Російські військові розстріляли шістьох полонених бійців ЗСУ на Донеччині – ОГП
Російські військові на Покровському напрямку розстріляли шістьох полонених бійців Збройних сил України, повідомив 5 листопада український Офіс генпрокурора.
«За оперативними даними, 23 жовтня 2024 року під час наступу на місто Селидове військові РФ захопили у полон трьох українських бійців. Через деякий час окупанти розстріляли беззбройних військовополонених. 1 листопада під час штурму укріплень ЗСУ на тому ж Покровському напрямку ще трьох військовополонених представники ЗС РФ вбили з автоматичної зброї», – йдеться в повідомленні.
В ОГП наголосили, що ці дії є порушенням Женевських конвенцій і кваліфікуються як міжнародний злочин, і повідомили про початок досудових розслідувань за фактом воєнних злочинів, що спричинили загибель військовополонених.
15 жовтня тодішній генеральний прокурор Андрій Костін назвав вбивство українських військовослужбовців у полоні цілеспрямованою політикою РФ.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. Загалом українські правоохоронні органи мають інформацію про вбивство щонайменше 93 українських військовополонених російськими солдатами, повідомив 4 жовтня представник ОГП Юрій Бєлоусов.
За його словами, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція стала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
В Очакові через обстріл РФ поранені жінка і дитина – ОВА
Жінка і дитина поранені в Очакові на Миколаївщині внаслідок російського удару 5 листопада, повідомив очільник обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«Ввечері росіяни обстріляли з артилерії Очаків. Поранено 13-річну дівчинку і 39-річну жінку. Надається вся необхідна медична допомога», – написав Кім у телеграмі.
За його словами, внаслідок обстрілу виникла пожежа житлового будинку, яка «була оперативно ліквідована».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Орбан готує «сюрприз», Зеленський – угоду? Чого очікувати в Будапешті 7-8 листопада
У Будапешті 7-8 листопада відбудуться дві масштабні політичні події: саміт Європейського політичного співтовариства (ЄПС), який об’єднає понад 40 лідерів з майже всіх європейських держав (крім Білорусі та Росії), та саміт 27 лідерів Євросоюзу. Чого очікувати від цього першого зібрання глав західних держав після виборів у США та першого візиту українського президента до Угорщини?
У G7 готують «скоординовану відповідь» на залучення Росією військ КНДР
Міністри закордонних справ країн «Групи семи» і трьох країн-союзниць заявили, що серйозно занепокоєні розгортанням військ Північної Кореї в Росії для потенційного використання на полі бою проти України і працюють над «скоординованою відповіддю» на це.
Відповідна заява міністрів опублікована на сайті МЗС Японії. Її підписали члени «Групи семи» – США, Японія, Італія, Велика Британія, Німеччина, Франція, Канада, а також Південна Корея, Австралія, Нова Зеландія і високий представник ЄС.
«Пряма підтримка КНДР агресивної війни Росії проти України, окрім демонстрації відчайдушних зусиль Росії компенсувати свої втрати, стане небезпечним розширенням конфлікту з серйозними наслідками для європейського й індо-тихоокеанського миру й безпеки. Це буде подальшим порушенням міжнародного права, в тому числі найважливіших принципів Статуту ООН», – йдеться в заяві.
«Ми закликаємо КНДР припинити надання допомоги Росії в її агресивній війні. Ми знову підтверджуємо нашу непохитну відданість підтримці України, яка захищає свою свободу, суверенітет, незалежність і територіальну цілісність. Ми працюємо з нашими міжнародними партнерами над скоординованою відповіддю на цей розвиток подій», – додали міністри.
У своєму вечірньому відеозверненні 4 листопада президент України Володимир Зеленський заявив про 11 тисяч військових Північної Кореї в Курській області Росії, нарікнувши на брак реакції союзників і партнерів на зростання числа північнокорейських військових поблизу українського кордону.
У Пентагоні підтвердили перебування щонайменше 10 000 військових КНДР у Курській області РФ.
«Ці цифри можуть дещо зрости в перерахунку на загальну кількість військ КНДР у Росії. Ми бачили повідомлення преси про нібито бойові дії. Ми розглядаємо їх, але на даний момент не можемо підтвердити ці повідомлення», – сказав речник Міноборони США Пет Райдер.
Він також не зміг підтвердити повідомлення про обмежену кількість північнокорейських військ на окупованих територіях на сході України.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб, серед них – 500 офіцерів, зокрема три пхеньянські генерали.
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
Громадянин Узбекистану отримав п’ять років ув’язнення за участь у вторгненні РФ в Україну
Суд у Ферганській області Узбекистану засудив до п’яти років позбавлення волі 51-річного місцевого жителя Алішера Холікова за найманство. Холіков підписав річний контракт із російським Міністерством оборони, але прослужив кілька місяців, потрапивши до шпиталю в перші ж хвилини реальних бойових дій, пише Gazeta.uz.
Як йдеться в матеріалах справи, Холіков приїхав до російського Санкт-Петербурга у пошуках роботи. У листопаді минулого року після сутички з роботодавцем через невиплату зарплати Холікова затримала поліція. За даними ЗМІ, у відділку під загрозою кримінального переслідування він підписав контракт з Міністерством оборони Росії.
Через два місяці навчання узбекистанця відправили до зони бойових дій. 4 лютого він перейшов кордон України. Колона була атакована безпілотником, Холіков був тяжко поранений і госпіталізований у Москві. За випискою зі шпиталю його списали, а потім запропонували російське громадянство, але Холіков від нього відмовився і поїхав додому. За підписання контракту і поранення він отримав 800 тисяч рублів (трохи більше за вісім тисяч доларів).
Холіков визнав провину і покаявся, стверджується у матеріалах справи. За висунутим звинуваченням йому загрожувало до 12 років ув’язнення.
Влада країн Центральної Азії неодноразово попереджала громадян про відповідальність за участь у війні проти України. У жовтні суд у Самаркандській області Узбекистану засудив 56-річного місцевого жителя до трьох років колонії. У вересні суд у Ташкенті засудив до обмеження свободи найманця ПВК «Вагнер». Той не встиг взяти участь у війні, натомість встиг взяти участь у заколоті ПВК і марші на Москву.
Одна людина постраждала через удар РФ по Харкову – влада
У Харкові внаслідок удару російських військ 5 листопада постраждала одна людина, повідомила місцева влада.
«Попередньо, удар по Шевченківському району, поряд з житловою забудовою. Вже маємо інформацію про одного постраждалого», – написав у телеграмі міський голова Ігор Терехов.
За його словами, уражень зазнав пʼятиповерховий багатоквартирний будинок: на другому, третьому і четвертому поверхах вибиті вікна, біля будинку пошкоджені авто. Постраждала – одна жінка.
«Відповідні служби обстежують місце прильоту. Попередньо удар було скоєно «Шахедом», – додав мер.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов зазначив, що жінці надали допомогу на місці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Сюди насуваються війська РФ: горе, сльози і життя біля лінії фронту на Донбасі (відео)
Костянтинівка – це ще одне місто Донецької області, до якого намагаються прорватися російські війська. Наразі російське угруповання в районі Часового Яру утримують ЗСУ. Згідно з мапою DeepState, на певних ділянках фронту до Костянтинівки залишилося 7–8 кілометрів. Що зараз відбувається у місті, дивіться у репортажі Андрія Кузакова.
Генштаб повідомив про 75 бойових зіткнень на фронті, більшість із них – на Курахівському напрямку
Російські військові продовжують штурмувати позиції українських сил, від початку доби відбулося 75 бойових зіткнень, повідомив у вечірньому зведенні 5 листопада Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, більшість атак було на Курахівському напрямку.
«На Курахівському напрямку ворог атакував 53 рази поблизу Вовченка, Степанівки, Іллінки, Берізки, Кремінної Балки, Новоселидівки, Новодмитрівки, Гострого, Максимільянівки, Антонівки, Єлизаветівки і Катеринівки. Наразі точаться 26 боєзіткнень», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, бої також точилися на Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Покровському, Времівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
Вранці 5 листопада український Генштаб повідомив, що армія Росії атакувала минулої доби рекордну кількість разів – 230. З них 84 штурми було на Курахівському напрямку, а 17 – на Времівському, який після захоплення Вугледара можна вважати Курахівським. Таким чином, агресор намагався прорватися до Курахового з півночі, сходу та півдня більш ніж 100 разів за добу, пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії.
Водночас проєкт DeepState повідомив про нові просування російської армії навколо Курахового – агресор просунувся на схід від міста й окупував село Степанівка. Тепер російська армія стоїть на північному березі Курахівського водосховища, на південь від якого розташована більша частина міста.
На початку жовтня російські війська окупували Вугледар, наприкінці – Селидове, між ними – понад десяток сіл і селищ. За підрахунками німецького видання Welt, російські війська захопили понад 470 кв. км лише за місяць, і це найбільший приріст захопленої території з березня 2022 року.
Удар Росії по аеропорту Івано-Франківська: коригувальників засудили до 13 років ув’язнення – ОГП
Троє людей отримали вироки у справі про наведення ракетного удару по аеропорту в Івано-Франківську в 2022 році – про це повідомив Офіс генерального прокурора 5 листопада.
За повідомленням, суд визнав їх винними у державній зраді і призначив по 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
«У суді прокурори довели, що засуджені сприяли російським спецслужбам у підготовці ракетного удару по аеропорту Івано-Франківська 24 лютого 2022 року», – заявляє відомство.
За даними відомства, засуджені – мешканець Харкова та двоє киян, які були завербовані до початку повномасштабного вторгнення та отримали завдання зібрати інформацію про міжнародний аеропорт і військовий аеродром в Івано-Франківській області:
«Вони переїхали до Прикарпаття, двоє з них оселилися неподалік стратегічних об’єктів, де фіксували рух військових літаків і фотографували критично важливі інфраструктурні об’єкти. Після ракетного удару по аеропорту 24 лютого 2022 року агенти зняли відео, зафіксувавши наслідки атаки».
Третій обвинувачений, за даними слідства, відповідав за передачу зібраної інформації замовникам та організацію їхнього нелегального перетину кордону через Закарпатську область.
У березні 2022 року поліція Івано-Франківської області повідомила про затримання коректувальника вогню, який навів удар російського «Калібру» на Івано-Франківський аеродром. Росія завдала удару по летовищу 24 лютого 2022 року, в перший день повномасштабного вторгнення до України.
Війська РФ почали масовано атакувати під Кураховим: чому агресор так поспішає?
Вранці 5 листопада український Генштаб повідомив, що армія Росії атакувала минулої доби рекордну кількість разів – 230. З них аж 84 штурми сталося на Курахівському напрямку, а 17 – на Времівському, який після захоплення Вугледара можна вважати Курахівським.
Таким чином, агресор намагався прорватися до Курахового з півночі, сходу та півдня більш ніж 100 разів за добу.
DeepState ж повідомив про нові просування російської армії навколо Курахового – агресор просунувся на схід від міста та окупував село Степанівка.
Тепер російська армія стоїть на північному березі Курахівського водосховища, на південь від якого розташована більша частина міста.
Просунулися загарбники і на південь від Курахового – в районі села Богоявленка, ймовірно, намагаючись убезпечити себе від ударів ЗСУ з флангів.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Двоє людей загинули через удар РФ по Глушківці на Харківщині – ОВА
Двоє людей загинули 5 листопада внаслідок російського обстрілу села Глушківка Купʼянського району, повідомила Харківська обласна військова адміністрація.
За повідомленням, обстріл був здійснений близько 14:00.
Загиблі – чоловік і жінка 48 років.
Раніше сьогодні в ОВА повідомляли про обстріл російськими військами цивільного підприємства в селі Капитолівка Ізюмської тергромади, внаслідок якого зазнав поранень 40-річний чоловік.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Удар Росії по Запоріжжю: 5 людей госпіталізовані, вони в стані середньої тяжкості
П’ятьох постраждалих внаслідок удару військ Росії по Запоріжжю госпіталізували в одну з лікарень міста. У медичному закладі, де ті наразі перебувають, зазначають, що всі вони мають середній стан тяжкості, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Усього до медзакладу бригади швидкої, поліція та бригади швидкого реагування доставили 13 постраждалих. Всі вони – в стані середньої тяжкості, на догоспітальному етапі їм була надана допомога, повідомила завідувачка відділення екстреної медичної допомоги лікарні, де перебувають постраждалі, Тетяна Кравченко.
«Це 13 осіб – дві жінки та 11 чоловіків. Госпіталізовано до закладу п’ятьох пацієнтів. Одна жінка 62 років та четверо чоловіків. Двоє з них перебувають в операційній. Це чоловік 44 років з вогнепальним осколковим пораненням голови та кінцівок та чоловік 52 років з вогнепальним осколковим пораненням голови та лицьового черепу. Шість чоловік відмовились від госпіталізації», – сказала вона.
Також наразі ще двоє постраждалих проходять обстеження в медзакладі, після якого буде прийматися рішення щодо їхньої подальшої шпиталізації.
За останніми даними обласної влади, внаслідок російського удару по Запоріжжю вранці 5 листопада були поранені 24 людини, шестеро людей загинули.
Уряд звільнив заступника міністра оборони Джигиря
Кабінет міністрів ухвалив низку кадрових рішень 5 листопада, повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
За його словами, Кабмін звільнив:
- Юрія Джигира з посади заступника Міністра оборони України
- Євгенія Горовця з посади першого заступника Міністра юстиції України
- Володимира Трофименка з посади заступника Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України
Також уряд призначив заступників міністра юстиції – першого заступника Миколу Кучерявенка та Світлану Терещенка.
1 жовтня Кабмін не погодив звільнення Юрія Джигира з посади заступника міністра оборони.
Він був призначений заступником міністра у вересні 2023 року.
128 одиниць нерухомості та 30 автівок: АРМА повідомило про виявлені активи посадовців МСЕК
Агентство з розшуку та менеджменту активів залучене до виявлення та розшуку активів працівників лікарських установ, територіальних центрів комплектування, військово-лікарських комісій та медико-соціальної експертної комісії, які фігурують у корупційних провадженнях. Про це відомство заявило 5 листопада.
Зокрема, йдеться про факти підробки медичних документів для отримання інвалідності чоловіками призовного віку для уникнення призову.
«Окрім вилученого правоохоронцями під час обшуків майна, працівники АРМА вже розшукали перші активи п’ятьох фігурантів цих кримінальних проваджень та їх оточення», – заявляє агентство.
Серед них пресслужба відомства називає:
- 128 одиниць житлової та нежитлової нерухомості (житлові будинки та квартири в обласних центрах, квартири в Києві, апартаменти, розважальні комплекси, гаражі, паркомісця, офіси)
- 140 земельних ділянок (в тому числі, призначені для житлового будівництва, ведення сільськогосподарського виробництва та садівництва)
- 30 автівок, серед яких автомобілі преміального класу, такі як Lexus і Tesla
- корпоративні права на загальну суму понад 20 мільйонів гривень (у тому числі в підприємстві енергетичної галузі, будівельній компанії)
- мільйони гривень на рахунках в банках
- зброю
«Велика кількість з виявлених активів була набута фігурантами під час повномасштабної війни РФ проти України та оформлена на близьких їм осіб. І це – тільки початок. Нацагентство вже надало запити до десятка банківських установ для виявлення активів фігурантів кримінального провадження як в Україні, так і за кордоном», – йдеться в коментарі голови АРМА Олени Думи.
Агентство додає, що очікує на відповідні ухвали судів про передачу знайдених активів в управління АРМА.
Днями прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що уряд на виконання рішень РНБО та президента затвердив план щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням серед МСЕК.
22 жовтня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо діяльності МСЕК, яке передбачає ліквідацію Медико-соціальних комісій, перевірку їх рішень та реформування системи МСЕК в Україні.
Цьому засіданню РНБО і відповідному рішенню передувала низка повідомлень про ймовірні зловживання у МСЕК.
Американці розпочали голосування на історичних президентських виборах, в яких виборці розділилися як на національному рівні, так і в семи штатах, які, як очікується, визначать результат, що, ймовірно, матиме серйозні наслідки для війни Росії в Україні, військового конфлікту на Близькому Сході та глобальних питань, таких як зміна клімату.
Виборчі дільниці відкрилися о 5 ранку (12 ранку за Києвом) 5 листопада в деяких східних штатах і продовжать роботу по всій країні, зокрема і пізно увечері на Алясці і Гаваях.
За передвиборчої опитуваннями боротьба між колишнім президентом Дональдом Трампом, кандидатом від Республіканської партії, і віцепрезиденткою Камалою Гарріс, кандидаткою від Демократичної партії, йде буквально за кожен голос.
Запоріжжя: кількість поранених через удар Росії зросла до 20 – прокуратура
Офіс генерального прокурора повідомляє про зростання кількості поранених внаслідок російської атаки на Запоріжжя 5 листопада.
«Внаслідок обстрілу загинуло шість людей, ще двадцять отримали поранення. Інформація щодо постраждалих уточнюється», – йдеться в повідомленні відомства.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством. Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснює Управління СБУ в Запорізькій області.
За даними місцевої влади, російські війська 5 листопада поцілили у Запоріжжі по обʼєкту інфраструктури.
Читайте також: Армія РФ завдала ракетного удару по Харківщині, поранена людина – ОВА
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У Курській області РФ відбулися перші бойові зіткнення між ЗСУ та військовими з КНДР – ЗМІ
У Курській області РФ відбулися перші бойові зіткнення між українськими та північнокорейськими військовими. Цю інформацію підтвердили джерела видання Financial Times та Суспільного у спецслужбах.
За даними співрозмовника, поки «не йдеться про великі зіткнення».
Напередодні очільник Центру протидії дезінформації при Раді нацбезпеки і оборони Андрій Коваленко у телеграмі повідомив, що перші військові КНДР вже потрапили під обстріл на Курщині.
Міноборони США 4 листопада не підтверджували ці повідомлення. За даними Пентагону, щонайменше 10 000 військових КНДР зараз перебувають у Курській області РФ, однак ці цифри можуть дещо зрости.
Польський волонтер Кацпер Сєніцький у середині жовтня на велосипеді вирушив з Варшави до Києва. Свій велотур він назвав «ланцюг солідарності». Щоб зібрати гроші на реабілітацію та лікування українських військовополонених він проїхав 850 кілометрів за 6 днів. Що надихнуло поляка на велопробіг? Скільки грошей вдалося зібрати? Що робив волонтер на Харківщині, всього за кількадесят кілометрів від російських позицій? Про це Кацпер Сєніцький розповів Радіо Свобода одразу після повернення до Варшави.
Здійснити благодійний велопробіг Кацпера надихнув естонський депутат Крісто Енн Вага, який у травні цього року з Таллінна до Києва проїхав на ровері 1700 кілометрів, щоб допомогти ЗСУ. Тоді поляк подумав, що теж зможе і влітку після повернення з навчання з-за кордону почав планувати свій велотур.
«Були сумніви чи дам ради, але я багато їжджу на ровері, в тому числі на великі дистанції, тож я сам себе переконав, що зможу. Розповів це своїм друзям з нашої фундації «Стус» і разом з ними почали готувати інформаційну кампанію, щоб реалізувати збірку на реабілітацію та лікування військових, які повернулися з російського полону», – розповідає Кацпер.
Після повномасштабного вторгнення волонтер п’ять разів був в Україні і щоразу не з порожніми руками.
«Звичайно, я відвідую своїх друзів, але триває війна і потрібна підтримка. Тоді я возив машини та іншу допомогу. Для мене важливо такими поїздками приносити користь», – каже Сєніцький.
Розвідка Британії назвала пріоритет РФ на фронті та причини прискорення темпів просування
На півдні Донецької області російські війська просунулися вперед у кількох районах на 20-кілометровому фронті, повідомляє Міністерство оборони Британії з посиланням на дані своєї розвідки.
За даними британських розвідників, протягом тижня російські війська взяли під контроль кілька невеликих міст і просунулися на 9 км в деяких районах – це просування відбулося після того, як на початку жовтня 2024 року Росія отримала контроль над Вугледаром.
Також, як зазначає Міноборони Британії, на півдні Донецької області російські війська захопили місто Гірник і стверджують, що захопили Курахівку, а за 15 км на південний схід від Покровська російські війська захопили Селидове, що, ймовірно, створює умови для подальшої загрози для логістичного вузла Покровська.
«Росія продовжує надавати пріоритет південній частині Донецького фронту, зберігаючи вигідне співвідношення сил у цьому секторі, що частково пояснює прискорення темпів російського просування. Незважаючи на значні втрати особового складу, Росія продовжує вербувати велику кількість новобранців для підтримки своїх операцій на півдні України», – зазначає розвідка Британії.
За даними Генштабу ЗСУ, на фронті протягом минулої доби було 230 бойових зіткнень, напруженою ситуація була на Курахівському напрямку, де Сили оборони відбили 84 російські атаки – минулої доби їх було 27.
Вночі 5 листопада проєкт Deep State повідомив, що війська РФ окупували Степанівку, а також просунулися біля Курахового, Колісниківки, Богоявленки та в Кремінній Балці.
Читайте також: Покровськ чи Курахове: де буде головна битва осені?
На початку жовтня російські війська окупували Вугледар, наприкінці – Селидове, між ними – понад десяток сіл і селищ. За підрахунками німецького видання Welt, російські війська захопили понад 470 кв. км лише за місяць, і це найбільший приріст захопленої території з березня 2022 року.
У «Слузі народу» прокоментували закон про покарання за незаконний обіг деревини
Законопроєкт про посилення відповідальності за незаконний обіг деревини не стосується населення, яке використовує дрова для обігріву – про це заявив співатор документа, народний депутат від «Слуги народу» Максим Павлюк. Коментар оприлюднила пресслужба партії 5 листопада.
За його словами, закон «стосується «чорних лісорубів», незаконних пилорам, які наживаються на краденому лісі».
Павлюк назвав «неправдою» повідомлення в ЗМІ про те, що норми проголосованого законопроєкту нібито забороняють населенню зберігати вдома дрова для власного користування без підтверджуючих документів. Натомість документ має на меті зупинити незаконні вирубки та не стосується деревини побутового обсягу.