«Важка робота» не лише для Трампа. Навіщо Шольц говорив з Путіним?
«Перша за майже два роки телефонна розмова федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца із російським керівником Володимиром Путіним, зрозуміло ж, стала справжньою дипломатичною сенсацією – хоча канцлер попередньо попереджав про можливість такого контакту.
Для Кремля ця розмова стала насамперед демонстрацією того, що ізолювати Путіна від лідерів світу – й не тільки від лідерів «глобального Півдня», з якими у російського очільника регулярні контакти, але й від лідерів Заходу – не вдалося. А от навіщо ця розмова самому Олафу Шольцу?» – зазначає політичний оглядач Віталій Портников. Його статтю читайте за лінком
Зеленський обговорив із головою МЗС Японії участь КНДР у війні та санкції проти Росії
Президент Володимир Зеленський провів зустріч із міністром закордонних справ Японії Такеші Іваєю – про це він повідомив у зверненні 16 листопада.
Він звернув увагу на те, що візит до України став першою робочою поїздкою Іваї після призначення нового складу уряду Японії.
Зеленський подякував Японії за підтримку, зазначивши, що від початку повномасштабної війни Токіо надало Україні допомоги загалом на 12 мільярдів доларів.
«Ми обговорили і те, що тепер Північна Корея стала спільником Росії та допомагає Путіну в цій злочинній війні. Я поінформував про активність північнокорейських військових на Курщині, про всі загрози від співпраці Пхеньяна та Москви. Росія вчить Північну Корею сучасній війні, і це може стати причиною значної ширшої дестабілізації. Маємо разом і з усіма іншими нашими партнерами цьому протидіяти», – заявив він.
Зеленський також повідомив про новий пакет підтримки від Японії, але не навів деталей.
«Звичайно, ми говорили з міністром закордонних справ Японії про посилення санкцій проти Росії, про нашу економічну співпрацю з Японією, про відбудову і про те, як наблизити справедливий мир. Ми готуємось і до розмови з новим Премʼєр-міністром Японії», – додав президент.
Міністр закордонних справ Японії Такеші Івая прибув до Києва 16 листопада з неанонсованим візитом. Він також зустрівся із головою МЗС України Андрієм Сибігою.
Російська антивоєнна акція затьмарена суперечками навколо прапора
Напередодні великої демонстрації проти уряду Путіна та його війни з Україною, яка, як сподіваються лідери російської опозиції за кордоном, відбудеться цими вихідними в Берліні, розгорілася суперечка щодо поширеного символу – російського прапора.
Читайте про це за лінком
Генштаб ЗСУ: протягом дня армія Росії атакувала 75 разів, з них 16 – на Курахівському напрямку
Російські війська продовжують спроби просуватися вглиб території України, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил у зведенні о 16 годині 16 листопада.
Командування зафіксувало 75 російських атак від початку доби, найбільш активно армія РФ діє на Курахівському та Покровському напрямках.
Зокрема, на Харківщині російські війська чотири рази намагалися атакувати біля Вовчанська та Стрілечої, дві атаки відбито. На Куп’янському напрямку Сили оборони відбивали вісім штурмів поблизу Піщаного, Колісниківки, Кругляківки та Загризового.
«На Лиманському напрямку ворожі підрозділи не припиняють атакувати в районах населених пунктів Греківка, Чернещина, Твердохлібове, Терни. З початку доби на цьому напрямку українські воїни вже відбили шість з семи ворожих атак. По району Борової, Іванівки та Дронівки терористи завдали авіаційних ударів», – йдеться в зведенні.
На Сіверському та Краматорському напрямках російських наступальних дій не фіксували, натомість армія РФ атакувала з авіації біля Кремінної та Хромівки. Одну з двох атак російських військ ЗСУ відбили на Торецькому напрямку.
Російські підрозділи 14 разів атакували українські позиції на Покровському напрямку, в районах Миролюбівки, Лисівки, Променю, Крутого Яру, Петрівці, Новоолексіївці та Пустинці, половину атак на цей час відбили.
«Найгарячіше сьогодні на Курахівському напрямку, де на даний час нараховується 16 бойових зіткнень, загарбники найактивніше намагаються просунутися в районах населених пунктів Нова Іллінка, Берестки, Новоселидівка, Вознесенка, Сонцівка, Новодмитрівка, Зоря, Курахове, Дальнє, Катеринівка та Антонівка. Одинадцять боїв досі тривають», – йдеться в зведенні.
Тривають три з семи боєзіткнень також на Времівському напрямку. Російські війська двічі безуспішно намагалися атакували позиції Сил оборони на Придніпровському напрямку.
На Гуляйпільському та Оріхівському напрямках російська армія наступальних дій не проводила.
Американський Інститут вивчення війни у звіті від 12 листопада заявив, що російські війська нещодавно просунулися в ході двох механізованих штурмів у межах Курахового і на південь від нього на заході Донецької області.
Попри заяви з мережі, що армія РФ вже зайшла в Курахове, українська сторона офіційно цього не підтверджує. Але військові експерти прогнозують, що ЗСУ у найближчі дні доведеться вийти звідти.
ДСНС: російська армія атакувала Куп’янський район, троє людей постраждали
Російські війська завдала удару з авіації по селу Осиново в Куп’янському районі Харківщини, заявила Державна служба з надзвичайних ситуацій 16 листопада.
«За попередніми даними, 3 особи постраждало. В результаті обстрілу сталася пожежа на території приватного домоволодіння», – повідомила служба.
За даними ДСНС, через атаку горів дах літньої кухні на площі 30 квадратних метрів, зазнав пошкоджень житловий будинок.
Обласна влада вранці 16 листопада повідомляла, що російські війська обстрілювали населені пункти Харківщини протягом доби, без постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Японія і Україна домовилися проводити двосторонній діалог з питань безпеки за участю міністерств закордонних справ та оборони на тлі розгортання військ Північної Кореї у Росії, зазначив міністр закордонних справ Японії Такеші Івая на спільному брифінгу з главою МЗС України Андрієм Сибігою в Києві.
Він зауважив, що «сторони детально обговорили «украй тривожну ситуацію» з розгортанням північнокорейських військ у Росії та їхньою безпосередньою участю у війні проти України. Івая висловив «глибоке занепокоєння», адже це «негативно вплине не тільки на ситуацію в Україні, але й Азії, а також засудив таку діяльність».
«З огляду на такі занепокоєння ми домовилися про проведення двостороннього діалогу з питань безпеки на вищому рівні за участю керівників зовнішньополітичних та оборонних відомств з метою подальшого посилення обміну інформацією та співпраці у сфері безпеки. Таким чином безпекова співпраця між Японією і Україною буде просуватися більш систематично в рамках такого діалогу», – зазначив глава японської дипломатії.
16 листопада в Україну прибув міністр закордонних справ Японії Такеші Івая. Він відвідав меморіал жертвам російської окупації в Бучі.
Японський міністр здійснив неоголошений візит в Україну, щоб продемонструвати прихильність Токіо Києву в його боротьбі з російською військовою агресією.
У Курській області РФ відбулися перші бойові зіткнення між українськими та північнокорейськими військовими – 5 листопада цю інформацію підтвердили джерела видання Financial Times та Суспільного у спецслужбах. Повідомлялося, що поки «не йдеться про великі зіткнення».
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб, серед них – 500 офіцерів, зокрема три пхеньянські генерали.
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
Голова МЗС Японії прибув в Україну і відвідав меморіал жертвам російської окупації в Бучі
Міністр закордонних справ Японії Такеші Івая, який прибув в Україну 16 листопада, відвідав меморіал жертвам російської окупації в Бучі.
«Міністр Івая відвідав меморіал жертвам російської окупації в Бучі на території храму святого апостола Андрія Первозванного. Він помолився за упокій душ загиблих», – йдеться у повідомленні посольства Японії в Україні у соцмережі Х.
Міністр закордонних справ Японії Такеші Івая в суботу, 16 листопада, здійснив неоголошений візит в Україну, щоб продемонструвати прихильність Токіо Києву в його боротьбі з російською військовою агресією.
Із «Юнармії» – на фронт: як Росія готує українських дітей в окупації до війни проти власної країни
Окупація регіонів України супроводжується не лише військовою присутністю Росії, але й впливом на місцеве населення через мілітаризовані проєкти, спрямовані на молодь. Одним із ключових інструментів такої роботи є молодіжна військово-патріотична організація «Юнармія», що формує у підлітків лояльність до російської армії та готує їх до участі у військових діях. Тут дітей не тільки навчають користуватися зброєю, їх виховують у дусі російського патріотизму та вірності російській владі.
У розпорядженні журналістів «Схем» (Радіо Свобода) та медіапартнерів опинилися досі неоприлюднені документи витоку з російських окупаційних адміністрацій, надані групою українських гакерів KibOrg. Завдяки ним вдалося дослідити, як «Юнармія» впроваджує мілітаристську ідеологію на окупованих територіях України, використовуючи школи, літні табори та «патріотичні» заходи, та як молоді українці, потрапивши під вплив цієї організації, стають частиною російської військової машини та опиняються у лавах російської армії. Читайте і дивіться за лінком
Естонія відправляє Україні новий пакет військової допомоги
Уряд Естонії підтримав пропозицію міністра оборони Ханно Певкура щодо відправки Україні нового пакета військової допомоги, йдеться у повідомленні пресслужби Міністерства оборони країни.
За даними відомства, пакет допомоги буде зібраний із запасів естонських Сил оборони, «враховуючи потреби України, але при цьому таким чином, щоб не постраждала обороноздатність Естонії». Пакет включатиме військово-морську форму, прилади спостереження, приціли, засоби балістичного захисту і різні види боєприпасів.
«Цей пакет допомоги не буде останнім, і незабаром ми відкриємо щорічну програму підтримки естонських компаній на конкурсній основі, яка дозволить Україні отримати допомогу у виробництві продукції естонської оборонної промисловості. Це не лише підтримає Україну, але й економіку та безпеку самої Естонії», – додав Певкур.
У березні Естонія оголосила про пакет військової допомоги Києву на 20 мільйонів євро.
Естонія виділяє рекордну серед всіх українських партнерів частину свого ВВП на підтримку України.
«Не лишає слідів»: Дмитро Хоркін про те, чому Українське радіо слухають в окупації
16 листопада 1924 року о 19:00 у Харкові вперше вийшла в ефір радіостанція, яка стане головним радіо України. Відтоді сто років – і жодної паузи в ефірі.
«Українського радіо» і досі офіційно – найбільше і найпопулярніше радіо країни. Як може засіб масової інформації, заснований сто років тому, бути досі актуальним? Саме з цим питанням ми прийшли до Дмитра Хоркіна, члена правління Суспільного мовлення, відповідального за радіо, телебачення та діджідал.
Ми зустрічаємося в кабінеті Дмитра, в легендарній будівлі телерадіокомпанії на Хрещатику, 26. І тут усе нагадує про те, що до ювілею залишаються лічені дні. Читайте і дивіться за лінком
Рано вранці 16 листопада російська компанія «Газпром» припинила постачання газу австрійському енергетичному підприємству OMV, повідомив канцлер Австрії, додавши, що «підземне сховище газу в його країні заповнене, і в нього є альтернативні, неросійські постачання».
Припинення послідувало за оголошенням OMV про те, що він припинить платити за газ «Газпрому» своєму австрійському підрозділу, щоб компенсувати арбітражне рішення в розмірі 230 мільйонів євро, яке воно виграло щодо попереднього припинення газу своїй німецькій дочірній компанії.
Канцлер Карл Нехаммер заявив, що в Австрії є «надійне постачання» альтернативного палива і що «ніхто не замерзне».
«Постачання безпечне», – сказав він.
Раніше в OMV заявили, що готові до припинення імпорту російського газу та здатні замінити його на постачання з Італії, Німеччини та Нідерландів, а також від інших постачальників.
Австрія – одна з небагатьох країн Євросоюзу, яка продовжує залежати від російського газу. Він постачається через газопроводи, які в тому числі проходять і територією України. Київ неодноразово заявляв, що після закінчення чинних контрактів не продовжить домовленості з «Газпромом».
Досвід радянської окупації. Як Латвія допоможе реінтеграції Криму
У своїй сучасній історії Латвія пережила кілька хвиль окупації. Спочатку радянську 1940-го, потім нацистську, далі знову радянську – аж до 1991 року. Здавалося б, де зв’язок між північними латишами та південними кримськими татарами?
Цього року столиця Латвії Рига на прохання української сторони організовувала і приймала третій парламентський саміт «Кримської платформи». Латвія також першою після України визнала депортацію кримських татар 1944 року геноцидом. Читайте і дивіться про це за лінком
Путін не хоче домовлятись, він хоче вийти з ізоляції – Зеленський
Президент Росії Володимир Путін «не хоче домовлятися про припинення війни в Україні, але хоче проводити такі розмови з іноземними лідерами для припинення своєї міжнародної ізоляції», наголосив український лідер Володимир Зеленський в інтерв’ю Українському радіо.
«Я думаю, що Путін не хоче миру зовсім, але це не значить, що він не хоче сідати з кимось з лідерів (за стіл переговорів – ред.). Тому що для нього це руйнація політичної ізоляції. Для нього це вигідно – сідати, розмовляти і не домовлятись. Він невиїзний, а щоб розмовляти – це виїзд кудись, а значить треба йому це розблокувати. Це руйнація ізоляції… це кроки по деізоляційному процесу щодо Путіна як політика...» – зазначив президент.
За словами Зеленського, президенту РФ «вигідно домовлятись на капітуляційних умовах з нашого боку, але йому цього ніхто не дасть».
«Перемовини з Росією можливі лише за умови, що Україна не буде наодинці й матиме сильну позицію», – підкреслив президент.
Раніше, 15 листопада, федеральний канцлер Олаф Шольц провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним.
За даними пресслужби Бундестагу, «федеральний канцлер засудив російську агресивну війну проти України і закликав президента Путіна припинити її та вивести війська».
Крім того, за даними відомства, під час розмови Шольц закликав Росію «бути готовою до переговорів з Україною з метою досягнення справедливого і тривалого миру» і підкреслив «непохитну рішучість Німеччини».
Відомо також, що напередодні канцлер Німеччини провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським і «продовжить її після переговорів з президентом Росії».
Він 12 років пропрацював на Українському радіо. Керував відділом тематичних програм у редакції громадсько-політичних передач. За цикл радіопередач «Двадцять миттєвостей Незалежності» разом із колегами отримав премію імені Франка.
Віктор Цвіліховський – тепер боєць НГУ на позивний «Редактор», служить у розвідці на сході України, на одному з найгарячіших напрямків.
Чи бувало дивно чути свій голос в радіоефірі, чи допомагає журналістський досвід тепер у війську, що найскладніше для нього на війні, а що дає наснагу? Про це Цвіліховський розповів Радіо Свобода напередодні свого професійного свята та 100-річчя створення Українського радіо, яке відзначають 16 листопада. Читайте і дивіться за лінком
На Київщині через атаку дронів пошкоджене скління двох квартир і балконів – ОВА
У Київській області внаслідок атаки російських безпілотників незначно пошкоджене скління двох квартир та балконів, постраждалих немає, розповів голова обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.
«Ворог вночі вкотре атакував Київщину дронами. В області працювали сили ППО. Ворожі цілі знищено», – поінформував він.
За даними Кравченка, «постраждалих серед населення немає. Влучання в об’єкти критичної та житлової інфраструктури відсутні».
«В одному із районів області внаслідок атаки незначно пошкоджене скління двох квартир та балконів. Оперативні групи продовжують фіксацію наслідків нічної атаки», – зазначив голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Сили РФ обстріляли промзону на околицях Слов’янська, загинула людина – влада
Російські військові обстріляли Слов’янськ Донецької області, розповів голова військової адміністрації Вадим Лях.
«Вчора ввечері, близько 20:30, місто зазнало ворожого обстрілу», – розповів він.
За словами Ляха, було влучання у промзону на околицях міста.
«На жаль, одна людина загинула», – констатував він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Вночі Росія атакувала Україну 83 «Шахедами» і ракетою С-300 – Повітряні сили
У ніч проти 16 листопада російські військові запустили по Україні 83 дрони та ракету С-300, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«У ніч на 16 листопада противник завдав удару по Харківській області зенітною керованою ракетою С-300, атакував 83 ударними БПЛА типу «Shahed» та безпілотниками невстановленого типу із районів Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ», – кажуть у ЗСУ
За даними Повітряних сил ЗСУ, станом на 08.30 підтверджено збиття 53 російських ударних дронів у Черкаській, Одеській, Київській, Житомирській, Сумській, Миколаївській, Кіровоградській, Полтавській, Запорізькій, Харківській і Хмельницькій областях.
«Унаслідок активної протидії Сил оборони 30 ворожих БПЛА локаційно втрачено у різних регіонах України», – наголосили у ЗСУ.
У Болгарії відкрилось секретне консульство Росії – медіа
Росія, ймовірно, надає консульські послуги в чорноморському курортному місті Варна, попри те, що Софія вислала дипломатів у 2022 році і закрила консульство рік по тому, йдеться у розслідуванні болгарської служби Радіо Свобода.
Журналісти зазначають, що тоді як болгарська влада заявляє, що їй начебто «невідомо про будь-які дипломатичні дії», російськомовні групи у соцмережах рекламують консульські послуги в місцевій штаб-квартирі прокремлівської Болгарської соціалістичної партії (БСП).
Марина Начеса, жінка, зазначена в різних чат-групах як «контактна особа» консульства, підтвердила журналістам Радіо Свобода, що консульські послуги можна отримати в офісі BSP на вулиці Македонія, 33 у Варні. Будівля розташована за 400 метрів від колишнього консульства Росії на вулиці Македонія, 53.
Більшість співробітників колишнього російського консульства у Варні, місті, популярному серед російських відпочивальників, вислали з Болгарії разом із дипломатами посольства в столиці країни Софії в червні 2022 року. Загалом уряд тодішнього прем’єр-міністра Кирила Петкова наказав залишити країну 70 російським дипломатичним співробітникам, заявивши, що вони працювали проти інтересів Софії.
У жовтні 2023 року консульство Росії у Варні було остаточно закрито після закінчення терміну оренди приміщення.
Генштаб: Росія втратила за добу ще 1 650 військових, 8 танків і 26 ББМ
Російські війська втратили близько 1 650 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 16 листопада.
За оцінкою командування, армія Росії втратила загалом близько 719 240 військових за час повномасштабної війни.
Крім того, за даними штабу, Сили оборони знищили таку російську техніку:
- танків – 9 338 (+8 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 18 994 (+26)
- артилерійських систем – 20 520 (+28)
- РСЗВ – 1 252
- засобів ППО – 999
- літаків – 369
- гелікоптерів – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 18 914 (+28)
- крилаті ракети – 2 641
- кораблів /катерів – 28
- підводні човни – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 29 236 (+69)
- спеціальної техніки – 3 651 (+6)
Раніше Інститут дослідження війни озвучив оцінку, що російські військові не можуть нескінченно витримувати нинішні показники втрат на війні проти України, особливо задля обмежених успіхів.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Росія обмежує експорт збагаченого урану до США
Росія, яка є найбільшим у світі постачальником збагаченого урану, заявила 15 листопада, що запровадила тимчасові обмеження на експорт збагаченого урану до Сполучених Штатів.
Цей символічний крок відбувся після того, як Сполучені Штати заборонили імпорт російського урану.
Згідно з даними Управління ядерної енергетики США, Росія має приблизно 44% світових потужностей зі збагачення урану та мала частку близько 35% імпорту ядерного палива до США. Але в травні 2024 року президент Джо Байден підписав закон про заборону імпорту російського збагаченого урану. Водночас Сполучені Штати мають можливість знімати обмеження, якщо в країні виникатимуть проблеми з поставками.