Удар по «університету Путіна» у Чечні. Атака України чи підпільна боротьба на Кавказі?
Вранці 29 жовтня в чеченському Гудермесі спалахнув дах однієї із будівель на території «російського університету спецназу» (або «університету Путіна») – найбільшої бази в країні з підготовки найманців на війну проти України. Як заявив глава республіки Рамзан Кадиров, це результат першої атаки безпілотників на регіон, проте в офіційному зведенні Міноборони Росії за цей день цей удар не згадується.
За словами політика, будівля пустувала, тому ніхто не постраждав, але вже надвечір він змінив свою версію – через атаку нібито загинули українські військовополонені. Наскільки правдоподібними є слова Кадирова і які існують версії події, розбиралася редакція проєктуРадіо Свобода Кавказ.Реалії.
Прокудін: через російський обстріл загинув житель Херсонщини
Цивільний загинув через російський обстріл села Микільське Дар’ївської громади на Херсонщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його даними, армія РФ обстріляла село близько 10:30 30 жовтня.
«Ворожий обстріл обірвав життя 38-річного чоловіка. Мої співчуття рідним загиблого», – написав Прокудін.
Раніше голова Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко повідомив про поранення 50-річої жінки з Приозерного. Її госпіталізували з контузією, вибуховою та закритою черепно-мозковою травмами внаслідок російського обстрілу селища.
Внаслідок російських атак за попередню добу, за даними обласної влади, загинули троє людей, ще 15 зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Словацький прем’єр Фіцо хоче до Москви 9 травня і повторює наратив Путіна про війну
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо дав інтерв’ю програмі російського телебачення «60 хвилин», яку веде пропагандистка Ольга Скабєєва. Серед іншого, він заявив, що прагне відвідати Москву 9 травня, коли в РФ відзначатиметься 80-та річниця перемоги над нацистською Німеччиною в Другій світовій війні.
«Я вважатиму за честь приїхати до Москви для участі у святкуванні 80-річчя завершення Другої світової війни і насамперед перемоги над фашизмом. Я відчуваю, що це мій особистий обов’язок», – зазначив словацький прем’єр (Фіцо помиляється – у травні 1945 року Друга світова війна завершилася лише в Європі, натомість в Азії й на Тихому океані вона тривала до 2 вересня – ред.).
Говорячи про війну в Україні, Фіцо повторив наратив, який просуває російський лідер Володимир Путін. Прем’єр-міністр Словаччини каже, що «у квітні 2022 року на столі лежали реальні домовленості, які могли б негайно покласти край війні».
Фіцо і Путін говорять про так звані стамбульські угоди 2022 року. Повна назва проєкту документа – «Договір про постійний нейтралітет та безпеку України».
Президент РФ твердить, що договір «парафували глави делегацій» і що на його основі мають укладатися будь-які наступні угоди. Член української делегації Михайло Подоляк, навпаки, заявляв, що документ не було підписано та парафовано, оскільки це прерогатива МЗС.
За твердженнями, які інший союзник Путіна, угорський прем’єр Віктор Орбан на початку липня 2024 року висловив у листі керівництву ЄС, російський лідер досі вважає стамбульський документ актуальним, і особливо посилається на його п’ятий пункт, в якому «конкретизуються міжнародні гарантії безпеки, які будуть надані Україні».
Про зміст п’ятого пункту, про який Путін розповідав Орбану, можна дізнатися із публікації газети The New York Times. У ньому йдеться про те, що в разі нападу на Україну, яка перебуває в нейтральному статусі, держави-гаранти надавали б їй допомогу. Російська сторона наполягала на тому, щоб кожна з держав-гарантів (включно з Росією) мала право вето на цю військову допомогу. Україна із цим не погодилася.
Кремль заперечує переговори з Україною щодо відмови від атак по енергетичній інфраструктурі
Речник президента РФ Дмитро Пєсков заперечує, що Москва та Київ ведуть переговори про обопільне припинення ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури, повідомляє «Інтерфакс».
«Зараз дуже багато вкидань, які не мають жодного стосунку до реалій. Навіть найбільші видання не гребують тим, ці вкидання здійснюють, ось такі публікації випускають», – сказав Пєсков.
Видання Financial Times 29 жовтня написало, що Москва та Київ ведуть «попередні обговорення» про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі за посередництва Катару. Газета наголошувала, що йдеться про «дуже ранні обговорення щодо потенційного відновлення (переговорів)».
За інформацією The Washington Post, Росія та Україна ще в серпні 2024 року планували направити до Катару делегації для початку переговорів про відмову від ударів по енергетичних об’єктах, проте їх було зірвано через наступ ЗСУ в Курській області.
«Мирна Росія існує» – в Берліні лідери російської опозиції організовують марш
Російські політики-вигнанці Ілля Яшин, Володимир Кара-Мурза та Юлія Навальна мають намір провести в Берліні демонстрацію проти війни, яку їхня країна веде проти України.
«Разом з Юлією Навальною та Володимиром Кара-Мурзою ми оголошуємо про проведення великої антивоєнної демонстрації у Берліні 17 листопада. Це буде марш із вимогою вивести російські війська з України, судити Володимира Путіна як воєнного злочинця та звільнити всіх політв’язнів», – написав Яшин у своїх соцмережах.
Політик, звільнений з ув’язнення в РФ у межах масштабного обміну в’язнями із Заходом 1 серпня, зазначив, що в Росії зараз немає можливості проводити легальні акції протесту – «людей там жорстоко б’ють і садять на величезні терміни». «Але ми все ще можемо показати, що мирна, вільна та цивілізована Росія існує. Ми існуємо, ми не мовчимо, і ми діємо разом», – заявив Яшин.
Удова загиблого за ґратами в РФ Олексія Навального Юлія опублікувала відео, в якому вона разом із Яшиним та Кара-Мурзою закликає брати участь в акції у Берліні. «Цією акцією ми хочемо не лише консолідувати демократичні та антивоєнні сили, а й підтримати наших співгромадян у Росії, які перебувають у заручниках у путінського режиму», – йдеться в підписі до відео.
Минулого тижня депутат Бундестагу від партії ХДС Родеріх Кізеветтер в інтерв’ю газеті Bild розкритикував позицію Юлії Навальної щодо російсько-української війни, яку Навальна висловила в інтерв’ю виданню Die Zeit. На думку Кізеветтера, Навальна не має співчуття до українських жертв війни, оскільки вона не розуміє законного права України на самооборону, яке «явно дозволяє та підтримує військовий наступ України на російську територію». На думку Кізеветтера, Навальна є «партнером, який не заслуговує на довіру, для відповідальної політики в рамках міжнародного права», а скоріше виступає «адвокатом імперських претензій Росії».
Приводом для реакції депутата Бундестагу стали висловлювання Навальної щодо того, як вона оцінює українську операцію в Курській області РФ. На її думку, ця ситуація «має дві сторони», і такі атаки можуть ще більше згуртувати російський народ і зміцнити владу лідера РФ Володимира Путіна. На запитання, чи вважає вона постачання зброї Україні правильним, Навальна сказала, що на це складно відповісти. «Бомби вражають і росіян», – відзначила вона. Війну російська політикиня у вигнанні вважає «війною Путіна». Водночас вона додала, що Росії колись доведеться вибачитися перед Україною.
Україна виконала всі невиконані кроки, визначені у висновку Європейської комісії від 2022 року. Про це сказано в оновленому звіті щодо розширення, який планують оприлюднити пізніше 30 жовтня. Документ, підготовлений виконавчим органом Євросоюзу, опинився в розпорядженні Радіо Свобода.
«Україна продовжувала заохочувати доброчесність і заслуги в судовій системі, а також зміцнювати антикорупційну інституційну базу та нарощувати результати правозастосування в справах про корупцію на високому рівні», – сказано у звіті.
Позитивно відзначені зусилля України щодо прав нацменшин, на яких наполягала, зокрема, Угорщина.
«Україна також переглянула своє законодавство щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин. Обмеження основних прав, пов’язані з воєнним станом, залишаються загалом пропорційними», – зауважує Єврокомісія.
Водночас у висновках сказано, що, попри прогрес у фундаментальних реформах, «потрібні подальші зусилля».
«Україні слід продовжувати зосереджуватись на подальшому створенні надійного досвіду правоохоронної діяльності у справах про корупцію на високому рівні… також посилити боротьбу з організованою злочинністю», – рекомендується в документі.
Слід також, сказано у звіті Єврокомісії, працювати над подальшим застосуванням оновленого законодавства щодо прав нацменшин у тісній кооперації з ними. У Єврокомісії наголошують і на необхідності вдосконалювати реформи в галузі державного управління та децентралізації.
«Заходи з підтримки ремонту та реконструкції інфраструктури будуть ключовими для повного відновлення економіки, особливо в енергетичному секторі, який потребує подальшої децентралізації та поліпшення управління», – йдеться у документі.
Скринінг українського законодавства на відповідність європейському, як сказано, «просувається гладко». Єврокомісія відзначає ратифікацію Україною Римського статуту й наголошує на необхідності привести у відповідність національне законодавство.
«Якщо Україна виконає всі умови, комісія з нетерпінням чекає на відкриття переговорів щодо кластерів (переговорних розділів – ред.), починаючи з основ, якнайшвидше у 2025 році», – такими словами завершується оцінка прогресу України.
Виконавчий орган ЄС регулярно інформує про стан переговорів із кандидатами на членство, включаючи Україну, Молдову, Грузію, Туреччину та країни Західних Балкан.
Європейська рада у грудні минулого року вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського союзу. Статус кандидата на вступ до Європейського союзу країни отримали у червні 2022 року.
Єрмак обговорив із Блінкеном ситуацію на фронті і заморожені активи Росії
Голова Офісу президента Андрій Єрмак зустрівся у Вашингтоні з державним секретарем Сполучених Штатів Ентоні Блінкеном, повідомляє пресслужба ОП 30 жовтня.
За повідомленням, сторони обговорили «план перемоги, ситуацію на фронті та заморожені російські активи».
«Серед інших актуальних питань – подальше зміцнення потенціалу України для захисту від російської агресії, посилення санаційного режиму та залучення дипломатичних зусиль Сполучених Штатів до реалізації Формули миру заради відновлення справедливого миру для нашої країни», – повідомляє ОП.
Крім того, під час зустрічі говорили про рух України до членства в НАТО та «відповідні кроки» для цього, а також підтримку США енергетичної системи України, зокрема, захист об’єктів критичної інфраструктури.
Раніше Блінкен повідомив про зустріч із Єрмаком, щоб обговорити «військову та економічну допомогу США та тривалі дипломатичні зусилля з підтримки України».
Президент України Володимир Зеленський на засіданні Верховної Ради 16 жовтня представив пункти пропонованого ним «плану перемоги» України у війні з Росією. Він складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. За словами президента, першим пунктом є запрошення України до НАТО.
Перед цим Зеленський перебував з візитом у США, де він обговорив план перемоги з президентом США Джо Байденом та кандидатами в президенти Камалою Гарріс та Дональдом Трампом.
Умєров: військові після служби матимуть повертати лише бронежилет і каску
Міністерство оборони спростило звітування за майно для військових, повідомив голова відомства Рустем Умєров 30 жовтня.
«Відтепер лише бронежилет і каска мають бути повернені після служби. Спальники, каремати, фляги та інші речі залишатимуться у бійців. Їм більше не доведеться думати про їх здачу», – написав він у своєму фейсбуці.
Міністр уточнив, що відповідні зміни передбачатиме наказ Міноборони.
«Цих змін дуже чекали наші воїни. Вони мають фокусуватися на бойових завданнях, а нове обмундирування ми завжди надамо», – додав він.
У жовтні 2023 року міністр оборони повідомив про спрощення процедури списання військового майна, втраченого під час бойових дій. Зміни мають скоротити процес до двох-трьох тижнів.
Відтепер для списання достатньо лише два документи, заявили у відомстві: акт про проведення пуску у ході бойових дій та акт якісного технічного стану.
Обласна влада: російська армія 16 разів обстріляла Сумщину, двоє людей поранені
Російські війська здійснили 16 обстрілів прикордонних територій та населених пунктів Сумської області за попередню добу, повідомила обласна військова адміністрація.
У регіоні зафіксували 31 вибух у Хотінській, Юнаківській, Миропільській, Андріяшівській громаді.
За даними ОВА, російські війська застосовували ствольну артилерію, керовані авіаційні бомби, ракети та безпілотники типу «Герань».
Внаслідок обстрілів двоє людей зазнали поранень:
«Хотінська громада: росіяни вдарили зі ствольної артилерії (3 вибухи), КАБами (2 вибухи), здійснили ракетний удар (3 вибухи). Внаслідок ракетного удару поранення отримали 2 цивільні особи, пошкоджені 2 житлові будинки та легкові автомобілі».
Російські війська регулярно обстрілюють прикордонні райони Сумської області. Днями внаслідок атак у регіоні запроваджували аварійні відключення світла.
«Травми виявилися занадто тяжкими» – Лисак повідомив про другу жертву обстрілу Кривого Рогу
У лікарні помер чоловік, який зазнав тяжких травм під час обстрілу Кривого Рогу ввечері 28 жовтня, повідомив зранку 30 жовтня голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
«Медики зробили максимум. Втім, травми виявилися занадто тяжкими. Таким чином, та атака росіян забрала два життя», – написав Лисак у телеграмі.
Раніше місцева влада повідомляла, що число постраждалих у Кривому Розі зросло до 15, в лікарні перебували восьмеро з них.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«План Трампа» про завершення війни в Україні: чи існує він? І в чому конкретно полягає?
Менш як тиждень залишилося до президентських виборів у США. Якщо Дональд Трамп повернеться до Овального кабінету, він діятиме із запаморочливою швидкістю, щоб закінчити війни в Україні та на Близькому Сході, пише Financial Times. Журналісти видання поговорили із радниками та прихильниками 45-го президента США, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки.
Покровський напрямок: армія РФ сконцентрувала більшість атак біля села Промінь – Генштаб
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 175 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 30 жовтня.
На Харківщині, зокрема, відбулося чотири російських атаки поблизу Вовчанська та Липців. Війська РФ 22 рази атакували на Куп’янському напрямку, штурмуючи поблизу Синьківки, Колісниківки, Загризового, Голубівки, Степової Новоселівки, Новоосинового, Берестового, Богуславки та Лозової.
Штаб зафіксував 15 атак на Лиманському напрямку і ще 13 штурмових дій із метою витіснити Сили оборони з позицій поблизу Білогорівки, Верхньокам’янського, Званівки, Івано-Дар’ївки на Сіверському напрямку. Російські атаки фіксувалися на Краматорському, Торецькому, Времівському напрямках.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 43 штурмових і наступальних дій агресора у бік населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Новогродівка, Крутий Яр, Красний Яр, Селидове та Вишневе. Найбільша концентрація ворожих атак була поблизу населеного пункту Промінь», – йдеться в зведенні.
Також на Курахівському напрямку Сили оборони відбили 42 російські атаки. Основні зусилля російських військ фіксуються поблизу Новоселидівки, Новодмитрівки, Максимільянівки, Дальнього, Антонівки, Катеринівки, Берестків, Іллінки та Трудового.
Підрозділи РФ чотири рази атакували українські позиції на Придніпровському напрямку, «отримали жорстку відсіч, зазнали втрат».
На півночі ознак формування наступальних угруповань російських військ не виявлено, повідомляє командування. Також триває операція ЗСУ в Курській області.
Упродовж останнього місяця лінія фронту в Донецькій області стрімко наблизилася до Покровська, який у перші два роки повномасштабної війни був глибоким тилом.
FT: військові КНДР перебувають за 50 кілометрів від кордону з Україною
Близько трьох тисяч північнокорейських військових привезли з Далекого Сходу до Курської області РФ та розмістили 28 жовтня в казармах приблизно за 50 кілометрів від кордону з Україною. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на високопосадовців української розвідки.
За інформацією південнокорейської розвідки, перші військові з КНДР, які прибули до Росії ще на початку жовтня, належать до елітного 11-го армійського корпусу північнокорейської армії, відомого як «Штурмовий корпус».
В українській розвідці мають сумніви в бойових можливостях північнокорейців, назвавши їх «недосвідченими піхотинцями». «Вони ніколи раніше не залишали свою країну... Вони ніколи не воювали в реальних боях, і їхній досвід дуже далекий від реальності сучасної війни», – сказав співрозмовник FT.
За даними Пентагону, які озвучила 28 жовтня речник міністерства оборони США Сабріна Сінгх, КНДР відправила до Росії 10 тисяч солдатів, частина з яких «уже перемістилася ближче до України».
Про те, що північнокорейських військових відправили до Росії для участі у війні з Україною, розвідка Південної Кореї повідомила в середині жовтня. За її оцінками, йшлося про 12 тисяч військовослужбовців. До кінця жовтня частину з них уже перекинули для підготовки на Далекий Схід Росії. 26 жовтня The New York Times повідомила, що кілька тисяч військовослужбовців із Північної Кореї прибули до Курської області. За інформацією агентств «Рьонхап» і AFP, на передову війни Росії з Україною могли вирушити високопоставлені генерали з КНДР.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових,не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
Схеми МСЕК по Україні викривають далі
ДБР продовжують викривати схеми з продажу фальшивих довідок про інвалідність. Тепер – на Одещині. Кажуть, лікарі підробляли навіть МРТ, а послугою скористались більш як сорок чоловіків призовного віку.
Тим часом журналістка Радіо Свобода побувала у львівській МСЕК, де днем раніше ДБР проводило обшуки. І спробувала поговорити з головою комісії, якого ЗМІ називають одним із найбагатших голів МСЕК в Україні.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
На Херсонщині за добу загинули троє людей, 15 поранені – Прокудін
Унаслідок російських обстрілів упродовж минулої доби в Херсонській області загинули троє людей, ще 15 зазнали поранень, повідомив зранку 30 жовтня голова ОВА Олександр Прокудін.
«Російські військові поцілили в об’єкти критичної інфраструктури, освітній заклад та магазин; житлові квартали населених пунктів області, зокрема, пошкоджено три багатоповерхівки та 30 приватних будинків. Також окупанти понівечили газопроводи, гаражі, автобуси та приватні автомобілі», – інформує чиновник.
За його даними, обстрілів зазнали Херсон і ще 13 населених пунктів області.
За даними Херсонської ОВА, ще одна жінка зазнала поранень унаслідок обстрілу, якого сили РФ завдали близько 6:30 30 жовтня по Антонівці. У 55-річної місцевої жительки вибухова травма, уламкові поранення та перелом кістки ноги. «Швидка» доправила її до лікарні в стані середньої тяжкості», – вказує обласна влада.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Українські військові збили 33 російські дрони, ще 25 «локаційно втрачено» – Повітряні сили
У ніч на 30 жовтня сили РФ завдали удару ракетою невстановленого типу із Бєлгородської області по приватному сектору на Сумщині, а також атакували 62 ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками невстановленого типу з напрямків російських міст Орел і Приморсько-Ахтарськ, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«Тактична авіація противника постійно завдає ударів керованими авіабомби по прифронтовій території на Сумському, Харківському та Донецькому напрямках. Станом на 07:00 підтверджено збиття 33 ворожих БпЛА у Київській, Черкаській, Хмельницькій, Харківській, Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській, Сумській, Чернігівській та Полтавській областях. 25 безпілотників локаційно втрачено», – вказано в повідомленні.
Українські військові додають, що повітряний напад відбивали зенітні ракетні війська, авіація, підрозділи РЕБ та мобільні вогневі групи Повітряних сил та Сил оборони України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: армія Росії втратила понад півтори тисячі військових за добу
Російські війська втратили близько 1 560 осіб упродовж попередньої доби, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 30 жовтня.
За оцінками українського командування, загальні втрати Росії сягнули за час повномасштабного вторгнення 693 640 військових.
Генштаб також наводить дані про втрати російської техніки:
- 9 137 танків (+8 за добу)
- 18 433 бойові броньовані машини (+29)
- 19 955 артилерійських систем (+38)
- 1 242 реактивні системи залпового вогню (+1)
- 986 засобів протиповітряної оборони (+2)
- 369 літаків
- 329 гелікоптерів
- 17 979 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+40)
- 2 625 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 27 840 автомобілів і автоцистерн (+91)
- 3 567 одиниць спеціальної техніки (+1)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 25 жовтня повідомив, що в Курській області РФ, де триває українська операція, від 8 серпня російські війська втратили в особовому складі 17 819 осіб, з них безповоротно – 6662 особи. Перевірити ці дані з інших джерел наразі неможливо.
Читайте також: ISW: російські війська продовжують просуватися в Селидовому
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Кадиров заявив, що використовує українських полонених для прикриття «університету імені Путіна»
Лідер російського регіону Чечня Рамзан Кадиров заявив, що українські військовополонені використовуються для прикриття так званого «університету спецназу імені Володимира Путіна» – центру військової підготовки в місті Гудермесі. Про це Кадиров написав увечері 29 жовтня, коментуючи наслідки атаки безпілотників на будівлю навчального центру.
«Як і говорив раніше, внаслідок атаки жертв з нашого боку немає. Але! Вони є серед українських полонених. На кожному стратегічному об’єкті в республіці утримуються до 10 українських полонених, у тому числі на території РУС («Російського університету спецназу» – ред.)», – стверджує очільник Чечні.
Використання військовополонених як живого щита прямо забороняє Женевська конвенція 1929 року, яка регламентує поводження з військовополоненими.
Україна офіційно ще не відреагувала на заяву Кадирова.
У місті Гудермесі в російському регіоні Чечня вранці 29 жовтня безпілотник атакував будівлю на території так званого «Російського університету спецназу імені Путіна». Одразу після інциденту лідер Чечні заявив, що внаслідок атаки спалахнув дах «порожньої будівлі» на території закладу.
Бронювання від мобілізації. Чи зупинить зловживання аудит підприємств?
Уряд частково зупинив дію деяких положень щодо визначення критично важливих підприємств. А до 15 листопада комісії мають провести у регіонах аудит підприємств, які отримали статус критично важливих протягом останніх чотирьох місяців, а відповідно і право на бронювання працівників від мобілізації. За результатами перевірки уряд хоче створити баланс між обороноздатністю країни та стабільною роботою економіки.
Чи допоможе аудит усунути зловживання та корупцію? І чи є шанси досягти бажаного балансу? Розглянемо на прикладі Львівщини.
Міноборони РФ заявляє про перехоплення 23 українських дронів у п’яти областях
Російські засоби протиповітряної оборони вночі 30 жовтня перехопили та знищили 23 українські безпілотні літальні апарати, стверджує міністерство оборони Росії.
За цими даними, сім БпЛА були знищені над територією Ростовської області, п’ять – над територією Смоленської, по три – в Орловській та Брянській областях, один – у Бєлгородській області.
Про будь-які наслідки на землі російське військове відомство не повідомляє.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.