Війська РФ збільшили кількість атак на Времівському напрямку – зведення Генштабу
Протягом минулої доби зафіксовано 188 бойових зіткнень. Найбільше атак російських військ відбулося на Покровському, Курахівському і Времівському напрямках, йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 6 грудня.
«На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 50 атак. Основні зусилля ворог прикладав у районах Берестків, Старих Тернів, Зорі, Сонцівки, Курахового, Дальнього, Єлизаветівки, Ганнівки, Романівки та Успенівки», – вказано у повідомленні.
На Покровському напрямку ЗСУ зупинили 40 штурмових і наступальних дій агресора в районах населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Даченське, Жовте, Пушкіне, Новотроїцьке, Шевченко, Новопустинка.
«На Времівському напрямку противник здійснив 37 штурмів наших позицій неподалік Костянтинопільського, Розливу, Сухих Ялів, Макарівки та Новодарівки. Ворог активно задіював авіацію для ударів на напрямку», – йдеться у повідомленні.
За минуло добу, за даними ЗСУ, на цьому напрямку відбулося 19 штурмів.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Оріхівському та Придніпровському напрямках. Сили оборони України продовжують операцію в Курській області РФ.
У своєму звіті, оприлюдненому 24 листопада, аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначили, що російські військові на Донбасі останнім часом просуваються значно швидше, ніж за весь 2023 рік.
«Лінія фронту в Донецькій області стає дедалі мінливішою, оскільки останнім часом російські війська просувалися значно швидше, ніж протягом усього 2023 року», – вказують експерти.
За їхніми висновками, просування російських військ значною мірою є «результатом виявлення і тактичного використання вразливих місць на українських лініях».
Також в ISW підрахували, що втрати армії РФ протягом осіннього наступу склали приблизно 53 солдати на квадратний кілометр захопленої території.
Повітряні сили повідомили про збиття 32 із 53 російських дронів, 16 – локаційно втрачені
Українські військові в ніч на 6 грудня збили 32 ударні безпілотники, які запустила Росія, ще 16 – «локаційно втрачений», а два – полетіли у напрямку білорусі, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
За повідомленням, військові РФ атакували Україну 53-ма ударними БПЛА типу Shahed і безпілотниками інших типів із напрямку російського Орла.
Збили безпілотники у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Київській та Житомирській областях.
Раніше міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що у Голосіївському районі столиці, на проїжджій частині, виявили уламки збитого БПЛА. Про постраждалих не повідомлялося.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
МАГАТЕ: три українські АЕС «значною мірою» поновили виробництво електроенергії після обстрілів
Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська АЕС «значною мірою» поновили виробництво електроенергії після тимчасового зниження потужностей минулого тижня через російські обстріли, повідомив гендиректор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі, пише пресслужба агентства.
Він зазначив, що «станції все ще функціонують у складних умовах, зумовлених постійними атаками РФ на енергетичну інфраструктуру України».
Ґроссі повідомив, що із дев’яти реакторів на трьох АЕС вісім наразі працюють, один – зупинений. Крім того, спостерігаються проблеми з електропостачанням: деякі зовнішні лінії електропередач залишаються відключеними через удари по критичній інфраструктурі.
За його даними, «моніторингові групи МАГАТЕ продовжують слідкувати, щоб ядерна безпека на станціях підтримувалась, попри сигнали повітряних тривог і загрозу, як-от нещодавній проліт 17 безпілотників РФ поблизу Південноукраїнської АЕС».
Як повідомляло Міністерство енергетики України, Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) втретє за листопад опинялась на межі блекауту через російський обстріл, внаслідок якого пошкоджена одна з ліній живлення.
Запорізька АЕС – найбільша атомна електростанція Європи. Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку березня 2022 року.
Територія станції періодично зазнає обстрілів, в яких Україна і Росія звинувачують одна одну. Українська влада також заявляла, що російська армія використовувала ЗАЕС для зберігання військової техніки і дислокації своїх військовослужбовців.
Втрати РФ на війні перевищили 750 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 750 610 своїх військових, зокрема 1660 – протягом останньої доби – такі дані станом на ранок 6 грудня наводить український Генштаб.
Щодо втрат техніки РФ, то в командуванні ЗСУ повідомили про такі:
- танків – 9514 (+8 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 19 518 (+46)
- артилерійських систем – 21 043 (+20)
- РСЗВ – 1253
- засобів ППО – 1020
- літаків – 369
- вертольотів – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 20 023 (+46)
- крилатих ракет – 2857 (+2)
- кораблів/катерів - 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 30 899 (+56)
- спеціальної техніки – 3633 (+3)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
В Офісі президента розповіли про деталі візиту Єрмака до США
Очільник Офісу президента України Андрій Єрмак провів зустрічі з командою обраного президента США Дональда Трампа, а також мав розмови з представниками Білого дому та обох палат і партій Конгресу, повідомила пресслужба ОП 6 грудня.
Зазначено, що під час зустрічі з представниками Трампа, Єрмак розповів про ситуацію на фронті та передав прапори українських бригад.
«Сторони обговорили плани Росії, а також те, які кроки треба зробити, щоб їх зірвати», – йдеться у повідомленні.
У Білому домі очільник Офісу президента зустрівся з радником із національної безпеки президента Сполучених Штатів Джейком Салліваном.
Повідомляється, що Андрій Єрмак також провів зустрічі з головою Гельсінської комісії США та співголовою конгресового Українського кокусу Джо Вілсоном, співголовою юридичного комітету Сенату США Ліндсі Гремом, лідером Республіканської партії в Сенаті США Мітчем Макконнеллом, заступником державного секретаря Джоном Бассом та лідером Демократичної партії в Палаті представників Конгресу Гакімом Джеффрісом.
Також він зустрівся з філантропом Вільямом Альбертом Акманом та іншими представниками бізнесових кіл США, ветеранським кокусом («кокус» – зібрання людей), конгресменами, сенаторами, військовими ветеранами та представниками Демократичної партії.
Раніше американські ЗМІ повідомляли, що українські посадовці проводять переговори на високому рівні з новою адміністрацією Дональда Трампа. Повідомлялося, що у середу відбулася зустріч одного з помічників президента України Володимира Зеленського з Кітом Келлоггом, обраним Трампом на посаду спеціального посланника з питань Росії та України, і Майком Волтцом, новим радником з національної безпеки. До дискусій також долучився новообраний віцепрезидент Джей Ді Венс.
За даними видання Wall Street Journal., Келлог висловив підтримку зусиллям адміністрації Байдена з надання зброї Україні, заявивши, що це дасть Трампу важелі впливу на Москву в переговорах щодо врегулювання конфлікту. Але команда Трампа не виявила особливого інтересу до пропозиції членства України в НАТО, яке, за словами Володимира Зеленського, є життєво важливою гарантією безпеки від майбутньої російської агресії.
Також про зустріч української делегації на чолі з Андрієм Єрмаком з представниками новообраного президента США Дональда Трампа без деталей повідомила агенція Reuters.
19 листопада президент України Володимир Зеленський висловив впевненість у «налагодженні процесів» між командою новообраного президента США Дональда Трампа та Києвом. Він підтвердив майбутнє відрядження до США голови Офісу президента Андрія Єрмака.
На президентських виборах у США перемогу здобув Дональд Трамп, зміна адміністрації і передача влади має відбутися 20 січня.
Чехія одна з лідерів у наданні допомоги Україні, виступає вагомим союзником не лише у військовому, а й у гуманітарному аспектах. У ексклюзивному інтерв’ю новопризначений посол України в Чехії Василь Зварич розповідає Радіо Свобода, як його команда планує зміцнити відносини між Києвом і Прагою, відповідає на питання про підтримку України в умовах поширення наративів про втому Європи від війни, а також пояснює, чому допомога Україні є інвестицією в безпеку всієї Європи.
Посол також торкається чутливих тем, таких як виклики для українських біженців у Чехії, співпраця з місцевою владою та перспективи повернення українців додому після перемоги.
Зараз йдеться про допомогу Україні після інавгурації Трампа – Мережко про візит Єрмака до США
Очільник Офісу президента України Андрій Єрмак провів зустрічі з командою обраного президента США Дональда Трампа, а також мав розмови з представниками Білого дому та обох палат і партій Конгресу, повідомила пресслужба ОП 6 грудня.
Олександр Мережко, голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, народний депутат, «Слуга народу» в інтерв’ю програмі «Свобода.Ранок» розповів, що знає про візит, «безпосередній діалог» та «джентельменську домовленість».
«За Путіна це неможливо». Як дипломатичним шляхом звільнити окуповані Росією території?
- «Можна було виходити на дипломатичне розв'язання ще два роки тому і уникнути втрат»
- «Як нам змиритися з тим, що повернути втрачені території буде дуже важко»
- «Дипломатичні переговори без відповідної підтримки всього силового блоку держави – це небезпечно»
- «Повертати дипломатичним шляхом окуповане допоки Путін при владі, неможливо».
Україна не має спроможностей і ресурсів, щоб у військовий спосіб повернути всі окуповані території. Тому для відновлення територіальної цілісності Україна треба шукати дипломатичні рішення, заявив президент Володимир Зеленський. Але ці дипломатичні кроки, каже Зеленський, можна буде розглядати лише коли Україна матиме «досить сильні» позиції. Це потрібно для того, щоб Росія не змогла почати нову агресію проти України.
- Чи може Україна повернути окуповані території дипломатичним шляхом?
- Чи піде на такі перемовини Росія?
- Як це може вплинути на життя людей в окупації?
Різн івідповіді на ці запитання зібрав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Ніякого НАТО і втрата територій: Лавров у інтервʼю Карлсону назвав умови РФ завершення війни
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що мир в Україні можливий лише у випадку відмови від членства в НАТО і втрати Україною частини територій. Про це він сказав в інтерв’ю американському блогеру та ведучому Такеру Карлсону, яке було опубліковане у ніч проти 6 грудня у мережі Х.
Лавров заявив, що Росія готова почати переговори на принципах, які були озвучені у Стамбулі ще на початку повномасштабного вторгнення РФ у 2024, які передбачали, за словами Лаврова, гарантії безпеки для України, але без вступу у НАТО.
«Ніякого НАТО. Ніяких військових баз, військових навчань на українській землі за участю іноземних військ... Доведеться брати до уваги реалії на землі. А вони – це не тільки лінія зіткнення, а й зміни до конституції Російської Федерації після проведення референдуму в Донецькій і Луганській республіках, Херсонській і Запорізькій областях. Зараз вони вже перебувають у складі Росії, згідно з нашою конституцією. Це реальність», – сказав він.
Лавров підкреслив, що Росія не може миритися із ситуацією, «коли зберігається українське законодавство, що забороняє російську мову, російські медіа, російську культуру, Українську православну церкву».
«Відтоді, як у 2017 році почався цей русофобський «законодавчий наступ», Захід мовчав і продовжує це робити. Нам довелося привернути до цього увагу в особливий спосіб», – заявив російський міністр.
Щодо відміни санкцій, Лавров вважає, що багато хто в РФ хотів би зробити зняття санкцій умовою угоди щодо України, але країна їх витримала і стала сильнішою.
У листопаді агентство Reuters із посиланням на джерела, серед яких, як стверджується, пʼять чинних і колишніх російських високопосадовців, повідомляло, що Путін готовий обговорювати з Трампом після його вступу на посаду президента можливість припинення вогню в Україні і, зокрема, готовий погодитися на заморожування війни на поточній лінії фронту, але не має наміру відмовлятися від більшої частини окупованих Росією українських територій, а також наполягає на тому, що Україна не має вступити до НАТО.
У Кремлі, коментуючи цю публікацію, заявили, що Путін відкритий до переговорів, але не погоджується на заморожування лінії фронту.
Київ неодноразово заявляв, що не може погодитися з будь-якими територіальними поступками чи заморожуванням конфлікту. Таке заморожування, за словами української влади, лише допоможе Росії краще підготуватися до нового нападу.
4 грудня Американський ведучий і блогер Такер Карлсон, який раніше брав інтерв’ю у президента Росії Володимира Путіна, знову приїхав до Москви і анонсував розмову з міністром Закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.
Карлсон відомий своєю підбурювальною риторикою і поширенням теорій змови. Ведучий був звільнений з Fox News минулого року на тлі скандалів і судових позовів через звинувачення у фальсифікації виборів. Після звільнення він почав вести власні трансляції на платформі X і на своєму сайті.
Карлсона постійно цитують кремлівські ЗМІ, а українська влада звинувачувала у маніпуляціях.
РФ атакувала Київ ударними БПЛА: уламки впали у Голосіївському районі – Кличко
В ніч на 6 грудня Росія знову атакувала Україну ударними дронами. У Голосіївському районі Києва виявили уламки збитого БПЛА, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«У Голосіївському районі столиці, на проїжджій частині, виявили уламки збитого ворожого БПЛА. Загоряння, пошкоджень будівель та постраждалих наразі немає», – вказано у дописі.
Раніше Кличко інформував, що ППО працює в Оболонському районі столиці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
На фронті відбулося 170 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
На фронті з початку доби 5 грудня відбулося 170 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«За сьогодні противник завдав по території України два ракетних удари чотирма ракетами, використав для ураження 599 дронів-камікадзе. Здійснив понад 3,2 тисячі обстрілів позицій наших військ і населених пунктів», – ідеться у вечірньому зведенні.
Понад дві третини боїв відбулося на трьох напрямках – Покровському, Курахівському та Времівському.
«Ворог 37 разів намагався вклинитися в нашу оборону на Покровському напрямку. Від початку доби окупанти атакували в районах населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Даченське, Жовте, Пушкіне, Новотроїцьке, Шевченко, Новопустинка. 36 наступальних дій противника зупинено Силами оборони, одна атака триває дотепер.
На Курахівському напрямку ворог атакував наші позиції поблизу Берестків, Старих Тернів, Зорі, Сонцівки, Курахового, Дальнього, Єлизаветівки, Ганнівки, Романівки та Успенівки. На даний час українські воїни відбили всі 47 атак противника.
На Времівському напрямку наші війська відбивали 35 атак поблизу Костянтинопільського, Розливу, Сухих Ялів, Макарівки та Новодарівки – до цього часу всі зіткнення завершені. Крім того, авіаударів зазнали Комар та Времівка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
«Сили оборони України продовжують ведення операції в Курській області, на цей час відомо про 15 боєзіткнень та понад 450 обстрілів населених пунктів та позицій наших підрозділів», – інформують українські військові.
Російський лідер Володимир Путін призначив депутата Держдуми РФ Олександра Хінштейна тимчасовим виконувачем обов’язків губернатора Курської області, частину якої Москва не контролює. Указ про це опублікований 5 грудня на сайті Кремля.
Під час зустрічі з Хінштейном, відео якої опублікувала офіційна пресслужба, Путін нагадав, що депутат раніше обіймав посаду радника директора Росгвардії.
«І у зв’язку з цим хотів би вам запропонувати посаду виконувача обов’язків губернатора Курської області, маючи на увазі, що зараз там потрібне кризове управління, безумовно, в тій ситуації, в якій Курська область зараз перебуває», – сказав Путін.
За його словами, очільник регіону має відновити території, де зараз триває операція ЗСУ, та організувати роботу з допомоги місцевим жителям.
В указі про призначення Хінштейна зазначається, що його попередник Олексій Смирнов подав у відставку «за власним бажанням». Він обіймав цю посаду як тимчасовий виконувач обов’язків від травня 2024 року. У вересні Смирнов переміг під час виборів губернатора регіону.
Олександр Хінштейн – колишній журналіст і телеведучий, депутат Держдуми з 2003 року, є членом владної партії «Єдина Росія». У своєму телеграм-каналі Хінштейн регулярно повідомляє новини, пов’язані з російськими правоохоронними органами, зокрема, з Росгвардією.
Операція українських військових у Курській області триває від початку серпня. З початку наступу ЗСУ жителі прикордонних районів Курської області, які вимушено залишили свої будинки, неодноразово скаржилися на дії місцевої влади. Вони розповідали, що влада не може організувати евакуацію і не бореться з мародерством у зоні бойових дій, а також не виплачує компенсації та не видає житлові сертифікати біженцям.
Понад три тисячі жителів Кемеровської області РФ загинули на війні проти України
На війні з Україною загинуло понад три тисячі жителів Кемеровської області. Такі цифри навела на нараді регіонального уряду голова фонду «Захисники Вітчизни» Лариса Конишева.
«У нас на супроводі стоїть понад три тисячі сімей загиблих, і 1 тисяча 416 ветеранів вже повернулися», – цитує Конишеву видання Sota, додаючи, що, згідно з офіційними даними Росстату, кількість чоловіків у Кемеровській області, включно з немовлятами і пенсіонерами, на липень 2024 року складала 1 мільйон 163 тисячі 100 осіб.
Раніше заступниця міністра оборони Росії Ганна Цивільова, виступаючи на круглому столі в Держдумі, заявила, що родичі учасників вторгнення в Україну здали 48 тисяч тестів ДНК для упізнання. Йдеться тільки про тих, хто зараз вважається зниклими безвісти.
У відповідь голова думського комітету з оборони Андрій Картаполов попросив Цивільову цими цифрами «не фігурувати», назвавши інформацію «закритою» та «чутливою».
Офіційно російське військове відомство не розкриває кількість втрат російської армії в Україні. Регулярно число загиблих учасників вторгнення (до нього входять і мобілізовані, і контрактники, і найманці ПВК, і строковики, і добровольці) підраховують журналісти «Медіазони» та російської служби Бі-Бі-Сі, проте вони враховують лише ті смерті, які підтверджені відкритими джерелами. За даними на 29 листопада втрати російських військових в Україні становили 80 973 особи, свідчить цей підрахунок.
Серед російських регіонів за кількістю загиблих (у перерахунку на душу населення) лідирують Тива, Бурятія та Алтай.
Тема депортації та «русифікації» українських дітей Росією впродовж останніх двох днів активно обговорюється у Нью-Йорку та Вашингтоні.
У середу спеціальне засідання щодо становища українських дітей у війні провела Рада безпеки ООН. Це було перше засідання Радбезу, присвячене виключно українським дітям, починаючи весни 2014-го, коли Росія анексувала Крим та перші території в Донецькій та Луганській області.
Під час засідання Натаніель Реймонд, керівник Лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету представив останній звіт, присвячений насильному всиновленню українських депортованих дітей.
Доповідачкою від України була Дарія Зарівна, радниця голови Офісу українського президента та оперативна директорка програми Bring Kids Back UA. Під час свого виступу вона, зокрема, продемонструвала членам Ради безпеки ООН те, як Росія підробляє документи щодо українських дітей, щоби знищити їхню ідентичність.
5 грудня у Конгресі на слухання щодо причетності Білорусі до примусового переміщення і перевиховання українських дітей збереться Комісія США з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінська комісія).
За різними оцінками, від початку повномасштабного вторгнення з окупованих Росією територій України до Білорусі вивезли не менше ніж 2,5 тисячі українських дітей.
За даними комісії, за 30 років диктатури Олександра Лукашенка Білорусь стала однією з найбільш ізольованих і небезпечних країн Європи. Після повномасштабного вторгнення Білорусь фактично діяла як частина Росії. Лукашенко допоміг розв’язати війну Путіна та захистити його від відповідальності.
Свідками на засіданні виступлять представник асоціації колишніх силовиків BelPol Матвій Купрейчик, голова МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс, а також Катерина Рашевська, юристка Регіонального центру прав людини, членкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної ради при Представниці президента України в АР Крим.
Напередодні Рашевська як незалежна експертка також взяла участь у засіданні Ради безпеки ООН. Голос Америки зустрівся з Катериною Рашевською після засідання Ради безпеки. В інтерв’ю вона розповіла про те, як Росія продовжує вивозити дітей з окупованих територій та змінювати їхню національну ідентичність.
На Чернігівщині «Шахед» влучив у приватний будинок, є поранений – влада
Запущений російськими військами ударний дрон ввечері 5 грудня влучив у приватний житловий будинок на Чернігівщині, внаслідок чого постраждав місцевий житель, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
За його словами, це сталося в Корюківському районі.
Пораненого шпиталізували.
«Для ліквідації наслідків і допомоги на місці працювали всі відповідні служби», – зазначив Чаус.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ОГП: понад 8 тисяч військових повернулися на службу з СЗЧ
Понад вісім тисяч військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину, станом на даний час вже повернулися на службу, повідомив начальник відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора Саіян Сєвак.
В ОГП нагадали, що для звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовці, які під час дії воєнного стану вперше самовільно залишили місце служби або вчинили дезертирство, до 1 січня 2025 року мають добровільно повернутися на військову службу.
«Станом на теперішній час понад вісім тисяч військовослужбовців добровільно звернулися і повернулося на військову службу. З них, якщо розмежувати: понад п’ять тисяч військовослужбовців повернули в порядку закону звільнення від кримінальної відповідальності і понад три тисячі по другому закону», – цитує слова Сєвака в ефірі «Суспільного» пресслужба ОГП.
У серпні парламент України схвалив закон, яким пропонується не карати за перше самовільне залишення військової частини (СЗЧ) чи дезертирство, якщо військовий сам повернувся і командир дозволить продовжити службу.
А 29 листопада набув чинності закон про добровільне повернення на службу тих, хто вперше самовільно залишив військову частину або дезертував. Він передбачає, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які вперше самовільно залишили військові частини, але згодом добровільно прибули до місця проходження служби, дія контракту продовжується. Поновлюються також грошові виплати.
У Державному бюро розслідувань заявили, що військовослужбовців, які добровільно повернуться на службу до 1 січня 2025 року, поновлять з усіма соціальними гарантіями.
Посол України в Чехії відреагував на заклик мера Пльзеня до українців повернутися на батьківщину
Посол України в Чехії Василь Зварич відреагував на висловлювання мера чеського міста Плзень Романа Зарзицького, який закликав молодих українців залишити місто та повернутися на батьківщину обороняти країну.
Український дипломат попросив обережно підходити до чутливих тем і підкреслив, що злочини не можна пов'язувати з національністю.
«Якщо злочинець порушив закон, то він перед законом рівний, незалежно від того, до якої національності він належить. Якщо ми намагаємося зробити сенсацію, висуваючи перед усіма якусь одну національність, я не знаю, чи це сприятиме безпеці міста чи регіону. Мені здається, що тут потрібно аналітично підійти до цієї теми і зрозуміти, що ми насправді хочемо. Зміцнити безпеку міста чи регіону? Чи ми хочемо навпаки внести певні елементи якоїсь міжетнічної напруги?» – запитав посол Василь Зварич в інтерв'ю Радіо Свобода.
Раніше мер Пльзеня Роман Зарзицький в ефірі Чеського телебачення висловив невдоволення присутністю молодих українців у місті: «У нашому краї проживає 79 тисяч іноземців, з них 40 тисяч – у нашому місті, і це наслідки української кризи. Ми хочемо допомагати, особливо жінкам і дітям. Але не розумію, чому молоді люди активного віку, які могли б служити в Україні і воювати, перебувають тут...».
Ведучий програми перебив його і завершив інтерв'ю. Пізніше Зарзицький висловив своє невдоволення тим, що йому не дали договорити до кінця, та продовжив думку у Facebook: «Я за те, щоб допомагати всім, хто тікає від війни. Але я не хочу і не буду терпіти неналежної поведінки української молоді, яка ігнорує наші закони. Україна шукає підкріплення для своєї армії, і у нас у Пльзені є чимало таких людей. Хочу обговорити це з послом України, до якого звернувся із проханням про зустріч».
Опозиційна партія ODS у Пльзені засудила слова мера. Павел Шинделарж, голова ODS та колишній мер міста, заявив: «Так, криза біженців, спричинена російською агресією в Україні, створила багато проблем у Пльзені. Однак ставити її в контекст ситуації з безпекою в місті – це неправильно, оскільки це лише прикриває некомпетентність самого мера»
В інтерв'ю Радіо Свобода Василь Зварич також закликав українців поважати закони Чехії. «Закон один для всіх, і я закликаю своїх співвітчизників не порушувати закони країни перебування. Ми повинні зі вдячністю ставитися до гостинності, допомоги і відкритості чеського суспільства, робити все, щоб додати щось від себе, показати свою вдячність і в жодному випадку не давати підстав жодному політику говорити про те, що українці створюють проблеми тут».
У червні 2024 року Вищий апеляційний суд Чехії підтвердив вирок 19-річному українцю Віктору Веселовському за зґвалтування та замах на вбивство 15-річної дівчини в Пльзені. Суд засудив його до 19 років ув'язнення та зобов'язав виплатити компенсацію в розмірі 500 тисяч чеських крон. Дівчина змогла врятуватися, прикинувшись мертвою, і звернулася по допомогу після втечі. Ця справа викликала посилення антиукраїнських настроїв. Засуджений не є біженцем.
Як повідомили Радіо Свобода в регіональному управлінні поліції Плзенського краю, з січня по жовтень 2024 року в регіоні було скоєно 3 697 злочинів. За той же період у 2023 році зафіксували 3 706 злочинів.
У 2024 році до відповідальності притягнули 1 371 особу, з них 266 були іноземцями, з яких 117 – українці. У 2023 році з 1 379 осіб, яку покарали, 252 були іноземцями, і 78 з них – українці.
Міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан раніше заявляв, що громадяни України суттєво не погіршують криміногенну ситуацію.
Чехія – третя за розміром держава Європейського союзу за кількістю біженців з України після Польщі та Німеччини.
Станом на листопад 2024 року майже 385 тисяч українців отримали дозвіл на проживання у Чехії у зв'язку з війною в Україні. З них понад 100 тисяч – чоловіки віком до 65 років.
Повністю інтерв'ю посла України Василя Зварича читайте на сайті Радіо Свобода 6 грудня.
«Жодного дня цей документ не працював»: Зеленський у річницю Будапештського меморандуму
Президент Володимир Зеленський у зверненні 5 грудня прокоментував 30-ту річницю Будапештського меморандуму.
Він назвав підписання документу подією, яка мала масштабне значення на момент підписання, але «сьогодні навіть на багато слів не заслуговує»:
«Десять років війни. Жодного дня цей документ не працював. І через це кожен у світі тепер знатиме, що просто підпису будь-якої держави, якихось запевнень чи обіцянок для безпеки недостатньо».
Президент вкотре заявив, що натомість потрібні дієві гарантії, реальне союзництво та безпековий фундамент всередині країни.
«Зброя, яка дає змогу захиститись і стримати ворога. І єдність, яка допомагає вистояти навіть у найскладніші моменти», – додав він.
У 1994 році Україна відмовилася від ядерної зброї. Після цього Україна, США, Росія і Великобританія уклали Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (так званий Будапештський меморандум). Він містить пункти, які надають Україні гарантії її суверенітету та безпеки.
Однак у 2014 році Росія, яка була одним із гарантів безпеки України за Будапештським меморандумом, знехтувала цим документом і загалом міжнародним правом та розпочала гібридну війну, а у 2022 році вже повномасштабне вторгнення.
Путін скасував зобов’язання платити за газ лише через «Газпромбанк», який потрапив під санкції
Президент Росії Володимир Путін скасував зобов’язання для покупців російського газу платити лише через «Газпромбанк».
Це випливає з оновленого Путіним указу від 31 березня 2022 року щодо спеціального порядку оплати газу іноземними компаніями, пише російська служба Радіо Свобода. Захід буде діяти доти, доки з «Газпромбанку» не знімуть санкції.
Новий указ передбачає два варіанти взаєморозрахунків. «Зарахування уповноваженим банком» коштів у рублях, що надходять «від третіх осіб» з метою оплати іноземною компанією російського газу. Другий варіант передбачає, що зобов’язання щодо оплати газу може бути припинено «повністю або частково шляхом заліку зустрічних вимог російського постачальника до іноземного покупця» з ініціативи постачальника, передає російський «Коммерсант».
Заліком зустрічної вимоги, як зазначається, може бути форма безготівкових взаєморозрахунків чи погашення рівних сум взаємних платіжних зобов’язань.
Сполучені Штати запровадили 21 листопада нові санкції проти десятків російських банків, зокрема «Газпромбанку» 21 листопада. Санкції забороняють установі здійснювати будь-які нові транзакції в енергетичній сфері, пов’язані з фінансовою системою США.
Раніше проєкт Радіо Свобода «Схеми» повідомляв, що через «Газпромбанк» Міністерство оборони Російської Федерації виплачує зарплатню та «бойові доплати» російським військовим, які ведуть агресивну війну проти України. Журналістам вдалося встановити військовослужбовців з різних військових частин РФ, які отримують в «Газпромбанку» гроші за участь у бойових діях на території України та довести системність цієї співпраці банку з командуванням російської армії.
Обсяги відключень світла завтра не зміняться – «Укренерго»
Графіки відключень світла діятимуть зранку до вечора 6 грудня, повідомив оператор енергосистеми «Укренерго» увечері в четвер.
За повідомленням, обсяг обмеження діятиме так само, як і сьогодні:
- 06:00 – 07:00 – одна черга відключень
- 07:00 – 20:00 – дві черги відключень
- 20:00 – 22:00 – одна черга відключень
Графіки обмеження потужності діятимуть для промисловості та бізнесу з 5-ї по 23 годину.
«Укренего» нагадує, що тимчасові обмеження діють через пошкодження енергообʼєктів під час масованої повітряної атаки Росії 28 листопада.
«Час застосування та обсяг обмежень протягом доби можуть змінитись. Актуальну інформацію про графіки відключень у вашому регіоні дізнавайтесь на сайті чи офіційних сторінках обленерго у соцмережах», – зазначає оператор.
У Повітряних силах ЗСУ зазначали, що внаслідок атаки РФ 28 листопада було 12 влучань, переважно в об’єкти паливно-енергетичного сектору.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.