У Парижі Зеленський зустрівся з канцлером Австрії: говорили про енергетику, підтримку і мир
Президент України Володимир Зеленський у Парижі зустрівся з федеральним канцлером Австрії Карлом Негаммером.
«Подякував за підтримку України. Також обговорили її продовження в наступному році, а саме допомогу нашій енергетичній системі взимку та захист українців від російського терору», – розповів президент у телеграмі.
Також Зеленський зазначив, що «запросив Австрію приєднатися до Спільної декларації G7 про підтримку України та в майбутньому укласти двосторонню угоду про довгострокову підтримку».
«Ми маємо разом примусити Росію до встановлення тривалого та справедливого миру», – підсумував президент.
7 грудня президент України Володимир Зеленський прибув до Парижа.
Напередодні стало відомо, що президент України та обраний президент США перебуватимуть у Парижі на церемонії відкриття собору Нотр-Дам 7 грудня. Офіційно їхня зустріч не анонсувалася.
Урочисте відкриття собору, відреставрованого після пожежі, відбудеться 7 грудня. На церемонію запросили голів багатьох держав, фахівці з яких брали участь у реставрації. Після цього Нотр-Дам почне у звичайному режимі приймати туристів і парафіян.
Генштаб ЗСУ: на фронті відбулось понад 90 бойових зіткнень
На фронті від початку доби відбулося 91 бойове зіткнення з російськими військами, на семи напрямках бої тривають, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ 7 грудня.
За інформацією Генштабу, російські війська зосереджують зусилля на Лиманському, Покровському, Курахівському, Времівському напрямках та у Курській області РФ.
«На Харківському напрямку Сили оборони відбили один російський штурм поблизу Вовчанська. На Куп’янському напрямку росіяни протягом дня п’ять разів намагалися просунутися до українських позицій в районах Лозової, Масютівки та Зеленого Гаю. Три боєзіткнення продовжуються», – йдеться у зведенні.
Крім того, у Генштабі ЗСУ кажуть, що сили РФ збільшили кількість атак до 15 на Лиманському напрямку – атакували поблизу Твердохлібового, Копанок, Богуславки, Греківки, Чернещини, Макіївки, Зарічного, Тернів та Ямполівки. Вісім боєзіткнень тривають.
«На Краматорському напрямку Сили оборони відбили чотири атаки у районах Часового Яру, Ступочок та Білої Гори, дві атаки ще тривають. На Торецькому напрямку війська РФ п’ять разів намагалися йти вперед у районах Торецька, Диліївки та Неліпівки. На даний час триває один бій», – кажуть українські військові.
Відомо, що «активність російських військ зберігається і на Покровському напрямку. 13 разів за суботу тут розпочиналися зіткнення різної інтенсивності. Сили оборони відбили атаки в районах Променя, Лисівки, Даченського, Пушкіного, Зорі та Новотроїцького, шість боєзіткнень ще тривають».
Захоплення Курахового дозволить силам РФ створити умови для просування – розвідка Британії
Російські військові, ймовірно, нині ведуть бої в центрі Курахового. У разі захоплення міста їм вдасться закріпитися в районі, йдеться у зведенні Міністерства оборони Британії.
«Курахове є важливою ділянкою лінії фронту, і його захоплення дозволило б російським військам закріпитися в цьому районі та створити умови для подальшого просування на захід», – кажуть розвідники.
Розвідка дізналась, що «більшість російських просувань протягом останніх тижнів були зосереджені на трьох напрямках – Покровський, Курахівський та Велика Новосілка. Усі вони знаходяться в Донецькій області та тісно пов’язані між собою».
За даними британських розвідників, «Росія поступово просувається до Покровська, взявши під контроль місто Селидове і розширивши свій фронт. Російські війська залишаються приблизно за 6-7 км від самого Покровська».
Водночас Міноборони Британії заявило, що «Збройні сили України провели обмежений контрнаступ на північ від Великої Новосілки, відбивши у російських військ село Новий Комар».
«Попри це, російські сили продовжують спроби відрізати шляхи постачання на північних підступах до Великої Новосілки та оточити місто. Російські війська також просуваються до Великої Новосілки з півдня, нещодавно захопивши село Благодатне», – йдеться у зведенні розвідки Британії.
Удар по Запоріжжю: серед загиблих виявилось двоє дітей – влада
Серед 10 загиблих внаслідок удару по Запоріжжю 6 грудня, за результатами ідентифікації, двоє дітей, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Серед загиблих двоє дітей – продовжується ідентифікація людей, яких убили росіяни під час атаки по Запоріжжю. Ворог ударив по пожвавленому району, де у п’ятницю ввечері люди просто поверталися додому», – зазначив місцевий чиновник.
За даними Федорова, «зазнали поранень 26 людей. 10 загинули. Їхні особи зараз встановлюються».
Російські війська ввечері 6 грудня атакували Запоріжжя, внаслідок чого загинули, за останніми даними, десять людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Він додав, серед поранених троє дітей: 4 і 11 років, а також 4-місячна дівчинка. 23-річний хлопець у вкрай тяжкому стані, зазначив голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Федоров: внаслідок удару Росії по Запоріжжю вже 26 поранених, четверо у важкому стані
Зросла кількість постраждалих внаслідок вчорашньої російської атаки на Запоріжжя, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 7 грудня.
«Вже 26 поранених внаслідок ворожого удару по Запоріжжю. У лікарнях залишаються 12 людей. Чотири чоловіки у важкому стані. У одного з них травматична ампутація кінцівки», – заявив він.
За даними Федорова, під наглядом лікарів залишаються троє дітей – 11-річний хлопчик з пораненнями м’яких тканин, чотирирічна дівчинка з пораненням обличчя та чотиримісячна дівчинка з забоєм живота. Він додає, що стан дітей не виникає занепокоєння у медиків.
Згодом голова області додав, що російський обстріл напередодні пошкодив одну з високовольтних ліній. Споживачів вже заживили від резервних ліній. Також постраждали світлофор та мережа вуличного освітлення. Наразі фахівці усувають наслідки атаки.
Також вранці 7 грудня, повідомив голова області, росіські війська обстріляли село Приморське у Василівському районі. Загинув 65-річний чоловік, його приватний будинок зазнав пошкоджень.
Російські війська ввечері 6 грудня атакували Запоріжжя, внаслідок чого загинули десять людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Кошта запросив Зеленського на перший саміт Європейської ради під своїм керівництвом
Новий голова Європейської ради Антоніо Кошта скликає саміт Європейської ради вперше на 19 грудня – про це він повідомив у запрошенні для лідерів країн Євросоюзу, оприлюдненому 7 грудня.
Кошта зазначив, що членам Європейської ради розіслали попередній порядок денний саміту.
«Ситуація в Україні буде в центрі наших дискусій. Я щойно повернувся з візиту до Києва, у перший день мого мандату. Нам потрібно підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, і робити все можливе, щоб вторгнення Росії зазнало поразки та міжнародне право перемогло», – заявив Кошта.
Він назвав грудневий саміт Європейської Ради «важливою нагодою» надіслати однозначне послання підтримки Україні для досягнення всеохопного, справедливого та тривалого миру.
«Я запросив президента Зеленського приїхати до Брюсселя з нагоди засідання Європейської Ради, щоб розповісти нам про останні події на місці та свої погляди на те, як Європа може найкраще підтримати Україну», – додав президент Європейської ради.
Він уточнив, що дискусія із Зеленським має відбутися після традиційного обміну думками між членами Євроради на початку саміту. Після цього рада проведе дебати щодо України, де підіб’є підсумки ситуації та обговоримо «найкращий спосіб виконати наші зобов’язання перед українським народом».
Іншою темою порядку денного саміту Кошта назвав участь Євросоюзу в глобальних подіях. Перед подією, 18 грудня, має відбутися саміт ЄС із країнами Західних Балкан.
1 грудня, у перший день роботи нового складу Єврокомісії, президент Європейської ради Антоніу Кошта, верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас і єврокомісар з питань розширення Марта Кос відвідали Україну з візитом.
Зеленський: друга партія F-16 від Данії вже в Україні
Україна отримала другу партію винищувачів F-16 від Данії, заявив президент Володимир Зеленський 7 грудня.
«Друга партія F-16 для України від Данії вже в Україні. Це лідерство в захисті життя, яке вирізняє Данію», – написав він у своїх соцмережах.
Зеленський зазначив, що літаки з першої партії вже використовуються для відбиття російських атак, в тому числі на інфраструктуру.
«Якби всі партнери були саме такими рішучими, вже б вдалось унеможливити російський терор. Метте, дякую тобі, твоїй команді і всьому данському народові!» – додав президент, звертаючись до прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен.
Наприкінці листопада Володимир Зеленський розповів у інтерв’ю SkyNews, що за кілька днів до того винищувачі F-16 днями збили сім крилатих ракет, якими Росія атакувала Україну.
У листопаді прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен повідомила, що Данія передасть Україні ще дві партії винищувачів F-16. Шість вже були передані, загалом Копенганен планує надати 19 літаків.
Повітряні сили звітують про збиття 7 російських безпілотників протягом ночі
Російські війська атакували Україну 14-ма безпілотниками вночі проти 7 грудня, повідомляє командування Повітряних сил в суботу.
За даними командування, дрони Shahed та інших типів запускали з району Приморсько-Ахтарська.
«Станом на 08.30 підрозділами зенітних ракетних військ, РЕБ та мобільних вогневих груп Повітряних Сил та Сил оборони України збито 7 ворожих БпЛА у Київській, Вінницькій, Одеській, Черкаській та Житомирській областях», – йдеться в повідомленні.
Військові додають, що шість безпілотників були локаційно втрачені, ще один – вийшов з повітряного простору України в напрямку Росії.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Командувач ВМС: морські дрони України атакували «російські цілі» в Чорному морі
Морські безпілотники України атакували захоплені Росією газові платформи на узбережжі окупованого Криму в Чорному морі – про це заявив командувач Військово-морськими силами ЗСУ Олексій Неїжпапа вранці 7 грудня.
За його словами, внаслідок удару знищені системи спостереження російських військових.
«Морські безпілотники підрозділу ВМС завдали прицільних ударів по російських цілях. Знищено системи спостереження противника, розміщені на захоплених газових платформах біля узбережжя тимчасово окупованого Криму», – йдеться в повідомленні.
Редакція не може незалежно перевірити повідомлення командувача ВМС України.
Йдеться про бурові газо- і нафтовидобувні платформи біля берегів Криму в Чорному морі. Росія захопила їх у 2015 році, а з початком повномасштабного вторгнення використовувала у військових цілях. Зокрема, як вертолітні майданчики та для розміщення радіолокаційних станцій.
Повідомлення про удари військ ЗСУ по бурових установках незаконно привласненого Росією «Чорноморнафтогазу» надходять із червня 2022 року.
ISW прокоментував передачу Росією системи «Орєшнік» Білорусі
Передача Росією ракетної системи «Орєшнік» негайно не збільшує ризик ракетних ударів по Україні – таку думку висловив американський Інститут дослідження війни у звіті від 6 грудня.
«Розгортання ракет «Орєшнік» у Білорусі суттєво не збільшує безпосередні ризики ударів балістичними ракетами середньої дальності по Україні чи державах НАТО, незважаючи на посилене бряцання ядерною зброєю Кремля», – вважають аналітики.
ISW повторює свою оцінку, що «постійне хизування» системою «Орєшнік» з боку Кремля навряд чи передвіщає появу принципово нових російських можливостей далекобійних ударів.
Інститут зазначає, що російські військові вже давно мають ядерну зброю в материковій частині Росії та в Калінінградській області, спроможну вражати цілі в Україні та НАТО.
За спостереженням ISW, Росія продовжує зусилля з фактичної анексії Білорусі – таким чином в установі оцінили підписання договору про гарантії безпеки між Москвою та Мінськом. Зокрема, Володимир Путін заявив, що новий документ передбачає можливість використання російської тактичної ядерної зброї, розміщеної в Білорусі, у разі агресії проти Білорусі.
При цьому, на думку авторів звіту, Олександр Лукашенко намагається зберегти суверенітет від Москви, виступаючи за те, щоб Мінськ контролював російську зброю, розміщену в Білорусі. Втім, ці зусилля «історично зазнавали невдачі».
Олександр Лукашенко напередодні звернувся до президента РФ Володимира Путіна з проханням розмістити на території країни російську систему «Орєшнік». Путін відповів, що «вважає можливим розміщення «Орєшніка» на території Білорусі у другій половині 2025 року».
21 листопада Росія завдала удару по українському місту Дніпро, як заявив президент Володимир Путін, новою ракетою під назвою «Орєшнік». Путін заявив, що цей удар був здійснений у відповідь на використання Києвом ракет дальнього радіусу дії, що постачаються Заходом, для атаки цілей в глибині Росії після отримання довгоочікуваного дозволу від Сполучених Штатів.
«Якщо росіяни перекриють логістику в районі Дачного, ситуація буде критичною» – Погорілий
Російські війська просунулись до Курахового, крім цього, армія РФ продовжує атаки в районі Старих Тернів на північному заході від міста. Звідси агресору залишається менш ніж два кілометри до перерізання траси Н-15 «Донецьк – Запоріжжя». Таким чином під загрозою опиняється оборона промислової зони поблизу Курахівської ТЕС, яка перебуває західніше міста.
Водночас українські військові знищили плацдарм російських військ на річці Оскіл.
- Чому українській армії не вдалося стримати противника біля Старих Тернів?
- Що зіграло ключову роль у зачистці Новомлинська?
- Чи можливі подібні успішні операції в районі Масютівки?
- Яка загроза існує для Куп’янського напрямку і Херсонщини?
Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили із засновником і аналітиком платформи Deep State Романом Погорілим. Читайте про це за лінком
«Це триватиме»: офіцер бригади «Рубіж» розповів про дві дієві тактики армії РФ
Противник останнім часом діє зухвало: так каже про спроби російських штурмів офіцер 4-ї бригади Національної гвардії «Рубіж» Володимир Черняк. Його підрозділ зараз тримає Лимансько-Куп’янський напрямок. Ці спроби російське командування втілює у двох формах: а) накопиченні та б) періодичні механізовані штурми. Хоча в останніх РФ переважно втрачає свої танки і БМП, вона продовжує і продовжуватиме такі спроби, переконаний офіцер НГУ.
На Лимансько-Куп'янському фронті найзначніші просування агресора відбулися на Піщанівському виступі, в районі Вишневого, а також у місцях форсування Осколу: це Масютівка і Новомлинськ. З останнього 10-та гірсько-штурмова та 3-тя танкова бригади витіснили окупантів. На лиманській же ділянці ситуація більш стабільна. Просування РФ траплялися, але не такі помітні.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розпитали Володимира Черняка про тактику РФ та те, чи слід зважати на ризик форсування самого Сіверського Донця (ця ріка набагато більша за Оскіл): адже на протилежному березі стоїть місто Сіверськ, одна з цілей для РФ. Читайте і дивіться за лінком
Генштаб ЗСУ повідомляє про 48 російських штурмів на Покровському напрямку
Російські війська «найактивніше» наступають на Покровському та Курахівському напрямках, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у ранковому зведенні 7 грудня.
За даними командування, протягом минулої доби на фронті зафіксували 177 бойових зіткнень.
Зокрема, на Харківщині армія РФ п’ять разів штурмувала позиції українських підрозділів біля Вовчанська, Тихого та в напрямку Високої Яруги і Козачої Лопані. На Куп’янському напрямку відбулося дев’ять боєзіткнень.
За уточненими даними командування, російська армія атакувала 14 разів поблизу Чернещини, Греківки, Копанок, Надії, Макіївки, Торського та Тернів на Лиманському напрямку. Бойові зіткнення фіксували також на Краматорському та Торецькому напрямках.
«На Покровському напрямку наші захисники відбили 48 ворожих штурмових дій в районах населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Жовте та Чумацьке. На Курахівському напрямку минулої доби 35 разів відбувались атаки поблизу Старих Тернів, Зорі, Сонцівки, Курахового, Дачного та Дальнього», – йдеться в зведенні.
Крім того, Сили оборони відбили 21 штурм поблизу Успенівки, Костянтинопольського, Роздольного, Новодарівки та Новосілки на Времівському напрямку.
Генштаб також повідомляє про невдалу російську атаку в напрямку Новоданилівки на Оріхівському напрямку та ще три – на Придніпровському.
У Курській області РФ українські військові відбили 14 атак російських загарбників, додає командування.
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті за 17 листопада констатував, що російська армія, ймовірно, зосередиться взимку 2024-2025 років на захопленні прифронтових українських міст і на міських боях.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, головною битвою зими, очевидно, стане битва за Покровськ, до якого армія РФ підходить з півдня і південного сходу.
Кривий Ріг: рятувальники знайшли третього загиблого через удар Росії, пошукові роботи завершені
У Кривому Розі протягом ночі рятувальники дістали з-під завалів тіло третього загиблого – про це вранці 7 грудня повідомили голова Дніпропетровської області Сергій Лисак та ДСНС.
«Вночі з-під завалів потрощеної ракетою будівлі у Кривому Розі надзвичайники дістали тіло третього загиблого. Аварійно-рятувальні роботи завершено», – повідомив Лисак.
Він додав, що загалом постраждали 17 людей, у тому числі одна дитина. У Кривому Розі внаслідок російської атаки пошкоджені дві багатоповерхівки, 10 приватних будинків, три адміністративні будівлі, заклад освіти та автомобілі.
Російська армія завдала удару по місту 6 грудня. Раніше повідомляли про двох загиблих і 13 поранених, серед яких – шестирічний хлопчик.
Дані ЗСУ: армія Росії втратила близько 1300 військових протягом доби
Російські війська втратили близько 751 910 людей особового складу за час повномасштабної війни в Україні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 7 грудня.
За даними штабу, напередодні армія Росії втратила близько 1 300 військових.
Командування також наводить оновлені дані про втрати російської техніки:
- 9 514 танків
- 19 535 бойових броньованих машин (+17 за добу)
- 21 055 артилерійських систем (+12)
- 1 253 реактивних систем залпового вогню
- 1 022 засоби протиповітряної оборони (+2)
- 369 літаків
- 329 гелікоптерів
- 20 042 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+19)
- 2 857 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 30 948 автомобілів і автоцистерн (+49)
- 3 633 одиниці спеціальної техніки
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Канада посилить присутність в Арктиці, щоб протистояти загрозам з боку РФ
Канада посилить свою військову та політичну присутність в Арктиці, щоб протистояти загрозам з боку Росії та деяких інших країн, які намагаються встановити свій контроль у регіоні. З такою заявою 6 грудня виступила міністр закордонних справ Канади Мелані Жолі.
Як повідомило агентство AFP, уряд Канади планує розгорнути нові патрульні кораблі, есмінці, криголами та підводні човни, а також збільшити кількість літаків та безпілотників у своєму арктичному регіоні.
«Голос Америки» звертає увагу, що Канада разом зі США модернізує континентальну оборону. Йдеться, зокрема, про спостереження за північними територіями із застосуванням нових морських датчиків та супутників.
Оттава протягом багатьох років прагнула співпраці з іншими державами у вирішенні проблем Арктики, не допускаючи розвитку військового суперництва у цьому регіоні. Однак останнім часом можливості запобігання конфліктам «зазнають дедалі більшого тиску», заявила журналістам очільниця МЗС Канади.
У Оттаві більше не вважають Арктику «регіоном низької напруженості», зазначила Жолі, говорячи про російські претензії на Арктику і про геополітичне суперництво, що поглиблюється.
Вона нагадала, що Росія поєднує зусилля з Китаєм.
Міністр оборони Канади Білл Блер пояснив, що Оттава прагнутиме глибшої співпраці, зокрема проведення спільних навчань із країнами Північної Європи. За його словами, розгортання Росією в Арктиці ракетних систем, здатних завдати удару по Північній Америці та Європі, викликає «велику тривогу».
На фронті відбулося 163 бої з початку доби – Генштаб ЗСУ
З початку доби 6 грудня на фронті відбулося 163 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав два ракетних (дві ракети), сім авіаційних ударів (зокрема, задіяв 13 КАБ) та 512 ударів дронами-камікадзе, здійснив 3270 обстрілів позицій наших військ», – ідеться у вечірньому зведенні.
Майже половина боїв відбулася на двох напрямках – Покровському та Курахівському.
«На Покровському напрямку загарбник упродовж дня загалом здійснив 44 штурмових і наступальних дії. Найбільша активність російських окупантів зберігається в районах Миролюбівки, Променя, Лисівки, Жовтого та Чумацького. Три боєзіткнення ще тривають.
Інтенсивно атакує ворог наші підрозділи і на Курахівському напрямку. На цей час доби нараховується 35 атак. Терористи намагалися просунутися в районах Старих Тернів, Зорі, Сонцівки, Курахового, Дачного та Дальнього, на даний час точаться бої в 11 локаціях», – указано в повідомленні.
Бойові дії також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
«Триває операція Сил оборони України в Курській області, точаться запеклі бої, українські захисники завдають відчутних втрат російській загарбницькій армії», – інформує Генеральний штаб ЗСУ.
Війська РФ за день здійснили 34 обстріли Сумщини, поранена цивільна людина – ОВА
Російські війська протягом дня здійснили 34 обстріли прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, поранена цивільна людина, повідомила обласна військова адміністрація ввечері 6 грудня.
«Зафіксовано 148 вибухів. Обстрілів зазнали Миропільська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Есманьська, Дружбівська, Середино-Будська громади», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, цивільна людина поранена в Миропільській громаді.
«Миропільська громада: здійснено обстріл РСЗВ касетними снарядами (випущено снаряди з осколково-фугасними касетними бойовими елементами) (90 вибухів). Внаслідок обстрілу поранено цивільну особу, пошкоджені житлові будинки, нежитлові приміщення», – йдеться в повідомленні.
Крім того, у Великописарівській громаді внаслідок прильоту FPV дрону був пошкоджений приватний житловий будинок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Bloomberg: ЄС закликає США пом’якшити санкції проти «Газпромбанку»
Євросоюз закликає США пом’якшити санкції проти російського «Газпромбанку», повідомляє 6 грудня агенція Bloomberg. Після запровадження нещодавніх обмежень деякі європейські компанії та уряди попередили про загрозу енергетичній безпеці їхніх країн.
Попри скасування президентом РФ Володимиром Путіним вимоги оплачувати російський газ виключно через «Газпромбанк», переговори між ЄС та США тривають. Згідно з новим указом Путіна, іноземні покупці можуть використовувати інші банки для конвертації валюти в рублі, але оплата вважається завершеною тільки після зарахування рублів на рахунок у «Газпромбанку», який залишається єдиним уповноваженим банком.
Хоча указ допоміг стабілізувати європейський газовий ринок, нова система платежів ускладнила процес та створила юридичну невизначеність для банків, зазначає Bloomberg. Тому ЄС обговорює зі США можливість використання люксембурзької дочірньої компанії «Газпромбанку» чи інших платіжних каналів.
21 листопада року міністерство фінансів США запровадило санкції щодо «Газпромбанку», зробивши практично неможливими розрахунки за постачання російського газу іноземним покупцям. Згідно з новими обмежувальними заходами, операції за участю банку дозволені до 20 грудня. Виняток для операцій США зробили для проєкту «Сахалін-2» – до 28 червня 2025 року.
В обґрунтуванні санкцій у Вашингтоні наголошували, що Росія використовує «Газпромбанк», щоб закуповувати військове спорядження для продовження війни проти України та перераховувати виплати російським військовим.
Міноборони Данії анонсує збільшення фінансування оборонної галузі для підтримки України
Уряд Данії провів консультації з Комітетом із зовнішньої політики щодо передачі Україні військової техніки – про це Міністерство оборони країни повідомило 6 грудня.
За повідомленням, Данія виділить додаткові кошти на закупівлю військового обладнання в оборонної галузі країни.
Як анонсує данське Міноборони, більше ресурсів виділять на Індустріальний фонд, який створили для закупівлі нової оборонної техніки для України із залученням оборонної промисловості Данії.
«Від початку війни Данія зосередилася на найнагальніших українських потребах. Оборонна промисловість показала, що може поставити те, що потрібно Україні. Тому уряд збільшить фінансування галузі, щоб останні контракти були укладені цього року», – сказав міністр оборони Троельс Лунд Поульсен.
Додаткові кошти долучать до близько 2,6 мільярда датських крон (понад 368 мільйонів доларів), які уряд країни вже виділив оборонній галузі. Точну суму додаткового фінансування уряд не називає.
За оцінкою міністра закордонних справ Данії Ларса Льокке Расмуссена, війна в Україні перебуває на критичному етапі:
«Вкрай важливо, щоб ми максимально підтримували Україну. Європа має активізуватися, і завдяки сьогоднішньому пакету пожертв ми виконуємо конкретні запити України від імені Данії, ще раз демонструючи, що Данія перебуває в авангарді боротьби України за свободу».
Крім того, Міноборони додає з посиланням на зовнішньополітичний комітет, що Данія разом із Францією продовжують постачання Україні артилерійських систем CAESAR. Очікується, що вони почнуть надходити до України в 2025 році.
Наприкінці листопада лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Норвегії, Польщі, Швеції та Фінляндії пообіцяли посилити підтримку України, в тому числі надати більше боєприпасів.