Повітряні сили: Росія випустила 110 дронів по Україні, більшість із них були локаційно втрачені
Російські війська завдали повітряної атаки по Україні протягом ночі на 12 листопада, повідомили Повітряні сили.
Зокрема, армія РФ вдарила по Харкову зенітною керованою ракетою С-300 із Бєлгородської області, випустила дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 із Курської області Чернігівщині, керовані авіабомби по Сумщині та Харківщині, а також 110 ударних безпілотників Shahed та безпілотниками невстановленого типу із районів Курська, Приморсько-Ахтарська та Брянська.
Станом на 11 годину військові підтвердили збиття 46 дронів у Київській, Житомирській, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Запорізькій, Чернігівській, Дніпропетровській та Миколаївській областях.
«60 ворожих безпілотників локаційно втрачено у різних регіонах України, два російських БпЛА вийшли з повітряного простору України у напрямку Білорусі», – додає командування.
Раніше голова Київської області повідомив, що внаслідок падіння уламків збитих цілей в одному з населених пунктів пошкоджені 10 приватних будинків, гаражне приміщення, авто, паркани, дорожнє полотно.
Російські військові регулярно обстрілюють українські населені пункти, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів.
Попри численні свідчення цього, Москва заперечує напади на цивільні обʼєкти, стверджуючи, що бʼє лише по військовій інфраструктурі.
Катують, щоб «зізнавались». Навіщо Росія «вішає» кримінал на українських військовополонених
Щонайменше 412 українських військовослужбовців нині «засуджені» Російською Федерацією за різними кримінальними статтями і отримали багаторічні терміни ув’язнення – аж до довічного. Такі дані оприлюднив Слідчий комітет Росії у вересні. Правозахисниця в розмові з журналістами Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зазначила: Кремль прагне, аби кожен полонений взяв на себе якусь провину. Для цього людей жорстоко катують. Навіщо це Росії? Адже у військовополонених є визначений статус, і логіка їхнього утримання в неволі, за Женевськими конвенціями, полягає у тому, щоб позбавити можливості брати участь у бойових діях. Це не покарання.
Журналісти Донбас Реалії розбиралися, чому агресор переводить частину українських військовополонених у статус «кримінальних злочинців» та що з ними відбувається далі.
Генштаб ЗСУ: ситуація на фронті «залишається складною», за добу відбулося 187 боєзіткнень
Протягом доби 11 листопада на фронті відбулося 187 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці у вівторок.
«Ситуація на фронті залишається складною. Противник, використовуючи свою перевагу в живій силі та техніці, безупинно атакує наші позиції. Українські захисники стійко стримують натиск окупантів і завдають ворогу значних втрат», – заявляє командування.
Поміж іншого, російські війська вісім разів безуспішно штурмували українські позиції біля Вовчанська на Харківщині. На Куп’янському напрямку Сили оборони відбивали три російських атаки неподалік Кіндрашівки, Новоплатонівки та Колісниківки.
На Лиманському напрямку армія РФ атакувала 10 разів, намагаючись вклинитися в оборону поблизу Греківки, Невського, Тернів, Новомихайлівки та Серебрянки.
ЗСУ відбили один штурм на Сіверському напрямку та ще три – біля Часового Яру на Краматорському. Армія Росії чотири рази атакувала на Торецькому напрямку, поблизу Торецька та Щербинівки.
На Покровському напрямку, за зведенням, українські війська зупинили 50 наступальних дій поблизу Миролюбівки, Променя, Григорівки, Крутого Яру, Петрівки, Пустинки, Українки та Лисівки. Основні російські атаки були сконцентровані в напрямку населених пунктів Селидове та Промінь.
«На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 57 атак. Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед поблизу Іллінки, Новоселидівки, Воздвиженки, Вознесенки, Новодмитрівки, Максимільянівки, Дальнього, Антонівки, Катеринівки, Кремінної Балки, Сонцівки, Зорі та Курахового», – йдеться в зведенні.
Штаб також зафіксував 14 російських штурмів на Времівському напрямку та один – на Оріхівському. Також армія РФ п’ять разів «безрезультатно» намагалася витіснити підрозділи Сил оборони із позицій на Придніпровському напрямку.
Курахівський напрямок останнім часом залишається лідером за кількістю атак у зведеннях Генштабу. Армія Росії «стискає кліщі» навколо Курахового – про це протягом останніх трьох днів повідомляв аналітичний проєкт DeepState.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, судячи з карти, Курахове опинилося у величезному «мішку», між крайніми флангами якого – близько 20 кілометрів. Аналітики з DeepState зазначили, що навіть додаткові ресурси, які прибувають для підкріплення на цю ділянку, не завжди адекватно розгортаються.
Удар Росії по Кривому Рогу: знайшли третю загиблу дитину, пошукова операція завершена
Під завалами п’ятиповерхівки в Кривому Розі виявили ще одну загиблу дитину, повідомив голова області Сергій Лисак 12 листопада:
«Тіло третьої дитини виявили під завалами п’ятиповерхівки. Їй не було й року…»
Лисак додав, що пошуково-рятувальна операція завершена.
За даними місцевої влади, внаслідок російської атаки на Кривий Ріг 11 листопада загинули четверо людей. Раніше Лисак повідомив про виявлення тіл двох дітей і жінки.
Як уточнює Офіс генерального прокурора, загиблі – 32-річна жінка, діти віком два і 10 років і двомісячне немовля. Також 14 людей, в тому числі діти, зазнали поранень. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо порушення законів та звичаїв війни.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Командування ЗСУ: армія Росії втратила майже 2 тисячі військових напередодні
Російська армія втратила близько 1 950 людей особового складу протягом доби напередодні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 12 листопада.
Командування оцінює, що за час повномасштабного вторгнення до України Росія втратила близько 712 610 військових.
Крім того, за зведенням, російські війська втратили:
- 9 276 танків (+23)
- 18 847 бойових броньованих машин (+81)
- 20 352 артилерійські системи (+38)
- 1 249 реактивні системи залпового вогню (+4)
- 996 засобів протиповітряної оборони
- 369 літаків
- 329 гелікоптерів
- 18 737 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+61)
- 2 636 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 28 870 автомобілів і автоцистерн (+68)
- 3 626 одиниць спеціальної техніки (+6)
Днями Інститут дослідження війни озвучив оцінку, що російські військові не можуть нескінченно витримувати нинішні показники втрат на війні проти України, особливо задля обмежених успіхів.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Київ підштовхують до переговорів?
Про те, що Дональд Трамп планує посадити Україну та Росію за стіл переговорів, щоб покласти край війні у свій перший день на посаді президента Сполучених Штатів, заявила речниця його кампанії Каролайн Левітт телеканалу Fox News.
А от агентство Reuters пише, що в умовах перемоги Дональда Трампа на виборах і можливого припинення війни Київ бореться за те, щоб зайняти найсильнішу позицію для переговорів з Росією. Зокрема, прагнучи отримати більше зброї та втримати фронт.
Чи готові українці до перемовин? Чи дійсно мир чи заморозка війни можуть відбутися вже цієї зими? Та головне – на чиїх умовах?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
Лисак: з-під завалів будинку в Кривому Розі дістали тіла двох дітей
Під завалами будинку в Кривому Розі виявили тіла двох дітей, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак врнаці 12 листопада.
«З-під завалів криворізького будинку дістали тіла двох дітей… Ракетний удар по місту, що стався напередодні, забрав три життя», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Лисак додав, що рятувальники продовжують роботу на місці удару. Ще одну дитину шукають.
Напередодні увечері стало відомо, що внаслідок атаки на Кривий Ріг загинула жінка – її тіло дістали з-під завалів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Запорізька ОВА: через російські удари двоє людей заблоковані в багатоповерхівці
Російські війська завдали кількох авіаударів по Запорізькій області, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров вранці 12 листопада.
За його даними, під обстріл потрапила житлова забудова в Запорізькому та Василівському районах.
«У багатоповерхівці заблоковані двоє людей. Проводиться рятувальна операція», – заявив Федоров.
Він додав, що масштаби руйнувань зʼясовуються.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ISW: армія Росії могла вдарити по Курахівському водосховищу для сприяння своєму наступу
Американський Інститут дослідження війни прокоментував у звіті від 11 листопада повідомлення української влади про удар російських військ по греблі в Курахівському водосховищу.
ISW вказує на те, що Росія заперечує свою причетність до руйнування дамби, хоча окремі «воєнкори» писали про важкі обстріли російськими військами Тернівської дамби.
«Можливо, російські війська вдарили по дамбі, щоб спричинити значні довготривалі повені на захід від Курахівського водосховища, які могли б сприяти зусиллям Росії оточити українські сили на північ і південь від Курахового», – припускають аналітики.
Інститут вказує на те, що зараз російські війська ведуть наступальні дії на північ, південний схід, південь і південний захід від Курахового в рамках більш широких зусиль з ліквідації українського виступу на Курахівському напрямку. Російські наступальні операції на північний захід і північ від Курахового вздовж лінії Сонцівка-Вознесенка-Новоселидівка мають на меті просування на південний захід і південь, щоб охопити українські війська на північ від Курахівського водосховища.
Армія РФ також атакує широким фронтом на лінії Шахтарське-Трудове-Антонівка, щоб охопити український виступ на південь від Курахового.
«Курахівське водосховище є значною водною перешкодою, що розділяє українські угруповання на північ і південь від Курахового, і російські війська, можливо, вдарили по Тернівській дамбі, щоб затопити населені пункти вздовж річки Вовча на захід від водосховища, розширивши водну перешкоду, що розділяє ці українські угруповання», – йдеться в звіті.
Водночас ISW зазначає, що потенційні переваги, які отримує від цього російська армія, «наразі незрозумілі», оскільки масштаби та тривалість повені залишаються невідомими.
Напередодні голова Донецької області повідомив, що російські військові пошкодили греблю Курахівського водосховища. Через це є загроза затоплення для мешканців населених пунктів Донецької і Дніпропетровської області.
Квартири на кістках: як Росія в окупації заміщує українців росіянами
Будинок біля моря, пільги, кар’єрне зростання та високі виплати у разі смерті – це Кремль пропонує росіянам, аби ті активно переселялись на окуповані території України. Як росіян мотивують осісти на захоплених українських землях та якого масштабу досягло це переселення – розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Генштаб: на фронті за добу було 185 бойових зіткнень, найбільше – на Курахівському напрямку
На фронті від початку доби 11 листопада відбулося 185 бойових зіткнень, найбільше їх було на Курахівському напрямку, повідомив у своєму зведенні Генштаб ЗСУ.
«На Курахівському напрямку на цей час доби (станом на 22:00 11 листопада – ред.) нараховується 49 бойових зіткнень. Терористи, за підтримки авіації, намагалися просунутися в районах Іллінки, Новоселидівки, Воздвиженки, Вознесенки, Новодмитрівки, Максимільянівки, Дальнього, Антонівки, Катеринівки, Кремінної Балки, Сонцівки, Зорі та Курахового. 16 боєзіткнень ще триває», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі також зазначили, що «інтенсивно атакують» російські військові і на Покровському напрямку.
«Впродовж дня ворог здійснив 36 наступальних дій. Найбільша активність російських окупантів зберігається в районах Миролюбівки, Променя, Григорівки, Крутого Яру, Петрівки, Пустинки, Українки і Лисівки. Наші оборонці мужньо тримають рубежі, відбили 32 ворожі атаки, чотири боєзіткнення тривають до цього часу. Бомбардування зазнав населений пункт Мирноград, на який терористи скинули одну керовану авіаційну бомбу», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
«Противник завдав 64 авіаційних і три ракетних удари, залучив 106 КАБ і три ракети, застосував 793 дрони-камікадзе, здійснив понад 4000 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ», – повідомили у командуванні.
Курахівський напрямок останнім часом залишається лідером за кількістю атак у зведеннях Генштабу. Армія Росії «стискає кліщі» навколо Курахового – про це протягом останніх трьох днів повідомляв аналітичний проєкт DeepState.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, судячи з карти, Курахове опинилося у величезному «мішку», між крайніми флангами якого – близько 20 кілометрів. Аналітики з DeepState зазначили, що навіть додаткові ресурси, які прибувають для підкріплення на цю ділянку, не завжди адекватно розгортаються.
«Якщо ще й не взяти під контроль проблему з флангами, то незабаром вона перетвориться на чергову катастрофу», – наголошують спостерігачі.
ЗМІ: до МЗС Молдови викликали російського посла через падіння безпілотників РФ на території країни
Міністерство закордонних справ Молдови викликало посла Росії Олега Озерова через інцидент із падінням безпілотників РФ на території країни, повідомили російське державне агентство ТАСС і низка молдовських видань із посиланням на анонімні джерела в МЗС.
За повідомленнями, російський посол має прибути до МЗС Молдови вранці 12 листопада. Зазвичай, у таких ситуаціях дипломатам вручають ноту протесту. Офіційно повідомлення про виклик посла не коментували ні в Москві, ні в Кишиневі.
Раніше Міністерство закордонних справ Молдови засудило «агресивні дії» Росії після того, як два російські безпілотники 10 листопада увійшли в повітряний простір Молдови і впали на її території неподалік від кордону з Україною.
Спочатку повідомляли, що йдеться про безпілотники-камікадзе, проте пізніше стало відомо, що це були дрони-приманки, які війська РФ використовують для введення в оману української ППО під час своїх атак.
«Ми рішуче засуджуємо ці агресивні вторгнення і знову засуджуємо жорстоку війну Росії проти України», – йдеться в заяві міністерства.
Зі свого боку, Міністерство закордонних справ Росії «категорично» відкинуло звинувачення, заявивши, що немає ніяких доказів, які б підтверджували заяви Молдови.
Від початку неспровокованого широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Молдова задокументувала щонайменше 15 інцидентів за участю російських безпілотників.
У Харкові через удар РФ пошкоджений трубопровід одного з комунальних підприємств – влада
У Холодногірському районі Харкова внаслідок російського удару пошкоджений магістральний трубопровід одного з комунальних підприємств, повідомив міський голова Ігор Терехов.
Подробиць він не навів, зазначивши, що на місці працюють фахівці відповідних служб.
Про постраждалих інформації немає.
Російські війська ввечері 11 листопада вкотре завдали удару по Харкову. Мер Терехов уточнив, що «попередньо, удари по місту були завдані балістичною ракетою і гібридною ракетою «Гром-1Е».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Кривому Розі з-під завалів дістали тіло загиблої жінки – ОВА
У Кривому Розі, де вранці 11 листопада внаслідок російського удару зазнав руйнувань 5-поверховий житловий будинок, з-під завалів дістали тіло жінки, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«З-під завалів потрощеного ворожою ракетою будинку в Кривому Розі дістали тіло жінки. Це – перша загибла через ранкову атаку на місто», – написав він у телеграмі.
Голова ОВА додав, що під уламками, ймовірно, можуть перебувати ще троє дітей.
Раніше було відомо про 14 постраждалих. Крім того, за даними влади, у 35 багатоквартирних будинках побиті вікна і дахи, пошкоджені 11 автомобілів і адмінбудівля.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Естонія надасть Україні новий пакет військової допомоги
Естонія надала новий пакет військової допомоги для України, розповів міністр оборони країни Ханно Певкур під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві 11 листопада.
«Зустрівся з президентом Володимиром Зеленським і підтвердив нашу постійну військову підтримку України. По дорозі до його Офісу я також підписав в електронному вигляді новий пакет військової допомоги з одягом, стрілецькою зброєю тощо. Нові пакети надійдуть уже наступного року (0,25% від ВВП Естонії)», – наголосив міністр оборони Естонії.
CBS: у вбивстві пілота, який перегнав Мі-8 в Україну, підозрюють офіцерів спецслужб Росії
Російського пілота Максима Кузьмінова, який у серпні минулого року перегнав до України російський гелікоптер Мі-8 у межах спецоперації ГУР, а в лютому цього року був застрелений в Іспанії, могли вбити двоє офіцерів російських силових структур, повідомляє телекомпанія CBS із посиланням на джерело, близьке до розслідування.
За словами джерела, на місці вбивства Кузьмінова знайшли гільзи від пістолета Макарова російського виробництва. Також співрозмовник передав CBS фотографії трьох підозрюваних у справі. Всі вони – росіяни і перебували в Іспанії на момент вбивства. Їхні імена не називають, але один із них був упізнаний як відставний офіцер ще радянського КДБ, а інший – як офіцер російської поліції. Згадується, що вони родичі. Відомостей про третього підозрюваного немає.
Також CBS повідомляє, що місце поховання Кузьмінова невідоме – він міг бути похований у безіменній могилі.
Росія вдарила по Харкову балістикою і гібридною ракетою «Гром-1Е» – влада
Ввечері 11 листопада Росія здійснила ракетний удар по Харкову, розповів мер міста Ігор Терехов.
«Удари прийшлися по двох районах міста – Холодногірському та Новобаварському. Інформація щодо постраждалих на дану хвилину не надходила. Місця прильотів обстежують працівники відповідних служб», – зазначив він.
Згодом Терехов уточнив, що «попередньо удари по місту були завдані балістичною ракетою та гібридною ракетою «Гром-1Е».
Чому Фінляндія проти «фінляндизації» України?
Як зупинити розв'язану Росією війну, зберегти незалежність України і досягнути сталого миру?
Обговорення шляхів досягнення цієї мети активізувалося після того, як Дональд Трамп отримав переконливу перемогу на президентських виборах у США. Адже Трамп обіцяв «завершити війну за 24 години», а також сказав, що зробить це ще до інавгурації у січні.
Один із варіантів – це так звана «фінляндизації». Що вона означає? І чому сама Фінляндія проти?
Після перемоги республіканця Дональда Трампа на президентських виборах у США, в Україні та Європі посилилися побоювання, що бажання Трампа швидко закінчити війну може бути здійснене коштом інтересів України. Зокрема, шляхом нав’язування Україні нейтралітету, принаймні на найближчі десятиліття.
У Німеччині в уряді Олафа Шольца все частіше обговорюють пропозицію про нейтральну Україну за зразком Фінляндії часів Холодної війни, яка не належала ані до НАТО, ані до Варшавського договору, повідомило видання Politico.
Натомість у самій Фінляндії такі погляди не розділяють.
Фінляндія проти «фінляндизації» України?
Примушування України до нейтралітету за фінським сценарієм часів Холодної війни задля збереження її незалежності та припинення бойових дій не призведе до стійкого миру з Росією.
Про це 11 листопада заявила міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен в інтерв’ю агентству Reuters, коментуючи так звану модель «фінляндизації», що її інколи згадують у зв'язку з війною Росії проти України.
«Я проти цього, так. Дивімось правді в очі, Україна була нейтральною до того, як на неї напала Росія», – сказала Валтонен у кулуарах щорічного Паризького форуму миру.
«Це точно не те, що я б нав'язувала Україні. Точно не як першу альтернативу», – наголосила вона.
Фінляндія перебувала під владою царської Росії понад 100 років, й здобула незалежність у 1917 році. Країні вдалося дати відсіч вторгненню Радянського Союзу у 1939 році, але через втрату територій. Фінляндія після Другої світової війни була вимушена дотримувалася нейтралітету. Це отримало назву – модель «фінляндизації». Війна Росії проти України дала Фінляндії та Швеції шанс вступити в НАТО, яким вони скористалися.
ЗМІ: втікачі з Північної Кореї передали Україні листівки із закликом до солдатів КНДР дезертувати
Група перебіжчиків з КНДР передала посольству України у Сеулі листівки із закликом до північнокорейських солдатів дезертувати з поля бою. Також дипломатичному представництву передали аудіофайл із подібним змістом, передає Yonhap.
За даними журналістів, організація «Корпус пропаганди перебіжчиків, до складу якої входять колишні північнокорейські солдати і родичі тих, хто служив в армії КНДР, передала листівки для розповсюдження серед північнокорейських військових. У них містяться заклики до дезертирства та інструкція, як це зробити.
Лідер групи Чан Се Юл повідомив, що він передасть такі листівки українським військовим у Брюсселі. Також він планує направити листа президентові України Володимиру Зеленському із закликом «застосувати психологічну війну проти північнокорейських солдатів». Чан вказує, що «українські військові можуть забезпечити масову капітуляцію та дезертирство серед північнокорейських солдатів, якщо буде мобілізована проактивна психологічна війна».
Раніше газета South China Morning Post повідомляла, що «північнокорейські перебіжчики домагаються відправки в Україну, щоб розпочати кампанію психологічної війни на фронті».
Українська влада наразі ці повідомлення офіційно не коментувала.
Європейські партнери до кінця року реалізують ініціативу щодо надання мільйона артилерійських боєприпасів Україні, заявив президент Володимир Зеленський після зустрічі з верховним представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепом Боррелем, який перебуває з візитом у Києві.
«Була сьогодні зустріч із керівником європейської дипломатії Боррелем. Наші відносини з Європейським союзом, наша взаємодія. Дуже важлива новина: до кінця року європейські партнери мають встигнути повністю реалізувати ініціативу з постачання Україні мільйона снарядів для нашої артилерії», – сказав Зеленський у своєму вечірньому зверненні 11 листопада.
У його пресслужбі також повідомили, що ключовими темами зустрічі президента і голови дипломатії ЄС були подальша взаємодія України і Євросоюзу, збільшення військової допомоги, зняття обмежень на удари по військових цілях на території Росії, розблокування підтримки в межах Європейського фонду миру і завершення всіх процедур щодо надання Україні 50 мільярдів доларів відповідно до рішення G7.