Євросоюз вперше в історії схвалив спільні закупівлі зброї
Європейська Комісія вперше за свою історію схвалила фінансування для п’яти масштабних проєктів із спільної закупівлі зброї – про таке рішення орган виконавчої влади Євросоюзу повідомив 14 листопада.
Згідно з ним, п’ять проєктів отримають фінансування на 300 мільярдів євро, а загалом спільні закупівлі дозволять залучити понад 11 мільярдів доларів на поставки для країн Збройних сил ЄС.
«Ми робимо важливий крок що оборонної співпраці», – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Спільні закупівлі відкривають «нову еру оборонної співпраці», йдеться в заяві Єврокомісії. Очікується, що вони зроблять «зроблять критично важливі оборонні спроможності більш доступними».
Більшість із п’яти схвалених цього разу проєктів передбачають і закупівлі для України, в тому числі системи протиповітряної оборони, боєприпаси та заходи із зміцнення оборонних спроможностей в контексті російської агресії, йдеться в повідомленні.
В Європі сподіваються, що консолідація запитів країн збільшить передбачуваність і спонукає промисловість прискорити виробництво, а також покращить взаємодію між Збройними силами країн.
ЄС схвалив механізм спільних закупівель після повномасштабного вторгнення Росії до України 2022 року.
СБУ заявляє про затримання «крота» – командира одного з підрозділів Сил спецоперацій ЗСУ
Служба безпеки України заявляє про затримання «крота» російського ГРУ, який передавав Москві плани спецоперацій Сил оборони в тилу.
Як повідомляє пресслужба відомства, це сталося за сприяння головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та командувача ССО Олександра Трепака.
У СБУ зазначають, що агентом російської воєнної розвідки виявився підполковник, командир одного з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ, якого окупанти завербували ще до початку повномасштабної війни.
За даними української спецслужби, його дистанційно «активували» навесні 2024 року і визначили завдання: передавати плани бойових операцій Сил оборони в тилу противника, насамперед розвіддані про диверсійно-розвідувальні рейди українських спецпризначенців за лінію фронту на Запорізькому, Херсонському та Кримському напрямках.
«Для виконання ворожого завдання «кріт» використовував своє службове становище, завдяки якому отримував інформацію про заплановані маршрути переміщення воїнів Сил оборони, їхнє озброєння та «цілі». Окупанти планували використати цю інформацію для ліквідації українських спецпризначенців на лінії фронту або за її межами – на тимчасово захопленій частині території на півдні України», – йдеться у повідомленні.
У результаті спецоперації військова контррозвідка СБУ поетапно задокументувала злочини чоловіка і затримала його.
За даними слідства, фігурант був завербований воєнною розвідкою РФ через своїх знайомих у Росії, з якими він підтримував зв’язок.
Слідчі Служби безпеки повідомили йому про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Чоловік перебуває під вартою.
За останніми даними Офісу генерального прокурора, правоохоронці зафіксували 19816 злочинів проти національної безпеки, з них 3 763 відкриті за статтею про державну зраду.
Атака десанту РФ на Куп’янськ, як відбили штурм? Чи є загроза повторної окупації?
Куп’янськ – на межі повторної окупації. Другий найбільший на Харківщині залізничний вузол може перейти під контроль російських військ. Днями ті вже несподівано і стрімко прорвалися до міста, але Сили оборони їх вибили.
Тим часом на лівому березі річки Оскіл, що на схід від Куп'янська, досі перебувають цивільні. За словами Андрія Беседіна, начальника Куп’янської міської військової адміністрації, там все ще залишається 1100 людей. Там немає води, газу та електрики, а населені пункти – під постійними обстрілами.
Чому через два роки після звільнення Куп’янська місто знову опинилося під загрозою окупації? Що потрібно для того, аби її уникнути? І чи у разі захоплення Куп’янська виникає загроза для Харкова?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Влада Краснодарського краю РФ заявляє про атаку дронів. Ймовірно, ціллю був аеродром «Кримськ»
У Росії вночі два райони Краснодарського краю зазнали масованої атаки безпілотників, заявив губернатор регіону Веніамін Кондратьєв.
За його словами, засоби ППО перехопили кілька десятків дронів у Кримському та Червоноармійському районах.
У Кримську уламки безпілотників упали на території чотирьох домоволодінь, пошкоджено дах одного будинку та автомобіль. У станиці Полтавській у Червоноармійському районі, за словами російського губернатора, уламки дрона пошкодили дах будинку, в іншому будинку вибиті вікна. Постраждалих немає.
Голова Кримського району Сергій Лесь повідомив, що минулої ночі в небі над районом було придушено 46 безпілотників. Однак пізніше, як звернув увагу телеграм-канал Astra, видалив це повідомлення. Жителі Кримська повідомляли про численні вибухи минулої ночі. Ймовірно, українські безпілотники намагалися атакувати військовий аеродром у Кримську, пише Astra. Незалежного підтвердження цієї інформації немає.
Міністерство оборони Росії стверджує, що минулої ночі засоби ППО збили 51 український безпілотник над територією Росії та окупованого Криму, 36 з них було знищено над Краснодарським краєм.
Українська сторона цю заяву наразі не коментувала.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Повітряні сили: протягом ночі ППО збила російську ракету та 25 дронів
Російські війська вночі проти 15 листопада атакували Одещину двома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 із акваторії Чорного моря, а також випустили по Україні 29 ударних дронів Shahed із району Приморсько-Ахтарська. Про це повідомило командування Повітряних сил вранці в п’ятницю.
«Станом на 08.30 підтверджено збиття однієї керованої авіаційної ракети Х-59/69 та 25-ти ударних БпЛА. Переважну більшість повітряних цілей збито на Одещині», – йдеться в зведенні.
Крім того, протиповітряна оборона працювала у Миколаївській, Кіровоградській та Тернопільській областях, додають військові.
Раніше місцева влада повідомила про загиблу внаслідок атаки Росії на Одесу. Згодом ДСНС уточнила, що кількість постраждалих зросла до 10.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Росії.
Міноборони: рапорт про зміну місця служби можна подати у «Армія +»
У застосунку «Армія+» запрацювала функція подачі рапорту про переведення на інше місце служби – про це повідомив міністр оборони Рустем Умєров вранці 15 листопада.
«Тепер військовослужбовці Збройних Сил можуть швидко й без зайвої бюрократії подати рапорт на переведення в іншу частину. Процес максимально зручний і займає лише близько 15 хвилин», – заявив він.
Умєров уточнив, що:
- для подачі рапорту знадобиться військовий квиток або посвідчення офіцера та рекомендаційний лист від частини, куди військовий планує переведення, також може знадобитись висновок ВЛК для переведень через стан здоров’я
- не потрібна командирська згода або Армія ID командира, для подачі рапорту не потрібно; запит автоматично надсилається в Кадровий центр ЗСУ, де його розглянуть протягом 72 годин
- в окремих випадках Кадровий центр напряму звертається до командирів військових частин щодо погодження. Це можливо для переведення між тиловими або бойовими бригадами, також якщо військовий є офіцером або займає офіцерську посаду
- у разі відмови в «Армія+» обов’язково вказуються причини. Зокрема, переведення заборонені для військових, які прослужили у своїй частині менше шести місяців або з моменту попереднього переведення за ініціативи військового минуло менше року
«Всі підстави для відмови чітко визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2024 №1291. Послуга створена для спрощення процесу переведення і стала можливою завдяки співпраці Міноборони, ЗСУ та громадських організацій», – заявив міністр оборони.
Днями Кабінет міністрів ухвалив постанову про запровадження механізму переведень між військовими частинами за ініціативою військовослужбовців. Президент Володимир Зеленський заявив, що механізм розроблявся у взаємодії громадянського суспільства, Міністерства оборони та Збройних Сил України, а переведення працюватимуть через застосунок «Армія+».
Про складність добровільних переведень у війську повідомлялось неодноразово. У липні на сайті Офісу президента була зареєстрована петиція щодо врегулювання майже неможливої на практиці процедури переміщення військовослужбовців між підрозділами Сил Оборони. Однак звернення не отримало необхідної для розгляду підтримки.
ISW: політика Кремля вказує на можливі виклики для російської економіки в 2025 році
Російська економіка може зіткнутися з труднощами в наступному році – такі висновки робить американський Інститут дослідження війни із кроків Москви, спрямованих на скорочення бюджетних витрат.
«Економічна політика Кремля останнім чином вказує на те, що російська економіка, ймовірно, зіткнеться зі значними проблемами в 2025 році, і що президент Росії Володимир Путін стурбований економічною стабільністю Росії в довгостроковій перспективі», – йдеться в тексті.
Інститут вказує на заходи, до яких нещодавно вдався Кремль, спрямовані на скорочення виплат пораненим військовим, боротьбу з інфляцією та вирішення довгострокових демографічних проблем, таких як низька народжуваність і нестача робочої сили.
«Ця політика демонструє, що російська економіка не настільки стійка до санкцій Заходу, грошових обмежень і вартості воєнних дій, як намагається показати російський уряд. Ця політика також демонструє, що Кремль не зможе підтримувати затяжну війну протягом багатьох років і десятиліть, захищаючи російське суспільство від економічних проблем. Послідовна західна та міжнародна підтримка опору України на полі бою ще більше загострить економічні проблеми Росії», – вважають аналітики.
Зокрема, ISW нагадує, що президент Росії Володимир Путін скоротив компенсації російським військовослужбовцям за поранення на війні проти України. Якщо раніше виплати в 3 мільйони рублів (близько 30,3 тисяч доларів) були передбачені за будь-яке поранення, то тепер лише за тяжкі.
Крім того, ISW прогнозує, що оборонно-промисловий комплекс Росії навряд зможе забезпечити темпи виробництва, необхідні для компенсації втрат російської зброї, враховуючи останні зміни в монетарній політиці РФ.
Зокрема, звіт цитує повідомлення російського телеграм-каналу, за яким політика Центробанку РФ обмежує довгострокові темпи розвитку військової промисловості країни. Водночас наразі вона напряму не вплинула на забезпечення війни проти України.
Установа також посилається на повідомлення Foreign Policy з даними OSINT-аналітиків, за якими Росія втрачає близько 320 стволів танків і артилерійських гармат на місяць, але може виробляти лише 20. Також російська промисловість може забезпечувати виробництво близько 17 бойових машин піхоти на місяць, але армія Росії втрачає в середньому 155 БМП за цей період.
Тим часом українська розвідка, зазначають аналітики, також припускає, що високі відсоткові ставки в Росії можуть створити шок і спад виробництва, що може призвести до банкрутств і дефолтів компаній.
«FP оцінює, що політика Центрального банку щодо підвищення процентних ставок ускладнила необоронним компаніям залучення капіталу за допомогою позик, що скорочує цивільну економіку та може призвести до значного післявоєнного спаду, оскільки російським ветеранам, які повертаються, буде важче знайти роботу», – цитує Інститут.
У жовтні Світовий банк прогнозував, що в Росії внаслідок більш жорсткої монетарної політики та «дедалі сильніших обмежень щодо виробничих потужностей і трудових ресурсів» очікується сповільнення зростання економіки з 3,6% у 2023 році до 3,2% цього року та 1,6% – наступного.
Російський Центробанк 25 жовтня підняв ключову ставку до максимального рівня за 20 років – до 21%. Востаннє ставка була на такому рівні 2003 року.
Генштаб ЗСУ: російські війська зупинили 11 атак на Куп’янському напрямку за добу
Протягом доби на фронті сталося 144 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб Збройних сил 15 листопада.
Зокрема, чотири російських атаки відбулися на Харківському напрямку, поблизу Глибокого та Вовчанська.
«За уточненою інформацією на Куп’янському напрямку, за добу окупанти здійснили 11 атак. Сили оборони зупинили усі штурмові дії противника в районах Голубівки, Петропавлівки, Піщаного, Глушківки, Зеленого Гаю, Загризового, Кругляківки, Першотравневого та Лозової», – йдеться в зведенні.
Російські війська також атакували на Лиманському, Сіверському та Времівському напрямках, один раз намагалися прорвати оборони біля Предтечиного на Краматорському напрямку.
«Наші захисники відбили 24 ворожих штурми різної інтенсивності на Покровському напрямку в районах населених пунктів Промінь, Лисівка, Сухий Яр, Пушкіне, Жовте та Пустинка. Ворожі атаки на Курахівському напрямку Сили оборони відбили у районах населених пунктів Берестки, Сонцівка, Іллінка, Новоселидівка, Зоря, Дальне та Костянтинівка, де окупанти 37 разів намагалися прорвати оборону наших військ», – йдеться в зведенні.
Генштаб також повідомляє про дві сутички на Оріхівському напрямку та чотири безуспішні російські атаки на Придніпровському.
Напередодні Центр стратегічних комунікацій Збройних сил України повідомив, що місто Куп’янськ на Харківщині перебуває повністю під контролем Сил оборони.
Проєкт DeepState ввечері 13 листопада заявив, що незначна кількість російських військ змогла проникнути у Купʼянськ, але «зусиллям БпАК 116 ОМБр, 14 ОМБр та суміжників вдалося знищити частину десанту». Також проєкт повідомив про окупацію Іллінки.
Обранець Трампа на очільника Пентагону: що Піт Гегсет говорив про Україну
Міністерство оборони може очолити Піт Гегсет, ветеран армії США та популярний консервативний телеведучий FOX News, який має велику кількість прихильників. Новообраний президент США Дональд Трамп оголосив його серед кандидатур на ключові посади у своєму уряді.
Трамп зробив нову заяву про війну РФ проти України
Новообраний президент CША Дональд Трамп у четвер заявив, що його адміністрація зосередиться на російсько-українській війні.
«Ми будемо дуже наполегливо працювати над Росією та Україною. Це має припинитися. Росія і Україна повинні зупинитися», – сказав він на заході у Флориді, повідомляє CNN.
Однак новообраний президент США не уточнив, як саме це має статися.
Напередодні номінований на посаду радника президента з нацбезпеки Майк Волц заявив, що Дональд Трамп планує посадити за стіл переговорів обидві сторони, і таким чином завершити війну Росії проти України.
Раніше видання The Telegraph з посиланням на оточення Трампа повідомило, що новообраний президент США може закликати європейські та британські війська забезпечити 800-мильну (понад 1200 кілометрів) буферну зону між російською та українською арміями в рамках плану заморожування війни між двома країнами.
Трамп під час виборчої кампанії обіцяв незабаром закінчити війну в Україні. При цьому джерела різних ЗМІ стверджують, що чіткого плану Трамп не має – крім загального бачення того, що конфлікт повинен припинитися, ймовірно, за рахунок поступок з обох сторін.
Позиція чинної адміністрації США полягає в тому, що будь-які рішення про умови миру з Росією повинна приймати влада України. Сполучені Штати ж готові допомагати Україні у боротьбі з агресією «стільки, скільки буде необхідною», але без прямої участі американських військових у бойових діях.
Українське командування: Росія втратила понад 1500 військових за добу
Російські втрати в живій силі за час повномасштабного вторгнення сягнули 717 590 військових – таку оцінку оприлюднив Генеральний штаб Збройних сил вранці 15 листопада.
За даними командування, за попередню добу армія Росії втратила близько 1 520 людей особового складу.
Також, додає Генштаб, втрати РФ у техніці складають:
- 9 330 танків (+11)
- 18 968 бойових броньованих машин (+21)
- 20 492 артилерійських систем (+20)
- 1 252 реактивні системи залпового вогню
- 999 засобів протиповітряної оборони (+2)
- 369 літаків
- 329 гелікоптерів
- 18 886 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+34)
- 2 641 крилату ракету (+1)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 29 167 автомобілів і автоцистерн (+77)
- 3 645 одиниць спеціальної техніки (+16)
Інститут дослідження війни 10 листопада озвучив оцінку, що російські військові не можуть нескінченно витримувати нинішні показники втрат на війні проти України, особливо задля обмежених успіхів.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Читайте також: Мирні переговори наближаються, Росія та Україна намагаються знайти вигідні умови. На полі бою та поза ним
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Екснардеп Деркач, якого підозрюють у держзраді, увійшов до комітету безпеки Ради федерації РФ
Колишній народний депутат Верховної Ради Андрій Деркач, який раніше став російським сенатором, увійшов до комітету Ради федерації Росії з безпеки й оборони. На відповідні дані сайту Ради федерації, зокрема, звернув увагу рух «Чесно» 14 листопада.
Задачею комітету є «якісне правове забезпечення оборони та безпеки Російської Федерації».
У вересні стало відомо, що Деркач став сенатором Ради федерації Росії від Астраханської області. Його повноваження триватимуть до вересня 2029 року.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Андрій Деркач у Верховній Раді не з’являвся. Його депутатські повноваження були припинені. До великої війни Деркач був частим гостем на телеканалах, які пов’язують із кумом Путіна Віктором Медведчуком. У його виступах лунали наративи, які активно просуває російська пропаганда, зокрема, про «зовнішнє управління».
У 2023 році президент Володимир Зеленський припинив громадянство України для Андрія Деркача. З вересня 2022 року він перебуває в розшуку за звинуваченнями в державній зраді і незаконному збагаченні.
У червні 2022 року СБУ заявила про викриття агентурної мережі ГРУ Росії, до якої входив народний депутат України Андрій Деркач. За даними слідства, депутат курував створення низки приватних охоронних підприємств у різних областях, щоб використати ці структури для швидкого захоплення України. Сам він це не коментував.
Крім того, у 2020 році Міністерство фінансів США запровадило санкції проти Деркача. Цей крок відомство пояснило його причетністю до втручання у виборчий процес 2020 року в США. Деркач назвав це рішення «помстою» з боку американських політиків.
США також звинувачують Деркача у відмиванні грошей і порушенні запроваджених санкцій.
Умєров у Норвегії обговорив посилення ППО з міністром оборони
Міністр оборони Рустем Умєров перебуває в Норвегії з робочим візитом – про це він повідомив увечері 14 листопада.
Умєров додав, що зустрівся із головою Міноборони країни Бйорном Арільдом Грамом.
«Наші делегації обговорили важливі питання двосторонньої співпраці, зокрема, шляхи розвитку та посилення української системи протиповітряної оборони. Це критично важлива сфера, і ми продовжуємо працювати над її зміцненням», – заявив він.
Іншою темою зустрічі була участь норвезьких інструкторів у підготовці українських військовослужбовців, додав Умєров.
Пресслужба Міноборони Норвегії повідомила, що Умєров та Грам також планують виступити перед пресою 15 листопада. Очікується, що вони зроблять заяви та підпишуть угоду.
У жовтні міністр оборони Рустем Умєров після зустрічі з норвезьким колегою Бйорном Арільдом Грамом заявив про готовність Норвегії виділити понад 118 млн доларів США для закупівлі систем озброєння та запчастин для українських F-16.
ДСНС повідомляє про 10 поранених через удар Росії по Одесі
Стало відомо про ще двох поранених внаслідок російської атаки на Одесу, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій на початку доби 15 листопада.
За даними ДСНС, удар пошкодив житлові будинки, автомобілі, церкву та навчальний заклад.
«За шістьма різними адресами спалахнули пожежі, які рятувальники оперативно ліквідували. За попередніми даними – загинула 1 особа, постраждало 10 осіб», – йдеться в повідомленні.
На місці працювали психологи ДСНС, 72 рятувальники, а також добровольці та пожежний підрозділ Одеської міської ради.
Російські військові 14 листопада знову здійснили масовану атаку дронами на Одесу і район. Спершу було відомо про одну загиблу та двох поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Росії.
Пентагон: США виділятимуть Україні допомогу «в міру поповнення власних запасів»
Міністерство оборони США налаштоване забезпечити доставку в Україну військової допомоги, ухваленої раніше Конгресом, до кінця роботи чинної адміністрації, однак «виділятиме пакети в міру поповнення власних запасів», повідомила 15 листопада заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх.
За її словами, «Пентагон постійно працює над поповненням резервів, щоби зберігати власний рівень боєготовності».
Вона зауважила, що до приходу нової адміністрації залишилося трохи менше ніж 70 днів, однак «за цей короткий термін Пентагон може виконати неймовірну роботу». Сінгх нагадала позицію президента Байдена, який чітко наголосив, що хоче доставити в Україну всю ухвалену Конгресом допомогу до завершення своєї каденції.
«Ми будемо дуже наполегливо працювати, щоби забезпечити це», – підкреслила представниця оборонного відомства.
У цьому зв’язку вона нагадала, що Сполучені Штати від самого початку виділяли достатньо великі пакети допомоги, а останнім часом – дуже часто, майже на щотижневій основі.
«Тож я очікую, що протягом ближчих місяців роботи цієї адміністрації ви продовжите спостерігати, як ці пакети виділятимуться із наших наявних запасів»,– зазначила Сінгх.
Крім того, за її словами зброя в Україну надходитиме в межах Ініціативи сприяння безпеки України (USAI), яка передбачає вироблення нової зброї для ЗСУ на американських підприємствах.
Тож, за словами Сінгх, «наявні у Пентагона озброєння надсилатимуться в короткі терміни, тоді як вироблення й доставка обладнання в межах ініціативи USAI займатиме більше часу, іноді роки».
«Для того, щоби забезпечити ефективність допомоги, США й Україна підтримують постійний контакт, у тому числі на рівні глав Міністерств оборони», – додала представниця Пентагону.
У вересні президент США Джо Байден оголосив про виділення Україні загалом 7,9 мільярда доларів американської допомоги в межах Ініціативи сприяння безпеці України.
З початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року станом на 15 жовтня Сполучені США виділили понад 59,1 мільярда доларів на безпекову допомогу Україні.
Британія в ОБСЄ: мир в Україні повинен бути «справедливим» і на основі Статуту ООН
Велика Британія підтвердила відданість незалежності і територіальній цілісності України та «наполягатиме на справедливому й стійкому мирі відповідно до Статуту ООН», зазначив постійний представник країни при ОБСЄ Ніл Голланд на черговому засіданні Постійної ради організації у Відні.
«Ми наближаємося до 1000-го дня того, що спочатку подавалося як 3-денна війна. З самого початку вона була абсолютно непотрібною. І Росія може ухвалити рішення про закінчення цієї війни. Велика Британія підтверджує нашу відданість незалежності та територіальній цілісності України разом з міжнародними партнерами. Ми продовжуватимемо притягувати Росію до відповідальності і наполягатимемо на справедливому й стійкому мирі, що поважає Статут ООН і Гельсінський заключний акт», – заявив він.
Британський посол нагадав, що «після незаконної спроби анексії Росією Криму у 2014 році упродовж майже десяти років громадяни України в Криму – особливо кримські татари – зазнають систематичних переслідувань, свавільних затримань і насильницьких зникнень». А з повномасштабним вторгненням в Україну РФ «розпочала кампанію зі знищення української культури та ідентичності на всіх нещодавно окупованих територіях», – наголосив він.
«Упродовж 995 днів, що минули від початку агресії, Росія обстрілювала школи, лікарні та житлові будинки по всій Україні. Лише минулого тижня російські снаряди вбили 14 цивільних осіб, зокрема однорічну дитину, ще 88 отримали поранення. З лютого 2022 року загинули тисячі інших українських цивільних осіб, а мільйони були змушені тікати. Справжній масштаб руйнувань важко оцінити кількісно, але такі міста, як Маріуполь, Буча та Харків несуть на собі шрами терористичної кампанії, спрямованої на дестабілізацію України» – зазначив Голланд.
Він підкреслив, що «атаки Росії на цивільне населення, систематичне застосування тортур, примусові депортації та використання енергетичних ресурсів у військових цілях демонструють повну зневагу до людського життя».
«Росія навіть звернулася до Ірану та КНДР за суттєвою військовою підтримкою. Розгортання тисяч військовослужбовців КНДР на території Росії є небезпечним і необачним кроком, який ще більше дестабілізує європейську безпеку і посилює напруженість в Індо-Тихоокеанському регіоні. Росія покладається на підтримку третіх країн, щоб підживлювати свою військову машину і продовжувати страждання українського народу», – заявив очільник британської місії при ОБСЄ.
Президент України Володимир Зеленський на засіданні Верховної Ради 16 жовтня представив пункти пропонованого ним «плану перемоги» України у війні з Росією. Він складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. За словами президента, першим пунктом є запрошення України до НАТО. Сьогодні ж Зеленський презентував план перемоги на саміті лідерів Євросоюзу.
Від початку доби на фронті відбулось майже 140 боєзіткнень – Генштаб
Від початку доби 14 листопада на фронті відбулось 138 бойових зіткнень, Курахівський та Покровський напрямки «залишаються для ворога пріоритетними», йдеться у новому оперативному зведенні Генштабу ЗСУ.
«На Харківському напрямку противник чотири рази марно штурмував позиції наших підрозділів у районі Тихого та Вовчанська. Водночас авіація ворога завдала удару двома авіабомбами по населеному пункту Слатине. На Куп’янському напрямку агресор проводив наступальні дії біля Голубівки, Петропавлівки, Піщаного, Глушківки, Зеленого Гаю, Загризового, Кругляківки, Першотравневого та Лозової. Українські захисники зупинили всі десять ворожих атак», – зазначили військові.
Крім того, відомо, що «на Лиманському напрямку російські загарбники дев’ять разів атакували позиції Сил оборони поблизу населених пунктів Катеринівка, Дружелюбівка, Невське, Терни та Торське. Також на цьому напрямку ворог завдав ударів штурмовою та бомбардувальною авіацією в районі Серебрянського лісу».
«На Сіверському напрямку наші захисники відбили два штурми окупаційних військ у бік Верхньокам’янського. На Краматорському напрямку за підтримки авіації ворог штурмував наші позиції поблизу Предтечиного. Сили оборони зупинили всі атаки загарбників», – уточнили у Генштабі.
Водночас «на Покровському напрямку, від початку цієї доби, противник атакував у районах населених пунктів Промінь, Лисівка, Сухий Яр, Пушкіне, Жовте та Пустинка. Наші захисники зупинили 18 штурмових дій противника, ще п’ять боєзіткнень тривають до цього часу».
«Сьогодні на цьому напрямку, за попередніми даними, було знешкоджено понад 300 окупантів, з них 144 – безповоротно. Також знищено один міномет, 11 одиниць автомобільної техніки, три мотоцикли та одну окопну станцію радіоелектронної боротьби. До того ж пошкоджено один танк», – йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу.
Обстріл Одеси: пошкоджені будинки, церква, автівки, є загибла і поранені – влада
Російські військові 14 листопада знову здійснили масовану атаку дронами на Одесу і район. Є загибла та поранені, пошкоджена цивільна інфраструктура, повідомив голова ОВА Олег Кіпер.
«Внаслідок атаки ударними безпілотниками в Одесі загинула жінка. Поранені, щонайменше, дві людини. Пошкоджені житлові будинки, церква, автівки. На деяких локаціях виникли пожежі. Також пошкоджено магістральний трубопровід теплопостачання. Вимушено припинено роботу однієї із котелень Одеси», – зазначив місцевий чиновник.
Відомо, що над ліквідацією наслідків працюють усі відповідні екстрені служби. Надається допомога.
В Одесі пошкоджена квартира голови наглядової ради Українського інституту Ганни Шелест, вона показала наслідки влучання російського «Шахеда».
Голова ОВА Олег Кіпер додав, що внаслідок атаки пошкоджено магістральний трубопровід. Вимушено припинено роботу однією із котелень Одеси.
Одеса ввечері 14 листопада перебуває під повітряною атакою з боку російських військових, тривога триває з 21:18. Пошкоджено магістральний трубопровід теплопостачання.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Росії.
ОВА: кількість постраждалих внаслідок атаки дронами по Одесі зросла до 8
Зросла кількість постраждалих внаслідок російської атаки дронами по Одесі ввечері, 14 листопад, розповів голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Наразі відомо про вісьмох поранених внаслідок російської атаки. Серед них – 9-річний хлопчик, він у стані середнього ступеня важкості в лікарні. Також серед постраждалих дорослих 22-річний хлопець у важкому стані, інші поранені у стані середнього ступеня важкості ушпиталені до медичних закладів міста та області. Їм надається вся необхідна допомога», – пише Олег Кіпер.
Місцевий чиновник уточнив, що «внаслідок вечірньої атаки зруйновано багатоквартирний житловий будинок в середмісті Одеси, сталося загоряння квартир, пошкоджені багатоповерхівки, близько трьох десятків легкових автомобілів, зайнялася пожежа на території громадського закладу та двоповерхового будинку».
«Через ворожий обстріл також пошкоджений магістральний трубопровід централізованого опалення. Котельню тимчасово зупинено, проводяться ремонтні роботи. Пошкоджена гілка тепломережі опалювала 220 багатоквартирних житлових будинків (40 тисяч мешканців), 7 дитячих садків, 4 школи», – розповів Кіпер.
Як зазначає очільник адміністрації, «котельня також обслуговувала один із пологових будинків Одеси. Зараз там перебуває 28 породіль та 22 немовля. У закладі є кондиціонери, обігрівачі, потужний генератор та достатній запас палива. Наразі пологовий зможе обігрітись автономно, використовуючи власні ресурси».
Російські військові 14 листопада знову здійснили масовану атаку дронами на Одесу і район. Раніше було відомо про одну загиблу та двох поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Росії.
Робота для біженців, їхнє повернення і допомога Україні. Ексклюзивне інтерв'ю з послом Швейцарії
У майже 9-мільйонній Швейцарії з тимчасовим захистом живе 66 тисяч українських біженців. Про це проєкту «Ти як?» від Радіо Свобода повідомив Надзвичайний і Повноважний Посол Швейцарської Конфедерації в Україні Фелікс Бауманн. Загалом, зазначає, від початку повномасштабного вторгнення його країна прихистила понад 100 тисяч втікачів від війни з України. Однак, каже, роботу на новому місці зміг знайти лише кожен четвертий працездатний.
Про те, чому працевлаштуватися українським біженцям у Швейцарії непросто, чи збирається країна стимулювати їхнє повернення додому, зокрема військовозобов’язаних чоловіків, як допомагають біженцям з України у Швейцарії, а внутрішньо переміщеним особам в Україні – дипломат розповів в ексклюзивному інтерв’ю.