У прикордонній з Україною області РФ знову збільшили виплату учасникам війни
У російській Ростовській області одноразову регіональну виплату для контрактників, які вирушають на війну проти України, збільшили з 1 мільйона 300 тисяч (538 тисяч гривень) до 1 мільйона 600 тисяч рублів (понад 662 тисячі гривень). Це шосте з початку року її збільшення, розмір виплати за рік зріс увосьмеро, ще в лютому 2024 році сума виплати становила 200 тисяч рублів.
Про збільшення регіональної виплати повідомляє «Коммерсантъ – Юг России» з посиланням на пресслужбу уряду регіону. Разом із федеральною частиною одноразова виплата тепер становитиме 2 мільйони рублів.
Сайт 161.ru уточнює, що ці гроші отримають особи, які укладають контракт у Ростовській області, причому це як громадяни Росії, так і іноземці.
За оцінкою видання «Медіазона», що спирається на дані Центробанку РФ про кредитні канікули військовослужбовцям у країні загалом, за третій квартал 2024 року контракти для участі у війні проти України уклали вдвічі більше осіб, ніж за той же період попереднього року.
ОГП: військовому блогеру, який привласнив кошти під час збору для ЗСУ, оголосили про підозру
Військовому блогеру, який ошукав підписників під час збору коштів для підрозділу ЗСУ повідомили про підозру. Мова йде про щонайменше 350 тисяч гривень, йдеться у повідомленні Офісу генерального прокурора (ОПГ).
«За процесуального керівництва прокурорів Офісу генерального прокурора військовослужбовцю повідомлено про підозру за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене у великих розмірах. У межах розслідування кримінального провадження правоохоронці провели обшуки за місцем мешкання підозрюваного», – зазначили у відомстві.
Відомо, що військовослужбовцю вручено клопотання про обрання запобіжного заходу – тримання під вартою.
У «Енергоатомі» відреагували на погрози Росії зупинити роботу МАГАТЕ на Запорізькій АЕС
Росія погрожує зупинити роботу місії МАГАТЕ на ЗАЕС – «це акт ядерного тероризму», йдеться у заяві національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом».
У компанії зауважив, що російське МЗС погрожує зупинити на Запорізькій АЕС місію МАГАТЕ через заяви її гендиректора Рафаеля Гроссі, який зазначив, що експерти залишатимуться на станції «до можливого заморожування війни».
Кремль наголосив, що «перебування місії на ЗАЕС можливе лише за його дозволом».
«Важливо зазначити, що присутність міжнародних експертів МАГАТЕ на Запорізькій АЕС та інших атомних електростанціях України - це результат домовленостей, досягнутих під час зустрічі президента України Володимира Зеленського з Гроссі», – заявили в компанії.
За даними «Енергоатому», «під час переговорів сторони узгодили перебування місій МАГАТЕ на всіх українських ядерних об’єктах для забезпечення постійного моніторингу та запобігання можливим інцидентам».
«Підкреслимо – на всіх українських ядерних об’єктах, зокрема і ЗАЕС. Ініціатива України стала важливим кроком у зміцненні міжнародної довіри до безпеки українських АЕС, особливо в умовах війни», – додали в компанії.
Україна, за словами атомної енергогенеруючої компанії, «демонструє відкритість та готовність до співпраці, на відміну від Росії, яка продовжує діяти як країна-ядерний терорист, ігноруючи міжнародні закони та правила».
Розмови з Путіним дають йому лише надію на послаблення міжнародної ізоляції – МЗС України
Розмови міжнародних партнерів із російським президентом Володимиром Путіним «не несуть жодної доданої вартості для досягнення справедливого миру», йдеться у коментарі речника Міністерства закордонних справ України Георгія Тихого щодо телефонної розмови між канцлером ФРН Олафом Шольцом та лідером РФ.
«Німецька сторона повідомляла, що збирається говорити з Путіним. Але навіть якщо канцлер ФРН не висловлював у розмові позицій, які йшли би всупереч із позицією України, самі по собі розмови з російським диктатором не несуть жодної доданої вартості для досягнення справедливого миру. Довгі розмови – це ресурс, яким Путін користується вже понад 20 років, щоб досягати своїх інтересів. Зараз розмови лише дають Путіну надію на послаблення міжнародної ізоляції», – заявив Тихий.
Речник додав, що «потрібні конкретні сильні дії, які примусять його до миру, а не вмовляння та спроби умиротворення, які Путін розцінює як ознаку слабкості та використовує у своїх цілях».
«Конкретні дії відомі – і це насамперед виведення військ окупанта з території України», – зазначив Тихий.
«Мінська-3» не буде»: Зеленський висловився щодо розмови Шольца з Путіним
Президент Володимир Зеленський прокоментував розмову канцлера Німеччини з президентом РФ Володимиром Путіним.
За його словами, «цей крок може стати поштовхом для наступних розмов із Володимиром Путіним, але «Мінська-3» не буде і Україні потрібен реальний мир».
«Про одну із сьогоднішніх новин. Канцлер Шольц казав мені, що збирається подзвонити Путіну. Дзвінок Олафа, на мою думку, – це скринька Пандори. Тепер можуть бути інші розмови, інші дзвінки. Просто багато слів. І це саме те, що Путін давно хоче: йому вкрай важливо послабити його ізоляцію, ізоляцію Росії і вести звичайні перемовини, які не будуть нічим завершуватись. Так, як він десятиліттями робив. Це давало можливість Росії нічого не змінювати у своїй політиці, нічого не робити по суті і якраз це і призвело до цієї війни», – наголосив президент.
«Розуміємо виклики, пристосовуємося»: як працює ППО в умовах посилених атак дронів
Як працюють мобільні вогневі групи, які захищають Київщину? ПРо це журанлісти Радіо Свобода (проєкт Свобода. Ранок) розпитали захисників неба зі 1129-го зенітно-ракетному Білоцерківському полку.
Російська армія збільшила кількість обстрілів України дронами. І останнім часом застосовує тактику масових атак безпілотників, які рухаються здебільшого на низьких висотах.
При цьому використовують велику кількість дронів-приманок – тих, які не несуть бойовий заряд, а, як кажуть експерти, призначені для виснаження системи протиповітряної оборони. Під постійним ударом опиняється, зокрема, Київ.
За винятком одного дня, у жовтні столицю атакували безперервно щодня. Масові атаки на столицю продовжились і в листопаді.
Шольц після розмови з Путіним зателефонував Туску
Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц після першої за два роки розмови з президентом Росії зателефонував прем’єру Польщі Дональду Туску.
Дональд Туск у соцмережі Х розповів, що «нещодавно отримав дзвінок від Шольца, і він розповів йому деталі своєї розмови з Володимиром Путіним».
«Був радий почути, що канцлер не лише недвозначно засудив російську агресію, але й підкреслив позицію, якої дотримується Польща: нічого про Україну без України», – зазначив Туск.
В уряді Німеччини повідомили подробиці розмови Шольца і Путіна
У пресслужбі Бундестагу підтвердили, що федеральний канцлер Олаф Шольц вдень 15 листопада провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним.
За даними відомства, «федеральний канцлер засудив російську агресивну війну проти України і закликав президента Путіна припинити її та вивести війська».
Крім того, за даними відомства, під час розмови Шольц закликав Росію «бути готовою до переговорів з Україною з метою досягнення справедливого і тривалого миру» і підкреслив «непохитну рішучість Німеччини».
Відомо також, що напередодні канцлер Німеччини провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським і «продовжить її після переговорів з президентом Росії».
100 днів триває курська спецоперація ЗСУ: що вона дала?
Росія готується до масштабний боїв на Курщині, концентруючи там військові потужності, а також солдатів із Північної Кореї. На цей час російська армія змогла відбити чверть території, яку взяли під контроль українські підрозділи. Що буде далі? І що отримала Україна, вдавшись до такого неординарного і ризикованого кроку.
Думки експертів Гудзонівського інституту про підсумки 100 днів Курської спецоперації ЗСУ зібрав Голос Америки.
Українські сили продовжують утримувати територію, але це стає дедалі важчим через наростаючу диспропорцію сил.
Якщо росіянам вдасться запустити новий наступ, то, як каже старший позаштатний науковий дослідник Гудзонівського інституту Кен Касапоглу, виникнуть додаткові ризики, на які, ймовірно, українське командування не розраховувало.
Зараз Росія доправила на Курщину північнокорейських солдатів, які походять із 11-го корпусу армії КНДР.
Як наголошують в Гудзонівському інституті, це спецпідрозділ, який спеціалізується на відкритті фронту, проникнення в тил противника та веденні окремих бойових дій, виконуючи завдання стратегічної, а не тактичної сили.
«Кількість північнокорейських військ, що складає 30% українських військових потужностей в регіоні чи 20% від російських – є суттєвим, особливо зважаючи що йдеться про північнокорейські елітні військаї», – говорить Кен Касапоглу.
Інформація про північних корейців у Курській області поки є доволі обмеженою, зауважує Касапоглу, хоча уже відомо, що підрозділи КНДР вже зазнавати втрат у боях проти української армії.
Залучені північнокорейські війська переважно складаються з легкої піхоти, не озброєної артилерією чи важкою технікою.
Зрештою, наголошує Касапоглу, військові 11 корпусу можуть стати лише початком для ширшого залучення сил КНДР армією РФ.
Шольц вперше від грудня 2022 року провів телефонну розмову з Путіним – медіа
Канцлер Німеччини Олаф Шольц провів телефонну розмову з російським президентом Володимиром Путіним. Це перші такі переговори за два роки, пишуть місцеві ЗМІ.
За даними Sueddeutsche Zeitung, розмова відбулася сьогодні, 15 листопада, вдень після тривалої підготовки. Подробиці переговорів поки що не розголошуються.
Тим часом Tagesschau уточнює, що дзвінок тривав близько години.
Остання телефонна розмова між Шольцом та Путіним відбулася в грудні 2022 року, тоді канцлер ФРН закликав президента Росії вивести війська з території України та шукати дипломатичне вирішення конфлікту.
У червні 2024 року Шольц дав зрозуміти, що відкритий для переговорів з Путіним у перспективі, проте лише в тому випадку, якщо на них обговорюватимуться конкретні речі.
Раніше Олаф Шольц говорив, що подальші переговори про можливе перемир’я у зв’язку з війною в Україні відбуватимуться лише за участю Путіна. З цього питання, за деякими повідомленнями, німецький канцлер консультувався з президентом України Володимиром Зеленським під час його візиту на авіабазу США у Рамштайні у вересні.
У середині жовтня Олаф Шольц висловив готовність вести переговори з Володимиром Путіним щодо завершення війни «на справедливих умовах».
Про заплановані телефонні переговори Шольца з Путіним із посиланням на «урядові кола» в жовтні повідомляло видання Die Zeit. За інформацією видання, розмова має відбутися в листопаді перед зустріччю «Групи двадцяти» у Бразилії.
У Кремлі 11 листопада заявили, що від Берліна поки не надходило жодних сигналів щодо можливості розмови Шольца з Путіним.
Міністерство оборони України вивчає інформацію щодо інциденту із застосуванням зброї співробітником територіального центру комплектування у Щасливому на Київщині.
Як повідомила пресслужба відомства, для з’ясування обставин Головна інспекція Міністерства оборони (ГІМО) розпочала перевірку правомірності дій представника ТЦК та підстави для використання зброї.
«В разі встановлення фактів перевищення службових повноважень або виявлення ознак кримінального правопорушення, матеріали будуть скеровані до правоохоронних органів для подальшого розслідування та прийняття відповідних рішень», – йдеться у повідомленні.
У соцмережах 15 листопада почало ширитися відео із підписом, що представник ТЦК нібито стріляв у чоловіка під Києвом у селі Щасливе.
У поліції натомість повідомили, що постріли здійснив представник добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ). Правоохоронці встановлюють обставини події. На місці інциденту працює слідчо-оперативна група. Потерпілих немає.
Російські військові видали свої пересування на лівому березі річки Судість на Чернігівщині за захоплення українського села Грем’яч, в якому – не були. Це встановив проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, геолокувавши відео, котре розповсюджують сьогодні у російських провоєнних пабліках.
На кадрах, які пропаганда РФ заявила як встановлення російського прапора у селі Грем’яч, насправді – протилежний від населеного пункту берег річки. Військові армії агресора проводять деякий час на краю мосту, а потім, розмахуючи прапором, рухаються назад у бік російського кордону – у протилежному від Грем’яча напрямку.
ДБР: суд взяв під варту експосадовця Міноборони, який «списав» Гринкевичу майже 94 млн грн пені
Печерський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою одному з ексдиректорів департаменту Міноборони – його підозрюють у «списанні» майже 94 млн грн пені львівському бізнесмену за прострочені контракти.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба Державного бюро розслідувань, суд визначив як альтернативу – заставу в розмірі 50 млн гривень.
ДБР 12 листопада повідомило експосадовцю Міноборони про підозру у зловживанні владою або службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України).
За даними відомства, у 2023 році підконтрольні бізнесмену підприємства уклали договори з Міністерством оборони на постачання військового одягу – зокрема, компанії підписали 23 угоди на понад 1,5 млрд грн. Хоча на момент укладання договорів підконтрольні львівському підприємцю товариства не мали ані власних виробничих можливостей, ані домовленостей з іншими компаніями для виконання угод.
Співробітники ДБР встановили, що через дії колишнього т.в.о. директора департаменту виставлені штрафні санкції безпідставно зменшені з майже 98 млн грн до 4,5 млн грн, тобто на 93,5 млн грн.
Через удар РФ по селу в Запорізькій області загинув чоловік – ОВА
Через російський артилерійський удар по селу Малинівка Запорізької області загинув чоловік, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«67-річний чоловік загинув внаслідок артилерійського обстрілу Малинівки. Пенсіонер перебував вдома, коли по селу вдарила артилерія ворога. Він отримав смертельні поранення», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Розвідка Британії проаналізувала атаку БПЛА на Каспійську флотилію Росії
Атака українського безпілотника на головний пункт базування Каспійської флотилії ВМФ Росії в Дагестані, найімовірніше, викличе занепокоєння у російського політичного і військового керівництва, вважають у Міністерстві оборони Британії, яке посилається на дані своєї розвідки.
Британські військові зауважують, що, попри нинішній оперативний темп у Чорному морі, ця атака демонструє, що Україна зберігає здатність завдавати ударів по російських цілях у районах, які раніше вважалися безпечними для проведення операцій.
«До удару український БПЛА, найімовірніше, перетнув велику територію Росії, не будучи перехопленим. Це, найімовірніше, викличе занепокоєння у російського політичного і військового керівництва», – йдеться у звіті.
У розвідці Британії звертають увагу, що російська Каспійська флотилія, ймовірно, була використана для здійснення масових атак проти України у 2022 році і продовжувала використовуватися для нечастих атак у 2023-2024 роках. Україна, ймовірно, атакувала флотилію у відповідь на ці удари по своїй території, однак малоймовірно, що російські кораблі, пошкоджені під час цього удару, були використані для завдання прямих ударів по українській території, вважають у розвідці.
На момент атаки БПЛА у порту Каспійськ, ймовірно, перебували кілька кораблів ВМФ Росії, щонайменше два фрегати класу «Гепард», ймовірно, зазнали пошкоджень. Наразі ступінь цих пошкоджень невідомий, проте будь-які пошкодження кораблів, найімовірніше, будуть швидко відремонтовані, припускають у Міноборони Британії.
Вранці 6 листопада голова республіки Дагестан у Росії Сергій Меліков повідомляв про першу атаку безпілотника на регіон. Він стверджував, що вранці сили протиповітряної оборони знищили БПЛА над Каспійськом. Міністерство охорони здоров’я Дагестану згодом заявляло, що через падіння уламків зазнала легкого поранення 16-річна дівчина.
Уряд оновив критерії – з 1 грудня всі бронювання будуть здійснюватися через «Дію»
Кабмін оновлює критерії бронювання та критерії для отримання критичності – ці оновлення стосуються дотримання принципу справедливості, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Регіональні та галузеві критерії критичності підприємств тепер будуть погоджуватись із Міноборони та Мінекономіки. По-друге, для приватного сектору зарплатний критерій та відсутність боргів перед бюджетом — це тепер обов’язкові пункти, аби бронювати своїх працівників. Зокрема, нарахована середня зарплата у підприємстві й у заброньованого працівника повинна бути не менше 2,5 мінімальних зарплат», – сказав він на засіданні уряду.
В уряді очікують, що це дозволить зменшити ризик зловживань, коли компанії працевлаштовують людину заради «тіньової» домовленості про бронювання.
За словами прем’єра, всі бронювання з 1 грудня будуть здійснюватися через «Дію», також буде проводитися щомісячний моніторинг підприємств та організацій, щоб вони відповідали всім критеріям.
Новий порядок буде діяти з 1 грудня. Але, як повідомляють в уряді, для всіх, хто вже має відстрочки, буде перехідний період на нові умови до 28 лютого. До цієї дати – 28 лютого – всі підприємства мають поновити бронювання своїх працівників, згідно з новими умовами, незалежно від того, як і коли відбувалося бронювання.
У Кабміні також додають, що до 15 листопада провели аудит підприємств та організацій, які мають статус критичних та мають право бронювати співробітників. За результатами аудиту було виявлено низку проблемних моментів, які потрібно усунути.
У вересні прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет міністрів готує зміни до підходу бронювання від мобілізації за принципом «Воюй або працюй».
«Не може бути, що хтось відкупився від захисту батьківщини. Оце ключовий принцип, це червона лінія», – наголосив Шмигаль.
Заступник міністра оборони Іван Гаврилюк у середині серпня повідомив, що кількість заброньованих військовозобов’язаних в Україні становить близько 930 тисяч.
«Електрика – часто питання виживання»: Україна готується до однієї з найважчих зим в історії країни
Цієї зими Україні не вистачатиме близько п'яти гігават електроенергії. Так підрахували місцеві експерти. Вони ж попереджають, що світла може бути близько 12 годин на добу. І це не найгірший сценарій.
Наразі всі організації в Україні готуються зустрічати одну з найважчих зим в історії країни. Більше знає Борис Сачалко. Відео телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Уряд звільнив голову Держспецзв’язку, він «переходить до Мінцифри»
Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації Юрій Мироненко йде з посади – про це він повідомив 15 листопада.
За його словами, він протягом року після призначення на посаду він «успішно виконав завдання, поставлені Верховним Головнокомандувачем».
Серед виконаних задач він назвав постачання понад 1,1 мільйона дронів Силам оборони, впровадження антикорупційних заходів та створення системи цифрового аналізу повітряних атак Росії.
«Щиро дякую військовослужбовцям Держспецзв’язку за безпрецедентну роботу із забезпечення зв’язком бойових підрозділів всіх сил безпеки та оборони, залучених до операції на Курщині, а також бойовим підрозділам, які щоденно виконують бойові завдання на лінії фронту. Зараз переходжу в Мінцифри», – заявив Мироненко.
Представник уряду в парламенті Тарас Мельничук повідомив, що Кабінет міністрів звільнив Юрія Мироненка з посади голови Держспецзв’язку, а також Олександра Потія – з посади його заступника.
Кабмін призначив Юрія Мироненка на посаду очільника Держспецзв’язку в грудні 2023 року.
Перед тим уряд звільнив Щиголя з посади голови Держспецзв’язку після звинувачень у заволодінні 62 мільйонами гривень.