Вночі знищено 22 з 28 БПЛА, якими російські війська атакували Україну – Повітряні сили
У ніч на 3 грудня 2024 року війська РФ атакували Україну 28-ма ударними БПЛА типу Shahed та безпілотниками інших типів, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Станом на 09.00 підрозділами зенітних ракетних військ, РЕБ та мобільних вогневих груп Повітряних Сил та Сил оборони України збито 22 ворожі БпЛА у Київській, Чернігівській, Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській, Сумській, Одеській, Миколаївській та Дніпропетровській областях», – зазначено у дописі.
За даними Повітряних сил, один безпілотник локаційно втрачено, два — вийшли з підконтрольного повітряного простору у напрямку Білорусі та тимчасово окупованої території.
Зафіксовано кілька влучань по об’єктах критичної інфраструктури на Тернопільщині та Рівненщині.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
На Курахівському напрямку зафіксовано 67 атак РФ, загалом на фронті понад 200 боєзіткнень – Генштаб
Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 201 бойове зіткнення. Найбільше атак армії РФ відбулося на Курахівському напрямку, йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 3 грудня.
«Сили оборони відбили 67 ворожих атак на Курахівському напрямку. Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед в районах населених пунктів Берестки, Старі Терни, Сонцівка, Новодмитрівка, Зоря, Курахове, Дальне, Катеринівка, Антонівка та Ганівка», – кажуть у ЗСУ.
За данами штабу, на Покровському напрямку українські війська зупинили 40 наступальних дій у бік населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Красний Яр, Даченське, Жовте, Чумацьке та Новий Труд.
«Минулої доби на Курському напрямку відбулося 15 боєзіткнень, ворог завдав 14 авіаційних ударів 30 керованими бомбами та вчинив 381 артилерійський обстріл, зокрема три - із реактивних систем залпового вогню», – йдеться у зведенні.
Також війська РФ атакували на Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Гуляйпільському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
За даними аналітиків проєкту DeepState, російські війська просунулися в Кураховому на Донеччині, а також біля Нового Комара, Берестового, Погребків.
Влада Рівненщини повідомила про атаку РФ на обʼєкт енергетичної інфраструктури
У ніч на 3 грудня російська армія завдала ударів по обʼєкту енергетичної інфраструктури в Рівненській області, повідомляє начальник обласної військової адміністрації Олександр Коваль.
«На місці працюють усі відповідні служби. Під час цього удару, за попередньою інформацією, люди поранень не зазнали», – йдеться у дописі.
Раніше про нічну атаку по енергообʼєкту у Тернополі повідомив міський голова Сергій Надал. Унаслідок атаки, за даними влади, половина міста залишилася без світла.
Російські війська увечері 2 грудня запустили по Україні ударні безпілотники, попередили раніше Повітряні сили ЗСУ.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Армія Росії втратила за добу 1780 військових і 23 артсистеми – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 745 700 своїх військових, зокрема 1780 – протягом останньої доби – такі дані станом на ранок 3 грудня наводить український Генштаб.
Щодо втрат техніки РФ, то в командуванні ЗСУ повідомили про такі:
- танків – 9 486 (+8 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 19 419 (+22)
- артилерійських систем – 20 976 (+23)
- РСЗВ – 1253
- засобів ППО – 1019
- літаків – 369
- вертольотів – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 19917 (+31)
- крилатих ракет – 2855 (+3)
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 30666 (+60)
- спеціальної техніки – 3627 (+8)
США виділили Україні новий пакет допомоги на 725 мільйонів доларів – Пентагон
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
У Пентагоні поки не помітили участі військ КНДР у наступальних бойових операціях в Україні
Міністерство оборони США станом на 2 грудня не має підтвердження участі військових КНДР у наступальних бойових операціях в Україні, сказав на брифінгу речник Пентагону генерал Патрік Райдер.
«Ми не бачили, щоб КНДР брала участь у наступальних бойових операціях, хоча ми очікуємо, що в певний момент часу це, швидше за все, станеться», – заявив він, коментуючи інформацію про смерть північнокорейського солдата під час бойової операції в Курській області РФ.
«До цього моменту ми не бачили, щоб північнокорейські солдати брали активну участь у наступальних бойових діях на лінії фронту. Ми знаємо, що в багатьох випадках вони були інтегровані в російські підрозділи, і нам відомі повідомлення про загибель солдатів КНДР в результаті українських ударів по російських обʼєктах», – зазначив речник Пентагону.
Напередодні президент України Володимир Зеленський в інтервʼю для японського видання Kyodo News підтвердив наявність перших загиблих серед північнокорейських солдатів у Курській області РФ. Він вважає, що президент Росії Володимир Путін буде використовувати бійців з КНДР як «гарматне мʼясо».
Раніше представник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Андрій Черняк розповів проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії», що дві тисячі військовослужбовців КНДР направлені до бригади морської піхоти та дивізії повітряно-десантних військ армії РФ.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України раніше повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни 23 жовтня, «їхня поява зафіксована у Курській області РФ».
Про перші бойові зіткнення між українськими та північнокорейськими військовими у Курській області 5 листопада повідомили джерела видання Financial Times та Суспільного у спецслужбах. Зазначалося, що поки «не йдеться про великі зіткнення».
Наприкінці жовтня західні видання повідомили, що КНДР надіслала до Росії військових для участі в бойових діях проти України. За даними України та країн Заходу, до Курської області прибули понад 10 тисяч північнокорейських військових; на початку листопада президент України Володимир Зеленський повідомляв, що вони зазнали перших втрат. Москва та Пхеньян безпосередньої участі північнокорейських військових у боях не підтверджували.
У Тернополі російський БПЛА влучив в бʼєкт інфраструктури, частина міста без світла – ОВА
У ніч проти 3 грудня російський дрон влучив в обʼєкт енергетичної інфраструктури Тернополя, частина міста залишилася без світла, повідомив міський голова Сергій Надал.
«Енергетики та рятувальники ліквідовують наслідки атаки. Зробіть запаси води, зарядіть телефони. Деталі – згодом», – зазначив він.
Російські війська увечері 2 грудня запустили по Україні ударні безпілотники, попередили раніше Повітряні сили ЗСУ.
Вночі 2 грудня місцева влада повідомила про влучання російського дрона у багатоквартирний будинок у Тернополі. Внаслідок удару виникла пожежа. Унаслідок атаки одна людина загинула, четверо – були поранені.
На фронті відбулося майже 200 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 2 грудня на фронті відбулося 193 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ
«Російські загарбники завдали по території України один ракетний та 25 авіаційних ударів, застосувавши одну керовану ракету та 36 КАБ. Крім цього, росіяни залучили для ураження 717 дронів-камікадзе та здійснили понад чотири тисячі обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – ідеться у вечірньому зведенні.
Понад три чверті боїв відбулися на трьох напрямках – Покровському, Курахівському та Времівському, інформує Генштаб.
«За підтримки бомбардувальної авіації на Покровському напрямку росіяни 40 разів намагалися прорвати нашу оборону неподалік населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Красний Яр, Даченське, Жовте, Чумацьке та Новий Труд. Дотепер триває одне боєзіткнення. На Курахівському напрямку ворог 67 разів атакував наші позиції поблизу населених пунктів Берестки, Старі Терни, Сонцівка, Новодмитрівка, Зоря, Курахове, Дальне, Катеринівка, Антонівка та Ганівка, два боєзіткнення – продовжуються. На Времівському напрямку загарбники здійснили 40 наступальних дій неподалік Костянтинопольського, Роздольного, Великої Новосілки, Новоандріївки, Новосілки та Новополя. П’ять боєзіткнень продовжуються до цього часу», – вказано у повідомленні.
За даними Генштабу, бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Придніпровському напрямках.
США виділили Україні новий пакет допомоги на 725 мільйонів доларів – Пентагон
Міністерство оборони США 2 грудня повідомило про новий пакет військової допомоги для України на суму 725 мільйонів доларів. За повідомленням, пакет включає додаткові боєприпаси до HIMARS та артилерії, ракети до Stinger, безпілотники, протипіхотні міни, протитанкову зброю та інше.
Детальний перелік озброєння оприлюднений на сайті Пентагону, він містить
- боєприпаси для NASAMS та HIMARS;
- ракети Stinger;
- боєприпаси протидії безпілотникам;
- артилерійські боєприпаси 155 мм та 105 мм калібру;
- безпілотні авіаційні системи;
- протитанкові системи Javelin і AT-4;
- стрілецьку зброю та боєприпаси;
- обладнання для захисту критичної інфраструктури;
- запчастини, допоміжне обладнання, послуги, навчання, транспорт.
«Сполучені Штати продовжуватимуть працювати разом із приблизно 50 союзниками та партнерами через Контактну групу з оборони України та пов’язані з нею коаліції можливостей, щоб задовольнити терміново необхідні потреби України на полі бою та захистити від російської агресії», – ідеться в повідомленні оборонного відомства США.
28 листопада Reuters з посиланням на два джерела повідомив, що адміністрація президента США Джо Байдена готує пакет озброєнь на суму 725 мільйонів доларів для України.
За словами співрозмовника агенції, адміністрація Байдена планує надати Києву із запасів США різну протитанкову зброю, щоб стримати наступ російських військ, включно з протипіхотними мінами, безпілотниками, ракетами Stinger та боєприпасами для ракетних систем HIMARS. Також до пакета, за даними Reuters, увійдуть касетні боєприпаси.
Після обрання президентом Дональда Трампа адміністрація Байдена прагне встигнути передати Україні схвалену військову допомогу, щоб зміцнити позиції Києва в можливих переговорах з Росією. Представники Білого дому побоюються, що нова адміністрація скоротить постачання, намагаючись спонукати Україну до переговорів.
У рамках цієї стратегії Байден дозволив Києву завдавати ударів далекобійними ракетами ATACMS по території Росії, санкціонував передачу протипіхотних мін, списав половину кредиту на суму 4,65 мільярда доларів, а також запровадив санкції проти «Газпромбанку», який, за версією Вашингтона, Росія використовує, щоб закуповувати військове спорядження для ведення війни.
«Білоруський гаюн»: до Білорусі в листопаді залетів 151 дрон
До Білорусі протягом листопада залетів 151 безпілотник під час російських ударів по Україні, повідомив моніторинговий проєкт «Білоруський гаюн», який називає це новим рекордом.
«Упродовж листопада до повітряного простору Білорусі зайшли не менше ніж 148 російських дронів-камікадзе типу «Шахед» і три розвідувальні дрони невідомого типу. Дрони заходили у повітряний простір Білорусі 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 14, 16, 19, 20, 22, 24, 25, 26, 27 і 28 листопада», – йдеться в повідомленні.
За даними проєкту, протягом листопада зафіксовано щонайменше три випадки збиття «Шахедів» силами ППО Білорусі над Мозирським районом, це сталося 24 і 26 листопада. Інформації про пошкодження чи постраждалих не надходило.
За даними дослідників, зі 151 дрона ще 82 повернулися до України й Росії, а 66 – зникли.
Офіційний Мінськ публічно не заявляв російській стороні ніяких протестів через інциденти із російськими дронами.
Олександр Лукашенко підтримав повномасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року і дозволив використовувати територію, військову інфраструктуру і повітряний простір Білорусі для вторгнення російської армії й обстрілів українських міст, жертвами чого стали десятки тисяч мирних українців.
Франція і Британія обговорюють розміщення своїх військ в Україні як гарантію безпеки – чиновник НАТО
У Парижі й Лондоні розмірковують над варіантами, які можна було б запропонувати у разі мирних переговорів України з Росією для гарантування безпеки Україні, одним із них є розміщення військ Франції і Великої Британії на лінії розмежування для моніторингу режиму припинення вогню, якого може бути досягнуто внаслідок перемовин, розповів Радіо Свобода високопоставлений чиновник НАТО на умовах анонімності, бо не уповноважений публічно коментувати ситуацію.
За його словами, ці розмови ведуться лише в окремих столицях, не на рівні НАТО. Париж і Лондон намагаються підготувати варіанти для різних сценаріїв розвитку подій, щоби в разі виникнення питання з боку нового керівництва США, як саме можуть включитися країни Європи, вони мали б готові варіанти підтримки Києва.
Розробка конкретних пропозицій і варіантів підтримки необхідна також для того, щоб гарантувати участь союзників з Європи у мирних перемовинах України і Росії за посередництвом новообраного президентства США Дональда Трампа, розповів співрозмовник Радіо Свобода.
Раніше французька газета Le Monde писала про те, що Франція і Британія планують очолити військову коаліцію в Україні та відновили дискусії про можливе розміщення своїх військ в Україні.
Прозвучала тема щодо залучення французьких військ і в розмові міністра закордонних справ Франції Жан-Ноеля Барро з ВВС News. Відповідаючи на запитання про те, чи може йтися про участь французьких військ у бойових діях, він заявив, що Франція «не виключає жодного варіанту».
Ідею Франції щодо можливої відправки західних військ до України підтримує також Литва, розповів у коментарі Радіо Свобода посол Литви в НАТО Дейвідас Матульоніс. За його словами, якщо Франція вирішить це зробити, їй не потрібен дозвіл від НАТО, це можуть бути національні рішення окремих держав.
Президент Франції Емманюель Макрон вперше підняв це питання в лютому 2024 року, а в травні пояснив, що у разі прориву російськими силами лінії фронту і запиту від України, Франція «на законних підставах мала поставити собі питання» про відправлення військ.
У листопаді після чергового відновлення дискусій в Парижі міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що його країна не відправлятиме своїх солдатів на війну в Україну. А міністр оборони Естонії Ханно Певкур сказав, що не вважає гарною ідею відправити контингент західних військ в Україну, оскільки ризики від таких дій значно перевищують переваги.
Росія хотіла випускати зброю на захоплених оборонних заводах України. Що з цього вийшло?
В окупованому Луганську набирають персонал на авіаремонтний завод, який майже не працював останні 8 років. А військові підприємства та науково-дослідні інститути Донеччини окупанти об’єднали в єдину «державну корпорацію».
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) дізнавалися – що зараз відбувається на колишніх військових заводах, які російські гібридні сили захопили ще у 2014-му. Та чи воює зброя, виготовлена там, проти українців.
Радник Білого дому: Зеленський має вирішувати, коли і про що вести переговори
Війна, розв’язана Росією проти України, має закінчитися в спосіб, якій який відповідає прагненням українського народу. Про це під час спілкування з пресою заявив радник Білого дому з комунікацій в сфері національної безпеки Джон Кірбі, передає «Голос Америки».
«З самого початку ми дуже, дуже чітко дали зрозуміти, що як би і коли б ця війна не закінчилася, вона має закінчитися в спосіб, який відповідає прагненням українського народу, відверто кажучи, президента Зеленського і політиці та цілям, які він переслідує. Він має вирішувати, чи готовий і коли він готовий вести переговори, і він має вирішувати, про що він готовий вести переговори», – сказав Кірбі.
Він додав, що чинна адміністрація США до кінця терміну зосередиться на наданні Україні найкращих важелів для переговорів.
«Нашою роботою було і буде протягом решти терміну цієї адміністрації – переконатися, що ми ставимо його (Зеленського – ред.) та його армію в найкращу можливу позицію сили, щоб, коли почнуться переговори, він мав важелі впливу, він мав силу за столом переговорів. І це те, на чому ми зосереджені», – додав радник Білого дому.
Президент України Володимир Зеленський напередодні висловив думку, що представники ЄС і НАТО мають брати участь у можливих переговорах із Росією.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті від 27 листопада дійшли висновку, що російські високопосадовці демонструють, що Кремль не прагне йти на компроміси у війні проти України.
Кордони України та вступ до НАТО: чи змінювалась риторика влади (відео)
Збройними силам України не вистачає ресурсів для того, щоби звільнити окуповані території. Про це Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю японському інформаційному агентству Kyodo News. Не так давно Володимир Зеленський подібні пропозиції на кшталт НАТО в обмін на території називав маячнею. Чи може він змінити свою позицію і як багато людей готові його підтримати. Радіо Свобода нагадає про те, як раніше представники української влади реагували на подібні пропозиції.
Умєров привітав призначення комісара ЄС з питань оборони: «це знаковий крок для Європи»
Міністр оборони Рустем Умєров провів телефонну розмову з новопризначеним комісаром Євросоюзу з питань оборони і космосу Андрюсом Кубілюсом – про це він повідомив увечері 2 грудня.
За його словами, він привітав Кубілюса з призначенням на цю посаду, яка «вперше в історії Єврокомісії» об’єднує оборонну політику та розвиток космічних технологій.
«Це знаковий крок для Європи, який підтверджує її готовність адаптуватися до сучасних викликів у сфері безпеки. І для мене велика честь, що наша розмова стала першою для пана Кубілюса на його новій посаді», – заявив Умєров.
Міністр додав, що сторони обговорили створення Білої книги європейської оборони, яка має посилити готовність Євросоюзу до безпекових викликів. Цей документ включатиме розділ щодо шляхів військово-оборонної підтримки України зараз, у середньостроковій та довгостроковій перспективі.
«Окремо зосередили увагу на ситуації на фронті. Поінформував пана Кубілюса про найактуальніші потреби українських Сил оборони: підготовку та оснащення бригад, посилення ППО, забезпечення артилерією, боєприпасами та інвестиції у нашу оборонну промисловість», – додав голова Міноборони.
Він додав, що запросив Кубілюса відвідати Україну з робочим візитом.
Кубілюс у своєму дописі в X (раніше Twitter) повідомив про розмову з Умєровим. Він назвав спроможність України оборонятися «значним внеском у готовність Європи до «найбільш екстремальних військових обставин».
Колишній прем’єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс, який обійняв посаду першого в історії комісара Євросоюзу з оборони, у вересні заявив, що впродовж наступних кількох років необхідно інвестувати понад 500 мільярдів євро у розвиток оборонної промисловості Європи.
«На що повинна піти Росія? Бажано на три букви» – Зеленський на пресконференції з Шольцом
Президент України Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання про те, на що має піти Росія, щоб розпочати мирні переговори, відповів: «на три букви». Про це він сказав під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцом у Києві 2 грудня.
«На що повинна піти Росія? Бажано на три букви, якщо чесно, між нами. Бажано, щоб вона просто зрозуміла, що робить те, що вона робить – вбиває нас, а ми захищаємось і боремось із ворогом», – сказав президент Зеленський.
Він також зазначив, що плани України – «незмінні».
«Авжеж, ми дуже хочемо бути сильнішими, щоби в цьому році, в 25-му році закінчилась ця війна. Вибачте за недипломатичну лексику», – додав Зеленський.
У листопаді агентство Reuters із посиланням на джерела, серед яких, як стверджується, п'ять чинних і колишніх російських високопосадовців, повідомляло, що Путін готовий обговорювати з Трампом після його вступу на посаду президента можливість припинення вогню в Україні і, зокрема, готовий погодитися на заморожування війни на поточній лінії фронту, але не має наміру відмовлятися від більшої частини окупованих Росією українських територій, а також наполягає на тому, що Україна не має вступити до НАТО.
У Кремлі, коментуючи цю публікацію, заявили, що Путін відкритий до переговорів, але не погоджується на заморожування лінії фронту.
Київ неодноразово заявляв, що не може погодитися з будь-якими територіальними поступками чи заморожуванням конфлікту. Таке заморожування, за словами української влади, лише допоможе Росії краще підготуватися до нового нападу.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті від 27 листопада дійшли висновку, що російські високопосадовці демонструють, що Кремль не прагне йти на компроміси у війні проти України.
«Дав зрозуміти, що Україна має право бути незалежною»: Шольц про розмову з Путіним
Канцлер Німеччини Олаф Шольц каже, що в розмові з президентом Росії Володимиром Путіним дав чітко зрозуміти, що Україна має право бути незалежною, суверенною, демократичною державою.
Деталями телефонного дзвінка канцлер Німеччини поділився 2 грудня під час спільної пресконференції президентом України Володимиром Зеленським у Києві, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Відповідаючи на запитання: «як говорити про мир із людиною, яка цього миру не хоче», Шольц зазначив, що «можна легко відповісти чіткою позицією, чіткою розмовою, а також чіткими заявами про те, що будемо робити».
Шольц пригадав розмову з Путіним у Москві, ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Я спілкувався з російським президентом перед війною, дуже довго в Москві. Це було дуже детально, і ми розходилися в багатьох пунктах. Особливо, коли йдеться про загальні умови, які тоді спонукали його розпочати війну. На мій погляд, це планувалося давно. Це було вирішено за два роки до початку війни. Це не сталося спонтанно три тижні чи два місяці перед тим, а радше те, над чим він працював цілеспрямовано», – зазначив Шольц.
За словами канцлера, в розмові з російським президентом у листопаді цього року він висловив Путіну свою позицію.
«Я дуже чітко дав зрозуміти, що Україна має право бути незалежною, суверенною, демократичною державою, яка вирішила, що хоче бути частиною Європейського союзу, і яка також має сильну армію, і тому може досягти своєї незалежності. Росія повинна припинити війну і відвести війська. Я теж сказав йому це дуже чітко. Що він відповів, ви знаєте з того, що було надруковано в російській пресі. Ми тут різної думки. Але все ж таки треба мати чітке розуміння і висловити його. Це я і зробив», – пояснив канцлер Німеччини.
Він також додав, що сказав російському президенту, що Німеччина не послабить свою підтримку України і підтримуватиме її, скільки буде необхідно.
Президент Зеленський заявив, що важливою є «дипломатична ізоляція» Путіна.
«Дійсно вважаю, що ізоляція Путіна санкційна, дипломатична, тощо, вона посилює більше Україну і послаблює Путіна. Я вважаю, що в Європі, і не тільки в Європі, може так статися через різні причини, що після однієї розмови йде друга, третя, п’ята розмова, тому що іноді лідери хочуть забрати лідерство до себе. І я вважаю, що може бути просто потім така, скажімо, хвиля визнання фактично Путіна. Я вважаю, що це не зміцнює Україну. Це на мою думку, але, як я і сказав, у нас з Німеччиною набагато більше спільно, ніж розбіжностей, і нехай в цьому питанні в нас будуть різні думки», – заявив президент Зеленський.
15 листопада канцлер Німеччини Олаф Шольц провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Це сталося вперше від грудня 2022 року. Як повідомили в німецькому уряді, Шольц «засудив російську агресивну війну проти України і закликав президента Путіна припинити її та вивести війська».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що телефонна розмова Шольца з Путіним – «це скринька Пандори».
Згодом канцлер Німеччини визнав, що його розмова з Володимиром Путіним 15 листопада не показала зміни у поглядах російського лідера на війну проти України. Водночас він сказав, що варто було поговорити з Путіним, щоб розвіяти будь-які ілюзії, які він міг плекати щодо того, що Захід нібито збирається відмовитися від підтримки України.
ВАКС стягнув майно експрезидента «Мотор Січ» Богуслаєва
Вищий антикорупційний суд застосував санкцію до колишнього президента компанії «Мотор Січ» В’ячеслава Богуслаєва – про це пресслужба суду повідомила 2 грудня.
За повідомленням, таким чином ВАКС задовольнив адміністративний позов Міністерства юстиції до Богуслаєва, Генерального конструктора зі створення та модернізації вертолітної техніки та третьої особи на стороні відповідача – компанії «ІННОВА».
«ВАКС застосував до колишнього Президента АТ санкцію, передбачену п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції» та стягнув в дохід держави активи, що належали безпосередньо відповідачу, а саме: будівлі та споруди господарського комплексу, які розташовані в Запорізькій області та 100% частки в статутному капіталі ТОВ «ІННОВА», – йдеться в повідомленні.
Сторона відповідача може оскаржити рішення в Апеляційній палаті ВАКС протягом п’яти днів із дня проголошення.
Міністерство юстиції також повідомило про рішення суду, уточнивши, що суд повністю задовольнив його позовні вимоги. Зокрема, ВАКС стягнув будівлі та споруди господарського комплексу в Приморську Запорізької області.
У серпні 2024 року голова Фонду державного майна повідомив, що фонд направив майже 80 мільйонів гривень з рахунків колишнього власника «Мотор Січі» В’ячеслава Богуслаєва до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
В’ячеслава Богуслаєва, ексдиректора стратегічно важливого підприємства «Мотор Січі», яке спеціалізується на виробництві авіаційної техніки, з жовтня 2022 року офіційно підозрюють у пособництві державі-агресору, колабораційній діяльності, а також сприянні діяльності терористичної організації. Згодом йому оголосили також підозру в «перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України й інших військових формувань».
Відповідно до офіційної версії слідства, Богуслаєв, поміж іншого, у квітні 2022 року блокував передачу гелікоптера Мі-2-МСБ-1 представникам Головного управління розвідки України і надавав своїм підлеглим вказівки сховати деталі й експлуатаційну документацію, без яких використовувати цей гелікоптер було б неможливо.
Навесні 2023 року проєкт Радіо Свобода «Схеми» опублікував фрагменти розмов Богуслаєва з бізнес-партнерами й підлеглими, а також документи, які свідчили про те, що українське стратегічне підприємство «Мотор Січ» роками підсилювало обороноздатність Росії шляхом постачання туди унікальних українських виробів – авіадвигунів для штурмової авіації та запчастин до них, в тому числі після лютого 2022 року.
У жовтні 2023 року СБУ повідомила, що передала до суду справу експрезидента «Мотор Січі» й арештувала його активи на понад 12 мільярдів гривень.
Лисак: російські війська обстрілювали Нікопольський та Криворізький райони, є поранені
Російська армія завдала майже два десятки атак по Нікопольському району, заявив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його даними, російські війська атакували Нікополь, Марганецьку та Мирівську громади, використовуючи дрони-камікадзе, артилерію, а також скид боєприпаса з БПЛА.
«Постраждав 21-річний хлопець. Йому надали меддопомогу, лікуватиметься амбулаторно. Пошкоджені багатоповерхівка і 8 приватних будинків, 4 господарські споруди, гараж, легковик та мікроавтобус. А ще – гімназія, магазин і заправка. Зачепило лінії електропередач та газогін», – додав Лисак.
Крім того, повідомив він, увечері під обстріл потрапив Кривий Ріг. Атака спричинила пожежу в трьох дачних будинках.
Згодом Лисак додав, що внаслідок атаки на Криворізький район у вечері постраждали двоє людей:
«85-річного чоловіка госпіталізували в стані середньої тяжкості. 53-річному – медичну допомогу надали на місці».
Російські війська регулярно атакують Нікопольський район.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В ООН станом на кінець жовтня повідомили, що змогли підтвердити дані про загибель 12 162 цивільних в Україні і поранення 26 919 від початку повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголосили, що реальні дані можуть бути значно вищими.
У Німеччини є «певне бачення» щодо правильності того, чи надавати окремі системи озброєння Україні, заявив під час пресконференції 2 грудня в Києві канцлер Олаф Шольц, відповідаючи на запитання про те, як він може пояснити українцям, чому Німеччина не виконує два найважливіші запити України, зокрема щодо надання далекобійний ракет Taurus.
«Щодо окремих систем озброєння, ми маємо певне бачення щодо того, чи правильно їх надавати, чи ні. Це пов’язано з дальністю дії і необхідністю контролювати наведення на ціль, тому ми відмовилися, але це не зменшує нашої підтримки, яка є дуже комплексною і для мене важливо сказати, що вона залишатиметься комплексною і надалі», – зазначив Олаф Шольц.
За його словами, Німеччина надає Україні найбільшу військову допомогу серед країн Європи і продовжить це робити надалі. Також канцлер перелічив, яке озброєння його країна постачає українській армії.
«Те, що ми постачаємо, це не лише засоби протиповітряної оборони, але й дуже небезпечне озброєння, реактивні системи залпового вогню, артилерійські системи, які досягають дуже далеких дистанцій, і все необхідне для боротьби з танками і всіма іншими видами бронетехніки. Ми навіть подбали про те, щоб у багатьох місцях були ремонтні центри», – заявив канцлер, який перебуває в Києві з візитом.
Чи ставиться він із розумінням до аргументів німецького канцлера не надавати ракети Taurus, і як би вони змінили ситуацію на полі бою, відповів журналістам Володимир Зеленський.
«У нас є з Олафом дуже багато спільних поглядів на деякі питання. Є різні погляди на деякі. Ми працюємо постійно над тим, щоби в питанні Taurus у нас було більше спільного. Це виклик для нас, в принципі, далекобійна зброя. Ви про це багато чули. Ми працювали над позицією Німеччини, Сполучених Штатів, Франції, Британії. Як би нам це допомогло? Військові цілі Російської Федерації ми могли би вражати більше», – зазначив Володимир Зеленський.
Президент України також подякував Олафу Шольцу за вже надану допомогу, зокрема, щодо посилення ППО.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц 19 листопада підтвердив своє рішення не надсилати німецькі крилаті ракети великої дальності Taurus в Україну, зазначивши, що Німеччина є найбільшим прихильником Києва в Європі і залишатиметься ним, але важливо «робити все, що ми робимо, з розсудливістю».
«На мій погляд, постачання крилатих ракет було б помилкою з багатьох причин», – додав він, згадавши небезпеку того, що це наблизить Німеччину до прямого конфлікту з Росією.
У Німеччині відмова Шольца надати Києву ракети Taurus викликає суперечки навіть у його власній трипартійній коаліції із «Зеленими» і ліберальними «Вільними демократами» (FDP).
Taurus – німецькі керовані ракети з радіусом дії до 500 кілометрів. Вони є аналогом британських Storm Shadow, які вже успішно використовуються українськими військовими. Вони призначені для високоточних ударів й ураження високозахищених і заглиблених цілей, без заходу літака-носія в зону ППО противника.
«Укренерго»: графіки відключень світла для населення 3 грудня діятимуть від 7:00 до 21:00
«Укренерго» повідомляє, що 3 грудня застосовувати графіки погодинних обмежень електроенергії для побутових споживачів будуть від 7:00 до 21:00.
У компанії уточнили, що з 07:00 до 08:00 і з 19:00 – 21:00 діятиме одна черга відключень, від 08:00 до 19:00 – дві черги.
Для промисловості й бізнесу застосування графіків обмеження потужності буде від 06:00 до 22:00.
«Час застосування й обсяг обмежень протягом доби можуть змінитись… Будь ласка, споживайте електроенергію ощадливо, коли світло повертається за графіком», – додали в «Укренерго».
У компанії нагадали, що причина запровадження обмежень – пошкодження енергообʼєктів під час масованої ракетно-дронової атаки 28 листопада.
У Повітряних силах ЗСУ зазначали, що внаслідок атаки РФ 28 листопада було 12 влучань, переважно в об’єкти паливно-енергетичного сектору.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.