«Трамп дуже швидко переконається, що з Путіним неможливо порозумітися» – Бартош Ціхоцький
ВАРШАВА – Він був єдиним послом країн ЄС в Україні, який не евакуювався із Києва у лютому 2022 року.
Колишній Надзвичайний і Повноважний посол Польщі в Україні, історик і політолог Бартош Ціхоцький після повномасштабного вторгнення залишався у приміщенні посольства лише з двома польськими офіцерами. Зокрема, саме завдяки цьому його каденція, яка тривала з 2019 до 2023 року, запам’яталася українцям.
Ціхоцький – досвідчений дипломат. У 2015-2016 роках він працював у Москві в Посольстві Республіки Польща в РФ. Після цього був радником голови Агентства розвідки у Варшаві.
В інтерв'ю Радіо Свобода Бартош Ціхоцький розповів, як, на його думку, змінить міжнародну політику США Дональд Трамп, чому Україні не варто сваритися з Польщею та якою є найефективніша дорога до мирних переговорів.
Більше читайте тут
У РНБО попередили про спроби Росії створити «максимальний хаос» зі вкидами
Росія зараз намагається намагаються створити «максимальний хаос» із вкидами. Фейки розповсюджують через соцмережу X та західні ЗМІ, повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.
Він уточнив, що «за вкиди відповідає Служба зовнішньої розвідки РФ».
Раніше президент України Володимир Зеленський зазначив, довкола «плану перемоги» циркулює чимало дезінформації, і не лише з боку Росії, а й від тих, хто її боїться».
Керівник Центру протидії дезінформації також повідомляв, що «Google викладає на картах оновлені знімки, на яких «палить» розміщення наших військових систем». За його словами, після цього представники Google зв’язалися з українською стороною для розв’язання проблеми зі знімками розміщення військових систем Сил оборони.
Згодом Американська компанія Google виправила ситуацію з відображенням українських військових об‘єктів та систем.
13 росіян, що зникли в Курській області, знайшлися в Сумській
13 жителів російської Курської області, які раніше зникли безвісти під час операції ЗСУ, знайшлися в українській Сумській області, заявила уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова. Вона розповіла, що зараз тривають переговори щодо їхнього повернення до РФ.
Раніше Москалькова заявляла, що до неї надійшли повідомлення від понад тисячі людей, які шукають своїх родичів, що живуть у прикордонних районах Курської області. Вона звернулася до українського колеги Дмитра Лубинця із проханням про сприяння у пошуку росіян. У серпні понад 1500 заявок на розшук зниклих із цього регіону отримав російський Червоний Хрест.
Курахове: ЗСУ втрачають фланги, DeepState застерігає від «катастрофи»
Армія Росії стискає кліщі навколо Курахового – про це протягом останніх трьох днів повідомляв аналітичний проєкт DeepState. У ніч проти 9 листопада аналітики повідомили про просування агресора біля Максимівки, Богоявленки, Перемоги та Далекого на південь від міста.
Ще за добу – про успіхи окупантів у самому Кураховому, а також знову на південному фланзі біля Максимільянівки, Перемоги та Богоявленки. І вже ввечері 10 листопада DeepState повідомив про просування РФ біля Антонівки та Богоявленки – це знову південний фланг Курахового.
Судячи з карти, Курахове опинилося у величезному «мішку», між крайніми флангами якого – близько 20 кілометрів. Аналітики зазначили, що навіть додаткові ресурси, які прибувають для підкріплення на цю ділянку, не завжди адекватно розгортаються.
«Якщо ще й не взяти під контроль проблему з флангами, то незабаром вона перетвориться на чергову катастрофу», – написали спостерігачі.
Зеленський розповів про Ставку: йшлося про посилення ППО і ракетну програму
Президент України Володимир Зеленський провів 11 листопада засідання Ставки Верховного головнокомандувача, на якій ішлося про посилення протиповітряної оборони та розвиток української ракетної програми.
«Ухвалили рішення про збільшення кількості мобільних вогневих груп у регіонах, які є пріоритетними цілями для російського терору. Триває виконання попередніх рішень Ставки про кращу підготовку та оснащення мобільних вогневих груп. Була доповідь щодо комплексної програми проти російських КАБів. Є перспективні технологічні рішення. Також була доповідь щодо поточного стану української ракетної програми, зокрема розробки власних керованих авіабомб. Доповіді щодо трирічних контрактів для виробників дронів та інших видів озброєння», – повідомив глава держави у телеграмі.
Перед засіданням Ставки Верховного головнокомандувача Зеленському про ситуацію на фронті доповів головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
«Є рішення Головкома про суттєве посилення найскладніших напрямків – Курахівського та Покровського. На Курщині наші хлопці продовжують стримувати за межами України майже 50-тисячне вороже угруповання», – відзначив Зеленський.
Суд у РФ заочно арештував суддю МКС, який видав ордер на арешт Шойгу
У столиці РФ Москві Басманний районний суд заочно заарештував суддю Міжнародного кримінального суду в Гаазі (МКС) Хайкеля Бен Махфуда у справі про незаконне взяття під варту (частина 2 статті 301 КК РФ). На картку в базі розшуку звернуло увагу видання «Медіазона».
У червні 2024 року Хайкель Бен Махфуд та двоє інших суддів МКС – Росаріо Сальваторе Айтала та Серхіо Херардо Угальде Годінес – видали ордери на арешт колишнього міністра оборони РФ Сергія Шойгу та начальника російського Генштабу Валерія Герасимова.
Айтала і Годінес уже були оголошені в розшук російським судом. Вони разом із суддею Томоко Акане видали ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової.
Шойгу та Герасимов, вважають у МКС, «несуть відповідальність за ракетні удари, завдані російськими збройними силами по об’єктах електроенергетики України в період щонайменше з 10 жовтня 2022 року до щонайменше 9 березня 2023 року». Спочатку ордери були секретними, але суд вважав, що їхнє розкриття може сприяти запобіганню подальшому вчиненню злочинів.
Російську церкву у Швеції підозрюють у співпраці з розвідкою РФ
Збудовану у 2022 році православну церкву у шведському місті Вестеросі підозрюють у співпраці з розвідкою РФ, пише видання Politico з посиланням на Службу державної безпеки Швеції (SÄPO).
Про висновки SÄPO стало відомо після того, як у травні 2024 року шведське Агентство підтримки релігійних громад (SST) припинило надавати фінансову підтримку цьому храму. Рішення ухвалене на підставі консультацій зі спецслужбою.
Як заявив речник SÄPO, відомство дійшло висновку, що представники релігійної установи «мали контакти» з особами, які працюють на російську розвідку у Швеції. «Росія використовує російську православну церкву як платформу для ведення розвідувальної діяльності у Швеції», – пояснив співрозмовник видання.
За даними Politico, храм зведений майже впритул до аеропорту Вестероса, який має стратегічне значення і де інколи проводяться військові навчання. Там же поблизу є водоочисні споруди, що обслуговують місто та виробничі потужності енергетичних компаній ABB та Westinghouse.
Як зазначається, рішення про будівництво церкви було ухвалене в 2017 році. Вестерос розташований за 100 кілометрів від Стокгольма.
Омбудсмен заявив про ймовірний новий випадок розстрілу військовими РФ беззбройних полонених
Уповановажений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 11 листопада повідомив про ймовірний новий випадок розстрілу російськими військовими українських військовополонених, які перебували без зброї і не чинили опору.
«За інформацією, яка шириться в інтернеті, російські війська, ймовірно, впритул розстріляли щонайменше двох беззбройних українських військовополонених на Курщині. Військовополонені завжди повинні бути захищеними, зокрема від актів насилля, натомість Росія вкотре вчинила воєнний злочин, що є серйозним порушенням Женевської конвенції та міжнародного гуманітарного права», – вказав Лубінець у телеграмі.
Він додав, що надіслав листи до ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста щодо цього злочину і висловив переконання, що «міжнародна спільнота повинна негайно відреагувати на цей акт жорстокості».
Українці, які потрапили в полон або були затримані на окупованих територіях, зазнають жорстоких тортур у російських в’язницях та колоніях, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки. Ті, кому пощастило повернутися живими з російського полону, розповідають, як їх катували струмом, заганяли їм голки під нігті, били ногами, молотком та пластиковими пляшками до втрати свідомості, застосовували щодо них сексуальне насильство та погрожували розстрілом.
У Кривому Розі число постраждалих зросло до 11, людей шукають під завалами – Лисак
У Кривому Розі, який зранку 11 листопада зазнав ракетного удару РФ, триває рятувальна операція, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергі Лисак.
«Вже 11 постраждалих у Кривому Розі. У лікарні залишається троє людей. Рятувальники продовжують розбирати завали потрощеної п’ятиповерхівки. Шукають людей. Залучили волонтерів-кінологів. Також у 35 багатоквартирних будинках побиті вікна і дахи. Пошкоджені 11 авто. Понівечена адмінбудівля», – повідомив чиновник після 14-ї години.
Російські військові здійснили ракетний обстріл Кривого Рогу після 10:00 11 листопада, місцева влада повідомляла про пошкоджену п’ятиповерхівку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Харківська ОВА оголосила примусову евакуацію з 10 населених пунктів Борівської громади – Синєгубов
Влада Харківської області розшируює зону примусової евакуації, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 11 листопада.
«Оголошуємо примусову евакуацію всього дорослого населення з 10 населених пунктів Борівської громади, в тому числі і селище Борова», – заявив він.
За даними Синєгубова, за час із 10 вересня на Харківщині евакуювали:
- більше ніж 5 300 жителів населених пунктів на Куп’янському напрямку, з них 251 дитину
- 1 181 місцевого жителя селищ та сіл із Борівського напрямку, з них 137 дітей
«Харківська ОВА забезпечила в місцях тимчасового розселення 2 000 ліжок для евакуйованих людей. За потреби оперативно збільшимо їх кількість. Наразі розмістили в гуртожитках 1 014 переселенців», – додав голова області.
Протягом року, з осені 2022 року, з деокупованих районів Херсонської та Харківської областей евакуювали понад 67 тисяч місцевих жителів, повідомило в жовтні 2024 року Міністерство з реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Шольц знову заговорив про зустріч із Путіним
Канцлер Німеччини Олаф Шольц знову заявив про бажання говорити з російським лідером Володимиром Путіним. В інтерв’ю в ефірі телеканалу ARD Шольц сказав, що «вирішив поговорити з президентом Росії в слушний час». На питання, коли такий час настане, канцлер ФРН відповів «скоро».
Шольц наголосив, що не робитиме це самостійно і має намір залучати «безліч контактів», у тому числі представників України.
Олаф Шольц відвідував Москву в лютому 2022 року, перед початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За підсумками зустрічі з Володимиром Путіним, яка тривала близько трьох годин, канцлер Німеччини закликав «уникнути» подальшої ескалації в конфлікті між Україною та Росією.
Остання телефонна розмова між Шольцом та Путіним відбулася в грудні 2022 року, тоді канцлер ФРН закликав президента Росії вивести війська з території України та шукати дипломатичне вирішення конфлікту.
У червні 2024 року Шольц дав зрозуміти, що відкритий для переговорів з Путіним у перспективі, проте лише в тому випадку, якщо на них обговорюватимуться конкретні речі.
Раніше Олаф Шольц говорив, що подальші переговори про можливе перемир’я у зв’язку з війною в Україні відбуватимуться лише за участю Путіна. З цього питання, за деякими повідомленнями, німецький канцлер консультувався з президентом України Володимиром Зеленським під час його візиту на авіабазу США у Рамштайні у вересні.
У середині жовтня Олаф Шольц висловив готовність вести переговори з Володимиром Путіним щодо завершення війни «на справедливих умовах».
Про заплановані телефонні переговори Шольца з Путіним із посиланням на «урядові кола» в жовтні повідомляло видання Die Zeit. За інформацією видання, розмова має відбутися в листопаді перед зустріччю «Групи двадцяти» у Бразилії.
У Кремлі 11 листопада заявили, що від Берліна поки не надходило жодних сигналів щодо можливості розмови Шольца з Путіним.
Федоров: після удару Росії по Запоріжжю госпіталізували 9 людей, з них 4 дітей
Дев’ять поранених внаслідок удару Росії по Запоріжжю вночі проти 11 листопада залишаються в лікарнях, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Серед ушпиталених четверо дітей. Двоє з них – чотирирічний хлопчик та 17-річний юнак – у важкому стані», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Федоров додав, що медики надають постраждалим необхідну допомогу.
Раніше голова області заявив про 22 постраждалих внаслідок російського удару по обласному центру, в тому числі п’ятьох дітей. Загинув 71-річний чоловік.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Міноборони: Данія надасть 535 млн євро на закупівлі в українських оборонних компаній
Міністерство оборони та Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України уклали низку імплементаційних угод з Міноборони Данії – про це повідомило українське оборонне урядове відомство 11 листопада.
Угоди передбачають проєкти співпраці, терміни їх фінансування та поставок озброєння, додають у Міноборони.
«Документи фіналізують домовленості, зафіксовані в Листі про наміри, який був підписаний наприкінці вересня в Києві. Вони передбачають низку закупівель в українських оборонних компаній на загальну суму приблизно 535 мільйонів євро. Джерела фінансування – уряди Данії, Швеції та відсотки від заморожених російських активів», – повідомило міністерство.
За повідомленням, Міноборони та Агенція оборонних закупівель надали Данії вичерпну інформацію про виробників, ефективність озброєння, виробничі спроможності та відповідність антикорупційним стандартам.
«За результатами угод українські виробники озброєння та техніки як державні, так і приватні – поставлять ЗСУ самохідні артилерійські установки, ударні безпілотники, протитанкову зброю, ракетне озброєння», – йдеться в коментарі директора Департаменту політики закупівель міністерства Гліб Канєвський.
Міноборони Данії 7 листопада повідомляло про плани надати Україні оборонну допомогу на 4 мільйони данських крон (близько 535 мільйонів євро). Частину пакету забезпечують доходи від заморожених російських активів.
У вересні Міноборони повідомило, що Збройні сили України отримали 18 самохідних гаубиць «Богдана» українського виробництва, які були профінансовані Данією.
Лисак: через російський удар по Кривому Рогу 8 постраждалих, трьох госпіталізували
Кількість поранених внаслідок російської атаки на Кривий Ріг зросла до восьми, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак 11 листопада.
«Троє потерпілих у Кривому Розі госпіталізовані. Окрім 11-річного хлопчика, жінки 58 і 75 років. Всі – у стані середньої тяжкості. В цілому через атаку росіян – 8 постраждалих», – заявив Лисак.
Він додав, що на місці працюють відповідні служби.
Раніше було відомо про шістьох поранених. Лисак повідомляв, що на місці надали допомогу 10-річній дівчинці, хлопчика 11 років госпіталізували в стані середньої тяжкості.
Російські військові здійснили ракетний обстріл Кривого Рогу після 10:00 11 листопада, місцева влада повідомляла про пошкоджену п’ятиповерхівку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Аварійні відключення будуть скасовані «найближчим часом» – «Укренерго»
Оператор енергосистеми «Укренерго» повідомляє про скасування аварійних відключень, які в більшості областей України відбулися зранку 11 листопада – на тлі повідомлень про можливу масовану російську ракетну атаку.
«Застосовані вранці у більшості областей аварійні відключення були тимчасовими і найближчим часом будуть скасовані. Стежте за інформацією на офіційних сторінках обленерго у вашому регіоні», – інформує «Укренерго».
Водночас у компанії закликають українців не вмикати одночасно кілька потужних електроприладів з 7:00 до 11:00 та з 16:00 до 21:00.
Раніше 11 листопада про запровадження графіків аварійних відключень повідомила компанія «ДТЕК».
Перед тим Повітряні сили повідомили про повітряну тривогу по всій країні через зліт у Росії винищувача МіГ-31К, який є носієм ракет «Кинджал». Також були зафіксовані пуски ракет із бомбардувальників Ту-95МС з району Каспійського моря.
Сирський: війська РФ, відряджені на Курщину, в іншому разі «штурмували б наші позиції» на сході
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський відвідав підрозділи, які беруть участь у бойових діях у Курській області – про це він повідомив 11 листопада.
За словами Сирського, важливість цього району не можна недооцінювати «з огляду на кількість військ противника, які там зосереджені».
«Якби не стійкість наших воїнів, то ці десятки тисяч ворогів з найкращих російських ударних частин штурмували би наші позиції на Покровському, Курахівському або Торецькому напрямках, що суттєво погіршило б ситуацію на фронті. Зараз вони, виконуючи наказ свого військового керівництва, намагаються витіснити наші війська та просунутись вглиб території, яку ми тримаємо під контролем», – заявив він.
Головнокомандувач назвав задачею українських сил на цьому напрямку стримувати та знищувати російську армію на її території.
Відтак його робота на цьому напрямку була присвячена «наданню допомоги командирам в організації бойових дій, підвищенню ефективності вогневого ураження противника та вирішенню питань всебічного забезпечення і підготовки резервів».
Минулого тижня Сирський повідомив, що Росія зосередила близько 45 тисяч своїх військових у Курській області, намагаючись витіснити звідти українські війська.
Українська армія, за повідомленням російської сторони, увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над десятками населених пунктів, серед них – райцентр Суджа. Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує.
У МЗС заявляли, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців і убезпечитись від російських ударів. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія планувала новий наступ на Україну з Курської області перед початком операції Сил оборони в цьому російському регіоні, а українські сили завадили цьому.
У Кривому Розі внаслідок ракетного удару РФ пошкоджена п’ятиповерхівка, є поранені – влада
Російські військові здійснили ракетний обстріл Кривого Рогу після 10:00 11 листопада, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
«Ворог атакував Кривий Ріг. Пошкоджена п’ятиповерхівка. З’ясовуємо інформацію щодо постраждалих. Залишайтеся у безпечному місці. Повітряна тривога триває», – написав чиновник о 10:40.
«Високоточні» тварюки прямим влученням вдарили балістикою в багатоповерхівку. Триває аварійно-рятувальна операція. Ми всі на місці. І рятувальники, і медики, і комунальні служби. Є поранені, які вже евакуйовані до лікарні» – додав місцевий політик Олександр Вілкул.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«На честь визволення Херсону від окупантів»: винороб з Миколаївщини заклав новий виноградник (відео)
Михайло Молчанов – винороб з Миколаївщини. Навесні 2023 року він заклав гектар нового виноградника на честь визволення Херсону. За два роки чоловік планує зібрати перший врожай, а за три – відкоркувати першу пляшку вина з нагоди звільнення південного українського міста від російських окупантів, розповів він проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов'я». Через господарство Михайла літали російські ракети, коли лінія фронту наближалася до Миколаєва. Одна з ракет впала на виноградник й досі стирчить із-під землі, нагадуючи про події того часу.
Повітряні сили: сили ППО збили 39 російських дронів та дві ракети в ході нічної атаки
Російська армія атакувала Україну двома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 з тимчасово окупованого Запоріжжя, повідомляє командування Повітряних сил.
Також війська РФ випустили 74 ударних дрони типу Shahed та невстановленого типу з російських Курська, Приморсько-Ахтарська, Орла та Брянська.
За повідомленням Повітряних сил, повітряний напад відбивали зенітні ракетні війська, авіація, підрозділи радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи Повітряних сил та Сил оборони України.
«Станом на 09:30 підтверджено збиття двох керованих авіаційних ракет Х-59/69 та 39-ти БпЛА противника у Київській, Житомирській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Запорізькій, Чернігівській, Дніпропетровській та Миколаївській областях», – заявляє командування.
Ще 30 ворожих безпілотників були локаційно втрачені в різних регіонах України. За даними Повітряних сил, три російських БПЛА полетіли в напрямку Білорусі та тимчасово окупованої території України.
Раніше КМВА повідомила про збиття до десяти дронів, які летіли в напрямку Києва.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.