Street Journal повідомило, що Дональд Трамп хоче перекласти контроль за дотриманням режиму тиші на плечі Європи. Обраний президент США буцімто не планує задіювати американських солдатів до потенційної миротворчої місії, про що 7 грудня сказав у Парижі президентам Франції та України.
На цьому тлі в ЄС із подачі Емманюеля Макрона, який уже виносив у публічний простір ідею про західні війська в Україні, але в іншій ролі, – розгорілися дискусії. Їх продовження з ініціативи президента Франції очікують і наступного тижня в Брюсселі.
Чиї миротворці можуть з’явитися в Україні та як сприйме це Росія? Скільки солдатів знадобиться? Який рівень втручання дозволити? І чи здійсненна ця місія, якщо в ній не беруть участі США?
Чиновники й політики ЄС в очікуванні на план завершення війни Дональда Трампа ставлять ці питання одне одному, аби, коли влада по той бік океану зміниться, бути готовими до дискусії вже з американськими партнерами, чий лідер виступає за припинення вогню й переговори України й Росії.
Радіо Свобода поспілкувалося на цю тему з віцепрезидентом Центру аналізу європейської політики, редактором авторитетного британського видання The Economist Едвардом Лукасом. Про очікування від майбутнього керівництва США, західних миротворців в Україні, «червоні лінії» поступок із її боку та шанси завершити війну 2025-го – читайте і дивіться за лінком
Росія втратила за добу ще 1040 військових і 5 танків – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 761 160 своїх військових, зокрема 1 040 – за останню добу, такі дані станом на ранок 14 грудня наводить Генштаб ЗСУ.
Штаб повідомляє про такі втрати РФ військової техніки:
- танки ‒ 9537 (+5 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 19675 (+31)
- артилерійські системи – 21078 (+6)
- РСЗВ – 1253
- засоби ППО ‒ 1023
- літаки – 369
- гелікоптери – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 20176 (+65)
- крилаті ракети ‒ 2861 (+2)
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 31177 (+50)
- спеціальна техніка ‒ 3642
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень.
За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих та понад 550 тисяч поранених.
Росія: соцмережі повідомляють про вибухи в Орлі, ймовірно, на нафтобазі
У російському місті Орел пролунали вибухи на початку доби 14 грудня, повідомляють місцеві Телеграм-канали з посиланням на жителів.
За повідомленнями, місто зазнало ударів безпілотників. Окремі джерела заявляють про атаку на місцеву нафтобазу.
Зокрема, канал Shot заявив про кілька вибухів над містом. До цього «в одному з районів було чути характерний звук прольоту безпілотників».
Місцева влада та російські державні медіа не коментували ці повідомлення. Українське командування також наразі на них не реагувало.
Орловська область Росії межує з прикордонними Курською та Брянською областями.
Міноборони Росії 11 грудня підтвердило український удар по місту Таганрог у Ростовській області, заявивши, що Збройні сили України використали шість американських балістичних ракет ATACMS по військовому аеродрому.
Умєров обговорив «нові напрямки роботи» з єврокомісаром із оборони
Міністр оборони Рустем Умєров зустрівся з комісаром Євросоюзу з питань оборони і космосу Андрюсом Кубілюсом у Києві – про це він повідомив 13 грудня в своїх соцмережах.
За словами Умєрова, учасники зустрічі обговорили безпекову ситуацію та загрози, які несе ескалація агресії Росії.
«Ми прагнемо, щоб у 2025 році співпраця з кожним нашим партнером стала ще ефективнішою. Для цього вже розпочали аналіз підтримки, яку Україна отримувала в попередні роки, та окреслили нові напрямки роботи», – заявив він.
Міністр назвав серед таких напрямків:
- використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України
- розширення тренувальної місії EUMAM для підготовки українських військових
- інвестиції в оборонний сектор України для посилення українського виробництва
За словами Умєрова, окрему увагу приділили підготовці бригад стратегічного резерву. Він додав, що Україна вже веде переговори з низкою європейських країн щодо оснащення та підготовку підрозділів і очікує на координаційну роль Євросоюзу в прискоренні цих домовленостей.
«Наша мета – забезпечити військових усім необхідним для наближення справедливого миру», – додав Умєров.
Кубілюс раніше 13 грудня повідомив про «плідну» розмову з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем.
«Завдяки подальшій промисловій співпраці ми можемо розвивати передові рішення та зміцнювати міжнародні ланцюги оборонних поставок», – додав єврокомісар.
Умєров на початку грудня привітав призначення комісара Євросоюзу з питань оборони і космосу, назвавши його ознакою готовності Європи адаптуватися до сучасних викликів у сфері безпеки.
Колишній прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс, який обійняв посаду першого в історії комісара Євросоюзу з оборони, у вересні заявив, що впродовж наступних кількох років необхідно інвестувати понад 500 мільярдів євро у розвиток оборонної промисловості Європи.