Покровський напрямок: армія РФ сконцентрувала більшість атак біля села Промінь – Генштаб
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 175 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 30 жовтня.
На Харківщині, зокрема, відбулося чотири російських атаки поблизу Вовчанська та Липців. Війська РФ 22 рази атакували на Куп’янському напрямку, штурмуючи поблизу Синьківки, Колісниківки, Загризового, Голубівки, Степової Новоселівки, Новоосинового, Берестового, Богуславки та Лозової.
Штаб зафіксував 15 атак на Лиманському напрямку і ще 13 штурмових дій із метою витіснити Сили оборони з позицій поблизу Білогорівки, Верхньокам’янського, Званівки, Івано-Дар’ївки на Сіверському напрямку. Російські атаки фіксувалися на Краматорському, Торецькому, Времівському напрямках.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 43 штурмових і наступальних дій агресора у бік населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Новогродівка, Крутий Яр, Красний Яр, Селидове та Вишневе. Найбільша концентрація ворожих атак була поблизу населеного пункту Промінь», – йдеться в зведенні.
Також на Курахівському напрямку Сили оборони відбили 42 російські атаки. Основні зусилля російських військ фіксуються поблизу Новоселидівки, Новодмитрівки, Максимільянівки, Дальнього, Антонівки, Катеринівки, Берестків, Іллінки та Трудового.
Підрозділи РФ чотири рази атакували українські позиції на Придніпровському напрямку, «отримали жорстку відсіч, зазнали втрат».
На півночі ознак формування наступальних угруповань російських військ не виявлено, повідомляє командування. Також триває операція ЗСУ в Курській області.
Упродовж останнього місяця лінія фронту в Донецькій області стрімко наблизилася до Покровська, який у перші два роки повномасштабної війни був глибоким тилом.
FT: військові КНДР перебувають за 50 кілометрів від кордону з Україною
Близько трьох тисяч північнокорейських військових привезли з Далекого Сходу до Курської області РФ та розмістили 28 жовтня в казармах приблизно за 50 кілометрів від кордону з Україною. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на високопосадовців української розвідки.
За інформацією південнокорейської розвідки, перші військові з КНДР, які прибули до Росії ще на початку жовтня, належать до елітного 11-го армійського корпусу північнокорейської армії, відомого як «Штурмовий корпус».
В українській розвідці мають сумніви в бойових можливостях північнокорейців, назвавши їх «недосвідченими піхотинцями». «Вони ніколи раніше не залишали свою країну... Вони ніколи не воювали в реальних боях, і їхній досвід дуже далекий від реальності сучасної війни», – сказав співрозмовник FT.
За даними Пентагону, які озвучила 28 жовтня речник міністерства оборони США Сабріна Сінгх, КНДР відправила до Росії 10 тисяч солдатів, частина з яких «уже перемістилася ближче до України».
Про те, що північнокорейських військових відправили до Росії для участі у війні з Україною, розвідка Південної Кореї повідомила в середині жовтня. За її оцінками, йшлося про 12 тисяч військовослужбовців. До кінця жовтня частину з них уже перекинули для підготовки на Далекий Схід Росії. 26 жовтня The New York Times повідомила, що кілька тисяч військовослужбовців із Північної Кореї прибули до Курської області. За інформацією агентств «Рьонхап» і AFP, на передову війни Росії з Україною могли вирушити високопоставлені генерали з КНДР.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових,не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
Схеми МСЕК по Україні викривають далі
ДБР продовжують викривати схеми з продажу фальшивих довідок про інвалідність. Тепер – на Одещині. Кажуть, лікарі підробляли навіть МРТ, а послугою скористались більш як сорок чоловіків призовного віку.
Тим часом журналістка Радіо Свобода побувала у львівській МСЕК, де днем раніше ДБР проводило обшуки. І спробувала поговорити з головою комісії, якого ЗМІ називають одним із найбагатших голів МСЕК в Україні.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода:
На Херсонщині за добу загинули троє людей, 15 поранені – Прокудін
Унаслідок російських обстрілів упродовж минулої доби в Херсонській області загинули троє людей, ще 15 зазнали поранень, повідомив зранку 30 жовтня голова ОВА Олександр Прокудін.
«Російські військові поцілили в об’єкти критичної інфраструктури, освітній заклад та магазин; житлові квартали населених пунктів області, зокрема, пошкоджено три багатоповерхівки та 30 приватних будинків. Також окупанти понівечили газопроводи, гаражі, автобуси та приватні автомобілі», – інформує чиновник.
За його даними, обстрілів зазнали Херсон і ще 13 населених пунктів області.
За даними Херсонської ОВА, ще одна жінка зазнала поранень унаслідок обстрілу, якого сили РФ завдали близько 6:30 30 жовтня по Антонівці. У 55-річної місцевої жительки вибухова травма, уламкові поранення та перелом кістки ноги. «Швидка» доправила її до лікарні в стані середньої тяжкості», – вказує обласна влада.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Українські військові збили 33 російські дрони, ще 25 «локаційно втрачено» – Повітряні сили
У ніч на 30 жовтня сили РФ завдали удару ракетою невстановленого типу із Бєлгородської області по приватному сектору на Сумщині, а також атакували 62 ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками невстановленого типу з напрямків російських міст Орел і Приморсько-Ахтарськ, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«Тактична авіація противника постійно завдає ударів керованими авіабомби по прифронтовій території на Сумському, Харківському та Донецькому напрямках. Станом на 07:00 підтверджено збиття 33 ворожих БпЛА у Київській, Черкаській, Хмельницькій, Харківській, Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській, Сумській, Чернігівській та Полтавській областях. 25 безпілотників локаційно втрачено», – вказано в повідомленні.
Українські військові додають, що повітряний напад відбивали зенітні ракетні війська, авіація, підрозділи РЕБ та мобільні вогневі групи Повітряних сил та Сил оборони України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: армія Росії втратила понад півтори тисячі військових за добу
Російські війська втратили близько 1 560 осіб упродовж попередньої доби, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 30 жовтня.
За оцінками українського командування, загальні втрати Росії сягнули за час повномасштабного вторгнення 693 640 військових.
Генштаб також наводить дані про втрати російської техніки:
- 9 137 танків (+8 за добу)
- 18 433 бойові броньовані машини (+29)
- 19 955 артилерійських систем (+38)
- 1 242 реактивні системи залпового вогню (+1)
- 986 засобів протиповітряної оборони (+2)
- 369 літаків
- 329 гелікоптерів
- 17 979 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+40)
- 2 625 крилатих ракет
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 27 840 автомобілів і автоцистерн (+91)
- 3 567 одиниць спеціальної техніки (+1)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 25 жовтня повідомив, що в Курській області РФ, де триває українська операція, від 8 серпня російські війська втратили в особовому складі 17 819 осіб, з них безповоротно – 6662 особи. Перевірити ці дані з інших джерел наразі неможливо.
Читайте також: ISW: російські війська продовжують просуватися в Селидовому
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Кадиров заявив, що використовує українських полонених для прикриття «університету імені Путіна»
Лідер російського регіону Чечня Рамзан Кадиров заявив, що українські військовополонені використовуються для прикриття так званого «університету спецназу імені Володимира Путіна» – центру військової підготовки в місті Гудермесі. Про це Кадиров написав увечері 29 жовтня, коментуючи наслідки атаки безпілотників на будівлю навчального центру.
«Як і говорив раніше, внаслідок атаки жертв з нашого боку немає. Але! Вони є серед українських полонених. На кожному стратегічному об’єкті в республіці утримуються до 10 українських полонених, у тому числі на території РУС («Російського університету спецназу» – ред.)», – стверджує очільник Чечні.
Використання військовополонених як живого щита прямо забороняє Женевська конвенція 1929 року, яка регламентує поводження з військовополоненими.
Україна офіційно ще не відреагувала на заяву Кадирова.
У місті Гудермесі в російському регіоні Чечня вранці 29 жовтня безпілотник атакував будівлю на території так званого «Російського університету спецназу імені Путіна». Одразу після інциденту лідер Чечні заявив, що внаслідок атаки спалахнув дах «порожньої будівлі» на території закладу.
Бронювання від мобілізації. Чи зупинить зловживання аудит підприємств?
Уряд частково зупинив дію деяких положень щодо визначення критично важливих підприємств. А до 15 листопада комісії мають провести у регіонах аудит підприємств, які отримали статус критично важливих протягом останніх чотирьох місяців, а відповідно і право на бронювання працівників від мобілізації. За результатами перевірки уряд хоче створити баланс між обороноздатністю країни та стабільною роботою економіки.
Чи допоможе аудит усунути зловживання та корупцію? І чи є шанси досягти бажаного балансу? Розглянемо на прикладі Львівщини.
Міноборони РФ заявляє про перехоплення 23 українських дронів у п’яти областях
Російські засоби протиповітряної оборони вночі 30 жовтня перехопили та знищили 23 українські безпілотні літальні апарати, стверджує міністерство оборони Росії.
За цими даними, сім БпЛА були знищені над територією Ростовської області, п’ять – над територією Смоленської, по три – в Орловській та Брянській областях, один – у Бєлгородській області.
Про будь-які наслідки на землі російське військове відомство не повідомляє.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
У Києві вночі внаслідок падіння уламків БпЛА постраждали дев’ятеро людей – КМВА
Київ уночі 30 жовтня зазнав чергової атаки російських безпілотників, унаслідок якої є потерпілі, повідомила Київська міська військова адміністрація.
«У Києві зафіксовано падіння уламків у Соломʼянському районі. У багатоповерховому житловому будинку виникла пожежа в кількох помешканнях. З будинку було евакуйовано 18 людей. Постраждало 9 осіб, серед яких одна дитина», – ідеться в повідомленні.
«За іншою адресою в цьому районі, в адміністративній будівлі виникло займання, згодом відбулася розгерметизація газорегуляторного пункту (вже усунено). Пожежу ліквідовано. Без постраждалих», – додали в КМВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Повітряні сили ЗСУ попереджають про рух кількох груп БПЛА
Повітряні сили ЗСУ попереджають про рух кількох груп безпілотників, запущених російськими військами.
За даними ЗСУ, в українському повітряному просторі зафіксовані нові групи ударних БПЛА з півночі та півдня Сумської області – прямують на захід.
Також група «Шахедів» курсує із Харківської області на Дніпропетровщину, дрони у Полтавській області рухаються у південно-західному напрямку.
Перед цим Повітряні сили ЗСУ попереджали про групу БПЛА, яка рухалася з південного напрямку через Запорізьку область.
Нині повітряна тривога оголошена у Полтавській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській та Донецькій областях.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 29 жовтня сили РФ завдалиудару балістичною ракетою «Іскандер-М» по місту Кривий Ріг із Криму, а також атакували територію України 48 ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками невстановленого типу із напрямків російських міст Орел і Курськ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Україна може використовувати зброю США для захисту від загроз – Пентагон про удари по військах КНДР
Україна може використовувати зброю, надану США, для захисту від загроз, які походять або з-за кордону, або зсередини, заявив речник Міноборони США Патрік Райдер, коментуючи запитання щодо використання американської зброї для обстрілу північнокорейських військ.
«Що стосується використання зброї, то, перш за все, я хотів би підкреслити, що зброя і можливості, які США та інші міжнародні партнери надали Україні, є українською зброєю і українськими можливостями. І ми дуже чітко дали зрозуміти, що Україна здатна використовувати ці можливості для захисту своєї суверенної території від загроз, які походять або з-за кордону, або зсередини української території», – сказав він на брифінгу.
Райдер також додав, що Пентагон занепокоєним тим, що РФ має намір використати сили КНДР в бойових діях проти українців або принаймні підтримати бойові дії проти українців в Курській області.
Президент США Джо Байден заявив у вівторок, що Україна повинна завдати удару у відповідь, якщо північнокорейські війська перетнуть кордон України, повідомляє Reuters.
Днями Пентагон заявив, що КНДР направила близько 10 000 солдатів для навчання на сході Росії, що, ймовірно, посилить російські сили поблизу України протягом наступних кількох тижнів. 29 жовтня у Міноборони США підтвердили, що кілька тисяч північнокорейських військовослужбовців уже вирушили до Курської області Росії, а «невелика кількість» вже там.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб, серед них – 500 офіцерів, зокрема три пхеньянські генерали.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заперечував, що у війні проти України беруть участь військові з КНДР. Також посол КНДР в ООН Кім Сон заперечив повідомлення про надсилання північнокорейських військових для допомоги Росії у повномасштабній війні проти України.
Проте 24 жовтня Путін на пресконференції за підсумками саміту БРІКС у Казані, коментуючи супутникові знімки, які свідчать про присутність на російській території солдатів із Північної Кореї, заявив: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, значить вони щось відображають».
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і
Росія: у Желєзногорську Курської області виникла пожежа, у соцмережах пишуть – після атаки БПЛА
У місті Желєзногорськ Курської області Росії виникла пожежа після атаки безпілотників, пишуть телеграм-канали ASTRA і Baza.
Baza з посиланням на місцевих жителів пише, що після падіння почалася пожежа в районі Ейфелевої вежі (це місцева зменшена копія паризької Ейфелевої вежі). За попередніми даними, ніхто не постраждав. Горять рослинність та споруди у парку.
Про інші ймовірні наслідки у соцмережах не пишуть.
Місцева влада про пожежу не повідомляє. Однак раніше губернатор Курської області РФ Андрій Смирнов попереджав про небезпеку атаки БПЛА і ймовірну роботу російської ППО.
На початку січня місто Желєзногорськ, населення якого становить близько 100 тисяч людей,залишилося без електрики і теплопостачання. За твердженням місцевої влади, це сталося після того, як унаслідок повітряної атаки ЗСУ була пошкоджена електрична підстанція.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Україна і Росія ведуть попередні переговори про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі одна одної, повідомляють видання Financial Times з посиланням на людей, знайомих з цим питанням.
Київ прагне відновити переговори за посередництва Катару, які були близькі до угоди в серпні, але були зірвані вторгненням України в Курську область РФ, повідомили джерела видання, серед яких були і високопоставлені українські чиновники.
«Є дуже ранні переговори про потенційний перезапуск чогось. Зараз ведуться переговори щодо енергетичних об’єктів», – сказав дипломат, який поінформував про переговори.
За словами високопоставленого українського чиновника, Москва і Київ вже знизили частоту атак на енергетичну інфраструктуру один одного в останні тижні в рамках домовленостей, досягнутих їхніми розвідувальними службами.
Але Путін навряд чи погодиться на угоду, поки російські війська не витіснять українські війська з Курської області, стверджує колишній високопоставлений кремлівський чиновник, поінформований про переговори.
За словами високопоставленого українського чиновника, Україна, тим не менш, планує продовжувати завдавати ударів по цілях, включаючи нафтопереробні заводи, щоб примусити Росію до переговорів.
За винятком можливостей дальнього удару, які дозволяють Києву вражати енергетичні об'єкти і військові об'єкти на території Росії, «у нас не так багато важелів для того, щоб [змусити росіян] до переговорів».
Ні українська, ні російська сторона офіційно не коментували це повідомлення.
За даними джерел видання, інші спроби укласти угоду також зазнали невдачі в минулому.
У серпні американське видання The Washington Post писало, що Україна і РФ мали відправити делегації до Дохи (Катар) у серпні для переговорів щодо угоди про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі з обох боків, але переговори зірвала операція в Курській області.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах вийшли з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту. Проте вже у квітні Росія змогла частково відновити потужності ключових нафтопереробних заводів.
Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
На тлі повідомлень про війська КНДР на Курщині до Росії з візитом прибула представниця Пхеньяна
Міністр закордонних справ Північної Кореї Цой Сон Хі відвідує Росію вдруге цього року, вона прибула до східного портового міста Владивосток у вівторок перед тим, як вирушити до Москви, повідомило російське державне інформаційне агентство ТАСС.
Візит відбувся на тлі повідомлень про те, що тисячі північнокорейських військовослужбовців направляються до кордону Росії з Україною.
Повідомляється, що цей візит спрямований на просування стратегічної співпраці, про яку домовилися президент Росії Володимир Путін і лідер Північної Кореї Кім Чен Ин. За словами речника Кремля Дмитра Пєскова, на відміну від попереднього разу, під час візиту Цой Сон Хі до Москви в середу не заплановано її зустрічі з Путіним.
Пхеньян не уточнював мету візиту. Однак на закритих слуханнях у парламенті Південної Кореї розвідувальне агентство заявило, що Цой Сон Хі може брати участь у дискусіях на високому рівні щодо відправки додаткових військ до Росії та переговорів про те, що КНДР отримає натомість, пише АР з посиланням на законодавця Лі Сон Квена, який був присутній на зустрічі.
Днями Пентагон заявив, що КНДР направила близько 10 000 солдатів для навчання на сході Росії, що, ймовірно, посилить російські сили поблизу України протягом наступних кількох тижнів. 29 жовтня у Міноборони США підтвердили, що кілька тисяч північнокорейських військовослужбовців уже вирушили до Курської області Росії, а «невелика кількість» вже там.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб, серед них – 500 офіцерів, зокрема три пхеньянські генерали.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заперечував, що у війні проти України беруть участь військові з КНДР. Також посол КНДР в ООН Кім Сон заперечив повідомлення про надсилання північнокорейських військових для допомоги Росії у повномасштабній війні проти України.
Проте 24 жовтня Путін на пресконференції за підсумками саміту БРІКС у Казані, коментуючи супутникові знімки, які свідчать про присутність на російській території солдатів із Північної Кореї, заявив: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, значить вони щось відображають».
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
Брехт: ця зима буде однією з найважчих, «Укренерго» готується до кількох можливих сценаріїв
Зима 2024-2025 буде однією з найважчих за попередні роки, у компанії «Укренерго» готуються до кількох можливих сценаріїв проходження цієї зими. Про це в інтерв’ю Суспільному розповів виконувач обов’язків голови «Укренерго» Олексій Брехт.
«Три варіанти, які в тому числі враховують найгірший сценарій – продовження масованих обстрілів інфраструктури, передавальної мережі, об’єктів генерації і так далі», – розповів Брехт.
За його словами, найгірший сценарій проходження зими, який розглядають, – продовження масованих атак Росії по об’єктах генерації.
«За цього сценарію, при наявності того обсягу імпорту електричної енергії, який ми маємо вже сьогодні, ми можемо мати обмеження потужності електричної енергії в критичні, холодні дні, величиною до двох черг графіків відключень, не більше. Тобто до 8 годин», — додав очільник «Укренерго».
Раніше міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що Україна здатна пройти зиму 2024-2025 років без відключень електроенергії, якщо силам РФ не вдасться зруйнувати вцілілі після попередніх атак обʼєкти критичної енергетичної інфраструктури.
Тим часом, у нещодавньому звіті ООН ймовірну тривалість відключень світла взимку оцінили від чотирьох до 18 годин на добу.
У Міненерго раніше повідомляли, що значні пошкодження, завдані масованими атаками Росії, зокрема однією з найбільших атак на енергетику 26 серпня, і далі ускладнюють роботу енергосистеми. Крім того, російські війська не припиняють щоденних обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури.
Нині в Україні не діють графіки відключення світла, як це було влітку, але з наближенням зими у Міненерго нагадують, що раціональне споживання допоможе енергетикам тримати енергосистему збалансованою.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
ОВА: через російський обстріл села на Харківщині постраждали двоє людей
Російські війська обстріляли село Безруки на Харківщині, попередньо – двоє людей постраждали, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Близько 22:30 окупанти вдарили по с. Безруки Дергачівської громади. Пошкоджено приватний будинок. Огляд місця влучання триває», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Le Monde: пересування Путіна відстежили за допомогою спортивного застосунку його охоронців
Журналісти французького видання Le Monde змогли відстежити пересування шести співробітників Федеральної служби охорони, які відповідають за безпеку російського президента Володимира Путіна, за допомогою спортивної програми Strava, яка фіксує, зокрема, місце заняття спортом.
Співробітники ФСО, які мають публічні акаунти в Strava, публікували інформацію про свої пробіжки у вересні 2023 року в Благовіщенську, неподалік якого Володимир Путін зустрічався з лідером КНДР Кім Чен Ином. Подробиці цієї зустрічі трималися у секреті. За кілька днів до зустрічі охоронець Путіна опублікував дані про свою пробіжку у Благовіщенську. Зустріч пройшла неподалік цього міста – на космодромі Східний.
Також охоронці Путіна з 2019 року регулярно займалися спортом біля палацу в Геленджику, про який у своєму розслідуванні повідомляв фонд Олексія Навального. Як пишуть журналісти, це може говорити про те, що Путін справді відвідував палац, володіння яким він заперечує.
4 серпня 2021 року співробітник ФСО здійснив пробіжку навколо секретної дачі Путіна в Карелії, розташованій на березі Ладозького озера. Пробіжка розпочалася та закінчилася в ангарі, пишуть журналісти.
Подібні випадки також виявлено серед охоронців президента Франції Емманюеля Макрона та президента США Джо Байдена. Загалом, за даними розслідування Le Monde, додатком користувалися 12 співробітників служби безпеки Макрона та 26 агентів Секретної служби США, які охороняють не лише Байдена, а й інших відомих політиків, включаючи Камалу Харріс та Дональда Трампа.
Генштаб ЗСУ: найбільше атак армії РФ зафіксовано на Курахівському і Купʼянському напрямках
Російська армія зосереджує основні наступальні зусилля на Куп’янському та Курахівському напрямках. Окрім того, сили РФ активно атакують на Сіверському та Покровському напрямках, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 29 жовтня.
«Основні зусилля ворог і далі прикладає на Курахівському напрямку. Загарбники на цей час доби зробили 42 спроби просунутись вперед. 10 атак продовжуються. В основному бої тривають біля населених пунктів Новоселидівка, Новодмитрівка, Максимільянівка, Дальнє, Антонівка, Катеринівка, Берестки, Іллінка та Трудове. Втрати окупантів на даний час склали близько 100 осіб вбити та пораненими», – вказано у повідомленні.
За даними штабу, 22 рази російська армія атакувала на Куп’янському напрямку поблизу Синьківки, Колісниківки, Загризового, Голубівки, Степової Новоселівки, Новоосинового, Берестового, Богуславки та Лозової.
«На Покровському напрямку впродовж цієї доби, агресор 20 разів атакував наші позиції. В районах населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Новогродівка, Крутий Яр, Селидове та Вишневе. П’ять боєзіткнень тривають досі. При цьому втрати окупантів, за наявною інформацією на даний час склали 220 осіб вбитими та пораненими», – кажуть у ЗСУ.
Також, за даними Генштабу, сили РФ наступали на Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському і Придніпровському напрямках.
Загалом від початку доби відбулося 158 бойових зіткнень.
За даними очільник Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, на Купʼянському напрямку Харківської області ситуація постійно змінюється – російські війська наближалися до міста на чотири кілометри. У регіоні триває примусова евакуація громадян.
FT: Єврокомісія завтра представить звіт щодо прогресу України на шляху до ЄС
Європейська комісія завтра, 30 жовтня, оцінить прогрес країн-претендентів на вступ до блоку.
Як пише видання Financial Times з посиланням на людей, знайомих із змістом, у звіті комісії буде відзначено прогрес у кількох випадках, включаючи Україну та Молдову, без офіційної рекомендації щодо просування їх у процесі вступу до ЄС.
Зазначається, що Україна та Молдова зробили найсильніші кроки до членства в ЄС.
Комісія поки не рекомендуватиме конкретні дії щодо поточного стану в Грузії. Днями представник Єврокомісії закликали владу в Тбілісі «швидко, прозоро та незалежно розслідувати» порушення на виборах.
Міністри 13 країн-членів, включаючи Францію, Німеччину та Нідерланди, підписали вчора заяву, в якій говориться, що виборчі «порушення» були «несумісними зі стандартами, які очікуються від кандидата» в ЄС.