КМІС: 32% українців готові до поступок Росії, але більшість продовжують виступати проти
Наразі 32% українців готові до територіальних поступок Росії, але більшість – 58% – продовжують виступати проти поступок. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Соціологи зауважують, що частка готових до поступок РФ не змінюється від травня цього року, натомість частка тих, хто проти, дещо зросла – з 55% до 58% (з травня до жовтня).
«У період з травня 2022 року до травня 2023 року ситуація була відносно стабільною: близько 8-10% респондентів були готовими на територіальні поступки, а абсолютна більшість – 82-87% – стабільно виступали проти. Після травня 2023 року простежується поступове зростання частки тих, хто готовий до територіальних поступок. Так, до кінця 2023 року готовність до поступок зросла до 19%, у лютому 2024 року – до 26%, у травні 2024 року – до 32%. Між травнем і початком жовтня 2024 року ситуація фактично не змінилася», – зазначають у КМІС.
В Інституті соціології також опитали респондентів щодо вимірів, які впливають на готовність територіальних поступок – внутрішня консолідація суспільства та відчуття підтримки від західних партнерів.
Відповідно до результатів опитування, найвищою готовність до поступок є серед тих, хто і не довіряють президенту, і вважають, що Захід хоче несправедливого миру від України (56% готові до поступок, 38% категорично проти).
«Якщо ж у респондента «мішані» погляди (не довіряють президенту, але вірять у підтримку Заходу, або навпаки), то готовність до поступок уже стає нижчою і більше половини виступають категорично проти поступок. Водночас найменше готові до поступок ті, хто зберігають і довіру президенту, і довіру Заходу. Серед них 69% категорично проти поступок (проти 24%, які готові до територіальних поступок)», – додають у КМІС.
Представник КМІС Антон Грушецький, коментуючи дослідження, каже, що, з одного боку, українці категорично відкидають формулу «мир на будь-яких умовах», а з іншого боку, зберігають гнучкість і простір для маневру для ухвалення можливо непростих, але найкращих у цій ситуації рішень для майбутнього країни.
«Ми бачимо, що окупація будь-якої частини території є нелегітимною в очах українців, проте зараз значною мірою пріоритетом є гарантії безпеки. Тобто українці ані тиснуть на владу для досягнення «будь-якого миру», ані створюють категорично визначені нереалістичні рамки», – зазначив він.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки протягом 20 вересня-3 жовтня 2024 року. Методом телефонних інтерв’ю були опитані 2004 респонденти.
Раніше Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) опублікував результати опитування, згідно з яким більшість опитаних (63%) «готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно». Тоді, як зауважили соціологи, між лютим і жовтнем 2024 року вперше було зафіксовано зниження частки тих, хто «готовий терпіти війну стільки, скільки буде потрібно».
Як свідчать результати соцопитування Центру Разумкова, проведеного у вересні, зросла до 35% частка українців, які вважають, що переговори з Росією – «це дієвий спосіб досягнення миру, яким слід скористатися вже зараз».
Стармер хоче закликати Байдена надати 20 млрд кредиту Україні до приходу Трампа в Білий дім – ЗМІ
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер має намір закликати Джо Байдена виділити кошти для кредиту Україні у розмірі 20 мільярдів доларів до того, як Дональд Трамп вступить на посаду президента США, пише 11 листопада газета The Telegraph.
Прем’єр наполягає на проведенні особистих переговорів з Байденом, президентом США, який залишає посаду, коли вони обидва візьмуть участь у саміті G20 у Бразилії наступного тижня.
Очікується, що Стармер також скаже, що Україна повинна нарешті отримати дозвіл на застосування ракет дальнього радіусу дії Storm Shadow вглиб Росії, проти чого виступає Байден.
Стармер і президент Франції Емманюель Макрон обговорили можливість зміни позиції США щодо Storm Shadows під час переговорів у Парижі в понеділок, як повідомляє The Telegraph.
Обидва лідери провели 20 хвилин, розмовляючи про Україну віч-на-віч, без участі широкої делегації помічників, що свідчить про політичну чутливість дискусії.
За словами представника Даунінг-стріт, лідери почали з обговорення ситуації в Україні, в тому числі того, як зробити так, щоб Україна увійшла в зиму з максимально сильної позиції.
Західні союзники, схоже, працюють на двох фронтах – фінансів та зброї – намагаючись змусити Байдена піти далі у підтримці України, ніж заплановано на останні два місяці його перебування на посаді.
У європейських столицях є побоювання, що Трамп, який повернеться до Білого дому 20 січня, змусить Україну відмовитися від утримуваних Росією територій в обмін на мирну угоду.
Трамп пообіцяв покласти край конфлікту в Україні, куди вторглася Росія, в «перший день» свого президентства і критикував фінансову підтримку Києва на мільярди доларів, надану Байденом.
У жовтні президент США Джо Байден оголосив про надання Україні 20 мільярдів доларів позики, яку збираються відшкодувати за рахунок прибутків від заморожених російських активів. Згодом міністерка фінансів США Дженет Єллен уточнила, що «Група семи» збирається надати Україні 50 мільярдів доларів кредитів до кінця цього року, Сполучені Штати нададуть Україні позику у розмірі 20 мільярдів доларів.
Раніше у Пентагоні заявили, що до 20 січня – кінця президентського терміну Джо Байдена мають намір використати усі залишкові кошти для програм з підтримки України. Йдеться про близько 6 мільярдів доларів.
З початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року станом на 15 жовтня Сполучені США виділили понад 59,1 мільярда доларів на безпекову допомогу Україні.
Північна Корея ратифікувала договір про партнерство з Росією
Північна Корея ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Росією, який, крім іншого, передбачає взаємну військову допомогу – про це повідомило офіційне північнокорейське агентство ЦТАК, передає російська служба Радіо Свобода.
Відповідний указ, як йдеться в повідомленні, підписав голова держави та голова державних справ КНДР Кім Чен Ин.
Повідомлення надійшло на наступний день після того, як закон про ратифікацію договору, ухвалений раніше Держдумою та Радою Федерації, підписав російський президент Володимир Путін.
ЦТАК зазначає, що договір набуде чинності з моменту обміну ратифікаційними грамотами. Документ був підписаний у червні під час візиту Путіна до Пхеньяна, проте на ратифікацію його внесли лише в жовтні. Це сталося на тлі повідомлень про відправку до Росії тисяч північнокорейських військовослужбовців.
Офіційна Москва прямо не підтвердила, але й не спростувала присутність північнокорейських військових на своїй території, підкреслюючи при цьому, що вона відповідала б положенням договору, який передбачає військову та іншу допомогу сторін одна одній у разі агресії з боку третьої країни.
Договір між Росією та КНДР, влада якої є жорстким авторитарним режимом, передбачає співпрацю і в інших сферах. Північна Корея ще до підписання документа постачала Росії боєприпаси та військову техніку для використання у війні проти України. Росія, за даними західних розвідок, у свою чергу сприяє Північній Кореї як у постачаннях продовольства, так і в ракетній програмі.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України раніше повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни 23 жовтня, «їхня поява зафіксована у Курській області РФ».
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
У Пентагоні підтвердили перебування щонайменше 10 000 військових КНДР у Курській області РФ.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають».
Ювенальні прокурори: через російську агресію в Україні загинули щонайменше 589 дітей
Російські атаки вбили 589 дітей в Україні, повідомляє Офіс генерального прокурора 12 листопада з посиланням на дані ювенальних прокурорів.
Згідно з ними, також більше ніж 1 681 дитина зазнала поранень різного ступеня тяжкості.
«Найбільше постраждало дітей у таких областях: Донецькій – 598, Харківській – 459, Херсонській – 187, Дніпропетровській – 190, Київській – 133, Запорізькій – 154, Миколаївській – 117», – повідомляє пресслужба ОГП.
Зокрема, внаслідок російської атаки на Кривий ріг загинули троє дітей – хлопчики двох і 10 років та двомісячна дівчинка, 11-річний хлопчик зазнав поранень.
Також п’ятеро дітей зазнали поранень через удар Росії по Запоріжжю 11 листопада. Того ж дня був поранений 16-річний хлопець у Краматорську.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ОВА: на Київщині через падіння уламків пошкоджені 10 будинків
На Київщині повітряна тривога тривала дев’ять годин, сили протиповітряної оборони знищили всі цілі, повідомив голова обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.
За його словами, постраждалих немає, але внаслідок падіння уламків збитих цілей в одному з населених пунктів пошкоджені 10 приватних будинків, гаражне приміщення, авто, паркани, дорожнє полотно – в будинках вибиті вікна, двері, пошкоджені покрівлі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Сирський зустрівся з волонтерами, щоб обговорити інновації у війську та «консолідацію суспільства»
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський зустрівся з представниками громадськості, повідомила пресслужба Генштабу 12 листопада.
За повідомленням, серед учасників були волонтери та громадські діякі Ігор Лаченков та Сергій Стерненко, засновниця благодійного фонду Dignitas Любов Шипович та правозахисниця й співзасновниця громадської організації «Принцип» Любов Галан. Також до неї долучилися начальник військової служби правопорядку ЗСУ Віталій Левченко та начальник Головного управління психологічної підтримки персоналу ЗСУ Андрій Мартинов.
Штаб зазначає, що зустріч координував радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин.
«Було обговорено низку питань, які є нагальними для життєдіяльності усіх складових Сил оборони України. Починаючи від технологічних інновацій, що впроваджуються у військах, до поточних проблем консолідації суспільства довкола армії. Учасники розмови погодилися, що такі зустрічі є корисними, з огляду на можливість конструктивної дискусії», – цитує командування.
У Генштабі додають, що ця практика допоможе протидіяти «деструктивному впливу противника на особовий склад та українське суспільство».
Стерненко підтвердив зустріч, повідомивши, що взяв у ній участь, щоб обговорити проблемні питання. Серед них – створення ефективного механізму зміни місця служби, оцінку ефективності командирів для збереження людей та структурно-організаційні питання.
«Окремо — про подальший розвиток безпілотних систем, у тому числі для протиповітряної оборони. У нас в цьому є великі перспективи», – додав активіст.
Днями Сергій Стерненко звинуватив Сирського в тому, що саме той віддав пряму вказівку надіслати йому повістку, тому що «образився за вимоги провести армійську реформу». Це сталося після того, як волонтер повідомив, що отримав повістку на адресу, за якою не проживає, а дізнався про це з медіа, зокрема, з публікації «Страна.Ua». Головнокомандувач не реагував на цю заяву публічно.
Федоров: рятувальники звільнили людей, заблокованих у багатоповерхівці через атаку РФ
Двох заблокованих внаслідок російського удару цивільних вдалося вивільнити, повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров 12 листопада.
«Двоє людей виявилися заблокованими в понівеченій ворожим авіаударом багатоповерхівці в Степногірську (Василівський район – ред.). Надзвичайники вивільнили людей», – заявив він.
Голова області додав, що медична допомога жителям будинку не знадобилася.
Раніше у вівторок Федоров повідомив, що російські війська завдали кількох авіаударів по Запорізькій області, внаслідок чого двоє людей були заблоковані в багатоповерхівці.
Росія: влада каже про атаку дронів на нафтобазу в Бєлгородській області
У Росії заявляють про атаку українського безпілотника на нафтобазу у районі міста Старий Оскол у Бєлгородській області.
Як повідомив губернатор регіону В’ячеслав Гладков, наслідок атаки спалахнув один із резервуарів, постраждалих немає.
«На місці працювало десять пожежних розрахунків, які оперативно ліквідували спалах», – написав Гладков у телеграмі.
Міністерство оборони Росії повідомило, що в ніч на вівторок російські ППО збили 13 українських безпілотників, дев’ять із них – у Бєлгородській області, по два – у Брянській та Курській областях.
У червні українські безпілотники вже атакували нафтобазу у Старооскольському міському окрузі. Тоді губернатор Гладков також звітував про пожежу та відсутність постраждалих. У березні повідомлялося про атаку дронів на нафтобазу «Бєлгороднафтопродукт».
За підрахунками російської служби Бі-бі-сі, з початку року ЗСУ щонайменше 64 разів атакували НПЗ та нафтову інфраструктуру на території Росії. Reuters нарахувало 13 атак на російську нафтову інфраструктуру у червні – серпні.
Із найпомітніших інцидентів, пов’язаних останнім часом із російською нафтовою інфраструктурою, можна виділити три. Це пожежа на найбільшому в Росії Омському НПЗ, атака дронів на склади з паливом у Пролетарську, де понад два тижні не могли загасити пожежу, та пошкодження Московського НПЗ.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах вийшли з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту. Проте вже у квітні Росія змогла частково відновити потужності ключових нафтопереробних заводів.
Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
Повітряні сили: Росія випустила 110 дронів по Україні, більшість із них були локаційно втрачені
Російські війська завдали повітряної атаки по Україні протягом ночі на 12 листопада, повідомили Повітряні сили.
Зокрема, армія РФ вдарила по Харкову зенітною керованою ракетою С-300 із Бєлгородської області, випустила дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 із Курської області Чернігівщині, керовані авіабомби по Сумщині та Харківщині, а також 110 ударних безпілотників Shahed та безпілотниками невстановленого типу із районів Курська, Приморсько-Ахтарська та Брянська.
Станом на 11 годину військові підтвердили збиття 46 дронів у Київській, Житомирській, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Запорізькій, Чернігівській, Дніпропетровській та Миколаївській областях.
«60 ворожих безпілотників локаційно втрачено у різних регіонах України, два російських БпЛА вийшли з повітряного простору України у напрямку Білорусі», – додає командування.
Раніше голова Київської області повідомив, що внаслідок падіння уламків збитих цілей в одному з населених пунктів пошкоджені 10 приватних будинків, гаражне приміщення, авто, паркани, дорожнє полотно.
Російські військові регулярно обстрілюють українські населені пункти, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів.
Попри численні свідчення цього, Москва заперечує напади на цивільні обʼєкти, стверджуючи, що бʼє лише по військовій інфраструктурі.
Катують, щоб «зізнавались». Навіщо Росія «вішає» кримінал на українських військовополонених
Щонайменше 412 українських військовослужбовців нині «засуджені» Російською Федерацією за різними кримінальними статтями і отримали багаторічні терміни ув’язнення – аж до довічного. Такі дані оприлюднив Слідчий комітет Росії у вересні. Правозахисниця в розмові з журналістами Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зазначила: Кремль прагне, аби кожен полонений взяв на себе якусь провину. Для цього людей жорстоко катують. Навіщо це Росії? Адже у військовополонених є визначений статус, і логіка їхнього утримання в неволі, за Женевськими конвенціями, полягає у тому, щоб позбавити можливості брати участь у бойових діях. Це не покарання.
Журналісти Донбас Реалії розбиралися, чому агресор переводить частину українських військовополонених у статус «кримінальних злочинців» та що з ними відбувається далі.
Генштаб ЗСУ: ситуація на фронті «залишається складною», за добу відбулося 187 боєзіткнень
Протягом доби 11 листопада на фронті відбулося 187 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці у вівторок.
«Ситуація на фронті залишається складною. Противник, використовуючи свою перевагу в живій силі та техніці, безупинно атакує наші позиції. Українські захисники стійко стримують натиск окупантів і завдають ворогу значних втрат», – заявляє командування.
Поміж іншого, російські війська вісім разів безуспішно штурмували українські позиції біля Вовчанська на Харківщині. На Куп’янському напрямку Сили оборони відбивали три російських атаки неподалік Кіндрашівки, Новоплатонівки та Колісниківки.
На Лиманському напрямку армія РФ атакувала 10 разів, намагаючись вклинитися в оборону поблизу Греківки, Невського, Тернів, Новомихайлівки та Серебрянки.
ЗСУ відбили один штурм на Сіверському напрямку та ще три – біля Часового Яру на Краматорському. Армія Росії чотири рази атакувала на Торецькому напрямку, поблизу Торецька та Щербинівки.
На Покровському напрямку, за зведенням, українські війська зупинили 50 наступальних дій поблизу Миролюбівки, Променя, Григорівки, Крутого Яру, Петрівки, Пустинки, Українки та Лисівки. Основні російські атаки були сконцентровані в напрямку населених пунктів Селидове та Промінь.
«На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 57 атак. Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед поблизу Іллінки, Новоселидівки, Воздвиженки, Вознесенки, Новодмитрівки, Максимільянівки, Дальнього, Антонівки, Катеринівки, Кремінної Балки, Сонцівки, Зорі та Курахового», – йдеться в зведенні.
Штаб також зафіксував 14 російських штурмів на Времівському напрямку та один – на Оріхівському. Також армія РФ п’ять разів «безрезультатно» намагалася витіснити підрозділи Сил оборони із позицій на Придніпровському напрямку.
Курахівський напрямок останнім часом залишається лідером за кількістю атак у зведеннях Генштабу. Армія Росії «стискає кліщі» навколо Курахового – про це протягом останніх трьох днів повідомляв аналітичний проєкт DeepState.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, судячи з карти, Курахове опинилося у величезному «мішку», між крайніми флангами якого – близько 20 кілометрів. Аналітики з DeepState зазначили, що навіть додаткові ресурси, які прибувають для підкріплення на цю ділянку, не завжди адекватно розгортаються.
Удар Росії по Кривому Рогу: знайшли третю загиблу дитину, пошукова операція завершена
Під завалами п’ятиповерхівки в Кривому Розі виявили ще одну загиблу дитину, повідомив голова області Сергій Лисак 12 листопада:
«Тіло третьої дитини виявили під завалами п’ятиповерхівки. Їй не було й року…»
Лисак додав, що пошуково-рятувальна операція завершена.
За даними місцевої влади, внаслідок російської атаки на Кривий Ріг 11 листопада загинули четверо людей. Раніше Лисак повідомив про виявлення тіл двох дітей і жінки.
Як уточнює Офіс генерального прокурора, загиблі – 32-річна жінка, діти віком два і 10 років і двомісячне немовля. Також 14 людей, в тому числі діти, зазнали поранень. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо порушення законів та звичаїв війни.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Командування ЗСУ: армія Росії втратила майже 2 тисячі військових напередодні
Російська армія втратила близько 1 950 людей особового складу протягом доби напередодні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 листопада.
Командування оцінює, що за час повномасштабного вторгнення до України Росія втратила близько 712 610 військових.
Крім того, за зведенням, російські війська втратили:
- 9 276 танків (+23)
- 18 847 бойових броньованих машин (+81)
- 20 352 артилерійські системи (+38)
- 1 249 реактивні системи залпового вогню (+4)
- 996 засобів протиповітряної оборони
- 369 літаків
- 329 гелікоптерів
- 18 737 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+61)
- 2 636 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 28 870 автомобілів і автоцистерн (+68)
- 3 626 одиниць спеціальної техніки (+6)
Днями Інститут дослідження війни озвучив оцінку, що російські військові не можуть нескінченно витримувати нинішні показники втрат на війні проти України, особливо задля обмежених успіхів.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Київ підштовхують до переговорів?
Про те, що Дональд Трамп планує посадити Україну та Росію за стіл переговорів, щоб покласти край війні у свій перший день на посаді президента Сполучених Штатів, заявила речниця його кампанії Каролайн Левітт телеканалу Fox News.
А от агентство Reuters пише, що в умовах перемоги Дональда Трампа на виборах і можливого припинення війни Київ бореться за те, щоб зайняти найсильнішу позицію для переговорів з Росією. Зокрема, прагнучи отримати більше зброї та втримати фронт.
Чи готові українці до перемовин? Чи дійсно мир чи заморозка війни можуть відбутися вже цієї зими? Та головне – на чиїх умовах?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Лисак: з-під завалів будинку в Кривому Розі дістали тіла двох дітей
Під завалами будинку в Кривому Розі виявили тіла двох дітей, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак врнаці 12 листопада.
«З-під завалів криворізького будинку дістали тіла двох дітей… Ракетний удар по місту, що стався напередодні, забрав три життя», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Лисак додав, що рятувальники продовжують роботу на місці удару. Ще одну дитину шукають.
Напередодні увечері стало відомо, що внаслідок атаки на Кривий Ріг загинула жінка – її тіло дістали з-під завалів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Запорізька ОВА: через російські удари двоє людей заблоковані в багатоповерхівці
Російські війська завдали кількох авіаударів по Запорізькій області, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров вранці 12 листопада.
За його даними, під обстріл потрапила житлова забудова в Запорізькому та Василівському районах.
«У багатоповерхівці заблоковані двоє людей. Проводиться рятувальна операція», – заявив Федоров.
Він додав, що масштаби руйнувань зʼясовуються.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ISW: армія Росії могла вдарити по Курахівському водосховищу для сприяння своєму наступу
Американський Інститут дослідження війни прокоментував у звіті від 11 листопада повідомлення української влади про удар російських військ по греблі в Курахівському водосховищу.
ISW вказує на те, що Росія заперечує свою причетність до руйнування дамби, хоча окремі «воєнкори» писали про важкі обстріли російськими військами Тернівської дамби.
«Можливо, російські війська вдарили по дамбі, щоб спричинити значні довготривалі повені на захід від Курахівського водосховища, які могли б сприяти зусиллям Росії оточити українські сили на північ і південь від Курахового», – припускають аналітики.
Інститут вказує на те, що зараз російські війська ведуть наступальні дії на північ, південний схід, південь і південний захід від Курахового в рамках більш широких зусиль з ліквідації українського виступу на Курахівському напрямку. Російські наступальні операції на північний захід і північ від Курахового вздовж лінії Сонцівка-Вознесенка-Новоселидівка мають на меті просування на південний захід і південь, щоб охопити українські війська на північ від Курахівського водосховища.
Армія РФ також атакує широким фронтом на лінії Шахтарське-Трудове-Антонівка, щоб охопити український виступ на південь від Курахового.
«Курахівське водосховище є значною водною перешкодою, що розділяє українські угруповання на північ і південь від Курахового, і російські війська, можливо, вдарили по Тернівській дамбі, щоб затопити населені пункти вздовж річки Вовча на захід від водосховища, розширивши водну перешкоду, що розділяє ці українські угруповання», – йдеться в звіті.
Водночас ISW зазначає, що потенційні переваги, які отримує від цього російська армія, «наразі незрозумілі», оскільки масштаби та тривалість повені залишаються невідомими.
Напередодні голова Донецької області повідомив, що російські військові пошкодили греблю Курахівського водосховища. Через це є загроза затоплення для мешканців населених пунктів Донецької і Дніпропетровської області.
Квартири на кістках: як Росія в окупації заміщує українців росіянами
Будинок біля моря, пільги, кар’єрне зростання та високі виплати у разі смерті – це Кремль пропонує росіянам, аби ті активно переселялись на окуповані території України. Як росіян мотивують осісти на захоплених українських землях та якого масштабу досягло це переселення – розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Генштаб: на фронті за добу було 185 бойових зіткнень, найбільше – на Курахівському напрямку
На фронті від початку доби 11 листопада відбулося 185 бойових зіткнень, найбільше їх було на Курахівському напрямку, повідомив у своєму зведенні Генштаб ЗСУ.
«На Курахівському напрямку на цей час доби (станом на 22:00 11 листопада – ред.) нараховується 49 бойових зіткнень. Терористи, за підтримки авіації, намагалися просунутися в районах Іллінки, Новоселидівки, Воздвиженки, Вознесенки, Новодмитрівки, Максимільянівки, Дальнього, Антонівки, Катеринівки, Кремінної Балки, Сонцівки, Зорі та Курахового. 16 боєзіткнень ще триває», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі також зазначили, що «інтенсивно атакують» російські військові і на Покровському напрямку.
«Впродовж дня ворог здійснив 36 наступальних дій. Найбільша активність російських окупантів зберігається в районах Миролюбівки, Променя, Григорівки, Крутого Яру, Петрівки, Пустинки, Українки і Лисівки. Наші оборонці мужньо тримають рубежі, відбили 32 ворожі атаки, чотири боєзіткнення тривають до цього часу. Бомбардування зазнав населений пункт Мирноград, на який терористи скинули одну керовану авіаційну бомбу», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
«Противник завдав 64 авіаційних і три ракетних удари, залучив 106 КАБ і три ракети, застосував 793 дрони-камікадзе, здійснив понад 4000 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ», – повідомили у командуванні.
Курахівський напрямок останнім часом залишається лідером за кількістю атак у зведеннях Генштабу. Армія Росії «стискає кліщі» навколо Курахового – про це протягом останніх трьох днів повідомляв аналітичний проєкт DeepState.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, судячи з карти, Курахове опинилося у величезному «мішку», між крайніми флангами якого – близько 20 кілометрів. Аналітики з DeepState зазначили, що навіть додаткові ресурси, які прибувають для підкріплення на цю ділянку, не завжди адекватно розгортаються.
«Якщо ще й не взяти під контроль проблему з флангами, то незабаром вона перетвориться на чергову катастрофу», – наголошують спостерігачі.
ЗМІ: до МЗС Молдови викликали російського посла через падіння безпілотників РФ на території країни
Міністерство закордонних справ Молдови викликало посла Росії Олега Озерова через інцидент із падінням безпілотників РФ на території країни, повідомили російське державне агентство ТАСС і низка молдовських видань із посиланням на анонімні джерела в МЗС.
За повідомленнями, російський посол має прибути до МЗС Молдови вранці 12 листопада. Зазвичай, у таких ситуаціях дипломатам вручають ноту протесту. Офіційно повідомлення про виклик посла не коментували ні в Москві, ні в Кишиневі.
Раніше Міністерство закордонних справ Молдови засудило «агресивні дії» Росії після того, як два російські безпілотники 10 листопада увійшли в повітряний простір Молдови і впали на її території неподалік від кордону з Україною.
Спочатку повідомляли, що йдеться про безпілотники-камікадзе, проте пізніше стало відомо, що це були дрони-приманки, які війська РФ використовують для введення в оману української ППО під час своїх атак.
«Ми рішуче засуджуємо ці агресивні вторгнення і знову засуджуємо жорстоку війну Росії проти України», – йдеться в заяві міністерства.
Зі свого боку, Міністерство закордонних справ Росії «категорично» відкинуло звинувачення, заявивши, що немає ніяких доказів, які б підтверджували заяви Молдови.
Від початку неспровокованого широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Молдова задокументувала щонайменше 15 інцидентів за участю російських безпілотників.