Росія вперше за 15 днів вивела у Чорне море ракетоносій з «Калібрами» – ВМС
Вранці 2 листопада в акваторії Чорного моря перебуває корабель із крилатими ракетами типу «Калібр» на борту. Росія вивела його на бойове чергування у регіоні після паузи у понад два тижні, йдеться в повідомленні Військово-морських сил Збройних сил України (ВМС ЗСУ).
За даними військових, «наразі у Чорному морі був зафіксований один ворожий корабель, який є носієм крилатих ракет «Калібр» загальним залпом до 4 ракет».
Крім того, у ВМС кажуть, що в Азовському морі кораблі РФ відсутні.
Востаннє до цього російські ракетоносії були помічені в Чорному морі 19 жовтня, але тоді вони не мали «Калібрів» на борту. 17 жовтня у цій акваторії фіксували корабельне угруповання РФ з крилатими ракетами. Тобто 15 діб тому.
За даними ВМС, 2 листопада також був помічений один російський корабель у Середземному морі, який є носієм «Калібрів», загальним залпом до 8 ракет.
Раніше речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук заявив, що російський флот фактично більше не може впливати на перебіг бойових дій в Україні.
У квітні у ВМС України заявили, що від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
У червні представник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
Кличко: у Києві внаслідок падіння уламків дрона на будинок постраждало двоє людей
У Києві внаслідок падіння уламків дронів на житловий будинок постраждало двоє людей, повідомив мер столиці Віталій Кличко.
«Наразі двоє постраждалих у Святошинському районі в житловому будинку, де сталася пожежа внаслідок влучання уламків БпЛА», – розповів він.
За даними Кличка, одного з них госпіталізували, одному медики надали допомогу на місці.
У ДСНС уточнили, що було ліквідовано пожежу, що сталася через ворожу атаку в Святошинському районі столиці.
«Внаслідок атаки БпЛА сталось загоряння на площі 50 кв. м. Пожежу ліквідовано. На 16-му поверсі та часткове руйнування у квартирах на 15 та 16 поверхах 16-поверхового житлового будинку», – зазначили у відомстві.
Рятувальники кажуть, що евакуювали 18 мешканців будинку, одна людина постраждала. На місці працювало 9 одиниць техніки й 40 чоловік особового складу ДСНС.
За даними Київської міської військової адміністрації (КМВА), уламки російських безпілотників впали у Солом’янському, Святошинському та Дніпровському районах Києва.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
1000 днів війни РФ проти України: Британія анонсувала засідання Радбезу ООН
Велика Британія анонсувала засідання Радбезу, приурочене до 1000 днів повномасштабної війни РФ проти України, на ньому головуватиме міністр закордонних справ країни Девід Леммі. Про це на пресконференції заявила Барбара Вудворд – постійний представник Британії при ООН, яка цього місяці головує у Раді.
Засідання відбудеться 18 листопада.
«Ми ніколи не заспокоїмося щодо такого кричущого порушення Статуту ООН, тому що Путін не зупиниться на Україні. Просто подивіться на рівень хаосу і конфліктів у всьому світі, які можна простежити до Росії. Росія не заперечує того факту, що вона укладає угоди з Північною Кореєю, щоб використовувати північнокорейські війська як гарматне м'ясо для своєї катастрофічної війни», – сказала представник Британії.
Вона зазначила, що Росія також закуповує в Ірану безпілотники та боєприпаси й фінансує підтримку тероризму на Близькому Сході. За її словами, Іран та КНДР вимагають від Москви високу ціну за свою підтримку.
Вудворд каже, що Британія буде використовувати своє головування в Радбезі ООН для викриття «російської дезінформації та їхніх злочинів». За її словами, Лондон планує провести «конструктивне та ефективне» головування.
2 листопада розпочалась 983 доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
За останніми даними ООН, у вересні в Україні загинуло щонайменше 208 цивільних людей і 1 220 зазнало поранень, «що стало місяцем із найбільшою кількістю жертв серед мирного населення у 2024 році». Загалом станом на кінець вересня внаслідок російської агресії в Україні загинули 11973 людини, 25943 поранені. В організації кажуть, що реальна кількість може бути більшою, оскільки деякі звіти ще очікують на підтвердження.
МЗС: одна з країн готова стати державою-покровителькою для допомоги українцям у Росії
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що на конференції в Канаді одна з країн заявила про готовність стати державою-покровителькою для допомоги українцям, які перебувають у Росії.
«На зустрічі в Канаді цього тижня одна держава висловила готовність стати державою-покровителькою в рамках Женевських конвенцій, щоб допомогти українцям у Росії. Ми працюємо над тим, щоб це стало можливим», – написав він у соцмережі Х.
Але міністр не уточнив, про яку країну йдеться.
Державою-покровителькою є держава, чиє дипломатичне представництво в одній країні представляє іншу країну.
Учасники Міністерської конференції з людського виміру Формули миру в Монреалі схвалили Спільне комюніке, яким узгодили в Монреальські зобов’язання – вони покликані сприяти поверненню всіх полонених і депортованих українців.
Монреальські зобов’язання складаються з чотирьох пунктів. Перший передбачає зобов’язання посилити співпрацю між Україною, державами-партнерами та міжнародними організаціями для консолідації зусиль у повернення всіх полонених і депортованих українців; виступати за дотримання Женевських конвенцій та проводити дискусії на високому рівні з державами-посередниками, яким довіряють, з метою надання допомоги та підтримки українцям у Росії.
Як зауважують в Офісі президента, один із найважливіших пунктів – пошук довірених країн-посередників для переговорів із РФ щодо повернення українських військових, цивільних і дітей додому.
Загалом участь у цій конференції взяли понад 70 держав і міжнародних організацій.
Президент України Володимир Зеленський розкритикував партнерів за відсутність дій у відповідь на залучення Росією військ Північної Кореї.
За його словами, Україні відомо, де Росія на своїй території накопичує солдатів з КНДР, і можна було б ударити превентивно, якби у Києва була можливість «бити достатньо далекобійно» – це залежить від партнерів.
«Але замість такої необхідної далекобійності Америка спостерігає, Британія спостерігає, Німеччина спостерігає. Всі просто чекають, поки ще й північнокорейські військові почнуть завдавати ударів по українцях. Кожен у світі, хто дійсно хоче, щоб ця війна Росії проти України не розширювалась і щоб війна з Європи не перекинулась на інші регіони світу, – кожен мусить не просто спостерігати. Треба діяти», – йдеться у дописі в його телеграм-каналі.
Зеленський наголошує, що треба, щоб слова про неприпустимість ескалації та розширення війни співпадали з діями.
Пентагон раніше висловлював занепокоєння через ймовірну залученість Росією військ з КНДР у війну проти України. За даними Вашингтона, у Курській області РФ перебуває приблизно 8 тисяч північнокорейських військових, які можуть бути залучені до бойових дій проти України «найближчими днями».
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб, серед них – 500 офіцерів, зокрема три пхеньянські генерали.
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
Поліція: у Харкові зросла кількість постраждалих через ракетний удар РФ
У Харкові зросла кількість постраждалих після ракетного удару РФ, повідомляє у телеграмі пресслужба Національної поліції.
«Харків. Станом на 22:00 внаслідок ракетного удару по місту загинув поліцейський, ще 30 працівників поліції, рятувальник та дев’ятеро цивільних поранені», – йдеться у повідомленні.
На місці влучання тривають аварійно-рятувальні роботи.
Раніше було відомо про одного загиблого та 26 поранених поліцейських внаслідок російського удару по місцю дислокації правоохоронців. Також були травмовані щонайменше четверо цивільних.
За даними поліції, російські війська вдарили ракетами С-400.У прокуратурі уточнили, що 1 листопада близько 16:00 війська РФ завдали удар двома ракетами по місцю дислокації поліції в одному з районів Харкова.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Росії.
Від початку доби на Курахівському напрямку відбулося 48 із 126 боєзіткнень – Генштаб ЗСУ
З початку доби на фронті відбулося 126 бойових зіткнень, найбільше атак військ РФ відбулося на Курахівському і Поеровському напрямках, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу 1 листопада.
«На Курахівському напрямку на цей час доби нараховується 48 боєзіткнень. Атаки противника відбивались нашими воїнами в районах Острівського, Ільїнки, Новоселидівки, Кремінної Балки, Новодмитрівки, Вовченки, Максимільянівки, Дальнього, Антонівки та Катеринівки. Окупанти скидали КАБи біля Курахового та Дальнього», – вказано у повідомленні.
За даними ЗСУ, війська РФ атакують на Покровському напрямку, де зафіксовано 36 штурмових і наступальних дій в районах Сухої Балки, Сухого Яру, Миролюбівки, Миколаївки, Лисівки, Крутого Яру, Новогродівки та Селидового.
«На Лиманському напрямку за день російські війська 14 разів штурмували позиції українських захисників в районах Дружелюбівки, Катеринівки, Греківки, Макіївки, Тернів та в Серебрянському лісі. Всі атаки противника відбито», – кажуть у штабі.
Також війська РФ атакували на Харківському, Куп’янському, Краматорському, Торецькому, Времівському і Придніпровському напрямках.
Армія РФ продовжує просуватися на півдні Донбасу – біля Новоукраїнки та Богоявленки на північ від Вугледару, вранці 1 листопада повідомив проєкт DeepState. Звідси до Курахового залишається близько 10 кілометрів прямо на північ.
Також армія РФ просунулась вперед на низці ділянок на схід від Курахового – біля Максимільянівки, Костянтинівки та Перемоги. І на північ від міста – у селі Новодмитрівка.
Таким чином, фронт навколо Курахового стискається з усіх боків. Судячи з карти, саме це місто Росія обрала наступною ціллю свого наступу – і, можливо, головним трофеєм своєї осінньої кампанії, повідомляє проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії.
Розвідка Британії: війська КНДР і Росії зіткнуться із труднощами оперативної сумісності
Близько 10 тисяч військовослужбовців Корейської Народно-Демократичної Республіки (КНДР) перебувають в Росії. Майже напевно, що частина з них вже розгорнута в Курській області, підтверджує 1 листопада Міністерство оборони Великобританії у мережі X.
Розвідка Британії вважає, що російські та північнокорейські війська зіткнуться з труднощами оперативної сумісності, якщо раніше не проводили спільних військових навчань.
«Війська КНДР, які ведуть бойові дії, майже напевно матимуть проблеми з експлуатацією російської техніки, інтеграцією в російську структуру командування і управління та подоланням мовного барʼєру з російськими військами», – йдеться у дописі.
Розвідники зазначили, що, завдяки відправці військ, КНДР отримала високу міжнародну підтримку з боку Росії і забезпечила собі торгового партнера, готового порушити санкції.
Днями Пентагон заявив, що КНДР направила близько 10 000 солдатів для навчання на сході Росії, що, ймовірно, посилить російські сили поблизу України протягом наступних кількох тижнів.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
Розробити дорожню карту для повернення українських військовополонених та цивільних депортованих: і дорослих, і дітей. Так звучала основна мета дводенної Міністерської конференції, яку спільно організували Канада, Норвегія та Україна у Монреалі.
По її завершенню стало відомо і про перші зобов’язання, які на себе взяли деякі з понад 70 країн, які за інформацією Офісу президента України були учасниками конференції. Зокрема, міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі після дискусій у Монреалі повідомила, що такі країни, як Катар, ПАР і Ватикан висловили готовність стати посередниками між Україною та Росією задля повернення українських депортованих дітей.
У Києві попрощалися з полеглим захисником України Андрієм Романюком (фотосвідчення)
У Києві попрощалися з учасником Революції Гідності, командиром відділення ударних БПЛА «Карпатська Січ» Андрієм «Воробєєм» Романюком. Прощання з загиблим військовим відбулося у Михайлівському Золотоверхому соборі та на Майдані Незалежності у Києві. Поховають загиблого захисника 2 листопада у Вінниці.
Сили РФ поцілили у багатоповерхівку в Куп’янську, є постраждалі – Синєгубов
Російські війська поцілили у багатоповерхівку в Куп’янську, постраждали двоє людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Близько 21 години ворог вдарив КАБом по м. Куп’янськ. Є влучання у п’ятиповерховий житловий будинок. Попередньо, постраждали дві людини», – написав він у телеграмі.
Екстрені служби працюють над ліквідацією наслідків.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Росії.
Влада: у Сумах через російську атаку постраждали п’ятеро людей, серед них – жінка при надії
У Сумах через російську атаку постраждали п’ятеро людей, серед них – жінка при надії, повідомила у телеграмі міська рада.
Усі постраждалі доправлені до медичного закладу.
«Одна людина перебуває у важкому стані, у решти ушкодження середньої тяжкості (серед них вагітна)», – йдеться у повідомленні.
За даними Офісу генпрокурора, близько 19:40 сили РФ атакували безпілотником дев'ятиповерхівку в Сумах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Умєров обговорив з Остіном ситуацію на фронті і залучення РФ військових з КНДР у війну
Міністр оборони України Рустем Умєров провів щотижневий відеодзвінок із міністром оборони США Ллойдом Остіном – сторони обговорили поточну ситуацію на фронті, зокрема, на Покровському та Курському напрямках.
Як повідомив Умєров, також обговорили залучення РФ військових з КНДР у війну проти України.
«Окремо зосередили увагу на подальшій підтримці з боку США оборонної індустрії України. Зі свого боку, Україна активно розвиває власне виробництво і вдячна Сполученим Штатам за допомогу в цьому напрямку», – написав він у фейсбуці.
У Міноборони США про цю розмову наразі не повідомляють.
Пентагон раніше висловлював занепокоєння через ймовірну залученість Росією військ з КНДР у війну проти України. За даними Вашингтона, у Курській області РФ перебуває приблизно 8 тисяч північнокорейських військових, які можуть бути залучені до бойових дій проти України «найближчими днями».
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб, серед них – 500 офіцерів, зокрема три пхеньянські генерали.
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
Армія РФ просувається швидко, лунають заяви про обвал фронту: чи під загрозою оборона ЗСУ?
На околицях порослими бур’яном вулицями блукають здичавілі в’єтнамські свині, що були домашніми. Це екзотика, та найбільше тут собак – вони з нашийниками, але так само без господарів. Ближче до центру поміж побитих обстрілами армії РФ будинків вже можна побачити нечисленних мешканців, а ще «зуби дракона» – оборонні споруди з бетону у формі пірамід. Це – Покровськ. Навіть перші два роки великого вторгнення це велике місто Донбасу з потужною промисловістю лишалось тиловим – зараз агресор вже за 6 км від нього. Аналітики прогнозують, що Покровськ може бути наступною топ-мішенню Росії.
Армія РФ почала масований наступ 10 жовтня 2023 року, націлилась на Авдіївку. Після місяців важких боїв 13 лютого українські підрозділи залишили місто. Відтоді з різною швидкістю агресор просувається Донеччиною. Восени темп пришвидшився. На початку жовтня російські війська окупували Вугледар, наприкінці – Селидове, між ними – понад десяток сіл і селищ. За підрахунками німецького видання Welt, російські війська захопили понад 470 кв. км лише за місяць, і це найбільший приріст захопленої території з березня 2022 року. Деякі експерти та військові заговорили про обвал фронту, зокрема, таку оцінку надав генерал-майор ЗСУ Дмитро Марченко.
Чи дійсно фронт обвалився? Розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Фронт сиплеться?..
«Фронт у нас посипався», – таку пряму і відверту оцінку дав генерал-майор ЗСУ Дмитро Марченко у розмові з громадським діячем Бориславом Березою.
Однак заява військового такого рівня не спричинила ефекту бомби, що вибухнула, хоча і розійшлась інфопростором. А все тому, що розмови про кризу на фронті вже не один тиждень точаться в армійських та експертних колах.
Західні оглядачі взагалі називають ситуацію катастрофічною. За підрахунками німецького видання Welt, армія РФ захопила понад 470 кв. км лише за останній місяць. І це – найбільші темпи просування російських військ з березня 2022 року. З них лише за останній тиждень жовтня найбільшу площу від початку цього року, йдеться більш ніж про 200 кв. км, – такого висновку дійшов Bloomberg, спираючись на мапу DeepState.
У Києві на Аскольдовій могилі вшанували пам’ять Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла – фото
У Києві вшанували пам’ять Героя України Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла.
Люди зібралися на Аскольдовій могилі, де похований військовий.
Сьогодні Дмитру Коцюбайлу виповнилося би 29 років. Він загинув 7 березня 2023 року під Бахмутом.
Герой України Дмитро «Да Вінчі» Коцюбайло був добровольцем «Правого сектора», брав участь у бойових діях з 2014 року. У березні 2016-го став командиром 1-ї окремої штурмової роти «Вовки Да Вінчі», згодом переформатованої в батальйон.
МВС: у Харкові війська РФ атакували місце дислокації поліцейських: один загиблий і 30 поранених
У Харкові один загиблий та 26 поранених поліцейських внаслідок російського удару по місцю дислокації правоохоронців. Травмовано ще щонайменше чотирьох цивільних, повідомив очільник Мінстерства внутрішніх справ Ігор Клименко.
Серед поранених є поліцейські у тяжкому стані. Лікарі борються за їхні життя, зазначив міністр.
У прокуратурі уточнили, що 1 листопада близько 16:00 війська РФ завдали удар двома ракетами по місцю дислокації поліції в одному з районів Харкова. Попередньо, російська армія вдарила по місту двома ракетами типу С-300/400.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Військових медиків не переводять у піхоту», – речник Генштабу ЗСУ Дмитро Лиховій
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський ухвалив рішення посилити медичні служби в зоні бойових дій. Про це в коментарі Радіо Свобода («Свобода.Live») розповів речник Генерального штабу ЗСУ Дмитро Лиховій.
«Для цього буде задіяно медичний персонал із закладів охорони здоровʼя, тобто госпіталів медичних сил збройних сил України. Хочу зробити важливе уточнення – медики будуть задіяні лише на медичних посадах, при тому що у медичних силах є й інші військовослужбовці не лише медичного профілю. Медики ж, будуть виконувати обовʼязки у стабілізаційних пунктах бригад», – сказав речник.
Робитимуть це на ротаційній основі, каже Лиховій, тобто медиків відправлятимуть у відрядження.
«Це загальноприйнята практика, коли відбуваються ротації різних структур оборони України між фронтом і тилом», – пояснив він.
За словами речника, посилення стабпунктів фахівцями-медиками відбувається за запитом командирів бойових частин. Основне завдання медиків – оперативна стабілізація поранених на місці. Чим швидше поранений військовослужбовець отримає фахову медичну допомогу, тим більші його шанси на виживання.
«Ще раз наголошу військових медиків не переводять у піхоту, як дехто інтерпретує. Військові медики і далі працюватимуть за своїм безпосереднім фахом, але у відрядженні на лінії фронту і потім повернуться на своє основне місце служби», – каже Лиховій.
Напередодні народна депутатка Мар’яна Безугла заявила, що Генштаб Збройних сил України ухвалив рішення про переведення не лише медиків, а й інших фахівців із тилових підрозділів до піхотних бригад. За її словами, на всі тилові підрозділи надійшло розпорядження, відоме як «завдання 1/5», за яким певну частину персоналу переводять до бойових частин.
«Якщо медику пощастить отримати посаду за фахом, він працюватиме медиком; якщо ж ні – піде у піхоту. І мали раніше численні випадки, коли медики опинялися на посадах піхотинців, не кажучи вже про інших фахівців. Це триває, але зараз має шанс досягти свого апогею», – писала у дописі Безугла.
29 жовтня ВР підтримала закони про продовження мобілізації та воєнного стану – до 7 лютого 2025 року. Це вже 13-те аналогічне рішення від початку повномасштабної війни.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
США оголосили про надання нового пакета допомоги Україні на 425 млн доларів
США оголосили про надання нового пакета військової допомоги Україні на 425 мільйонів доларів США.
Як повідомляє пресслужба Пентагону, цей пакет, який надається за президентським рішенням у рамках PDA (Presidential Drawdown Authority, вміст передається одразу із запасів США), надасть Україні додаткові можливості для задоволення її найнагальніших потреб, зокрема перехоплювачі протиповітряної оборони, боєприпаси для ракетних систем та артилерії, бронетехніку та протитанкове озброєння.
У Міноборони США уточнили вміст пакета допомоги:
- боєприпаси для національних передових зенітно-ракетних комплексів (NASAMS)
- ракети для ПЗРК Stinger
- обладнання і боєприпаси для протидії безпілотним авіаційним системам (c-UAS)
- боєприпаси класу «повітря-земля»
- Боєприпаси для систем HIMARS
- 155-мм та 105-мм артилерійські боєприпаси
- Ракети TOW
- Протитанкові комплекси Javelin та AT-4
- Бронетранспортери Stryker
- Стрілецька зброя та боєприпаси
- Медичне обладнання
- обладнання та боєприпаси для підривних робіт
- запасні частини, допоміжне обладнання, послуги, навчання і транспортування.
Напередодні глава Пентагону Ллойд Остін анонсував нову військову допомогу Києву. Він зазначив, що йдеться про артилерію, протиповітряну оборону, бронетехніку, боєприпаси та інше важливе озброєння.
У вересні президент США Джо Байден оголосив про виділення Україні загалом 7,9 мільярда доларів американської допомоги в межах Ініціативи сприяння безпеці України.
З початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року станом на 15 жовтня Сполучені США виділили понад 59,1 мільярда доларів на безпекову допомогу Україні.
Прокуратура: армія РФ ударила по Харкову двома балістичними ракетами, є руйнування і постраждалі
Російські війська 1 листопада атакували Харків двома балістичними ракетами. Унаслідок атаки зруйновано два приватних будинки, постраждало двоє людей. Про це повідомив речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко.
«Близько 16 години росіяни завдали удару по Основ’янському району Харкова. Було запущено дві балістичні ракети. Внаслідок вибуху дуже пошкоджено два приватних будинки», – сказав він.
Рятувальники розбирають завали.
За попередніми даними прокуратури, удару завдано з території населеного пункту Строітєль Бєлгородської області РФ «Іскандером-М».
Раніше очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов написав про пошкодження житлової інфраструктури, а згодом додав про «приліт» у житловий приватний будинок. За його даними, дві людини зазнали гострої реакції на стрес. Пошкоджені десятки житлових приватних та багатоквартирних будинків.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Польщі готуються до можливої нової хвилі біженців з України
Люблінське воєводство готується до можливої нової хвилі біженців з України. Про це у коментарі Радіо Свобода повідомив генеральний консул України у Любліні Олег Куць. За словами дипломата, щомісяця у місті проводять засідання координаційної групи з питань допомоги громадянам України на території Люблінського воєводства, на яких, зокрема, обговорюють ці питання.
Він додав, що якихось серйозних сигналів про ймовірний великий наплив українців немає.
«Перед зимою, як і минулого року, цьому питанню ми приділяємо більше уваги. Днями була така зустріч, ми пропрацьовували різні сценарії. Можу сказати, що в Люблінському воєводстві високий рівень готовності. Є списки волонтерів, які у 2022 році допомагали нашим громадянам. У цьому списку кілька сотень волонтерів, яких при потребі зберуть і залучать до допомоги. Є чітке розуміння хто чим займатиметься, хто працюватиме на кордоні, хто на вокзалі», – розпровів Олег Куць.
Крім представників органів місцевої влади, неурядових організацій, волонтерів та українських дипломатів, до координаційної групи входять представники управління Верховного комісара ООН у справах біженців, які консультують волонтерів про різні гранти, на які можна податися, щоб отримати фінансову допомогу для підтримки біженців.
За словами генерального консула України у Любліні Олега Куця, чи буде нова хвиля українців-втікачів від війни до Польщі залежить від кількох чинників, зокрема, від російських атак на енергетичну інфраструктуру України та ситуації на фронті.
Напередодні у коментарі польському медіа RMF FM воєвода Люблінського воєводства Кшиштоф Коморський сказав, що у разі потреби пункти прийому біженців можуть розгорнути протягом 24-48 годин.
«Якщо буде потреба надати допомогу людям, які тікають від війни чи холоду, будемо до цього готові. У попередні роки були такі місяці, коли це було кілька сотень людей щоденно, а було і кілька тисяч. Це були найбільші потоки, ми до цього теж готові, але я думаю, що нам це більше не загрожує», – зазначив Коморський.
У травні посол України в Польщі Василь Зварич повідомляв, що кількість громадян України, які прибули до Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, зменшилася з 1,3 мільйона до 950 тисяч.