Росія атакувала Україну понад 130 дронами – Повітряні сили ЗСУ
Росія запустила по Україні 132 дрони під час атаки. ППО збила понад половину з них, ще понад 70 безпілотників не досягли цілей, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
Так, у ніч на 14 грудня сили РФ атакувала Україну ударними БПЛА типу «Shahed» та безпілотниками інших типів із районів Курськ, Приморсько-Ахтарськ, Орел, Брянськ, Міллєрово.
«Усього в ударі було застосовано 132 ворожі БПЛА», – йдеться у повідомленні.
Повітряний напад, за даними Повітряних сил ЗСУ, відбивали зенітні ракетні війська, авіація, підрозділи РЕБ, мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони України.
«Станом на 09:00 підтверджено збиття 58 ударних БпЛА типу «Shahed» та безпілотників інших типів», – розповіли військові.
Дрони ППО збивала у Чернігівській, Сумській, Київській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Одеській, Миколаївській, Харківській, Дніпропетровській та Кіровоградській областях.
«Крім того, через активну протидію Сил оборони 72 ворожі безпілотники не досягли своїх цілей (локаційно втрачені), два – повернулись у Росію», – зазначили у Повітряних силах.
Вранці 13 грудня війська РФ здійснили масовану ракетну атаку РФ на Україну. Вночі, за даними Повітряних сил ЗСУ, Росія атакувала Україну дронами.
Влада Івано-Франківської області повідомила про російську атаку на об’єкти критичної інфраструктури, є влучання. Також у сусідній Тернопільській області без деталей заявили про «негативні наслідки» атаки РФ. На Львівщині війська РФ атакували об’єкти енергетики, постраждалих немає, повідомив у телеграмі голова ОВА Максим Козицький.
Компанія «Укренерго» повідомила, що через атаку на енергооб’єкти обсяг обмеження споживання електроенергії на сьогодні збільшений.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
У ISW пояснили, навіщо Росія атакує енергетику України
Серія ударів РФ по енергетиці України є частиною «ширшої кампанії, котра спрямована на заморожування країни цієї зими, а також примус її та Заходу до самоутримання в ухваленні політичних рішень, вигідних Росії», йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що «Росія неодноразово нападала на інфраструктуру України восени та взимку з моменту початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.Зокрема, країна агресор нещодавно провела масштабні удари по українській інфраструктурі, а саме – 16-17 і 25-26 листопада».
Крім того, за даними аналітиків, вчора Міноборони РФ заявило, що «російські війська завдали удару 12-13 грудня у відповідь на український удар по Таганрогу Ростовської області 11 грудня, під час якого було використано надані Заходом американські далекобійні ракети ATACMS». Хоча, як пише ISW, «росіяни, ймовірно, планували провести такий удар незалежно від того, що сталося, і зручно використовують цей удар 11 грудня для виправдання своїх ударів по українській енергетиці, які тривають».
Дивлячись на це експерти дійшли висновку, що російські повідомлення, ймовірно, спрямовані на досягнення двох цілей:
- по-перше, на те, щоб пом’якшити заклики російської ультранаціоналістичної спільноти до відплати за українські удари по Росії;
- по-друге, повідомлення покликані підтримати кампанію Кремля з рефлексивного контролю, спрямовану на те, щоб змусити західні країни ухвалити рішення щодо використання Україною наданої Заходом зброї та майбутніх мирних перемовин, які принесуть користь Росії.
Вранці 13 грудня війська РФ здійснили масовану ракетну атаку РФ на Україну. Вночі, за даними Повітряних сил ЗСУ, Росія атакувала Україну дронами.
Влада Івано-Франківської області повідомила про російську атаку на об’єкти критичної інфраструктури, є влучання. Також у сусідній Тернопільській області без деталей заявили про «негативні наслідки» атаки РФ. На Львівщині війська РФ атакували об’єкти енергетики, постраждалих немає, повідомив у телеграмі голова ОВА Максим Козицький.
Компанія «Укренерго» повідомила, що через атаку на енергооб’єкти обсяг обмеження споживання електроенергії на сьогодні збільшений.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Місія (не)здійсненна. Трамп відправить до України солдатів з Європи?
The Wall Street Journal повідомило, що Дональд Трамп хоче перекласти контроль за дотриманням режиму тиші на плечі Європи. Обраний президент США буцімто не планує задіювати американських солдатів до потенційної миротворчої місії, про що 7 грудня сказав у Парижі президентам Франції та України.
На цьому тлі в ЄС із подачі Емманюеля Макрона, який уже виносив у публічний простір ідею про західні війська в Україні, але в іншій ролі, – розгорілися дискусії. Їх продовження з ініціативи президента Франції очікують і наступного тижня в Брюсселі.
Чиї миротворці можуть з’явитися в Україні та як сприйме це Росія? Скільки солдатів знадобиться? Який рівень втручання дозволити? І чи здійсненна ця місія, якщо в ній не беруть участі США?
Чиновники й політики ЄС в очікуванні на план завершення війни Дональда Трампа ставлять ці питання одне одному, аби, коли влада по той бік океану зміниться, бути готовими до дискусії вже з американськими партнерами, чий лідер виступає за припинення вогню й переговори України й Росії.
Радіо Свобода поспілкувалося на цю тему з віцепрезидентом Центру аналізу європейської політики, редактором авторитетного британського видання The Economist Едвардом Лукасом. Про очікування від майбутнього керівництва США, західних миротворців в Україні, «червоні лінії» поступок із її боку та шанси завершити війну 2025-го – читайте і дивіться за лінком
Росія втратила за добу ще 1040 військових і 5 танків – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 761 160 своїх військових, зокрема 1 040 – за останню добу, такі дані станом на ранок 14 грудня наводить Генштаб ЗСУ.
Штаб повідомляє про такі втрати РФ військової техніки:
- танки ‒ 9537 (+5 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 19675 (+31)
- артилерійські системи – 21078 (+6)
- РСЗВ – 1253
- засоби ППО ‒ 1023
- літаки – 369
- гелікоптери – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 20176 (+65)
- крилаті ракети ‒ 2861 (+2)
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 31177 (+50)
- спеціальна техніка ‒ 3642
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Голова Пентагону 7 грудня заявив, що Росія втратила під час широкомасштабної війни проти України щонайменше 700 тисяч військових і витратила на неї понад 200 мільярдів доларів.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Президент України Володимир Зеленський 8 грудня повідомив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, 370 тисяч зазнали поранень.
За його даними, втрати РФ перевищують 750 тисяч – 198 тисяч загиблих та понад 550 тисяч поранених.
Росія: соцмережі повідомляють про вибухи в Орлі, ймовірно, на нафтобазі
У російському місті Орел пролунали вибухи на початку доби 14 грудня, повідомляють місцеві Телеграм-канали з посиланням на жителів.
За повідомленнями, місто зазнало ударів безпілотників. Окремі джерела заявляють про атаку на місцеву нафтобазу.
Зокрема, канал Shot заявив про кілька вибухів над містом. До цього «в одному з районів було чути характерний звук прольоту безпілотників».
Місцева влада та російські державні медіа не коментували ці повідомлення. Українське командування також наразі на них не реагувало.
Орловська область Росії межує з прикордонними Курською та Брянською областями.
Міноборони Росії 11 грудня підтвердило український удар по місту Таганрог у Ростовській області, заявивши, що Збройні сили України використали шість американських балістичних ракет ATACMS по військовому аеродрому.
Умєров обговорив «нові напрямки роботи» з єврокомісаром із оборони
Міністр оборони Рустем Умєров зустрівся з комісаром Євросоюзу з питань оборони і космосу Андрюсом Кубілюсом у Києві – про це він повідомив 13 грудня в своїх соцмережах.
За словами Умєрова, учасники зустрічі обговорили безпекову ситуацію та загрози, які несе ескалація агресії Росії.
«Ми прагнемо, щоб у 2025 році співпраця з кожним нашим партнером стала ще ефективнішою. Для цього вже розпочали аналіз підтримки, яку Україна отримувала в попередні роки, та окреслили нові напрямки роботи», – заявив він.
Міністр назвав серед таких напрямків:
- використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України
- розширення тренувальної місії EUMAM для підготовки українських військових
- інвестиції в оборонний сектор України для посилення українського виробництва
За словами Умєрова, окрему увагу приділили підготовці бригад стратегічного резерву. Він додав, що Україна вже веде переговори з низкою європейських країн щодо оснащення та підготовку підрозділів і очікує на координаційну роль Євросоюзу в прискоренні цих домовленостей.
«Наша мета – забезпечити військових усім необхідним для наближення справедливого миру», – додав Умєров.
Кубілюс раніше 13 грудня повідомив про «плідну» розмову з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем.
«Завдяки подальшій промисловій співпраці ми можемо розвивати передові рішення та зміцнювати міжнародні ланцюги оборонних поставок», – додав єврокомісар.
Умєров на початку грудня привітав призначення комісара Євросоюзу з питань оборони і космосу, назвавши його ознакою готовності Європи адаптуватися до сучасних викликів у сфері безпеки.
Колишній прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс, який обійняв посаду першого в історії комісара Євросоюзу з оборони, у вересні заявив, що впродовж наступних кількох років необхідно інвестувати понад 500 мільярдів євро у розвиток оборонної промисловості Європи.
Рютте виступив проти публічного обговорення ймовірної мирної угоди між Україною та Росією
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте застеріг проти публічного обговорення деталей можливої мирної угоди між Україною та Росією для завершення війни.
У ексклюзивному коментарі «Голосу Америки» 13 грудня Рютте сказав, що надає перевагу не розкривати деталі того, що могло б стати «сильною угодою» для України.
«Інакше я б зробив Путіна обізнанішим, ніж ви хотіли б, аби він був. Навіщо зараз ці розмови по телебаченню. Робімо це трохи за зачиненими дверима, тому що інакше, коли він сяде за стіл переговорів, він вже знатиме, що ми збираємося робити. Тому я трохи вагаюсь відповідати на ваше запитання», – сказав Рютте.
Водночас генсекретар запевнив, що підтримка України з боку багатьох європейських країн є «непорушною»:
«Підтримка України непорушна. З боку моєї країни – Нідерландів. Але також подивіться, що німці вже дали Україні – 28 мільярдів. Також англійці, французи та уся Європа - данці, скандинави. Я повинен згадати кожну країну, Іспанію, кожного союзника у НАТО. Ми всі з вами. Ми хочемо, щоб ви були у сильній позиції, коли дійде до переговорів на ваших умовах».
Говорячи про ймовірність зменшення американської підтримки України після початку каденції новообраного президента США Дональда Трампа, очільник альянсу зауважив, що робота з майбутньою адміністрацією продовжується.
«Ми працюємо з новою адміністрацією (США – ред.), і я вважаю, що важливо, щоб коли буде угода, вона була сильною», – сказав він.
Генсек альянсу не єдиний із високопоставлених західних посадовців, хто застерігає проти надмірно відвертих обговорень ситуації в Україні, постачання західної зброї та деталей гарантій безпеки.
Президент Франції Еммануель Макрон у лютому цього року закликав не виключати відрядження західних військ в Україну, однак відмовився вдаватися у деталі такого відрядження задля більшої «стратегічної невизначеності».
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі у вересні також зазначив, що публічні дебати щодо конкретних військових спроможностей, наданих Україні західними партнерами, корисні лише президенту Росії Володимиру Путіну.
Командування: ситуація на Покровському та Времівському напрямках «залишається напруженою»
Протягом доби на фронті відбулося 190 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 13 грудня.
«Сили оборони України продовжують стримувати натиск окупаційних військ. Ситуація на Покровському і Времівському напрямках залишається напруженою – ворог зосереджує там основні наступальні зусилля. Окрім того, окупанти сьогодні активно атакують на Лиманському та Курахівському напрямках», – йдеться в зведенні.
Згідно з ним, російські війська один раз атакували українські позиції на Харківському напрямку біля Вовчанська, бій ще триває. Ще десять боєзіткнень мали місце на Куп’янському напрямку, два з них ще тривають.
На Лиманському напрямку російські війська 24 рази атакували українських військових поблизу Греківки, Надії, Зеленого Гаю, Шийківки, Макіївки, Тернів, Зарічного, Торського, Діброви, Григорівки та в напрямку Чернещини, точиться один бій.
Також бойові дії тривали на Сіверському, Краматорському та Торецькому напрямках.
«На Покровському напрямку впродовж цієї доби агресор 56 разів атакував наші позиції в районах населених пунктів Миролюбівка, Лисівка, Промінь, Даченське, Шевченко, Новий Труд, Зелене, Піщане та Пушкіне. Десять боєзіткнень досі тривають», – повідомляє командування.
Штаб зафіксував 26 російських атак на Курахівському напрямку, шість з них тривають. На цьому напрямку бої зосереджені в районах Старих Тернів, Сонцівки, Зорі, Курахового, Дальнього, Дачного, Ганнівки та Успенівки.
34 рази противник сьогодні штурмував передній край українкьої оборони поблизу населених пунктів Трудове, Веселий Гай, Костянтинопільське, Сухі Яли, Благодатне, Сторожеве, Нескучне на Времівському напрямку, 10 атак продовжуються.
Також штаб повідомляє про дві безрезультатні російські атаки на Придніпровському напрямку.
У Курській області Сили оборони відбили 19 російських атак, три зіткнення тривають.
Від 5 грудня проєкт DeepState повідомляє про щоденне просування російської армії на південний захід від Покровська – в районі селища Шевченко.
Інститут вивчення війни (ISW) повідомив у звіті за 7 грудня, що Росія, ймовірно, не відмовиться від планів взяти Покровськ, попри рекордні втрати на фронті.
На думку аналітиків, росіяни намагатимуться обійти місто із заходу, щоб змусити Сили оборони вийти з Покровська та Мирнограда поряд без штурмів в лоб.
Спецпредставник США з питань України вважає, що війна може «вирішитися протягом кількох місяців»
Війна в Україні може «вирішитися» протягом наступних місяців, вважає обраний спеціальний посланник Сполучених Штатів з питань України та Росії Кіт Келлогг. Таку заяву він зробив в ефірі каналу Fox 13 грудня.
Відповідаючи на питання про те, чи може Трамп запросити президентів України та Росії на свою інавгурацію, Келлогг не став виключати такої можливості.
«Коли йдеться про Україну та Росію, я дійсно вірю, що це може вирішитися протягом наступних кількох місяців. Єдина людина, яка може це зробити – це президент Трамп, і він це зробить. Вони втомилися вбивати одне одного там», – сказав Келлогг.
Він також заявив, що розглядає можливість відвідати Україну та Росію, хоча наголосив, що наразі адміністрація обраного президента не має повноважень вести переговори:
«Ми розглядаємо деякі плани, щоб поїхати і просто вислухати… Не вести переговори, тому що ми ще не є частиною уряду, але дійсно послухати цих людей. Ми розглядаємо розклад на найближчий час, щоб зробити це в близькій перспективі і мати правильні елементи, які зможемо презентувати президенту Трампу, щоб президент Трамп ухвалив рішення, що він хоче зробити».
27 листопада Дональд Трамп обрав Кіта Келлогга на посаду спеціального представника з питань України та Росії. Він зазначив, що Келлогг працював на важливих посадах у сфері національної безпеки за його першої каденції.
Келлогг, генерал-лейтенант армії у відставці, який тривалий час був головним радником Трампа з питань оборони, працював радником з національної безпеки колишнього віцепрезидента Трампа Майка Пенса.
13 листопада телеканал Fox News із посиланням на джерела повідомляв, що в адміністрації Дональда Трампа після його вступу на посаду з’явиться посада спеціального посланця з питань України, який із боку США опікуватиметься переговорами, спрямованими на припинення війни.
«Контрактні перегони»: як бійці РФ віддають життя за українську територію
Нижня оцінка втрат Росії у війні в Україні – поіменний список убитих російських військових, встановлених Бі-бі-сі, Медіазоною та групою волонтерів. Наразі у списку 83 тисячі 338 осіб, смерть яких на війні підтверджена з відкритих джерел. Самі дослідники кажуть, що реальна кількість втрат, ймовірно, значно більша. Як ведеться лік, дізнавалась російська служба Радіо Свобода.
Верхня оцінка – дані української влади. 8 грудня президент Володимир Зеленський назвав цифри у 198 тисяч убитих та понад 550 тисяч поранених російських військових.
Західні оцінки в принципі схожі на ці дані. Міністр оборони США Ллойд Остін 7 грудня заявив, що Росія втратила у війні не менше 700 тисяч людей убитими та пораненими. «Російські втрати тільки в перший рік розв'язаної Путіним війни, мабуть, перевищили втрати Москви у всіх конфліктах після Другої світової війни, разом узятих».
У 2024 році Росія була успішнішою з погляду захоплення української території, зокрема, її наступ у Донецькій області, від Авдіївки до Покровська, був найзначнішим після першого етапу війни, але водночас відбулося різке зростання втрат.
Зеленський вніс зміни до складу Ставки верховного головнокомандувача
Президент Володимир Зеленський вніс зміни до персонального складу Ставки верховного головнокомандувача. Відповідний указ №854/2024 від 13 грудня оприлюднений на сайті глави держави.
Згідно з документом, президент увів до складу Ставки нещодавно призначеного командувача Сухопутних військ Збройних Сил України Михайла Драпатого і заступника керівника Офісу президента України Павла Палісу.
Цим самим указом глава держави вивів зі складу Ставки Олександра Павлюка.
Указ набуває чинності від дня його опублікування.
29 листопада президент України Володимир Зеленський за підсумками засідання Ставки головнокомандувача повідомив, що новим командувачем Сухопутних військ призначений Михайло Драпатий.
З початком повномасштабного вторгнення Михайло Драпатий очолював оперативне угруповання «Південь». Він відомий як один із командирів, що керували звільненням правобережжя Херсонської області. У лютому 2024-го його призначили заступником начальника Генштабу ЗСУ. А травні – було призначено командувачем ОТУВ «Харків» на початку квітня 2024 року.
Раніше Сухопутні війська ЗСУ очолював Олександр Павлюк, якого президент призначив на цю посаду 11 лютого 2024 року. До цього Сухопутні війська очолював нинішній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Раніше, 29 листопада, Зеленський увів до Ставки верховного головнокомандувача голову Державної служби спецзвʼязку Олександра Потія.
15 листопада Кабмін призначив Олександра Потія новим головою Державної служби спецзвʼязку. Він замінив на посаді Юрія Мироненка.
Ставка Верховного головнокомандувача Збройних сил України – надзвичайний орган найвищого військового керівництва України, який у період війни здійснює стратегічне управління Збройними силами України та іншими військовими формуваннями держави.
Зеленський та Стубб обговорили масовану атаку РФ на енергетику і зміцнення ППО
Президент України Володимир Зеленський обговорив із президентом Фінляндії Александром Стуббом наслідки ранкової масованої атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України.
«Ми обговорили наслідки ранкової масованої атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України, яка вкотре продемонструвала нагальну необхідність посилити протиповітряну обороноздатність України. Висловив вдячність президенту Стуббу та фінському народу за їхню принципову й непохитну підтримку незалежності України та нашого народу», – зазначив Зеленський.
Також президент України висловив вдячність за «готовність Фінляндії зміцнити спроможності української ППО».
«Для нас важливо, що Фінляндія рішуче підтримує суверенне право України обирати власне майбутнє без зовнішнього втручання, зокрема наш вибір щодо вступу в ЄС і НАТО. Крім того, ми погодилися з необхідністю надання Україні реальних та ефективних безпекових гарантій задля досягнення стабільності та довготривалого миру», – зауважив він.
Раніше стало відомо, що Фінляндія надасть Україні 26-й пакет матеріальної допомоги, повідомляє Міністерство оборони країни 5 грудня. Відповідне рішення ухвалив президент країни за поданням уряду.
Наприкінці листопада лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Норвегії, Польщі, Швеції та Фінляндії пообіцяли посилити підтримку України, в тому числі надати більше боєприпасів.
На саміті ЄС обговорять миротворчу місію в Україні – дипломат
Французький президент Еммануель Макрон винесе на обговорення на саміті лідерів Євросоюзу 18-19 грудня питання розміщення миротворчої місії на території України у разі припинення вогню та досягнення миру між Україною та Росією. Про це розповів європейський дипломат, не уповноважений давати коментарі ЗМІ, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Брюсселі.
Публічно багато високопосадовців кажуть, що ці дискусії передчасні. Зокрема, так висловилась і нова топдипломатка Євросоюзу Кая Каллас. Та за словами співрозмовника Радіо Свобода, ця дискусія неминуча, зважаючи на візит французького президента до Польщі та дискусії у ЗМІ на тему миротворців, а також з огляду на майбутній прихід до влади у США Дональда Трампа і необхідність підготуватися до обговорення з ним ситуації щодо війни в Україні.
Ще двоє дипломатів, з якими спілкувалось Радіо Свобода, також зауважили, що ця тема підіймається саме з метою підготовки до розмови з обраним американським президентом і забезпечення присутності ЄС у мирних переговорах. Водночас за їх словами, тема миротворців наразі дуже «сира» і перебуває на рівні ідеї.
Франція намагається зібрати коаліцію з 5-8 країн Європи, «сповнених рішучості діяти», повідомляло інформагентство Reuters з посиланням на дипломатів. Також це інформагентство повідомило, що генсек НАТО Марк Рютте збере на окрему розмову щодо ситуації в Україні лідерів України, Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Польщі на полях саміту в Брюсселі 18 грудня.
Макрон офіційно з конкретною пропозицією про надсилання місії на територію України поки що не виступав.
У Берліні 12 грудня відбулася зустріч очільників зовнішньополітичних відомств Великої Британії, Іспанії, Італії, Німеччини, Польщі, Франції, України та Високої представниці ЄС із закордонних справ та політики безпеки.
«За підсумками зустрічі міністри семи країн Європи та глава дипломатії ЄС ухвалили Берлінську декларацію, яка підтвердила міцну солідарність і рішучу підтримку України з боку партнерів у цей вирішальний момент протистояння російській агресії», – інформує Міністерство закордонних справ України.
Зеленський провів першу технологічну Ставку: йшлося про протидію «Шахедам» та інновації для оборони
Президент України Володимир Зеленський провів першу зустріч технологічної Ставки.
«Це було фактично установче засідання. Спеціальний формат впровадження інновацій для оборони за участі науковців і виробників зброї, розробників технологічних рішень для наших Сил оборони та безпеки України. Звичайно, були й усі необхідні командувачі та представники армії, розвідки й Сил безпеки», – зазначив глава держави.
За його словами, «на Ставці сьогодні зосередилися на першому, ключовому завданні, а саме на захисті неба – це протидія «Шахедам» та ракетам.
«Вже відбулася тривала й доволі детальна розмова щодо цих питань, є вже перші контури того, яким чином можемо додатково посилити наш захист. На наступній технологічній Ставці мають бути представлені конкретні рішення», – наголосив Зеленський.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна намагається збільшити власне виробництво зброї, частково виробляючи її спільно з партнерами.
За словами президента Володимира Зеленського, Україна вже виробляє боєприпаси 155-го калібру, далекобійні та морські дрони. Також прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна виходить на «значні» обсяги виробництва артилерійських систем та броньованої техніки.
Сили РФ вдарили з дрона по автівці у Херсоні, двоє постраждалих – влада
У Дніпровському районі Херсона внаслідок ранкової атаки російського дрона згоріла автівка, розповів голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Близько 7:30 у Дніпровському районі Херсона ворог з безпілотника атакував автівку. 35-річний працівник одного з наших комунальних підприємств та 50-річна жінка отримали сильні опіки. Легковик повністю згорів», – поінформував Мрочко.
Він зазначив, що «потерпілі госпіталізовані та почуваються задовільно».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
«Ворог нищить все, що пересувається». Як живе Торецьк, де досі залишаються цивільні?
У майже вщент зруйнованому Торецьку досі залишаються жити близько 400 мешканців. Гуманітарну допомогу їм доводиться завозити під час снігу, дощу і туману – аби зменшити ризик бути поміченими дронами.
Яка гуманітарна ситуація в Торецьку? Скільки людей ще лишаються в місті? Чи мають вони їжу та тепло? І чи можуть ще виїхати ті, хто хоче покинути місто? Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розпитали начальника міської воєнної адміністрації Василя Чинчика.
Що зараз відбувається в Торецьку
– На території громади – інтенсивні бої. Ворог намагається захопити місто, використовуючи важку артилерію, FPV-дрони і спостережну авіацію.
Будь-яке переміщення містом ускладнене, але в Торецьку залишається близько 400 людей, які переховуються в укриттях, підвалах і перебувають в нелюдських умовах.
Важко визначити у відсотковому відношенні, яка частина міста контролюється Збройними силами України, тому що ситуація змінюється динамічно. Зараз йдуть бої за кожен будинок, за кожен об'єкт критичної інфраструктури.
Майже половина атак РФ відбулася на Покровському та Времівському напрямках – Генштаб ЗСУ
Від початку доби війська РФ 131 раз атакували позиції Сил оборони. Найбільша активність зафіксована на Покровському та Времівському напрямках, повідомив 13 грудня Генеральний штаб ЗСУ у зведенні станом на 16:00
«Найгарячіше сьогодні на Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили вже 32 атаки позицій наших захисників в районах населених пунктів Миролюбівка, Лисівка, Промінь, Даченське, Шевченко, Новий Труд, Зелене, Піщане та Пушкіне. Сили оборони, стримуючи ворожий натиск, відбили 23 атаки. Дев’ять боєзіткнень тривають», – кажуть у ЗСУ.
За данними штабу, на Времівському напрямку російські війська 29 разів йшли в наступ на позиції українських військ поблизу населених пунктів Трудове, Веселий Гай, Костянтинопільське, Сухі Яли, Благодатне, Сторожеве, Нескучне, Макарівка та Новодарівка.
На Курахівському напрямку нараховується 18 бойових зіткнень в районах Старих Тернів, Сонцівки, Зорі, Курахового, Дальнього, Дачного, Ганнівки та Успенівки. Сім боєзіткнень досі тривають.
Також війська РФ атакували на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Придніпровському напрямку.
На Курщині у Росії ЗСУ відбили дев’ять атак РФ, ще п’ять боєзіткнень тривають, зазначили у штабі.
13 грудня в Оперативно-стратегічному угрупованні військ «Хортиця» повідомили, що українські військові відбивають російські штурми для протидії оточення поблизу Успенівки, Ганнівки, Трудового та Романівки на Донеччині.
Раніше аналітики проєкту DeepState написали, що ЗСУ на цій ділянці фронту ризикують потрапити в оперативне оточення. Водночас вони зазначили, що українські військові ведуть активну роботу по стабілізації, тож є ймовірність, що противнику там не вдасться закріпитися.
На окремих напрямках артилерія ЗСУ переважає російську втричі – ОСУВ «Хортиця»
На початку повномасштабної війни співвідношення сил по артилерії складало 5:1 на користь РФ. Сьогодні ж є напрямки, де артилерія Збройних сил України (ЗСУ) переважає російську втричі, повідомив речник оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) «Хортиця» Назар Волошин в ефірі телемарафону.
«На початку бойових дій співвідношення із ворогом було 5:1 на користь РФ. Тепер же на деяких напрямках перевага у використанні артснарядів і артилерії на нашій стороні і складає 1,5:1 або навіть 3:1», – розповів Волошин.
Речник ОСУВ «Хортиця» додав, що «росіяни використовують артилерію по більших квадратах тоді, коли Сили оборони запускають снаряди по цілях. У зв’язку з цим ворог втрачає перевагу, але намагається компенсувати це авіацією».
Раніше речник Сил оборони півдня Владислав Волошин в ефірі національного телемарафону заявив, що російські війська готуються активізувати наступ на запорізьких напрямках. Він зазначив, що російські штурми тривають, поміж іншого, на Времівському напрямку Донеччини.
Від 5 грудня проєкт DeepState повідомляє про щоденне просування російської армії на південний захід від Покровська – в районі селища Шевченко.
Інститут вивчення війни (ISW) повідомив у звіті за 7 грудня, що Росія, ймовірно, не відмовиться від планів взяти Покровськ, попри рекордні втрати на фронті.
На думку аналітиків, росіяни намагатимуться обійти місто із заходу, щоб змусити Сили оборони вийти з Покровська та Мирнограда поряд без штурмів в лоб.
Через ранкову атаку РФ на Прикарпатті поранено людину – ОВА
В Івано-Франківській області під час російської атаки постраждала одна людина, повідомила голова обласної військової адміністрації Світлана Онищук.
Вона зазначила, що у потерпілого незначні ушкодження. Також для населення немає потреби в евакуації та відселенні.
Раніше влада Івано-Франківської області повідомила про російську атаку на об’єкти критичної інфраструктури.
У Бурштинській громаді сили РФ пошкодили теплогенеруючу компанію, внаслідок чого жителі залишились без тепла і гарячої води, розповів міський голова Бурштина Василь Андрієшин.
За даними Повітряних сил ЗСУ, з 14:00 12 грудня по 10:00 13 грудня війська РФ завдали комбінованого удару по Україні, застосувавши 94 ракет різних типів та 193 БпЛА.
Під час масованої атаки РФ українські військові збили 81 ракету та 80 дронів, 105 БПЛА не досягли цілей (були локаційно втрачені), п’ять – повернулись в Росію, ще один – в Білорусь.
Натомість у Міноборони РФ заявили, що ця атака була відповіддю на удару ЗСУ по військовому аеропорту біля Таганрогу і нібито «цілі удару досягнуто».
«Успенівський мішок»: чи ще можливо запобігти оточенню ЗСУ під Кураховим?
Силам оборони України загрожує повне оточення в районі села Успенівка на південному заході від Курахового, повідомив проєкт DeepState увечері 12 грудня.
Аналітики пишуть, що РФ намагається замкнути ЗСУ у так званому «Успенівському мішку», усередині якого – сусідні населені пункти Єлизаветівка, Романівка, Веселий Гай та Ганнівка.
«Важко зрозуміти сенс утримання «Успенівського мішка», коли ворог продовжує поступово захоплювати Курахове. Нинішня обстановка є результатом бездіяльності або не зовсім зрозумілої діяльності ОТУ «Донецьк». Ворог займає все більшу територію безпосередньо в Успенівці, ризикуючи замкнути кільце та залишити підрозділи Сил оборони в Ганнівці, Успенівці, Трудовому, Веселому Гаю та Романівці», – написали аналітики.