Рютте виступив проти публічного обговорення ймовірної мирної угоди між Україною та Росією
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте застеріг проти публічного обговорення деталей можливої мирної угоди між Україною та Росією для завершення війни.
У ексклюзивному коментарі «Голосу Америки» 13 грудня Рютте сказав, що надає перевагу не розкривати деталі того, що могло б стати «сильною угодою» для України.
«Інакше я б зробив Путіна обізнанішим, ніж ви хотіли б, аби він був. Навіщо зараз ці розмови по телебаченню. Робімо це трохи за зачиненими дверима, тому що інакше, коли він сяде за стіл переговорів, він вже знатиме, що ми збираємося робити. Тому я трохи вагаюсь відповідати на ваше запитання», – сказав Рютте.
Водночас генсекретар запевнив, що підтримка України з боку багатьох європейських країн є «непорушною»:
«Підтримка України непорушна. З боку моєї країни – Нідерландів. Але також подивіться, що німці вже дали Україні – 28 мільярдів. Також англійці, французи та уся Європа - данці, скандинави. Я повинен згадати кожну країну, Іспанію, кожного союзника у НАТО. Ми всі з вами. Ми хочемо, щоб ви були у сильній позиції, коли дійде до переговорів на ваших умовах».
Говорячи про ймовірність зменшення американської підтримки України після початку каденції новообраного президента США Дональда Трампа, очільник альянсу зауважив, що робота з майбутньою адміністрацією продовжується.
«Ми працюємо з новою адміністрацією (США – ред.), і я вважаю, що важливо, щоб коли буде угода, вона була сильною», – сказав він.
Генсек альянсу не єдиний із високопоставлених західних посадовців, хто застерігає проти надмірно відвертих обговорень ситуації в Україні, постачання західної зброї та деталей гарантій безпеки.
Президент Франції Еммануель Макрон у лютому цього року закликав не виключати відрядження західних військ в Україну, однак відмовився вдаватися у деталі такого відрядження задля більшої «стратегічної невизначеності».
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі у вересні також зазначив, що публічні дебати щодо конкретних військових спроможностей, наданих Україні західними партнерами, корисні лише президенту Росії Володимиру Путіну.
Командування: ситуація на Покровському та Времівському напрямках «залишається напруженою»
Протягом доби на фронті відбулося 190 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 13 грудня.
«Сили оборони України продовжують стримувати натиск окупаційних військ. Ситуація на Покровському і Времівському напрямках залишається напруженою – ворог зосереджує там основні наступальні зусилля. Окрім того, окупанти сьогодні активно атакують на Лиманському та Курахівському напрямках», – йдеться в зведенні.
Згідно з ним, російські війська один раз атакували українські позиції на Харківському напрямку біля Вовчанська, бій ще триває. Ще десять боєзіткнень мали місце на Куп’янському напрямку, два з них ще тривають.
На Лиманському напрямку російські війська 24 рази атакували українських військових поблизу Греківки, Надії, Зеленого Гаю, Шийківки, Макіївки, Тернів, Зарічного, Торського, Діброви, Григорівки та в напрямку Чернещини, точиться один бій.
Також бойові дії тривали на Сіверському, Краматорському та Торецькому напрямках.
«На Покровському напрямку впродовж цієї доби агресор 56 разів атакував наші позиції в районах населених пунктів Миролюбівка, Лисівка, Промінь, Даченське, Шевченко, Новий Труд, Зелене, Піщане та Пушкіне. Десять боєзіткнень досі тривають», – повідомляє командування.
Штаб зафіксував 26 російських атак на Курахівському напрямку, шість з них тривають. На цьому напрямку бої зосереджені в районах Старих Тернів, Сонцівки, Зорі, Курахового, Дальнього, Дачного, Ганнівки та Успенівки.
34 рази противник сьогодні штурмував передній край українкьої оборони поблизу населених пунктів Трудове, Веселий Гай, Костянтинопільське, Сухі Яли, Благодатне, Сторожеве, Нескучне на Времівському напрямку, 10 атак продовжуються.
Також штаб повідомляє про дві безрезультатні російські атаки на Придніпровському напрямку.
У Курській області Сили оборони відбили 19 російських атак, три зіткнення тривають.
Від 5 грудня проєкт DeepState повідомляє про щоденне просування російської армії на південний захід від Покровська – в районі селища Шевченко.
Інститут вивчення війни (ISW) повідомив у звіті за 7 грудня, що Росія, ймовірно, не відмовиться від планів взяти Покровськ, попри рекордні втрати на фронті.
На думку аналітиків, росіяни намагатимуться обійти місто із заходу, щоб змусити Сили оборони вийти з Покровська та Мирнограда поряд без штурмів в лоб.
Спецпредставник США з питань України вважає, що війна може «вирішитися протягом кількох місяців»
Війна в Україні може «вирішитися» протягом наступних місяців, вважає обраний спеціальний посланник Сполучених Штатів з питань України та Росії Кіт Келлогг. Таку заяву він зробив в ефірі каналу Fox 13 грудня.
Відповідаючи на питання про те, чи може Трамп запросити президентів України та Росії на свою інавгурацію, Келлогг не став виключати такої можливості.
«Коли йдеться про Україну та Росію, я дійсно вірю, що це може вирішитися протягом наступних кількох місяців. Єдина людина, яка може це зробити – це президент Трамп, і він це зробить. Вони втомилися вбивати одне одного там», – сказав Келлогг.
Він також заявив, що розглядає можливість відвідати Україну та Росію, хоча наголосив, що наразі адміністрація обраного президента не має повноважень вести переговори:
«Ми розглядаємо деякі плани, щоб поїхати і просто вислухати… Не вести переговори, тому що ми ще не є частиною уряду, але дійсно послухати цих людей. Ми розглядаємо розклад на найближчий час, щоб зробити це в близькій перспективі і мати правильні елементи, які зможемо презентувати президенту Трампу, щоб президент Трамп ухвалив рішення, що він хоче зробити».
27 листопада Дональд Трамп обрав Кіта Келлогга на посаду спеціального представника з питань України та Росії. Він зазначив, що Келлогг працював на важливих посадах у сфері національної безпеки за його першої каденції.
Келлогг, генерал-лейтенант армії у відставці, який тривалий час був головним радником Трампа з питань оборони, працював радником з національної безпеки колишнього віцепрезидента Трампа Майка Пенса.
13 листопада телеканал Fox News із посиланням на джерела повідомляв, що в адміністрації Дональда Трампа після його вступу на посаду з’явиться посада спеціального посланця з питань України, який із боку США опікуватиметься переговорами, спрямованими на припинення війни.
«Контрактні перегони»: як бійці РФ віддають життя за українську територію
Нижня оцінка втрат Росії у війні в Україні – поіменний список убитих російських військових, встановлених Бі-бі-сі, Медіазоною та групою волонтерів. Наразі у списку 83 тисячі 338 осіб, смерть яких на війні підтверджена з відкритих джерел. Самі дослідники кажуть, що реальна кількість втрат, ймовірно, значно більша. Як ведеться лік, дізнавалась російська служба Радіо Свобода.
Верхня оцінка – дані української влади. 8 грудня президент Володимир Зеленський назвав цифри у 198 тисяч убитих та понад 550 тисяч поранених російських військових.
Західні оцінки в принципі схожі на ці дані. Міністр оборони США Ллойд Остін 7 грудня заявив, що Росія втратила у війні не менше 700 тисяч людей убитими та пораненими. «Російські втрати тільки в перший рік розв'язаної Путіним війни, мабуть, перевищили втрати Москви у всіх конфліктах після Другої світової війни, разом узятих».
У 2024 році Росія була успішнішою з погляду захоплення української території, зокрема, її наступ у Донецькій області, від Авдіївки до Покровська, був найзначнішим після першого етапу війни, але водночас відбулося різке зростання втрат.
Зеленський вніс зміни до складу Ставки верховного головнокомандувача
Президент Володимир Зеленський вніс зміни до персонального складу Ставки верховного головнокомандувача. Відповідний указ №854/2024 від 13 грудня оприлюднений на сайті глави держави.
Згідно з документом, президент увів до складу Ставки нещодавно призначеного командувача Сухопутних військ Збройних Сил України Михайла Драпатого і заступника керівника Офісу президента України Павла Палісу.
Цим самим указом глава держави вивів зі складу Ставки Олександра Павлюка.
Указ набуває чинності від дня його опублікування.
29 листопада президент України Володимир Зеленський за підсумками засідання Ставки головнокомандувача повідомив, що новим командувачем Сухопутних військ призначений Михайло Драпатий.
З початком повномасштабного вторгнення Михайло Драпатий очолював оперативне угруповання «Південь». Він відомий як один із командирів, що керували звільненням правобережжя Херсонської області. У лютому 2024-го його призначили заступником начальника Генштабу ЗСУ. А травні – було призначено командувачем ОТУВ «Харків» на початку квітня 2024 року.
Раніше Сухопутні війська ЗСУ очолював Олександр Павлюк, якого президент призначив на цю посаду 11 лютого 2024 року. До цього Сухопутні війська очолював нинішній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Раніше, 29 листопада, Зеленський увів до Ставки верховного головнокомандувача голову Державної служби спецзвʼязку Олександра Потія.
15 листопада Кабмін призначив Олександра Потія новим головою Державної служби спецзвʼязку. Він замінив на посаді Юрія Мироненка.
Ставка Верховного головнокомандувача Збройних сил України – надзвичайний орган найвищого військового керівництва України, який у період війни здійснює стратегічне управління Збройними силами України та іншими військовими формуваннями держави.
Зеленський та Стубб обговорили масовану атаку РФ на енергетику і зміцнення ППО
Президент України Володимир Зеленський обговорив із президентом Фінляндії Александром Стуббом наслідки ранкової масованої атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України.
«Ми обговорили наслідки ранкової масованої атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України, яка вкотре продемонструвала нагальну необхідність посилити протиповітряну обороноздатність України. Висловив вдячність президенту Стуббу та фінському народу за їхню принципову й непохитну підтримку незалежності України та нашого народу», – зазначив Зеленський.
Також президент України висловив вдячність за «готовність Фінляндії зміцнити спроможності української ППО».
«Для нас важливо, що Фінляндія рішуче підтримує суверенне право України обирати власне майбутнє без зовнішнього втручання, зокрема наш вибір щодо вступу в ЄС і НАТО. Крім того, ми погодилися з необхідністю надання Україні реальних та ефективних безпекових гарантій задля досягнення стабільності та довготривалого миру», – зауважив він.
Раніше стало відомо, що Фінляндія надасть Україні 26-й пакет матеріальної допомоги, повідомляє Міністерство оборони країни 5 грудня. Відповідне рішення ухвалив президент країни за поданням уряду.
Наприкінці листопада лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Норвегії, Польщі, Швеції та Фінляндії пообіцяли посилити підтримку України, в тому числі надати більше боєприпасів.
На саміті ЄС обговорять миротворчу місію в Україні – дипломат
Французький президент Еммануель Макрон винесе на обговорення на саміті лідерів Євросоюзу 18-19 грудня питання розміщення миротворчої місії на території України у разі припинення вогню та досягнення миру між Україною та Росією. Про це розповів європейський дипломат, не уповноважений давати коментарі ЗМІ, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Брюсселі.
Публічно багато високопосадовців кажуть, що ці дискусії передчасні. Зокрема, так висловилась і нова топдипломатка Євросоюзу Кая Каллас. Та за словами співрозмовника Радіо Свобода, ця дискусія неминуча, зважаючи на візит французького президента до Польщі та дискусії у ЗМІ на тему миротворців, а також з огляду на майбутній прихід до влади у США Дональда Трампа і необхідність підготуватися до обговорення з ним ситуації щодо війни в Україні.
Ще двоє дипломатів, з якими спілкувалось Радіо Свобода, також зауважили, що ця тема підіймається саме з метою підготовки до розмови з обраним американським президентом і забезпечення присутності ЄС у мирних переговорах. Водночас за їх словами, тема миротворців наразі дуже «сира» і перебуває на рівні ідеї.
Франція намагається зібрати коаліцію з 5-8 країн Європи, «сповнених рішучості діяти», повідомляло інформагентство Reuters з посиланням на дипломатів. Також це інформагентство повідомило, що генсек НАТО Марк Рютте збере на окрему розмову щодо ситуації в Україні лідерів України, Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Польщі на полях саміту в Брюсселі 18 грудня.
Макрон офіційно з конкретною пропозицією про надсилання місії на територію України поки що не виступав.
У Берліні 12 грудня відбулася зустріч очільників зовнішньополітичних відомств Великої Британії, Іспанії, Італії, Німеччини, Польщі, Франції, України та Високої представниці ЄС із закордонних справ та політики безпеки.
«За підсумками зустрічі міністри семи країн Європи та глава дипломатії ЄС ухвалили Берлінську декларацію, яка підтвердила міцну солідарність і рішучу підтримку України з боку партнерів у цей вирішальний момент протистояння російській агресії», – інформує Міністерство закордонних справ України.
Зеленський провів першу технологічну Ставку: йшлося про протидію «Шахедам» та інновації для оборони
Президент України Володимир Зеленський провів першу зустріч технологічної Ставки.
«Це було фактично установче засідання. Спеціальний формат впровадження інновацій для оборони за участі науковців і виробників зброї, розробників технологічних рішень для наших Сил оборони та безпеки України. Звичайно, були й усі необхідні командувачі та представники армії, розвідки й Сил безпеки», – зазначив глава держави.
За його словами, «на Ставці сьогодні зосередилися на першому, ключовому завданні, а саме на захисті неба – це протидія «Шахедам» та ракетам.
«Вже відбулася тривала й доволі детальна розмова щодо цих питань, є вже перші контури того, яким чином можемо додатково посилити наш захист. На наступній технологічній Ставці мають бути представлені конкретні рішення», – наголосив Зеленський.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна намагається збільшити власне виробництво зброї, частково виробляючи її спільно з партнерами.
За словами президента Володимира Зеленського, Україна вже виробляє боєприпаси 155-го калібру, далекобійні та морські дрони. Також прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна виходить на «значні» обсяги виробництва артилерійських систем та броньованої техніки.
Сили РФ вдарили з дрона по автівці у Херсоні, двоє постраждалих – влада
У Дніпровському районі Херсона внаслідок ранкової атаки російського дрона згоріла автівка, розповів голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Близько 7:30 у Дніпровському районі Херсона ворог з безпілотника атакував автівку. 35-річний працівник одного з наших комунальних підприємств та 50-річна жінка отримали сильні опіки. Легковик повністю згорів», – поінформував Мрочко.
Він зазначив, що «потерпілі госпіталізовані та почуваються задовільно».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Ворог нищить все, що пересувається». Як живе Торецьк, де досі залишаються цивільні?
У майже вщент зруйнованому Торецьку досі залишаються жити близько 400 мешканців. Гуманітарну допомогу їм доводиться завозити під час снігу, дощу і туману – аби зменшити ризик бути поміченими дронами.
Яка гуманітарна ситуація в Торецьку? Скільки людей ще лишаються в місті? Чи мають вони їжу та тепло? І чи можуть ще виїхати ті, хто хоче покинути місто? Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розпитали начальника міської воєнної адміністрації Василя Чинчика.
Що зараз відбувається в Торецьку
– На території громади – інтенсивні бої. Ворог намагається захопити місто, використовуючи важку артилерію, FPV-дрони і спостережну авіацію.
Будь-яке переміщення містом ускладнене, але в Торецьку залишається близько 400 людей, які переховуються в укриттях, підвалах і перебувають в нелюдських умовах.
Важко визначити у відсотковому відношенні, яка частина міста контролюється Збройними силами України, тому що ситуація змінюється динамічно. Зараз йдуть бої за кожен будинок, за кожен об'єкт критичної інфраструктури.
Майже половина атак РФ відбулася на Покровському та Времівському напрямках – Генштаб ЗСУ
Від початку доби війська РФ 131 раз атакували позиції Сил оборони. Найбільша активність зафіксована на Покровському та Времівському напрямках, повідомив 13 грудня Генеральний штаб ЗСУ у зведенні станом на 16:00
«Найгарячіше сьогодні на Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили вже 32 атаки позицій наших захисників в районах населених пунктів Миролюбівка, Лисівка, Промінь, Даченське, Шевченко, Новий Труд, Зелене, Піщане та Пушкіне. Сили оборони, стримуючи ворожий натиск, відбили 23 атаки. Дев’ять боєзіткнень тривають», – кажуть у ЗСУ.
За данними штабу, на Времівському напрямку російські війська 29 разів йшли в наступ на позиції українських військ поблизу населених пунктів Трудове, Веселий Гай, Костянтинопільське, Сухі Яли, Благодатне, Сторожеве, Нескучне, Макарівка та Новодарівка.
На Курахівському напрямку нараховується 18 бойових зіткнень в районах Старих Тернів, Сонцівки, Зорі, Курахового, Дальнього, Дачного, Ганнівки та Успенівки. Сім боєзіткнень досі тривають.
Також війська РФ атакували на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Придніпровському напрямку.
На Курщині у Росії ЗСУ відбили дев’ять атак РФ, ще п’ять боєзіткнень тривають, зазначили у штабі.
13 грудня в Оперативно-стратегічному угрупованні військ «Хортиця» повідомили, що українські військові відбивають російські штурми для протидії оточення поблизу Успенівки, Ганнівки, Трудового та Романівки на Донеччині.
Раніше аналітики проєкту DeepState написали, що ЗСУ на цій ділянці фронту ризикують потрапити в оперативне оточення. Водночас вони зазначили, що українські військові ведуть активну роботу по стабілізації, тож є ймовірність, що противнику там не вдасться закріпитися.
На окремих напрямках артилерія ЗСУ переважає російську втричі – ОСУВ «Хортиця»
На початку повномасштабної війни співвідношення сил по артилерії складало 5:1 на користь РФ. Сьогодні ж є напрямки, де артилерія Збройних сил України (ЗСУ) переважає російську втричі, повідомив речник оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) «Хортиця» Назар Волошин в ефірі телемарафону.
«На початку бойових дій співвідношення із ворогом було 5:1 на користь РФ. Тепер же на деяких напрямках перевага у використанні артснарядів і артилерії на нашій стороні і складає 1,5:1 або навіть 3:1», – розповів Волошин.
Речник ОСУВ «Хортиця» додав, що «росіяни використовують артилерію по більших квадратах тоді, коли Сили оборони запускають снаряди по цілях. У зв’язку з цим ворог втрачає перевагу, але намагається компенсувати це авіацією».
Раніше речник Сил оборони півдня Владислав Волошин в ефірі національного телемарафону заявив, що російські війська готуються активізувати наступ на запорізьких напрямках. Він зазначив, що російські штурми тривають, поміж іншого, на Времівському напрямку Донеччини.
Від 5 грудня проєкт DeepState повідомляє про щоденне просування російської армії на південний захід від Покровська – в районі селища Шевченко.
Інститут вивчення війни (ISW) повідомив у звіті за 7 грудня, що Росія, ймовірно, не відмовиться від планів взяти Покровськ, попри рекордні втрати на фронті.
На думку аналітиків, росіяни намагатимуться обійти місто із заходу, щоб змусити Сили оборони вийти з Покровська та Мирнограда поряд без штурмів в лоб.
Через ранкову атаку РФ на Прикарпатті поранено людину – ОВА
В Івано-Франківській області під час російської атаки постраждала одна людина, повідомила голова обласної військової адміністрації Світлана Онищук.
Вона зазначила, що у потерпілого незначні ушкодження. Також для населення немає потреби в евакуації та відселенні.
Раніше влада Івано-Франківської області повідомила про російську атаку на об’єкти критичної інфраструктури.
У Бурштинській громаді сили РФ пошкодили теплогенеруючу компанію, внаслідок чого жителі залишились без тепла і гарячої води, розповів міський голова Бурштина Василь Андрієшин.
За даними Повітряних сил ЗСУ, з 14:00 12 грудня по 10:00 13 грудня війська РФ завдали комбінованого удару по Україні, застосувавши 94 ракет різних типів та 193 БпЛА.
Під час масованої атаки РФ українські військові збили 81 ракету та 80 дронів, 105 БПЛА не досягли цілей (були локаційно втрачені), п’ять – повернулись в Росію, ще один – в Білорусь.
Натомість у Міноборони РФ заявили, що ця атака була відповіддю на удару ЗСУ по військовому аеропорту біля Таганрогу і нібито «цілі удару досягнуто».
«Успенівський мішок»: чи ще можливо запобігти оточенню ЗСУ під Кураховим?
Силам оборони України загрожує повне оточення в районі села Успенівка на південному заході від Курахового, повідомив проєкт DeepState увечері 12 грудня.
Аналітики пишуть, що РФ намагається замкнути ЗСУ у так званому «Успенівському мішку», усередині якого – сусідні населені пункти Єлизаветівка, Романівка, Веселий Гай та Ганнівка.
«Важко зрозуміти сенс утримання «Успенівського мішка», коли ворог продовжує поступово захоплювати Курахове. Нинішня обстановка є результатом бездіяльності або не зовсім зрозумілої діяльності ОТУ «Донецьк». Ворог займає все більшу територію безпосередньо в Успенівці, ризикуючи замкнути кільце та залишити підрозділи Сил оборони в Ганнівці, Успенівці, Трудовому, Веселому Гаю та Романівці», – написали аналітики.
CNN: США планують передати Україні тисячі ракет і сотні тисяч снарядів до кінця каденції Байдена
Адміністрація президента США Джо Байдена працює над збільшенням постачання зброї в Україну, щоб встигнути передати їх упродовж останніх п’яти тижнів своїх повноважень, повідомляє CNN із посиланням на високопоставленого представника Білого дому.
За його словами, адміністрація вкладає ресурси, щоб передати раніше обіцяну зброю до 20 січня, коли Байден передасть владу обраному президентові Дональду Трампу.
«Міністерство оборони робить історичні зусилля щодо перекидання величезних партій зброї в Україну впродовж наступних п’яти тижнів. Від сьогодні і до середини січня ми доставимо Україні сотні тисяч артилерійських снарядів, тисячі ракет, сотні одиниць бронетехніки та інші критично важливі засоби», – заявив співрозмовник телеканалу.
The Guardian: Білий дім обіцяє Україні сотні тисяч артснарядів, тисячі ракет і сотні одиниць бронетехніки
12 грудня держсекретар США Ентоні Блінкен оголосив, що Білий дім виділяє черговий пакет «терміново необхідної зброї та обладнання» Україні на суму 500 мільйонів доларів. До нього увійшли боєприпаси для реактивних систем залпового вогню HIMARS, боєприпаси для відбиття атак безпілотників, артилерійські снаряди калібрів 105 і 155 мм.
Від початку грудня 2024 року це вже третій пакет допомоги Києву від адміністрації Джо Байдена. 3 грудня США виділили Україні допомогу у розмірі 725 мільйонів доларів, а 7 грудня – ще на 988 мільйонів доларів.
Інавгурація Дональда Трампа відбудеться 20 січня 2025 року. Раніше повідомлялося, що представники адміністрації Байдена побоюються, що за правління Трампа постачання зброї Україні суттєво скоротиться або припиниться, щоб підштовхнути Київ до переговорів.
Головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський обговорив з литовським колегою генералом Раймундасом Вайкшнорасом «критичні потреби України в озброєнні, військовій техніці й засобах ураження».
За словами Сирського, під час зустрічі з литовською делегацією на чолі з головнокомандувачем Збройних сил Литви Вайкшнорасом Сирський обговорив широкий спектр питань для посилення обороноздатності України.
Зокрема він поінформував литовського колегу про «хід відбиття російської агресії та загальну обстановку на лінії фронту, окреслив критичні потреби Збройних сил України в озброєнні, військовій техніці та засобах ураження».
Також сторони обговорили питання розвитку військового співробітництва, зокрема, за напрямком підготовки особового складу Сил оборони України за участі інструкторів збройних сил Литви в рамках багатонаціональної операції на території Великої Британії та Місії Європейського Союзу і Командування НАТО.
«Ми високо цінуємо внесок Литви у створення Коаліції з розмінування та активну допомогу у рамках інших коаліцій на підтримку України», – підкреслив головнокомандувач ЗСУ.
Окремо Сирський подякував за реабілітацію наших поранених військовослужбовців на території Литви.
Вайкшнорас підтвердив наміри Литви продовжувати надання матеріально-технічної допомоги та підготовку особового складу Сил оборони України в рамках рішення литовського уряду про продовження у 2025 році військової допомоги Україні.
Раніше стало відомо, що Литва профінансує виробництво українських далекобійних дронів.
На Прикарпатті люди залишились без тепла через обстріл, школи перевели на «дистанційку» – влада
У Бурштинській громаді сили РФ пошкодили теплогенеруючу компанію, внаслідок чого жителі залишились без тепла і гарячої води, розповів міський голова Бурштина Василь Андрієшин.
«Унаслідок ворожої атаки було пошкоджено теплогенеруючу компанію, що вкотре призвело до припинення теплопостачання та подачі гарячої води… через ситуацію навчальний процес у громаді сьогодні переведено на дистанційну форму», – поінформував Андрієшин.
За його даними, «уламки ворожої ракети разом із бойовою частиною влучили у житловий будинок».
«На щастя, детонації не сталося, і на місці вже працюють відповідні служби для знешкодження. Постраждалих серед населення немає», – запевнив Андрієшин.
Він додав, що «в громаді тривають роботи з ліквідації наслідків російських обстрілів. Теплопостачання планують відновити до кінця дня. Усі укриття та пункти обігріву в Бурштинській громаді залишаються відкритими. У лікарні пацієнтів переводять на амбулаторне лікування та облаштовують в палатах електрообігрівачі».
За довготривалої відсутності тепла та електропостачання у Бурштині обіцяють розгорнути додаткові пункти незламності.
Влада Івано-Франківської області повідомила про російську атаку на об’єкти критичної інфраструктури, є влучання, повідомила голова обласної військової адміністрації Світлана Онищук.
«На світанку ворог застосував ударні безпілотники та крилаті ракети. Під прицілом – об’єкти критичної інфраструктури. Є влучання! Станом на зараз – без постраждалих», – написала вона.
За її словами, вранці 13 грудня Прикарпаття зазнало наймасовішої атаки за час повномасштабної війни РФ.
Вранці 13 грудня війська РФ здійснили масовану ракетну атаку РФ на Україну. Вночі, за даними Повітряних сил ЗСУ, Росія атакувала Україну дронами.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
У ЗСУ прокоментували інформацію щодо можливого оточення військ біля Успенівки
Українські військові відбивають російські штурми для протидії оточення поблизу Успенівки, Ганнівки, Трудового та Романівки на Донеччині, повідомили в Оперативно-стратегічному угрупованні військ «Хортиця».
«Наразі підрозділи Збройних сил України, що задіяні для проведення оборонних операцій на відповідній ділянці фронту, самовіддано відбивають російські штурми на околицях населених пунктів Успенівка, Ганнівка Трудове, Романівка, вживають необхідні заходи для протидії їх захопленню або оточенню противником», – йдеться у дописі.
Раніше аналітики проєкту DeepState написали, що ЗСУ на цій ділянці фронту ризикують потрапити в оперативне оточення. Водночас вони зазначили, що українські військові ведуть активну роботу по стабілізації, тож є ймовірність, що противнику там не вдасться закріпитися.
«Важко зрозуміти сенс утримання «Успенівського мішка», коли ворог продовжує поступово захоплювати Курахове. Нинішня обстановка є результатом бездіяльності або не зовсім зрозумілої діяльності ОТУ «Донецьк». Ворог займає все більшу територію безпосередньо в Успенівці, ризикуючи замкнути кільце та залишити підрозділи Сил оборони в Ганнівці, Успенівці, Трудовому, Веселому Гаю та Романівці», – написали аналітики DeepState.
В ОТУ «Донецьк» цю інформацію не коментували.
За даними Генштабу, на фронті за минулу добу відбулося 210 боєзіткнень. На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 51 атаку. Найактивніше, кажуть у ЗСУ, війська РФ намагалися просунутися вперед в районах населених пунктів Сонцівки, Старих Тернів, Курахового, Дальнього та Успенівки.
Росія випробовує ракету «Орєшнік»: що про неї треба знати і чи варто боятися?
Росія випробовує нову ракету середньої дальності, відому як «Орєшнік» (російською «Орешник»). І використовує для цього територію України.
Політолог Олександр Кочетков, який в минулому ще й інженер-конструктор конструкторського бюро «Південне» – саме це бюро, до речі, співпрацювало з заводом «Південмаш» у Дніпрі, по якому, як заявляв російський лідер Володимир Путін, сили РФ вдарили «Орєшніком» – каже, що Росія має 10 таких ракет, які планує запустити в рамках випробувань.
В ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») він розповів, що ці ракети можуть нести ядерний заряд, а про їхній запуск Росія зобов’язана попередити заздалегідь Сполучені Штати Америки.
То чи становить «Орєшнік» реальну загрозу для України і чи варто її боятися?
Сікорський пояснив, чому Польща не планує відправляти свої війська в Україну
Найважливішим обовʼязком Польщі в НАТО є оборона власної території. Так міністр закордонних справ Радослав Сікорський відповів під час прессконференції у пʼятницю на запитання щодо можливого розміщення в Україні миротворчих військ, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Першим і найважливішим обовʼязком Польщі в НАТО, як фронтової країни, є оборона нашої власної території, бо таким чином ми охороняємо решта Альянсу. Ми та держава, яка має понад 600 кілометрів кордону з двома неприязними країнами – Білоруссю та Росією. Це наше перше завдання», – сказав міністр.
Сікорський додав, що Польща готова надати логістичну підтримку, якщо ця ідея переросте у фактичну ініціативу.
«Так як підтримуємо Україну – приблизно 90% всього, що потрапляє в Україну йде через Польщу. Також ми, звичайно, готові до підтримки союзників», – зазначив міністр.
Напередодні премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що наразі немає планів щодо відправки іноземних військ в Україну після досягнення перемирʼя і будь-яке таке рішення щодо польських військ буде прийматися у Варшаві. Премʼєр Польщі підкреслив, що країна взяла на себе тягар захисту кордонів НАТО і ЄС з Білоруссю і Росією.
Напередодні ЗМІ писали, що лідер Франції Макрон і президент Польщі Дуда мають обговорити розміщення миротворчих сил на території України після закінчення війни. За даними медіа йшлося про потенційну 40-тисячну місію, яка складатиметься з військ різних країн.