Сили РФ обстріляли промзону на околицях Слов’янська, загинула людина – влада
Російські військові обстріляли Слов’янськ Донецької області, розповів голова військової адміністрації Вадим Лях.
«Вчора ввечері, близько 20:30, місто зазнало ворожого обстрілу», – розповів він.
За словами Ляха, було влучання у промзону на околицях міста.
«На жаль, одна людина загинула», – констатував він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Вночі Росія атакувала Україну 83 «Шахедами» і ракетою С-300 – Повітряні сили
У ніч проти 16 листопада російські військові запустили по Україні 83 дрони та ракету С-300, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«У ніч на 16 листопада противник завдав удару по Харківській області зенітною керованою ракетою С-300, атакував 83 ударними БПЛА типу «Shahed» та безпілотниками невстановленого типу із районів Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ», – кажуть у ЗСУ
За даними Повітряних сил ЗСУ, станом на 08.30 підтверджено збиття 53 російських ударних дронів у Черкаській, Одеській, Київській, Житомирській, Сумській, Миколаївській, Кіровоградській, Полтавській, Запорізькій, Харківській і Хмельницькій областях.
«Унаслідок активної протидії Сил оборони 30 ворожих БПЛА локаційно втрачено у різних регіонах України», – наголосили у ЗСУ.
У Болгарії відкрилось секретне консульство Росії – медіа
Росія, ймовірно, надає консульські послуги в чорноморському курортному місті Варна, попри те, що Софія вислала дипломатів у 2022 році і закрила консульство рік по тому, йдеться у розслідуванні болгарської служби Радіо Свобода.
Журналісти зазначають, що тоді як болгарська влада заявляє, що їй начебто «невідомо про будь-які дипломатичні дії», російськомовні групи у соцмережах рекламують консульські послуги в місцевій штаб-квартирі прокремлівської Болгарської соціалістичної партії (БСП).
Марина Начеса, жінка, зазначена в різних чат-групах як «контактна особа» консульства, підтвердила журналістам Радіо Свобода, що консульські послуги можна отримати в офісі BSP на вулиці Македонія, 33 у Варні. Будівля розташована за 400 метрів від колишнього консульства Росії на вулиці Македонія, 53.
Більшість співробітників колишнього російського консульства у Варні, місті, популярному серед російських відпочивальників, вислали з Болгарії разом із дипломатами посольства в столиці країни Софії в червні 2022 року. Загалом уряд тодішнього прем’єр-міністра Кирила Петкова наказав залишити країну 70 російським дипломатичним співробітникам, заявивши, що вони працювали проти інтересів Софії.
У жовтні 2023 року консульство Росії у Варні було остаточно закрито після закінчення терміну оренди приміщення.
Генштаб: Росія втратила за добу ще 1 650 військових, 8 танків і 26 ББМ
Російські війська втратили близько 1 650 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 16 листопада.
За оцінкою командування, армія Росії втратила загалом близько 719 240 військових за час повномасштабної війни.
Крім того, за даними штабу, Сили оборони знищили таку російську техніку:
- танків – 9 338 (+8 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 18 994 (+26)
- артилерійських систем – 20 520 (+28)
- РСЗВ – 1 252
- засобів ППО – 999
- літаків – 369
- гелікоптерів – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 18 914 (+28)
- крилаті ракети – 2 641
- кораблів /катерів – 28
- підводні човни – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 29 236 (+69)
- спеціальної техніки – 3 651 (+6)
Раніше Інститут дослідження війни озвучив оцінку, що російські військові не можуть нескінченно витримувати нинішні показники втрат на війні проти України, особливо задля обмежених успіхів.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Росія обмежує експорт збагаченого урану до США
Росія, яка є найбільшим у світі постачальником збагаченого урану, заявила 15 листопада, що запровадила тимчасові обмеження на експорт збагаченого урану до Сполучених Штатів.
Цей символічний крок відбувся після того, як Сполучені Штати заборонили імпорт російського урану.
Згідно з даними Управління ядерної енергетики США, Росія має приблизно 44% світових потужностей зі збагачення урану та мала частку близько 35% імпорту ядерного палива до США. Але в травні 2024 року президент Джо Байден підписав закон про заборону імпорту російського збагаченого урану. Водночас Сполучені Штати мають можливість знімати обмеження, якщо в країні виникатимуть проблеми з поставками.
У прикордонній з Україною області РФ знову збільшили виплату учасникам війни
У російській Ростовській області одноразову регіональну виплату для контрактників, які вирушають на війну проти України, збільшили з 1 мільйона 300 тисяч (538 тисяч гривень) до 1 мільйона 600 тисяч рублів (понад 662 тисячі гривень). Це шосте з початку року її збільшення, розмір виплати за рік зріс увосьмеро, ще в лютому 2024 році сума виплати становила 200 тисяч рублів.
Про збільшення регіональної виплати повідомляє «Коммерсантъ – Юг России» з посиланням на пресслужбу уряду регіону. Разом із федеральною частиною одноразова виплата тепер становитиме 2 мільйони рублів.
Сайт 161.ru уточнює, що ці гроші отримають особи, які укладають контракт у Ростовській області, причому це як громадяни Росії, так і іноземці.
За оцінкою видання «Медіазона», що спирається на дані Центробанку РФ про кредитні канікули військовослужбовцям у країні загалом, за третій квартал 2024 року контракти для участі у війні проти України уклали вдвічі більше осіб, ніж за той же період попереднього року.
ОГП: військовому блогеру, який привласнив кошти під час збору для ЗСУ, оголосили про підозру
Військовому блогеру, який ошукав підписників під час збору коштів для підрозділу ЗСУ повідомили про підозру. Мова йде про щонайменше 350 тисяч гривень, йдеться у повідомленні Офісу генерального прокурора (ОПГ).
«За процесуального керівництва прокурорів Офісу генерального прокурора військовослужбовцю повідомлено про підозру за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене у великих розмірах. У межах розслідування кримінального провадження правоохоронці провели обшуки за місцем мешкання підозрюваного», – зазначили у відомстві.
Відомо, що військовослужбовцю вручено клопотання про обрання запобіжного заходу – тримання під вартою.
У «Енергоатомі» відреагували на погрози Росії зупинити роботу МАГАТЕ на Запорізькій АЕС
Росія погрожує зупинити роботу місії МАГАТЕ на ЗАЕС – «це акт ядерного тероризму», йдеться у заяві національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом».
У компанії зауважив, що російське МЗС погрожує зупинити на Запорізькій АЕС місію МАГАТЕ через заяви її гендиректора Рафаеля Гроссі, який зазначив, що експерти залишатимуться на станції «до можливого заморожування війни».
Кремль наголосив, що «перебування місії на ЗАЕС можливе лише за його дозволом».
«Важливо зазначити, що присутність міжнародних експертів МАГАТЕ на Запорізькій АЕС та інших атомних електростанціях України - це результат домовленостей, досягнутих під час зустрічі президента України Володимира Зеленського з Гроссі», – заявили в компанії.
За даними «Енергоатому», «під час переговорів сторони узгодили перебування місій МАГАТЕ на всіх українських ядерних об’єктах для забезпечення постійного моніторингу та запобігання можливим інцидентам».
«Підкреслимо – на всіх українських ядерних об’єктах, зокрема і ЗАЕС. Ініціатива України стала важливим кроком у зміцненні міжнародної довіри до безпеки українських АЕС, особливо в умовах війни», – додали в компанії.
Україна, за словами атомної енергогенеруючої компанії, «демонструє відкритість та готовність до співпраці, на відміну від Росії, яка продовжує діяти як країна-ядерний терорист, ігноруючи міжнародні закони та правила».
Розмови з Путіним дають йому лише надію на послаблення міжнародної ізоляції – МЗС України
Розмови міжнародних партнерів із російським президентом Володимиром Путіним «не несуть жодної доданої вартості для досягнення справедливого миру», йдеться у коментарі речника Міністерства закордонних справ України Георгія Тихого щодо телефонної розмови між канцлером ФРН Олафом Шольцом та лідером РФ.
«Німецька сторона повідомляла, що збирається говорити з Путіним. Але навіть якщо канцлер ФРН не висловлював у розмові позицій, які йшли би всупереч із позицією України, самі по собі розмови з російським диктатором не несуть жодної доданої вартості для досягнення справедливого миру. Довгі розмови – це ресурс, яким Путін користується вже понад 20 років, щоб досягати своїх інтересів. Зараз розмови лише дають Путіну надію на послаблення міжнародної ізоляції», – заявив Тихий.
Речник додав, що «потрібні конкретні сильні дії, які примусять його до миру, а не вмовляння та спроби умиротворення, які Путін розцінює як ознаку слабкості та використовує у своїх цілях».
«Конкретні дії відомі – і це насамперед виведення військ окупанта з території України», – зазначив Тихий.
«Мінська-3» не буде»: Зеленський висловився щодо розмови Шольца з Путіним
Президент Володимир Зеленський прокоментував розмову канцлера Німеччини з президентом РФ Володимиром Путіним.
За його словами, «цей крок може стати поштовхом для наступних розмов із Володимиром Путіним, але «Мінська-3» не буде і Україні потрібен реальний мир».
«Про одну із сьогоднішніх новин. Канцлер Шольц казав мені, що збирається подзвонити Путіну. Дзвінок Олафа, на мою думку, – це скринька Пандори. Тепер можуть бути інші розмови, інші дзвінки. Просто багато слів. І це саме те, що Путін давно хоче: йому вкрай важливо послабити його ізоляцію, ізоляцію Росії і вести звичайні перемовини, які не будуть нічим завершуватись. Так, як він десятиліттями робив. Це давало можливість Росії нічого не змінювати у своїй політиці, нічого не робити по суті і якраз це і призвело до цієї війни», – наголосив президент.
«Розуміємо виклики, пристосовуємося»: як працює ППО в умовах посилених атак дронів
Як працюють мобільні вогневі групи, які захищають Київщину? ПРо це журанлісти Радіо Свобода (проєкт Свобода. Ранок) розпитали захисників неба зі 1129-го зенітно-ракетному Білоцерківському полку.
Російська армія збільшила кількість обстрілів України дронами. І останнім часом застосовує тактику масових атак безпілотників, які рухаються здебільшого на низьких висотах.
При цьому використовують велику кількість дронів-приманок – тих, які не несуть бойовий заряд, а, як кажуть експерти, призначені для виснаження системи протиповітряної оборони. Під постійним ударом опиняється, зокрема, Київ.
За винятком одного дня, у жовтні столицю атакували безперервно щодня. Масові атаки на столицю продовжились і в листопаді.
Шольц після розмови з Путіним зателефонував Туску
Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц після першої за два роки розмови з президентом Росії зателефонував прем’єру Польщі Дональду Туску.
Дональд Туск у соцмережі Х розповів, що «нещодавно отримав дзвінок від Шольца, і він розповів йому деталі своєї розмови з Володимиром Путіним».
«Був радий почути, що канцлер не лише недвозначно засудив російську агресію, але й підкреслив позицію, якої дотримується Польща: нічого про Україну без України», – зазначив Туск.
В уряді Німеччини повідомили подробиці розмови Шольца і Путіна
У пресслужбі Бундестагу підтвердили, що федеральний канцлер Олаф Шольц вдень 15 листопада провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним.
За даними відомства, «федеральний канцлер засудив російську агресивну війну проти України і закликав президента Путіна припинити її та вивести війська».
Крім того, за даними відомства, під час розмови Шольц закликав Росію «бути готовою до переговорів з Україною з метою досягнення справедливого і тривалого миру» і підкреслив «непохитну рішучість Німеччини».
Відомо також, що напередодні канцлер Німеччини провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським і «продовжить її після переговорів з президентом Росії».
100 днів триває курська спецоперація ЗСУ: що вона дала?
Росія готується до масштабний боїв на Курщині, концентруючи там військові потужності, а також солдатів із Північної Кореї. На цей час російська армія змогла відбити чверть території, яку взяли під контроль українські підрозділи. Що буде далі? І що отримала Україна, вдавшись до такого неординарного і ризикованого кроку.
Думки експертів Гудзонівського інституту про підсумки 100 днів Курської спецоперації ЗСУ зібрав Голос Америки.
Українські сили продовжують утримувати територію, але це стає дедалі важчим через наростаючу диспропорцію сил.
Якщо росіянам вдасться запустити новий наступ, то, як каже старший позаштатний науковий дослідник Гудзонівського інституту Кен Касапоглу, виникнуть додаткові ризики, на які, ймовірно, українське командування не розраховувало.
Зараз Росія доправила на Курщину північнокорейських солдатів, які походять із 11-го корпусу армії КНДР.
Як наголошують в Гудзонівському інституті, це спецпідрозділ, який спеціалізується на відкритті фронту, проникнення в тил противника та веденні окремих бойових дій, виконуючи завдання стратегічної, а не тактичної сили.
«Кількість північнокорейських військ, що складає 30% українських військових потужностей в регіоні чи 20% від російських – є суттєвим, особливо зважаючи що йдеться про північнокорейські елітні військаї», – говорить Кен Касапоглу.
Інформація про північних корейців у Курській області поки є доволі обмеженою, зауважує Касапоглу, хоча уже відомо, що підрозділи КНДР вже зазнавати втрат у боях проти української армії.
Залучені північнокорейські війська переважно складаються з легкої піхоти, не озброєної артилерією чи важкою технікою.
Зрештою, наголошує Касапоглу, військові 11 корпусу можуть стати лише початком для ширшого залучення сил КНДР армією РФ.
Шольц вперше від грудня 2022 року провів телефонну розмову з Путіним – медіа
Канцлер Німеччини Олаф Шольц провів телефонну розмову з російським президентом Володимиром Путіним. Це перші такі переговори за два роки, пишуть місцеві ЗМІ.
За даними Sueddeutsche Zeitung, розмова відбулася сьогодні, 15 листопада, вдень після тривалої підготовки. Подробиці переговорів поки що не розголошуються.
Тим часом Tagesschau уточнює, що дзвінок тривав близько години.
Остання телефонна розмова між Шольцом та Путіним відбулася в грудні 2022 року, тоді канцлер ФРН закликав президента Росії вивести війська з території України та шукати дипломатичне вирішення конфлікту.
У червні 2024 року Шольц дав зрозуміти, що відкритий для переговорів з Путіним у перспективі, проте лише в тому випадку, якщо на них обговорюватимуться конкретні речі.
Раніше Олаф Шольц говорив, що подальші переговори про можливе перемир’я у зв’язку з війною в Україні відбуватимуться лише за участю Путіна. З цього питання, за деякими повідомленнями, німецький канцлер консультувався з президентом України Володимиром Зеленським під час його візиту на авіабазу США у Рамштайні у вересні.
У середині жовтня Олаф Шольц висловив готовність вести переговори з Володимиром Путіним щодо завершення війни «на справедливих умовах».
Про заплановані телефонні переговори Шольца з Путіним із посиланням на «урядові кола» в жовтні повідомляло видання Die Zeit. За інформацією видання, розмова має відбутися в листопаді перед зустріччю «Групи двадцяти» у Бразилії.
У Кремлі 11 листопада заявили, що від Берліна поки не надходило жодних сигналів щодо можливості розмови Шольца з Путіним.
Міністерство оборони України вивчає інформацію щодо інциденту із застосуванням зброї співробітником територіального центру комплектування у Щасливому на Київщині.
Як повідомила пресслужба відомства, для з’ясування обставин Головна інспекція Міністерства оборони (ГІМО) розпочала перевірку правомірності дій представника ТЦК та підстави для використання зброї.
«В разі встановлення фактів перевищення службових повноважень або виявлення ознак кримінального правопорушення, матеріали будуть скеровані до правоохоронних органів для подальшого розслідування та прийняття відповідних рішень», – йдеться у повідомленні.
У соцмережах 15 листопада почало ширитися відео із підписом, що представник ТЦК нібито стріляв у чоловіка під Києвом у селі Щасливе.
У поліції натомість повідомили, що постріли здійснив представник добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ). Правоохоронці встановлюють обставини події. На місці інциденту працює слідчо-оперативна група. Потерпілих немає.
Російські військові видали свої пересування на лівому березі річки Судість на Чернігівщині за захоплення українського села Грем’яч, в якому – не були. Це встановив проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, геолокувавши відео, котре розповсюджують сьогодні у російських провоєнних пабліках.
На кадрах, які пропаганда РФ заявила як встановлення російського прапора у селі Грем’яч, насправді – протилежний від населеного пункту берег річки. Військові армії агресора проводять деякий час на краю мосту, а потім, розмахуючи прапором, рухаються назад у бік російського кордону – у протилежному від Грем’яча напрямку.
ДБР: суд взяв під варту експосадовця Міноборони, який «списав» Гринкевичу майже 94 млн грн пені
Печерський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою одному з ексдиректорів департаменту Міноборони – його підозрюють у «списанні» майже 94 млн грн пені львівському бізнесмену за прострочені контракти.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба Державного бюро розслідувань, суд визначив як альтернативу – заставу в розмірі 50 млн гривень.
ДБР 12 листопада повідомило експосадовцю Міноборони про підозру у зловживанні владою або службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України).
За даними відомства, у 2023 році підконтрольні бізнесмену підприємства уклали договори з Міністерством оборони на постачання військового одягу – зокрема, компанії підписали 23 угоди на понад 1,5 млрд грн. Хоча на момент укладання договорів підконтрольні львівському підприємцю товариства не мали ані власних виробничих можливостей, ані домовленостей з іншими компаніями для виконання угод.
Співробітники ДБР встановили, що через дії колишнього т.в.о. директора департаменту виставлені штрафні санкції безпідставно зменшені з майже 98 млн грн до 4,5 млн грн, тобто на 93,5 млн грн.