Фінляндія надасть Україні пакет оборонної допомоги на 25 мільйонів євро
Фінляндія надасть Україні 26-й пакет матеріальної допомоги, повідомляє Міністерство оборони країни 5 грудня. Відповідне рішення ухвалив президент країни за поданням уряду.
«Заміна оборонних засобів у цьому пакеті коштуватиме Фінляндії приблизно 25 мільйонів євро. Управління оборони вже готує наступний пакет допомоги, який буде надано на початку наступного року», – йдеться в повідомленні.
За словами міністра оборони Антті Хяккянена, Фінляндія загалом надала Україні оборонну допомогу на суму 2,3 мільярда євро.
«Цього разу до пакунку входить, наприклад, зимове спорядження для українських військових. Фінляндія є одним із найсильніших прихильників України, і ми не плануємо це змінювати», – заявив він.
Більш детальну інформацію фінське Міноборони не надає, щоб «гарантувати, що допомога досягне місця призначення».
Наприкінці листопада лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Норвегії, Польщі, Швеції та Фінляндії пообіцяли посилити підтримку України, в тому числі надати більше боєприпасів.
Житель Вознесенська загинув через російський удар – ОВА
Житель Вознесенська Миколаївської області загинув внаслідок російського ракетного удару ввечері 5 грудня, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«На жаль, внаслідок вечірнього ракетного удару у Вознесенську загинув чоловік», – написав Кім у телеграмі, не наводячи деталей.
Близько 16:00 5 грудня Повітряні сили ЗСУ повідомили про запущені російськими військами ракети в напрямку Миколаївщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Точна дата кінця війни тепер відома після зустрічей у США?
- Єрмак у Вашингтоні
Українська делегація, яку очолює голова Офісу президента Андрій Єрмак, зустрілася з представниками новообраного президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє Reuters. Деталей щодо результатів зустрічі наразі немає, утім, як пише Wall Street Journal, спецпредставник Трампа з питань України і РФ Кіт Келлог висловив підтримку зусиллям адміністрації Байдена з надання зброї Україні, заявивши, що це дасть Трампу важелі впливу на Москву. Але команда обраного президента США не виявила особливого інтересу до пропозиції членства України в НАТО, яке, за словами Володимира Зеленського, є життєво важливою гарантією безпеки від майбутньої російської агресії.
То якими будуть результати візиту Єрмака до Вашингтона і чи наблизить ця поїздка закінчення війни?
- Післявоєнні вибори
Необхідно заздалегідь адаптувати виборче законодавство для проведення післявоєнних виборів, коли б вони не пройшли. Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця політичної партії «Слуга народу» Олена Шуляк. На її думку, перші післявоєнні вибори повинні мати абсолютну довіру до їхньої легітимності, «тому виклики щодо їх проведення потребують широкої громадської дискусії, інформаційної кампанії з роз’яснення…».
Що слід розуміти з цієї заяви: влада таки готується до виборів?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Тридцять років тому лідери Сполучених Штатів, Великої Британії, Росії та України зустрілися в Будапешті і підписали меморандум, який надав гарантії безпеки Україні в обмін на її відмову від свого ядерного арсеналу, який тоді був третім за величиною у світі.
Сьогодні, майже через три роки після того, як Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну та 10 років після анексії Криму, український МЗС називає Будапештський меморандум про гарантії безпеки «пам’ятником короткозорості у прийнятті стратегічних рішень у сфері безпеки».
«Верстка»: найбільших втрат у боях на Курщині зазнала 810-та бригада морпіхів з окупованого РФ Криму
Найбільших втрат у боях з українськими військовими в Курській області Росії зазнала 810-та окрема бригада морської піхоти з окупованого РФ Криму – такого висновку дійшли журналісти російського видання «Верстка», які вивчили оголошення про зниклих безвісти і пошукові картки військових в одній із найбільших груп у «ВКонтакті» з серпня по листопад 2024 року.
У цій групі згадки про зникнення бійців 810-ї бригади зустрічалися щонайменше втричі частіше, ніж інших підрозділів російської армії. Наприклад, із понад 350 зниклих під Курськом російських військовослужбовців, чиї особисті дані вдалося підтвердити виданню, найбільше людей (71 особа) служили у 810-ій бригаді. Наступна за частотою згадок 155-та бригада (26 осіб).
Більшість зниклих – це мобілізовані й кадрові військові. Згідно з повідомленнями про розшук російських військових, пише видання, більш ніж у 95% випадків про зниклих немає жодної інформації, у 4% випадків тіла військових вдалося евакуювати, а менш ніж у 1% випадків близькі знайшли своїх родичів у лікарнях.
810-та окрема бригада базується в окупованому Севастополі. Газета The New York Times із посиланням на джерела писала, що восени цього року в Курській області РФ разом із 810-ю окремою бригадою в бій з ЗСУ вступили військові Північної Кореї зазнавши перших втрат.
Російська служба «Бі-Бі-Сі», «Медіазона» і команда волонтерів раніше встановили імена 80 973 російських військових, які загинули на війні проти України. Міноборони Росії не розкриває дані про кількість як загиблих у війні з Україною військових, добровольців і ув’язнених, так і зниклих безвісти. Заступниця міністра оборони РФ Анна Цивільова нещодавно заявила, що відомство отримало 48 тисяч заявок на ДНК-тести від родичів зниклих військових.
Зеленський увів у дію рішення РНБО, яке обмежує переведення медиків на інші військові посади
Президент Володимир Зеленський підписав рішення Ради національної безпеки і оборони щодо «протидії загрозам національній безпеці України у сфері охорони здоров’я в особливий період» – документ оприлюднив Офіс президента 5 грудня.
Зокрема, рішення доручає Кабінету міністрів протягом місяця ухвалити рішення щодо «встановлення на період дії воєнного стану заборони на призначення осіб з медичною освітою на посади військової служби, що безпосередньо не пов’язані з медичною практикою (службою)». Винятки становлять переведення за власним бажанням.
Крім того, рішення передбачає опрацювати «доцільність перегляду» умов бронювання військовозобов’язаних медичних працівників, фахівців з реабілітації та інших працівників сфери охорони здоров’я, які працюють за основним місцем роботи в медичних закладах. Зокрема, це стосується зняття обмежень щодо відсоткової частки військовозобов’язаних працівників закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності, закладів громадського здоров’я, закладів судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, центрів крові, для яких робота у цих закладах є основним місцем роботи, незалежно від військово-облікової спеціальності.
Поміж інших пунктів РНБО доручає Кабінету міністрів протягом трьох місяців вжити додаткових заходів для «комплексного вирішення» питань щодо організації заготівлі, тестування, переробки, зберігання, розподілу, транспортування та реалізації донорської крові і компонентів крові, функціонування системи крові.
Зеленський доручив контроль за виконанням рішення РНБО секретарю Ради Олександру Литвиненку.
Контроль за виконанням рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію цим Указом, покласти на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України
У листопаді речник Генерального штабу ЗСУ Дмитро Лиховій повдіомив, що головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський ухвалив рішення посилити медичні служби в зоні бойових дій.
Він наголошував, що військових медиків «не переводять у піхоту, як дехто інтерпретує».
Перед тим народна депутатка Мар’яна Безугла заявила, що Генштаб Збройних сил України ухвалив рішення про переведення не лише медиків, а й інших фахівців із тилових підрозділів до піхотних бригад. За її словами, на всі тилові підрозділи надійшло розпорядження, відоме як «завдання 1/5», за яким певну частину персоналу переводять до бойових частин.
«Більше ППО, боєприпасів і швидше» – Рютте після розмови з Зеленським
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте за підсумками телефонної розмови із президентом України Володимиром Зеленським 5 грудня заявив, що пріоритетом альянсу є збільшення підтримки України.
«Гарна розмова з президентом Зеленським услід за зустріччю міністрів закордонних справ НАТО цього тижня. Наш пріоритет – більше підтримки України. Більше протиповітряної оборони, більше боєприпасів і швидше!», – написав Рютте у соцмережі X.
Тим часом, у пресслужбі президента України повідомили, що Володимир Зеленський під час розмови розповів про ситуацію на полі бою загалом і на окремих напрямках Донеччини, перебіг операції в Курській області Росії і результати використання Україною далекобійних спроможностей, наданих союзниками.
«Президент наголосив на тому, що важливе безперебійне постачання снарядів калібру 155 мм, озброєнь і військової техніки з оголошених пакетів підтримки для своєчасного комплектування бойових бригад. Володимир Зеленський і Марк Рютте домовилися активніше співпрацювати з партнерами для виконання рішень Вашингтонського саміту НАТО щодо систем протиповітряної оборони і додаткового посилення України проти російського повітряного терору взимку», – йдеться в повідомленні.
Зеленський також вкотре наголосив на важливості запрошення України в НАТО і подякував Рютте за проведення у Брюсселі засідання Ради Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ, «усі сигнали про подальшу військову підтримку України і чітке розуміння необхідності інвестицій в українську оборонну промисловість».
Після засідання міністрів закордонних справ НАТО у Брюсселі 4 грудня генсекретар альянсу заявив про необхідність зміни траєкторії війни Росії проти України, щоби лінія фронту рухалася у протилежному напрямку, а не так, як тепер.
«Ми мусимо робити більше, аніж підтримувати боєздатність України. Ми маємо надати достатньо допомоги, щоб змінити траєкторію цього конфлікту раз і назавжди», – сказав Рютте.
Для цього, за його словами, потрібно надавати Україні не лише системи ППО для захисту енергообʼєктів, але й наступальну зброю і забезпечити тренування військових.
Напередодні видання The New York Times написало, що Рютте закликав Україну відкласти «будь-які мирні переговори», допоки союзники не нададуть більше зброї.
2 грудня американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті зазначив, що президент Росії Володимир Путін не зацікавлений у врегулюванні війни, яке приведе до чогось меншого, ніж повна капітуляція України.
Обов’язки представника президента в Криму тимчасово виконуватиме Ольга Куришко
Постійне представництво президента в Автономній республіці Крим тимчасово очолить Ольга Куришко – про це відомство повідомило 5 грудня.
Досі Куришко працювала заступницею Таміли Ташевої, яка очолювала представництво донедавна.
Куришко здобула освіту в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. Працювала юристкою, зокрема у правозахисній організації «КримSOS». Вона почала працювати в Представництві президента України в АРК в грудні 2021 року з посади керівника відділу правового забезпечення відомства. Працювала над стратегічними та програмними документами з питань реінтеграції, брала участь у розробці нормативно-правових актів щодо захисту прав жителів анексованого Криму та Севастополя у сфері доступу до освіти, пенсійного забезпечення, отримання паспортних документів, підтримки політв'язнів та членів їхніх сімей.
У червні 2023 року її було призначено на посаду заступника постійного представника президента України в АРК.
Президент України Володимир Зеленський напередодні звільнив Тамілу Ташеву з посади свого постійного представника в Автономній Республіці Крим.
Сама Ташева зазначила, що найближчим часом розпочне роботу у Верховній Раді України, попри попередні заяви про те, що вона планувала залишитися постійним представником президента України в АРК.
25 листопада Центральна виборча комісія України визначила Ташеву обраним народним депутатом. Вона стала наступною у черзі після Івана Приймаченка, який подав заяву про відмову від мандата. Приймаченка було визнано народним депутатом після смерті Олега Макарова у жовтні 2024 року, однак згодом він відмовився від мандата.
Генштаб: на фронті від початку доби було 106 зіткнень, більшість на двох напрямках
Ситуація на лінії бойового зіткнення залишається напруженою, загалом від початку доби відбулося 106 бойових зіткнень, повідомив у зведенні станом на 16:00 5 грудня Генеральний штаб Збройних сил України.
Згідно з наведеними даними, більшість зіткнень відбувалися на двох напрямках: Покровському і Курахівському, як і в попередні дні.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 26 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Даченське, Жовте, Пушкіне, Новотроїцьке, Шевченко, Новопустинка. Сили оборони стримують натиск і відбили 18 атак противника, 8 боєзіткнень ще тривають… На Курахівському напрямку окупанти провели 35 атак поблизу Берестків, Старих Тернів, Зорі, Сонцівки, Курахового, Дальнього Єлизаветівки, Ганівки, Романівки й Успенівки, десять боєзіткнень тривають до цього часу», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, бойові зіткнення відбувалися на Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському напрямках і на Курщині в РФ.
У своєму звіті, оприлюдненому 24 листопада, аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначили, що російські військові на Донбасі останнім часом просуваються значно швидше, ніж за весь 2023 рік.
«Лінія фронту в Донецькій області стає дедалі мінливішою, оскільки останнім часом російські війська просувалися значно швидше, ніж протягом усього 2023 року», – вказують експерти.
За їхніми висновками, просування російських військ значною мірою є «результатом виявлення і тактичного використання вразливих місць на українських лініях».
При цьому розвідка Великої Британії 5 грудня повідомила, що в листопаді 2024 року середньодобові втрати серед російських військових (убитими й пораненими) досягли нового місячного максимуму за весь час війни – 1 523 особи.
«Це вже третій місяць поспіль, коли російські війська зазнають нових рекордних середньодобових втрат. 28 листопада також було зафіксовано новий рекорд війни – 2030 втрат за один день, вперше повідомлялося про понад 2000 втрат», – зазначили у розвідці.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, який відвідав Покровський і Курахівський напрямки на Донеччині, 29 листопада запевнив, що підрозділи Сил оборони на цих напрямках додатково забезпечать резервами, боєприпасами, озброєнням і військовою технікою.
«Обстановка стає критичною»: DeepState повідомив про нове просування армії РФ до Покровська
Росії вдалося просунутися вперед на південний захід від Покровська в районі села Новопустинка, повідомив вранці 5 грудня проєкт DeepState.
Понад те, на карті з'явилося свідчення того, що загарбники змогли дістатись околиць села Шевченко – ключового населеного пункту для оборони на південний захід від Покровська. Звідси до міської межі агресору залишається лише близько 4 кілометрів.
Напередодні аналітики охарактеризували обстановку на південний захід від Покровська як таку, що стає критичною. Якщо агресор зможе захопити Шевченко, аналітики припускають, що сюди буде перекинуто додаткові ресурси армії РФ.
Український Генштаб вранці 5 грудня повідомив про 41 атаку армії РФ на Покровському напрямку. Найгарячіше, за даними відомства, було на захід від Селидового та в Лисівці на південь від Покровська.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Херсонець Євген Гілін – адвокат, батько чотирьох дітей. У перший же день повномасштабного вторгнення він зібрав сім'ю і вивіз її з Херсона. У рідне місто на період окупації чоловік уже не повертався. Утім, каже, зміг зібрати команду, яка допомагала людям там виживати і евакуюватися на підконтрольну Україні територію. Євген очолює громадську організацію «Місто сили», яка з перших днів повномасштабної війни зосереджена на допомозі жителям півдня України. Волонтери, з його слів, організували безоплатну евакуацію і змогли вивезти понад 10 тисяч мешканців Херсонщини. Про обшуки, які окупанти влаштовували в гуманітарних штабах, про вбивство цивільного волонтера і друга й про виклики, з якими постійно стикаються волонтери, Євген розповів проєкту «Ти як?» від Радіо Свобода.
ДБР підозрює керівництво онлайн-казино у відмиванні російських коштів
Державне бюро розслідувань повідомило про підозри бенефіціарним власникам та керівникам онлайн-казино – про це повідомили у відомстві та Офісі генерального прокурора 5 грудня.
За повідомленням бюро, в рамках розслідування комерційної структури, що отримала ліцензію з організації азартних ігор онлайн, правоохоронці виявили факти пособництва її представників Росії.
Зокрема, ДБР виявило зв’язки онлайн-казино із представниками Росії та російським капіталом, а також з підсанкційними в Україні суб’єктами.
Процесуальні заходи бюро, за повідомленням, підтвердили «негативні наслідки для боєздатності Сил Оборони України через використання послуг цього онлайн-казино».
«У межах слідства встановлено, що пов’язані з діяльністю онлайн-казино особи провадять свою господарську діяльність на території т. зв. «лнр», наповнюючи таким чином бюджет агресора. Їхнім коштом фінансується силовий блок, оборонно-промисловий комплекс Російської Федерації, а також збройна агресія проти України», – заявляє відомство.
Крім того, безпосередний керівник казино, за даними слідства, після початку повномасштабного вторгнення фінансував ветеранів російської агресії, а саме онлайн-казино продовжує діяльність на території Росії та російських вебресурсах.
Фактичним бенефіціарним власникам онлайн-казино повідомили про підозру за статтею «пособництво державі-агресору». Також про підозру повідомили людям, пов’язаним із діяльністю казино, зокрема, директору та власнику торгової марки й доменного імені.
Бюро додає, що вживає заходів щодо стягнення арештованих і переданих АРМА активів у дохід держави. Раніше, нагадує ДБР, суд на клопотання обвинувачення передав Агентству понад 2,6 мільярда гривень, арештованих на рахунках онлайн-казино, пов’язаного із представниками Росії.
Назву онлайн-казино ДБР не розголошує.
Офіс генпрокурора також повідомив, що АРМА вже використало арештовані кошти для покупки військових облігацій.
Поки РФ не закінчить жорстокої війни проти України, її членство в ОБСЄ слід призупинити – Сікорський
Поки Росія не закінчить жорстокої війни проти України, її членство в ОБСЄ має бути призупинене. Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський у Мальті, де триває зустріч міністрів країн Організації з безпеки та співробітництва у Європі.
«Сьогодні у своєму виступі я переказав російській делегації, що ми не піддаємося на цей каскад брехні, яку знову почули від її представників. Ми знаємо, що вони роблять – пробують відбудувати російську імперію. На це нема згоди, як і в минулому буде наш спротив», – сказав Сікорський.
Головний дипломат Польщі наголосив, що Росія нищить Україну, але також нищить майбутнє своєї країни, не поважає кордонів і прав людини, що є основними принципами ОБСЄ.
Раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що бойкотуватиме міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, який прибув на Мальту для участі у зустрічі міністрів країн Організації з безпеки та співробітництва у Європі.
Сергій Лавров прибув на Мальту – це перша його поїздка до країни ЄС від лютого 2022 року, повідомляє російське видання «Коммерсант».
4 грудня російське зовнішньополітичне відомство повідомило, що влада Мальти анулювала візу речниці МЗС РФ Марії Захаровій – за день до засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ.
Анулювання візи з формулюванням «через обставини, що не залежать від них» у МЗС Росії назвали «безпрецедентним випадком».
Захарова у своєму телеграм-каналі написала, що рік тому офіційна Софія заборонила їй «пролітати над Болгарією в літаку російської делегації, що прямував на захід ОБСЄ в Македонії». Мальтійська влада анулювала візу прямо перед вильотом, повідомила вона.
Влада Мальти ситуацію не коментувала.
Незаконна фінансова мережа приховувала джерело коштів російських клієнтів для придбання нерухомості у Сполученому Королівстві, допомагала російським елітам використовувати цифрові активи, щоб уникнути санкцій. І не тільки це. Деталі зібрав Голос Америки.
У російському полоні перебувають щонайменше шість мерів і голів громад – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив, що в російському полоні перебувають щонайменше шість мерів і голів громад.
«Днями стало відомо, що в російському полоні загинув мер одного з окупованих українських міст, мер Дніпрорудного, що на Запоріжжі. Євген Матвєєв. І він був захоплений у полон ще в березні 2022 року, коли намагався допомогти людям у своїй громаді. Зараз у російському полоні також щонайменше шість мерів міст і голів громад», – сказав Зеленський у відеозверненні до правозахисної спільноти.
За його словами, Україна залучає для звільнення українців з російського полону посередників, шукає різні політичні та юридичні можливості.
Він також подякував кожній державі та всім посадовцям, які допомагають в ініціативі створення спецтрибуналу проти Росії за злочин агресії, але, за його словами, треба більше такої роботи, щоб трибунал запрацював і став справді дієвим.
«Чи багато ми отримуємо зараз допомоги від таких організацій, як, скажімо, ООН чи Міжнародний комітет Червоного Хреста в захисті й поверненні українських полонених у Росії? Взагалі-то ні», – розповів Зеленський.
4 грудня голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров повідомив, що у російському полоні загинув міський голова міста Дніпрорудне Запорізької області Євген Матвєєв, його тіло повернули до України під час останнього обміну.
За даними місцевої влади, Євгенія Матвєєва російські війська взяли в полон 13 березня 2022 року.
Нацбанк: протягом листопада міжнародні резерви України зросли на 9,1%
На 1 грудня міжнародні резерви України становили 39,92 мільярда доларів, повідомляє Національний банк у четвер.
За даними регулятора, протягом листопада обсяг золотовалютних резервів зріс на 9,1%.
«Така динаміка зумовлена, з одного боку, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, – зменшенням обсягів чистого продажу валюти Національним банком на валютному ринку», – йдеться в повідомленні.
Нацбанк додає, що динаміку резервів визначала низка чинників. Серед них – надходження до уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.
Зокрема, рахунки НБУ отримали 6,67 мільярда доларів від партнерів та розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики. Також Нацбанк виплатив понад 433 мільйона в рамка обслуговування державного боргу.
Іншим чинником є операції Національного банку на валютному ринку України:
«Національний банк відповідно до балансових даних продав на валютному ринку 2 712,0 млн доларів США та викупив до резервів 4,4 млн дол. США. Отже, чистий продаж валюти НБУ в листопаді становив 2 707,6 млн дол. США, що на 21% менше, ніж у жовтні».
Крім того, внаслідок переоцінки фінансових інструментів їхня вартість зросла на 71,9 мільйона доларів.
За оцінками Нацбанку, поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування п’яти місяців майбутнього імпорту.
Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що частину коштів від продажу «націоналізованого» майна в Криму буде передано російському підприємству «Крименерго» – про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За його словами, підприємство отримає 50 мільйонів рублів для встановлення 16 трансформаторних підстанцій, частину з яких, згідно з обіцянками Аксьонова, мають встановити до кінця цього року, частину – у першому кварталі 2025 року.
«Конкретні точки заміни ТП будуть визначені виходячи із кількості звернень та стану мереж. Найбільша кількість скарг надходить із СНТ Сімферопольського району, також із Білогірського, Сакського та Чорноморського районів», – додав Аксьонов у своїх соцмережах.
Читайте також: Путін передав окупаційній владі Криму акції «ДТЕК Крименерго»
Останнім часом у Криму відбуваються часті та масові відключення електрики. За заявами російської влади, влітку вони були пов’язані з аномально спекотною погодою. Однак, ймовірно, їх причиною можуть бути пошкодження електрооб’єктів на півдні РФ, у тому числі на Ростовській атомній електростанції.
Наприкінці листопада Аксьонов заявив, що Крим цього року отримав 2,7 мільярда рублів за рахунок продажу «націоналізованого» майна. Виділені для «Крименерго» 50 мільйонів рублів становлять 1,85 відсотка від цієї суми. Решта коштів, за словами Аксьонова, нібито витрачається на підтримку учасників війни проти України, а також встановлення модульних спортзалів у школах, ремонт будинків культури та сільських стадіонів.
Загалом, як стверджує Аксьонов, російська влада врятувала від продажу «націоналізованого» в анексованому Криму майна 4,5 мільярда рублів.
Читайте також: В окупованому Криму військові РФ готують полігон на мисі Чауда до навчань російської авіації
Раніше глава підконтрольного Кремлю парламенту півострова Володимир Константинов заявив, що російська влада має намір знайти і «націоналізувати» майно Фінляндії в анексованому Криму як відповідь на арешт активів РФ за кримським позовом «Нафтогазу».
29 грудня 2023 року голова російського парламенту Криму Володимир Константинов заявив про «націоналізацію» 2600 об’єктів рухомого та нерухомого майна громадян України у Криму. Зокрема, до цього переліку увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартири дружини президента України Олени Зеленської.
У лютому 2023 року представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева заявляла, що Україна не має наміру визнавати акти, які порушують права людини чи держави. До них відносяться рішення щодо «націоналізації» або конфіскації майна, встановлення спадщини.
В Україні може запрацювати суд присяжних. Відповідні законопроєкти ВР ухвалила у першому читанні
Верховна Рада на засіданні 5 грудня ухвалила за основу законопроєкти №3843 і №3844 про створення суду присяжних в Україні, повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк.
Законопроєкт №3843 визначає наступне:
- порядок роботи суду присяжних;
- умови добору, права та обов’язки присяжних;
- процедуру ухвалення рішень;
- гарантії прав присяжних;
- їхнє матеріальне забезпечення.
Згідно до проєкту закону, лава присяжних – група з восьми громадян, ухвалює рішення про винуватість або невинуватість обвинуваченого. Це рішення не може бути змінене, далі вирок виносить професійний суддя.
Поняття суду присяжних закріплене в Конституції, Кримінальному кодексі та законом про судоустрій. Проте закон так і не був повністю реалізований, оскільки зміни, які закріплюють права присяжних не були ухвалені.
У липні 2023 року президент України Володимир Зеленський своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони «Про прискорення судової реформи і подолання проявів корупції у системі правосуддя».
У своєму рішенні РНБО, зокрема, наголошує, що успішне проведення судової реформи є однією із семи базових вимог Європейського союзу «для подальшого просування за напрямами європейської та євроатлантичної інтеграції України».
Міністр оборони Німеччини: Росія залишається «найбільшою загрозою» для безпеки
Росія становить зростаючу військову загрозу для Німеччини та її союзників, попередив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус, виступаючи в четвер у парламенті.
«Росія повністю перейшла на воєнну економіку і щороку постачає до армії від 1 000 до 1 500 танків. Це приблизно вдвічі більше, ніж п’ять найбільших європейських країн разом узятих. Для нас очевидно одне: Росія є найбільшою загрозою нашій безпеці, і вона залишиться такою в осяжному майбутньому», – сказав Пісторіус, якого цитує агенція DPA.
Прокурор у Гельсінкі просить для Тордена довічне в справі про воєнні злочини в Україні – Yle
У суді в Гельсінкі прокурор попросив засудити росіянина Воїслава Тордена до довічного терміну ув’язнення, повідомляє фінська телерадіокомпанія Yle.
Торден, раніше відомий як Ян Петровський, у минулому був одним із командирів радикальної націоналістичної групи «Русич», учасники якої брали участь у бойових діях в Україні на боці підконтрольних Росії збройних угруповань і російської армії.
Колишнього командира «Русича» звинувачують у скоєнні п’яти воєнних злочинів на сході України у вересні 2014 року, зокрема, у вбивстві 22 українських солдатів. Докази звинувачення ґрунтуються на відеозаписах, які знімали та публікували учасники «Русича».
Адвокат Тордена Хейкі Лампела заявив, що росіянин заперечує всі звинувачення у військових злочинах, а група «Русич» не дотримується неонацистської ідеології.