За двома зайцями. Китайська компанія із заводом у США оснащує армію РФ
Попри зусилля західних союзників України щодо блокування постачання до Росії електроніки подвійного призначення, її продовжують знаходити у російській зброї, що використовується на фронті.
Радіо Свобода з’ясувало, що у виробництві модулів планування та корекції для російських авіабомб застосовується щонайменше одна деталь, що надійшла від китайської фірми, яка володіє заводом із виробництва електронних компонентів у Каліфорнії.
Територіальні поступки неминучі? Чому Зеленський міняє риторику про кінець війни?
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українській армії бракує сил для звільнення деяких тимчасово окупованих Росією територій і треба шукати дипломатичні рішення, повідомляє Kyodo News. А перед цим він припустив припинення війни без повернення територій взамін на членство у НАТО.
Ці слова президента України суттєво вирізняються від попередніх заяв української влади, де йшлося про те, що жодних дипломатичних вирішень не буде без повернення на кордони 1991 року.
Що стоїть за зміною риторики української влади? Та чому Зеленський стільки надій покладає саме на 2025 рік?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Вперше за 2,5 роки: візит канцлера Німеччини Олафа Шольца до України (фотогалерея)
2 грудня канцлер Німеччини Шольц прибув з неанонсованим візитом до Києва – вперше за два з половиною роки. Разом із президентом України Володимиром Зеленським він вшанував памʼять загиблих українських військових на імпровізованому меморіалі на майдані Незалежності в Києві та відвідав виставку безпілотників. Також президент України та канцлер Німеччини відвідали поранених українських військових у госпіталі, де Володимир Зеленський вручив нагороди бійцям та медикам.
Вперше за 2,5 роки: візит канцлера Німеччини Олафа Шольца до України (фотогалерея)
Німеччина у грудні поставить Україні шосту систему протиповітряної оборони IRIS-T, а також пускові установки для Patriot і зенітні установки Gepard, повідомив канцлер Німеччини Олаф Шольц 2 грудня під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.
За словами Шольца, для Німеччини підтримка протиповітряної оборони України залишається центральною.
«Ми вже поставили п’ять систем IRIS-T, три системи Patriot, понад 50 «Гепардів», – сказав він.
Канцлер додав, що 2025 року Німеччина продовжить постачати, зокрема, системи протиповітряної оборони, бойові й розвідувальні безпілотники, вертольоти.
«Одне зрозуміло: ми всі хочемо припинення цієї жорстокої війни. Ніхто так не хоче миру, як українці. І тому наша непохитна підтримка, наша військова допомога, рішуча боротьба з російською агресією – одна сторона медалі. А інша – визначення шляхів, які можуть привести до справедливого і тривалого миру для України. Про це ми детально обговорювали, як можна досягти того, щоб Україна могла з позиції сили вести такі перемовини. І ясно одне: нічого про Україну без України. Я не дозволю ухвалювати рішення без українців. Росія не може нав’язати Україні мир», – сказав Шольц.
За словами президента Зеленського, на зустрічі за зачиненими дверима вони з канцлером говорили про деталі ситуації на фронті й те, як посилити Україну зовні.
«Нам це дуже потрібно. Ми ще не знаємо і дуже надіємось, що підтримка США нової адміністрації буде сильною, бажано ще сильнішою. І що політика Сполучених Штатів не зміниться, але передусім ми повинні про це вже говорити тут, в Європі, і думати як можна ще посилити нашу державу, які виклики нас із вами не чекали б», – сказав Володимир Зеленський.
За його словами, йшлося про «спільні можливості на найближчі тижні й місяці».
«Всі можливості посилення України, як на фронті, так і в дипломатії, ми маємо реалізувати. Це стосується і рівня підтримки для України. Для нас це принципово, щоб Німеччина, як лідер, не зменшувала її і наступного року, і в тому числі фінансову підтримку, і це буде правильний сигнал для всіх інших наших партнерів», – сказав президент.
Зеленський додав, що потрібно продовжувати тиск санкцій на Росію.
«Не можна давати Путіну адаптуватися до тиску і, звичайно, треба пам’ятати, що ключем до нашої спільної безпеки на континенті є геополітична визначеність. Це те, що мають вже більшість європейських націй, але поки що не забезпечено для України. Геополітична визначеність передбачає вирішення двох питань для кожної країни в Європі. Для нас, для України це дуже важливо. Неодноразово я це говорив. Це ЄС і НАТО. І для України обидва ці питання, вони фундаментальні. Чим швидше ми отримаємо відповіді на ці питання, тим швидше буде покладено край агресивним амбіціям Росії. Росія повинна звикнути, що об’єднана Європа вміє захищати себе, вміє захищати свої цінності, життя своїх людей», – заявив голова держави.
За його словами, для України важливо мати «серйозні гарантії безпеки». «Я був достатньо відкритим із канцлером щодо теми НАТО і щодо наших гарантій безпеки, в що і в кого ми віримо, а кому ніколи вже не повіримо. І нехай ці деталі, напевно, залишаться між нами. Тому і така була довга бесіда», – додав Володимир Зеленський.
Олаф Шольц 2 грудня здійснює свій другий візит до України за час повномасштабної війни.
Востаннє Шольц відвідував українську столицю влітку 2022 року – тоді це був його перший візит після початку повномасштабного вторгнення РФ.
Як заявили раніше в німецькому уряді, загалом Німеччина досі надала або зобов’язалася надати на майбутні роки військову допомогу Україні на суму майже 28 мільярдів євро.
Путін скасував проведення «Ігор дружби», які Росія анонсувала після спортивних санкцій
Президент Росії Володимир Путін скасував проведення «Всесвітніх ігор дружби», передає російська служба Радіо Свобода. Указ опубліковано на сайті офіційних правових актів РФ.
Спортивний турнір не будуть проводити до особливого розпорядження президента, йдеться в документі.
В указі Путіна йдеться, що змагання скасовано «з метою захисту прав спортсменів». Відрахування від букмекерів Путін наказав передати до нового, ще не створеного фонду підтримки спорту в Росії.
Москва оголосила про проведення Ігор дружби в червні 2023 року на тлі усунення російських спортсменів від міжнародних змагань через повномасштабну війну проти України. Захід обіцяв прийняти тисячі спортсменів з різних країн. Крім традиційних олімпійських дисциплін, там мали пройти змагання з акробатичного рок-н-ролу, нардів та спортивного програмування.
Змагання мали відбутися в Москві та Єкатеринбурзі на початку осені 2024 року. Потім їх перенесли на 2025 рік. За перемогу спортсменам обіцяли 40 тисяч доларів, друге та третє місце оцінили у 30 та 20 тисяч відповідно. На проведення ігор планувалося виділити 8,3 мільярда рублів (83 мільйона доларів).
Єдиний регулятор азартних ігор за ухваленим законом мав передавати організаторам турніру чверть від 2 відсотків їхнього загального обсягу депозитів.
Проти турніру різко виступили Міжнародний олімпійський комітет та міжнародне антидопінгове агентство WADA. Генеральний директор російської антидопінгової агенції РУСАДА Вероніка Логінова заявила державному агентству «РИА Новости», що акредитовані лабораторії відмовилися приймати результати взятих на турнірі допінг-тестів.
МОК закликав спортсменів не їздити до Росії, назвавши Всесвітні ігри дружби цинічною спробою політизації спорту, а також нагадавши, що російський уряд «демонструє повну неповагу до світових антидопінгових стандартів та чесності змагань».
До Ігор дружби не планували допускати російських спортсменів, які виступили на Олімпіаді в Парижі під нейтральним прапором. Жодна з країн, окрім відстороненої від міжнародних турнірів Білорусі, про участь не заявляла.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто під час зустрічі з російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим заявив, що прибув до Москви з «місією миру».
«Я сьогодні знову приїхав, зокрема з місією миру. Ми бачимо, що за минулу тисячу днів на українському напрямі нічого хорошого не спостерігається, бачимо лише загрозу ескалації», – сказав Сійярто.
За його словами, в Угорщині переконані, що вирішення конфлікту «може бути лише за столом переговорів, а для того, щоб переговори відбулися, мають бути відкриті дипломатичні канали».
Угорський міністр також висловив сподівання, що сьогоднішня зустріч у Москві «сприятиме досягненню миру».
При цьому Лавров заявив, що Москву турбує те, що Захід нібито починає говорити про «припинення вогню як засіб дати перепочинок Україні та дати самим собі можливість цю Україну знову закачати сучасною далекобійною зброєю».
«Це, звичайно, не шлях до миру», – каже російський міністр.
Петер Сійярто регулярно відвідує Москву, Санкт-Петербург і Мінськ.
Востаннє, коли він був у Росії, у жовтні Сійярто виступив на петербурзькому форумі, організованому російським державним енергетичним гігантом «Газпромом», щоб оголосити, що «безпечні та доступні постачання газу в Угорщину неможливі» без співпраці з Росією, «подобається нам це чи ні».
Минулого тижня угорська служба Радіо Свобода повідомила, що угорський прем’єр Віктор Орбан вже у грудні може вирушити в нову «мирну місію» щодо України. До цього, як відомо, вже відбулася велика кількість його телефонних розмов із обраним президентом США Дональдом Трампом.
У листопаді агентство Reuters із посиланням на джерела, серед яких, як стверджується, п'ять чинних і колишніх російських високопосадовців, повідомляло, що Путін готовий обговорювати з Трампом після його вступу на посаду президента можливість припинення вогню в Україні і, зокрема, готовий погодитися на заморожування війни на поточній лінії фронту, але не має наміру відмовлятися від більшої частини окупованих Росією українських територій, а також наполягає на тому, що Україна не має вступити до НАТО.
У Кремлі, коментуючи цю публікацію, заявили, що Путін відкритий до переговорів, але не погоджується на заморожування лінії фронту.
Київ неодноразово заявляв, що не може погодитися з будь-якими територіальними поступками чи заморожуванням конфлікту. Таке заморожування, за словами української влади, лише допоможе Росії краще підготуватися до нового нападу.
Генштаб: від початку доби на фронті було 120 бойових зіткнень
Від початку доби на фронті відбулося 120 бойових зіткнень, повідомив у зведенні станом на 16:00 2 грудня український Генштаб.
За повідомленням, найбільше російські загарбники штурмували позиції українських військових на Курахівському напрямку.
«Сьогодні на Курахівському напрямку ворог 27 разів атакував поблизу населених пунктів Берестки, Старі Терни, Сонцівка, Новодмитрівка, Зоря, Курахове, Дальнє, Катеринівка, Антонівка й Ганівка. Чотирнадцять боєзіткнень завершено, ще 13 – продовжуються дотепер», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, на Покровському напрямку з початку доби російські сили здійснили 16 спроб потіснити українських військових із займаних позицій у районах населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Красний Яр, Даченське, Жовте, Чумацьке і Новий Труд. «Сили оборони стримують натиск противника і відбили десять атак, шість боєзіткнень досі тривають», – йдеться у зведенні.
Крім того, бойові зіткнення були на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському напрямках.
«Від цинічних обстрілів із території Російської Федерації потерпіли прикордонні населені пункти, зокрема Попівка, Бобилівка, Сидорівка, Тимофіївка, Олександрівка, Бачівськ Сумської області та Тимофіївка на Харківщині», – йдеться в повідомленні.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, який відвідав Покровський і Курахівський напрямки на Донеччині, 29 листопада запевнив, що підрозділи Сил оборони на цих напрямках додатково забезпечать резервами, боєприпасами, озброєнням і військовою технікою.
Велика Новосілка: ЗСУ втратили дві дороги на півдні Донеччини
Російська армія перерізала відразу дві дороги на північ від Великої Новосілки, повідомив у ніч проти 2 грудня проєкт DeepState.
На карті з'явилося відповідне вклинення у районі села Новий Комар. Напередодні аналітики писали, що з ранку 1 грудня агресор провів штурм на шести одиницях бронетехніки із села Роздольне у бік Нового Комара.
«До останнього доїхало 4 БМП та 1 танк. На ОВТ (одиницях військової техніки – ред.) був десант, який розсипався селом, а як мінімум 2 БМП Силам оборони вдалося підбити», – зазначили аналітики.
У Сил оборони таким чином залишилася лише одна дорога, яка забезпечує угруповання ЗСУ у Великій Новосілці – на північ від Рівнополя, звідки агресор також проводить регулярні штурми.
Времівський напрямок на півдні Донецької області– один із найгарячіших на фронті. Вранці 2 грудня український Генштаб повідомив про 24 атаки армії РФ там.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Влада РФ будує третю вежу для ППО поряд із Керченським мостом – ЗМІ
Російська влада посилює захист Керченського мосту, який з’єднує окупований Крим із Росією, розпочавши будівництво третьої вежі для розміщення системи протиповітряної оборони ближнього радіусу дії, пише Центр журналістських розслідувань.
«Перші виявлені вежі складаються з двох частин, з яких внутрішня – вежа-трансформер зі сходами, зовнішня – металевий каркас, який закріплює й утримує всю конструкцію, на вершині якої розміщується бойовий модуль зенітного ракетно-гарматного комплексу (ЗРПК) «Панцир-С1М», – йдеться в повідомленні.
Центр журналістських розслідувань публікує фото, зроблене наприкінці листопада 2024 року, на якому зафіксовано внутрішню частину вежі, встановлену, орієнтовно, в районі 10-го прольоту, якщо рахувати від арки мосту.
Журналісти звернули увагу на те, що перші дві вежі з комплексами «Панцир-С1М» були виявлені наприкінці вересня 2024 року з обох боків від віадука на острові Тузла, а з’явилися вони там, орієнтовно, у середині того ж місяця.
У середині листопада ЦЖР повідомляв, що за місяць у районі Керченського мосту вдвічі збільшилася лінія металевих «їжаків» і досягла 1,5 кілометра.
Росія намагається перешкоджати атакам морських дронів і захистити міст через Керченську протоку. Влітку 2024 року на південній стороні мосту почали розміщувати баржі, пізніше з’явилися плавучі бонові споруди, що йдуть паралельно до мосту. Супутникові знімки показували значне збільшення числа барж, які захищають міст.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в інтерв’ю британському виданню The Guardian, оприлюдненому 24 липня, відмовився назвати терміни можливого знищення Керченського мосту, що з’єднує окупований півострів із Росією, але наголосив, що Київ планує повернути Крим. «Це реально. Звичайно, це велика військова таємниця», – сказав генерал.
Каллас: «ЄС хоче, щоб Україна перемогла». Як ескалація війни повертається на користь України?
«Точка зору» Анатолія Курносова – аналітика Центру політичних студій «Доктрина», виконавчого директора ГО «Коло європейського діалогу», експерта Українсько-Польської Медіа Платформи:
«У перший день роботи нового складу Єврокомісії 1 грудня 2024 року до Києва прибули Верховна представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, разом із комісаркою з розширення Мартою Кос та президентом Європейської ради Антоніу Кошта.
Надзвичайно важливим стало послання Каллас.
«Європейський Союз хоче, щоб Україна перемогла у цій війні. Ми зробимо для цього все можливе», – наголосила вона.
На цьому ж акцентував і Кошта: «з першого дня нашого мандату ми підтверджуємо нашу непохитну підтримку українському народу»...
Він пообіцяв, що ЄС буде продовжувати надавати Україні економічну, гуманітарну та військову допомогу. Зокрема, виділить 4,2 мільярди євро для підтримки українського бюджету вже до кінця цього року, а наступного року перераховуватиме Україні 1,5 мільярда євро щомісяця.
«Разом ми сильніші» – Боднар про підтримку Польщі в річницю визнання Варшавою незалежності України
2 грудня виповнюється 33 роки з дня, коли Польща першою у світі визнала незалежність України після проведення референдуму. Це сталося на наступний день після того, як 1991 року понад 90% українців підтвердили Акт проголошення незалежності України, а вже наступного дня український суверенітет визнала Республіка Польща.
Цього дня формально почалися двосторонні стосунки між країнами, сказав посол України в Польщі Василь Боднар під час відкриття Польсько-українського форуму майбутнього. Дипломат наголосив, що за ці роки багато чого країнам вдалося досягли, але водночас попереду багато питань, які ще треба вирішити.
«Розвʼязання проблем вимагає рішучості, конструктивного підходу і врахування інтересів кожної з країн. Для цього ми тут є, щоб знайти ці компроміси, щоб співпрацювати так, аби кожен почувався задоволеним, і щоб ті рішення, які ми знайдемо, були дуже добрими в майбутньому для наших дітей», – сказав Василь Боднар.
Також дипломат підкреслив, що Україна зараз бореться не лише за свою свободу:
«Ця війна, яка триває в Україні, є дуже важкою, щоденно вмирають десятки або й сотні людей. Але, маючи підтримку Польщі, знаємо, що ми вистоїмо, що переможемо, і що будемо будувати майбутнє разом. А перед нами і відбудова, і зміцнення безпеки, і створення нових умов, щоб Україна і Польща відігравали свою роль в Європі і у світі разом, бо разом ми сильніші».
Також посол подякував за всю підтримку, яку Україні майже три роки, від початку повномасштабного вторгнення, надають перші особи Польщі, парламентарі, підприємці та звичайні поляки. Ця підтримка, переконаний він, надзвичайно важлива для спільного майбутнього.
«Тисяча Зеленського». Чому дають? Де отримати? І як витратити?
Із 1 грудня до 28 лютого кожен укрaїнець може отримaти мaтеріaльну допомогу в розмірі однієї тисячі гривень від держaви в рамках програми «Зимова єПідтримка».
Ця ініціaтивa президентa Укрaїни (ще її називають «Вовина тисяча» або ж «тисяча Зеленського») викликaлa шквaл обговорень. Хтось плaнує її отримувaти – хтось кaтегорично відмовляється.
Радіо Свобода пояснює, звідки ці гроші виділять, куди їх можнa витрaтити і як отримaти?
Суд у РФ засудив жителя окупованої Ялти через збиття розвідувального літака Росії
Краснодарський крайовий суд Росії засудив до 14 років колонії суворого режиму жителя Ялти за звинуваченням у державній зраді – про це повідомляє об’єднана пресслужба судів регіону 2 грудня.
Ім’я засудженого не розголошують. За версією слідства, чоловік виступає проти проведення «спеціальної військової операції», як російська влада називає повномасштабне вторгнення до України.
«У січні 2024 року, перебуваючи в безпосередній близькості від міжнародного аеропорту в місті Сочі, він спостерігав виліт авіаційного комплексу радіолокаційного дозору та наведення. Розуміючи, що подібні відомості можуть становити інтерес для спецслужб України, він передав відомості про місце та час вильоту комплексу з метою його вогневого ураження», – заявляє суд.
14 січня та 23 лютого 2024 року українські військові збили два російських літаки далекого радіолокаційного стеження та управління (ДРЛСУ) А-50. Перше судно, як повідомлялося, було збите на Азовському морі, друге – над Краснодарським краєм.
23 лютого 2023 року в Повітряних силах Збройних сил України повідомили про збиття російського літака далекого радіолокаційного виявлення А-50У. В Міноборони РФ тоді цю інформацію не коментували.
Перед цим, у січні 2024 року, Повітряні сили ЗСУ збили літаки А-50 і Іл-22.
А-50 – російський літак далекого радіолокаційного виявлення й управління, завдяки якому сили РФ керують атаками своєї ударної авіації і виявляють у небі українські літаки. Його вартість, за даними ЗМІ, перевищує 300 мільйонів доларів.
Тернопіль: наслідки влучення російського БПЛА по п'ятиповерхівці, загинула людина (фотосвідчення)
Одна людина загинула, четверо отримали поранення внаслідок влучення російського дрона у пʼятиповерхівку Тернополя. Як повідомляють у ДСНС, у будинку спалахнула пожежа на верхньому поверсі, а також частково на третьому та четвертому. «Дружина загиблого – важкопоранена. Вона отримала важкі опіки», – розповів на брифінгу керівник Тернопільської ОВА. З будинку евакуювали майже 100 мешканців.
Вибуховою хвилею пошкоджені вікна сусідніх будівель, зокрема школи, і припарковані автомобілі. Кореспондент Радіо Свобода побував на місці і поговорив із очевидцями.
Росія заперечує, що цілеспрямовано атакує цивільних. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують удари по цивільній інфраструктурі як російські воєнні злочини.
Тернопіль: наслідки влучення російського БПЛА по п'ятиповерхівці, загинула людина (фотосвідчення)
Україна працює над дронами для перехоплення російських «Шахедів» – міністр
Україна працює над дронами для перехоплення російських безпілотників типу Shahed. Про це в інтерв’ю агенції Reuters розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Є деякі випробування певними компаніями, що виробляють... літальні апарати, які завдяки спеціалізованому програмному забезпеченню та радарам можуть вражати «Шахедів», але це все ще на стадії досліджень і розробок», – сказав він.
За словами міністра, є певні результати, однак подробиць він не надав.
Росія останнім часом використовує використовує БПЛА типу Shahed практично кожної ночі для атак України.
1 грудня президент України Володимир Зеленський заявив, що за останній тиждень сили РФ завдали 120 ударів ракетами, також для атак по Україні застосували майже 660 дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Зеленський і Шольц у Києві вшанували памʼять загиблих українських воїнів
Президент України Володимир Зеленський та канцлер Німеччини Олаф Шольц у Києві вшанували памʼять загиблих українських воїнів.
«Разом з канцлером Олафом Шольцом вшанували памʼять усіх наших воїнів, чиї життя були забрані російською агресією. Світла памʼять усім українцям і українкам, усім нашим героям, які загинули від злочинних дій Росії», – написав Зеленський у телеграмі.
2 грудня канцлер Німеччини Олаф Шольц прибув з неанонсованим візитом до Києва. Він також анонсував, що на зустрічі з президентом Зеленським оголосить про додаткові озброєння на 650 млн євро, які мають бути поставлені в грудні.
Востаннє Шольц відвідував українську столицю влітку 2022 року – тоді це був його перший візит після початку повномасштабного вторгнення РФ.
За даними уряду Німеччини, наразі вже близько 5 мільярдів євро (2023 рік) та близько 1,6 мільярда євро (2022 рік) було витрачено на військову допомогу Україні. Ще близько 2,9 мільярда євро було виділено в перші два роки війни на поставки, які надійдуть лише у 2025-2028 роках.
«Люди перебувають у розхитаному емоційному стані»
«Це чесно – казати населенню про реальну загрозу»
«Наша задача – вистояти, наша задача зробити так, щоб люди жили в цьому місті»
Як живе прифронтове Запоріжжя? Яких втрат та збитків зазнає через російські обстріли? Які настрої панують у місті через загрозу наступу Росії? Та як оцінює безпекову ситуацію і до чого готується місцева влада? Про це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов'я» розпитав секретарку міськради Запоріжжя та виконувачку обов'язків міського голови – Регіну Харченко.
SIPRI: у 2023 році дохід двох російських компаній, які виробляють зброю, збільшився на 40%
Сукупний дохід двох російських компаній, що входять до 100 найбільших світових виробників озброєнь, збільшився на 40 відсотків і сягнув приблизно 25,5 мільярдів доларів США. Про це йдеться у звіті, оприлюдненому сьогодні Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження проблем миру (SIPRI).
Зазначається, що це відбулося майже повністю завдяки 49-відсотковому зростанню доходів від продажу озброєнь «Ростехом» – державною холдинговою компанією, яка контролює багато виробників озброєнь, в тому числі сім компаній, що раніше входили до ТОП-100 компаній-виробників і щодо яких не вдалося отримати дані про доходи.
«Офіційні дані про російське виробництво озброєнь є нечисленними і сумнівними, але більшість аналітиків вважають, що виробництво нової військової техніки суттєво зросло у 2023 році, а наявний російський арсенал зазнав значного оновлення і модернізації», – сказав Нан Тянь, старший науковий співробітник і програмний директор програми SIPRI з військових витрат та виробництва озброєнь.
За його словами, зокрема, йдеться про бойові літаки, гелікоптери, БПЛА, танки, боєприпаси та ракети – все це, як вважають, було вироблено у більшій кількості, оскільки Росія продовжувала свій наступ в Україні.
Після повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Росія різко збільшила виробництво зброї, боєприпасів та інших товарів для військових потреб.
Проєкт російського бюджету на 2025 рік на військові витрати передбачає 13,5 трильйона рублів, що становитиме 6,31% ВВП. Отримуючи великі державні замовлення, підприємства російського ВПК стикаються з нестачею ресурсів та потужностей, у тому числі з нестачею робочих рук.
Попри санкції, Москва продовжує виробництво озброєння з використанням іноземних компонентів.
На Закарпатті у пункті пропуску «Лужанка – Берегшурань» дозволили проїзд пустих вантажівок
На пункті пропуску «Лужанка – Берегшурань», що на українсько-угорському кордоні відкрили смугу для пропуску порожніх вантажівок, повідомила 2 грудня кореспондентка Радіо Свобода.
Це стало можливим завдяки двосторонній угоді між Україною та Угорщиною про розширення роботи пункту пропуску. До кінця 2026 року КПП «Лужанка – Берегшурань» на Закарпатті планують реконструювати.
Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, раніше порожні фури цим на цьому пункті пропуску не могли проїхати. Зараз водії порожніх вантажівок до 7,5 тонн отримали можливість проїжджати до Угорщини, зареєструвавшись в електронній черзі.
Як очікується, це розвантажить пункт пропуску у Чопі і дасть можливість вантажівкам не стояти кілька днів у чергах.
У квітні представники українського та угорського урядів погодили відкриття нового пункту пропуску «Велика Паладь – Надьгодош» для легкового транспорту та можливість руху порожніх вантажівок масою понад 7,5 тонн на пункті пропуску «Лужанка – Берегшурань».
Наразі на кордоні з Угорщиною працюють п’ять автомобільних пунктів пропуску. При цьому вантажівки масою понад 7,5 тонн можуть бути перетинати лише пункт «Чоп – Захонь».
SIPRI: доходи від продажу зброї у 2023 році зросли
Доходи від продажу озброєнь і військових послуг 100 найбільших компаній-виробників зброї досягли 632 мільярдів доларів США у 2023 році, що в реальному вимірі на 4,2% більше, ніж у 2022 році. Про це свідчить дослідження, оприлюднене сьогодні Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження проблем миру (SIPRI).
Зростання доходів від продажу озброєнь спостерігалося в усіх регіонах, але особливо різко – серед компаній, що базуються в Росії та на Близькому Сході. Загалом, менші виробники ефективніше реагували на новий попит, пов’язаний з війнами в Газі та Україні, зростанням напруженості в Азії та програмами переозброєння в інших регіонах.
У 2023 році багато виробників озброєнь збільшили обсяги виробництва у відповідь на зростання попиту – майже три чверті компаній збільшили свої доходи від продажу зброї порівняно з попереднім роком. Прикметно, що більшість компаній, які збільшили свої доходи, були в нижній половині ТОП-100.
«У 2023 році відбулося помітне зростання доходів від продажу озброєнь, і ця тенденція, ймовірно, продовжиться у 2024 році», – сказав Лоренцо Скараццато, дослідник програми SIPRI «Військові витрати і виробництво озброєнь».Стокгольмський міжнародний інститут дослідження зауважує, що 41 компанія з ТОП-100, що базується в США, отримала доходи від продажу озброєнь в розмірі 317 мільярдів доларів – це на 2,5 відсотка більше, ніж у 2022 році. З 41 американської компанії 30 збільшили свої доходи від продажу озброєнь.
Дослідники також повідомляють, що сукупний дохід від продажу озброєнь 27 компаній, що базуються в Європі (за винятком Росії), у 2023 році склав 133 мільярди доларів США – це лише на 0,2 відсотка більше, ніж у 2022 році, що є найменшим зростанням у будь-якому регіоні світу.
Однак за низьким показником зростання картина має більше нюансів. Європейські збройові компанії, що виробляють складні системи озброєнь, протягом 2023 року здебільшого працювали над старими контрактами, і тому їхні доходи за рік не відображають приплив замовлень.
Водночас у низки інших європейських виробників доходи від продажу озброєнь суттєво зросли завдяки попиту, пов’язаному з війною в Україні, а також у зв’язку зі збільшенням кількості замовлень на озброєння.
Натомість у 2022 році SIPRI повідомляв, що сумарний виторг від продажу зброї та військових послуг 100 найбільших компаній оборонної галузі у світі скоротився на три з половиною відсотки порівняно з 2021 роком, попри повномасштабне вторгнення Росії в Україну.