Сили РФ здійснили 82 атаки на Покровському та Курахівському напрямках – Генштаб ЗСУ
Лише на двох напрямках, Покровському та Курахівському, російські військові здійснили 82 атаки на позиції ЗСУ, всього ж на фронті з початку доби 5 листопада відбулося 131 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб.
«Російські загарбники завдали по території України два ракетних та 71 авіаційний удар, застосувавши при цьому дві ракети та 101 КАБ, до того ж завдали 596 ударів дронами-камікадзе, здійснили понад три тисячі обстрілів населених пунктів та позицій наших захисників», – ідеться у вечірньому зведенні.
За даними Генштабу ЗСУ, на Покровському напрямку була 31 атака російських військових, на Курахівському – 51.
«Від початку цієї доби на Покровському напрямку окупанти намагалися прорвати нашу оборону неподалік населених пунктів Промінь, Лисівка, Новогродівка, Крутий Яр, Селидове та Гродівка. Три боєзіткнення в районі Селидового досі тривають... На Курахівському напрямку ворог атакував наші позиції поблизу Вовченки, Степанівки, Іллінки, Берізки, Кремінної Балки, Новоселидівки, Новодмитрівки, Гострого, Максимільянівки, Антонівки, Єлизаветівки та Катеринівки. За уточненою інформацією, 24 бої продовжуються», – інформують українські військові.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
Війська РФ за день здійснили 57 обстрілів Сумщини, одна людина поранена – ОВА
Російські військові протягом дня здійснили 57 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, відомо про одну постраждалу людину, повідомила 5 листопада обласна військова адміністрація.
«Зафіксовано 208 вибухів. Обстрілів зазнали Хотінська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Новослобідська, Есманьська, Шалигинська, Середино-Будська, Дружбівська громади», – йдеться в повідомленні.
В ОВА уточнили, що цивільна людина постраждала в Шалигинській громаді, де зафіксували удари FPV-дронами і мінометні обстріли.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У місті Коркіно Челябінської області Росії співробітники військового комісаріату вручили місцевим жителям понад 70 повісток, а співробітники поліції, які також брали участь у рейдах, склали щодо містян понад 450 протоколів про адміністративні правопорушення.
Наприкінці минулого місяця, 23 жовтня, у Коркіні відбулися масові заворушення, спровоковані вбивством 40-річної жінки, яка працювала таксисткою. Після того, як поліція спробувала розігнати натовп, сотні людей розійшлися по місту і розгромили кілька будинків, у яких жили роми, а також кілька автомобілів. Понад 40 учасників заворушень були затримані.
Пізніше поліція затримала підозрюваного у вбивстві, ним виявився 17-річний підліток. За версією слідства, він їхав додому на таксі, по дорозі між ним та водієм стався словесний конфлікт, внаслідок якого підліток завдав жінці щонайменше чотири удари ножем.
«Дуже невтішні тенденції»: чому українські біженці залишаються за кордоном
«Відтік населення із Запорізької області – близько 500-600 тисяч. Із кожним днем все важче буде повернути наших людей».
«Різке зростання людей, які на запитання про повернення загалом в Україну відповіли, що вони залишаться за кордоном».
«В України немає коштів на повернення українця з Канади чи з Польщі. Конкурувати з такими країнами важко».
Південь України – регіон, який суттєво змінився після початку повномасштабного вторгнення. За свіжими даними Центру економічної стратегії, населення Херсонщини у порівнянні з 2019 роком зменшилося на 82%, а Запорізької області – на 63%. Така оцінка базується на даних мобільних операторів.
Скільки людей виїхало за кордон з прифронтових і окупованих територій і чи збираються вони повертатися, з якими викликами зіткнеться Україна через різке скорочення населення і як їх долати, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Зеленський анонсував «заміни й призначення» в дипломатії
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що обговорив кадрові зміни в дипломатії із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою.
«Разом із міністром закордонних справ обговорили кандидатури послів України на вакантні посади у відповідних країнах, обговорили й результати роботи наших дипломатів. Готуємо заміни й призначення», – сказав президент, не наводячи подробиць, у своєму вечірньому зверненні 5 листопада.
У вересні в Україні провели кадрові зміни в уряді. Верховна Рада 5 вересня призначила низку нових очільників міністерств: МЗС, Мінстратегпрому, Міндовкілля, Міністерства молоді та спорту, Мінагрополітики, Мінкульту, Мінветеранів і Мінінфраструктури.
Від початку повномасштабної війни в Україні це було наймасовіше звільнення міністрів. Президент Володимир Зеленський пояснював це тим, що владні посади потребують «нової енергії». Політологи натомість кажуть, що під «новою енергією» президент мав на увазі зміни всередині команди, а не «нові обличчя». Інша причина перестановок, за словами експертів, – «обмежений кадровий резерв президентської команди».
Андрій Сибіга після свого призначення міністром закордонних справ заявив про необхідність кадрових оновлень.
«МЗС повинно відповідати новим геополітичним реаліям. Як інституційно, так і кадрово. Як в Україні, так і за кордоном. На нещодавній нараді послів під головуванням президента було погоджено перелік пріоритетних країн і регіонів, де ми відкриємо нові дипломатичні установи. Будуть кадрові зміни – з’являться нові посли та генеральні консули. Будуть зміни і в центральному апараті, спрямовані на посилення системи... Буде переглянута і Стратегія зовнішньополітичної діяльності України. Виходячи з реалій воєнного часу», – писав міністр у фейсбуці 6 вересня.
У Харкові до двох зросло число постраждалих внаслідок російського удару – ОВА
У Харкові кількість постраждалих внаслідок російського удару 5 листопада зросла до двох, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Внаслідок удару постраждали дві жінки: 72 і 56 років. Обом медики надали допомогу на місці», – написав він у телеграмі.
Раніше повідомляли про одну постраждалу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Трамп чи Гарріс: за кого голосують американці і що буде з фронтом?
- Вибори в США
Американці голосують на виборах президента США, які оглядачі, без перебільшення називають історичними. Виборчі дільниці відкрилися о 5-й ранку – це 12-та ранку за Києвом – в деяких східних штатах і продовжать роботу по всій країні, зокрема і пізно увечері на Алясці і Гаваях. Які очікування від результатів американських виборів в Україні й як це може відобразитися на фронті?
- Бої за Курахове
Армія РФ вийшла з північного сходу до берегів Курахівського водосховища, що на Донеччині. Російські солдати одночасно просуваються до нього з південного заходу з боку Вугледару. Про це пише експерт німецького видання Bild Юліан Рьопке. З його слів, саме через це, якщо ЗСУ не відійдуть, може з’явитися загроза потрапляння в котел навколо міста Курахове. Наскільки високі ризики та як ЗСУ відбивають атаки армії РФ на Донбасі?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Російські військові розстріляли шістьох полонених бійців ЗСУ на Донеччині – ОГП
Російські військові на Покровському напрямку розстріляли шістьох полонених бійців Збройних сил України, повідомив 5 листопада український Офіс генпрокурора.
«За оперативними даними, 23 жовтня 2024 року під час наступу на місто Селидове військові РФ захопили у полон трьох українських бійців. Через деякий час окупанти розстріляли беззбройних військовополонених. 1 листопада під час штурму укріплень ЗСУ на тому ж Покровському напрямку ще трьох військовополонених представники ЗС РФ вбили з автоматичної зброї», – йдеться в повідомленні.
В ОГП наголосили, що ці дії є порушенням Женевських конвенцій і кваліфікуються як міжнародний злочин, і повідомили про початок досудових розслідувань за фактом воєнних злочинів, що спричинили загибель військовополонених.
15 жовтня тодішній генеральний прокурор Андрій Костін назвав вбивство українських військовослужбовців у полоні цілеспрямованою політикою РФ.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. Загалом українські правоохоронні органи мають інформацію про вбивство щонайменше 93 українських військовополонених російськими солдатами, повідомив 4 жовтня представник ОГП Юрій Бєлоусов.
За його словами, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція стала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
В Очакові через обстріл РФ поранені жінка і дитина – ОВА
Жінка і дитина поранені в Очакові на Миколаївщині внаслідок російського удару 5 листопада, повідомив очільник обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«Ввечері росіяни обстріляли з артилерії Очаків. Поранено 13-річну дівчинку і 39-річну жінку. Надається вся необхідна медична допомога», – написав Кім у телеграмі.
За його словами, внаслідок обстрілу виникла пожежа житлового будинку, яка «була оперативно ліквідована».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Орбан готує «сюрприз», Зеленський – угоду? Чого очікувати в Будапешті 7-8 листопада
У Будапешті 7-8 листопада відбудуться дві масштабні політичні події: саміт Європейського політичного співтовариства (ЄПС), який об’єднає понад 40 лідерів з майже всіх європейських держав (крім Білорусі та Росії), та саміт 27 лідерів Євросоюзу. Чого очікувати від цього першого зібрання глав західних держав після виборів у США та першого візиту українського президента до Угорщини?
У G7 готують «скоординовану відповідь» на залучення Росією військ КНДР
Міністри закордонних справ країн «Групи семи» і трьох країн-союзниць заявили, що серйозно занепокоєні розгортанням військ Північної Кореї в Росії для потенційного використання на полі бою проти України і працюють над «скоординованою відповіддю» на це.
Відповідна заява міністрів опублікована на сайті МЗС Японії. Її підписали члени «Групи семи» – США, Японія, Італія, Велика Британія, Німеччина, Франція, Канада, а також Південна Корея, Австралія, Нова Зеландія і високий представник ЄС.
«Пряма підтримка КНДР агресивної війни Росії проти України, окрім демонстрації відчайдушних зусиль Росії компенсувати свої втрати, стане небезпечним розширенням конфлікту з серйозними наслідками для європейського й індо-тихоокеанського миру й безпеки. Це буде подальшим порушенням міжнародного права, в тому числі найважливіших принципів Статуту ООН», – йдеться в заяві.
«Ми закликаємо КНДР припинити надання допомоги Росії в її агресивній війні. Ми знову підтверджуємо нашу непохитну відданість підтримці України, яка захищає свою свободу, суверенітет, незалежність і територіальну цілісність. Ми працюємо з нашими міжнародними партнерами над скоординованою відповіддю на цей розвиток подій», – додали міністри.
У своєму вечірньому відеозверненні 4 листопада президент України Володимир Зеленський заявив про 11 тисяч військових Північної Кореї в Курській області Росії, нарікнувши на брак реакції союзників і партнерів на зростання числа північнокорейських військових поблизу українського кордону.
У Пентагоні підтвердили перебування щонайменше 10 000 військових КНДР у Курській області РФ.
«Ці цифри можуть дещо зрости в перерахунку на загальну кількість військ КНДР у Росії. Ми бачили повідомлення преси про нібито бойові дії. Ми розглядаємо їх, але на даний момент не можемо підтвердити ці повідомлення», – сказав речник Міноборони США Пет Райдер.
Він також не зміг підтвердити повідомлення про обмежену кількість північнокорейських військ на окупованих територіях на сході України.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб, серед них – 500 офіцерів, зокрема три пхеньянські генерали.
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
Громадянин Узбекистану отримав п’ять років ув’язнення за участь у вторгненні РФ в Україну
Суд у Ферганській області Узбекистану засудив до п’яти років позбавлення волі 51-річного місцевого жителя Алішера Холікова за найманство. Холіков підписав річний контракт із російським Міністерством оборони, але прослужив кілька місяців, потрапивши до шпиталю в перші ж хвилини реальних бойових дій, пише Gazeta.uz.
Як йдеться в матеріалах справи, Холіков приїхав до російського Санкт-Петербурга у пошуках роботи. У листопаді минулого року після сутички з роботодавцем через невиплату зарплати Холікова затримала поліція. За даними ЗМІ, у відділку під загрозою кримінального переслідування він підписав контракт з Міністерством оборони Росії.
Через два місяці навчання узбекистанця відправили до зони бойових дій. 4 лютого він перейшов кордон України. Колона була атакована безпілотником, Холіков був тяжко поранений і госпіталізований у Москві. За випискою зі шпиталю його списали, а потім запропонували російське громадянство, але Холіков від нього відмовився і поїхав додому. За підписання контракту і поранення він отримав 800 тисяч рублів (трохи більше за вісім тисяч доларів).
Холіков визнав провину і покаявся, стверджується у матеріалах справи. За висунутим звинуваченням йому загрожувало до 12 років ув’язнення.
Влада країн Центральної Азії неодноразово попереджала громадян про відповідальність за участь у війні проти України. У жовтні суд у Самаркандській області Узбекистану засудив 56-річного місцевого жителя до трьох років колонії. У вересні суд у Ташкенті засудив до обмеження свободи найманця ПВК «Вагнер». Той не встиг взяти участь у війні, натомість встиг взяти участь у заколоті ПВК і марші на Москву.
Одна людина постраждала через удар РФ по Харкову – влада
У Харкові внаслідок удару російських військ 5 листопада постраждала одна людина, повідомила місцева влада.
«Попередньо, удар по Шевченківському району, поряд з житловою забудовою. Вже маємо інформацію про одного постраждалого», – написав у телеграмі міський голова Ігор Терехов.
За його словами, уражень зазнав пʼятиповерховий багатоквартирний будинок: на другому, третьому і четвертому поверхах вибиті вікна, біля будинку пошкоджені авто. Постраждала – одна жінка.
«Відповідні служби обстежують місце прильоту. Попередньо удар було скоєно «Шахедом», – додав мер.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов зазначив, що жінці надали допомогу на місці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Сюди насуваються війська РФ: горе, сльози і життя біля лінії фронту на Донбасі (відео)
Костянтинівка – це ще одне місто Донецької області, до якого намагаються прорватися російські війська. Наразі російське угруповання в районі Часового Яру утримують ЗСУ. Згідно з мапою DeepState, на певних ділянках фронту до Костянтинівки залишилося 7–8 кілометрів. Що зараз відбувається у місті, дивіться у репортажі Андрія Кузакова.
Генштаб повідомив про 75 бойових зіткнень на фронті, більшість із них – на Курахівському напрямку
Російські військові продовжують штурмувати позиції українських сил, від початку доби відбулося 75 бойових зіткнень, повідомив у вечірньому зведенні 5 листопада Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, більшість атак було на Курахівському напрямку.
«На Курахівському напрямку ворог атакував 53 рази поблизу Вовченка, Степанівки, Іллінки, Берізки, Кремінної Балки, Новоселидівки, Новодмитрівки, Гострого, Максимільянівки, Антонівки, Єлизаветівки і Катеринівки. Наразі точаться 26 боєзіткнень», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, бої також точилися на Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Покровському, Времівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
Вранці 5 листопада український Генштаб повідомив, що армія Росії атакувала минулої доби рекордну кількість разів – 230. З них 84 штурми було на Курахівському напрямку, а 17 – на Времівському, який після захоплення Вугледара можна вважати Курахівським. Таким чином, агресор намагався прорватися до Курахового з півночі, сходу та півдня більш ніж 100 разів за добу, пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії.
Водночас проєкт DeepState повідомив про нові просування російської армії навколо Курахового – агресор просунувся на схід від міста й окупував село Степанівка. Тепер російська армія стоїть на північному березі Курахівського водосховища, на південь від якого розташована більша частина міста.
На початку жовтня російські війська окупували Вугледар, наприкінці – Селидове, між ними – понад десяток сіл і селищ. За підрахунками німецького видання Welt, російські війська захопили понад 470 кв. км лише за місяць, і це найбільший приріст захопленої території з березня 2022 року.
Удар Росії по аеропорту Івано-Франківська: коригувальників засудили до 13 років ув’язнення – ОГП
Троє людей отримали вироки у справі про наведення ракетного удару по аеропорту в Івано-Франківську в 2022 році – про це повідомив Офіс генерального прокурора 5 листопада.
За повідомленням, суд визнав їх винними у державній зраді і призначив по 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
«У суді прокурори довели, що засуджені сприяли російським спецслужбам у підготовці ракетного удару по аеропорту Івано-Франківська 24 лютого 2022 року», – заявляє відомство.
За даними відомства, засуджені – мешканець Харкова та двоє киян, які були завербовані до початку повномасштабного вторгнення та отримали завдання зібрати інформацію про міжнародний аеропорт і військовий аеродром в Івано-Франківській області:
«Вони переїхали до Прикарпаття, двоє з них оселилися неподалік стратегічних об’єктів, де фіксували рух військових літаків і фотографували критично важливі інфраструктурні об’єкти. Після ракетного удару по аеропорту 24 лютого 2022 року агенти зняли відео, зафіксувавши наслідки атаки».
Третій обвинувачений, за даними слідства, відповідав за передачу зібраної інформації замовникам та організацію їхнього нелегального перетину кордону через Закарпатську область.
У березні 2022 року поліція Івано-Франківської області повідомила про затримання коректувальника вогню, який навів удар російського «Калібру» на Івано-Франківський аеродром. Росія завдала удару по летовищу 24 лютого 2022 року, в перший день повномасштабного вторгнення до України.
Війська РФ почали масовано атакувати під Кураховим: чому агресор так поспішає?
Вранці 5 листопада український Генштаб повідомив, що армія Росії атакувала минулої доби рекордну кількість разів – 230. З них аж 84 штурми сталося на Курахівському напрямку, а 17 – на Времівському, який після захоплення Вугледара можна вважати Курахівським.
Таким чином, агресор намагався прорватися до Курахового з півночі, сходу та півдня більш ніж 100 разів за добу.
DeepState ж повідомив про нові просування російської армії навколо Курахового – агресор просунувся на схід від міста та окупував село Степанівка.
Тепер російська армія стоїть на північному березі Курахівського водосховища, на південь від якого розташована більша частина міста.
Просунулися загарбники і на південь від Курахового – в районі села Богоявленка, ймовірно, намагаючись убезпечити себе від ударів ЗСУ з флангів.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Двоє людей загинули через удар РФ по Глушківці на Харківщині – ОВА
Двоє людей загинули 5 листопада внаслідок російського обстрілу села Глушківка Купʼянського району, повідомила Харківська обласна військова адміністрація.
За повідомленням, обстріл був здійснений близько 14:00.
Загиблі – чоловік і жінка 48 років.
Раніше сьогодні в ОВА повідомляли про обстріл російськими військами цивільного підприємства в селі Капитолівка Ізюмської тергромади, внаслідок якого зазнав поранень 40-річний чоловік.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Удар Росії по Запоріжжю: 5 людей госпіталізовані, вони в стані середньої тяжкості
П’ятьох постраждалих внаслідок удару військ Росії по Запоріжжю госпіталізували в одну з лікарень міста. У медичному закладі, де ті наразі перебувають, зазначають, що всі вони мають середній стан тяжкості, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Усього до медзакладу бригади швидкої, поліція та бригади швидкого реагування доставили 13 постраждалих. Всі вони – в стані середньої тяжкості, на догоспітальному етапі їм була надана допомога, повідомила завідувачка відділення екстреної медичної допомоги лікарні, де перебувають постраждалі, Тетяна Кравченко.
«Це 13 осіб – дві жінки та 11 чоловіків. Госпіталізовано до закладу п’ятьох пацієнтів. Одна жінка 62 років та четверо чоловіків. Двоє з них перебувають в операційній. Це чоловік 44 років з вогнепальним осколковим пораненням голови та кінцівок та чоловік 52 років з вогнепальним осколковим пораненням голови та лицьового черепу. Шість чоловік відмовились від госпіталізації», – сказала вона.
Також наразі ще двоє постраждалих проходять обстеження в медзакладі, після якого буде прийматися рішення щодо їхньої подальшої шпиталізації.
За останніми даними обласної влади, внаслідок російського удару по Запоріжжю вранці 5 листопада були поранені 24 людини, шестеро людей загинули.
Уряд звільнив заступника міністра оборони Джигиря
Кабінет міністрів ухвалив низку кадрових рішень 5 листопада, повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
За його словами, Кабмін звільнив:
- Юрія Джигира з посади заступника Міністра оборони України
- Євгенія Горовця з посади першого заступника Міністра юстиції України
- Володимира Трофименка з посади заступника Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України
Також уряд призначив заступників міністра юстиції – першого заступника Миколу Кучерявенка та Світлану Терещенка.
1 жовтня Кабмін не погодив звільнення Юрія Джигира з посади заступника міністра оборони.
Він був призначений заступником міністра у вересні 2023 року.