ОВА: у лікарні померла жінка, яка постраждала через удар РФ по Запоріжжю
У лікарні померла жінка, яку доставили в надважкому стані після російського удару по Запоріжжю, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Однак він не уточнив, чи ця жінка є тією жертвою російського удару, про яку місцева влада повідомляла раніше сьогодні вранці.
«Дев’ять постраждалих після вчорашнього ворожого удару по обласному центру перебувають у медичних закладах Запоріжжя. Двоє людей – 44-річна жінка та 44-річний чоловік – у важкому стані», – написав він у телеграмі.
За його словами, стан ще семи постраждалих лікарі оцінюють як середній.
За даними місцевої влади, російські війська вранці 5 листопада поцілили у Запоріжжі по обʼєкту інфраструктури. Було відомо про сімох загиблих та 25 постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Зеленський продовжив воєнний стан і загальну мобілізацію ще на 90 днів
Президент України Володимир Зеленський підписав закони про подовження воєнного стану і загальної мобілізації в Україні ще на 90 днів.
У картках законів № 12151 і № 12152 на сайті парламенту вказується, що документ повернуто з підписом президента.
29 жовтня Верховна Рада схвалила закони про продовження дії воєнного стану і строку загальної мобілізації до 7 лютого 2025 року.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Росія прагне, щоб українські війська вийшли із Курської області, зосередивши там близько 45 тисяч військових, повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
«І намагається збільшити їх кількість. Власних військ Росії на цей напрямок не вистачає, тому вони намагаються залучити туди військових з Північної Кореї», – написав він у фейсбуці.
За його даними, майже за три місяці операції станом на 5 листопада втрати противника на Курському напрямку в особовому складі становлять 20842 особи, з них: ліквідовано – 7905, поранені – 12220, полон – 717. Також за той же період знищено 1101 одиницю озброєння і військової техніки РФ, зокрема 54 танки, 276 бойових броньованих машини, 107 гармат та мінометів. 25 жовтня у ЗСУ повідомляли, що на цій ділянці фронту Москва втратила в особовому складі 17819 осіб, зокрема 6662 – безповоротно.
Головнокомандувач ЗСУ нагадав, що у травні цього року розвідка підтвердила задум противника щодо наступу на Сумському напрямку з Курської області для створення так званої «буферної зони» на півночі України.
«Це мало стати продовженням російської операції на Харківському напрямку. Саме тому було прийнято рішення щодо проведення наступальної операції на випередження з перенесенням бойових дій на територію противника у Курській області», – пояснив він.
На початку жовтня Олександр Сирський заявив, що Росія перекинула з інших напрямків до Курської області близько 50 тисяч військових.
Українська армія, за повідомленням російської сторони, увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над десятками населених пунктів, серед них – райцентр Суджа. Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує.
У МЗС заявляли, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців і убезпечитись від російських ударів. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, Росія планувала новий наступ на Україну з Курської області перед початком операції Сил оборони в цьому російському регіоні, а українські сили завадили цьому.
«І виклик, і можливість»: голова комітету Ради із зовнішньої політики про ймовірну перемогу Трампа
Обрання Дональда Трампа президентом на виборах у США може стати для України «як викликом, так і можливістю», заявив в коментарі Радіо Свобода народний депутат України Олександр Мережко.
«Трамп буде керуватися виключно інтересами Сполучених Штатів, як він їх розуміє, тому ми повинні будемо довести йому, що в інтересах США продовжувати підтримувати Україну», – вважає Мережко.
Депутат, який очолює комітет у закордонних справах Верховної Ради, не бачить нічого дивного в перемозі Трампа, оскільки раніше бачив у США запит на політика, який міг би «вирішити серйозні проблеми, що стоять перед Америкою».
Україна мала готуватися до його перемоги давно, однак поки що не зрозуміло, якою буде політика Трампа щодо України, додає він.
«Багато чого стане зрозуміло, коли він, наприклад, обере радника з національної безпеки. В оточенні Трампа є різні люди з різними поглядами на політику США щодо України. Серед них є й ті, хто добре розуміє, чому Сполучені Штати повинні продовжувати підтримувати Україну».
Мережко також зазначив, що для України життєво важливо зберегти двопартійну підтримку України в Сполучених Штатах.
Парламентар від «Європейської солідарності» Микола Княжицький, коментуючи результати виборів, висловив думку, що Трамп, «як колись Зеленський, теж вірить , що подивиться в очі Путіну і вирішить усі проблеми».
«Частина його виборців теж у цьому переконані. Зрештою все одно долю світу вирішуватиме український солдат. Але у такій ситуації наше державне управління має дорослішати і ставати відповідальнішим», – додав Княжицький.
Республіканець Дональд Трамп вже заявив про свою перемогу на президентських виборах США, попри те, що підрахунок голосів ще триває.
Загалом, за останніми даними, Дональд Трампом отримує 267 голосів у Колегії виборників проти 224 у віцепрезидентки Камали Гарріс, кандидатки від Демократичної партії.
Перший кандидат, який набере 270 голосів Колегії виборників, стане 47-м президентом країни.
Трамп раніше ставив під сумнів підтримку України з боку США, заявивши, що Європа повинна нести основний тягар у підтримці Києва проти російського вторгнення, і поставив під сумнів майбутнє НАТО.
Росія: влада Дагестану вперше заявила про атаку безпілотника
У Росії безпілотник уперше атакував Дагестан, повідомив у телеграмі глава республіки Сергій Меліков.
За його словами, вранці сили протиповітряної оборони знищили БПЛА над Каспійськом. Він попросив не публікувати відео атаки в соцмережах.
Жителі Каспійська і місцеві телеграм-канали вранці повідомили про вибухи і звуки, схожі на постріли. Від Каспійська до найближчих міст України – понад одна тисяча кілометрів.
Як пише телеграм-канал Astra, фото та відео з місця свідчать, що дрони намагалися атакувати пункт базування Каспійської флотилії ВМФ РФ. Згідно з відкритими даними, у цьому пункті базуються частини берегових військ, включаючи морську піхоту. Флотилія завдавала ракетних ударів по Україні, а 177-й полк морської піхоти брав участь у боях у Херсонській та Запорізькій областях.
Водночас у Міноборони РФ про це не повідомляють, лише стверджують, що два українські безпілотні літальні апарати нібито були знищені над територією Курської області та один над територією Орловської області.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Генштаб: Сили оборони відбили 8 атак на Куп’янському напрямку за добу, стільки ж – на Харківському
Протягом попередньої доби Генеральний штаб Збройних сил зафіксував 140 бойових зіткнень на фронті – про це він повідомив вранці 6 листопада.
Зокрема, російські війська кілька разів атакували на Харківщині:
«На Харківському напрямку ворог вісім разів безуспішно намагався вклинитись в оборону наших захисників неподалік Вовчанська. На Куп’янському напрямку за добу відбулося вісім атак окупантів. Сили оборони відбивали штурмові дії противника неподалік Загризового, Синьківки та Кругляківки. На даному напрямку ворог активно застосовував авіацію».
Штаб також повідомляє про вісім російських штурмів на Лиманському напрямку: армія РФ намагалася вклинитися в оборону поблизу Греківки, Твердохлібового, Новомихайлівки, Макіївки, Тернів та Катеринівки. На Сіверському напрямку ЗСУ відбили один штурм.
«За підтримки авіації, окупанти двічі атакували у районах Білогорівки на Краматорському напрямку. Активно застосовуючи бомбардувальну авіацію на Торецькому напрямку, ворог здійснив дві атаки неподалік Торецька. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 33 штурмові дії агресора у бік населених пунктів Промінь, Лисівка, Новогродівка, Крутий Яр, Селидове та Гродівка», – йдеться в зведенні.
На Курахівському напрямку українські війська відбили 56 російських атак. Найбільш активно російські загарбники намагалися просунутися біля Вовченки, Степанівки, Іллінки, Берізки, Кремінної Балки, Катеринівки, Новоселидівки, Новодмитрівки, Гострого, Максимільянівки, Антонівки та Єлизаветівки.
Також зафіксовано 10 російських штурмів на Времівському напрямку, поблизу Костянтинопольського, Роздольного та Трудового, ще один – на Оріхівському. На Херсонщині ЗСУ зупинили три спроби російської армії просунутися вперед.
На початку доби 5 листопада проєкт DeepState повідомив про нові просування російської армії навколо Курахового – агресор просунувся на схід від міста та окупував село Степанівка.
Тепер російська армія стоїть на північному березі Курахівського водосховища, на південь від якого розташована більша частина міста.
МЗС назвало неприйнятною заяву віцепрем’єра Польщі про «втягування у війну з Росією»
Міністертво закордонних справ відповіло на слова віцепрем’єр-міністра, міністра цифровізації Польщі Кшиштофа Гавковського, який раніше звинуватив президента України у спробі втягнути Варшаву у війну з Росією.
Відомство висловило переконання, що збиття над Україною російських ракет і дронів, які летять у напрямку Польщі, відповідає інтересам цієї країни та її громадян.
МЗС також нагадало, що Росія веде війну не тільки проти України, але й «загалом проти європейської архітектури безпеки, важливою частиною якої є Польща», відтак подолання російської агресії є життєвим інтересом Польщі.
«Беручи до уваги численні провокації, кібератаки та порушення суверенного повітряного простору Польщі та інших європейських держав російськими ракетами та дронами, говорити про нібито прагнення України втягнути Польщу чи інші країни у війну вбачається, як мінімум, неприйнятним. Факти свідчать про зворотне: опір України запобігає розширенню війни та потенційним військовим загрозам для Польщі», – йдеться в заяві міністерства.
МЗС заявило про важливість зміцнення солідарності між Україною та Польщею і додало, що розраховує на продовження активної взаємодії для перемоги «над спільним споконвічним ворогом та відновлення всеосяжного, справедливого та стійкого миру».
Днями польський віцепрем’єр Кшиштоф Гавковський розкритикував пропозицію президента України Володимира Зеленського до Польщі збивати російські ракети над західними областями. За його словами, це означало б вступ Польщі у війну з Росією.
Наприкінці жовтня Зеленський заявив, що, попри підтримку України, Польща відмовилася допомогти захистити від російських повітряних атак газосховища в Стрию.
Зеленський привітав Трампа з перемогою на виборах в США
Президент України Володимир Зеленський привітав Дональда Трампа з «вражаючою перемогою» на виборах в США.
«Я ціную прихильність президента Трампа до підходу «мир через силу» у глобальних справах. Саме цей принцип може реально наблизити справедливий мир в Україні. Сподіваюся, що ми разом втілимо його в життя. Ми очікуємо на епоху сильних Сполучених Штатів Америки під рішучим керівництвом президента Трампа. Розраховуємо на подальшу потужну двопартійну підтримку України у Сполучених Штатах», – написав він у соцмережі Х
За його словами, Україна зацікавлена в розвитку «взаємовигідної політичної та економічної співпраці», яка принесе користь обом країнам.
Окрім Зеленського, Трампа також привітав президента Франції Емманюель Макрон та прем’єр Британії Кір Стармер.
Дональд Трамп вже заявив про свою перемогу на президентських виборах США, попри те, що підрахунок голосів ще триває.
Загалом, за останніми даними, Дональд Трамп отримує 267 голосів у Колегії виборників проти 224 у віцепрезидентки Камали Гарріс, кандидатки від Демократичної партії.
Перший кандидат, який набере 270 голосів Колегії виборників, стане 47-м президентом країни.
Читайте також: Більшість виборців у США визначилися з кандидатом до вересня – CNN
Президентські вибори 5 листопада, ймовірно, матимуть серйозні наслідки для війни Росії в Україні, військового конфлікту на Близькому Сході та інших глобальних питань. Значимість впливу голосування на Європу можна було побачити на численних спостережних пунктах по всьому континенту, де багато хто спостерігав за виборами, розмірковуючи над тим, що їхній результат означатиме для зовнішньої політики.
Гарріс заявила, що продовжуватиме політику президента Джо Байдена щодо допомоги Україні, чітко висловивши бажання бачити Росію переможеною. Трамп поставив під сумнів підтримку України з боку США, заявивши, що Європа повинна нести основний тягар у підтримці Києва проти російського вторгнення, і поставив під сумнів майбутнє НАТО.
Незалежно від того, хто переможе в запеклій боротьбі, не можна заперечувати, що це історичні вибори.
78-річний Трамп стане найстаршим президентом на момент інавгурації, лише другим президентом, який обійматиме посаду не один термін поспіль, та першим новим президентом, якому було пред’явлено кримінальні звинувачення. 60-річна Гарріс буде першою жінкою, лише другою чорношкірою і першою особою південноазійського походження, яка стане президентом.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні проти України
Від початку повномасштабного вторгнення до України Росія втратила близько 702900 військових, за останню добу – 1250, повідомляє вранці 6 листопада Генеральний штаб Збройних сил України.
Штаб також наводить дані про втрати РФ техніки:
- танків – 9214 (+6 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 18 592 (+11)
- артилерійських систем – 20 170 (+20)
- РСЗВ – 1245
- засобів ППО – 996
- літаків – 369
- гелікоптерів – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 18 366 (+57)
- крилатих ракет – 2631
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 28 333 (+55)
- спеціальної техніки – 3588 (+1)
Читайте також: Три чверті військових РФ гинуть унаслідок вибухів – медики
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Сили ППО збили 38 дронів, ще 20 були локаційно втраченими – ЗСУ про нічну атаку РФ
Українські військові станом на 07:30 збили 38 з 63 ударних безпілотників, якими вночі Росія атакувала Україну.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба Повітряних сил ЗСУ, російські дрони збивали в Одеській, Миколаївській, Київській, Сумській, Кіровоградській, Житомирській, Черкаській, Чернігівській та Запорізькій областях. Ще 20 безпілотників локаційно втрачено у різних регіонах України, ще два – в повітряному просторі України, триває бойова робота.
За даними Повітряних сил, у ніч на 06 листопада 2024 року війська РФ завдали удару по Одещині двома керованими авіаційними ракетами Х-59 та Х-31П з акваторії Чорного моря, також випустили по Україні 63 ударних БпЛА типу Shahed та безпілотники невстановленого типу із напрямків Брянськ, Приморсько-Ахтарськ, Орел – РФ, Чауда – окупований Крим.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ОВА: кількість жертв вчорашнього удару РФ по Запоріжжю зросла
У Запоріжжі кількість загиблих та поранених внаслідок російської атаки зросла, повідомив вранці 6 листопада голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«7 людей загинули, 25 отримали поранення внаслідок ракетної атаки РФ по Запоріжжю», – написав він у телеграмі.
Раніше було відомо про шістьох загиблих та 24 поранених.
За даними місцевої влади, російські війська вранці 5 листопада поцілили у Запоріжжі по обʼєкту інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ВМС: Росія тримає один ракетоносій у Чорному морі
Росія станом на ранок 6 листопада тримає у Чорному морі один носій крилатих ракет «Калібр» загальним залпом до 4 ракет, повідомили у телеграмі Військово-морські сили ЗСУ.
За даними ВМС, в Азовському морі російських кораблів немає, а в Середземному морі також є корабель-носій «Калібрів», але загальним залпом до 8 ракет.
Вранці 2 листопада в акваторії Чорного моря з’явився корабель із крилатими ракетами типу «Калібр» на борту. За даними ВМС, Росія вивела його на бойове чергування у регіоні після паузи у понад два тижні.
У червні представник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
За даними ВМС України, від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
ISW: українські війська відновили втрачені позиції на південь від Часового Яру
Українські війська відновили втрачені позиції, які розташовані на південь від Часового Яру, повідомляє американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що українські та російські сили нещодавно просунулися в напрямку Часового Яру на тлі продовження російських наступальних операцій у цьому районі 5 листопада.
Геолокаційні кадри, опубліковані 5 листопада, свідчать про те, що українські сили нещодавно відновили втрачені позиції на південь від Часового Яру.
Додаткові геолокаційні кадри, опубліковані 5 листопада, показують, що російські війська просувалися на схід від Ступочок (на південь від міста), а 4 і 5 листопада російські війська продовжували атакувати поблизу Часового Яру, Ступочок і Оріхово-Василівки (на північний схід від Часового Яру).
Наприкінці жовтня британська розвідка заявляла, що російські війська просунулися в місто Часів Яр у Донецькій області – вони, найімовірніше, перетнули канал на півдні і наблизилися до кордонів міста. Однак у розвідці Британії припускають, що дуже ймовірно, що центральна і північна частини району каналу залишаються предметом запеклих боїв.
22 жовтня представник пресслужби 24 Окремої механізованої бригади ім. Короля Данила Іван Петричак повідомив, що сили РФ змогли вклинитися в лінію оборони біля Часового Яру, але про втрату міста не йдеться.
До війни у місті проживало близько 12 тисяч людей. Російська армія веде наступ у районі Часового Яру понад пів року.
Сили РФ здійснили 82 атаки на Покровському та Курахівському напрямках – Генштаб ЗСУ
Лише на двох напрямках, Покровському та Курахівському, російські військові здійснили 82 атаки на позиції ЗСУ, всього ж на фронті з початку доби 5 листопада відбулося 131 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб.
«Російські загарбники завдали по території України два ракетних та 71 авіаційний удар, застосувавши при цьому дві ракети та 101 КАБ, до того ж завдали 596 ударів дронами-камікадзе, здійснили понад три тисячі обстрілів населених пунктів та позицій наших захисників», – ідеться у вечірньому зведенні.
За даними Генштабу ЗСУ, на Покровському напрямку була 31 атака російських військових, на Курахівському – 51.
«Від початку цієї доби на Покровському напрямку окупанти намагалися прорвати нашу оборону неподалік населених пунктів Промінь, Лисівка, Новогродівка, Крутий Яр, Селидове та Гродівка. Три боєзіткнення в районі Селидового досі тривають... На Курахівському напрямку ворог атакував наші позиції поблизу Вовченки, Степанівки, Іллінки, Берізки, Кремінної Балки, Новоселидівки, Новодмитрівки, Гострого, Максимільянівки, Антонівки, Єлизаветівки та Катеринівки. За уточненою інформацією, 24 бої продовжуються», – інформують українські військові.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
Війська РФ за день здійснили 57 обстрілів Сумщини, одна людина поранена – ОВА
Російські військові протягом дня здійснили 57 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, відомо про одну постраждалу людину, повідомила 5 листопада обласна військова адміністрація.
«Зафіксовано 208 вибухів. Обстрілів зазнали Хотінська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Новослобідська, Есманьська, Шалигинська, Середино-Будська, Дружбівська громади», – йдеться в повідомленні.
В ОВА уточнили, що цивільна людина постраждала в Шалигинській громаді, де зафіксували удари FPV-дронами і мінометні обстріли.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У місті Коркіно Челябінської області Росії співробітники військового комісаріату вручили місцевим жителям понад 70 повісток, а співробітники поліції, які також брали участь у рейдах, склали щодо містян понад 450 протоколів про адміністративні правопорушення.
Наприкінці минулого місяця, 23 жовтня, у Коркіні відбулися масові заворушення, спровоковані вбивством 40-річної жінки, яка працювала таксисткою. Після того, як поліція спробувала розігнати натовп, сотні людей розійшлися по місту і розгромили кілька будинків, у яких жили роми, а також кілька автомобілів. Понад 40 учасників заворушень були затримані.
Пізніше поліція затримала підозрюваного у вбивстві, ним виявився 17-річний підліток. За версією слідства, він їхав додому на таксі, по дорозі між ним та водієм стався словесний конфлікт, внаслідок якого підліток завдав жінці щонайменше чотири удари ножем.
«Дуже невтішні тенденції»: чому українські біженці залишаються за кордоном
«Відтік населення із Запорізької області – близько 500-600 тисяч. Із кожним днем все важче буде повернути наших людей».
«Різке зростання людей, які на запитання про повернення загалом в Україну відповіли, що вони залишаться за кордоном».
«В України немає коштів на повернення українця з Канади чи з Польщі. Конкурувати з такими країнами важко».
Південь України – регіон, який суттєво змінився після початку повномасштабного вторгнення. За свіжими даними Центру економічної стратегії, населення Херсонщини у порівнянні з 2019 роком зменшилося на 82%, а Запорізької області – на 63%. Така оцінка базується на даних мобільних операторів.
Скільки людей виїхало за кордон з прифронтових і окупованих територій і чи збираються вони повертатися, з якими викликами зіткнеться Україна через різке скорочення населення і як їх долати, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Зеленський анонсував «заміни й призначення» в дипломатії
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що обговорив кадрові зміни в дипломатії із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою.
«Разом із міністром закордонних справ обговорили кандидатури послів України на вакантні посади у відповідних країнах, обговорили й результати роботи наших дипломатів. Готуємо заміни й призначення», – сказав президент, не наводячи подробиць, у своєму вечірньому зверненні 5 листопада.
У вересні в Україні провели кадрові зміни в уряді. Верховна Рада 5 вересня призначила низку нових очільників міністерств: МЗС, Мінстратегпрому, Міндовкілля, Міністерства молоді та спорту, Мінагрополітики, Мінкульту, Мінветеранів і Мінінфраструктури.
Від початку повномасштабної війни в Україні це було наймасовіше звільнення міністрів. Президент Володимир Зеленський пояснював це тим, що владні посади потребують «нової енергії». Політологи натомість кажуть, що під «новою енергією» президент мав на увазі зміни всередині команди, а не «нові обличчя». Інша причина перестановок, за словами експертів, – «обмежений кадровий резерв президентської команди».
Андрій Сибіга після свого призначення міністром закордонних справ заявив про необхідність кадрових оновлень.
«МЗС повинно відповідати новим геополітичним реаліям. Як інституційно, так і кадрово. Як в Україні, так і за кордоном. На нещодавній нараді послів під головуванням президента було погоджено перелік пріоритетних країн і регіонів, де ми відкриємо нові дипломатичні установи. Будуть кадрові зміни – з’являться нові посли та генеральні консули. Будуть зміни і в центральному апараті, спрямовані на посилення системи... Буде переглянута і Стратегія зовнішньополітичної діяльності України. Виходячи з реалій воєнного часу», – писав міністр у фейсбуці 6 вересня.
У Харкові до двох зросло число постраждалих внаслідок російського удару – ОВА
У Харкові кількість постраждалих внаслідок російського удару 5 листопада зросла до двох, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Внаслідок удару постраждали дві жінки: 72 і 56 років. Обом медики надали допомогу на місці», – написав він у телеграмі.
Раніше повідомляли про одну постраждалу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Трамп чи Гарріс: за кого голосують американці і що буде з фронтом?
- Вибори в США
Американці голосують на виборах президента США, які оглядачі, без перебільшення називають історичними. Виборчі дільниці відкрилися о 5-й ранку – це 12-та ранку за Києвом – в деяких східних штатах і продовжать роботу по всій країні, зокрема і пізно увечері на Алясці і Гаваях. Які очікування від результатів американських виборів в Україні й як це може відобразитися на фронті?
- Бої за Курахове
Армія РФ вийшла з північного сходу до берегів Курахівського водосховища, що на Донеччині. Російські солдати одночасно просуваються до нього з південного заходу з боку Вугледару. Про це пише експерт німецького видання Bild Юліан Рьопке. З його слів, саме через це, якщо ЗСУ не відійдуть, може з’явитися загроза потрапляння в котел навколо міста Курахове. Наскільки високі ризики та як ЗСУ відбивають атаки армії РФ на Донбасі?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода: